www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліви Лі ви лів līvlizt дав рус либь нім Liven або ліво нці англ Livonians нім Livonen Livonier балтійський угро фінський

Ліви

Лі́ви (лів. līvlizt, дав.-рус. либь; нім. Liven), або ліво́нці (англ. Livonians; нім. Livonen, Livonier) — балтійський угро-фінський народ. Корінне населення історичної Лівонії (сучасна Латвія); заселяв її територію до появи там балтів (латгалів, земгалів, жмуді), слов'ян (русинів, поляків, росіян) і германців (німців, данців, шведів). Були носіями власної лівської (лівонської) мови, спорідненої з естонською та фінською мовами (останній носій лівської, для якого вона була рідною, помер 2013 року). Внаслідок онімечення, русифікації і балтизації практично асимілювалися з місцевим населенням — латишами, естонцями, німцями, росіянами. На початок ХХІ століття становлять національну меншину на власній історичній батьківщині.

Ліви
молодий лівський вояк
Кількість 400 осіб
Ареал
Близькі до: естонці, фіни
Мова латиська, російська, лівська
Релігія лютеранство

Етнографія Редагувати

Традиційним заняттям лівів, на відміну від балто-слов'янських племен, були риболовля і полювання. Існує інформація, що прибережні ліви займалися також і своєрідною формою піратства.

У районі Домеснеса ліви розводили багаття, привертаючи увагу торгових німецьких і шведських суден, а потім грабували допитливих купців і моряків, які висадилися на лівський берег або ж застрягли на своїх судах на піщаних мілинах біля Домеснеса.

Невипадково, маяк, встановлений російською владою в 1875 р. у Домеснеса отримав назву Колка (в перекладі з лівської — «швидка смерть»). Невід'ємною частиною лівської культури є лівські пісні, традиційно виконувані біля берега моря рідною мовою. Лівська культура мала значний вплив на латиську, зокрема на латиські пісні  — дайни.

Історія Редагувати

Середньовіччя Редагувати

Розселення лівів у XII столітті (блакитний колір) і нині (синій колір)
Ліви випробовують Теодоріха Трейденського.

Поява угро-фінських народів у Балтійському регіоні, зокрема в районі Ризької затоки, залишається предметом наукових дискусій. Мовознавці вважають, що пращури лівів дійшли до Східної Балтики близько 1800 р. до н. е. Генетики, на підставі досліджень галогруп Y-хромосом, припускають більш ранню появу протолівів у регіоні — близько 3 тис. років до н. е.

На латвійських землях ліви утворили два анклави — один в Лівонії, інший — на півночі Курляндії. Вони називали себе «узбережниками» (лів. rāndalist) й жили переважно з рибальства. Ліви також займалися полюванням, збиральництвом і землеробством. У середньовіччі вони контролювали важливий торговельний шлях по Західній Двіні (лів. Väina), торгували з готландцями, русинами, фінами, німцями, шведами і данцями.

У другій половині ХІІ ст. до земель лівів прибули християнські місіонери з Данії та Німеччини. Німці заснували в Лівонії Ікскюлльське єпископство (згодом — Ризьке єпископство), що проводило християнізацію місцевих жителів. Спочатку ліви вороже ставилися до християн і навіть вбили другого ікскюльського єписпока Бертольда. Проте, завдяки зусиллям німецького монаха-цистеріанця Теодоріха Трейденського, до католицтва навернулися лівські князі Анно й Каупо (останній відвідав Рим у 1203 році, де зустрівся з папою Інокентієм ІІІ й започаткував рід Лівен, що увійшов до складу німецько-балтійської та шведської шляхти). 1201 року на землі, викупленій у лівів, ризький єпископ Альберт фон Буксгевден заснував місто Ригу. 1206 року лівонські ліви остаточно прийняли християнство й виступали союзниками німців (Ризького єпископства і Ордену мечоносців) в хрестових походах проти сусідніх язичників.

Чисельність Редагувати

Курляндські ліви (1100—1600, 1835—2000)
1100 1300 1600 1835 1852 1897 1920 1925 1930 1935 1959 1970 1994 1997 2000 2009 2010 2011
20 000 15 000 15 000 2074 2400 1312 831 1238 962 944 185 48 204 187 177 178 180 250
Лівонські ліви (1100—1858)
1100 1500 1600 1846 1852 1858
30 000–50 000 13 000 13 000 22 22 8

Видатні ліви Редагувати

Прапор лівів

Примітки Редагувати

  1. ↑ Provisional results of the 2011 Population and Housing Census [ 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. ↑ . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 12 серпня 2011. 
  3. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 24 грудня 2009. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 15 березня 2022. 
  5. ↑ Vaalgamaa, s. 159
  6. . Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 14 квітня 2017. 
  7. . Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 14 квітня 2017. 
  8. . Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 14 квітня 2017. 

