www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дитинець У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Дити нець також вишгород днешній град або Гора 1

Дитинець

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дитинець (значення).

Дити́нець також вишгород, днешній град або "Гора" — центральна внутрішня укріплена частина городища в Київській Русі, центральна укріплена частина староруського міста, огороджена стінами; кремль, замок. Город складався з двох частин — з внутрішньої, що звалася «дитинець», і зовнішньої — «острог», або "окольний город"; обидві частини були обведені валами, на яких стояли дерев'яні стіни та заборола, а пізніше мури з каміння і цегли. Здебільшого займав площу кілька гектарів. В дитинці розташовувались світські будівлі та храми. Княжі тереми — це будівлі світського призначення в дитинці. Дитинець — те саме, що цитадель, акрополь, у Стародавньому Римі — капітолій, на Русі — дитинець. Термін дитинець вживають у давньоруських текстах 12 ст. на позначення цитаделей у фортецях Палестини (Хождєніє ігумена Даниїла, переклад "Юдейської війни" Йосипа Флавія).

Фрагмент гравюри панорами Львова 17-го століття із зображенням Замкової гори, на якій був споруджений дитинець — Високий замок.

Етимологія. Походження термінів

Дитинець

Дитинець (дав.-рус. дѣтиньць, дитиньць, дѣтиниць) — у давньоруських джерелах — внутрішня укріплена частина міста/населеного пункту/фортеці, на протилежність зовнішній (окольному городу, передгороддю, острогу).

Новгородський Перший літопис, Іпатіївський літопис, Лаврентіївський літопис, повідомляючи про події кінця 11 – 13 століть, згадують дитинці на всій території Київської Русі — у Новгороді Великому (1097), Чернігові (1152), Білгороді (1161), Владимирі (нині обласний центр РФ, 1194), а також у сусідніх землях — у Сандомирі (Польща, 1261), Новогрудку (1274). Термін вживають у давньоруських текстах 12 століття на позначення цитаделей у фортецях Палестини (Хождєніє ігумена Даниїла, переклад "Юдейської війни" Йосипа Флавія).

У літописах це слово було широко вживане аж до 14 століття, після чого слово «кремль» стало вживатися на території Росії. У 14–15 століттях новгородські та псковські літописи застосовують термін майже виключно для Новгорода і Пскова (нині обласний центр РФ). В інших руських землях у 14 століття термін виходить з ужитку, у Північно-Східній Русі йому на зміну приходить термін "кремль", у Західній Русі — "замок".

У Білорусі слово дядинець змінили на «замок», часто поділяючи його на «Верхній» (або «горні») і «Нижній» (або «дольні»).

Походження терміну дискусійне. Найбільш переконливою виглядає версія, що пов'язує "дитинець" з прикметником "дънѣшнии" ("внутрішній"), утвореного від прислівника "дънѣ" ("всередині"). Пор. "дънѣшнии градъ" на позначення внутрішньої фортеці Чернігова (Повість временних літ, 1076). У науковій літературі – термін, яким позначають центральну/внутрішню частину давньоруського міста (переважно у працях істориків, присвячених соціально-топографічній структурі міст) або городища, якщо воно має кілька ліній укріплень (переважно у працях археологів). У типовому дитинці великого давньоруського міста розміщувалися двори князів, бояр, вищого духовенства, головні храми. Водночас він слугував прихистком для населення всього міста під час зовнішньої загрози.

У польській мові Dziedziniec — подвір'я, виділений відкритий простір у будівлі або групі будівель. Двір виконував репрезентативні та функціональні функції. Він міг бути закритим — оточений з усіх боків, або відкритим — де хоча б одна сторона не була закрита.

Походження терміна дѣтиньць остаточно не з'ясоване. В 1907 році в українських діалектах «дитинцем» також називалася підлога, дерев'яний ящик на дні криниці, а у російських діалектах детинец мав значення «верша», «ящик для збору смоли», а детёныш, детыш — «невеликий зруб на дні криниці, наповнений піском і вугіллям для очищення води». За однією з версій, слово може бути пов'язане з іменником дѣти («діти») і в такому разі має тлумачитися як «внутрішня, мала частина складного предмета». За іншою версією, іменник дѣтиньць може бути пов'язаний з дієсловом дѣти («діти, дівати, ставити»).

