www.wikidata.uk-ua.nina.az

Литовці Лито вці самоназва лє тувяй множина лит lietuviai однина лит lietuvis східноєвропейський балтійський народ корін

Литовці

Лито́вці (самоназва лє́тувяй, множина лит. lietuviai, однина лит. lietuvis) — східноєвропейський балтійський народ, корінне населення Литви. Носії литовської мови.

Литовці
Кількість 4–5 мільйони (оцінка)
Ареал
Близькі до: Латиші, Білоруси
Мова Литовська
Релігія Християнство (Католицизм, Православ'я, Протестантизм)

Історія

Основою формування литовців були балтські племена, предки яких, ототожнювані з носіями неолітичної культури човноподібних сокир, що проникли в басейн річок Німан і Даугава в першій половині 2-го тисячоліття до нашої ери, асимілювавши місцеве населення. На початку нашої ери тут сформувалися племена, що ввійшли пізніше до складу литовців, — власне литовці, або аукштайти, жемайти, скальви й надруви, а також частина судавів, південні групи куршів, земгалів і селів, частина північних прусів (бартів, нотангів, сембів). Скальви, надруви й частина прусів утворили в XVI столітті субетнічну групу летувинників (литовників).

У IX–XII століттях формуються державні утворення — князівства-«землі»: Делтува, Каршува, Летува та інші, об'єднані в першій половині XIII століття у Велике князівство Литовське, включаючи північно-західні області Білорусі (так звану Чорну Русь), з другої половини XIII століття — західно-руські землі, до середини XV століття — аж до Верхнього Подніпров'я й верхів'їв Оки й Волги. В XII—XIV століттях Литва вела боротьбу з агресією Тевтонського ордену, що захопив в 1283 році землі прусів і в 1382-1398 — Жемайтію. Після прийняття католицтва в 1387 році підсилюються зв'язки Литви з Польщею, що привели до утворення в 1569 р. єдиної польсько-литовської держави — Речі Посполитої — і посиленої полонізації литовської феодальної верхівки. Літературна мова почала складатися на основі аукштайтського діалекту з XVII сторіччя.

В 1795-1815 роках етнічна територія литовців увійшла до складу Російської імперії. В 1919 році утворена незалежна Литовська республіка, в 1940-1990 роках — Литовська РСР у складі СРСР. У березні 1990 року Верховна Рада республіки прийняла Акт про відновлення Литовської держави, у травні — Декларацію про державний суверенітет Литви.

Розселення

Історико-етнокультурні регіони сучасної Литви

  Литва 2,561,300 (2011) В інших країнах Європи: [1] [ 8 березня 2007 у Wayback Machine.]

Субетнічний поділ

На сьогодні в Литві найпоширенішим є поділ титульної нації на п'ять основних субетнічних груп, кожна з яких приурочена до певного історико-етнокультурного регіону Литви і мають специфічні діалекти, які деякі дослідники піднімають до статусу мов, особливо діалект жмудь. Це жемайти або жмудь (самогіти), дзуки, аукшайти, судови (ятвяги), пруські литовці. Також існують такі значні групи як занавіки, капси, суйти.

Культура

Релігія

До кінця XIV століття більшість предків литовців залишалися язичниками. Литва була хрещена в католицизм 1387 року. Сьогодні серед литовців і досі поширене християнство, переважно у формі католицизму. Також присутні православ'я і протестантизм.

Традиційні заняття

Основне традиційне заняття литовців — орне землеробство (жито, ячмінь, овес, пшениця, горох, льон, з кінця 18 століття — картопля). Стародавні знаряддя — двозуба соха, борона-суковатка, витиснена у 19 столітті плетеної, потім рамною бороною, коса (у західних районах), у центральних — напівкоса (коса з короткою рукояткою), у східних — зубчастий серп; молотили ціпами й дерев'яними ковзанками. Були розвинені конярство, розведення великої рогатої худоби й свиней. Традиційне бортьове бджільництво в 16-19 століттях змінилося на колодне, а наприкінці 19 — 1-й половині 20 століття — на рамне. На морському узбережжі розвивається рибальство. Традиційні ремесла — ткацтво, вишивка, ковальське, обробка дерева, різьблення по дереву, плетиво, гончарство.

