www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балти Ба лти латис balti лит baltai етномовна група людей які розмовляють балтійськими мовами більшої балто слов янської

Балти

Ба́лти (латис. balti, лит. baltai) — етномовна група людей, які розмовляють балтійськими мовами більшої балто-слов’янської мовної гілки індоєвропейських мов. і в І-ХІ століттях населяли південно-східну Балтію до Верхнього Дніпра. Раніше, крім сучасних територій Литви і Латвії, балти населяли території Білорусі, Польщі (Сувалки, південна Пруссія) і Росії (Калінінградська область, Смоленської, Брянської та деяких прилеглих областей), Липицької, Калузької, Орловської, Курської, Бєлгородської, Новгородської, західної частини Московської (культура Москворіцьких городищ), південної та частково центральної частин Псковської областей, та нижнього басейну ріки Оки (з VI століття н.е.).

Балти
     Країни з переважно східнобалтійським населенням
Кількість прибл. 5.2 млн
Ареал Латвія
 Литва
Раса європеоїдна
Близькі до: Слов'ян (переважно поляки, українці, білоруси, кашуби, поморяни та північні росіяни)
Мова Балтійські мови
Релігія Більшість:
Католицизм
Протестантизм
Меншість:
Східне православ'я
Нерелігійні
Балтські культури ранньої залізної доби (600—200 роки до нашей ери):
   Ольштинська культура[ru] — Західно-мазурська група (Галінди)
   Судовська культура — Східно-мазурська група (Ятвяги)
   Мемельська культура[ru] — Нижньо-неманська й західно-латвійська група (Курші)
Балтійські племена у 12 столітті.

«Повість временних літ» згадує курші, лівь, голядь, литву, ятвягів та інші балтські племена, які платили данину князям Київської Русі. У ХІІ-XVI ст. західні балти (голядь, кріва, дзуки, ятвяги, мазури, дніпровські балти, погезани, помезани та інші) були асимільовані слов'янами, східні балти (прусси), були асимільовані німцями у XIII–XVII ст. У ХІІІ столітті частина балтів увійшла до Великого князівства Литовського, інша частина підкорена Тевтонським та Лівонським орденами.

Антропологічно переважають атлантичний та біломорський типи.

Етимологія

Середньовічний німецький хроніст Адам Бременський у другій половині XI століття був першим письменником, який використав термін «Балти» щодо моря з такою назвою. До нього різні стародавні назви місцевостей, такі як Балсія, використовувалися щодо передбачуваного острова в Балтійському морі.

Адам, який розмовляв німецькою, пов’язав Balt- з belt, словом, яке йому було знайоме. Однак лінгвістика відтоді встановила, що Balt мав значення «білий». Багато балтійських слів містять основу balt- «білий», що також може означати мілководні водойми, як-от болота.

У германських мовах існувала певна форма топоніма Східне море приблизно до 1600 року, коли англійські карти почали позначати його як Балтійське море. До 1840 року німецькі дворяни Ліфляндського губернаторства прийняли термін «балти», щоб відрізнити себе від німців Німеччини. Вони розмовляли винятковим діалектом, балтійською німецькою, яку багато хто вважав мовою балтів до 1919 року.

У 1845 році Ґеорґ Генріх Фердинанд Нессельман запропонував окрему групу мов для латвійської, литовської та старопрусської, яку він назвав балтською. Термін став поширеним після того, як Латвія та Литва здобули незалежність у 1918 році. Аж до початку 20 століття «латвійська» або «литовська» могли використовуватися для позначення всієї мовної сім'ї.

Склад

У IV-III століттях до н. е. склалися відмінності між балтами західними і східними. До VI-VIII століть відносять поділ східних балтів. Частина племен була знищена під час експансії німецьких хрестоносців. Пруссія отримала свою назву від знищеного німцями балтського народу прусів, частина яких асимілювалася до кінця XVI — середини XVII століття або розчинилася при етногенезі сучасних народів. Отже, балти діляться на східних та західних.

