www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фінська мова Фі нська мо ва фін suomen kieli одна з фіно угорських мов поширена у Фінляндії Росії Карелії Естонії Швеції

Фінська мова

Фі́нська мо́ва (фін. suomen kieli) — одна з фіно-угорських мов, поширена у Фінляндії, Росії (Карелії), Естонії, Швеції, Норвегії, США, Канаді. Одна з двох (нарівні зі шведською) офіційних мов Фінляндії.

Фінська мова
suomi, suomen kieli
Мапа поширення фінської мови:
   Мова більшості
   Мова меншості
Поширена в Фінляндія, Росія (Карелія), Естонія, Швеція, Норвегія, США, Канада, Австралія, Німеччина
Регіон Європа, Північна Америка
Носії 5 млн (1993)
Писемність латинське письмо і Scandinavian Brailled
Класифікація

Уральська

Офіційний статус
Державна  Фінляндія
Офіційна  Європейський Союз
Регулює Фінський лінгвістичний науково-дослідний інститут
Коди мови
ISO 639-1 fi
ISO 639-2 fin
ISO 639-3 fin
SIL fin

Історія

Перші племена, що прийшли на територію Фінляндії, розмовляли т. зв. фінсько-саамською мовою. Згодом під впливом племен, що жили на узбережжі Балтійського моря, ці мови розділилися (бл. 1000 р. до н.е.).

Вплив германських мов на фінську розпочався ще за бронзової доби. Доведено, що в давнину фіни запозичили[джерело?]:

  • у германців: äiti (мати), ruhtinas (князь), murha (вбивство)
  • у слов'ян: kala (риба), jalka (нога), ikkuna (вікно)
  • у балтів: puuro (каша), perkele (чорт), meri (море)

У залізну добу сформувалися фінські діалекти, що ними розмовляли фінські племена суомі (власне фінська мова), гяме (діалект провінції Гяме) та карели (карельська мова).

Після того, як Швеція підкорила Фінляндію, фінське населення прийняло католицизм. Фінські вельможі того часу розмовляли шведською мовою, духовенство надавало перевагу латині, а купці — німецькій мові. Фінською мовою розмовляли селяни.

У розвитку літературної фінської мови виділяють два періоди: давньофінська мова (1540 — 1820) та новофінська мова (з 1820 року). Перший період розпочався з утвору абетки на основі латинки та виходу фінського перекладу Євангелія, що їх виконав єпископ Мікаель Аґрікола. На першім етапі давньофінського періоду (до 1640 року) уніфіковано давньофінську літературну мову; в основу її Аґрікола поклав південно-західний діалект Фінляндії, що побутував ув околицях міста Турку. На цьому діалекті відбився також вплив ємського діалекту — зі Східної Фінляндії.

Давньофінська мова залишалася мовою церкви аж до XX століття. До визволення Фінляндії від шведського панування, що сталося 1809 року, розвиток фінської мови загальмовано нерівноправним мовним становищем, бо офіційною мовою Фінляндії була лише шведська мова. На раннім етапі новофінської мови (до 1870 року) вона подолала орієнтацію на південно-західні діалекти та наблизилася до народної розмовної мови. Формально фінська мова 1863 року здобула рівні права зі шведською. Відтоді її почали викладати у школах та університетах, нею почали друкувати газети, художню літературу. 1919 року фінську мову проголошено офіційною мовою Фінляндії.

Поширення та діалекти

На території Фінляндії виділяють вісім основних діалектів: південно-західний (суоме), ємський (хяме), перехідний між ними південно-ботнічний, середньо-ботнічний, північно-ботнічний, північний, савоський (саво), південно-східний.

Класифікація фінських діалектів є делікатною темою і має політичний відтінок з часів здобуття Фінляндією незалежності в 1917 р. Це особливо стосується карельської мови в Росії та мянкіелі у Швеції, якими користуються національні меншини. Карельська мова відрізняється від стандартної фінської, вона також має власну орфографію. З іншого боку, мянкіелі - це північний діалект, зрозумілий мовцям будь -якої фінської говірки, яка набула статусу мови національної меншини з історичних та політичних причин - незалежно від того, що фінська також є офіційною мовою національних меншин у Швеції.