Житло

Найдавніший тип поселення — село з купчастим плануванням, в 16 столітті поширилося вуличне планування, в 19-20 століттях — однодвірки (на заході вони відомі зі стародавності). Садиба складається з житлового будинку (у селах він ставився торцем до вулиці, перед ним розбивався квітник) і господарських будівель (комори-кліті, клуні, лазні, скотарні), розташованих навколо відкритого двору. Планування садиб у селах має більш строгий характер, ніж на хуторі з розкиданими господарськими будівлями. Найдавніший тип житла (нумас), служив також хлівом, — однокамерна зрубна будівля з відкритим вогнищем у центрі й димовим отвором на гребені даху — за археологічним даними відомий з 1-го тисячоліття нашої ери, з 16 століття використовується в основному як господарська будівля і приміщення для худоби. На сході поширена курна хата з холодною прибудовою-сіньми.

До 19 століття формуються 3 традиційних типи литовського житла: жемайтський на заході, аукштайтський на сході й південному сході, занеманський. Жемайтський зрубний будинок (троба) походить від стародавнього нумасу: має чотирискатний дах, іноді з димовими отворами; у центрі — нежитлове приміщення з вогнищем (камінас), на якому тепер готовлять корм худобі (спочатку — єдиним вогнищем у будинку), з боків — житлові кімнати, тепер опалювальні печами-голландками. Занеманський будинок (гринча) близький до жемайтського, має довгий вузький корпус із ґанком у довгій стороні, що веде у сіни, і додатковим входом з торця, що веде в робочі приміщення, дах двосхилий, пологий, солом'яний, череп'яний або тесовий, у центрі будинку — кухня із сіньми, з одного боку від них — спільна кімната для повсякденних робіт із хлібною піччю й опалювальними лежанками, з іншого боку — спальня й приміщення для гостей. Аукштайтська хата (пиркя) має прототипом курну хату, відому в Латгалії, у західних росіян і білорусів. Складається з житлової хати із чорною піччю, сіней і холодної світлиці-камори. В 1-й половині 20 століття поширилися сільські будинки сучасного планування типу котеджів.

Одяг

Жінки і дівчата у святковому вбранні. Литовці: дзуки. Початок ХХ ст.

Традиційний жіночий одяг — довга сорочка, широка спідниця (звичайно 2-3), фартух, тканий або плетений пояс, по святах — безрукавка. На голові дівчата носили вінки зі стрічок і галуна, іноді — на твердій основі, заміжні жінки — полотняну начіпку-намітку. З 2-й половини XIX сторіччя поширилися чіпці й хустки. Одяг прикрашався вишивкою, були поширені срібне, бурштинове, коралове й скляне намисто. Верхній одяг — покривало-скара, узимку — серм'яги, овчинні кожушки. За кроєм, розцвіченням та технікою виготовлення тканин виділяються 6 основних варіантів костюма: жемайтський, аукштайтський, дзукський, клайпедський, капський і занавикський.

Чоловічий одяг раніше втратив національну специфіку, ніж жіночий: він складався з полотняної сорочки, полотняних, сукняних або напівшерстяних штанів, жилета, полотняного або сукняного каптана, валяного капелюха; узимку носили серм'ягу, овчинні шуби й кожушки. Традиційне робоче взуття Литовців — постоли, шкіряні постоли, у західних районах Литви також дерев'яні черевики (клумпяй), у святкові дні — чоботи. У сучасному одязі використаються народний орнамент і колірна гама; збереглися традиції в'язання візерункових рукавичок, панчіх тощо.

Страви

Основу харчування становили житня, рідше пшеничне борошно, ячмінна й вівсяна крупа, горох, молоко, м'ясо. З кінця XVIII — початку XIX століття широке поширення набули картопляні страви. Зберігаються традиційні страви з тертої картоплі з м'ясною, сирною та іншою начинкою (цепеліни), сир із кмином тощо.

Обряди і фольклор

У литовському селі були сильні громадські традиції — помочі (галка), сябровство, посиденьки тощо. До XIII—XIV століть переважали більші родини, пізніше більшу патріархальну родину заступила мала. У традиційних сімейних відносинах головну роль відігравав батько, двір передавався у спадщину старшому синові або зятеві.

