| Ця сторінка — довідка, призначена для подання опису певних аспектів вікіпедійних норм, звичаїв, практик. Вона може відображати різні рівні консенсусу, але це не політика і не настанова. |
Правила транслітерації фінських власних назв українською мовою
У таблиці подано українські відповідники літер та комбінацій літер фінської абетки, наведені в додатку фінсько-українського словника Юрія Зуба (Гельсінський університет, 2012).
У словнику зазначено, що ці правила «розроблено для цього видання, і автори не мають відомостей про які-небудь узагальнені правила, які б існували раніше. Базою для них стали правила транслітерації фінських власних назв російською мовою, опубліковані 1977 р. в 10-му числі журналу „Кіелікелло“. В частині, що стосується української мови, правила ґрунтуються на Українському правописі 2007 року.»
Транскрипційна таблиця містить також «назви шведського походження, які часто трапляються в фінськомовних текстах. Однак ці норми не поширюються на назви, що їх вживають у Швеції.»
«Ці правила призначені для широкого застосування в українській мові, зокрема у спілкуванні між приватними особами, в газетах і журналах, на телебаченні і в літературі.»
| Літера або комбінація літер | Відповідність в українській мові | Вживання та примітки | Зразки |
|---|---|---|---|
| a | а | Не після j (див. ja) | Anna=Анна, Alava=Алава, Aulanko=Ауланко/Авланко |
| У давніх іменах, які закінчуються на ia, кінцеву літеру a передаємо як я | Maria=Марія, Sofia=Софія, Sylvia=Сілвія/Сільвія | ||
| aa | аа | Aarne=Аарне, Aalto=Аалто, Aavasaksa=Аавасакса, Koillismaa=Койллісмаа | |
| ai | ай | Aili=Айлі, Kaitila=Кайтіла, Aitolahti=Айтолагті | |
| au | ау | Перед голосним | Lauerma=Лауерма |
| au | ау/ав | В інших випадках | Aulanko=Ауланко/Авланко |
| b | б | Birgitta=Бірґітта, Backman=Бакман, Borgå=Борґо | |
| c | к | Перед a, o, u та приголосним, а також у кінці слова | Carita=Каріта, Eric=Ерік, Agricola=Аґрікола, Cleve=Клеве |
| с | Перед e, i, y | Alice=Алісе, Cederberg=Седерберґ | |
| ц | В цьому прізвищі | Fabricius=Фабріціус | |
| ch | к | Перед a, o, u та приголосним | Christer=Крістер, Zacharias=Сакаріас, Chorell=Корелл(ь) |
| ч | Перед e, i, y | Chydenius=Чюденіус | |
| ш | В цих випадках | Charlotta=Шарлотта, Charpentier=Шарпантьє | |
| ck | к | Всередині слова між голосним та іншим приголосним, а також у кінці слова після приголосного | Backman=Бакман, Barck=Барк, Räckhals=Рекгалс |
| кк | Всередині слова між голосними, а також у кінці слова після голосного | Backas=Баккас, Rydbeck=Рюдбекк, Stackelberg=Стаккельберґ | |
| d | д | Daniel=Даніель, Doris=Дуріс, Davidson=Давідсон, Drumsö=Друмсе | |
| dju | ю | На початку швед. слова | Djurle=Юрле, Djupsjö=Юпше |
| e | е | Не після j (див. je) | Elina=Еліна, Erkko=Еркко, Lauerma=Лауерма, Raento=Раенто, Espoo=Еспоо, Kokemäenjoki=Кокемяенйокі, Terttu=Тертту, Vieno=Віено, Helle=Гелле, Sievänen=Сіевянен, Kievi=Кіеві, Veteli=Ветелі |