Кремль

Фрагмент стін і башт Московського кремля. У 1366-1368 рр. за великого князя Дмитра Донського дерев'яні стіни Московського Кремля були замінені стінами і вежами з місцевого білого каменю (згідно з археологічними даними, вежі і найважливіші частини стіни були кам'яними, де була найбільша небезпека штурму).

Походження слова «кремль» остаточно не з'ясоване, висунуто кілька версій:

  • Гіпотеза питомо слов'янського походження — кремль виводять від прасл. *kremiti («крушити», «дробити») і порівнюють з такими словами, як рос. кремь («найкраща частина заповіднику», «міцний будівельний ліс»), кремлёвый («міцний будівельний ліс»), кроме, укр. окремий, відокремлювати, окрім, чеськ. krema, словац. krem, дав.-рус. крома («окраєць»). І це виглядає доволі дивним, щоб виводити назву від слова «кремінь» чи «крушити», «дробити», адже кам'яні споруди були великою рідкістю. Первісне значення слів крома, крем, кремінь, крім, кремсати — етимологічно пов'язане з каменем: прасловянське Kremiti — означало крушити, дробити, з яким повязані українські крім, крома, кремсати. З ним же пов'язане слово "кремінь" — твердий, малопластичний і крихкий мінерал (крушиться на окремі частинки, окрайки). Крем — крім, окремий, чеське Krema, словацьке Krem, пов'язане з Крома. Давньоруське "крома" — "окраєць". Кремінь крихкий — крошиться на окремі частини. Деревина ж не підлягає крушінню. Укріплення з частоколу і інші укріплення на російських територіях зводились з деревини: Тверський Кремль, Коломненський Кремль, Новгородський Кремль, Московський Кремль. Окрім того, відомо, що в Центральній Росії (на територіях колишніх Московської, Владимирської, Ярославської, Костромської, Нижньогородської і ін. губерній) мало каменю. Таким чином, слово кремль поширилось з частини заповіднику на «найкращі дерева», «найкращу деревину», «найкращий будівельний ліс», а надалі — на дерев'яні укріплення. Крім того, Макс Фасмер пов'язував кремль зі словом «кремінь».
  • Гіпотеза грецького походження: від грец. κρεµνός, кремнос — «крутизна, крутояр».
  • Гіпотеза тюркського або монгольського походження: слово кремль пов'язують з тюрк. kärmän, «кермен» («фортеця»), монг. kerem, калм. kerɨ̥ — пор. «Керман», «Аккерман».

Семітське походження від Кармель (Керем Ель) — буквально: «Божий виноградник»; за словником Ф. Л. Шапіро: 1) квітуча земля; 2) свіжі фрукти; 3) гора Кармель; інший переклад: «густий сад», «опасиста земля, що густо заросла деревами» (рос. тучная почва, густо заросшая деревьями) — не розглядається. Відомо, що частина правлячої еліти Хазарії прийняла юдаїзм. Слово пиширене в російській мові,а в інших слов'янських мовах — відсутнє. В «Толковом словаре живого великорусского языка» Володимира Даля зазначається: кремь — «рос. лучшая часть заповедника», «рос. крепкий и крупный строевой лес в заветном бору». Наприкінці XV століття великий князь Іван ІІІ влаштував Великокнязівський сад, який згодом став називатися Царським. В Москві збереглись назви попередніх садових слобід: Малі, Средні і Великі Садовники (рос. Малые, Средние і Большые Садовники), Берснєєвка, Огороднікі.

Загальні відомості

Зазвичай, дитинець споруджували на зручних для оборони місцях (на мисах річок, пагорбах) і оточували ровами, валами, мурами з баштами і брамами.

У дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових та духовенства, міські собори. Навколо дитинця розташовувалися ремісничі та торгові квартали околишнього міста.

Замість терміна «дитинець» з 14 століття у Великому князівстві Московському стали вживати термін «кремль».

Дитинці давніх міст

Дитинець давнього Києва складався з трьох укріплень (городів): «города Володимира» (включив у свій склад і «городок Кия»), «города Ярослава» і «города Святополка»; займав площу близько 80 га на Старокиївській горі.

Дитинець Чернігова був розташований на пагорбі над Десною.

Дитинець давнього Галича знаходився на Крилоській горі в сучасному с. Крилос, що розташоване за 5 км від нинішнього м. Галич.

На Замковій горі був дитинець давнього Львова — Високий замок.

