www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сувальщина Сувалкія або Судовія лит Sūduva або Suvalkija або Užnemunė пол Suwalszczyzna найменший із п яти культурних ре

Сувальщина

Сувалкія або Судовія (лит: Sūduva або Suvalkija або Užnemunė, пол: Suwalszczyzna) — найменший із п’яти культурних регіонів Литви. Це традиційно заможний регіон на південному заході довкола Маріямполє. Люди із Сувалкії називаються лит: suvalkiečiai (множина) або лит: suvalkietis (однина). Він розташований на південь від річки Неман, на колишній території Вілкавішкіської єпархії. Історично це найновіший етнографічний регіон, оскільки найвиразніші його характеристики та окрема регіональна ідентичність сформувалася в 19 столітті, коли територія була частиною Польщі, анексованої росіянами. Ніколи не був окремим політичним утворенням і навіть сьогодні регіон не має офіційного статусу в адміністративному поділі Литви. Однак він продовжує залишатися предметом досліджень, присвячених литовській народній культурі 19 - початку 20 століть.

Етнорегіони Литви
   Сувальщина
Герб Сувалкії

Назва Редагувати

У Литві до регіону застосовують три різні назви, що викликає певну плутанину:

  • Судовія (лит. Sūduva) походить від древнього балтійського племені судувів, корінних мешканців регіону. Термін Судовія неоднозначний, оскільки його також використовують для позначення всього регіону розселення судувів у давнину і який простягається набагато далі на південь.
  • Сувалкія Suvalkija походить від колишньої Сувальської губернії (1867–1914) у складі російської Польщі. Місто Сувалки ( лит. Suvalkai) входило до складу Литви з 13 століття до 1795 року, а Польщі - з літа 1920 року.
  • Ужнемуне (Užnemunė)(дослівно: за річкою Неман) описує географічне розташування регіону, але не зовсім точно. Південно-західна частина Дзукії, іноді відома як Дайнава , також знаходиться на лівому березі річки . Райони чітко виокремилися внаслідок значної різниці в економічному розвитку в Сувалкії (північ Ужнемуне) та Дзукії (південний схід Ужнемуне) .

В останні роки відбувалися публічні дискусії щодо того, яке ім'я, Сувалкія чи Судовія, є кращим. Історики стверджують, що "Судовія" - це анахронізм, що відноситься до земель в 13-14 століттях. Один коментатор назвав спроби перейменувати регіон "неотрибалізмом" - штучна спроба знайти зв’язки з давно вимерлим племенем. Прихильники "Судовії" протестували проти використання терміну, накладеного на регіон Російською імперією, тим більше, що місто Сувалкі знаходиться в Польщі, і нинішній регіон не має з ним ніякого зв'язку. Вони також стверджували, що термін `` Сувалкія є досить недавнім і штучним політичним утворенням, популяризованим радянськими істориками, і що більш архаїчний `` Судовія 'точніше відображає історичні корені регіону. Суфікс -ija зазвичай не використовується в литовській мові для утворення назви топонімів від назв міст (єдиним винятком є ​​ Вільня , що використовується для визначення Віленського краю). Офіційна петиція Ради з Захисту Етнічної Культури Сувалкії до Комісії з литовської мови, що вимагала офіційної зміни назви з Сувалкія на Судовія , була відхилена в 2005 році. Комісія обгрунтувала своє рішення тим, що назва Сувалкія переважає як в академічній літературі, так і в повсякденному житті.

Історія Редагувати

Політична історія Редагувати

Сувальська губернія (1867–1914) жовтим кольором. Регіон отримав свою назву від цього намісництва.

Землі судувів (ятвягів) були включені до складу Великого князівства Литовського протягом 13 століття. Регіон часто спустошували тевтонські лицарі, і більшість його жителів покидали його. Після Мельнського договору 1422 року його західні кордони були закріплені, і ця територія стала єдиною власністю самого Великого князя. У 1569 р. Велике князівство приєдналося до Польського королівства, утворивши Річ Посполиту. Співдружність була розділена в 1795 році, а Сувалкія, як частина більшої території на лівому березі річки Неман, була включена до складу провінції Східна Пруссія. Це означало, що Сувалкія була відокремлена від Литви, яка відійшла до Російської імперії. У 1807 р. Сувалкія ненадовго входила до складу герцогства Варшавського, невеликої польської держави, створеної Наполеоном Бонапартом, перед тим як бути приєднаною в 1815 р. до російської Польщі, утвореного в рамках особистої унії з Російською імперією. Протягом решти ХІХ століття та початку ХХ століття Сувалкія адміністративно входила до складу Августівської губернії, а пізніше Сувальської губернії. Статистика російських переписів населення показала, що литовці складали незначну більшість у північній частині губернаторства, а поляки, зосереджені в регіоні Сувалки на півдні, становили близько 23% від загальної кількості населення губернаторства . Литва та Польща стали незалежними державами після Першої світової війни і оскаржили свої кордони в цьому регіоні. Сувальська губернія була розділена більш-менш за етнічними ознаками. З тих пір Сувалкія стала частиною Литви, а Сувальський край - частиною Польщі.