У весільних обрядах особливу роль відігравав сват (пиршлис) і кінний глашатай (квеслис), що оповіщав про весілля. Традиційна весільна обрядовість багата на пісні, жартівливі діалоги, ігри. Важливе значення мали календарні свята з ряженням на Святки й Масницю, гулянки з багаттями, гойдалкою тощо. На Іванів день й ін. традиції народних гулянок зберігаються дотепер. Для народного мистецтва характерні дерев'яна скульптура, художнє ткацтво, ковальство, обробка бурштину. Найвідоміші твори фольклору — пісні-дайни, трудові, обрядові, сімейні, військово-історичні й ін.

З початку XX сторіччя влаштовуються свята пісень, вселитовські — з 1924. Багатий казковий фольклор, що вплинув на професійне мистецтво (поема й балет на сюжет казки «Егле – королева вужів»). У фольклорі численні етіологічні перекази, релікти давніх міфів (про громовника Перкунасе й ін.).

Примітки

  1. ↑ . Data of 2011 Population Census. Lietuvos statistikos departamentas. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 17 жовтня 2013. 
  2. ↑ 2014 American Community Survey 1-Year Estimates. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2016. 
  3. ↑ Pidd, Helen (7 січня 2013). . The Guardian. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 15 квітня 2016. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 15 квітня 2016. 
  5. ↑ . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 15 квітня 2016. 
  6. ↑ 2011 Census [ 21 грудня 2012 у Wayback Machine.]. Central Statistical Office (Poland). 2012. p. 106
  7. ↑ State statistics committee of Ukraine – National composition of population, 2001 census [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] (Ukrainian)
  8. ↑ http://belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/itogi1.php [Архівовано 23 травня 2012 у Archive.is], Общая численность населения, его состав по возрасту, полу, состоянию в браке, уровню образования, национальностям, языку и источникам средств к существованию, Статистический бюллетень 2009, p.22
  9. . Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 15 квітня 2016. 
  10. Innvandrere og norskfødte med innvandrerforeldre, 1. januar 2013 [ 20 червня 2017 у Wayback Machine.] (норв.) SSB, retrieved 9 June 2013
  11. . Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 15 квітня 2016. 
  12. . Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 6 січня 2007. 
  13. . Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 6 січня 2007. 
  14. . Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 15 квітня 2016. 
  15. . ISTAT. 2011. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 26 грудня 2013. 
  16. . Statistics Estonia. 2012. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 червня 2013. 
  17. . Epoca. Editora Globo S.A. 24 червня 2002. Архів оригіналу за 3 July 2013. 