Примітки

  1. ↑ 9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов) / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm
  2. ↑ Город // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 272. — 1000 екз.
  3. Дитинець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Вортман Д.Я. ДИТИНЕЦЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2004. — 688 с.: іл.. Дитинець
  5. Вечерський В.В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АРХІТЕКТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с. — Доступ
  6. Цитадель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7. (стор.: 209)
  8. Дитинець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  10. В. І. Даль Толковый словарь живого великорусского языка
  11. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  12. ↑ Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7 Том третій: Кора-М / Укл.: Р.В.Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінки: 82-83)
  13. проф. Д.Крынин. Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем // «За рулем» — 1928. — № 3 (сторінки: 28-29)
  14. Кремль, городская цитадель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  15. Шипова Е. Н. Словарь тюркизмов в русском языке. — Алма-Ата: «Наука», 1976
  16. Б.М. Гранде. Введение в сравнительное изучение семитских языков. Москва. РАН. 1998 г., стр. 15.
  17. Секретарь Л. А., Трояновский С. В. Детинец в градостроительной терминологии Древней Руси //Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2003. № 4 (14). С. 64.
  18. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 

Література

Посилання

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ditinec znachennya Diti nec takozh vishgorod dneshnij grad abo Gora 1 centralna vnutrishnya 1 ukriplena chastina gorodisha v Kiyivskij Rusi 2 1 centralna ukriplena chastina staroruskogo mista ogorodzhena stinami kreml zamok 3 Gorod skladavsya z dvoh chastin z vnutrishnoyi sho zvalasya ditinec i zovnishnoyi ostrog abo okolnij gorod obidvi chastini buli obvedeni valami na yakih stoyali derev yani stini ta zaborola a piznishe muri z kaminnya i cegli 2 Zdebilshogo zajmav ploshu kilka gektariv V ditinci roztashovuvalis svitski budivli ta hrami 4 Knyazhi teremi ce budivli svitskogo priznachennya v ditinci 5 Ditinec te same sho citadel 6 akropol u Starodavnomu Rimi kapitolij na Rusi ditinec 7 Termin ditinec vzhivayut u davnoruskih tekstah 12 st na poznachennya citadelej u fortecyah Palestini Hozhdyeniye igumena Daniyila pereklad Yudejskoyi vijni Josipa Flaviya 4 Fragment gravyuri panorami Lvova 17 go stolittya iz zobrazhennyam Zamkovoyi gori na yakij buv sporudzhenij ditinec Visokij zamok Zmist 1 Etimologiya Pohodzhennya terminiv 1 1 Ditinec 1 2 Kreml 2 Zagalni vidomosti 3 Ditinci davnih mist 4 Primitki 5 Literatura 6 Posilannya 7 Div takozhEtimologiya Pohodzhennya terminiv RedaguvatiDitinec Redaguvati Ditinec dav rus dѣtinc ditinc dѣtinic u davnoruskih dzherelah vnutrishnya ukriplena chastina mista naselenogo punktu forteci na protilezhnist zovnishnij okolnomu gorodu peredgoroddyu ostrogu 4 Novgorodskij Pershij litopis Ipatiyivskij litopis Lavrentiyivskij litopis povidomlyayuchi pro podiyi kincya 11 13 stolit zgaduyut ditinci na vsij teritoriyi Kiyivskoyi Rusi u Novgorodi Velikomu 1097 Chernigovi 1152 Bilgorodi 1161 Vladimiri nini oblasnij centr RF 1194 a takozh u susidnih zemlyah u Sandomiri Polsha 1261 Novogrudku 1274 4 Termin vzhivayut u davnoruskih tekstah 12 stolittya na poznachennya citadelej u fortecyah Palestini Hozhdyeniye igumena Daniyila pereklad Yudejskoyi vijni Josipa Flaviya 4 U litopisah ce slovo bulo shiroko vzhivane azh do 14 stolittya pislya chogo slovo kreml stalo vzhivatisya na teritoriyi Rosiyi U 14 15 stolittyah novgorodski ta pskovski litopisi zastosovuyut termin majzhe viklyuchno dlya Novgoroda i Pskova nini oblasnij centr RF 4 V inshih ruskih zemlyah u 14 stolittya termin vihodit z uzhitku u