www.wikidata.uk-ua.nina.az

Терем У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Зміст 1 Примітки 1 1 Деталізація джерел 2 Посилання

Терем

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Терем (значення).

Те́рем — «високий будинок, палац; покров, балдахін; купол», за княжих часів дерев'яний, а іноді й мурований, кількаповерховий дім, палата. Це назва для палат чи палаців. У Київській Русі та феодальній Росії — високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; «житлове приміщення в такому будинку. Верхня частина такого будинку, де жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя». Терем — це князівський палац, і у X—XIII століттях являв собою характерну круглу будівлю (ротонду) або витягнутий прямокутник. Княжі тереми — будівлі світського призначення в дитинці. Князівські палати, тереми, були набагато більшими за звичайні доми і були набагато краще улаженими та виставнішими. Храми зводили поблизу великокнязівського теремного двору. Згідно з "Повістю временних літ" у середині 10 століття на "Горі" були 2 князівські двори, один з яких належав княгині Ользі ("двор теремный вне града"), а також капище Перуна — "Перунов холм". За літописними переказами Либідь — сестра Кия, за одною з легенд, записаних О.Тулубом наприкінці 19 століття, покинула княжий терем і «збудувала собі на горі, поблизу Києва, маленьку хатку і жила в ній самітня». В Спасо-Преображенський монастирі у Новгороді-Сіверському, перші будови якого з'явилися в 11–12 століттях, зі споруд того часу зберігся фундамент головного мурованого Спаського собору, зведеного в кінці 12 — на початку 13 століття, та залишки стін княжого терема. Давньоруський Чернігів був одним із найбільших центрів монументальної архітектури: у місті налічувалося близько 20-ти мурованих споруд, серед яких храми, тереми, надбрамні споруди. До наших днів збереглося 5 храмів часів Київської Русі. Забудова городищ була невисокою, рідко коли князівські споруди сягали трьох поверхів — багаті будівлі мали сіни (відкриту терасу на другому поверсі), а ще й терем — немовби башту з кімнатами. Горішня кімната називалася сіньми, сіниця, до неї «лізли» драбиною чи східцями; часом цю верхню частину називали горниця, горенка, вежа, повалуша.

Наприклад, в Ізмайлово був «круглий аптекарський город». Всередині цар Іван ІІІ наказав вибудувати дворець і влаштувати Новий сад, який обвели широким каналом. «Сад, що на острові» мав площу пів гектара. В цій садибі було 20 ставків. В саду було збудовано два рос. чердака-беседки, рос. «писано перспективно красками» (картинами) і рос. «смотрильня» — башта. Був і особливий Виноградний сад, теж оточений парканом. Серед Виноградного саду розташовані «три терема со входом и с красными окнами, кругом их перила; около теремов пути, между путей столбцы точенные». Відомі набережні кам'яні «красні сади» — Верхній і Нижній в Московському Кремлі, — верхній сад, шириною 16 метрів і довжиною 124 метри, вміщувався на склепіннях двоярусного кам'яного «Запасного двора», де зберігались хліб і сіль. Кам'яна огорожа з вікнами і різьбленими решітками в них оточувала сад. По обидві сторони підносились два рос. «чердака»-терема, розписані узорами.

В застарілому значенні терем — «багатий поміщицький будинок».

В повісті Миколи Васильовича Гоголя «Пропала грамота» з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки»:

За Українською радянською енциклопедією: Терем — «1) верхній ярус хоромів (давньоруських великих житлових будинків), який споруджували над сіньми; 2) Окрема висока житлова будівля над підвалом або над брамою, з'єднана з хоромами переходами».

За Великою радянською енциклопедією (рос. Большая Советская Энциклопедия (БСЭ)): Терем — «1) верхній житловий ярус хором (давньоруських великих житлових будинків), що споруджувався над сінями. 2) Висока житлова споруда, що окремо стоїть, на підкліті або над воротами, з'єднана з хоромами переходами.»

Терем неодноразово згаданий в казках.

