www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курляндська губернія Курля ндська губе рнія рос Курляндская губерния у 1796 1918 роках адміністративно територіальна оди

Курляндська губернія

Курля́ндська губе́рнія (рос. Курляндская губерния) — у 1796—1918 роках адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії. Одна із трьох Остзейських губерній. Заснована на території колишнього герцогства Курляндії і Семигалії, після Курляндського намісництва. Займала землі сучасної південно-західної Латвії. Мала дуже строкатий національний склад, але з латиською більшістю.

Курляндська губернія

Герб

Прапор
Центр Мітава
Утворено 1796–1918
Площа 27 290 км²
Населення 27 290 км осіб ({{{Дата перепису}}})
Попередники Курляндське намісництво
Наступники Латвія

Назва Редагувати

  • Курля́ндська губе́рнія (рос. Курляндская губерния; латис. Kurzemes guberņa) — російська офіційна назва.
  • Курля́ндське губерна́торство (нім. Gouvernement Kurland) — німецька перекладна назва.

Географія Редагувати

Курляндська губернія розташовувалася між 55°41' і 57°45 1/2 ' північної широти.

На північному сході й сході вона межувала з Ліфляндською і Вітебською губерніями, а на півдні — з Віленською і Ковенською губерніями та Пруссією. Північ і захід Курляндської губернії омивалася водами Балтійського моря і Ризької затоки.

Загальна протяжність кордону становила близько 1344 км, з яких 341 км пролягали по морю. Кордон із Пруссією не перебільшував 6,4 км й не мав природних перепон.

Площа Курляндської губернії (за Стрельбицьким) складала 25, 6 тисяч км².

Рельєф Курляндської губернії переважно пагористий. В її середині розташовувалася низина, що називалася Мітавською рівниною й розділяла губернію на дві частини — західну й східну. Перша була родючою і густо заселеною, за винятком північної частини; друга — лісиста, заболочена й багата на озера була менш родючою й заселеною.

Курляндські пагорби, що тягнулися з південного сходу на північний захід, були вододілами головних річок губернії. Лише на вододілі річок Віндави й Абау вони мали характер плато. Єдина котловина Курляндської губернії — Усмайтенська западина — розташовувалася в середині північної половини губернії.

До Курляндської губернії входили два відроги Литовського плоскогіря. Один із них розділяв басейн річок Західна Двіна й Курляндська Аа, утворюючи так звану «Верхню Курляндію». Другий проходив по берегах річки Віндава до Тальсена і Пільтена, й називався «височиною Курляндського півострова».

Історія Редагувати

Територія Курляндської губернії була первісно заселена угро-фінськими (ліви і кури) і литовськими племенами. У XII столітті до краю почали проникати німецькі колоністи та хрестоносці. Останні сформували 1202 року лицарський Лівонський орден, який підкорив Курляндію з метою поширення християнства. 1561 року лицарі, виснажені боротьбою з сусідньою Московією, прийняли протекторат польського короля й створили герцогство Курляндії і Семигалії. У XVII столітті воно стало місцем постійних воєн між Швецією, Річчю Посполитою та Росією. На початку XVIII століття в Курляндії посилився вплив останньої.

Адміністративний поділ Редагувати

До 1864. Обер-гауптманства Редагувати

Губернія поділялась на 10 повітів — гауптманств (нім. Hauptmanschaft):

№ Повіт Повітовий центр Площа,
верст² 		Населення, чол.
1 Бауський Бауськ (6 532 чол.) 1 843,0 56 804 (1890)
2 Віндавський Віндава (6 134 чол.) 2 756,0 46 474 (1883)
3 Газенпотський Газенпот (3 824 чол.) 2 202,0 53 643 (1883)
4 Гольдінгенський Гольдінген (8 671 чол.) 2 879,0 56 474 (1883)
5 Гробінський Гробі (1 722 чол.) 4 117,2 45 995 (1883)
6 Іллукстський Іллукст (2 864 чол.) 1 976,8 71 523 (1894)
7 Мітавський (Добленський) Мітава (30 100 чол.) 2 501,8 100 847 (1836)
8 Тальсенський Тальсен (4 319 чол.) 2 768,9 61 511 (1897)
9 Туккумський Туккум (7 542 чол.) 1 988,2 50 946 (1897)
10 Фрідріхштадтський Фрідріхштадт (5 223 чол.) 3 079,1 53 724 (1897)

Губернатори Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Pahlen, Peter Ludwig Frh. v. der // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 574—575. [1]
  2. Pahlen, Peter Ludwig Frh. v. der, seit 1799 Gf. (1745—1826) // Baltisches biografisches Lexikon digital.