Економічна історія Редагувати

Сувалкія здавна відома як багатий сільськогосподарський край. Підвищений попит на деревину спричинив переселення та вирубування лісів у регіоні протягом 16-17 століть. Попит призвів до незаконних набігів для вирубки дерев із Герцогства Пруссія. Щоб запобігти цьому, Великі князі литовські створили кілька прикордонних сіл між Юрбаркас і Вірбаліс.Королева Бона Сфорца, яка керувала землями від імені свого чоловіка Сигізмунда I Старого між 1527 і 1556 роками особливо підтримувала ці нові поселення. Переселення йшло з півночі, особливо з районів вздовж річки Неман. Великій князь надав великі ділянки в користування місцевій шляхті, зокрема родині Сапіг. Ці поселення повільно поширювалися далі на південь та схід. До середини 17 століття темпи переселення сповільнились. Попит на деревину різко зменшився, дотогож Велике князівство Литовське втратило майже половину населення через Північні війни (1655–1661), голод та чуму. Поселенців приваблювали її родючі сільськогосподарські угіддя, які в основному були очищені від лісів, і відносна легкість панщини в цьому районі: оскільки значна частина землі належала самому Великому князю, кріпаки не повинні були виконувати corvée. Залюднення приватних володінь шляхти на півночі відбувалося набагато повільніше. Іншим важливим фактором відродження району була близькість Східна Пруссія та її столиці Кенігсберг. Місто стало головним торговим центром і було другим за величиною місцем експорту (після Риги, Латвії) Великого князівства. Місто Кудіркос Науместіс стало воротами регіону до Пруссії. Коли Північна війна (1700–1721) продовжила знелюднювати Литву, заселення Сувалкії майже було завершено. Кріпосне право в Сувалкії було скасовано в 1807 році Наполеоном Бонапартам: селяни набули особистих свобод, хоча не могли володіти землею. Це змінилося лише в 1861 році, коли кріпосне право було скасовано у всій Російській імперії. Після повстання 1863 р. Селяни отримали безкоштовну землю (їм більше не потрібно було викупляти землю у дворян). До 1820-х років фермери в Сувалкії почали розділяти свої села на окремі садиби (литовське: однина - vienkemis, множина - vienkemiai) . Цей стан є чітким показником економічного процвітання серед селян. Стара система з трьома полями застарівала; за цією системою землею керувала громада, і люди не могли впроваджувати жодних технологічних досягнень без їхнього схвалення . На відміну від цього, в інших частинах Литви цей процес не розпочався, поки кріпосне право не було скасовано по всій Імперії в 1861 році, посилившись після Столипінської реформи 1906 року. Дострокове скасування кріпосного права, родючі землі та тісні економічні зв’язки зі Східною Пруссією сприяли відносно високому добробуту Сувалкії. Ця ситуація призвела до сталого уявлення, що її мешканці дуже раціональні, кмітливі та надзвичайно ощадливі, навіть жадібні. Такі стереотипи, що стосувалися й інших регіонів, спричинило багато анекдотів і практичних жарти.

Сувалкія залишається найменш лісистою територією Литви (у 2005 р. Ліси покривали 21,6% Маріампольського повіту, тоді як ліси займають 32% країни в цілому). Третій за величиною ліс у Литва, ліс Казлу Руда (587 км2 or 6 320 000 square feet) знаходиться в Сувалкії, але знаходиться на піщаному ґрунті, непридатному для землеробства. Сувалкія залишається одним із найважливіших сільськогосподарських регіонів Литви, збираючи великі врожаї цукрових буряків.

Культурна історія Редагувати

Спочатку регіон населяло балтійське плем'я судувів (звідси і назва "Судовія").Протягом Середньовіччя Тевтонські лицарі часто здійснювали набіги на регіон , намагаючись завоювати та охрестити язичницьке Велике князівство Литовське. В результаті більша частина стародавньої Судовії стала малолюдною, вкритою великими лісами, територією. Після Грюнвальдської битви 1410 р., яка поклала край хрестовим походам проти Литви, територія повільно почала заселятися поселенцями з Жемайтії та Аукштайтії. Вони принесли свої культури, які поєдналися з культурою судувів, і поступово сформувалася етнологічно відмінна культура,яка поєднала жемайтські та аукштайтські елементи з місцевими . Суттєві зміни відбулися в кінці 18 - на початку 19 століть. Сувалкія була відокремлена від Литви. Хоча наполеонівський період був коротким, він призвів до тривалих наслідків. Серед цих наслідків найважливішими були запровадження наполеонівського кодексу, використання григоріанського календаря та скасування кріпосного права майже на 50 років раніше, ніж на решті території Литви. Селяни здобули особисту свободу та можливості поліпшувати добробут. Регіон також пропонував кращі освітні можливості для своїх мешканців - Вчительська семінарія Вейверія і Гімназія Маріямполе продовжували свою діяльність у той час, коли більшість навчальних закладів Литви були закриті після січневого повстання 1863 проти Російської імперії. Студенти також могли відвідувати римо-католицькі семінарії в Сейнах та Каунасі. Згідно з переписом населення, проведеним у 1897 р., рівень грамотності серед селян Сувалківської губернії був найвищим у Російській імперії. Мешканці Сувалкії також були одними з перших і найчисленніших емігрантів до США . Ці події призвели до формування нового добре освіченого класу, який підживив Литовське національне відродження у другій половині 19 століття . Серед багатьох відомих діячів регіону були патріарх литовської незалежності Йонас Басанавічюс, Вінцас Кудірка, автор гімну литовської держави, та Йонас Яблонскіс, лінгвіст, якому часто приписують створення стандартизованої литовської мови. Діалекти, на яких розмовляли на Сувалкії, стали основою сучасної мови . Відродження, яке раніше було зосереджене на сході Жtмfйті, поступово перейшло до Сувалкії завдяки діяльності цих видатних діячів та її кращим економічним умовам .

Народна культура Редагувати

Мова Редагувати

Карта діалектів литовської мови на основі нової класифікації, запропонованої Зінкевічюсом та Гірденісом. Виділено три підгрупи західного аукштайтського діалекту (зеленим кольором). Піддіалект Каунасу, який також охоплює Сувалкію, має темно-зелений колір.