Радимичі й в'ятичі

Балти взяли участь в етногенезі в'ятичів і радимичів. Про що свідчать характерні прикраси — шийні гривні, які не належать до числа поширених прикрас у східнослов'янському світі X-XII століть. Тільки у двох племен (радимичів і в'ятичів) вони отримали відносно широке поширення. Аналіз радимицьких шийних гривень показує, що прототипи багатьох з них знаходяться в балтійських старожитностях, а звичай широкого вживання їх обумовлений включенням в етногенез цього племені балтських аборигенів. Поширення шийних гривень в ареалі розселення в'ятичів також відображає взаємодію слов'ян з балтами-голяддю. Серед в'ятицьких прикрас є бурштинові прикраси та шийні гривні, невідомі в інших давньоруських землях, але мають повні аналогії в летто-литовських матеріалах.

Культура

Докладніше: Балтська міфологія

Балти спочатку сповідували балтійську релігію. Вони поступово християнізувалися в результаті Північних хрестових походів середньовіччя. Балтійські народи, такі як латиші, литовці та старопрусси, мали свою відмінну мітологію. Литовці мають тісні історичні зв’язки з Польщею, і багато з них є латинськими католиками. Латиші мають тісні історичні зв’язки з Північною Німеччиною та Скандинавією, і багато з них є нерелігійними. Останнім часом балтійська релігія відродилася в балтійському неоязичництві.

Генетика

Межі розселення стародавніх балтів:
   за даними археології
   згідно балтських гідронімів

За даними генетиків найбільш поширеними Y-хромосомними гаплогрупи у сьогоднішніх нащадків балтів є гаплогрупи R1a і здебільшого N1c1[ru], які зустрічаються з частотою близько 40 %. Гаплогруппа N1c характерна також для фінського й угорського народів, але у балтів підтверджений субклад L1025, не характерний ні для протестованих фінів, ні для угрів. Субклад зустрічається також у шведів і східних слов'ян.

По материнській лінії (мітохондріальна ДНК) істотних відмінностей у балтів з оточуючими слов'янськими народами не спостерігається.

Згідно з дослідженням груп крові, стародавні міграції балтів простежуються також по поширенню антигену LWb, який характеризує тільки балтів. Поширення його є найвищим у

Чим далі, тим його присутність поступово стирається:

Письмові згадки

Перші письмові згадки племен, що проживали на теренах прилеглих до південного узбережжя Венедської затоки (нині Балтійського моря), відомі з твору «Про походження германців і місцеположення Німеччини» римського історика Публія Корнелія Тацита (98 р.), де вони названі естіямі (лат. Aestiorum gentes). Крім того, Геродот згадує народ будинів, який мешкав у верхів'ях р. Дону між р. Волгою і р. Дніпром. Пізніше ці племена естіев під різними іменами описувалися в творах римсько-остготського історика Касіодора (523 р.), готського історика Йордана (552 р.), англосаксонського мандрівника Вульфстана[ru] (900 р.), північнонімецького хроніста архієпископа Адама Бременського (1075 р.).

Нинішню назву старожитніх племен, котрі жили на прилеглих до південного узбережжя Балтійського моря територіях — балти (нім. Balten), балтійський мову (нім. Baltische Sprache), як наукові терміни, було запропоновано в 1845 р. німецьким мовознавцем Георгом Несельманом (*1811—†1881), професором університету в Кенігсберзі, замість терміна «лето-литовці». Назва утворена за аналогією з лат. Mare Balticum (біле море).

Розселення

Ареал їх проживання простягався від басейну р. Вісли і р. Нараву на заході, р. Березини, р. Сожа і р. Південного Бугу на півдні до озера Ільмень і Тверської області на півночі. На сході територією проживання балтів були сучасні Вітебська і Могилевська області Білорусі і Псковська, Смоленська (банцеровсько-тушемлінська археологічна культура), Брянська, Курська, Орловська області Росії (колочинська археологічна культура). Також історично зафіксовано проживання західно-балтського племені голядь у верхів'ях р. Оки, Калузької, Орловської, Тульської і Московської областях (культура москворецьких городищ).

З кінця I тисячоліття почалися процеси слов'янізації балтів. Існують письмові свідчення про те, що ще на початку XVI століття деякі населення сучасної західної частини Білорусі говорило на західно-балтійській мові. В середині II тисячоліття західні балти, які жили на території захопленої Тевтонським орденом (пруси), піддавалися активній германізації.