| ee | ее | Не після j (див. jee) | Eero=Ееро, Eerikäinen=Еерікяйнен, Eetula=Еетула, Leena=Леена, Teemu=Теему, Veera=Веера, Kitee=Кітее, Seetrimäki=Сеетрімякі |
| ei | ей | Eino=Ейно, Eikkala=Ейккала, Eistilä=Ейстіля, Veikko=Вейкко, Heikkonen=Гейкконен, Heinola=Гейнола | |
| eu/ey | еу/ев | Eurola=Еурола/Еврола, Eura=Еура/Евра, Teuvo=Теуво/Тевво, Peuranen=Пеуранен/Певранен | |
| eä | ея | Pyöreälä=Пюереяля | |
| f | ф | Fredrik=Фредрік, Finnilä=Фінніля, Fiskars=Фіскарс | |
| g | ґ | Перед a, o, u та приголосним, а також у кінці слова | Gabriel=Ґабріель, Gunnar=Ґуннар, Agricola=Аґрікола, Gardberg=Ґардберґ, Grankulla=Ґранкулла |
| ge | є | Швед., зазвичай у першому складі | Gestrin=Єстрін |
| ger | яр | Швед., зазвичай у першому складі | Gerda=Ярда |
| gi | ї | Швед., зазвичай у першому складі | Ginman=Їнман |
| gy | ю | Швед., зазвичай у першому складі | Gylden=Юлден/Юльден |
| gä | є | Швед., зазвичай у першому складі | Gädda=Єдда |
| gär | яр | Швед., зазвичай у першому складі | Gärkman=Яркман |
| gö | є | Швед., зазвичай у першому складі | Göran=Єран, Göta=Єта |
| göö | єе | Швед., зазвичай у першому складі | Göös=Єес |
| h | г | За винятком сполучень hja та hjö на початку слова | Heikki=Гейккі, Haahtela=Гаагтела, Hamina=Гаміна, Vihti=Вігті |
| В українських текстах за еквівалент фінської літери h часто вживають літеру х. Таке вживання очевидно пов'язане з впливом російської мови, однак воно не рекомендоване, бо український звук, що відповідає літері х, дуже відрізняється від фінського звука, що відповідає літері h, натомість г і h дуже близькі за звучанням. | |||
| hja | я | Швед., на початку слова; наприклад, у цьому імені | Hjalmar=Яльмар |
| hjö | є | Швед., на початку слова; наприклад, у цьому імені | Hjördis=Єрдіс |
| i | і | Не після j (див. ji) | Ilmari=Ілмарі/Ільмарі, Itkonen=Ітконен, Inari=Інарі |
| Див. також відомості про пов'язане з транлітеруванням літери і «правило дев'ятки» в кінці цієї таблиці. | |||
| й | Як друга частина дифтонга та довгого i: див. ai, ei, ii, oi, ui, yi, äi, öi | ||
| ie | іе | Vieno=Віено, Lievonen=Ліевонен, Ylivieska=Юлівіеска | |
| ii | ій/іі | Не після j (див. jii) | Iivo=Ійво/Ііво, Liisa=Лійса/Лііса, Siitonen=Сійтонен/Сіітонен, Iisalmi=Ійсалмі/Іісалмі, Yli-Ii=Юлі-Ій/Юлі-Іі |
| iu | іу | Перед голосним | Kiuaskallio=Кіуаскалліо |
| У словах іншомовного походження (між i та u межа складів) | Chydenius=Чюденіус, Fabricius=Фабріціус, Salonius=Салоніус | ||
| іу / ів | В інших випадках | Lius=Ліус/Лівс | |
| iä | ія | Не після j (jiä > пор. ji) | Äikiä=Ейкія/Яйкія, Kälviä=Кяльвія |
| iö | іе | Päiviö=Пяйвіе, Köyliö=Кеуліе/Кевліе | |
| j | Див. сполучення j + голосний нижче | ||
| ja | я | На початку слова та після голосного | Jalo=Яло, Seija=Сейя, Jalava=Ялава, Kajanti=Каянті, Jalasjärvi=Ялас'ярві |
| ’я | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Lahja=Лаг'я, Pohjala=Пог'яла, Pohjanmaa=Пог'янмаа, Tarja=Тар'я | |
