www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сєдов Валентин Васильович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сєдов Батько Посада Діти Дружина Мати рос

Сєдов Валентин Васильович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сєдов.

Сєдов Валентин Васильович
рос. Седов Валентин Васильевич
Народився 21 листопада 1924(1924-11-21)
Ногінськ
Помер 4 жовтня 2004(2004-10-04) (79 років)
Москва
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Національність росіянин
Діяльність історик
Alma mater істфак МДУ
Галузь археологія
Заклад Інститут археології РАН
Вчене звання академік РАН
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Арциховський А. В.
Вчителі Арциховський Артемій Володимирович
Відомі учні Зав'ялов В. І.,
Артем'єв О. Р.
Аспіранти, докторанти Aleksandr Artemyevd
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»

Валентин Васильович Сєдов (рос. Седов Валентин Васильевич, 21 листопада 1924, м. Ногінськ — †4 жовтня 2004, м. Москва) — радянський та російський археолог-славіст, завідувач відділом польових досліджень Інституту археології РАН, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент РАН (з 1997 р.), дійсний член РАН (з 2003 р.) і академік АН Латвії (з 1994 р.).

Біографія Редагувати

Народився 21 листопада 1924 р. у м. Богородську (з 1930 р. — Ногінськ) Московської губернії в сім'ї робітників. Його батько Василь Васильович Сєдов і мати Ганна Хомівна працювали на Істомкінській текстильній фабриці.

Після завершення навчання у школи в 1941 р. вступив на навчання до Московського авіаційного інституту. У зв'язку з початком Німецько-радянської війни влітку 1942 р. був зарахований до Гомельского військово-піхотного училища, а в листопаді потрапив на фронт. Був командиром стрілецького і кулеметного відділень на Сталінградському, Південному, Степовому, 1-му Українському, 1-му Білоруському і Прибалтійському фронтах, брав участь у боях з Японією. За бойові заслуги був нагороджений орденом Червоної Зірки й медаллю «За бойові заслуги».

Історією зацікавився в кінці 1945 року у м. Харбіні, коли йому вдалося ознайомитися із книгами з бібліотек російських емігрантів, багато з яких не були доступні в СРСР.

Після демобілізації вступив на історичний факультет на навчання до МДУ. Закінчивши навчання на кафедрі археології в 1951 р., був прийнятий на аспірантуру Інституту археології (у ті часи — «Інститут історії матеріальної культури»). У 1984 р. став лауреатом державної премії СРСР. У 1998 р . був лауреатом державної премії Росії та лауреатом ru[en]Демидівської премії.

Помер 4 жовтня 2004 р., похований на Троєкуровському кладовищі у м. Москва.

Праці Редагувати

Монографії Редагувати

  • Сельские поселения Смоленской земли VIII—XV вв. М., 1960. (рос.)
  • Славяне Верхнего Поднепровья и Подвинья. М., 1970. (рос.)
  • Новгородские сопки. М., 1970. (рос.)
  • Длинные курганы кривичей. М., 1974. (рос.)
  • Происхождение и ранняя история славян. М., 1979. (рос.)
  • Археология СССР: Восточные славяне в VI—XIII вв. М., 1982. (рос.)
  • Очерки по археологии славян. М., 1992. (рос.)
  • Славяне в древности. М., 1994. (рос.)
  • . М., 1995. (рос.)
  • . М., 1999. (рос.)
  • У истоков восточнославянской государственности. М., 1999. (рос.)
  • Славяне: Историко-археологическое исследование. М., 2002. (рос.)
  • Изборск в раннем Средневековье. М.: Наука, 2007. (рос.)