Див. також

Примітки

  1. (рос.)Эйдинтас А. и др., «История Литвы». — Вильнюс, 2013. — С.23.
  2. «Балты» — БРЭ, М., 2005. — Т.2. — ISBN 5-85270-330-3 (рос.)
  3. ↑ Bojtár page 9.
  4. Adam of Bremen reports that he followed the local use of balticus from baelt ("belt") because the sea stretches to the east "in modum baltei" ("in the manner of a belt"). This is the first reference to "the Baltic or Barbarian Sea, a day's journey from Hamburg. Bojtár cites Bremensis I,60 and IV,10.
  5. латис. balti; лит. baltai; Latgalian: bolti, lit. "white".
  6. Bojtár page 10.
  7. Butler, Ralph (1919). The New Eastern Europe. London: Longmans, Green and Co. с. 3, 21, 22, 2 24. 
  8. Bojtár page 11.
  9. (рос.)Седов В. В., «Славяне Верхнего Поднепровья и Подвинья». — Наука, Москва, 1970 г. — С.138—140.
  10. (англ.)European Y-DNA haplogroups frequencies by country — Eupedia // Distribution of European Y-chromosome DNA (Y-DNA) haplogroups by country in percentage [ 5 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  11. . Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 18 липня 2018. 
  12. (англ.)Mitochondrial DNA (mtDNA) haplogroups frequencies by country in Europe, the Near East & North Africa — Eupedia // Distribution of European mitochondrial DNA (mtDNA) haplogroups by region in percentage [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
  13. (англ.)The LWb Blood Group as a Marker of Prehistoric Baltic Migrations and Admixture [ 14 липня 2018 у Wayback Machine.]
  14. (рос.)Мария Гимбутас «Балты. Люди янтарного моря» [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] — Центрполиграф[ru], Москва, 2004. — ISBN 5952413595
  15. (рос.)Манаков Андрей Геннадьевич, Ветров Сергей Вячеславович, «Неславянская топонимия северо-западных районов Псковской области [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]» — Псковский государственный университет[ru], 2008.

