www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аукштайти лит aukštaičiai біл аўкштайты локальна назва населення східної та центральної частини Литовської республіки Це

Аукштайти

Аукштайти (лит. aukštaičiai, біл. аўкштайты) ― локальна назва населення східної та центральної частини Литовської республіки. Цей термін зазвичай відносили до назви південно-східної частини литовців, але іноді аукштайтів зараховували до литвинів. Серед аукштайтів виділяють локальну групу дзуків, які характеризуються особливостями мови (дзекання) та етнографічним походженням.

Етнокультурні регіони історичної області розселення литовських племен

Етимологія терміну Редагувати

Назва походить від лит. aukštas, aukštis «високий, верхній» на відміну від назви жемайтів (<žemas «низький, низинний»), що традиційно пов'язується з розселенням за течією річки Німан. Однак Зіґмас Зінкявічус вважає, що дане протиставлення доречніше пов'язувати з тим, що жемайти жили в низинах, а аукштайти були мешканцями височин.

Перша згадка Редагувати

У письмових джерелах цей термін вперше згадується в Хроніці Дусбурга при описі подій 1294 р..

Еволюція Редагувати

Аукштайтами називали населення східних і центральних районів території сучасної Литви. Під назвою «аукштайти» зазвичай мали на увазі етнографічну групу литовців, іноді зараховували їх до литвинів.

Антропологічний тип західних аукштайтів характеризується вираженою доліхокронією, вузьким, середньо-високим, сильно-профільованим в горизонтальному напрямку обличчям, низькими орбітами і виступаючим носом. Аукштайти відрізняються від синхронних їм жемайтів вираженою доліхокранією, більш вузьким (на 6 мм) обличчям і низькими очними орбітами. Невеликі розміри вилицевого діаметра, що не дозволяють зближувати антропологічний тип аукштайтів з типом жемайтів і балтійськими племенами в цілому, що свідчить про різне їхнє походження.

У розмові сучасних аукштайтів прослуховується так звана аукштайтська говірка (лит. aukštaičių tarmė), верхньо-литовський діалект. Це стосується одної з двох головних говірок литовської мови — нарівні з жемайтським. Цією говіркою говорять у Ауштайтіі, Дзукії та Сувалкії.

У XX столітті у складі аукштайтів виділяють локальну групу дзуків, яка характеризується особливостями мови (дзекання) і етно-генетичним походженням. Дзукійський діалект (південно-аукштайтський діалект — лит. pietų aukštaičiai) є діалект аукштайтської говірки.

Тісні міжетнічні контакти між аукштайтами та білорусами зумовили близькість і схожість їх матеріальної і духовної культури.

Займалися землеробством, скотарством. В епоху середньовіччя аукштайти склали ядро ​​стародавньої литовської народності. Надалі з жемайтами (жмудинами) та іншими балтськими групами Литви консолідувалися в єдиний литовський етнос.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Чаквін, 1989, с. 41.
  2. ↑ Киркор, 1858.
  3. Звяруга, 1993, с. 231.
  4. Aukštaičių, 2006.
  5. «Chronicon terrae Prussiae von Peter von Dusburg» // «Scriptores rerum Prussicarum». — T. I. — Leipzig, 1861 (мирний договір Гедиміна з Ливонським орденом) (нім.)(лат.)
  6. Kazakevièius V. Aukðtaièiø kapinynas þemaièiø etnokultûrinëje periferijoje // Lietuvos archeologija. — Vilnius, 1999. — С. 57-67. (лит.)
  7. Денисова, 1975, с. 180.
  8. . Исследования стран Балтии. Терминологический словарь. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 10 жовтня 2014.  (рос.)
  9. Otrebski J. Gramatyka jazyka litewiego. — Warszawa, 1958. — Т. 1. — С. 6. (пол.)
  10. ДАБМ, 1963.
  11. Janina Jašinskienė. Tradicijos. Iliustruota Lietuvos enciklopedija. — Kaunas : Šviesa, 2005. — С. 55. — ISBN 5-430-04158-0. (лит.)
  12. . Исследования стран Балтии. Терминологический словарь. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 10 жовтня 2014.  (рос.)

