www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скальви Ска льви прусськ Skalavo Skalwa лит Skalviai лат Scalowite Scalovians жумуд Skalvē англ Skalvians нім Schalauer

Скальви

Ска́льви (прусськ. Skalavo, Skalwa, лит. Skalviai, лат. Scalowite, Scalovians, жумуд. Skalvē, англ. Skalvians, нім. Schalauer) — балтійське плем'я, яке разом з аукштайтами (литовці давньоруських літописів), жемайтами (жмудами), надрувами[ru], а також частиною судавів (ятвяги), південними групами куршів, земгалів і селів увійшли до складу Литви на початку нашої ери. Скальви та балтійські племена мешкали в нижній течії р. Німану і в басейні Даугави і були носіями неолітичної культури човноподібних сокир. Відоме до приходу хрестоносців. Їхніми предками є давньобалтійські племена, які заселяли дану територію з кінця ІІІ — на початку ІІ тис. до н. е. (від часів Геродота ототожнюється з неврами, яких зараз теж відносять до гаплогрупи N1c-L1025). Зазначене плем'я відоме від V ст., та його вважають перехідною етномовною групою, яка була асимільована литовськими племенами в ХІІІ столітті внаслідок процесу постійних переселень останніх. Скальви, як і прусси, сповідували язичництво.

Скальви
на карті терени скальвів позначені зеленим кольором
Самоназва скальви
Ареал Скаловія, Східна Пруссія
 Литва,  Білорусь
Раса європеоїдна
Походження ІІІ тис. до н.е.
Близькі до: прусси, литовці, литвини
Входить до литовці, білоруси
Мова індоєвропейські мови, балтійські мови
Релігія язичництво → християнство
Згас 1542 р.
Землі скальвів на сучасній мапі

Історія Редагувати

Згідно Хроніки Пруської землі[en] (лат. Annales terrae Prussicae), складеної Петром з Дусбургу, близько 1326 року, скальви в 1240 р. населяли землі на південь від куршів в нижній течії р. Німану, яку прозвали Скаловією. За прусськими хроніками, назва племені походить від двох прусських братів на ім'я Схалауо.

Дослідження населення Скаловії того часу стало можливим завдяки могильникам зі спаленими рештками. Подекуди, на території проживання скальвів знаходились могильники коней. Судячи з розкопок, похоронні звичаї скальвів були дуже подібні до традицій інших західних балтів, таких як курші і прусси (наявність у могильниках скарбів, побутового начиння, мечів). У могильниках знаходять вироби масового виробництва, що вказує на розвиток ремесел і виділення ремісників із загальної маси хліборобів і скотарів.

Центром Скаловії ймовірно було місто Німан (на теренах сучасної Калінінградської області Росії. Петро з Дусбургу розповідав про дерев'яний замок, який неможливо було завоювати силою або взяти змором, тому що фортеця мала штучне озеро, багате рибою. Тому завойовники спалили замок.

У 1276—1277 роках, Скаловію, разом з прусами, підкорив Тевтонський орден, унаслідок чого вони зазнавали насильницької германізації та християнизації. У літописі лицарів були згадані дворяни Sarecka (Sareikā), Surbantas, Svirdotas, Surdota. У 1281 р. Жондель Шалвіз (Jondele Schalwithe) отримав перший привілей на землю, а в 1289 р. був побудований замок такого ж значення, як Німан. Між 1281 і 1383 роками земельні привілеї були надані багатьом провінціям тодішньої Скаловії.

Остання згадка про скальвів датується 1542 роком (щодо жителів замку Німан) і 1563 р. (щодо жителів замку Спліттер «Splitter»). Скальви, надруви й частина прусів утворили в XVI столітті субетнічну групу летувинників (литовників).