Традиційна класифікація литовських діалектів розділила сувальські діалекти на два розділи: Занавикай, що розмовляли на півночі, та Капсай, що розмовляли на півдні. Ці два субдіалекти часто описуються як основа стандартної литовської мови. Однак виявилося досить складно визначити мовні характеристики, унікальні для цих регіонів, оскільки характеристики надзвичайно різноманітні та нерівномірно розподілені . Переглянута класифікація діалектів, запропонована в 1965 р., усуває це розмежування та об'єднує піддіалекти Занавикай, Капсай та Центральний Аукштайт як єдину підгрупу, названу Каунаськім піддіалектом . 'західного аукштайтського діалекту. Територія цього субдіалекту охоплює значно більшу територію, ніж Сувалкія, і тягнеться за річку Неман. Західний аукштайтський діалект, на відміну від інших діалектів литовської мови, зберігає змішані дифтонги an, am, en, em та голосні огонек ą і ę . Діалект підрозділяється на піддіалекти Каунасу та Шяуляю. Піддіалект Каунасу, на відміну від піддіалекту Шяуляй, у більшості випадків відокремлює довгі та короткі голосні та підкреслює закінчення слів так само, як і стандартна литовська. Оскільки вони мали тісні економічні контакти зі Східною Пруссією, люди з Сувалки запозичили ряд німецьких слів . У період з 2003 по 2006 рр. Видавничий інститут "Наука та енциклопедія" видав тритомний словник занавикайського піддіалекту. З 1973 року муніципалітет Шакіяйського району щорічно організовує День мови, щоб заохотити збереження субдіалекту.

Одяг Редагувати

Приклади традиційного одягу Сувалкії

Традиційний селянський одяг в Сувалкії, хоча і складається з тих самих основних предметів, його можна чітко відрізнити від одягу з інших регіонів Литви. Оскільки регіон був відносно заможнішим, одяг був багатшим за кольором, оздобленням та орнаментом, виготовлявся з кращих і дорожчих матеріалів, зокрема парчі, шовку, вовни та дамаску. Регіональні відмінності існували навіть у межах Сувалкії. Жінки-капсайки носили довгі широкі сукні з великими малюнками зірок та тюльпанів, напівтемного кольору та частково в смужку. Костюм Занавикай - один з найбільш декоративних за дизайном, кольором та стилем.