| ья | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Viljakkala=Вільяккала, Katja=Катья, Ronja=Ронья | |
| jaa | яа | На початку слова й після голосного | Jaakko=Яакко, Jaatinen=Яатінен, Jaakkima=Яаккіма |
| ’яа, ьяа | Всередині слова після приголосного, пор. ja | ||
| je | є | На початку слова й після голосного | Jermu=Єрму, Jeskanen=Єсканен, Jepua=Єпуа, Töijensalo=Тейєнсало |
| ’є | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Purjesaari=Пур'єсаарі | |
| ье | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Veljesmaa=Вельєсмаа | |
| jee | єе | На початку слова та після голосного | Jeesiöjoki=Єесіейокі |
| ’єе, ьєе | Всередині слова після приголосного, пор. je | ||
| ji | ї | На початку слова та після голосного | Jirva=Їрва, Jirssi=Їрссі, Pikkujietajoki=Піккуїетайокі |
| ’ї | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | ||
| ьї | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Poljinsuo= Польїнсуо | |
| jii | їй/їі | На початку слова та після голосного | Jiirva=Їйрва/Їірва |
| ’їй, ьїй / ’їі, ьїі | Всередині слова після приголосного, пор. ji | ||
| jo | йо | Jorma=Йорма, Keijo=Кеййо, Joki=Йокі, Joensuu=Йоенсуу, Puijo=Пуййо, Viljo=Вільйо, Ahjopalo=Агйопало, Porvoonjoki=Порвоонйокі | |
| joo | йоо | Joonas=Йоонас, Kajoonsaari=Кайоонсаарі, Majoola=Майоола | |
| ju | ю | На початку слова й після голосного | Juho=Юго, Maiju=Майю, Junnila=Юнніла, Lajunen=Лаюнен, Mujujärvi=Муюярві |
| ’ю | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Karjula=Кар'юла | |
| ью | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Kulju=Кулью, Kiljunen=Кільюнен | |
| juu | юу/юв | На початку слова та після голосного | Juuso=Юусо/Ювсо, Juupajärvi=Юупаярві/Ювпаярві |
| ’юу, ьюу / ’юв, ьюв | Всередині слова після приголосного, пор. ju | ||
| jy | ю | На початку слова й після голосного | Jyrki=Юркі, Jylhä=Юл(ь)гя, Jyväskylä=Ювяскюля |
| ’ю | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Ärjylä=Ер'юля/Яр'юля | |
| ью | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Öljymäki=Ельюмякі | |
| jyy | юу/юв | На початку слова та після голосного | Jyykeä=Юукея/Ювкея, Jyysjärvi=Юус'ярві/Ювс'ярві |
| ’юу, ьюу / ’юв, ьюв | Всередині слова після приголосного, пор. jy | ||
| jä | я | На початку слова й після голосного | Järvinen=Ярвінен, Poijärvi=Пойярві, Suojärvi=Суоярві |
| ’я | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Suonsyrjä=Суонсюр'я | |
| На межі частин складного слова після приголосного, якщо попередній приголосний не передаємо разом з ь | Jyysjärvi=Юус'ярві/Ювс'ярві, Kilpisjärvi=Кіл(ь)піс'ярві/Кіл(ь)піс'ярві | ||
| ья | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Pöljä=Пелья | |
| На межі частин складного слова після приголосного, якщо попередній приголосний передаємо разом з ь | Vieljärvi=Віельярві | ||
| jää | яа | На початку слова й після голосного | Jääski=Яаскі |
| Всередині слова після приголосного, пор. jä | |||