Князі Редагувати

  • Скалк (близько 75 р.), король Склавії-Скаловії (Sklavia), князівства Східної Пруссії на берегах річки Русь у гирлі Німану;
  • Стінегота, вождь Скаловії (1268 р.).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. (рос.)Археологи ищут доказательства происхождения Рюрика из Южной Балтии. LiveJournal. 
  2. Литовці. Bank culture. Бібліотека Українського світу. Архів оригіналу за 25.02.2015. Процитовано 25.02.2015. 
  3. (рос.)Москвин А. Г., Калининградская область. Притяжение янтарного края
  4. ЛИТОВЦІ. «Спадщина України» Західно-Українська Асоціація. Архів оригіналу за 25.02.2015. Процитовано 25.02.2015. 
  5. Нёвры - Балты гаплогруппы N1c-L1025. Молекулярная Генеалогия (МолГен). Архів оригіналу за 21.01.2018. Процитовано 21.01.2018.  (рос.)
  6. (рос.)Логунова К. К., Мужской поясной набор эпохи викингов на территории юго-восточной Балтии.
  7. (рос.)Признаки древностей эстиев и пруссов, — с. 28.
  8. Прусс. Curche: этимология теонима, функции божества; проблематика установления культовых соответствий на почве обрядовой традиции восточно-балтийских, славянских и других индоевропейских народов, Роландас Крегждис, Studia Mythologica Slavica 12. Ljubljana, 249—320
  9. (англ.)The Chronicle of Prussia by Nicolaus von Jeroschin: A History of the Teutonic Knights in Prussia 1190-1331: The Kronike Von. с. 188. Процитовано 21.01.2018. «Stinegota, the leader of the Scalovians»  
  10. (пол.)(рос.)Краткие замечания из текста Стрыйковского [ 2018-01-22 у Wayback Machine.] (Книга 7), M. Stryjkowski, «O początkach, wywodach, dzielnościach, sprawach rycerskich i domowych sławnego narodu litewskiego, żemojdzkiego i ruskiego».

Джерела Редагувати

  • (нім.)Gertrud Mortensen (geb. Heinrich), Beiträge zu den Nationalitäten- und Siedlungsverhältnissen von Preußisch-Litauen. Berlin 1927. (Dissertation, Königsberg, 1921), Digitalisat, abgerufen am 16. Juli 2014
  • (нім.)R. Pawel, Das deutsche Memelland war der Prußengau Schalauen. Memeler Dampfboot, 1982, Nr.11. Abgedruckt in: Günter Uschtrin: Wo liegt Coadjuthen?: die Geschichte eines ostpreußischen Kirchspiels im ehemaligen Memelland. BWV Verlag, 2011, — ISBN 978-3830519010.
  • (нім.)Reallexikon der germanischen Altertumskunde — Band 23, S.537 online
  • (нім.)Deutsche Studien, Ausgaben 129—132, Ost-Akademie., 1996, S. 237 online
  • (нім.)Das Sprachgenie: Georg Sauerwein — eine Biographie, S. 263 online