Примітки Редагувати

  1. Lietuvos etnogafinių regionų visuomeninės kultūros organizacijos. Žemaičių žemė (лит.) 4. 2002. ISSN 1392-2610. Архів оригіналу за 5 March 2011. 
  2. Kuckailis, Juozas (23 жовтня 2003). Apie Dainavą nuo pat jotvingių laikų. Voruta (лит.) 20 (542). ISSN 1392-0677. Архів оригіналу за 5 March 2011. 
  3. Centre for Cartography, Vilnius University (1999). Etnografinės sritys (pagal XIX a. materialinę kultūrą) (лит.). Database for Business and Public Administration. Архів оригіналу за 5 March 2011. Процитовано 23 травня 2008. 
  4. Šaknys, Žilvytis Bernardas (12 грудня 2002). Lietuvos Respublikos administracinio teritorinio suskirstymo perspektyvos: etnografiniai kultūriniai regionai (лит.). Seimas. Архів оригіналу за 5 March 2011. Процитовано 12 травня 2008. 
  5. Kalnius, Petras (2007). Regioninių tapatumų judėjimo prieštaros dabartinėje Lietuvoje. Lituanistica (лит.) 3 (71): 92–112. ISSN 0235-716X. 
  6. Nekrošius, Liutauras (2007). . Archiforma (лит.) (2). ISSN 1392-4710. Архів оригіналу за 5 August 2008. 
  7. Simanaitis, Edmundas (4 November 2004). Sūduviams rūpi ne tik Sūduvos kultūra. Nemunas (лит.) 29 (470). ISSN 0134-3149. Архів оригіналу за 5 March 2011. 
  8. Labutis, Vitas (28 листопада 2003). Tarp Lietuvos kraštų turi būti Sūduva, o ne Suvalkija. Literatūra ir menas (лит.) 2978. ISSN 0233-3260. Архів оригіналу за 5 March 2011. 
  9. ELTA (21 грудня 2005). Suvalkijos ir suvalkiečio nekeis Sūduva ir sūduvis (лит.). Sekunde.lt. Архів оригіналу за 5 March 2011. Процитовано 12 травня 2008. 
  10. Nikolajew, Christina Juditha (2005). Zum Zusammenhang zwischen nationaler Identitätsbildung und Katholischer Kirche in Litauen (нім.). Eberhard Karls University of Tübingen. с. 16. 
  11. ↑ Kavoliutė, Filomena (2002). Socialiniai ir gamtiniai veiksniai Nemuno žemupio lygumos kraštovaizdžio formavime. Geografija (лит.) 38 (1): 34–40. ISSN 1392-1096. 
  12. ↑ Salys, Antanas (1953–1966). «Zanavykai». Lietuvių enciklopedija. XXXV. Boston, Massachusetts: Lietuvių enciklopedijos leidykla. pp. 34–38. LCC 55020366. 
  13. Merkelis, Aleksandras (1989). Didysis varpininkas Vincas Kudirka: jo asmuo ir gyvenimo laikotarpio paveikslas (лит.). Chicago: Akademinio skautų sąjūdžio Vydūno jaunimo fondas. с. 22. OCLC 21441761. 
  14. Vaskela, Gediminas (1998). Žemės reforma ir Lietuvos žemės ūkio pažanga. Žemės reforma Lietuvoje 1919-1940 m.: Analizuojant Rytų ir Vidurio Europos agrarinės raidos XX a. III-IV dešimtmečiais tendencijas (лит.). Vilnius: Lithuanian Institute of History. с. 239–295. ISBN 9986-780-17-9. Архів оригіналу за 5 March 2011. 
  15. Purvinas, Martynas (30 січня 2004). Etnografinių kaimų atrankos kriterijai (лит.). Seimas. Архів оригіналу за 5 March 2011. Процитовано 12 травня 2008. 
  16. Vaskela, Gediminas (1998). Agrarinių santykių evoliucija. Žemės reforma Lietuvoje 1919-1940 m.: Analizuojant Rytų ir Vidurio Europos agrarinės raidos XX a. III-IV dešimtmečiais tendencijas (лит.). Vilnius: Lithuanian Institute of History. ISBN 9986-780-17-9. Архів оригіналу за 5 March 2011. 
  17. Michelson, Annika (10 грудня 2005). . Culture and nature geography of South-East Baltic Sea Area. VirtuaaliAMK. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 12 травня 2008. 
  18. Muktupāvels, Valdis. Some bits of humour. Music in Latvia. Архів оригіналу за 5 March 2011. Процитовано 12 травня 2008. 
  19. Sūduva (Suvalkija). Lithuanian State Department of Tourism. 2004. Архів оригіналу за 5 March 2011. Процитовано 1 травня 2008. 
  20. Forest resources. Lithuanian Statistical Yearbook of Forestry 2005. State Forest Survey Service. 2005. Архів оригіналу за 6 March 2011. 
  21. Vaitiekūnas, Stasys; Elena Valančienė (2004). Lietuvos geografija (лит.). Alma littera. с. 105, 115–116. ISBN 9955-08-534-7. 
  22. ↑ Janina Jašinskienė, ред. (2005). Tradicijos. Iliustruota Lietuvos enciklopedija (лит.). Kaunas: Šviesa. с. 52–55. ISBN 5-430-04158-0. 
  23. «Kapsai». Lietuvių enciklopedija. X. Boston, Massachusetts: Lietuvių enciklopedijos leidykla. 1953–1966. pp. 485–486. LCC 55020366. 
  24. Kudirka, Juozas (1991). The Lithuanians: an ethnic portrait. Lithuanian Folk Culture Centre. OCLC 27947396. Архів оригіналу за 6 March 2011. 
  25. Budreckis, Algirdas (April 1979). Pirmieji lietuviai Bostone. Aidai (лит.) 4. ISSN 0002-208X. Архів оригіналу за 6 March 2011. 
  26. Jazerskas, Valentinas (21 червня 2007). Apie Suvalkijos (Sūduvos) regioną (лит.). Seimas. Процитовано 1 травня 2008. 
  27. Stražas, A. S. (Fall 1996). Lithuania 1863–1893: Tsarist Russification and the Beginnings of the Modern Lithuanian National Movement. Lituanus 42 (3). ISSN 0024-5089. Архів оригіналу за 6 March 2011. 
  28. Staliunas, Darius (2007). Making Russians: Meaning and Practice of Russification in Lithuania and Belarus after 1863. Rodopi. с. 398. ISBN 90-420-2267-1. 
  29. Simas Sužiedėlis, ред (1970–1978). «Zanavykai». Encyclopedia Lituanica. VI. Boston, Massachusetts: Juozas Kapočius. pp. 293–294. LCC 74-114275. 
  30. Girdenis, Aleksas Stanislovas (12 квітня 2006). Samogitians: The Development of Inflexional Endings and the Chronology of the Divergence of Dialects. Center of Regional Cultural Initiatives. Архів оригіналу за 5 March 2011. Процитовано 1 травня 2008. 
  31. Kazakevičius, Kazys (17 червня 2006). Zanavykai puoselėja gimtąjį žodį. Lietuvos žinios (лит.) 137 (11474). Архів оригіналу за 6 March 2011. 
  32. Simas Sužiedėlis, ред (1970–1978). «National Costumes». Encyclopedia Lituanica. IV. Boston, Massachusetts: Juozas Kapočius. p. 30. LCC 74-114275. 

