www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лівонський орден повна назва Братство воїнів Христових у Лівонії лат Fratres miliciae Christi de Livonia нім Brüder der

Лівонський орден

Лівонський орден (повна назва—Братство воїнів Христових у Лівонії,лат. Fratres miliciae Christi de Livonia, нім. Brüder der Ritterschaft Christi von Livland) — католицьке військово-державне об'єднання німецьких лицарів на території Лівонії, яке існувало з 1237 по 1561 рік, після поразки від Івана Грозного саморозпустився.

Лівонський орден
ПрапорГерб
Дата створення / заснування 1237
Країна Лівонія
Є власником Фортеця (замок) Пильтсамаа і Harku Manord
На заміну County of Oeseld
Час/дата припинення існування 1561
 Лівонський орден у Вікісховищі
Історія Латвії
Доісторична Латвія
Середньовіччя
Новий час
Новітній час
Сучасність
Землі Лівонського ордену(світло-рожевого кольору) не мапі між Литовським князівством і данською Естонією
Лівонія в 1260 році

Лівонське ландмейстерство Тевтонського ордену — військово-політична католицька організація лицарів — учасників хрестових походів (див. також чернечий орден). Заснована 1202 як Орден мечоносців на землях Лівонії (до 1561 назва земель нинішніх Латвії та Естонії). Після тяжкої поразки від литовців під м. Шяуляй (Литва; 1236) орден змушений був увійти до складу Тевтонського ордену (Пруссія) як його філія й дістав нову назву Лівоноського ордену (за назвою лівонських володінь). Метою своєї діяльності проголосив покатоличення язичників (див. Язичництво) у Балтії, але, по суті, здійснював територіальну експансію — насамперед за рахунок земель тодішніх язичників (пруссів, лівів, естонців, латишів, литовців).

Також — умовна назва, що вживається істориками для означення держави, створеної лицарями Л.о. Існувала 1237—1561 у пд.-сх. Балтії на території сучасних Латвії та Естонії. Столицею в різні роки були міста Рига (нині столиця Латвії) або Венден (нині м. Цесіс, Латвія). Капітула Тевтонського ордену, підрозділом якого з 1237 був Лівонський орден, обирала великого магістра (гросмейстера) свого ордену, котрий призначав ландмейстера (гермейстера) Лівонського ордену (свого заступника в Лівонії), а той, у свою чергу, призначав управителів (комтурів, фогтів) у різні провінції та замки, належні Ордену. Лицарство, переважно німецьке, створило панівну верству у володіннях держави. Місцеве корінне населення опинилося внизу соціальної піраміди (залежні селяни, міщанські низи).

Лівонські лицарі

Після поразки в Грюнвальдській битві 1410 року Тевтонський орден і Лівонський орден почали занепадати. Лівонський орден як держава став членом конфедерації 5-ти «духовних князівств» (до її складу, окрім нього, входили Ризьке архієпископство, Дерптське, Езель-Вікське та Курляндське єпископства). Водночас Лівонський орден прагнув встановити свою гегемонію в регіоні. Це призводило до конфліктів з Польсько-Литовською державою, а часом — навіть з Тевтонським орденом. Реформація, яку сприйняла панівна верства конфедерації князівств, привела до поглиблення внутрішньої кризи ордену. 1520 року Лівонський орден став незалежним від гросмейстера Тевтонського ордену.

Унаслідок агресивної політики Московії почалася Лівонська війна 1558—1583 років, невдовзі конфедерація князівств зазнала нищівної поразки в битві при Лугажі (Ергемська битва 2 серпня 1560; нині територія Литви), її землі були спустошені й окуповані військами царя Івана IV. Після цього останній магістр Лівонського ордену Готард Кеттлер визнав себе васалом короля польського і великого князя литовського Сигізмунда II Августа й став першим герцогом реорганізованої — уже світської — держави — герцогства Курляндії і Земгалії (захід та південь сучасної Латвії). Унаслідок поразки у війні московські війська покинули Лівонію, але частина її земель потрапила під владу Данії і Швеції. Наступна боротьба за цю частину Балтійського регіону спричинила війни між Річчю Посполитою та Швецією в 1-й половині XVII ст., до участі в них з польського боку було залучено українське козацтво.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