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ba lti latis balti lit baltai etnomovna grupa lyudej yaki rozmovlyayut baltijskimi movami bilshoyi balto slov yanskoyi movnoyi gilki indoyevropejskih mov i v I HI stolittyah naselyali pivdenno shidnu Baltiyu do Verhnogo Dnipra 1 Ranishe krim suchasnih teritorij Litvi i Latviyi balti naselyali teritoriyi Bilorusi Polshi Suvalki pivdenna Prussiya i Rosiyi Kaliningradska oblast Smolenskoyi Bryanskoyi ta deyakih prileglih oblastej 2 Lipickoyi Kaluzkoyi Orlovskoyi Kurskoyi Byelgorodskoyi Novgorodskoyi zahidnoyi chastini Moskovskoyi kultura Moskvorickih gorodish pivdennoyi ta chastkovo centralnoyi chastin Pskovskoyi oblastej ta nizhnogo basejnu riki Oki z VI stolittya n e Balti Krayini z perevazhno shidnobaltijskim naselennyamKilkist pribl 5 2 mlnAreal Latviya LitvaRasa yevropeoyidnaBlizki do Slov yan perevazhno polyaki ukrayinci bilorusi kashubi pomoryani ta pivnichni rosiyani Mova Baltijski moviReligiya Bilshist Katolicizm Protestantizm Menshist Shidne pravoslav ya NereligijniBaltski kulturi rannoyi zaliznoyi dobi 600 200 roki do nashej eri Kultura Dolkajm Kovrovo Sambijsko en notangijska grupa Olshtinska kultura ru Zahidno mazurska grupa Galindi Sudovska kultura Shidno mazurska grupa Yatvyagi Memelska kultura ru Nizhno nemanska j zahidno latvijska grupa Kurshi Kultura shtrihovanoyi keramiki Milogradsko podgorcevska kultura Dniprodvinska kultura Pomorska kultura Kultura abazhurnih pohovan Baltijski plemena u 12 stolitti Povist vremennih lit zgaduye kurshi liv golyad litvu yatvyagiv ta inshi baltski plemena yaki platili daninu knyazyam Kiyivskoyi Rusi U HII XVI st zahidni balti golyad kriva dzuki yatvyagi mazuri dniprovski balti pogezani pomezani ta inshi buli asimilovani slov yanami shidni balti prussi buli asimilovani nimcyami u XIII XVII st U HIII stolitti chastina baltiv uvijshla do Velikogo knyazivstva Litovskogo insha chastina pidkorena Tevtonskim ta Livonskim ordenami Antropologichno perevazhayut atlantichnij ta bilomorskij tipi Zmist 1 Etimologiya 2 Sklad 3 Radimichi j v yatichi 4 Kultura 5 Genetika 6 Pismovi zgadki 7 Rozselennya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiSerednovichnij nimeckij hronist Adam Bremenskij u drugij polovini XI stolittya buv pershim pismennikom yakij vikoristav termin Balti shodo morya z takoyu nazvoyu 3 4 Do nogo rizni starodavni nazvi miscevostej taki yak Balsiya vikoristovuvalisya shodo peredbachuvanogo ostrova v Baltijskomu mori 3 Adam yakij rozmovlyav nimeckoyu pov yazav Balt z belt slovom yake jomu bulo znajome Odnak lingvistika vidtodi vstanovila sho Balt mav znachennya bilij Bagato baltijskih sliv mistyat osnovu balt bilij 5 sho takozh mozhe oznachati milkovodni vodojmi yak ot bolota U germanskih movah isnuvala pevna forma toponima Shidne more priblizno do 1600 roku koli anglijski karti pochali poznachati jogo yak Baltijske more Do 1840 roku nimecki dvoryani Liflyandskogo gubernatorstva prijnyali termin balti shob vidrizniti sebe vid nimciv Nimechchini Voni rozmovlyali vinyatkovim dialektom baltijskoyu nimeckoyu yaku bagato hto vvazhav movoyu baltiv do 1919 roku 6 7 U 1845 roci Georg Genrih Ferdinand Nesselman zaproponuvav okremu grupu mov dlya latvijskoyi litovskoyi ta staroprusskoyi yaku vin nazvav baltskoyu Termin stav poshirenim pislya togo yak Latviya ta Litva zdobuli nezalezhnist u 1918 roci Azh do pochatku 20 stolittya latvijska abo litovska mogli vikoristovuvatisya dlya poznachennya vsiyeyi movnoyi sim yi 8 Sklad RedaguvatiU IV III stolittyah do n e sklalisya vidminnosti mizh baltami zahidnimi i shidnimi Do VI VIII stolit vidnosyat podil shidnih baltiv Chastina plemen bula znishena pid chas ekspansiyi nimeckih hrestonosciv Prussiya otrimala svoyu nazvu vid znishenogo nimcyami baltskogo narodu prusiv chastina yakih asimilyuvalasya do kincya XVI seredini XVII stolittya abo rozchinilasya pri etnogenezi suchasnih narodiv Otzhe balti