Статті Редагувати

  • Древнерусское языческое святилище в Перыни. // Краткие сообщения Института истории материальной культуры, вып. 50. 1953. С. 92-103. (рос.)
  • Некоторые ареалы архаических славянских гидронимов и археология // Перспективы развития славянской ономастики. М.: Наука, 1980. С. 141—147. (рос.)
  • Об этнической принадлежности псковских длинных курганов//Краткие сообщения Института археологии. Средневековые древности. М.: Наука, вып166. 1981. С.5-11 (рос.)
  • Начало городов на Руси // Древнерусское государство и славяне: Материалы симпозиума, посвященные 1500-летию Киева. Мн.: Наука и техника, 1983. С. 51-54. (рос.)
  • Анты // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. М.: Наука, 1987. С. 16-22. (рос.)
  • Восточнославянская этноязыковая общность // Вопросы языкознания. № 4. 1994. С. 3-16. (рос.)
  • Русский каганат IX века // Отечественная история[недоступне посилання з липня 2019]. М., № 4. 1998. С. 3-14. (рос.)
  • Этногенез ранних славян // Вестник РАН. Т. 73, № 7. 2003. С. 594—605. (рос.)
  • Север Восточно-Европейской равнины в период переселения народов и в Раннем Средневековье (Предыстория северновеликорусов) // Краткие сообщения Института археологии РАН. М.: Наука, 2005. Вып. 218. С. 12-23. (рос.)
  • Седов, В. В. Курганы ятвягов // Советская археология, № 4. Москва: Наука, 1964. С. 36—51.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Макаров Н. А. Валентин Седов // На рубеже тысячелетий. Книга о людях культуры и искусства. — Псков, 2002. (рос.)
  2. Чернецов А. В. Валентин Васильевич Седов (некролог) // журнал «Российская археология». — 2004. — № 4. — С. 5—7. (рос.)
  3. Седов Валентин Васильевич. Некролог. 2004. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 18 березня 2012.  (рос.)
  4. Могила В. В. Седова на Троекуровском кладбище (рос.)