Додатковий матеріал Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сувальщина
  • Totoraitis, Jonas. Sūduvos Suvalkijos istorija (лит.). Marijampolė: Piko valanda. ISBN 9986-875-87-0. 
  • teksto autorės: Janina Švambatytė; Giedrė Čepaitienė (2003–2006). Zanavykų šnektos žodynas (лит.). Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas. ISBN 5-420-01504-8. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Suvalkiya abo Sudoviya lit Suduva abo Suvalkija abo Uznemune pol Suwalszczyzna najmenshij iz p yati kulturnih regioniv Litvi Ce tradicijno zamozhnij region na pivdennomu zahodi dovkola Mariyampolye Lyudi iz Suvalkiyi nazivayutsya lit suvalkieciai mnozhina abo lit suvalkietis odnina Vin roztashovanij na pivden vid richki Neman na kolishnij teritoriyi Vilkavishkiskoyi yeparhiyi 1 Istorichno ce najnovishij etnografichnij region oskilki najviraznishi jogo harakteristiki ta okrema regionalna identichnist sformuvalasya v 19 stolitti koli teritoriya bula chastinoyu Polshi aneksovanoyi rosiyanami Nikoli ne buv okremim politichnim utvorennyam i navit sogodni region ne maye oficijnogo statusu v administrativnomu podili Litvi Odnak vin prodovzhuye zalishatisya predmetom doslidzhen prisvyachenih litovskij narodnij kulturi 19 pochatku 20 stolit Etnoregioni Litvi Mala Litva Zhmud Aukshtota Suvalshina DzukiyaGerb Suvalkiyi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Politichna istoriya 2 2 Ekonomichna istoriya 2 3 Kulturna istoriya 3 Narodna kultura 3 1 Mova 3 2 Odyag 4 Primitki 5 Dodatkovij materialNazva RedaguvatiU Litvi do regionu zastosovuyut tri rizni nazvi sho viklikaye pevnu plutaninu Sudoviya lit Suduva pohodit vid drevnogo baltijskogo plemeni suduviv korinnih meshkanciv regionu Termin Sudoviya neodnoznachnij oskilki jogo takozh vikoristovuyut dlya poznachennya vsogo regionu rozselennya suduviv u davninu i yakij prostyagayetsya nabagato dali na pivden Suvalkiya Suvalkija pohodit vid kolishnoyi Suvalskoyi guberniyi 1867 1914 u skladi rosijskoyi Polshi Misto Suvalki lit Suvalkai vhodilo do skladu Litvi z 13 stolittya do 1795 roku a Polshi z lita 1920 roku Uzhnemune Uznemune doslivno za richkoyu Neman opisuye geografichne roztashuvannya regionu ale ne zovsim tochno Pivdenno zahidna chastina Dzukiyi inodi vidoma yak Dajnava 2 takozh znahoditsya na livomu berezi richki 3 Rajoni chitko viokremilisya vnaslidok znachnoyi riznici v ekonomichnomu rozvitku v Suvalkiyi pivnich Uzhnemune ta Dzukiyi pivdennij shid Uzhnemune 4 V ostanni roki vidbuvalisya publichni diskusiyi shodo togo yake im ya Suvalkiya chi Sudoviya ye krashim Istoriki stverdzhuyut sho Sudoviya ce anahronizm sho vidnositsya do zemel v 13 14 stolittyah Odin komentator nazvav sprobi perejmenuvati region neotribalizmom shtuchna sproba znajti zv yazki z davno vimerlim plemenem 5 Prihilniki Sudoviyi protestuvali proti vikoristannya terminu nakladenogo na region Rosijskoyu imperiyeyu tim bilshe sho misto Suvalki znahoditsya v Polshi i ninishnij region ne maye z nim niyakogo zv yazku 6 Voni takozh stverdzhuvali sho termin Suvalkiya ye dosit nedavnim i shtuchnim politichnim utvorennyam populyarizovanim radyanskimi istorikami i sho bilsh arhayichnij Sudoviya tochnishe vidobrazhaye istorichni koreni regionu 7 Sufiks ija zazvichaj ne vikoristovuyetsya v litovskij movi dlya utvorennya nazvi toponimiv vid nazv mist yedinim vinyatkom ye Vilnya sho vikoristovuyetsya dlya viznachennya Vilenskogo krayu 8 Oficijna peticiya Radi z Zahistu Etnichnoyi Kulturi Suvalkiyi do Komisiyi z litovskoyi movi sho vimagala oficijnoyi zmini nazvi z Suvalkiya na Sudoviya bula vidhilena v 2005 roci Komisiya obgruntuvala svoye rishennya tim sho nazva Suvalkiya perevazhaye yak v akademichnij literaturi tak i v povsyakdennomu zhitti 9 Istoriya RedaguvatiPolitichna istoriya Redaguvati nbsp Suvalska guberniya 1867 1914 zhovtim kolorom Region otrimav svoyu nazvu vid cogo namisnictva Zemli suduviv yatvyagiv buli vklyucheni do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo protyagom 13 stolittya Region chasto spustoshuvali tevtonski licari i bilshist jogo zhiteliv pokidali jogo Pislya Melnskogo dogovoru 1422 roku jogo zahidni kordoni buli zakripleni i cya teritoriya stala yedinoyu vlasnistyu samogo Velikogo knyazya U 1569 r Velike knyazivstvo priyednalosya do Polskogo korolivstva utvorivshi Rich Pospolitu Spivdruzhnist bula rozdilena v 1795 roci a Suvalkiya yak chastina bilshoyi teritoriyi na livomu berezi richki Neman bula vklyuchena do skladu provinciyi Shidna Prussiya Ce oznachalo sho Suvalkiya bula vidokremlena vid Litvi yaka vidijshla do Rosijskoyi imperiyi U 1807 r Suvalkiya nenadovgo vhodila do skladu gercogstva Varshavskogo nevelikoyi polskoyi derzhavi stvorenoyi Napoleonom Bonapartom pered tim yak buti priyednanoyu v 1815 r do rosijskoyi Polshi utvorenogo v ramkah osobistoyi uniyi z Rosijskoyu imperiyeyu Protyagom reshti