Примітки Редагувати

  1. ● Палата — «(застаріле) Велика, багато оздоблена кімната».
    ● Палата — «(застаріле) Великий, багатий будинок із численними кімнатами; палац»
    Джерело: Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Палата

Деталізація джерел Редагувати

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X. (стор.:550-551)
  2. ↑ Терем // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1889. — 1000 екз.
  3. ↑ Терем // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. КОРОТКИЙ СЛОВНИК історичної термінології, що вживається в «Повісті врем'яних літ». // Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с. Доступ
  5. Вечерський В.В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АРХІТЕКТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с. — Доступ [ 2022-10-22 у Wayback Machine.]
  6. Історія української культури. За загальною редакцією Івана Крип'якевича. Київ — 2002 (за виданням 1937 року). Розділ: 3. Домашнє життя Доступ
  7. Толочко П.П. КИЇВСЬКА РУСЬ, становлення та розвиток ядра держави [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2007. — 528 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivska_Rus
  8. Вортман Д.Я., Козюба В.К. СТАРОКИЇВСЬКА ГОРА [Електронний ресурс]. — Доступ: http://www.history.org.ua/?termin=Starokyivska_hora
  9. Ричка В.М. ЛИБІДЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2009. — 790 с.: іл.. — Доступ: http://www.history.org.ua/?termin=Lybid
  10. Бондаренко Р.І., Радченко О.П. НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2010. — 728 с.: іл.. — Доступ: http://www.history.org.ua/?termin=Novhorod_zapovidnyk
  11. ↑ Леп'явко С.А. ЧЕРНІГІВ, обласний центр [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2013. — 688 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Chernihiv_mst
  12. Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 71-87. Доступ: http://litopys.org.ua/popovych/narys06.htm
  13. Розділ 3. Домашнє життя. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип'якевича. (за виданням 1937 року) — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с. ISBN 966-06-0248-0. Доступ: http://izbornyk.org.ua/krypcult/krcult03.htm
  14. ↑ (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (науково-популярна монографія. Сторінки: 420-431)
  15. «Гоголь М.В. (1809—1852). Вечори на хуторі біля Диканьки: повісті: [пер. з рос.] / Микола Гоголь; [іл.: А.Бубнова та ін.]. — Тернопіль: Навч. книга — Богдан, 2017. — 287 с.: іл. ; 21 см. — (Бібліотека світової літератури для дітей "Світовид": у 100 т., ISBN 966-692-283-5
  16. Українська радянська енциклопедія: [в 12 т.] / голов. редкол.: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. — Київ: Голов. ред. УРЕ, 1977 — 1985. Т. 11. Кн. 1 : Стодола-Фітогеографія / Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Вид. 2-ге. — 1984. — 606, [4] с., [21] арк. фото : іл. (стор.: 208) Доступ
  17. (рос.)Определение "Терем" в Большой Советской Энциклопедии Большая Советская Энциклопедия (БСЭ) Доступ