Джерела Редагувати

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.15: Следавікі — Трыо / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн.: БелЭн, 2002. — Т. 15. — 552 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0251-2 (Т. 15). (біл.)
  • Валентин Васильевич Седов. «Материалы к биобиблиографии ученых» / сост. В. Е. Родинкова. — г. Москва: изд. «Наука», 2004 г. — 142 с. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Syedov Batko Posada Diti Druzhina Mati Syedov Valentin Vasilovichros Sedov Valentin VasilevichNarodivsya 21 listopada 1924 1924 11 21 NoginskPomer 4 zhovtnya 2004 2004 10 04 79 rokiv MoskvaPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist istorikAlma mater istfak MDUGaluz arheologiyaZaklad Institut arheologiyi RANVchene zvannya akademik RANNaukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik Arcihovskij A V Vchiteli Arcihovskij Artemij VolodimirovichVidomi uchni Zav yalov V I Artem yev O R Aspiranti doktoranti Aleksandr ArtemyevdChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRVijna nimecko radyanska vijnaNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Valentin Vasilovich Syedov ros Sedov Valentin Vasilevich 21 listopada 1924 m Noginsk 4 zhovtnya 2004 m Moskva radyanskij ta rosijskij arheolog slavist zaviduvach viddilom polovih doslidzhen Institutu arheologiyi RAN doktor istorichnih nauk profesor chlen korespondent RAN z 1997 r dijsnij chlen RAN z 2003 r i akademik AN Latviyi z 1994 r Zmist 1 Biografiya 2 Praci 2 1 Monografiyi 2 2 Statti 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 21 listopada 1924 r u m Bogorodsku z 1930 r Noginsk Moskovskoyi guberniyi v sim yi robitnikiv Jogo batko Vasil Vasilovich Syedov i mati Ganna Homivna pracyuvali na Istomkinskij tekstilnij fabrici 1 Pislya zavershennya navchannya u shkoli v 1941 r vstupiv na navchannya do Moskovskogo aviacijnogo institutu U zv yazku z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni vlitku 1942 r buv zarahovanij do Gomelskogo vijskovo pihotnogo uchilisha a v listopadi potrapiv na front 1 Buv komandirom strileckogo i kulemetnogo viddilen na Stalingradskomu Pivdennomu Stepovomu 1 mu Ukrayinskomu 1 mu Biloruskomu i Pribaltijskomu frontah brav uchast u boyah z Yaponiyeyu Za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki 2 j medallyu Za bojovi zaslugi 1 Istoriyeyu zacikavivsya v kinci 1945 roku u m Harbini koli jomu vdalosya oznajomitisya iz knigami z bibliotek rosijskih emigrantiv bagato z yakih ne buli dostupni v SRSR Pislya demobilizaciyi vstupiv na istorichnij fakultet na navchannya do MDU Zakinchivshi navchannya na kafedri arheologiyi v 1951 r buv prijnyatij na aspiranturu Institutu arheologiyi u ti chasi Institut istoriyi materialnoyi kulturi 3 U 1984 r stav laureatom derzhavnoyi premiyi SRSR U 1998 r buv laureatom derzhavnoyi premiyi Rosiyi ta laureatom ru en Demidivskoyi premiyi Pomer 4 zhovtnya 2004 r pohovanij na Troyekurovskomu kladovishi u m Moskva 4 Praci RedaguvatiMonografiyi Redaguvati Selskie poseleniya Smolenskoj zemli VIII XV vv M 1960 ros Slavyane Verhnego Podneprovya i Podvinya M 1970 ros Novgorodskie sopki M 1970 ros Dlinnye kurgany krivichej M 1974 ros Proishozhdenie i rannyaya istoriya slavyan M 1979 ros Arheologiya SSSR Vostochnye slavyane v VI XIII vv M 1982 ros Ocherki po arheologii slavyan M 1992 ros Slavyane v drevnosti M 1994 ros Slavyane v rannem Srednevekove M 1995 ros Drevnerusskaya narodnost Istoriko arheologicheskoe issledovanie M 1999 ros U istokov vostochnoslavyanskoj gosudarstvennosti M 1999 ros Slavyane Istoriko arheologicheskoe issledovanie M 2002 ros Izborsk v rannem Srednevekove M Nauka 2007 ros Statti Redaguvati Drevnerusskoe yazycheskoe svyatilishe v Peryni Kratkie soobsheniya Instituta istorii materialnoj kultury vyp 50 1953 S 92 103 ros Nekotorye arealy arhaicheskih slavyanskih gidronimov i arheologiya Perspektivy razvitiya slavyanskoj onomastiki M Nauka 1980 S 141 147 ros Ob etnicheskoj prinadlezhnosti pskovskih dlinnyh kurganov Kratkie soobsheniya Instituta arheologii Srednevekovye drevnosti M Nauka vyp166 1981 S 5 11 ros Nachalo gorodov na Rusi Drevnerusskoe gosudarstvo i slavyane Materialy simpoziuma posvyashennye 1500 letiyu Kieva Mn Nauka i tehnika 1983 S 51 54 ros Anty Etnosocialnaya i politicheskaya struktura rannefeodalnyh slavyanskih gosudarstv i narodnostej M Nauka 1987 S 16 22 ros Vostochnoslavyanskaya etnoyazykovaya obshnost Voprosy yazykoznaniya 4 1994 S 3 16 ros Russkij kaganat IX veka Otechestvennaya istoriya nedostupne posilannya z lipnya 2019 M 4 1998 S 3 14 ros Etnogenez rannih slavyan Vestnik RAN T 73 7 2003 S 594 605 ros Sever Vostochno Evropejskoj ravniny v period pereseleniya narodov i v Rannem Srednevekove Predystoriya severnovelikorusov Kratkie soobsheniya Instituta arheologii RAN M Nauka 2005 Vyp 218 S 12 23 ros Sedov V V Kurgany yatvyagov Sovetskaya arheologiya 4 Moskva Nauka 1964 S 36 51 Primitki Redaguvati a b v Makarov N A Valentin Sedov Na rubezhe tysyacheletij Kniga o lyudyah kultury i iskusstva Pskov 2002 ros Chernecov A V Valentin Vasilevich Sedov nekrolog zhurnal Rossijskaya arheologiya 2004 4 S 5 7 ros Sedov Valentin Vasilevich Nekrolog 2004 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 18 bereznya 2012 ros Mogila V V Sedova na Troekurovskom kladbishe ros Dzherela RedaguvatiBelaruskaya encyklapedyya U 18 t T 15 Sledaviki Tryo Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2002 T 15 552 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0251 2 T 15 bil Valentin Vasilevich Sedov Materialy k biobibliografii uchenyh sost V E Rodinkova g Moskva izd Nauka 2004 g 142 s ros Posilannya RedaguvatiPersonalna storinka Valentina Vasilovicha Syedova na oficijnomu sajti RAN ros ros Istorichna dovidka na sajti Arhivu RAN ros Stattya na sajti biblioteki RusArh ros Stattya na sajti Arheologichnogo tovaristva Pskovskoyi oblasti ros Stattya v pereliku vid Institutu arheologiyi ros Nekrolog u gazeti Pskovskaya guberniya ros Zhih M I Valentin Vasilevich Sedov stranicy zhizni i tvorchestva slavyanskogo podvizhnika ros Zhih M I Problema slavyanskogo rasseleniya v Vostochnoj Evrope i stanovleniya drevnerusskoj narodnosti v rabotah V V Sedova ros Zhih M I Problema slavyanskogo etnogeneza v rabotah V V Sedova ros Izborsk v rannem Srednevekove ros Pskovichi ros Yubilejnyj vandalizm interv yu ros Uchyonyj do mozga kostej interv yu ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Syedov Valentin Vasilovich amp oldid 35231056