www.wikidata.uk-ua.nina.az

Савромати Саврома ти дав гр Σαυροςτμμά кочові племена які жили в VII IV ст ст до н е в задонських і поволзько уральських

Савромати

Саврома́ти (дав.-гр. Σαυροςτμμά) — кочові племена, які жили в VII—IV ст. ст. до н. е. в задонських і поволзько-уральських степах, близькі походженням, культурою і мовою до скіфів і саків.

Савромати
Савромати.

Вперше про савроматів написав Геродот (V ст. до н. е.), який розміщував їх на схід від Танаїсу, тобто, за Доном. Північними сусідами савроматів були будини, східними — ісседони. Також Геродот відзначав високий статус жінок-воїнів у савроматському суспільстві, що відображає переказ про походження савроматів від скіфів та амазонок.

За Геродотом, савромати брали участь у передньоазіатських походах скіфів (VII ст.) та були їхніми союзниками у війні з перським царем Дарієм I (514 або 513 pp. до н. е.).

Нащадками савроматів вважають сіраків. Із III ст. до н. е. пам'ятки савроматів не відомі.

Тлумачення назви Редагувати

На думку філологів, слово «савромат» походить від давньоіранського «саоромант», що означає «оперезаний мечем» або «той, хто носить меч».

Густинський літопис (поч. XVII ст.) на с. 24 подає наступну версію:

Відповідно, назву «Σαυροςτμμά» можна інтерпретувати як «єхидні, підлі, лукаві»[джерело не вказане 661 день].

Сармати і савромати. Історія плутанини назв Редагувати

У IV—II ст. до н. е. античні автори розрізняли сарматів і савроматів, однак, вже древні римляни почали ототожнювати їх, зокрема, Пліній Старший у I ст. н. е. писав:

після чого ці дві назви надовго стають синонімами спочатку в античних джерелах, а потім і в багатьох працях новітніх істориків, зокрема, і українських.

Ідея савроматської археологічної суперкультури Редагувати

У 20-х роках XX ст. російський історик Пауль Рау виділив савроматські пам'ятники в Нижньому Поволжі і побачив їх схожість з одночасними пам'ятниками Південного Приуралля. Цю ідею розвинув професор історії Борис Граков, який об'єднав нижньоволзькі та південноуральські пам'ятники в єдину савроматську археологічну культуру (рос. Савроматская археологическая культура), де, на його думку, савромати — це просто перший етап цієї культури, а сармати — наступний.

Відтоді у Радянському союзі назви «сармати» і «савромати» почали вважатися тотожними і саме ця точка зору відображена у радянських енциклопедіях  — її обстоювала «московська школа» істориків на чолі з Борисом Граковим.

Російська історіографія XXI ст. розвинула гіпотезу савроматської суперкультури і тепер всю величезну територію від Нижнього Дунаю до Монголії для VII—III ст. до н. е. позначає як «Скіфо-сибірський світ», ці ідеї лишаються панівними в Росії й понині.

Гіпотези за окремішність сарматів і савроматів Редагувати

В 1910-1920-х роках, російський історик-емігрант, професор Михайло Ростовцев (1870—1952), опираючись на археологічні дані, висловив і далі обстоював гіпотезу, що ці назви стосувалися різних народів. Він запропонував розділити культуру Поволжя, Приуралля і Дону на два періоди: савроматську (VI—III ст. до н. е.) і сарматську (починаючи з II ст. до н. е.), які він розрізняв за поховальним обрядом:

  • У савроматів поховання є колективними і являють собою великі квадратні могили, з дромосами-коридорами, які ведуть в могилу. Над могилами насипані кургани, самі поховання орієнтовані на захід.
  • Натомість сарматські поховання є індивідуальними і починають з'являтися за Доном лише з II ст. до н. е. , вони являють собою вузькі ями, що є впускними могилами і орієнтовані на південь або північ.

Зрештою, ці ідеї були не прийняті в Радянському Союзі: Граков критикував Ростовцева у своїх статтях, а самого Ростовцева у 1928 виключили з Академії наук СРСР і лише у 1990 році поновили посмертно.

Розділити «савроматську археологічну культуру» пропонували радянські вчені Б. Ф. Желєзчіков[ru] та А. Х. Пшеничнюк[ru], щоб виокремити з неї південноуральські пам'ятки в самостійну археологічну культуру.