Pivnichno Shidnij Rusi jomu na zminu prihodit termin kreml u Zahidnij Rusi zamok 4 U Bilorusi slovo dyadinec zminili na zamok chasto podilyayuchi jogo na Verhnij abo gorni i Nizhnij abo dolni Pohodzhennya terminu diskusijne 4 Najbilsh perekonlivoyu viglyadaye versiya sho pov yazuye ditinec z prikmetnikom dnѣshnii vnutrishnij utvorenogo vid prislivnika dnѣ vseredini 4 Por dnѣshnii grad na poznachennya vnutrishnoyi forteci Chernigova Povist vremennih lit 1076 4 U naukovij literaturi termin yakim poznachayut centralnu vnutrishnyu chastinu davnoruskogo mista perevazhno u pracyah istorikiv prisvyachenih socialno topografichnij strukturi mist abo gorodisha yaksho vono maye kilka linij ukriplen perevazhno u pracyah arheologiv U tipovomu ditinci velikogo davnoruskogo mista rozmishuvalisya dvori knyaziv boyar vishogo duhovenstva golovni hrami 4 Vodnochas vin sluguvav prihistkom dlya naselennya vsogo mista pid chas zovnishnoyi zagrozi 4 U polskij movi Dziedziniec podvir ya vidilenij vidkritij prostir u budivli abo grupi budivel Dvir vikonuvav reprezentativni ta funkcionalni funkciyi Vin mig buti zakritim otochenij z usih bokiv abo vidkritim de hocha b odna storona ne bula zakrita Pohodzhennya termina dѣtinc ostatochno ne z yasovane V 1907 roci v ukrayinskih dialektah ditincem takozh nazivalasya pidloga derev yanij yashik na dni krinici 8 a u rosijskih dialektah detinec mav znachennya versha yashik dlya zboru smoli a detyonysh detysh nevelikij zrub na dni krinici napovnenij piskom i vugillyam dlya ochishennya vodi Za odniyeyu z versij slovo mozhe buti pov yazane z imennikom dѣti diti i v takomu razi maye tlumachitisya yak vnutrishnya mala chastina skladnogo predmeta Za inshoyu versiyeyu imennik dѣtinc mozhe buti pov yazanij z diyeslovom dѣti diti divati staviti 9 Kreml Redaguvati Fragment stin i basht Moskovskogo kremlya U 1366 1368 rr za velikogo knyazya Dmitra Donskogo derev yani stini Moskovskogo Kremlya buli zamineni stinami i vezhami z miscevogo bilogo kamenyu zgidno z arheologichnimi danimi vezhi i najvazhlivishi chastini stini buli kam yanimi de bula najbilsha nebezpeka shturmu Pohodzhennya slova kreml ostatochno ne z yasovane visunuto kilka versij Gipoteza pitomo slov yanskogo pohodzhennya kreml vivodyat vid prasl kremiti krushiti drobiti i porivnyuyut z takimi slovami yak ros krem najkrasha chastina zapovidniku micnij budivelnij lis kremlyovyj micnij budivelnij lis 10 krome ukr okremij vidokremlyuvati okrim chesk krema slovac krem dav rus kroma okrayec 11 I ce viglyadaye dovoli divnim shob vivoditi nazvu vid slova kremin chi krushiti drobiti adzhe kam yani sporudi buli velikoyu ridkistyu Pervisne znachennya sliv kroma krem kremin krim kremsati etimologichno pov yazane z kamenem praslovyanske Kremiti oznachalo krushiti drobiti z yakim povyazani ukrayinski krim kroma kremsati 12 Z nim zhe pov yazane slovo kremin tverdij maloplastichnij i krihkij mineral krushitsya na okremi chastinki okrajki Krem krim okremij cheske Krema slovacke Krem pov yazane z Kroma 12 Davnoruske kroma okrayec 12 Kremin krihkij kroshitsya na okremi chastini Derevina zh ne pidlyagaye krushinnyu Ukriplennya z chastokolu i inshi ukriplennya na rosijskih teritoriyah zvodilis z derevini Tverskij Kreml Kolomnenskij Kreml Novgorodskij Kreml Moskovskij Kreml Okrim togo vidomo sho v Centralnij Rosiyi na teritoriyah kolishnih Moskovskoyi Vladimirskoyi Yaroslavskoyi Kostromskoyi Nizhnogorodskoyi i in gubernij malo kamenyu 13 Takim chinom slovo kreml poshirilos z chastini zapovidniku na najkrashi dereva najkrashu derevinu najkrashij budivelnij lis a nadali na derev yani ukriplennya Krim togo Maks Fasmer pov yazuvav kreml zi slovom kremin Gipoteza greckogo pohodzhennya vid grec kreµnos kremnos krutizna krutoyar 14 Gipoteza tyurkskogo abo mongolskogo pohodzhennya slovo kreml pov yazuyut z tyurk karman kermen fortecya mong kerem kalm kerɨ por Kerman Akkerman 15 Semitske pohodzhennya vid Karmel