Городовий отаман — голова городового козацького самоврядування другої половини 17–18 століть, який, на відміну від сотників і отаманів, виконував лише адміністративні функції. У джерелах вперше згадується в 1630-х роках як глава станового козацького самоуправління у південних волостях Київщини — місцях базування городових козаків. Під час і після Хмельниччини повноваження городових отаманів значно розширилися, їх повноваження почали поширюватися й на некозацьку частину суспільства. Особливо значний вплив вони мали в містах, що не володіли магдебурзьким правом, міщани цих міст на чолі з війтом підпорядковувалися городовому отаману у всіх цивільних справах, особливо в сфері судочинства. Як правило, городові отамани в цивільних справах мали владу і над козацькими сотниками. Городові отамани гетьманських резиденцій чи великих полкових міст були досить впливовими у козацькому середовищі Гетьманщини старшинами.
Джерела та література Редагувати
- Горобець В. М. Городовий отаман [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 171. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980) [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]