Посилання Редагувати

  • (рос.)Кулаков В. И., История Пруссии до 1238 года
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ska lvi prussk Skalavo Skalwa lit Skalviai lat Scalowite Scalovians zhumud Skalve angl Skalvians nim Schalauer baltijske plem ya yake razom z aukshtajtami litovci davnoruskih litopisiv zhemajtami zhmudami nadruvami ru a takozh chastinoyu sudaviv yatvyagi pivdennimi grupami kurshiv zemgaliv i seliv uvijshli do skladu Litvi na pochatku nashoyi eri Skalvi ta baltijski plemena meshkali v nizhnij 1 techiyi r Nimanu i v basejni Daugavi i buli nosiyami neolitichnoyi kulturi chovnopodibnih sokir 2 Vidome do prihodu hrestonosciv 3 Yihnimi predkami ye davnobaltijski plemena yaki zaselyali danu teritoriyu z kincya III na pochatku II tis do n e 4 vid chasiv Gerodota ototozhnyuyetsya z nevrami yakih zaraz tezh vidnosyat do gaplogrupi N1c L1025 5 Zaznachene plem ya vidome vid V st 6 7 ta jogo vvazhayut perehidnoyu etnomovnoyu grupoyu yaka bula asimilovana litovskimi plemenami v HIII stolitti vnaslidok procesu postijnih pereselen ostannih 8 Skalvi yak i prussi spoviduvali yazichnictvo Skalvina karti tereni skalviv poznacheni zelenim koloromSamonazva skalviAreal Skaloviya Shidna Prussiya Litva BilorusRasa yevropeoyidnaPohodzhennya III tis do n e Blizki do prussi litovci litviniVhodit do litovci bilorusiMova indoyevropejski movi baltijski moviReligiya yazichnictvo hristiyanstvoZgas 1542 r Zemli skalviv na suchasnij mapi Zmist 1 Istoriya 2 Knyazi 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiZgidno Hroniki Pruskoyi zemli en lat Annales terrae Prussicae skladenoyi Petrom z Dusburgu blizko 1326 roku skalvi v 1240 r naselyali zemli na pivden vid kurshiv v nizhnij techiyi r Nimanu yaku prozvali Skaloviyeyu Za prusskimi hronikami nazva plemeni pohodit vid dvoh prusskih brativ na im ya Shalauo Doslidzhennya naselennya Skaloviyi togo chasu stalo mozhlivim zavdyaki mogilnikam zi spalenimi reshtkami Podekudi na teritoriyi prozhivannya skalviv znahodilis mogilniki konej Sudyachi z rozkopok pohoronni zvichayi skalviv buli duzhe podibni do tradicij inshih zahidnih baltiv takih yak kurshi i prussi nayavnist u mogilnikah skarbiv pobutovogo nachinnya mechiv U mogilnikah znahodyat virobi masovogo virobnictva sho vkazuye na rozvitok remesel i vidilennya remisnikiv iz zagalnoyi masi hliborobiv i skotariv Centrom Skaloviyi jmovirno bulo misto Niman na terenah suchasnoyi Kaliningradskoyi oblasti Rosiyi Petro z Dusburgu rozpovidav pro derev yanij zamok yakij nemozhlivo bulo zavoyuvati siloyu abo vzyati zmorom tomu sho fortecya mala shtuchne ozero bagate riboyu Tomu zavojovniki spalili zamok U 1276 1277 rokah Skaloviyu razom z prusami pidkoriv Tevtonskij orden unaslidok chogo voni zaznavali nasilnickoyi germanizaciyi ta hristiyanizaciyi U litopisi licariv buli zgadani dvoryani Sarecka Sareika Surbantas Svirdotas Surdota U 1281 r Zhondel Shalviz Jondele Schalwithe otrimav pershij privilej na zemlyu a v 1289 r buv pobudovanij zamok takogo zh znachennya yak Niman Mizh 1281 i 1383 rokami zemelni privileyi buli nadani bagatom provinciyam todishnoyi Skaloviyi Ostannya zgadka pro skalviv datuyetsya 1542 rokom shodo zhiteliv zamku Niman i 1563 r shodo zhiteliv zamku Splitter Splitter Skalvi nadruvi j chastina prusiv utvorili v XVI stolitti subetnichnu grupu letuvinnikiv litovnikiv Knyazi RedaguvatiSkalk blizko 75 r korol Sklaviyi Skaloviyi Sklavia knyazivstva Shidnoyi Prussiyi na beregah richki Rus u girli Nimanu Stinegota vozhd Skaloviyi 1268 r 9 10 Div takozh RedaguvatiSklaviniPrimitki Redaguvati ros Arheologi ishut dokazatelstva proishozhdeniya Ryurika iz Yuzhnoj Baltii LiveJournal Litovci Bank culture Biblioteka Ukrayinskogo svitu Arhiv originalu za 25 02 2015 Procitovano 25 02 2015 ros Moskvin A G Kaliningradskaya oblast Prityazhenie yantarnogo kraya LITOVCI Spadshina Ukrayini Zahidno Ukrayinska Asociaciya Arhiv originalu za 25 02 2015 Procitovano 25 02 2015 Nyovry Balty gaplogruppy N1c L1025 Molekulyarnaya Genealogiya MolGen Arhiv originalu za 21 01 2018 Procitovano 21 01 2018 ros ros Logunova K K Muzhskoj poyasnoj nabor epohi vikingov na territorii yugo vostochnoj Baltii ros Priznaki drevnostej estiev i prussov s 28 Pruss Curche etimologiya teonima funkcii bozhestva problematika ustanovleniya kultovyh sootvetstvij na pochve obryadovoj tradicii vostochno baltijskih slavyanskih i drugih indoevropejskih narodov Rolandas Kregzhdis Studia Mythologica Slavica 12 Ljubljana 249 320 angl The Chronicle of Prussia by Nicolaus von Jeroschin A History of the Teutonic Knights in Prussia 1190 1331 The Kronike Von s 188 Procitovano 21 01 2018 Stinegota the leader of the Scalovians pol ros Kratkie zamechaniya iz teksta Stryjkovskogo Arhivovano 2018 01 22 u Wayback Machine Kniga 7 M Stryjkowski O poczatkach wywodach dzielnosciach sprawach rycerskich i domowych slawnego narodu litewskiego zemojdzkiego i ruskiego Dzherela Redaguvati nim Gertrud Mortensen geb Heinrich Beitrage zu den Nationalitaten und Siedlungsverhaltnissen von Preussisch Litauen Berlin 1927 Dissertation Konigsberg 1921 Digitalisat abgerufen am 16 Juli 2014 nim R Pawel Das deutsche Memelland war der Prussengau Schalauen Memeler Dampfboot 1982 Nr 11 Abgedruckt in Gunter Uschtrin Wo liegt Coadjuthen die Geschichte eines ostpreussischen Kirchspiels im ehemaligen Memelland BWV Verlag 2011 ISBN 978 3830519010 nim Reallexikon der germanischen Altertumskunde Band 23 S 537 online nim Deutsche Studien Ausgaben 129 132 Ost Akademie 1996 S 237 online nim Das Sprachgenie Georg Sauerwein eine Biographie S 263 onlinePosilannya Redaguvati ros Kulakov V I Istoriya Prussii do 1238 goda Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Skalvi amp oldid 40488796