Відмінності між фінськими діалектами незначні. Різноманітні діалекти відрізняються майже виключно вимовою. Їх можна розділити на дві основні групи: західну та східну.

Найважливіша відмінність між східними та західними діалектами - це різниця у вимові звуку d - у Західній Фінляндії воно передається за допомогою l або r (tehrä замість tehdä) у східнофінських діалектах цей звук випадає (tehä замість tehdä). У південно -західних діалектах голосні часто опускаються, особливо в кінці слів (snääks замість sinäksi), тоді як у східних діалектах вводяться голосні (colome замість kolmea).

Граматика й синтаксис

Фінська мова — аглютинативна мова номінативного ладу з великою кількістю елементів флективності (закінчень). Фонологічна система має 8 голосних та 13 приголосних фонем (звуків), кожна з яких має протиставлення за ступенем довжини (короткі та довгі: a — aa, o — oo, t — tt, p — pp та інші), окрім j, v, h, d.

Мові властива гармонія голосних (сингармонізм) за рядом: a, o, u (заднього ряду); ä, ö, y (переднього ряду); e, i (нейтральні). Кількість голосних фонем росте також завдяки 16-тьом дифтонгам (буквосполученням) - ai, oi, au, ou, äy, öy, ei, uo, yö, ie та інші.

Категорія роду відсутня. Система відміни імен має 14 відмінків, а особові займенники до того ж мають акузатив (знахідний відмінок). Дієвідміна ділиться на — актив (означено-особова) i пасив (неозначено-особова); має 4 способи (дійсний, умовний, наказовий, можливий), 4 форми часу (теперішній, минулий недоконаного виду (імперфект), минулий доконаного виду (перфект), давноминулий (плюсквамперфект), 3 особові форми в однині та множині; 4 дієслівних інфінітиви (неозначена форма) поєднують у собі деякі іменні показники — відмінкові та особово-присвійні суфікси. Синтаксис має відносно вільний порядок слів у реченні.

Письмо

Писемність на основі латиниці.

назва вимова український відповідник
Aa aa [a] а
Bb bee [b] б
Cc see — —
Dd dee [d] д
Ee ee [e] е
Ff äf, ef [f] ф
Gg gee [g] ґ
Hh hoo [h] г
Ii ii [i] і, й
Jj jii [j] й
Kk koo [k] к
Ll äl [l] л
Mm äm, ämmä [m] м
Nn än, ännä [n] н
Oo oo [o] о
Pp pee [p] п
Qq kuu — —
Rr är [r] р
Ss äs [s] с
Šš äš [ʃ] ш
Tt tee [t] т
Uu uu [u] у
Vv vee [v] в
Ww  kaksois-vee  [v] в
Xx äks [ks] кс
Yy yy [y] ю
Zz tset, tseta [ts] ц
Žž [ʒ] ж
Åå ruotsalainen oo [o] о
Ää ää [æ] я
Öö öö [ø] е, ьо, йо

Приклад

«Заповіт» Т.Шевченка фінською мовою (переклав Мартті Лайне)

Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Джерела

Див. також

Посилання

Вікіпедія має розділ
фінською мовою
Etusivu

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fi nska mo va fin suomen kieli odna z fino ugorskih mov poshirena u Finlyandiyi Rosiyi Kareliyi Estoniyi Shveciyi Norvegiyi SShA Kanadi Odna z dvoh narivni zi shvedskoyu oficijnih mov Finlyandiyi Finska movasuomi suomen kieliMapa poshirennya finskoyi movi Mova bilshosti Mova menshostiPoshirena v Finlyandiya Rosiya Kareliya Estoniya Shveciya Norvegiya SShA Kanada Avstraliya NimechchinaRegion Yevropa Pivnichna AmerikaNosiyi 5 mln 1993 Pisemnist latinske pismo i Scandinavian BrailledKlasifikaciya Uralska UgrofinskaFino permskaBaltijsko finska dd dd Oficijnij statusDerzhavna FinlyandiyaOficijna Yevropejskij SoyuzRegulyuye Finskij lingvistichnij naukovo doslidnij institutKodi moviISO 639 1 fiISO 639 2 finISO 639 3 finSIL fin Zmist 1 Istoriya 2 Poshirennya ta dialekti 3 Gramatika j sintaksis 4 Pismo 5 Priklad 6 Dzherela 7 Div takozh 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPershi plemena sho prijshli na teritoriyu Finlyandiyi rozmovlyali t zv finsko saamskoyu movoyu Zgodom pid vplivom plemen sho zhili na uzberezhzhi Baltijskogo morya ci movi rozdililisya bl 1000 r do n e Vpliv germanskih mov na finsku rozpochavsya she za bronzovoyi dobi Dovedeno sho v davninu fini zapozichili dzherelo u germanciv aiti mati ruhtinas knyaz murha vbivstvo u slov yan kala riba jalka noga ikkuna vikno u baltiv puuro kasha perkele chort meri more U zaliznu dobu sformuvalisya finski dialekti sho nimi rozmovlyali finski plemena suomi vlasne finska mova gyame dialekt provinciyi Gyame ta kareli karelska mova Pislya togo yak Shveciya pidkorila Finlyandiyu finske naselennya prijnyalo katolicizm Finski velmozhi togo chasu rozmovlyali shvedskoyu movoyu duhovenstvo nadavalo perevagu latini a kupci nimeckij movi Finskoyu movoyu rozmovlyali selyani U rozvitku literaturnoyi finskoyi movi vidilyayut dva periodi davnofinska mova 1540 1820 ta novofinska mova z 1820 roku Pershij period rozpochavsya z utvoru abetki na osnovi latinki ta vihodu finskogo perekladu Yevangeliya sho yih vikonav yepiskop Mikael Agrikola Na pershim etapi davnofinskogo periodu do 1640 roku unifikovano davnofinsku literaturnu movu v osnovu yiyi Agrikola poklav pivdenno zahidnij dialekt Finlyandiyi sho pobutuvav uv okolicyah mista Turku Na comu dialekti vidbivsya takozh vpliv yemskogo dialektu zi Shidnoyi Finlyandiyi Davnofinska mova zalishalasya movoyu cerkvi azh do XX stolittya Do vizvolennya Finlyandiyi vid shvedskogo panuvannya sho stalosya 1809 roku rozvitok finskoyi movi zagalmovano nerivnopravnim movnim stanovishem bo oficijnoyu movoyu Finlyandiyi bula lishe shvedska mova Na rannim etapi novofinskoyi movi do 1870 roku vona podolala oriyentaciyu na pivdenno zahidni dialekti ta nablizilasya do narodnoyi rozmovnoyi movi Formalno finska mova 1863 roku zdobula rivni prava zi shvedskoyu Vidtodi yiyi pochali vikladati u shkolah ta universitetah neyu pochali drukuvati gazeti hudozhnyu literaturu 1919 roku finsku movu progolosheno oficijnoyu movoyu Finlyandiyi Poshirennya ta dialekti RedaguvatiNa teritoriyi Finlyandiyi vidilyayut visim osnovnih dialektiv pivdenno zahidnij suome yemskij hyame perehidnij mizh nimi pivdenno botnichnij seredno botnichnij pivnichno botnichnij pivnichnij savoskij savo pivdenno shidnij Klasifikaciya finskih dialektiv ye delikatnoyu temoyu i maye politichnij vidtinok z chasiv zdobuttya Finlyandiyeyu nezalezhnosti v 1917 r Ce osoblivo stosuyetsya karelskoyi movi v Rosiyi ta myankieli u Shveciyi yakimi koristuyutsya nacionalni menshini Karelska mova vidriznyayetsya vid standartnoyi finskoyi vona takozh maye vlasnu orfografiyu Z inshogo boku myankieli