Kerem El bukvalno Bozhij vinogradnik za slovnikom F L Shapiro 1 kvitucha zemlya 2 svizhi frukti 3 gora Karmel inshij pereklad gustij sad opasista zemlya sho gusto zarosla derevami ros tuchnaya pochva gusto zarosshaya derevyami 16 ne rozglyadayetsya Vidomo sho chastina pravlyachoyi eliti Hazariyi prijnyala yudayizm Slovo pishirene v rosijskij movi a v inshih slov yanskih movah vidsutnye V Tolkovom slovare zhivogo velikorusskogo yazyka Volodimira Dalya zaznachayetsya krem ros luchshaya chast zapovednika ros krepkij i krupnyj stroevoj les v zavetnom boru Naprikinci XV stolittya velikij knyaz Ivan III vlashtuvav Velikoknyazivskij sad yakij zgodom stav nazivatisya Carskim V Moskvi zbereglis nazvi poperednih sadovih slobid Mali Sredni i Veliki Sadovniki ros Malye Srednie i Bolshye Sadovniki Bersnyeyevka Ogorodniki Zagalni vidomosti RedaguvatiZazvichaj ditinec sporudzhuvali na zruchnih dlya oboroni miscyah na misah richok pagorbah i otochuvali rovami valami murami z bashtami i bramami U ditinci rozmishuvalisya knyazivski ta boyarski dvori zhitla vijskovih ta duhovenstva miski sobori Navkolo ditincya roztashovuvalisya remisnichi ta torgovi kvartali okolishnogo mista Zamist termina ditinec z 14 stolittya u Velikomu knyazivstvi Moskovskomu stali vzhivati termin kreml 17 Ditinci davnih mist RedaguvatiDitinec davnogo Kiyeva skladavsya z troh ukriplen gorodiv goroda Volodimira vklyuchiv u svij sklad i gorodok Kiya goroda Yaroslava i goroda Svyatopolka zajmav ploshu blizko 80 ga na Starokiyivskij gori 18 Ditinec Chernigova buv roztashovanij na pagorbi nad Desnoyu Ditinec davnogo Galicha znahodivsya na Kriloskij gori v suchasnomu s Krilos sho roztashovane za 5 km vid ninishnogo m Galich Na Zamkovij gori buv ditinec davnogo Lvova Visokij zamok Primitki Redaguvati a b v 9 12 Arhitektura derev yana i kam yana Yu S Asyeyev V O Harlamov Istoriya ukrayinskoyi kulturi U 5 t za red Yu S Aseyeva Kiyiv Naukova dumka 2001 T 1 Dzherelo http izbornyk org ua istkult ikult12 htm a b Gorod Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 272 1000 ekz Ditinec Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v g d e zh i k l m n Vortman D Ya DITINEC Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 G D Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2004 688 s il Ditinec Vecherskij V V UKRAYiNA DERZhAVA ARHITEKTURA Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s Dostup Citadel Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Timofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 stor 209 Ditinec Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s V I Dal Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 a b v Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red V T Kolomiyec O B Tkachenko ta in K Nauk dumka 1983 ISBN 5 12 001263 7 Tom tretij Kora M Ukl R V Boldiryev ta in 1989 552 s ISBN 5 12 001263 9 storinki 82 83 prof D Krynin Tipy dorog v SRSR v blizhajshem budushem Za rulem 1928 3 storinki 28 29 Kreml gorodskaya citadel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Shipova E N Slovar tyurkizmov v russkom yazyke Alma Ata Nauka 1976 B M Grande Vvedenie v sravnitelnoe izuchenie semitskih yazykov Moskva RAN 1998 g str 15 Sekretar L A Troyanovskij S V Detinec v gradostroitelnoj terminologii Drevnej Rusi Drevnyaya Rus Voprosy medievistiki 2003 4 14 S 64 Tolochko P P Starodavnij Kiyiv K Naukova dumka 1966 Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 11 veresnya 2021 Literatura RedaguvatiMocya O P Ditinec Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 S 397 Tolochko P P Drevnerusskij feodalnyj gorod K 1989 ros Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 K 1971 Timofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 Posilannya RedaguvatiViki Kiyivskogo universitetu imeni Borisa Grinchenka DitinecDiv takozh RedaguvatiGorodishe Akropol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ditinec amp oldid 39183040