Бібліографія Редагувати

  • Vaalgamaa, Edgar: Valkoisen hiekan kansa: Liiviläisten historiaa ja kulttuuria. Jälkisanat Valda Šuvcāne. Jyväskylä: Atena, 2001. ISBN 951-796-235-5.
  • Vilho Niitemaa: Baltian historia. täydentänyt Kalervo Hovi. Helsinki: Kustannusosakeyhtiö Tammi, 1991. ISBN 951-30-9112-0.
  • Marjo Mela ja Lembit Valba: Latvian historiaa ja kulttuuria. Rozentāls-seura, 2005. ISBN 951-986-71-1-2.
  • Toivo Vuorela: Suomensukuiset kansat. Helsinki: Suomalaisen kirjallisuuden seura, 1960.
  • Mauno Jokipii: Itämerensuomalaiset, Heimokansojen historiaa ja kohtaloita. Atena Kustannus Oy, 1995. ISBN 951-9362-80-0.
  • Taipale, Pentti. Salatun voiman mies. Matti Pesosen elämä ja toiminta. Herättäjä-Yhdistys r.y. Vaasa 1980. ISBN 951-9013-92-X nid.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліви

  • (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Li vi liv livlizt dav rus lib nim Liven abo livo nci angl Livonians nim Livonen Livonier baltijskij ugro finskij narod Korinne naselennya istorichnoyi Livoniyi suchasna Latviya zaselyav yiyi teritoriyu do poyavi tam baltiv latgaliv zemgaliv zhmudi slov yan rusiniv polyakiv rosiyan i germanciv nimciv danciv shvediv Buli nosiyami vlasnoyi livskoyi livonskoyi movi sporidnenoyi z estonskoyu ta finskoyu movami ostannij nosij livskoyi dlya yakogo vona bula ridnoyu pomer 2013 roku Vnaslidok onimechennya rusifikaciyi i baltizaciyi praktichno asimilyuvalisya z miscevim naselennyam latishami estoncyami nimcyami rosiyanami Na pochatok HHI stolittya stanovlyat nacionalnu menshinu na vlasnij istorichnij batkivshini Livimolodij livskij voyakKilkist 400 osibAreal Latviya 250 osib 2011 1 Ukrayina 235 osib 2002 2 Rosiya 64 osobi 2002 3 Estoniya 23 osobi 2011 4 Blizki do estonci finiMova latiska rosijska livskaReligiya lyuteranstvo Zmist 1 Etnografiya 2 Istoriya 2 1 Serednovichchya 3 Chiselnist 4 Vidatni livi 5 Primitki 6 Bibliografiya 7 PosilannyaEtnografiya RedaguvatiTradicijnim zanyattyam liviv na vidminu vid balto slov yanskih plemen buli ribolovlya i polyuvannya Isnuye informaciya sho priberezhni livi zajmalisya takozh i svoyeridnoyu formoyu piratstva U rajoni Domesnesa livi rozvodili bagattya privertayuchi uvagu torgovih nimeckih i shvedskih suden a potim grabuvali dopitlivih kupciv i moryakiv yaki visadilisya na livskij bereg abo zh zastryagli na svoyih sudah na pishanih milinah bilya Domesnesa Nevipadkovo mayak vstanovlenij rosijskoyu vladoyu v 1875 r u Domesnesa otrimav nazvu Kolka v perekladi z livskoyi shvidka smert Nevid yemnoyu chastinoyu livskoyi kulturi ye livski pisni tradicijno vikonuvani bilya berega morya ridnoyu movoyu Livska kultura mala znachnij vpliv na latisku zokrema na latiski pisni dajni Istoriya RedaguvatiSerednovichchya Redaguvati nbsp Rozselennya liviv u XII stolitti blakitnij kolir i nini sinij kolir nbsp Livi viprobovuyut Teodoriha Trejdenskogo Poyava ugro finskih narodiv u Baltijskomu regioni zokrema v rajoni Rizkoyi zatoki zalishayetsya predmetom naukovih diskusij Movoznavci vvazhayut sho prashuri liviv dijshli do Shidnoyi Baltiki blizko 1800 r do n e Genetiki na pidstavi doslidzhen galogrup Y hromosom pripuskayut bilsh rannyu poyavu protoliviv u regioni blizko 3 tis rokiv do n e Na latvijskih zemlyah livi utvorili dva anklavi odin v Livoniyi inshij na pivnochi Kurlyandiyi