dilyatsya na shidnih ta zahidnih Shidni baltiLatgali uvijshli razom z ugrofinskim plemenem livami v etnogenez latishiv Litovci Zhmud Zhemajtiya zhamojti Aukshtota Litva Zemgali Kurshi Seli Seloni Skalvi Skaloviya Nadrovi ru Nadruva Nadroviya Prussi Nadruvi Sembi Sambi Sassiya Notangi Natangiya Barti Barta Pogazani Pogezaniya Pomezani Pomezaniya Pamedi Pagude Varmijci Varmi Varmiya Kulmi Kulmerland Lyubavi Lyubaviya Galindi Galindiya golyad uvijshli v etnogenez rosiyan Zahidni baltiDniprovski balti Pomeranski balti ru Mazuri uvijshli v etnogenez polyakiv Yatvyagi Sudovi Sudova Sudova Zlinci uvijshli v etnogenez litviniv rusiniv bilorusiv Dzukiya Dajnava Dayinava Dainava Poleksyani ru Nemanas Nemanas Suvalshina SuvalkiRadimichi j v yatichi RedaguvatiBalti vzyali uchast v etnogenezi v yatichiv i radimichiv Pro sho svidchat harakterni prikrasi shijni grivni yaki ne nalezhat do chisla poshirenih prikras u shidnoslov yanskomu sviti X XII stolit Tilki u dvoh plemen radimichiv i v yatichiv voni otrimali vidnosno shiroke poshirennya Analiz radimickih shijnih griven pokazuye sho prototipi bagatoh z nih znahodyatsya v baltijskih starozhitnostyah a zvichaj shirokogo vzhivannya yih obumovlenij vklyuchennyam v etnogenez cogo plemeni baltskih aborigeniv Poshirennya shijnih griven v areali rozselennya v yatichiv takozh vidobrazhaye vzayemodiyu slov yan z baltami golyaddyu Sered v yatickih prikras ye burshtinovi prikrasi ta shijni grivni nevidomi v inshih davnoruskih zemlyah ale mayut povni analogiyi v letto litovskih materialah 9 Kultura RedaguvatiDokladnishe Baltska mifologiya Balti spochatku spoviduvali baltijsku religiyu Voni postupovo hristiyanizuvalisya v rezultati Pivnichnih hrestovih pohodiv serednovichchya Baltijski narodi taki yak latishi litovci ta staroprussi mali svoyu vidminnu mitologiyu Litovci mayut tisni istorichni zv yazki z Polsheyu i bagato z nih ye latinskimi katolikami Latishi mayut tisni istorichni zv yazki z Pivnichnoyu Nimechchinoyu ta Skandinaviyeyu i bagato z nih ye nereligijnimi Ostannim chasom baltijska religiya vidrodilasya v baltijskomu neoyazichnictvi Genetika Redaguvati Mezhi rozselennya starodavnih baltiv za danimi arheologiyi zgidno baltskih gidronimiv Za danimi genetikiv najbilsh poshirenimi Y hromosomnimi gaplogrupi u sogodnishnih nashadkiv baltiv ye gaplogrupi R1a i zdebilshogo N1c1 ru yaki zustrichayutsya z chastotoyu blizko 40 10 Gaplogruppa N1c harakterna takozh dlya finskogo j ugorskogo narodiv ale u baltiv pidtverdzhenij subklad L1025 ne harakternij ni dlya protestovanih finiv ni dlya ugriv Subklad zustrichayetsya takozh u shvediv i shidnih slov yan 11 Po materinskij liniyi mitohondrialna DNK istotnih vidminnostej u baltiv z otochuyuchimi slov yanskimi narodami ne sposterigayetsya 12 Zgidno z doslidzhennyam grup krovi 13 starodavni migraciyi baltiv prostezhuyutsya takozh po poshirennyu antigenu LWb yakij harakterizuye tilki baltiv Poshirennya jogo ye najvishim u latvijciv ta litovciv 6 Chim dali tim jogo prisutnist postupovo stirayetsya estonci 4 fini 2 9 vologodski rosiyani 2 2 polyaki 2 Gotland 1 Pivdenna Shveciya 0 3 Pismovi zgadki RedaguvatiPershi pismovi zgadki plemen sho prozhivali na terenah prileglih do pivdennogo uzberezhzhya Venedskoyi zatoki nini Baltijskogo morya vidomi z tvoru Pro pohodzhennya germanciv i miscepolozhennya Nimechchini rimskogo istorika Publiya Korneliya Tacita 98 r de voni nazvani estiyami lat Aestiorum gentes Krim togo Gerodot zgaduye narod budiniv yakij meshkav u verhiv yah r Donu mizh r Volgoyu i r Dniprom Piznishe ci plemena estiev pid riznimi imenami opisuvalisya v tvorah rimsko ostgotskogo istorika Kasiodora 523 r gotskogo istorika Jordana 552 r anglosaksonskogo mandrivnika Vulfstana ru 900 r pivnichnonimeckogo hronista arhiyepiskopa Adama Bremenskogo 1075 r Ninishnyu nazvu starozhitnih plemen kotri zhili na prileglih do pivdennogo uzberezhzhya Baltijskogo morya teritoriyah