Джерела Редагувати

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 2: Аршыца — Беларусцы / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 1996 г. — 480 с.: іл. ISBN 985-11-0061-7 (т. 2), ISBN 985-11-0035-8 (біл.)
  • Дыялекталагічны атлас беларускай мовы / Пад рэдакцыяй члена-карэспандэнта Акадэміі навук СССР Р. І. Аванесава, акадэміка Акадэміі навук БССР К. К. Крапівы і доктара філалагічных навук Ю. Ф. Мацкевіч. — Мн. : Выдавецтва Акадэміі навук БССР, 1963. — 353 с. (біл.)
  • Звяруга Я. Г. Аўкштайты // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т.. — Мн. : БелЭн, 1993. — Т. 1 (А — Белица). — С. 231-232. — ISBN 5-85700-074-2. (біл.)
  • Чаквін І. У. Аўкштайты / Рэдкал.: І. П. Шамякін і інш. // Этнаграфія Беларусі. Энцыклапедыя. — Мн. : БелСЭ, 1989. — С. 41. (біл.)
  • Tomas Baranauskas. Aukðtaitija XIII–XV amþiuje // Lietuvos istorijos institutas [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (лит.)
  • Pietro U. Dini. Baltų kalbos: lyginamoji istorija. — Vilnius, 2000. (лит.)
  • Aukštaitijos regioninė etninės kultūros globos taryba. Aukštaičių tapatumo paieškos. — Žiemgalos leidykla, 2006. — С. 46. — ISBN 9955-434-16-3. (лит.)
  • Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос). ― Л., 1983 г. (рос.)
  • Денисова Р. Я. Антропология древних балтов. — Рига : Зинатне, 1975. — 404 с. (рос.)
  • Загорульский Э. М., «Древняя история Белоруссии: Очерки этнической истории и материальной культуры». ― Мн., 1977 г. (рос.)
  • Киркор А. Этнографический взгляд на Виленскую губернию // Этнографический сборник. — СПб., 1858. — Вип. 3. (рос.)
  • Седов В. В. Балты // Археология ССР. Финно-угры и балты в эпоху средневековья. — М., 1987. — С. 382, 387. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aukshtajti lit aukstaiciai bil aykshtajty lokalna nazva naselennya shidnoyi ta centralnoyi chastini Litovskoyi respubliki Cej termin zazvichaj vidnosili do nazvi pivdenno shidnoyi chastini litovciv ale inodi aukshtajtiv zarahovuvali do litviniv 1 2 Sered aukshtajtiv vidilyayut lokalnu grupu dzukiv yaki harakterizuyutsya osoblivostyami movi dzekannya ta etnografichnim pohodzhennyam 1 Etnokulturni regioni istorichnoyi oblasti rozselennya litovskih plemen Zmist 1 Etimologiya terminu 2 Persha zgadka 3 Evolyuciya 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaEtimologiya terminu RedaguvatiNazva pohodit vid lit aukstas aukstis 1 visokij verhnij na vidminu vid nazvi zhemajtiv lt zemas nizkij nizinnij sho tradicijno pov yazuyetsya z rozselennyam za techiyeyu richki Niman 3 Odnak Zigmas Zinkyavichus vvazhaye sho dane protistavlennya dorechnishe pov yazuvati z tim sho zhemajti zhili v nizinah a aukshtajti buli meshkancyami visochin 4 Persha zgadka RedaguvatiU pismovih dzherelah cej termin vpershe zgaduyetsya v Hronici Dusburga pri opisi podij 1294 r 5 Evolyuciya RedaguvatiAukshtajtami nazivali naselennya shidnih i centralnih rajoniv teritoriyi suchasnoyi Litvi 1 Pid nazvoyu aukshtajti zazvichaj mali na uvazi etnografichnu grupu litovciv inodi zarahovuvali yih do litviniv 2 6 Antropologichnij tip zahidnih aukshtajtiv harakterizuyetsya virazhenoyu dolihokroniyeyu vuzkim seredno visokim silno profilovanim v gorizontalnomu napryamku oblichchyam nizkimi orbitami i vistupayuchim nosom Aukshtajti vidriznyayutsya vid sinhronnih yim zhemajtiv virazhenoyu dolihokraniyeyu bilsh vuzkim na 6 mm oblichchyam i nizkimi ochnimi orbitami Neveliki rozmiri vilicevogo diametra sho ne dozvolyayut zblizhuvati antropologichnij tip aukshtajtiv z