www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будини народ Будини дав гр Βουδῖνοι Boudinoi стародавній народ що за Геродотом мешкав у Скіфії на північ від савроматів

Будини (народ)

Будини (дав.-гр. Βουδῖνοι, Boudinoi) — стародавній народ, що за Геродотом мешкав у Скіфії, на північ від савроматів й межував з неврами, імовірно в межах сучасних України та Російської Федерації. З племенем будинів зазвичай пов'язують поселення юхнівської культури.

Будини
Будини на карті «Світ Геродота» XIX ст.
Раса європеоїди
Близькі до: гелони
Входить до Скіфію
Мова скіфська, давньогрецька
Релігія язичництво

Геродот пише, що будини були численні, блакитноокі та рудоволосі і вели кочовий спосіб життя. До числа основних занять будинів відносились мисливство та рибальство.

Античні згадки Редагувати

Описуючи плем'я, Геродот вказував:

Також Геродот згадує будинів серед скіфських племен, що брали участь у війні проти Дарія, який вторгся в межі Скіфії (VI століття до н. е.)

Інші античні автори нічого нового не додають про будинів й більш зацікавлені дивовижною твариною, що мешкає біля озера у гущі лісів, яку називають тарандусом (сучасні дослідники схильні ототожнювати цю тварину з північним оленем).

Сучасні дослідження Редагувати

На думку Василя Татіщева, існує вірогідність того що будини (дудини) яких описав Геродот є дуліби (дудлібами), тобто племенем часів зародження Київської Русі, яке зробило значний внесок у формування українського народу . Доказами цієї версії є близька співзвучна форма обох назв, крім того, етнонім "будини" по звучанню є типово слов'янським. Варто звернути увагу на те що до складу дулібів входили "бужани".

Енциклопедія Британіка 1911 року ототожнює будинів з гілкою угрофінів, з якої утворились народи комі й удмуртів.

Деякі дослідники ототожнюють місто Гелон з Більським городищем на Полтавщині. Інше велике городище вивчене академіком Рибаковим біля села Вщиж (південь Жуковського району Брянської області РФ), у якому був один з центрів поклоніння балто-слов'янській богині Ладі.

На думку Б. О. Рибакова, будини археологічно відповідають балтським або слов'янським народам юхнівської культури. Апелюючи до численності будинів, Б. М. Граков відводив їм весь простір від воронезьких до полтавських лісостепів, покритий, на його думку, єдиною (з несуттєвими відмінностями) археологічною культурою.