Voni nazivali sebe uzberezhnikami liv randalist j zhili perevazhno z ribalstva Livi takozh zajmalisya polyuvannyam zbiralnictvom i zemlerobstvom U serednovichchi voni kontrolyuvali vazhlivij torgovelnij shlyah po Zahidnij Dvini liv Vaina torguvali z gotlandcyami rusinami finami nimcyami shvedami i dancyami U drugij polovini HII st do zemel liviv pribuli hristiyanski misioneri z Daniyi ta Nimechchini Nimci zasnuvali v Livoniyi Ikskyullske yepiskopstvo zgodom Rizke yepiskopstvo sho provodilo hristiyanizaciyu miscevih zhiteliv Spochatku livi vorozhe stavilisya do hristiyan i navit vbili drugogo ikskyulskogo yepispoka Bertolda Prote zavdyaki zusillyam nimeckogo monaha cisteriancya Teodoriha Trejdenskogo do katolictva navernulisya livski knyazi Anno j Kaupo ostannij vidvidav Rim u 1203 roci de zustrivsya z papoyu Inokentiyem III j zapochatkuvav rid Liven sho uvijshov do skladu nimecko baltijskoyi ta shvedskoyi shlyahti 1201 roku na zemli vikuplenij u liviv rizkij yepiskop Albert fon Buksgevden zasnuvav misto Rigu 1206 roku livonski livi ostatochno prijnyali hristiyanstvo j vistupali soyuznikami nimciv Rizkogo yepiskopstva i Ordenu mechonosciv v hrestovih pohodah proti susidnih yazichnikiv Chiselnist Redaguvati nbsp Latviya 250 osib 2011 1 nbsp Ukrayina 235 osib 2002 2 nbsp Rosiya 64 osobi 2002 3 nbsp Estoniya 23 osobi 2011 4 Kurlyandski livi 1100 1600 1835 2000 5 1100 1300 1600 1835 1852 1897 1920 1925 1930 1935 1959 1970 1994 1997 2000 2009 2010 201120 000 15 000 15 000 2074 2400 1312 831 1238 962 944 185 48 204 187 177 6 178 7 180 8 250Livonski livi 1100 1858 5 1100 1500 1600 1846 1852 185830 000 50 000 13 000 13 000 22 22 8Vidatni livi Redaguvati nbsp Prapor livivKaupo Alfons Bertolds Uldrikis Kapbergs Poulin Klyavin Uldis Krasts Petir Princ Avgust Skadinsh Yanis Princis StarshijPrimitki Redaguvati a b Provisional results of the 2011 Population and Housing Census Arhivovano 8 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl a b Rozselennya v Ukrayini Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2011 a b Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 24 grudnya 2009 a b RL0428 Rahvastik rahvuse soo ja elukoha jargi 31 detsember 2011 Arhiv originalu za 19 listopada 2017 Procitovano 15 bereznya 2022 a b Vaalgamaa s 159 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 chervnya 2010 Procitovano 14 kvitnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 lipnya 2011 Procitovano 14 kvitnya 2017 Bibliografiya RedaguvatiVaalgamaa Edgar Valkoisen hiekan kansa Liivilaisten historiaa ja kulttuuria Jalkisanat Valda Suvcane Jyvaskyla Atena 2001 ISBN 951 796 235 5 Vilho Niitemaa Baltian historia taydentanyt Kalervo Hovi Helsinki Kustannusosakeyhtio Tammi 1991 ISBN 951 30 9112 0 Marjo Mela ja Lembit Valba Latvian historiaa ja kulttuuria Rozentals seura 2005 ISBN 951 986 71 1 2 Toivo Vuorela Suomensukuiset kansat Helsinki Suomalaisen kirjallisuuden seura 1960 Mauno Jokipii Itamerensuomalaiset Heimokansojen historiaa ja kohtaloita Atena Kustannus Oy 1995 ISBN 951 9362 80 0 Taipale Pentti Salatun voiman mies Matti Pesosen elama ja toiminta Herattaja Yhdistys r y Vaasa 1980 ISBN 951 9013 92 X nid Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Livi Resurs Virtualna Livoniya angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Livi amp oldid 37583670