tipom zhemajtiv i baltijskimi plemenami v cilomu sho svidchit pro rizne yihnye pohodzhennya 7 U rozmovi suchasnih aukshtajtiv prosluhovuyetsya tak zvana aukshtajtska govirka lit aukstaiciu tarme verhno litovskij dialekt Ce stosuyetsya odnoyi z dvoh golovnih govirok litovskoyi movi narivni z zhemajtskim Ciyeyu govirkoyu govoryat u Aushtajtii Dzukiyi ta Suvalkiyi 8 9 U XX stolitti u skladi aukshtajtiv vidilyayut lokalnu grupu dzukiv yaka harakterizuyetsya osoblivostyami movi dzekannya i etno genetichnim pohodzhennyam 10 11 Dzukijskij dialekt pivdenno aukshtajtskij dialekt lit pietu aukstaiciai ye dialekt aukshtajtskoyi govirki 12 Tisni mizhetnichni kontakti mizh aukshtajtami ta bilorusami zumovili blizkist i shozhist yih materialnoyi i duhovnoyi kulturi Zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom V epohu serednovichchya aukshtajti sklali yadro starodavnoyi litovskoyi narodnosti 1 Nadali z zhemajtami zhmudinami ta inshimi baltskimi grupami Litvi konsoliduvalisya v yedinij litovskij etnos Div takozh RedaguvatiBaltijski movi Avkshtota Litva plemena Primitki Redaguvati a b v g d Chakvin 1989 s 41 a b Kirkor 1858 Zvyaruga 1993 s 231 Aukstaiciu 2006 Chronicon terrae Prussiae von Peter von Dusburg Scriptores rerum Prussicarum T I Leipzig 1861 mirnij dogovir Gedimina z Livonskim ordenom nim lat Kazakevieius V Aukdtaieio kapinynas themaieio etnokulturineje periferijoje Lietuvos archeologija Vilnius 1999 S 57 67 lit Denisova 1975 s 180 Aukshtajtskoe narechie Issledovaniya stran Baltii Terminologicheskij slovar Arhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 10 zhovtnya 2014 ros Otrebski J Gramatyka jazyka litewiego Warszawa 1958 T 1 S 6 pol DABM 1963 Janina Jasinskiene Tradicijos Iliustruota Lietuvos enciklopedija Kaunas Sviesa 2005 S 55 ISBN 5 430 04158 0 lit Dzukijskij dialekt Issledovaniya stran Baltii Terminologicheskij slovar Arhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 10 zhovtnya 2014 ros Dzherela RedaguvatiBelaruskaya encyklapedyya U 18 t T 2 Arshyca Belaruscy Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1996 g 480 s il ISBN 985 11 0061 7 t 2 ISBN 985 11 0035 8 bil Dyyalektalagichny atlas belaruskaj movy Pad redakcyyaj chlena karespandenta Akademii navuk SSSR R I Avanesava akademika Akademii navuk BSSR K K Krapivy i doktara filalagichnyh navuk Yu F Mackevich Mn Vydavectva Akademii navuk BSSR 1963 353 s bil Zvyaruga Ya G Aykshtajty Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t Mn BelEn 1993 T 1 A Belica S 231 232 ISBN 5 85700 074 2 bil Chakvin I U Aykshtajty Redkal I P Shamyakin i insh Etnagrafiya Belarusi Encyklapedyya Mn BelSE 1989 S 41 bil Tomas Baranauskas Aukdtaitija XIII XV amthiuje Lietuvos istorijos institutas Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine lit Pietro U Dini Baltu kalbos lyginamoji istorija Vilnius 2000 lit Aukstaitijos regionine etnines kulturos globos taryba Aukstaiciu tapatumo paieskos Ziemgalos leidykla 2006 S 46 ISBN 9955 434 16 3 lit Arealnye issledovaniya v yazykoznanii i etnografii yazyk i etnos L 1983 g ros Denisova R Ya Antropologiya drevnih baltov Riga Zinatne 1975 404 s ros Zagorulskij E M Drevnyaya istoriya Belorussii Ocherki etnicheskoj istorii i materialnoj kultury Mn 1977 g ros Kirkor A Etnograficheskij vzglyad na Vilenskuyu guberniyu Etnograficheskij sbornik SPb 1858 Vip 3 ros Sedov V V Balty Arheologiya SSR Finno ugry i balty v epohu srednevekovya M 1987 S 382 387 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aukshtajti amp oldid 38155566