www.wikidata.uk-ua.nina.az

Городище У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Город

Городище

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Городище.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Город (значення).

Городи́ще — місце, де збереглися рештки укріпленого поселення, або знайдені сліди під час розкопок, де колись був го́род, городо́к (від прасл. *gorditi — «зводити укріплення довкола») — у часи давніх слов'ян — постійні укріплені поселення, де часто відбувався й міжобщинний обмін; оборонний комплекс. Ворота — один з найбільш важливих елементів дерев'яних оборонних укріплень. Обгороджені (укріплені) території поступово перетворювалися на оборонні, адміністративні та торговельно-ремісничі центри племінних об'єднань.
Виникнення городів пов'язане з добою патріархально общинного ладу, коли суспільство переходить від мисливства і рибальства до землеробства і скотарства та з розвитком торгових шляхів.

Город давніх слов'ян — реконструкція.
Празький город у давнину.

Етимологія

За походженням це слово пов'язане з прасл. *gordъ («огороджене місце», «огорожа»), *gorditi («зводити укріплення довкола») і вважається спорідненим з лит. gardas («сад»), лат. hortus («сад»), прагерм. *gardaz («огорожа», «двір», «сад») і гот. gards («двір»): всі вони виводяться з пра-і.є. *ghordhos < *gher- («огороджувати»). Східнослов'янською повноголосною формою є «город» (дав.-рус. городъ), південнослов'янською неповноголосною — «град» (староцерк.-слов. градъ), звідси елемент «-город», «-град» у багатьох слов'янських назвах міст.

Обгороджені «городи» поєднували функції центру міжобщинного обміну і торгівлі, в цих місцях або поряд починали селитись ремісники. Саме з поняттям «місце», «селище», «базарна площа» (прасл. *město, дав.-рус. мѣсто, пол. miasto) пов'язана й сучасна українське позначення великого населеного пункту — «місто». Зсув значення від «місце» до «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок»), відбувся, очевидно, під впливом польської мови.

Загальний опис

«Городки», «городи», обведені високим валом, а часом і не одним, щоб було де оборонитися од ворожого нападу, і досі можна бачити на Вкраїні.

Великі міста вміщували в собі по кілька городів (укріплень). Наприклад, Київ на початок XII ст. мав 4 городи: городок Кия, город Володимира, город Ярослава і город Святополка.

В російській мові терміном «город» початково також позначали не поселення, а укріплення. В XVI столітті, коли Москва оперізується ще трьома лініями укріплень, і кам'яні стіни зводяться навколо прилеглого до Кремля Большого, або Великого, посаду, останній отримує в ту пору іншу назву — Китай-город.

«Внутрішнім городом» (внутрішнім укріпленням) називався князівський палац.

Городи, першочерговою функцією яких був контроль над торговельними та сполучними магістралями, відомі на Розточчі та Західних Карпатах. Я. Полєський, ведучи мову про «каштелянські гроди» на теренах польської частини Західних Карпат, вказує, що більшість з них розташовувалась вздовж Вісли, яка була важливим водним шляхом; ще чотири городи такого типу знаходились на схід та північний схід від Вісли (Люблін, Войнич, Беч та Санч (Сонч)) і слугували сторожовими прикордонними пунктами між Польщею, Київською Руссю та Угорщиною.

Першим і єдиним джерелом, у якому взаємопов'язано перераховано 56 племен і градів народів Центрально-Східної Європи першої половини ІХ ст., є «Опис міст (градів) і областей на північ від Дунаю» («Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii»).

У скіфів

У скіфів, на території городів (з'явились у них в кінці V ст. до н. е.) розміщувалось додаткове укріплення — цитадель, останній притулок у випадку нападу ворогів; разом з тим цитадель була і найбільш багатою частиною города: тут жила скіфська знать. Наприклад, скіфське городище розташовується на лівому березі Дніпра на землях сучасних сіл Кам'янки і Великої Знам'янки Запорізької області, і займає площу близько 12 кв.км.

В археології

Біскупинське городище в Польщі. Реконструкція.