  1. Frucht, Richard C. (2005). Eastern Europe: An Introduction to the People, Lands, and Culture. ABC-CLIO. с. 69. ISBN 1-57607-800-0. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Livonskij orden povna nazva Bratstvo voyiniv Hristovih u Livoniyi lat Fratres miliciae Christi de Livonia nim Bruder der Ritterschaft Christi von Livland katolicke vijskovo derzhavne ob yednannya nimeckih licariv na teritoriyi Livoniyi yake isnuvalo z 1237 1 po 1561 rik pislya porazki vid Ivana Groznogo samorozpustivsya Livonskij ordenPraporGerbData stvorennya zasnuvannya1237KrayinaLivoniyaYe vlasnikomFortecya zamok Piltsamaa i Harku ManordNa zaminuCounty of OeseldChas data pripinennya isnuvannya1561 Livonskij orden u VikishovishiIstoriya LatviyiDoistorichna Latviya Kultura yamkovo grebincevoyi keramiki 4 ta 3 tisyacholittya do n e Ugro finski narodi Kultura shnurovoyi keramiki kin Z ser 2 tisyacholittya do n e Balti Epoha vikingiv 9 pershoyi polovini 11 storich n e Shlyah iz varyagiv u greki Chud Serednovichchya Kurlyandiya Semigaliya Latgaliya Seliya Livoniya Gercikske knyazivstvo Kukejnoske knyazivstvo Orden mechonosciv 1204 1237 Livonskij orden 1237 1561 Livonska konfederaciya 1207 1561 Ganzejskij soyuz 1157 1669 Novij chas Livonska vijna 1558 1583 Vilenska uniya 1561 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1562 1795 Shvedska Liflyandiya 1629 1721 Velika Pivnichna vijna 1700 1721 Liflyandska guberniya 1712 1918 Kurlyandska guberniya 1795 1918 Novitnij chas Persha svitova vijna 1914 1918 Ober Ost 1914 1918 Berestejskij mir 1918 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1918 Latvijska vijna za nezalezhnist 1918 1920 Ob yednane Baltijske gercogstvo 1918 Latvijska Respublika 1918 1940 Derzhavnij perevorot 1934 Pakt Molotova Ribbentropa 1939 Druga svitova vijna 1939 1945 Okupaciya baltijskih krayin 1940 Rejhskomisariat Ostland 1941 1945 Latvijska RSR 1940 1941 1944 1990 Lisovi brati 1944 1953 Suchasnist Latvijska Respublika z 1990 roku Zemli Livonskogo ordenu svitlo rozhevogo koloru ne mapi mizh Litovskim knyazivstvom i danskoyu EstoniyeyuLivoniya v 1260 rociLivonske landmejsterstvo Tevtonskogo ordenu vijskovo politichna katolicka organizaciya licariv uchasnikiv hrestovih pohodiv div takozh chernechij orden Zasnovana 1202 yak Orden mechonosciv na zemlyah Livoniyi do 1561 nazva zemel ninishnih Latviyi ta Estoniyi Pislya tyazhkoyi porazki vid litovciv pid m Shyaulyaj Litva 1236 orden zmushenij buv uvijti do skladu Tevtonskogo ordenu Prussiya yak jogo filiya j distav novu nazvu Livonoskogo ordenu za nazvoyu livonskih volodin Metoyu svoyeyi diyalnosti progolosiv pokatolichennya yazichnikiv div Yazichnictvo u Baltiyi ale po suti zdijsnyuvav teritorialnu ekspansiyu nasampered za rahunok zemel todishnih yazichnikiv prussiv liviv estonciv latishiv litovciv Takozh umovna nazva sho vzhivayetsya istorikami dlya oznachennya derzhavi stvorenoyi licaryami L o Isnuvala 1237 1561 u pd sh Baltiyi na teritoriyi suchasnih Latviyi ta Estoniyi Stoliceyu v rizni roki buli mista Riga nini stolicya Latviyi abo Venden nini m Cesis Latviya Kapitula Tevtonskogo ordenu pidrozdilom yakogo z 1237 buv Livonskij orden obirala velikogo magistra grosmejstera svogo ordenu kotrij priznachav landmejstera germejstera Livonskogo ordenu svogo zastupnika v Livoniyi a toj u svoyu chergu priznachav upraviteliv komturiv fogtiv u rizni provinciyi ta zamki nalezhni Ordenu Licarstvo perevazhno nimecke stvorilo panivnu verstvu u volodinnyah derzhavi Misceve korinne naselennya opinilosya vnizu socialnoyi piramidi zalezhni selyani mishanski nizi Livonski licariPislya porazki v Gryunvaldskij bitvi 1410 roku Tevtonskij orden i Livonskij orden pochali zanepadati Livonskij orden yak derzhava stav chlenom konfederaciyi 5 ti duhovnih knyazivstv do yiyi skladu okrim nogo vhodili Rizke arhiyepiskopstvo Derptske Ezel Vikske ta Kurlyandske yepiskopstva Vodnochas Livonskij orden pragnuv vstanoviti svoyu gegemoniyu v regioni Ce prizvodilo do konfliktiv z Polsko Litovskoyu derzhavoyu a chasom navit z Tevtonskim ordenom Reformaciya yaku sprijnyala panivna verstva konfederaciyi knyazivstv privela do pogliblennya vnutrishnoyi krizi ordenu 1520 roku Livonskij orden stav nezalezhnim vid grosmejstera Tevtonskogo ordenu Unaslidok agresivnoyi politiki Moskoviyi pochalasya Livonska vijna 1558 1583 rokiv nevdovzi konfederaciya knyazivstv zaznala nishivnoyi porazki v bitvi pri Lugazhi Ergemska bitva 2 serpnya 1560 nini teritoriya Litvi yiyi zemli buli spustosheni j okupovani vijskami carya Ivana IV Pislya cogo ostannij magistr Livonskogo ordenu Gotard Kettler viznav sebe vasalom korolya polskogo i velikogo knyazya litovskogo Sigizmunda II Avgusta j stav pershim gercogom reorganizovanoyi uzhe svitskoyi derzhavi gercogstva Kurlyandiyi i Zemgaliyi zahid ta pivden suchasnoyi Latviyi Unaslidok porazki u vijni moskovski vijska pokinuli Livoniyu ale chastina yiyi zemel potrapila pid vladu Daniyi i Shveciyi Nastupna borotba za cyu chastinu Baltijskogo regionu sprichinila vijni mizh Richchyu Pospolitoyu ta Shveciyeyu v 1 j polovini XVII st do uchasti v nih z polskogo boku bulo zalucheno ukrayinske kozactvo Dzherela ta literatura RedaguvatiYu A Micik Livonskij orden Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 203 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 BSE Livonskij orden ros Livonskij orden Cameryan I P glav redaktor Kratkij nauchno ateisticheskij slovar Moskva Nauka 1964 644 s S 325 ros Posilannya RedaguvatiLivonskij orden Arhivovano 16 serpnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Frucht Richard C 2005 Eastern Europe An Introduction to the People Lands and Culture ABC CLIO s 69 ISBN 1 57607 800 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Livonskij orden amp oldid 39451848