У 80-90-х рр. російський археолог та доктор історичних наук М. А. Очир-Горяєва, у своїх роботах наполягала, що археологічні пам'ятки Нижнього Поволжя за багатьма ознаками похоронного обряду і матеріальної культури істотно відрізняються від південноуральських і різниця між ними має фіксуватися на рівні міжкультурних відмінностей. Окрім того, дослідниця вважала за неможливе ототожнювати пам'ятники VI—IV ст. до н. е. міжріччя Дону і Волги та Нижнього Поволжя з савроматами, запропонувавши шукати їх території у безпосередній близькості до Приазов'я та Нижнього Дону.

Український доктор історичних наук Симоненко Олександр підтримує гіпотезу Ростовцева, опираючись на результати останніх археологічних досліджень:

При чому, за V-ІІІ ст. до н. е. подібних знахідок немає. Савроматські пам'ятки, наприклад, кераміка, у II ст. до н. е. все ще зустрічаються на Дону, але вчений пояснює це тим, що нащадків савроматів ніхто не вбивав, а вони поступово асимілювалися і розчинилися серед новоприбулих сарматів.

Писемні історичні джерела Редагувати

До Геродота етнонім «савромати» не зустрічається у творах античних авторів. Його попередник, Гекатей Мілетський, у своїй книзі «Землеопис» (злам VI—V ст. до н. е.), яка дійшла до нас лише окремими цитатами у пізніших творах інших авторів, подає докладну характеристику «країни скіфів» та етнокарту племен, що мешкали «в Європі» і «біля Кавказу», з яких виділяв «скіфські»: меланхленів, міргетів, ідів, дандаріїв, типанісів, іксибатів, іамів. Савромати в цьому переліку не згадуються.

Геродот Редагувати

«Батько історії» під час своєї мандрівки у Північному Причорномор'ї приблизно у 450 р. до н. е. першим описав землі савроматів:

Також Геродот записав легенду про походження савроматів від скіфів і амазонок:

Їх нащадків Геродот у своїй «Історії» називає савроматами (IV, 110—117).

Таким чином, Геродот генетично пов'язує савроматів зі скіфами, підкреслюючи це також зауваженням, що

Ще він відзначає високий статус жінок

та їх войовничість

Ефор Редагувати

Давньогрецький історик Ефор (405—330 до н. е.), який багато подорожував, століттям пізніше теж підкреслює високе положення жінок і їх войовничість:

Римські джерела Редагувати

Про появу савроматів на історичній арені пишуть ще два автори, які вже ототожнюють їх із сарматами.

Повідомлення Діодора Сицилійського (I ст. до н. е.) полягає в наступному: скіфськими царями, в результаті передньоазіатських походів, було переселено багато племен:

Схожу інформацію подає Пліній Старший (I ст. до н. е.):

Поховальні обряди Редагувати

Поховання савроматів є колективними і являють собою великі квадратні могили, з дромосами-коридорами, які ведуть в могилу. Над могилами насипані кургани, самі поховання орієнтовані на захід.

Масові археологічні пам'ятки сарматів не трапляються західніше Сіверського Дінця (притоку Дону). На території України лише одне поховання IV ст. до н. е. (c. Ушкалка Херсонської області) може бути визнане савроматським.

Цікаві факти Редагувати

  • У літописі Самійла Величка (XVIII ст.) сарматськими називаються два народи: «сарматійський народ польський» та «вольний, шляхетський, савроматійський, козако-руський народ». Там само щодо козаків вживаються епітети: «сармато-козацькі предки», «слов'яно-козаки», «козако-руські предки».