Городи́ще — залишки стародавніх городів, укріплених поселень. Вони поширені в усіх країнах і належать до різних історичних епох. Укріпленнями є земляні вали навколо поселень, викопані рови і обнесення жител общинних поселень стіною з дубових городень або дерев'яним тином.

Найдавніші городища на території України належать до кінця бронзової доби (поч. 1-го тис. до н. е.).

Відомі великі, так звані «скіфські» городища 6—5 ст. до н. е. (Немирівське, Кам'янське, Більське та ін.), що їх збудували осілі землеробські племена, в тому числі предки слов'ян.

Найдавніші давньоруські городища належать до 2-ї пол. 1-го тис. н. е. (наприклад, Київське, 6 ст.).

Городища, що датуються 9 століттям, відомі на всій території Русі.

Більшість давньоруських городищ 9—13 ст. — це залишки феодальних градів з садами (дитинцями) і посадами (городища на місці давніх Білгорода (див.: Білокам'яне будівництво), Галича тощо) або феодальних замків (городище на Княжій горі).

Досить часто гради споруджувались з деревини (Дитинець Чернігова, Переяславський дитинець, Львівська Замкова гора), а з ХІІ століття поширюється білокам'яне будівництво.

Археологічні дослідження городищ мають велике значення для відтворення історії суспільних формацій.

Топонім

Біля давніх городищ іноді виникали села, через чого останні могли отримати назву Городище, Городок, Городець тощо. На територіях України, Білорусі, Росії налічують кілька десятків міст, сіл і селищ з назвою Городище і понад сотню населених пунктів з назвою Городок.

Найвідоміші городища

В Україні

У Росії

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Городище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — С. 581
  3. ↑ Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
  4. Щур Р.; Коханець М./ Тустань (Державний історико-культурний заповідник). Історія. Фолкльор / Роман Щур; Сколівські Бескиди (Національний природний парк) / Михайло Коханець.—Львів: Новий час.2002.—72с.:іл. ISBN 966-95279-2-9
  5. Берест Р. Я. Нові археологічні матеріали з околиць літописного Звенигорода // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України: матер. Міжнар. ювілейної наук. конф. — Івано-Франківськ-Галич, 1998. — С. 56-60 (с.: 58)
  6. Місто // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9. — С. 484
  8. М. Аркас — Історія України-Русі.1908 (том 1)
  9. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 23 лютого 2019. 
  10. Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:219)
  11. Gurba J. Roztocze w średniowieczu // Archeologia Roztocza. Krajobraz przyrodniczo-kulturowy. — Lublin, 2005. — S. 118—126; Ляска В. Розвиток поселенської структури Равського Розточчя у ІХ — ХІІІ ст. // Археологічні дослідження Львівського університету. — Вип. 11. — Львів, 2008. — С. 91-92.
  12. Poleski J. Wczesnośredniowieczne grody plemienne i państwowe w polskiej części Karpat Zachodnich // Wczesne średniowiecze w Karpatach polskich. — Krosno, 2006. — S. 216—210
  13. Ibid. — S. 217—218.
  14. Правда, початком ІХ ст. ще датуються «Каролінгські аннали» (Annales regni Francorum), де перераховано послів слов'ян, розміщених на схід від Франкської імперії, які прийшли до Людовика І Благочестивого (814—840 рр.). А саме: «ободритів, вільців, богемів, морав'ян, преденецентів і аварів, які живуть у Паннонії»
  15. Цей невеликий, на двох сторінках (с. 149—150), рукописний твір уміщений у збірник античних праць з астрології і геометрії, який належав швабському монастирю Райхенау на Бадензеї. Нині зберігається в Мюнхенській державній бібліотеці.
  16. Томенчук Б. Баварський Географ і річкові шляхи та гради в геополітиці середньовічної Європи[недоступне посилання з травня 2019] // Карпати: людина, етнос, цивілізація. Науковий журнал[недоступне посилання з травня 2019]. — 2009, № 1[недоступне посилання з травня 2019]
  17. ↑ Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:69-70)
  18. Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:215)