Джерела

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Литовці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lito vci samonazva lye tuvyaj mnozhina lit lietuviai odnina lit lietuvis shidnoyevropejskij baltijskij narod korinne naselennya Litvi Nosiyi litovskoyi movi LitovciMindovgGediminVitovtDalya GribauskajteKilkist 4 5 miljoni ocinka Areal Litva 2 561 300 2011 1 SShA 652 790 2014 2 Velika Britaniya 100 000 2011 3 Kanada 49 130 2011 4 Nimechchina 39 000 2014 5 Rosiya 31 377 2010 Polsha 8 000 2011 6 Ukrayina 7 207 2001 7 Bilorus 5 087 2009 8 Blizki do Latishi BilorusiMova LitovskaReligiya Hristiyanstvo Katolicizm Pravoslav ya Protestantizm Zmist 1 Istoriya 2 Rozselennya 3 Subetnichnij podil 4 Kultura 4 1 Religiya 4 2 Tradicijni zanyattya 4 3 Zhitlo 4 4 Odyag 4 5 Stravi 4 6 Obryadi i folklor 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiOsnovoyu formuvannya litovciv buli baltski plemena predki yakih ototozhnyuvani z nosiyami neolitichnoyi kulturi chovnopodibnih sokir sho pronikli v basejn richok Niman i Daugava v pershij polovini 2 go tisyacholittya do nashoyi eri asimilyuvavshi misceve naselennya Na pochatku nashoyi eri tut sformuvalisya plemena sho vvijshli piznishe do skladu litovciv vlasne litovci abo aukshtajti zhemajti skalvi j nadruvi a takozh chastina sudaviv pivdenni grupi kurshiv zemgaliv i seliv chastina pivnichnih prusiv bartiv notangiv sembiv Skalvi nadruvi j chastina prusiv utvorili v XVI stolitti subetnichnu grupu letuvinnikiv litovnikiv U IX XII stolittyah formuyutsya derzhavni utvorennya knyazivstva zemli Deltuva Karshuva Letuva ta inshi ob yednani v pershij polovini XIII stolittya u Velike knyazivstvo Litovske vklyuchayuchi pivnichno zahidni oblasti Bilorusi tak zvanu Chornu Rus z drugoyi polovini XIII stolittya zahidno ruski zemli do seredini XV stolittya azh do Verhnogo Podniprov ya j verhiv yiv Oki j Volgi V XII XIV stolittyah Litva vela borotbu z agresiyeyu Tevtonskogo ordenu sho zahopiv v 1283 roci zemli prusiv i v 1382 1398 Zhemajtiyu Pislya prijnyattya katolictva v 1387 roci pidsilyuyutsya zv yazki Litvi z Polsheyu sho priveli do utvorennya v 1569 r yedinoyi polsko litovskoyi derzhavi Rechi Pospolitoyi i posilenoyi polonizaciyi litovskoyi feodalnoyi verhivki Literaturna mova pochala skladatisya na osnovi aukshtajtskogo dialektu z XVII storichchya V 1795 1815 rokah etnichna teritoriya litovciv uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi V 1919 roci utvorena nezalezhna Litovska respublika v 1940 1990 rokah Litovska RSR u skladi SRSR U berezni 1990 roku Verhovna Rada respubliki prijnyala Akt pro vidnovlennya Litovskoyi derzhavi u travni Deklaraciyu pro derzhavnij suverenitet Litvi Rozselennya Redaguvati Istoriko etnokulturni regioni suchasnoyi Litvi Mala Litva Zhemajtiya Aukshajtiya Sudoviya Dzukiya Litva 2 561 300 2011 1 V inshih krayinah Yevropi 1 Arhivovano 8 bereznya 2007 u Wayback Machine SShA 652 790 2014 2 Velika Britaniya 100 000 2011 3 Kanada 49 130 2011 4 Nimechchina 39 000 2014 5 Irlandiya 36 683 2011 9 Rosiya 31 377 2010 Norvegiya 30 540 2013 10 Latviya 24 426 2011 11 Avstraliya 12 317 12 Ispaniya 12 128 13 Daniya 10 215 14 Polsha 8 000 2011 6 Ukrayina 7 207 2001 7 Litovci v Ukrayini Bilorus 5 087 2009 8 Litovci v Bilorusi Italiya 4 524 15 Franciya 4 000 Estoniya 2 029 2012 16 Islandiya 1 300 Braziliya 632 2010 17 Kolumbiya 300Subetnichnij podil RedaguvatiNa sogodni v Litvi najposhirenishim ye podil titulnoyi naciyi na p yat osnovnih subetnichnih grup kozhna z yakih priurochena do pevnogo istoriko etnokulturnogo regionu Litvi i mayut specifichni dialekti yaki deyaki doslidniki pidnimayut do statusu mov osoblivo dialekt zhmud Ce zhemajti abo zhmud samogiti dzuki aukshajti sudovi yatvyagi pruski litovci Takozh isnuyut taki znachni grupi yak zanaviki kapsi sujti Kultura RedaguvatiReligiya Redaguvati Do kincya XIV stolittya bilshist predkiv litovciv zalishalisya yazichnikami Litva bula hreshena v katolicizm 1387 roku Sogodni sered litovciv i dosi poshirene hristiyanstvo perevazhno u formi katolicizmu Takozh prisutni pravoslav ya i protestantizm Tradicijni zanyattya Redaguvati Osnovne tradicijne zanyattya litovciv orne zemlerobstvo zhito yachmin oves pshenicya goroh lon z kincya 