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Terem znachennya Zmist 1 Primitki 1 1 Detalizaciya dzherel 2 Posilannya 3 Div takozh Te rem visokij budinok palac pokrov baldahin kupol 1 za knyazhih chasiv derev yanij a inodi j murovanij kilkapoverhovij dim palata 2 Ce nazva dlya palat prim 1 chi palaciv 2 U Kiyivskij Rusi ta feodalnij Rosiyi visokij boyarskij abo knyazivskij budinok u viglyadi bashti 3 zhitlove primishennya v takomu budinku Verhnya chastina takogo budinku de zhili zvichajno pid naglyadom zhinki rodini boyarina knyazya carya 3 Terem ce knyazivskij palac i u X XIII stolittyah yavlyav soboyu harakternu kruglu budivlyu rotondu abo vityagnutij pryamokutnik 4 Knyazhi teremi budivli svitskogo priznachennya v ditinci 5 Knyazivski palati teremi buli nabagato bilshimi za zvichajni domi i buli nabagato krashe ulazhenimi ta vistavnishimi 6 Hrami zvodili poblizu velikoknyazivskogo teremnogo dvoru 7 Zgidno z Povistyu vremennih lit u seredini 10 stolittya na Gori buli 2 knyazivski dvori odin z yakih nalezhav knyagini Olzi dvor teremnyj vne grada a takozh kapishe Peruna Perunov holm 8 Za litopisnimi perekazami Libid sestra Kiya za odnoyu z legend zapisanih O Tulubom naprikinci 19 stolittya pokinula knyazhij terem i zbuduvala sobi na gori poblizu Kiyeva malenku hatku i zhila v nij samitnya 9 V Spaso Preobrazhenskij monastiri u Novgorodi Siverskomu pershi budovi yakogo z yavilisya v 11 12 stolittyah zi sporud togo chasu zberigsya fundament golovnogo murovanogo Spaskogo soboru zvedenogo v kinci 12 na pochatku 13 stolittya ta zalishki stin knyazhogo terema 10 Davnoruskij Chernigiv buv odnim iz najbilshih centriv monumentalnoyi arhitekturi u misti nalichuvalosya blizko 20 ti murovanih sporud sered yakih hrami teremi nadbramni sporudi 11 Do nashih dniv zbereglosya 5 hramiv chasiv Kiyivskoyi Rusi 11 Zabudova gorodish bula nevisokoyu ridko koli knyazivski sporudi syagali troh poverhiv bagati budivli mali sini vidkritu terasu na drugomu poversi a she j terem nemovbi bashtu z kimnatami 12 Gorishnya kimnata nazivalasya sinmi sinicya do neyi lizli drabinoyu chi shidcyami chasom cyu verhnyu chastinu nazivali gornicya gorenka vezha povalusha 13 Napriklad v Izmajlovo buv kruglij aptekarskij gorod 14 Vseredini car Ivan III nakazav vibuduvati dvorec i vlashtuvati Novij sad yakij obveli shirokim kanalom 14 Sad sho na ostrovi mav ploshu piv gektara 14 V cij sadibi bulo 20 stavkiv V sadu bulo zbudovano dva ros cherdaka besedki ros pisano perspektivno kraskami kartinami i ros smotrilnya bashta 14 Buv i osoblivij Vinogradnij sad tezh otochenij parkanom 14 Sered Vinogradnogo sadu roztashovani tri terema so vhodom i s krasnymi oknami krugom ih perila okolo teremov puti mezhdu putej stolbcy tochennye 14 Vidomi naberezhni kam yani krasni sadi Verhnij i Nizhnij v Moskovskomu Kremli verhnij sad shirinoyu 16 metriv i dovzhinoyu 124 metri vmishuvavsya na sklepinnyah dvoyarusnogo kam yanogo Zapasnogo dvora de zberigalis hlib i sil 14 Kam yana ogorozha z viknami i rizblenimi reshitkami v nih otochuvala sad 14 Po obidvi storoni pidnosilis dva ros cherdaka terema rozpisani uzorami 14 V zastarilomu znachenni terem bagatij pomishickij budinok 3 V povisti Mikoli Vasilovicha Gogolya Propala gramota z ciklu Vechori na hutori bilya Dikanki Otam uzhe did nadivivsya takogo diva sho vistachilo jomu nadovgo pislya togo rozkazuvati yak poveli jogo v palati taki visoki sho koli b desyat hat postaviti odna na drugu i todi mabut ne distali b Yak zazirnuv vin v odnu kimnatu nema v drugu nema v tretyu nema v chetvertij tezh nema a vzhe v p yatij glyane sidit sama v zolotij koroni v sirij novisinkij svitci v chervonih chobotyah i yist zoloti galushki Yak zvelila vona nasipati jomu povnu shapku sinic yak ta chi j prigadayesh use 15 Za Ukrayinskoyu radyanskoyu enciklopediyeyu Terem 1 verhnij yarus horomiv davnoruskih velikih zhitlovih budinkiv yakij sporudzhuvali nad sinmi 2 Okrema visoka zhitlova budivlya nad pidvalom abo nad bramoyu z yednana z horomami perehodami 16 Za Velikoyu radyanskoyu enciklopediyeyu ros Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya BSE Terem 1 verhnij zhitlovij yarus horom