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorodishe U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorod znachennya Gorodi she misce de zbereglisya reshtki ukriplenogo poselennya abo znajdeni slidi pid chas rozkopok 1 de kolis buv go rod gorodo k vid prasl gorditi zvoditi ukriplennya dovkola 2 u chasi davnih slov yan postijni ukripleni poselennya de chasto vidbuvavsya j mizhobshinnij obmin 3 oboronnij kompleks 4 Vorota odin z najbilsh vazhlivih elementiv derev yanih oboronnih ukriplen 5 Obgorodzheni ukripleni teritoriyi postupovo peretvoryuvalisya na oboronni administrativni ta torgovelno remisnichi centri pleminnih ob yednan 3 Viniknennya gorodiv pov yazane z doboyu patriarhalno obshinnogo ladu koli suspilstvo perehodit vid mislivstva i ribalstva do zemlerobstva i skotarstva ta z rozvitkom torgovih shlyahiv Gorod davnih slov yan rekonstrukciya Prazkij gorod u davninu Zmist 1 Etimologiya 2 Zagalnij opis 2 1 U skifiv 3 V arheologiyi 3 1 Toponim 4 Najvidomishi gorodisha 4 1 V Ukrayini 4 2 U Rosiyi 5 Galereya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiZa pohodzhennyam ce slovo pov yazane z prasl gord ogorodzhene misce ogorozha gorditi zvoditi ukriplennya dovkola i vvazhayetsya sporidnenim z lit gardas sad lat hortus sad pragerm gardaz ogorozha dvir sad i got gards dvir vsi voni vivodyatsya z pra i ye ghordhos lt gher ogorodzhuvati 2 Shidnoslov yanskoyu povnogolosnoyu formoyu ye gorod dav rus gorod pivdennoslov yanskoyu nepovnogolosnoyu grad starocerk slov grad zvidsi element gorod grad u bagatoh slov yanskih nazvah mist 2 Obgorodzheni gorodi poyednuvali funkciyi centru mizhobshinnogo obminu i torgivli v cih miscyah abo poryad pochinali selitis remisniki Same z ponyattyam misce selishe bazarna plosha prasl mesto dav rus mѣsto pol miasto pov yazana j suchasna ukrayinske poznachennya velikogo naselenogo punktu misto Zsuv znachennya vid misce do velikij naselenij punkt cherez promizhne bazarna plosha rinok 6 vidbuvsya ochevidno pid vplivom polskoyi movi 7 Zagalnij opis Redaguvati Gorodki gorodi obvedeni visokim valom a chasom i ne odnim shob bulo de oboronitisya od vorozhogo napadu i dosi mozhna bachiti na Vkrayini 8 Veliki mista vmishuvali v sobi po kilka gorodiv ukriplen Napriklad Kiyiv na pochatok XII st mav 4 gorodi gorodok Kiya gorod Volodimira gorod Yaroslava i gorod Svyatopolka 9 V rosijskij movi terminom gorod pochatkovo takozh poznachali ne poselennya a ukriplennya V XVI stolitti koli Moskva operizuyetsya she troma liniyami ukriplen i kam yani stini zvodyatsya navkolo prileglogo do Kremlya Bolshogo abo Velikogo posadu ostannij otrimuye v tu poru inshu nazvu Kitaj gorod Vnutrishnim gorodom vnutrishnim ukriplennyam nazivavsya knyazivskij palac 10 Gorodi pershochergovoyu funkciyeyu yakih buv kontrol nad torgovelnimi ta spoluchnimi magistralyami vidomi na Roztochchi 11 ta Zahidnih Karpatah 12 Ya Polyeskij veduchi movu pro kashtelyanski grodi na terenah polskoyi chastini Zahidnih Karpat vkazuye sho bilshist z nih roztashovuvalas vzdovzh Visli yaka bula vazhlivim vodnim shlyahom she chotiri gorodi takogo tipu znahodilis na shid ta pivnichnij shid vid Visli Lyublin Vojnich Bech ta Sanch Sonch i sluguvali storozhovimi prikordonnimi punktami mizh Polsheyu Kiyivskoyu Russyu ta Ugorshinoyu 13 Pershim i yedinim 14 dzherelom u yakomu vzayemopov yazano pererahovano 56 plemen i gradiv narodiv Centralno Shidnoyi Yevropi pershoyi polovini