HIH stolittya ta pochatku HH stolittya Suvalkiya administrativno vhodila do skladu Avgustivskoyi guberniyi a piznishe Suvalskoyi guberniyi Statistika rosijskih perepisiv naselennya pokazala sho litovci skladali neznachnu bilshist u pivnichnij chastini gubernatorstva a polyaki zoseredzheni v regioni Suvalki na pivdni stanovili blizko 23 vid zagalnoyi kilkosti naselennya gubernatorstva 10 Litva ta Polsha stali nezalezhnimi derzhavami pislya Pershoyi svitovoyi vijni i oskarzhili svoyi kordoni v comu regioni Suvalska guberniya bula rozdilena bilsh mensh za etnichnimi oznakami Z tih pir Suvalkiya stala chastinoyu Litvi a Suvalskij kraj chastinoyu Polshi Ekonomichna istoriya Redaguvati Suvalkiya zdavna vidoma yak bagatij silskogospodarskij kraj Pidvishenij popit na derevinu sprichiniv pereselennya ta virubuvannya lisiv u regioni protyagom 16 17 stolit 11 Popit prizviv do nezakonnih nabigiv dlya virubki derev iz Gercogstva Prussiya Shob zapobigti comu Veliki knyazi litovski stvorili kilka prikordonnih sil mizh Yurbarkas i Virbalis 11 Koroleva Bona Sforca yaka keruvala zemlyami vid imeni svogo cholovika Sigizmunda I Starogo mizh 1527 i 1556 rokami osoblivo pidtrimuvala ci novi poselennya 12 Pereselennya jshlo z pivnochi osoblivo z rajoniv vzdovzh richki Neman Velikij knyaz nadav veliki dilyanki v koristuvannya miscevij shlyahti zokrema rodini Sapig 12 Ci poselennya povilno poshiryuvalisya dali na pivden ta shid Do seredini 17 stolittya tempi pereselennya spovilnilis Popit na derevinu rizko zmenshivsya dotogozh Velike knyazivstvo Litovske vtratilo majzhe polovinu naselennya cherez Pivnichni vijni 1655 1661 golod ta chumu Poselenciv privablyuvali yiyi rodyuchi silskogospodarski ugiddya yaki v osnovnomu buli ochisheni vid lisiv i vidnosna legkist panshini v comu rajoni oskilki znachna chastina zemli nalezhala samomu Velikomu knyazyu kripaki ne povinni buli vikonuvati corvee 11 Zalyudnennya privatnih volodin shlyahti na pivnochi vidbuvalosya nabagato povilnishe Inshim vazhlivim faktorom vidrodzhennya rajonu bula blizkist Shidna Prussiya ta yiyi stolici Kenigsberg Misto stalo golovnim torgovim centrom i bulo drugim za velichinoyu miscem eksportu pislya Rigi Latviyi Velikogo knyazivstva 11 Misto Kudirkos Naumestis stalo vorotami regionu do Prussiyi Koli Pivnichna vijna 1700 1721 prodovzhila znelyudnyuvati Litvu zaselennya Suvalkiyi majzhe bulo zaversheno 12 Kriposne pravo v Suvalkiyi bulo skasovano v 1807 roci Napoleonom Bonapartam selyani nabuli osobistih svobod hocha ne mogli voloditi zemleyu Ce zminilosya lishe v 1861 roci koli kriposne pravo bulo skasovano u vsij Rosijskij imperiyi Pislya povstannya 1863 r Selyani otrimali bezkoshtovnu zemlyu yim bilshe ne potribno bulo vikuplyati zemlyu u dvoryan 13 Do 1820 h rokiv 14 fermeri v Suvalkiyi pochali rozdilyati svoyi sela na okremi sadibi litovske odnina vienkemis mnozhina vienkemiai 15 Cej stan ye chitkim pokaznikom ekonomichnogo procvitannya sered selyan Stara sistema z troma polyami zastarivala za ciyeyu sistemoyu zemleyu keruvala gromada i lyudi ne mogli vprovadzhuvati zhodnih tehnologichnih dosyagnen bez yihnogo shvalennya 16 Na vidminu vid cogo v inshih chastinah Litvi cej proces ne rozpochavsya poki kriposne pravo ne bulo skasovano po vsij Imperiyi v 1861 roci posilivshis pislya Stolipinskoyi reformi 1906 roku Dostrokove skasuvannya kriposnogo prava rodyuchi zemli ta tisni ekonomichni zv yazki zi Shidnoyu Prussiyeyu spriyali vidnosno visokomu dobrobutu Suvalkiyi Cya situaciya prizvela do stalogo uyavlennya sho yiyi meshkanci duzhe racionalni kmitlivi ta nadzvichajno oshadlivi navit zhadibni 17 Taki stereotipi sho stosuvalisya j inshih regioniv 18 sprichinilo bagato anekdotiv i praktichnih zharti 19 Suvalkiya zalishayetsya najmensh lisistoyu teritoriyeyu Litvi u 2005 r Lisi pokrivali 21 6 Mariampolskogo povitu todi yak lisi zajmayut 32 krayini v cilomu 20 Tretij za velichinoyu lis u Litva lis Kazlu Ruda 587 km2 or 6 320 000 square feet znahoditsya v Suvalkiyi ale znahoditsya na pishanomu grunti nepridatnomu dlya zemlerobstva 21 Suvalkiya zalishayetsya odnim iz najvazhlivishih silskogospodarskih regioniv Litvi zbirayuchi veliki vrozhayi cukrovih buryakiv Kulturna istoriya Redaguvati Spochatku region naselyalo baltijske plem ya suduviv zvidsi i nazva Sudoviya Protyagom Serednovichchya Tevtonski licari chasto zdijsnyuvali nabigi na region namagayuchis zavoyuvati ta ohrestiti yazichnicke Velike knyazivstvo Litovske V rezultati bilsha chastina starodavnoyi Sudoviyi stala malolyudnoyu vkritoyu velikimi lisami teritoriyeyu Pislya Gryunvaldskoyi bitvi 1410 r yaka poklala kraj hrestovim pohodam proti Litvi teritoriya povilno pochala zaselyatisya poselencyami z Zhemajtiyi ta Aukshtajtiyi Voni prinesli svoyi kulturi yaki poyednalisya z kulturoyu suduviv i postupovo sformuvalasya etnologichno vidminna kultura yaka poyednala zhemajtski