Примітки Редагувати

  1. ↑ Савромати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ . Велика російська енциклопедія (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2021. 
  3. ↑ Симоненко О. В. Савромати // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 418. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  4. З чого наш народ руссю нарікся // Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки. — К.: Дніпро, 2006. — С. 24. — 976 с., іл. — ISBN 966-578-147-2.
  5. ↑ Олександр Симоненко. Хто такі сармати.. Локальна історія (укр.). 16 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021. 
  6. Рау, Павел Давидович. Політична енциклопедія[ru] (рос.). Процитовано 21 листопада 2021. 
  7. ↑ Борис Граков. . liberea.gerodot.ru (рос.). 1947. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021. 
  8. ↑ . Велика російська енциклопедія (рос.). 2004. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 21 листопада 2021. 
  9. . Велика російська енциклопедія (рос.). 2004. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 21 листопада 2021. 
  10. Михаил Ростовцев. Наука и революция. Коммерсантъ (рос.). 12 травня 2017. Процитовано 22 листопада 2021. 
  11. ↑ А.С. Скрипкин. Савроматы Геродота. Историческая библиотека (historylib.org) (рос.). Процитовано 21 листопада 2021. 
  12. Фрагменти 154—168.
  13. ↑ Ранняя история савроматов. studfile.net (рос.). 9 вересня 2019. Процитовано 21 листопада 2021. 
  14. Геродот (IV, 21)
  15. ↑ Сармати і амазонки за описами Геродота. Спадщина предків (spadok.org.ua) (укр.). 2 січня 2018. Процитовано 21 листопада 2021. 
  16. Д.А. Мачинський [ru] О времени первого активного выступления сарматов в Поднепровье по свидетельствам античных письменных источников.. История и археология (kronk.spb.ru) (рос.). 1972. Процитовано 21 листопада 2021. 
  17. Діодор, II, 43
  18. Пліній, VI, 19
  19. О обидах, утісненіях, і розореніях, малоросіянам, от поляков творимих; за якого короля і як давно онії начашася… // Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска запорожского, 1720. — Киев: Временная комиссиея для разбора древних актов, 1848—1864. — т. I—XI
  20. Передмова до читальника // Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Savroma ti dav gr Sayrostmma kochovi plemena yaki zhili v VII IV st st do n e v zadonskih i povolzko uralskih stepah blizki pohodzhennyam kulturoyu i movoyu do skifiv i sakiv SavromatiSavromati Vpershe pro savromativ napisav Gerodot V st do n e yakij rozmishuvav yih na shid vid Tanayisu tobto za Donom 1 Pivnichnimi susidami savromativ buli budini shidnimi issedoni Takozh Gerodot vidznachav visokij status zhinok voyiniv u savromatskomu suspilstvi sho vidobrazhaye perekaz pro pohodzhennya savromativ vid skifiv ta amazonok 2 Za Gerodotom savromati brali uchast u perednoaziatskih pohodah skifiv VII st ta buli yihnimi soyuznikami u vijni z perskim carem Dariyem I 514 abo 513 pp do n e 3 Nashadkami savromativ vvazhayut sirakiv Iz III st do n e pam yatki savromativ ne vidomi 3 Zmist 1 Tlumachennya nazvi 2 Sarmati i savromati Istoriya plutanini nazv 2 1 Ideya savromatskoyi arheologichnoyi superkulturi 2 2 Gipotezi za okremishnist sarmativ i savromativ 3 Pisemni istorichni dzherela 3 1 Gerodot 3 2 Efor 3 3 Rimski dzherela 4 Pohovalni obryadi 5 Cikavi fakti 6 Primitki 7 Dzherela ta literaturaTlumachennya nazvi RedaguvatiNa dumku filologiv slovo savromat pohodit vid davnoiranskogo saoromant sho oznachaye operezanij mechem abo toj hto nosit mech 3 Gustinskij litopis poch XVII st na s 24 podaye nastupnu versiyu Greki yih za tiranstvo savromatami nazivali tobto rodom z yehidnimi ochima bo Sayros znachit yehidna a tmma oko 4 Vidpovidno nazvu Sayrostmma mozhna interpretuvati yak yehidni