18 stolittya kartoplya Starodavni znaryaddya dvozuba soha borona sukovatka vitisnena u 19 stolitti pletenoyi potim ramnoyu boronoyu kosa u zahidnih rajonah u centralnih napivkosa kosa z korotkoyu rukoyatkoyu u shidnih zubchastij serp molotili cipami j derev yanimi kovzankami Buli rozvineni konyarstvo rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi j svinej Tradicijne bortove bdzhilnictvo v 16 19 stolittyah zminilosya na kolodne a naprikinci 19 1 j polovini 20 stolittya na ramne Na morskomu uzberezhzhi rozvivayetsya ribalstvo Tradicijni remesla tkactvo vishivka kovalske obrobka dereva rizblennya po derevu pletivo goncharstvo Zhitlo Redaguvati Najdavnishij tip poselennya selo z kupchastim planuvannyam v 16 stolitti poshirilosya vulichne planuvannya v 19 20 stolittyah odnodvirki na zahodi voni vidomi zi starodavnosti Sadiba skladayetsya z zhitlovogo budinku u selah vin stavivsya torcem do vulici pered nim rozbivavsya kvitnik i gospodarskih budivel komori kliti kluni lazni skotarni roztashovanih navkolo vidkritogo dvoru Planuvannya sadib u selah maye bilsh strogij harakter nizh na hutori z rozkidanimi gospodarskimi budivlyami Najdavnishij tip zhitla numas sluzhiv takozh hlivom odnokamerna zrubna budivlya z vidkritim vognishem u centri j dimovim otvorom na grebeni dahu za arheologichnim danimi vidomij z 1 go tisyacholittya nashoyi eri z 16 stolittya vikoristovuyetsya v osnovnomu yak gospodarska budivlya i primishennya dlya hudobi Na shodi poshirena kurna hata z holodnoyu pribudovoyu sinmi Do 19 stolittya formuyutsya 3 tradicijnih tipi litovskogo zhitla zhemajtskij na zahodi aukshtajtskij na shodi j pivdennomu shodi zanemanskij Zhemajtskij zrubnij budinok troba pohodit vid starodavnogo numasu maye chotiriskatnij dah inodi z dimovimi otvorami u centri nezhitlove primishennya z vognishem kaminas na yakomu teper gotovlyat korm hudobi spochatku yedinim vognishem u budinku z bokiv zhitlovi kimnati teper opalyuvalni pechami gollandkami Zanemanskij budinok grincha blizkij do zhemajtskogo maye dovgij vuzkij korpus iz gankom u dovgij storoni sho vede u sini i dodatkovim vhodom z torcya sho vede v robochi primishennya dah dvoshilij pologij solom yanij cherep yanij abo tesovij u centri budinku kuhnya iz sinmi z odnogo boku vid nih spilna kimnata dlya povsyakdennih robit iz hlibnoyu pichchyu j opalyuvalnimi lezhankami z inshogo boku spalnya j primishennya dlya gostej Aukshtajtska hata pirkya maye prototipom kurnu hatu vidomu v Latgaliyi u zahidnih rosiyan i bilorusiv Skladayetsya z zhitlovoyi hati iz chornoyu pichchyu sinej i holodnoyi svitlici kamori V 1 j polovini 20 stolittya poshirilisya silski budinki suchasnogo planuvannya tipu kotedzhiv Odyag Redaguvati Zhinki i divchata u svyatkovomu vbranni Litovci dzuki Pochatok HH st Tradicijnij zhinochij odyag dovga sorochka shiroka spidnicya zvichajno 2 3 fartuh tkanij abo pletenij poyas po svyatah bezrukavka Na golovi divchata nosili vinki zi strichok i galuna inodi na tverdij osnovi zamizhni zhinki polotnyanu nachipku namitku Z 2 j polovini XIX storichchya poshirilisya chipci j hustki Odyag prikrashavsya vishivkoyu buli poshireni sribne burshtinove koralove j sklyane namisto Verhnij odyag pokrivalo skara uzimku serm yagi ovchinni kozhushki Za kroyem rozcvichennyam ta tehnikoyu vigotovlennya tkanin vidilyayutsya 6 osnovnih variantiv kostyuma zhemajtskij aukshtajtskij dzukskij klajpedskij kapskij i zanavikskij Cholovichij odyag ranishe vtrativ nacionalnu specifiku nizh zhinochij vin skladavsya z polotnyanoyi sorochki polotnyanih suknyanih abo napivsherstyanih shtaniv zhileta polotnyanogo abo suknyanogo kaptana valyanogo kapelyuha uzimku nosili serm yagu ovchinni shubi j kozhushki Tradicijne roboche vzuttya Litovciv postoli shkiryani postoli u zahidnih rajonah Litvi takozh derev yani chereviki klumpyaj u svyatkovi dni choboti U suchasnomu odyazi vikoristayutsya narodnij ornament i kolirna gama zbereglisya tradiciyi v yazannya vizerunkovih rukavichok panchih tosho Stravi Redaguvati Osnovu harchuvannya stanovili zhitnya ridshe pshenichne boroshno yachminna j vivsyana krupa goroh moloko m yaso Z kincya XVIII pochatku XIX stolittya shiroke poshirennya nabuli kartoplyani stravi Zberigayutsya tradicijni