ta aukshtajtski elementi z miscevimi 22 Suttyevi zmini vidbulisya v kinci 18 na pochatku 19 stolit Suvalkiya bula vidokremlena vid Litvi Hocha napoleonivskij period buv korotkim vin prizviv do trivalih naslidkiv Sered cih naslidkiv najvazhlivishimi buli zaprovadzhennya napoleonivskogo kodeksu vikoristannya grigorianskogo kalendarya ta skasuvannya kriposnogo prava majzhe na 50 rokiv ranishe nizh na reshti teritoriyi Litvi Selyani zdobuli osobistu svobodu ta mozhlivosti polipshuvati dobrobut Region takozh proponuvav krashi osvitni mozhlivosti dlya svoyih meshkanciv Vchitelska seminariya Vejveriya i Gimnaziya Mariyampole prodovzhuvali svoyu diyalnist u toj chas koli bilshist navchalnih zakladiv Litvi buli zakriti pislya sichnevogo povstannya 1863 proti Rosijskoyi imperiyi 23 Studenti takozh mogli vidviduvati rimo katolicki seminariyi v Sejnah ta Kaunasi Zgidno z perepisom naselennya provedenim u 1897 r riven gramotnosti sered selyan Suvalkivskoyi guberniyi buv najvishim u Rosijskij imperiyi 24 Meshkanci Suvalkiyi takozh buli odnimi z pershih i najchislennishih emigrantiv do SShA 25 Ci podiyi prizveli do formuvannya novogo dobre osvichenogo klasu yakij pidzhiviv Litovske nacionalne vidrodzhennya u drugij polovini 19 stolittya 26 Sered bagatoh vidomih diyachiv regionu buli patriarh litovskoyi nezalezhnosti Jonas Basanavichyus Vincas Kudirka avtor gimnu litovskoyi derzhavi ta Jonas Yablonskis lingvist yakomu chasto pripisuyut stvorennya standartizovanoyi litovskoyi movi Dialekti na yakih rozmovlyali na Suvalkiyi stali osnovoyu suchasnoyi movi 27 Vidrodzhennya yake ranishe bulo zoseredzhene na shodi Zhtmfjti postupovo perejshlo do Suvalkiyi zavdyaki diyalnosti cih vidatnih diyachiv ta yiyi krashim ekonomichnim umovam 28 Narodna kultura RedaguvatiMova Redaguvati nbsp Karta dialektiv litovskoyi movi na osnovi novoyi klasifikaciyi zaproponovanoyi Zinkevichyusom ta Girdenisom Vidileno tri pidgrupi zahidnogo aukshtajtskogo dialektu zelenim kolorom Piddialekt Kaunasu yakij takozh ohoplyuye Suvalkiyu maye temno zelenij kolir Tradicijna klasifikaciya litovskih dialektiv rozdilila suvalski dialekti na dva rozdili Zanavikaj sho rozmovlyali na pivnochi ta Kapsaj sho rozmovlyali na pivdni Ci dva subdialekti chasto opisuyutsya yak osnova standartnoyi litovskoyi movi 29 Odnak viyavilosya dosit skladno viznachiti movni harakteristiki unikalni dlya cih regioniv oskilki harakteristiki nadzvichajno riznomanitni ta nerivnomirno rozpodileni 12 Pereglyanuta klasifikaciya dialektiv zaproponovana v 1965 r usuvaye ce rozmezhuvannya ta ob yednuye piddialekti Zanavikaj Kapsaj ta Centralnij Aukshtajt yak yedinu pidgrupu nazvanu Kaunaskim piddialektom zahidnogo aukshtajtskogo dialektu 30 Teritoriya cogo subdialektu ohoplyuye znachno bilshu teritoriyu nizh Suvalkiya i tyagnetsya za richku Neman Zahidnij aukshtajtskij dialekt na vidminu vid inshih dialektiv litovskoyi movi zberigaye zmishani diftongi an am en em ta golosni ogonek a i e 22 Dialekt pidrozdilyayetsya na piddialekti Kaunasu ta Shyaulyayu Piddialekt Kaunasu na vidminu vid piddialektu Shyaulyaj u bilshosti vipadkiv vidokremlyuye dovgi ta korotki golosni ta pidkreslyuye zakinchennya sliv tak samo yak i standartna litovska Oskilki voni mali tisni ekonomichni kontakti zi Shidnoyu Prussiyeyu lyudi z Suvalki zapozichili ryad nimeckih sliv 22 U period z 2003 po 2006 rr Vidavnichij institut Nauka ta enciklopediya vidav tritomnij slovnik zanavikajskogo piddialektu Z 1973 roku municipalitet Shakiyajskogo rajonu shorichno organizovuye Den movi shob zaohotiti zberezhennya subdialektu 31 Odyag Redaguvati nbsp Prikladi tradicijnogo odyagu SuvalkiyiTradicijnij selyanskij odyag v Suvalkiyi hocha i skladayetsya z tih samih osnovnih predmetiv jogo mozhna chitko vidrizniti vid odyagu z inshih regioniv Litvi Oskilki region buv vidnosno zamozhnishim odyag buv bagatshim za kolorom ozdoblennyam ta ornamentom vigotovlyavsya z krashih i dorozhchih materialiv zokrema parchi shovku vovni ta damasku Regionalni vidminnosti isnuvali navit u mezhah Suvalkiyi Zhinki kapsajki nosili dovgi shiroki sukni z velikimi malyunkami zirok ta tyulpaniv napivtemnogo koloru ta chastkovo v smuzhku Kostyum Zanavikaj odin z najbilsh dekorativnih za dizajnom kolorom ta stilem 32 Primitki Redaguvati Lietuvos etnogafiniu regionu visuomenines kulturos organizacijos Zemaiciu zeme lit 4 2002 ISSN 1392 2610 Arhiv originalu za 5 March 2011 Kuckailis Juozas 23 zhovtnya 2003 Apie Dainava nuo pat jotvingiu laiku Voruta lit 20 542 ISSN 1392 0677 Arhiv originalu za 5 March 2011 Centre for Cartography Vilnius University 1999 Etnografines sritys pagal XIX a materialine kultura lit Database for Business and Public Administration Arhiv originalu za 5 March 2011 Procitovano 23 travnya 2008 Saknys Zilvytis Bernardas 12 grudnya 2002 Lietuvos Respublikos administracinio teritorinio suskirstymo perspektyvos