pidli lukavi dzherelo ne vkazane 661 den Sarmati i savromati Istoriya plutanini nazv RedaguvatiU IV II st do n e antichni avtori rozriznyali sarmativ i savromativ 2 odnak vzhe drevni rimlyani pochali ototozhnyuvati yih zokrema Plinij Starshij u I st n e pisav tam zhivut greckoyu savromati yakih rimlyani nazivayut sarmati pislya chogo ci dvi nazvi nadovgo stayut sinonimami spochatku v antichnih dzherelah a potim i v bagatoh pracyah novitnih istorikiv zokrema i ukrayinskih 5 Ideya savromatskoyi arheologichnoyi superkulturi Redaguvati U 20 h rokah XX st rosijskij istorik Paul Rau 6 vidiliv savromatski pam yatniki v Nizhnomu Povolzhi i pobachiv yih shozhist z odnochasnimi pam yatnikami Pivdennogo Priurallya Cyu ideyu rozvinuv profesor istoriyi Boris Grakov yakij ob yednav nizhnovolzki ta pivdennouralski pam yatniki v yedinu savromatsku arheologichnu kulturu ros Savromatskaya arheologicheskaya kultura de na jogo dumku savromati ce prosto pershij etap ciyeyi kulturi a sarmati nastupnij 7 8 Vidtodi u Radyanskomu soyuzi nazvi sarmati i savromati pochali vvazhatisya totozhnimi i same cya tochka zoru vidobrazhena u radyanskih enciklopediyah 1 yiyi obstoyuvala moskovska shkola istorikiv na choli z Borisom Grakovim 5 Rosijska istoriografiya XXI st rozvinula gipotezu savromatskoyi superkulturi i teper vsyu velicheznu teritoriyu vid Nizhnogo Dunayu do Mongoliyi dlya VII III st do n e poznachaye yak Skifo sibirskij svit 8 9 ci ideyi lishayutsya panivnimi v Rosiyi j ponini 5 Gipotezi za okremishnist sarmativ i savromativ Redaguvati V 1910 1920 h rokah rosijskij istorik emigrant profesor Mihajlo Rostovcev 1870 1952 opirayuchis na arheologichni dani visloviv i dali obstoyuvav gipotezu sho ci nazvi stosuvalisya riznih narodiv Vin zaproponuvav rozdiliti kulturu Povolzhya Priurallya i Donu na dva periodi savromatsku VI III st do n e i sarmatsku pochinayuchi z II st do n e yaki vin rozriznyav za pohovalnim obryadom 5 U savromativ pohovannya ye kolektivnimi i yavlyayut soboyu veliki kvadratni mogili z dromosami koridorami yaki vedut v mogilu Nad mogilami nasipani kurgani sami pohovannya oriyentovani na zahid Natomist sarmatski pohovannya ye individualnimi i pochinayut z yavlyatisya za Donom lishe z II st do n e voni yavlyayut soboyu vuzki yami sho ye vpusknimi mogilami i oriyentovani na pivden abo pivnich Zreshtoyu ci ideyi buli ne prijnyati v Radyanskomu Soyuzi Grakov kritikuvav Rostovceva u svoyih stattyah 7 a samogo Rostovceva u 1928 viklyuchili z Akademiyi nauk SRSR i lishe u 1990 roci ponovili posmertno 10 Rozdiliti savromatsku arheologichnu kulturu proponuvali radyanski vcheni B F Zhelyezchikov ru ta A H Pshenichnyuk ru shob viokremiti z neyi pivdennouralski pam yatki v samostijnu arheologichnu kulturu 11 U 80 90 h rr rosijskij arheolog ta doktor istorichnih nauk M A Ochir Goryayeva u svoyih robotah napolyagala sho arheologichni pam yatki Nizhnogo Povolzhya za bagatma oznakami pohoronnogo obryadu i materialnoyi kulturi istotno vidriznyayutsya vid pivdennouralskih i riznicya mizh nimi maye fiksuvatisya na rivni mizhkulturnih vidminnostej Okrim togo doslidnicya vvazhala za nemozhlive ototozhnyuvati pam yatniki VI IV st do n e mizhrichchya Donu i Volgi ta Nizhnogo Povolzhya z savromatami zaproponuvavshi shukati yih teritoriyi u bezposerednij blizkosti do Priazov ya ta Nizhnogo Donu 11 Ukrayinskij doktor istorichnih nauk Simonenko Oleksandr pidtrimuye gipotezu Rostovceva opirayuchis na rezultati ostannih arheologichnih doslidzhen lishe pochinayuchi z II st do n e na Donu z yavlyayutsya rannosarmatski dovgi mechi i zvirinij stil yaki na jogo dumku prijshli z goristoyi miscevosti Ordosu Kitaj v toj samij chas u odyazi z yavlyayutsya nevidomi do togo risi pazirickoyi kulturi