ce pivnichnij dialekt zrozumilij movcyam bud yakoyi finskoyi govirki yaka nabula statusu movi nacionalnoyi menshini z istorichnih ta politichnih prichin nezalezhno vid togo sho finska takozh ye oficijnoyu movoyu nacionalnih menshin u Shveciyi Vidminnosti mizh finskimi dialektami neznachni Riznomanitni dialekti vidriznyayutsya majzhe viklyuchno vimovoyu Yih mozhna rozdiliti na dvi osnovni grupi zahidnu ta shidnu Najvazhlivisha vidminnist mizh shidnimi ta zahidnimi dialektami ce riznicya u vimovi zvuku d u Zahidnij Finlyandiyi vono peredayetsya za dopomogoyu l abo r tehra zamist tehda u shidnofinskih dialektah cej zvuk vipadaye teha zamist tehda U pivdenno zahidnih dialektah golosni chasto opuskayutsya osoblivo v kinci sliv snaaks zamist sinaksi todi yak u shidnih dialektah vvodyatsya golosni colome zamist kolmea Gramatika j sintaksis RedaguvatiFinska mova aglyutinativna mova nominativnogo ladu z velikoyu kilkistyu elementiv flektivnosti zakinchen Fonologichna sistema maye 8 golosnih ta 13 prigolosnih fonem zvukiv kozhna z yakih maye protistavlennya za stupenem dovzhini korotki ta dovgi a aa o oo t tt p pp ta inshi okrim j v h d Movi vlastiva garmoniya golosnih singarmonizm za ryadom a o u zadnogo ryadu a o y perednogo ryadu e i nejtralni Kilkist golosnih fonem roste takozh zavdyaki 16 tom diftongam bukvospoluchennyam ai oi au ou ay oy ei uo yo ie ta inshi Kategoriya rodu vidsutnya Sistema vidmini imen maye 14 vidminkiv a osobovi zajmenniki do togo zh mayut akuzativ znahidnij vidminok Diyevidmina dilitsya na aktiv oznacheno osobova i pasiv neoznacheno osobova maye 4 sposobi dijsnij umovnij nakazovij mozhlivij 4 formi chasu teperishnij minulij nedokonanogo vidu imperfekt minulij dokonanogo vidu perfekt davnominulij plyuskvamperfekt 3 osobovi formi v odnini ta mnozhini 4 diyeslivnih infinitivi neoznachena forma poyednuyut u sobi deyaki imenni pokazniki vidminkovi ta osobovo prisvijni sufiksi Sintaksis maye vidnosno vilnij poryadok sliv u rechenni Pismo RedaguvatiDokladnishe Finska abetkaPisemnist na osnovi latinici nazva vimova ukrayinskij vidpovidnikAa aa a aBb bee b bCc see Dd dee d dEe ee e eFf af ef f fGg gee g gHh hoo h gIi ii i i jJj jii j jKk koo k kLl al l lMm am amma m mNn an anna n nOo oo o oPp pee p pQq kuu Rr ar r rSs as s sSs as ʃ shTt tee t tUu uu u uVv vee v vWw kaksois vee v vXx aks ks ksYy yy y yuZz tset tseta ts cZz ʒ zhAa ruotsalainen oo o oAa aa ae yaOo oo o e o joPriklad Redaguvati Zapovit T Shevchenka finskoyu movoyu pereklav Martti Lajne Kun ma kuolen leposija Ukrainassa suokaa aavan aron keskelle mun hautakumpuin luokaa Jotta Dneprin kohistessa nauttisin ma rauhaa jotta sinne kuulisin kun joki vanha pauhaa Vihollisen verta alkaa virta vieda milloin Ukrainasta haudastani mina nousen silloin Rukoilemaan Jumalan luo menen sitten vasta siihen saakka valita en mina Jumalasta Haudatkaa ja sorron kahleet lyokaa voimain takaa Vihollisen kuumin hurmein arot pirskottakaa Ja kun yhteen yhtyy perhe uusi suuri vapaa muistolleni sana hella hyva omistakaa Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Dzherela RedaguvatiIstoriya finskogo yazyka Arhivovano 1 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Finskij yazyk ros Div takozh RedaguvatiPravila transliteraciyi finskih vlasnih nazv ukrayinskoyu movoyuPosilannya RedaguvatiFinska mova Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikipediya maye rozdilfinskoyu movoyuEtusivu Finska mova na sajti Ethnologue Finnish A language of Finland angl Finska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Finnish Arhivovano 22 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Finska mova na sajti WALS Online Language Finnish Arhivovano 22 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Finska mova amp oldid 38726976