Фабриціус І. В. вважала за територію будинів, які разом з неврами та аротерами були основою південної гілки слов'ян, Середнє Подніпров'я з центром у Посуллі.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 20 серпня 2015. 
  2. . Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 20 серпня 2015. 
  3. . Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 20 серпня 2015. 
  4. Татищев В. Н. Собрание сочинений: В 8 т. М.: Ладомир, 1994—1996. Т. 1. С. 411, 425; Т. 4. С. 94, 392.
  5. Б. О. Рыбаков. «Язычество Древней Руси». М.: Наука, 1987. [ 4 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  6. [[https://web.archive.org/web/20110219144335/http://www.fidel-kastro.ru/history/rossia/rybakov/Skif_ger/scif.htm Архівовано 19 лютого 2011 у Wayback Machine.] Б. О. Рыбаков. «Геродотова Скифия». М.: Наука, 1979.] [ 2011-02-19 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Граков Б. М., «Скифы [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]». М., 1971. С. 131—132, 160. (рос.)
  8. Археологія / Інститут археології НАН України /1951, випуск V (с. 80)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Budini dav gr Boydῖnoi Boudinoi starodavnij narod sho za Gerodotom meshkav u Skifiyi na pivnich vid savromativ j mezhuvav z nevrami 1 imovirno v mezhah suchasnih Ukrayini ta Rosijskoyi Federaciyi Z plemenem budiniv zazvichaj pov yazuyut poselennya yuhnivskoyi kulturi BudiniBudini na karti Svit Gerodota XIX st Rasa yevropeoyidiBlizki do geloniVhodit do SkifiyuMova skifska davnogreckaReligiya yazichnictvoGerodot pishe sho budini buli chislenni blakitnooki ta rudovolosi i veli kochovij sposib zhittya Do chisla osnovnih zanyat budiniv vidnosilis mislivstvo ta ribalstvo 2 Zmist 1 Antichni zgadki 2 Suchasni doslidzhennya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaAntichni zgadki RedaguvatiOpisuyuchi plem ya Gerodot vkazuvav Yaksho perejti richku Tanayis tam uzhe ne Skifiya ale persha yiyi chastina nalezhit savromatam yaki zhivut u krayini sho pochinayetsya vid zatoki Meotijskogo ozera i prostyagayetsya na pivnich na vidstan p yatnadcyati dniv shlyahu i vsya cya krayina pozbavlena derev i dikih i kulturnih Nad nimi zhivut budini v krayini sho vsya zarosla riznimi derevami Vishe nad budinami na pivnochi spershu prostyagayetsya pustelya na vidstan semi dniv shlyahu Shodo budiniv to ce velike i chislenne plem ya i vsi voni mayut zovsim blakitni ochi i rude volossya V yihnij krayini pobudovano derev yane misto sho nazivayetsya Gelon Kozhna chastina jogo muru maye zavdovzhki tridcyat stadij a mur visokij i derev yanij I zhitla v nih derev yani a takozh i svyatilisha Ye tam svyatilisha ellinskih bogiv obladnani po ellinskomu iz statuyami i zhertovnikami i z vnutrishnimi derev yanimi hramami U kozhni tri roki voni svyatkuyut dionisiyi i vakhichno bozhevoliyut A geloni ce pervisno ellini sho viselilisya z emporiyiv i oselilisya z budinami Voni koristuyutsya to skifskoyu to ellinskoyu movami A budini koristuyutsya ne tiyeyu movoyu sho geloni i sposib zhittya v nih inshij bo budini tubilci kochoviki i lishe voni v tij krayini harchuyutsya kedrovimi gorishkami Geloni obroblyayut zemlyu i spozhivayut zbizhzhya i ye v nih sadi i voni ne shozhi na budiniv ni zovnishnistyu ni kolorom shkiri ta volossya Ellini nazivayut takozh budiniv gelonami ale ce nepravilno Yihnya krayina vsya vkrita riznomanitnim lisom a v najbilshij gushavini lisu ye velike i povnovodne ozero a takozh boloto i navkolo nogo ocheret U tomu ozeri lovlyat vidr ta bobriv i she inshih zviriv iz kvadratnimi mordami Z yihnih shkur shiyut sobi zimovij odyag a yihni yadercya korisni dlya likuvannya matkovih hvorob Takozh Gerodot zgaduye budiniv sered skifskih plemen sho brali uchast u vijni proti Dariya yakij vtorgsya v mezhi Skifiyi VI stolittya do n e 3 Inshi antichni avtori nichogo novogo ne dodayut pro budiniv j bilsh zacikavleni divovizhnoyu tvarinoyu sho meshkaye bilya ozera u gushi lisiv yaku nazivayut tarandusom suchasni doslidniki shilni ototozhnyuvati cyu tvarinu z pivnichnim olenem Suchasni doslidzhennya RedaguvatiNa dumku Vasilya Tatisheva isnuye virogidnist togo sho budini dudini yakih opisav Gerodot ye dulibi dudlibami tobto plemenem chasiv zarodzhennya Kiyivskoyi Rusi yake zrobilo znachnij vnesok u formuvannya ukrayinskogo narodu 4 Dokazami ciyeyi versiyi ye blizka spivzvuchna forma oboh nazv krim togo etnonim budini po zvuchannyu ye tipovo slov yanskim Varto zvernuti uvagu na te sho do skladu dulibiv vhodili buzhani Enciklopediya Britanika 1911 roku ototozhnyuye budiniv z gilkoyu ugrofiniv z yakoyi utvorilis narodi komi j udmurtiv Deyaki doslidniki ototozhnyuyut misto Gelon z Bilskim gorodishem na Poltavshini Inshe velike gorodishe vivchene akademikom Ribakovim bilya sela Vshizh pivden Zhukovskogo rajonu Bryanskoyi oblasti RF u yakomu buv odin z centriv pokloninnya balto slov yanskij bogini Ladi 5 Na dumku B O Ribakova budini arheologichno vidpovidayut baltskim abo slov yanskim narodam yuhnivskoyi kulturi 6 Apelyuyuchi do chislennosti budiniv B M Grakov vidvodiv yim ves prostir vid voronezkih do poltavskih lisostepiv pokritij na jogo dumku yedinoyu z nesuttyevimi vidminnostyami arheologichnoyu kulturoyu 7 Fabricius I V vvazhala za teritoriyu budiniv yaki razom z nevrami ta aroterami buli osnovoyu pivdennoyi gilki slov yan Serednye Podniprov ya z centrom u Posulli 8 Div takozh RedaguvatiGelon Bilske gorodishe Yuhnivska kulturaPrimitki Redaguvati Gerodot Istoriya IV 21 105 Arhiv originalu za 7 veresnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2015 Gerodot Istoriya IV 108 109 Arhiv originalu za 7 veresnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2015 Gerodot Istoriya IV 119 Arhiv originalu za 7 veresnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2015 Tatishev V N Sobranie sochinenij V 8 t M Ladomir 1994 1996 T 1 S 411 425 T 4 S 94 392 B O Rybakov Yazychestvo Drevnej Rusi M Nauka 1987 Arhivovano 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine ros https web archive org web 20110219144335 http www fidel kastro ru history rossia rybakov Skif ger scif htm Arhivovano19 lyutogo 2011 u Wayback Machine B O Rybakov Gerodotova Skifiya M Nauka 1979 Arhivovano 2011 02 19 u Wayback Machine ros Grakov B M Skify Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine M 1971 S 131 132 160 ros Arheologiya Institut arheologiyi NAN Ukrayini 1951 vipusk V s 80 Dzherela Redaguvati Budini Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine stor 180 tom 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r Medvedev A P Gelon Gerodota k probleme sootnosheniya antichnogo narrativa i istoriko arheologicheskih realij Antichnyj mir i arheologiya Vyp 11 Saratov 2002 ros Posilannya RedaguvatiS S Bessonova Budini Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 389 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Budini narod amp oldid 40367821