IH st ye Opis mist gradiv i oblastej na pivnich vid Dunayu Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii 15 16 U skifiv Redaguvati U skifiv na teritoriyi gorodiv z yavilis u nih v kinci V st do n e 17 rozmishuvalos dodatkove ukriplennya citadel ostannij pritulok u vipadku napadu vorogiv 17 razom z tim citadel bula i najbilsh bagatoyu chastinoyu goroda tut zhila skifska znat 17 Napriklad skifske gorodishe roztashovuyetsya na livomu berezi Dnipra na zemlyah suchasnih sil Kam yanki i Velikoyi Znam yanki Zaporizkoyi oblasti i zajmaye ploshu blizko 12 kv km 17 V arheologiyi Redaguvati Biskupinske gorodishe v Polshi Rekonstrukciya Gorodi she zalishki starodavnih gorodiv ukriplenih poselen Voni poshireni v usih krayinah i nalezhat do riznih istorichnih epoh Ukriplennyami ye zemlyani vali navkolo poselen vikopani rovi i obnesennya zhitel obshinnih poselen stinoyu z dubovih goroden abo derev yanim tinom 18 Najdavnishi gorodisha na teritoriyi Ukrayini nalezhat do kincya bronzovoyi dobi poch 1 go tis do n e Vidomi veliki tak zvani skifski gorodisha 6 5 st do n e Nemirivske Kam yanske Bilske ta in sho yih zbuduvali osili zemlerobski plemena v tomu chisli predki slov yan Najdavnishi davnoruski gorodisha nalezhat do 2 yi pol 1 go tis n e napriklad Kiyivske 6 st Gorodisha sho datuyutsya 9 stolittyam vidomi na vsij teritoriyi Rusi Bilshist davnoruskih gorodish 9 13 st ce zalishki feodalnih gradiv z sadami ditincyami i posadami gorodisha na misci davnih Bilgoroda div Bilokam yane budivnictvo Galicha tosho abo feodalnih zamkiv gorodishe na Knyazhij gori Dosit chasto gradi sporudzhuvalis z derevini Ditinec Chernigova Pereyaslavskij ditinec Lvivska Zamkova gora a z HII stolittya poshiryuyetsya bilokam yane budivnictvo Arheologichni doslidzhennya gorodish mayut velike znachennya dlya vidtvorennya istoriyi suspilnih formacij Toponim Redaguvati Dokladnishe Gorodishe Gorodok ta GorodecBilya davnih gorodish inodi vinikali sela cherez chogo ostanni mogli otrimati nazvu Gorodishe Gorodok Gorodec tosho Na teritoriyah Ukrayini Bilorusi Rosiyi nalichuyut kilka desyatkiv mist sil i selish z nazvoyu Gorodishe i ponad sotnyu naselenih punktiv z nazvoyu Gorodok Najvidomishi gorodisha RedaguvatiV Ukrayini Redaguvati Bilgorod Kiyivskij gorodishe bilya sela Bilogorodka Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Zarichchya gorodishe bilya sela Zarichchya Vasilkivskogo rajonuU Rosiyi Redaguvati Stara Ryazan gorodishe bilya sela Stara RyazanGalereya Redaguvati Vid na gorodishe H HIst v Zarichchi Misce de buli v yizni vorota forteci poblizu suchasnogo sela Zarichchya Zalishki zemlyanih ukriplen litopisnogo Vasileva Zalishki gorodisha HI HIII st v seli Vita Poshtova Vihid z ditincya na teritoriyi gorodisha litopisnogo Tumasha Val ditincya litopisnogo Tumasha Vali Bilgoroda KiyivskogoDiv takozh RedaguvatiFortecya Urochishe Gorodovij otaman Zamok sporuda Shato Gardariki Palisad Posadnik Grazhda Kultura gorodish Dvorishe Kitaj gorod Moskva Primitki Redaguvati Gorodishe Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s S 581 a b Timochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2 Shur R Kohanec M Tustan Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Istoriya Folklor Roman Shur Skolivski Beskidi Nacionalnij prirodnij park Mihajlo Kohanec Lviv Novij chas 2002 72s il ISBN 966 95279 2 9 Berest R Ya Novi arheologichni materiali z okolic litopisnogo Zvenigoroda