sho buli prineseni z AltayuPri chomu za V III st do n e podibnih znahidok nemaye Savromatski pam yatki napriklad keramika u II st do n e vse she zustrichayutsya na Donu ale vchenij poyasnyuye ce tim sho nashadkiv savromativ nihto ne vbivav a voni postupovo asimilyuvalisya i rozchinilisya sered novopribulih sarmativ 5 Pisemni istorichni dzherela RedaguvatiDo Gerodota etnonim savromati ne zustrichayetsya u tvorah antichnih avtoriv Jogo poperednik Gekatej Miletskij u svoyij knizi Zemleopis zlam VI V st do n e yaka dijshla do nas lishe okremimi citatami u piznishih tvorah inshih avtoriv podaye dokladnu harakteristiku krayini skifiv ta etnokartu plemen sho meshkali v Yevropi i bilya Kavkazu z yakih vidilyav skifski melanhleniv mirgetiv idiv dandariyiv tipanisiv iksibativ iamiv 12 Savromati v comu pereliku ne zgaduyutsya 13 Gerodot Redaguvati Batko istoriyi pid chas svoyeyi mandrivki u Pivnichnomu Prichornomor yi priblizno u 450 r do n e pershim opisav zemli savromativ Za richkoyu Tanayis Don zakinchuyetsya Skifiya i pochinayutsya zemli sarmativ sho tyagnutsya na pivnich na p yatnadcyat dniv shlyahu na yakih ne roste zhodnih derev ni dikih ni nasadzhenih 14 Takozh Gerodot zapisav legendu pro pohodzhennya savromativ vid skifiv i amazonok 13 15 Koli ellini bilisya z amazonkami todi kazhut ellini pislya peremogi na Termodonti vidplivli na svoyih korablyah iz usima polonyankami yakih voni zahopili ale u vidkritomu mori amazonki napali na elliniv i perebili vsih cholovikiv Odnak amazonki ne buli znajomi z moreplavstvom i ne vmili povoditisya z kermom vitrilami ta veslami Pislya vbivstva cholovikiv voni viddalisya na volyu hvil i vitru poki ne pristali do Kremniv u zemlyah skifiv sho na ozeri Meotida Dosyagshi zemli amazonki zavolodili tabunom konej yaki nalezhali carskim skifam i roz yizhdzhayuchi nimi grabuvali skifsku zemlyu Vnaslidok grabunkiv rozgorivsya konflikt zi skifami yaki tilki todi usvidomili sho borolisya z zhinkami koli pobachili trupi amazonok sho zaginuli u bitvi Skifi pripinili voyuvati i nakazali najmolodshim chlenam plemeni sliduvati za pribulcyami i robiti vse te sho robitimut voni Terpinnyam ta hitristyu molodi skifi zumili poyednatisya z amazonkami Zhinki pogodilisya zhiti zi svoyimi cholovikami lishe za umovi sho voni ne zalishatsya z inshimi skifami a poyidut zajmati inshi zemli Tak voni perejshli riku Tanayis Don i projshli she na vidstan troh dniv shlyahu vid Tanayisu na shid i tri dni shlyahu na pivnich vid Meotidskogo ozera Koli voni pribuli v kraj de voni j teper meshkayut tam i oselilisya Yih nashadkiv Gerodot u svoyij Istoriyi nazivaye savromatami IV 110 117 Takim chinom Gerodot genetichno pov yazuye savromativ zi skifami pidkreslyuyuchi ce takozh zauvazhennyam sho Savromati govoryat skifskoyu movoyu ale zdavna spotvorenoyu IV 117 15 She vin vidznachaye visokij status zhinok zhinki sav romativ zhivut yak i za davnih chasiv tobto i na polyuvannya yizdyat uves chas verhi i razom iz svoyimi cholovikami i bez nih i na vijnu hodyat i odyagayutsya tak yak choloviki 15 ta yih vojovnichist Sho zh do shlyubiv to os u nih tak vstanovleno zhodna divchina ne vihodit zamizh poki vona ne vb ye yakogos voroga Buvaye tak sho deyaki z nih pomirayut ne odruzheni yaksho yim ne dovelosya vikonati ce za zvichayem 15 Efor Redaguvati Davnogreckij istorik Efor 405 330 do n e yakij bagato podorozhuvav stolittyam piznishe tezh pidkreslyuye visoke polozhennya zhinok i yih vojovnichist Savromati druzhinam svoyim u vsomu koryatsya yak gospodaryu divchinu ne ranishe vidayut zamizh nizh vona ub ye voroga 7 Rimski dzherela Redaguvati Pro poyavu savromativ na istorichnij areni pishut she dva avtori yaki vzhe ototozhnyuyut yih iz sarmatami Povidomlennya Diodora Sicilijskogo