За́хідні Карпа́ти — найвища і найширша частина Карпат. Розташована в Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині. Довжина бл. 400 км, ширина понад 200 км, висота до 2655 м (Герлаховський штит у Татрах). Поділяються на дві основні частини — Зовнішні Західні Карпати (північна частина) та Внутрішні Західні Карпати (південна частина). Простягаються від Моравської брами (на заході) до Лупківського перевалу (на сході).
Опис
Гори складаються з багатьох хребтів та ізольованих масивів, що мають загальний напрямок з південного заходу на північний схід.
На півночі простягаються середньовисотні хребти Західних Бескидів. Центральна частина Західних Карпат складається з ряду високогірних та середньогірських масивів (Татри, Низькі Татри, Велика Фатра та інші), складених переважно гранітами, гнейсами і іншими кристалічними породами, а також вапняками, і розділені глибокими улоговинами. Для верхньої частини гір характерні альпійські форми рельєфу, льодовикові озера.
Південну частину Західних Карпат утворюють середньовисотні плосковершинні масиви, складені як кристалічними, так і вулканічними породами і вапняками (Словацькі Рудні гори, Штявницькі гори, Бюкк, Матра та інші).
Більша частина периметру Західних Карпат досить різко обмежена долинами. На північному заході й півночі вони відокремлені від Чеського масиву Передкарпатською низовиною та Малопольською височиною; на заході Моравською брамою відокремлена від Судет. На півдні обмежено Паннонською рівниною, великою рівниною, розташованою між Альпами, Динарськими Альпами та Східними Карпатами.
Межа між Західними Карпатами та Східними Альпами утворена Віденським басейном, Гайнбургськими пагорбами Малих Карпат на Девінською Брамою. На сході та північному сході гори межують із Східнословацькою та Сандомирською[en] низовинами, але межа мен помітна та проходить через високогірну місцевість, що продовжується до Східних Карпат.
На нижніх частинах схилів — широколистяні та змішані ліси (переважно дубові і букові), на північних схилах і в середньогірській зоні Західних Карпат — змішані і хвойні, у високогір'ях — альпійські луки.
У заповідниках зберігаються лісова флора і фауна (трапляється ведмідь, благородний олень, сарна європейська, кабан дикий, вовк, рись та інші); найбільший із них — Татранський народний парк.
Геологія
Західні Карпати є частиною північного відгалуження альпійського орогенезу, що утворилася через закриття океану Тетіс мільйони років тому.
Західні Карпати є частиною Середземноморського геосинклінального поясу. На заході вони поздовжньо приєднуються до Альп, але точна межа прихована під неогенним осадовим відкладенням Віденського басейну. На сході їх межею зі Східними Карпатами є долина річки Горнад або Уж. Північна межа із Східноєвропейською платформою та Чеським масивом добре позначена покривом тектонічним поясу Карпатського флішу. Південна межа менш чітка, оскільки пізніша післяорогенна еволюція спричинила утворення басейнів, що проникають у гірське пасмо нерівномірно.
Західні Карпати мають складну геологію, що формується ще з палеозою. Найдавніші палеозойські породи пережили першу стадію деформації під час герцинського орогенезу, але найзначніший внесок надав альпійський орогенез. Альпійська орогенія вплинула на терен у декілька етапів — від юрського періоду до неогену. У цей період океанічна кора океану Тетіс зазнала субдукцію під Африканську плиту.
Примітки
- Vladár, J. (Editor) 1982: Encyklopédia Slovenska. VI. zväzok T-Ž. Bratislava, Veda, p. 497
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Західні Карпати |