Galich i Galicka zemlya v derzhavotvorchih procesah Ukrayini mater Mizhnar yuvilejnoyi nauk konf Ivano Frankivsk Galich 1998 S 56 60 s 58 Misto Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 S 484 M Arkas Istoriya Ukrayini Rusi 1908 tom 1 Tolochko P P Starodavnij Kiyiv K Naukova dumka 1966 Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 23 lyutogo 2019 Detskaya enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Tom 7 Iz istorii chelovecheskogo obshestva Gl redakciya D D Blagoj V A Varsanofeva B A Voroncov Velyaminov P A Genkel i dr gl redaktor A I Markushevich nauchn redaktory S D Skazkin M V Nechkina N P Kuzin A V Efimov A I Strazhev A G Bokshanin zam Gl redaktora P A Michurin Izd Akademii pedagogicheskih nauk RSFSR Moskva 1961 S 621 s 219 Gurba J Roztocze w sredniowieczu Archeologia Roztocza Krajobraz przyrodniczo kulturowy Lublin 2005 S 118 126 Lyaska V Rozvitok poselenskoyi strukturi Ravskogo Roztochchya u IH HIII st Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu Vip 11 Lviv 2008 S 91 92 Poleski J Wczesnosredniowieczne grody plemienne i panstwowe w polskiej czesci Karpat Zachodnich Wczesne sredniowiecze w Karpatach polskich Krosno 2006 S 216 210 Ibid S 217 218 Pravda pochatkom IH st she datuyutsya Karolingski annali Annales regni Francorum de pererahovano posliv slov yan rozmishenih na shid vid Frankskoyi imperiyi yaki prijshli do Lyudovika I Blagochestivogo 814 840 rr A same obodritiv vilciv bogemiv morav yan predenecentiv i avariv yaki zhivut u Pannoniyi Cej nevelikij na dvoh storinkah s 149 150 rukopisnij tvir umishenij u zbirnik antichnih prac z astrologiyi i geometriyi yakij nalezhav shvabskomu monastiryu Rajhenau na Badenzeyi Nini zberigayetsya v Myunhenskij derzhavnij biblioteci Tomenchuk B Bavarskij Geograf i richkovi shlyahi ta gradi v geopolitici serednovichnoyi Yevropi nedostupne posilannya z travnya 2019 Karpati lyudina etnos civilizaciya Naukovij zhurnal nedostupne posilannya z travnya 2019 2009 1 nedostupne posilannya z travnya 2019 a b v g Detskaya enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Tom 7 Iz istorii chelovecheskogo obshestva Gl redakciya D D Blagoj V A Varsanofeva B A Voroncov Velyaminov P A Genkel i dr gl redaktor A I Markushevich nauchn redaktory S D Skazkin M V Nechkina N P Kuzin A V Efimov A I Strazhev A G Bokshanin zam Gl redaktora P A Michurin Izd Akademii pedagogicheskih nauk RSFSR Moskva 1961 S 621 s 69 70 Detskaya enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Tom 7 Iz istorii chelovecheskogo obshestva Gl redakciya D D Blagoj V A Varsanofeva B A Voroncov Velyaminov P A Genkel i dr gl redaktor A I Markushevich nauchn redaktory S D Skazkin M V Nechkina N P Kuzin A V Efimov A I Strazhev A G Bokshanin zam Gl redaktora P A Michurin Izd Akademii pedagogicheskih nauk RSFSR Moskva 1961 S 621 s 215 Dzherela RedaguvatiGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Daragan M N Gorodisha giganty skifskoj epohi v Ukrainskoj Lesostepi osobennosti raspolozheniya i fortifikacii 2015 Arhivovano 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 117 Kuchera M P Gorodisha Arhivovano 1 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 S 170 Kuchera M P Gorodisha Arhivovano 1 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Posilannya RedaguvatiGorodisha chasiv Kiyivskoyi Rusi na richci Stugna Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gorodishe amp oldid 39888119