I st do n e polyagaye v nastupnomu skifskimi caryami v rezultati perednoaziatskih pohodiv bulo pereseleno bagato plemen 16 a najvazhlivishih bulo dva odne z Assiriyi inshe z Midiyi sho zasnuvalosya bilya richki Tanayis ci pereselenci nazivalisya savromatami 17 Shozhu informaciyu podaye Plinij Starshij I st do n e Po richci Tanayis sho vpadaye v more dvoma girlami zhivut sarmati za perekazami nashadki midyan takozh rozdileni na bagato plemen Pershimi zhivut savromati odruzheni zvani tak tomu sho pohodyat vid shlyubiv z amazonkami 18 Pohovalni obryadi RedaguvatiPohovannya savromativ ye kolektivnimi i yavlyayut soboyu veliki kvadratni mogili z dromosami koridorami yaki vedut v mogilu Nad mogilami nasipani kurgani sami pohovannya oriyentovani na zahid 5 Masovi arheologichni pam yatki sarmativ ne traplyayutsya zahidnishe Siverskogo Dincya pritoku Donu Na teritoriyi Ukrayini lishe odne pohovannya IV st do n e c Ushkalka Hersonskoyi oblasti mozhe buti viznane savromatskim 3 Cikavi fakti RedaguvatiU litopisi Samijla Velichka XVIII st sarmatskimi nazivayutsya dva narodi sarmatijskij narod polskij ta volnij shlyahetskij savromatijskij kozako ruskij narod 19 Tam samo shodo kozakiv vzhivayutsya epiteti sarmato kozacki predki slov yano kozaki kozako ruski predki 20 Primitki Redaguvati a b Savromati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Savromaty Velika rosijska enciklopediya ros Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 a b v g Simonenko O V Savromati Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 418 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Z chogo nash narod russyu nariksya Zbirnik kozackih litopisiv Gustinskij Samijla Velichka Grabyanki K Dnipro 2006 S 24 976 s il ISBN 966 578 147 2 a b v g d e Oleksandr Simonenko Hto taki sarmati Lokalna istoriya ukr 16 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Rau Pavel Davidovich Politichna enciklopediya ru ros Procitovano 21 listopada 2021 a b v Boris Grakov GYNAIKOKPATOMENOI Perezhitki matriarhata u sarmatov s 100 121 liberea gerodot ru ros 1947 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 a b Savroma tskaya arheologi cheskaya kultu ra Velika rosijska enciklopediya ros 2004 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Ski fo sibi rskij mir Velika rosijska enciklopediya ros 2004 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Mihail Rostovcev Nauka i revolyuciya Kommersant ros 12 travnya 2017 Procitovano 22 listopada 2021 a b A S Skripkin Savromaty Gerodota Istoricheskaya biblioteka historylib org ros Procitovano 21 listopada 2021 Fragmenti 154 168 a b Rannyaya istoriya savromatov studfile net ros 9 veresnya 2019 Procitovano 21 listopada 2021 Gerodot IV 21 a b v g Sarmati i amazonki za opisami Gerodota Spadshina predkiv spadok org ua ukr 2 sichnya 2018 Procitovano 21 listopada 2021 D A Machinskij ru O vremeni pervogo aktivnogo vystupleniya sarmatov v Podneprove po svidetelstvam antichnyh pismennyh istochnikov Istoriya i arheologiya kronk spb ru ros 1972 Procitovano 21 listopada 2021 Diodor II 43 Plinij VI 19 O obidah utisneniyah i rozoreniyah malorosiyanam ot polyakov tvorimih za yakogo korolya i yak davno oniyi nachashasya Letopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v XVII veke Sostavil Samoil Velichko byvshij kancelyarist kancelyarii vojska zaporozhskogo 1720 Kiev Vremennaya komissieya dlya razbora drevnih aktov 1848 1864 t I XI Peredmova do chitalnika Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Dzherela ta literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Simonenko O V Savromati Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 418 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Savromati amp oldid 40151506