balti nim Balten baltijskij movu nim Baltische Sprache yak naukovi termini bulo zaproponovano v 1845 r nimeckim movoznavcem Georgom Neselmanom 1811 1881 profesorom universitetu v Kenigsberzi zamist termina leto litovci Nazva utvorena za analogiyeyu z lat Mare Balticum bile more 14 Rozselennya RedaguvatiAreal yih prozhivannya prostyagavsya vid basejnu r Visli i r Naravu na zahodi r Berezini r Sozha i r Pivdennogo Bugu na pivdni do ozera Ilmen 15 i Tverskoyi oblasti na pivnochi Na shodi teritoriyeyu prozhivannya baltiv buli suchasni Vitebska i Mogilevska oblasti Bilorusi i Pskovska Smolenska bancerovsko tushemlinska arheologichna kultura Bryanska Kurska Orlovska oblasti Rosiyi kolochinska arheologichna kultura Takozh istorichno zafiksovano prozhivannya zahidno baltskogo plemeni golyad u verhiv yah r Oki Kaluzkoyi Orlovskoyi Tulskoyi i Moskovskoyi oblastyah kultura moskvoreckih gorodish Z kincya I tisyacholittya pochalisya procesi slov yanizaciyi baltiv Isnuyut pismovi svidchennya pro te sho she na pochatku XVI stolittya deyaki naselennya suchasnoyi zahidnoyi chastini Bilorusi govorilo na zahidno baltijskij movi V seredini II tisyacholittya zahidni balti yaki zhili na teritoriyi zahoplenoyi Tevtonskim ordenom prusi piddavalisya aktivnij germanizaciyi Div takozh RedaguvatiBalti dinastiya Primitki Redaguvati ros Ejdintas A i dr Istoriya Litvy Vilnyus 2013 S 23 Balty BRE M 2005 T 2 ISBN 5 85270 330 3 ros a b Bojtar page 9 Adam of Bremen reports that he followed the local use of balticus from baelt belt because the sea stretches to the east in modum baltei in the manner of a belt This is the first reference to the Baltic or Barbarian Sea a day s journey from Hamburg Bojtar cites Bremensis I 60 and IV 10 latis balti lit baltai Latgalian bolti lit white Bojtar page 10 Butler Ralph 1919 The New Eastern Europe London Longmans Green and Co s 3 21 22 2 24 Bojtar page 11 ros Sedov V V Slavyane Verhnego Podneprovya i Podvinya Nauka Moskva 1970 g S 138 140 angl European Y DNA haplogroups frequencies by country Eupedia Distribution of European Y chromosome DNA Y DNA haplogroups by country in percentage Arhivovano 5 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Opisanie i gaplogruppa N v mezhdunarodnoj associacii geneticheskoj genealogii ISOGG Arhiv originalu za 24 chervnya 2018 Procitovano 18 lipnya 2018 angl Mitochondrial DNA mtDNA haplogroups frequencies by country in Europe the Near East amp North Africa Eupedia Distribution of European mitochondrial DNA mtDNA haplogroups by region in percentage Arhivovano 20 chervnya 2018 u Wayback Machine angl The LWb Blood Group as a Marker of Prehistoric Baltic Migrations and Admixture Arhivovano 14 lipnya 2018 u Wayback Machine ros Mariya Gimbutas Balty Lyudi yantarnogo morya Arhivovano 10 lipnya 2018 u Wayback Machine Centrpoligraf ru Moskva 2004 ISBN 5952413595 ros Manakov Andrej Gennadevich Vetrov Sergej Vyacheslavovich Neslavyanskaya toponimiya severo zapadnyh rajonov Pskovskoj oblasti Arhivovano 17 listopada 2015 u Wayback Machine Pskovskij gosudarstvennyj universitet ru 2008 Dzherela RedaguvatiSedov V V Slavyane Verhnego Podneprovya i Podvinya Nauka g M 1970 g ros Balty BRE M 2005 T 5 ISBN 5852703303 ros Denisova Raisa Yakovlena Antropologiya drevnih baltov Arhivovano 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine Zinatne Riga 1975 ros O F Gilferding Istoriya baltijskih slavyan ros 1855Posilannya RedaguvatiElektronna enciklopediya istoriyi Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini The LWb Blood Group as a Marker of Prehistoric Baltic Migrations and Admixture Arhivovano 14 lipnya 2018 u Wayback Machine S Karger AG Basel angl Eugenijus Jovaisa Aisciai Kilme Arhivovano 18 lipnya 2018 u Wayback Machine angl Karta rasseleniya narodov Evropy v IX veke UNPK Orlovskij Gosudarstvennyj Tehnicheskij Universitet ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balti amp oldid 39533237