stravi z tertoyi kartopli z m yasnoyu sirnoyu ta inshoyu nachinkoyu cepelini sir iz kminom tosho Obryadi i folklor Redaguvati U litovskomu seli buli silni gromadski tradiciyi pomochi galka syabrovstvo posidenki tosho Do XIII XIV stolit perevazhali bilshi rodini piznishe bilshu patriarhalnu rodinu zastupila mala U tradicijnih simejnih vidnosinah golovnu rol vidigravav batko dvir peredavavsya u spadshinu starshomu sinovi abo zyatevi U vesilnih obryadah osoblivu rol vidigravav svat pirshlis i kinnij glashataj kveslis sho opovishav pro vesillya Tradicijna vesilna obryadovist bagata na pisni zhartivlivi dialogi igri Vazhlive znachennya mali kalendarni svyata z ryazhennyam na Svyatki j Masnicyu gulyanki z bagattyami gojdalkoyu tosho Na Ivaniv den j in tradiciyi narodnih gulyanok zberigayutsya doteper Dlya narodnogo mistectva harakterni derev yana skulptura hudozhnye tkactvo kovalstvo obrobka burshtinu Najvidomishi tvori folkloru pisni dajni trudovi obryadovi simejni vijskovo istorichni j in Z pochatku XX storichchya vlashtovuyutsya svyata pisen vselitovski z 1924 Bagatij kazkovij folklor sho vplinuv na profesijne mistectvo poema j balet na syuzhet kazki Egle koroleva vuzhiv U folklori chislenni etiologichni perekazi relikti davnih mifiv pro gromovnika Perkunase j in Primitki Redaguvati a b M3010215 Population at the beginning of the year by ethnicity Data of 2011 Population Census Lietuvos statistikos departamentas Arhiv originalu za 1 sichnya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2013 a b 2014 American Community Survey 1 Year Estimates Byuro perepisu naselennya SShA Arhiv originalu za 14 lyutogo 2020 Procitovano 2 lyutogo 2016 a b Pidd Helen 7 sichnya 2013 Baltic exchange meet the Lithuanians who have made Britain their home The Guardian Arhiv originalu za 8 travnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2016 a b Statistics Canada Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2016 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2016 a b 2011 Census Arhivovano 21 grudnya 2012 u Wayback Machine Central Statistical Office Poland 2012 p 106 a b State statistics committee of Ukraine National composition of population 2001 census Arhivovano 26 grudnya 2018 u Wayback Machine Ukrainian a b http belstat gov by homep ru perepic 2009 itogi1 php Arhivovano 23 travnya 2012 u Archive is Obshaya chislennost naseleniya ego sostav po vozrastu polu sostoyaniyu v brake urovnyu obrazovaniya nacionalnostyam yazyku i istochnikam sredstv k sushestvovaniyu Statisticheskij byulleten 2009 p 22 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 15 kvitnya 2016 Innvandrere og norskfodte med innvandrerforeldre 1 januar 2013 Arhivovano 20 chervnya 2017 u Wayback Machine norv SSB retrieved 9 June 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 lipnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 bereznya 2019 Procitovano 6 sichnya 2007 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 travnya 2020 Procitovano 6 sichnya 2007 Statistics Denmark FOLK2 Population 1 January by sex age ancestry country of origin and citizenship Arhiv originalu za 4 travnya 2020 Procitovano 15 kvitnya 2016 Popolazione residente in Italia proveniente dalla Lituania al 1 gennaio 2011 ISTAT 2011 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2020 Procitovano 26 grudnya 2013 Population by ethnic nationality 1 January years Statistics Estonia 2012 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 7 chervnya 2013 Um atalho para a Europa Epoca Editora Globo S A 24 chervnya 2002 Arhiv originalu za 3 July 2013 Dzherela RedaguvatiVyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya red kal G P Pashkoy galoyny red T U Byalova i insh mastak Z E Gerasimovich 2 e vydanne Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 2005 2010 T 1 3 ISBN 978 985 11 0392 4 bil Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Litovcihttp www narodru ru peoples1238 html Arhivovano 11 zhovtnya 2006 u Wayback Machine http www countries ru library countries litva ltpeople htm Arhivovano 30 veresnya 2007 u Wayback Machine http www ethnomuseum ru Arhivovano 22 lyutogo 2012 u WebCite Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Litovci amp oldid 38890627