etnografiniai kulturiniai regionai lit Seimas Arhiv originalu za 5 March 2011 Procitovano 12 travnya 2008 Kalnius Petras 2007 Regioniniu tapatumu judejimo priestaros dabartineje Lietuvoje Lituanistica lit 3 71 92 112 ISSN 0235 716X Nekrosius Liutauras 2007 Verta didziuotis esant suduviu Archiforma lit 2 ISSN 1392 4710 Arhiv originalu za 5 August 2008 Simanaitis Edmundas 4 November 2004 Suduviams rupi ne tik Suduvos kultura Nemunas lit 29 470 ISSN 0134 3149 Arhiv originalu za 5 March 2011 Labutis Vitas 28 listopada 2003 Tarp Lietuvos krastu turi buti Suduva o ne Suvalkija Literatura ir menas lit 2978 ISSN 0233 3260 Arhiv originalu za 5 March 2011 ELTA 21 grudnya 2005 Suvalkijos ir suvalkiecio nekeis Suduva ir suduvis lit Sekunde lt Arhiv originalu za 5 March 2011 Procitovano 12 travnya 2008 Nikolajew Christina Juditha 2005 Zum Zusammenhang zwischen nationaler Identitatsbildung und Katholischer Kirche in Litauen nim Eberhard Karls University of Tubingen s 16 a b v g Kavoliute Filomena 2002 Socialiniai ir gamtiniai veiksniai Nemuno zemupio lygumos krastovaizdzio formavime Geografija lit 38 1 34 40 ISSN 1392 1096 a b v g Salys Antanas 1953 1966 Zanavykai Lietuviu enciklopedija XXXV Boston Massachusetts Lietuviu enciklopedijos leidykla pp 34 38 LCC 55020366 Merkelis Aleksandras 1989 Didysis varpininkas Vincas Kudirka jo asmuo ir gyvenimo laikotarpio paveikslas lit Chicago Akademinio skautu sajudzio Vyduno jaunimo fondas s 22 OCLC 21441761 Vaskela Gediminas 1998 Zemes reforma ir Lietuvos zemes ukio pazanga Zemes reforma Lietuvoje 1919 1940 m Analizuojant Rytu ir Vidurio Europos agrarines raidos XX a III IV desimtmeciais tendencijas lit Vilnius Lithuanian Institute of History s 239 295 ISBN 9986 780 17 9 Arhiv originalu za 5 March 2011 Purvinas Martynas 30 sichnya 2004 Etnografiniu kaimu atrankos kriterijai lit Seimas Arhiv originalu za 5 March 2011 Procitovano 12 travnya 2008 Vaskela Gediminas 1998 Agrariniu santykiu evoliucija Zemes reforma Lietuvoje 1919 1940 m Analizuojant Rytu ir Vidurio Europos agrarines raidos XX a III IV desimtmeciais tendencijas lit Vilnius Lithuanian Institute of History ISBN 9986 780 17 9 Arhiv originalu za 5 March 2011 Michelson Annika 10 grudnya 2005 Suvalkija west of river Nemunas Culture and nature geography of South East Baltic Sea Area VirtuaaliAMK Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 12 travnya 2008 Muktupavels Valdis Some bits of humour Music in Latvia Arhiv originalu za 5 March 2011 Procitovano 12 travnya 2008 Suduva Suvalkija Lithuanian State Department of Tourism 2004 Arhiv originalu za 5 March 2011 Procitovano 1 travnya 2008 Forest resources Lithuanian Statistical Yearbook of Forestry 2005 State Forest Survey Service 2005 Arhiv originalu za 6 March 2011 Vaitiekunas Stasys Elena Valanciene 2004 Lietuvos geografija lit Alma littera s 105 115 116 ISBN 9955 08 534 7 a b v Janina Jasinskiene red 2005 Tradicijos Iliustruota Lietuvos enciklopedija lit Kaunas Sviesa s 52 55 ISBN 5 430 04158 0 Kapsai Lietuviu enciklopedija X Boston Massachusetts Lietuviu enciklopedijos leidykla 1953 1966 pp 485 486 LCC 55020366 Kudirka Juozas 1991 The Lithuanians an ethnic portrait Lithuanian Folk Culture Centre OCLC 27947396 Arhiv originalu za 6 March 2011 Budreckis Algirdas April 1979 Pirmieji lietuviai Bostone Aidai lit 4 ISSN 0002 208X Arhiv originalu za 6 March 2011 Jazerskas Valentinas 21 chervnya 2007 Apie Suvalkijos Suduvos regiona lit Seimas Procitovano 1 travnya 2008 Strazas A S Fall 1996 Lithuania 1863 1893 Tsarist Russification and the Beginnings of the Modern Lithuanian National Movement Lituanus 42 3 ISSN 0024 5089 Arhiv originalu za 6 March 2011 Staliunas Darius 2007 Making Russians Meaning and Practice of Russification in Lithuania and Belarus after 1863 Rodopi s 398 ISBN 90 420 2267 1 Simas Suziedelis red 1970 1978 Zanavykai Encyclopedia Lituanica VI Boston Massachusetts Juozas Kapocius pp 293 294 LCC 74 114275 Girdenis Aleksas Stanislovas 12 kvitnya 2006 Samogitians The Development of Inflexional Endings and the Chronology of the Divergence of Dialects Center of Regional Cultural Initiatives Arhiv originalu za 5 March 2011 Procitovano 1 travnya 2008 Kazakevicius Kazys 17 chervnya 2006 Zanavykai puoseleja gimtajį zodį Lietuvos zinios lit 137 11474 Arhiv originalu za 6 March 2011 Simas Suziedelis red 1970 1978 National Costumes Encyclopedia Lituanica IV Boston Massachusetts Juozas Kapocius p 30 LCC 74 114275 Dodatkovij material RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SuvalshinaTotoraitis Jonas Suduvos Suvalkijos istorija lit Marijampole Piko valanda ISBN 9986 875 87 0 teksto autores Janina Svambatyte Giedre Cepaitiene 2003 2006 Zanavyku snektos zodynas lit Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas ISBN 5 420 01504 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Suvalshina amp oldid 39232622