Бібліографія Редагувати

Джерела Редагувати

Монографії Редагувати

Довідники Редагувати

  • Курляндская губерния [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — Санкт-Петербург, 1890—1907. — Т.XVII (33): Култагой — Лед. — 1896.
  • Курляндская губерния // Малый энциклопедический словарь. Т. 2 Вып. 3: Кигн — Початок. — СПб.: Брокгауз-Ефрон, 1909. — 1055 с.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курляндська губернія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kurlya ndska gube rniya ros Kurlyandskaya guberniya u 1796 1918 rokah administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi Odna iz troh Ostzejskih gubernij Zasnovana na teritoriyi kolishnogo gercogstva Kurlyandiyi i Semigaliyi pislya Kurlyandskogo namisnictva Zajmala zemli suchasnoyi pivdenno zahidnoyi Latviyi Mala duzhe strokatij nacionalnij sklad ale z latiskoyu bilshistyu Kurlyandska guberniyaGerbPraporCentr MitavaUtvoreno 1796 1918Plosha 27 290 km Naselennya 27 290 km osib Data perepisu Poperedniki Kurlyandske namisnictvoNastupniki Latviya Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Administrativnij podil 4 1 Do 1864 Ober gauptmanstva 5 Gubernatori 6 Primitki 7 Bibliografiya 7 1 Dzherela 7 2 Monografiyi 7 3 Dovidniki 8 PosilannyaNazva RedaguvatiKurlya ndska gube rniya ros Kurlyandskaya guberniya latis Kurzemes guberna rosijska oficijna nazva Kurlya ndske guberna torstvo nim Gouvernement Kurland nimecka perekladna nazva Geografiya RedaguvatiKurlyandska guberniya roztashovuvalasya mizh 55 41 i 57 45 1 2 pivnichnoyi shiroti Na pivnichnomu shodi j shodi vona mezhuvala z Liflyandskoyu i Vitebskoyu guberniyami a na pivdni z Vilenskoyu i Kovenskoyu guberniyami ta Prussiyeyu Pivnich i zahid Kurlyandskoyi guberniyi omivalasya vodami Baltijskogo morya i Rizkoyi zatoki Zagalna protyazhnist kordonu stanovila blizko 1344 km z yakih 341 km prolyagali po moryu Kordon iz Prussiyeyu ne perebilshuvav 6 4 km j ne mav prirodnih perepon Plosha Kurlyandskoyi guberniyi za Strelbickim skladala 25 6 tisyach km Relyef Kurlyandskoyi guberniyi perevazhno pagoristij V yiyi seredini roztashovuvalasya nizina sho nazivalasya Mitavskoyu rivninoyu j rozdilyala guberniyu na dvi chastini zahidnu j shidnu Persha bula rodyuchoyu i gusto zaselenoyu za vinyatkom pivnichnoyi chastini druga lisista zabolochena j bagata na ozera bula mensh rodyuchoyu j zaselenoyu Kurlyandski pagorbi sho tyagnulisya z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid buli vododilami golovnih richok guberniyi Lishe na vododili richok Vindavi j Abau voni mali harakter plato Yedina kotlovina Kurlyandskoyi guberniyi Usmajtenska zapadina roztashovuvalasya v seredini pivnichnoyi polovini guberniyi Do Kurlyandskoyi guberniyi vhodili dva vidrogi Litovskogo ploskogirya Odin iz nih rozdilyav basejn richok Zahidna Dvina j Kurlyandska Aa utvoryuyuchi tak zvanu Verhnyu Kurlyandiyu Drugij prohodiv po beregah richki Vindava do Talsena i Piltena j nazivavsya visochinoyu Kurlyandskogo pivostrova Istoriya RedaguvatiDokladnishe Gercogstvo