davnoruskih velikih zhitlovih budinkiv sho sporudzhuvavsya nad sinyami 2 Visoka zhitlova sporuda sho okremo stoyit na pidkliti abo nad vorotami z yednana z horomami perehodami 17 Terem neodnorazovo zgadanij v kazkah Krutickij teremok Kolomenskij palac carya Oleksiya Mihajlovicha Kolomenskij palac buv perebudovanij v 2010 roci Moskovskij Kreml Cerkva Dvanadcyati Apostoliv Teremnij palac istorichna budivlya pam yatnik rosijskoyi arhitekturi roztashovanij v Moskovskomu Kremli Rosiya Primitki Redaguvati Palata zastarile Velika bagato ozdoblena kimnata Palata zastarile Velikij bagatij budinok iz chislennimi kimnatami palac Dzherelo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah http www inmo org ua sum html wrd Palata Detalizaciya dzherel Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X stor 550 551 a b Terem Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1889 1000 ekz a b v Terem Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 KOROTKIJ SLOVNIK istorichnoyi terminologiyi sho vzhivayetsya v Povisti vrem yanih lit Povist vrem yanih lit Litopis Za Ipatskim spiskom Per z davnoruskoyi pislyaslovo koment V V Yaremenka K Rad pismennik 1990 558 s Dostup Vecherskij V V UKRAYiNA DERZhAVA ARHITEKTURA Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s Dostup Arhivovano 2022 10 22 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskoyi kulturi Za zagalnoyu redakciyeyu Ivana Krip yakevicha Kiyiv 2002 za vidannyam 1937 roku Rozdil 3 Domashnye zhittya Dostup Tolochko P P KIYiVSKA RUS stanovlennya ta rozvitok yadra derzhavi Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 4 Ka Kom Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2007 528 s il Rezhim dostupu http www history org ua termin Kyivska Rus Vortman D Ya Kozyuba V K STAROKIYiVSKA GORA Elektronnij resurs Dostup http www history org ua termin Starokyivska hora Richka V M LIBID Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2009 790 s il Dostup http www history org ua termin Lybid Bondarenko R I Radchenko O P NOVGOROD SIVERSKIJ DERZhAVNIJ ISTORIKO KULTURNIJ MUZEJ ZAPOVIDNIK SLOVO O POLKU IGOREVIM Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 7 Mi O Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2010 728 s il Dostup http www history org ua termin Novhorod zapovidnyk a b Lep yavko S A ChERNIGIV oblasnij centr Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 10 T Ya Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2013 688 s il Rezhim dostupu http www history org ua termin Chernihiv mst Popovich M V Naris istoriyi kulturi Ukrayini K 1998 S 71 87 Dostup http litopys org ua popovych narys06 htm Rozdil 3 Domashnye zhittya Istoriya ukrayinskoyi kulturi Za zagal red I Krip yakevicha za vidannyam 1937 roku 4 te vid stereotip K Libid 2002 656 s ISBN 966 06 0248 0 Dostup http izbornyk org ua krypcult krcult03 htm a b v g d e zh i k ros Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576s naukovo populyarna monografiya Storinki 420 431 Gogol M V 1809 1852 Vechori na hutori bilya Dikanki povisti per z ros Mikola Gogol il A Bubnova ta in Ternopil Navch kniga Bogdan 2017 287 s il 21 sm Biblioteka svitovoyi literaturi dlya ditej Svitovid u 100 t ISBN 966 692 283 5 Ukrayinska radyanska enciklopediya v 12 t golov redkol M P Bazhan golov red ta in Kiyiv Golov red URE 1977 1985 T 11 Kn 1 Stodola Fitogeografiya Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi Vid 2 ge 1984 606 4 s 21 ark foto il stor 208 Dostup ros Opredelenie Terem v Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya BSE DostupPosilannya RedaguvatiTerem Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1889 1000 ekz Znachennya slova TEREM v tlumachnomu slovniku Dalya Arhivovano 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Terem v BSE 2 go vipusku Arhivovano 11 listopada 2013 u Wayback Machine Ivan Zabelin Domashnij byt russkih carej v XVI i XVII vekah M Tranzitkniga 2005 ISBN 5 9578 2773 8Div takozh RedaguvatiTeremnij palac istorichna budivlya v Moskovskomu Kremli Teremki istorichna miscevist zhitlovij masiv mista Kiyeva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Terem amp oldid 40152356