Kurlyandiyi ta Semigaliyi ta Kurlyandske namisnictvoTeritoriya Kurlyandskoyi guberniyi bula pervisno zaselena ugro finskimi livi i kuri i litovskimi plemenami U XII stolitti do krayu pochali pronikati nimecki kolonisti ta hrestonosci Ostanni sformuvali 1202 roku licarskij Livonskij orden yakij pidkoriv Kurlyandiyu z metoyu poshirennya hristiyanstva 1561 roku licari visnazheni borotboyu z susidnoyu Moskoviyeyu prijnyali protektorat polskogo korolya j stvorili gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi U XVII stolitti vono stalo miscem postijnih voyen mizh Shveciyeyu Richchyu Pospolitoyu ta Rosiyeyu Na pochatku XVIII stolittya v Kurlyandiyi posilivsya vpliv ostannoyi 28 bereznya 1795 roku Rosijska imperiya aneksuvala gercogstvo Kurlyandiyi ta Semigaliyi za pidsumkami podilu Rechi Pospolitoyi Ostannij kurlyandskij gercog Peter fon Biron zriksya svoyih prav na korist rosijskogo tronu Rosijska imperatricya Katerina II zasnuvala na misci gercogstva Kurlyandske namisnictvo 31 grudnya 1796 roku rosijskij imperator Pavlo I peretvoriv namisnictvo na Kurlyandsku guberniyu Rosijskoyi imperiyi Administrativnij podil RedaguvatiDo 1864 Ober gauptmanstva Redaguvati Goldingenske ober gauptmanstvo Zelburzke ober gauptmanstvo Mitavske ober gauptmanstvo Tukumske ober gauptmanstvoGuberniya podilyalas na 10 povitiv gauptmanstv nim Hauptmanschaft Povit Povitovij centr Plosha verst Naselennya chol 1 Bauskij Bausk 6 532 chol 1 843 0 56 804 1890 2 Vindavskij Vindava 6 134 chol 2 756 0 46 474 1883 3 Gazenpotskij Gazenpot 3 824 chol 2 202 0 53 643 1883 4 Goldingenskij Goldingen 8 671 chol 2 879 0 56 474 1883 5 Grobinskij Grobi 1 722 chol 4 117 2 45 995 1883 6 Illukstskij Illukst 2 864 chol 1 976 8 71 523 1894 7 Mitavskij Doblenskij Mitava 30 100 chol 2 501 8 100 847 1836 8 Talsenskij Talsen 4 319 chol 2 768 9 61 511 1897 9 Tukkumskij Tukkum 7 542 chol 1 988 2 50 946 1897 10 Fridrihshtadtskij Fridrihshtadt 5 223 chol 3 079 1 53 724 1897 Gubernatori Redaguvatido 1797 1 9 Peter Lyudvig fon der Palen 1 2 Primitki Redaguvati Pahlen Peter Ludwig Frh v der Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710 1960 Koln Wien 1970 S 574 575 1 Pahlen Peter Ludwig Frh v der seit 1799 Gf 1745 1826 Baltisches biografisches Lexikon digital Bibliografiya RedaguvatiDzherela Redaguvati Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii Arhivovano 20 lipnya 2020 u Wayback Machine Monografiyi Redaguvati Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Dovidniki Redaguvati Kurlyandskaya guberniya Arhivovano 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Sankt Peterburg 1890 1907 T XVII 33 Kultagoj Led 1896 Kurlyandskaya guberniya Malyj enciklopedicheskij slovar T 2 Vyp 3 Kign Pochatok SPb Brokgauz Efron 1909 1055 s Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kurlyandska guberniya Interaktivni istorichni karti Latviyi Demoskop dani po naselennyu Kurlyandskoyi guberniyi Arhivovano 17 travnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurlyandska guberniya amp oldid 39190062