| jö | є | На початку слова та після голосного | Jöns=Єнс, Jöröjukka=Єреюкка |
| ’є | Всередині слова після приголосних b, f, g, h, k, m, p, r, v | Yrjö=Юр'є | |
| ьє | Всередині слова після приголосних d, l, n, s, t, але так, щоб не було двох ь поспіль | Lötjönen=Летьєнен, Pöljönen=Пельєнен | |
| jöö | єе | На початку слова та після голосного | Jöökki=Єеккі, Äijöö=Ейєе/Яйєе |
| ’єе, ьєе | Всередині слова після приголосного, пор. jö | ||
| k | к | Kauko=Кауко/Кавко, Kalske=Калске, Kotka=Котка | |
| k, kj | ч | Швед., перед e, i, y, ä, ö | Kersten=Черстен, Kellberg/Kjellberg=Челльберґ |
| kk | кк | Orvokki=Орвоккі, Kukkonen=Кукконен, Kokkola=Коккола | |
| l | л | Перед голосним | Lauri=Лаурі/Лаврі, Saalasti=Сааласті, Aulanko=Ауланко/Авланко |
| Перед приголосним після складу з a, o, u | Salme=Салме, Tolppanen=Толппанен, Salpausselkä=Салпауссел(ь)кя/Салпавссел(ь)кя | ||
| ль / л | Перед приголосним після складу з e, i, y, ä, ö | Vilho=Вілго/Вільго, Siltanen=Сілтанен/Сільтанен | |
| Деякі назви мають усталену форму, напр. | Helsinki=Гельсінкі | ||
| В кінці слова | Emil=Еміль/Еміл, Joel=Йоель/Йоел, Paul=Пауль/Паул/Павль/Павл | ||
| Багато імен західного походження з приголосним l традиційно пишуть в українській мові через ль, навіть якщо в попередньому складі голосний заднього ряду (a, o, u), напр. Adolf=Адольф, Albert=Альберт, Alfred=Альфред, Arnold=Арнольд, Osvald=Освальд, Valdemar=Вальдемар, Hjalmar=Яльмар тощо. Передаючи такі імена, слід дотримуватися української орфографічної традиції, однак передаючи фінські імена, ліпше дотримуватися вищезазначаних рекомендацій. | |||
| ль | Якщо далі йде сполучення j + голосний (пор. ja, je, ji, ju, jy, jä, jö) | Pöljä=Пелья | |
| lju | ю | Швед., на початку слова | Ljung=Юнґ |
| ll | лл | Всередині слова між голосними | Kalle=Калле, Ulla=Улла, Svalling=Сваллінґ |
| Швед. після a, o, u перед приголосним | Kallvik=Каллвік | ||
| лль | Швед. після e, i, y, ä, ö перед приголосним | Kellberg=Челльберґ | |
| Швед. у кінці слова | Lindell=Лінделль, Revell=Ревелль | ||
| m | м | Mikko=Мікко, Lampi=Лампі, Maarianhamina=Мааріангаміна | |
| mm | мм | Emma=Емма, Lammio=Ламміо, Tammisaari=Таммісаарі | |
| n | н | Niilo=Нійло/Нііло, Nieminen=Ніемінен, Naantali=Наанталі | |
| nn | нн | Annikki=Анніккі, Kanninen=Каннінен, Päijänne=Пяйянне | |
| o | о | Outi=Оуті/Овті, Orko=Орко, Outokumpu=Оутокумпу/Овтокумпу | |
| o | о/у | Швед., залежить від вимови в шведській мові | Rolf=Рол(ь)ф, Torstensson=Торстенссон, Borgå=Борґо |
| Bo=Бу, Olavsson=Улавссон, Domarby=Думарбю | |||
| oi | ой | Oiva=Ойва, Koivisto=Койвісто, Voikkaa=Войккаа | |
| oo | оо | Roope=Роопе, Noopila=Ноопіла, Porvoo=Порвоо | |
| ou | оу | Перед голосним | Louekoski=Лоуекоскі |
| оу/ов | В інших випадках | Outi=Оуті/Овті | |
| p | п | Pekka=Пекка, Tapola=Тапола, Pori=Порі | |
| pp | пп | Seppo=Сеппо, Tappurainen=Таппурайнен, Lappi=Лаппі | |
| q | к | Qvintus=Квінтус | |
| qu | кв | Sundquist=Сундквіст | |
| r | р | Risto=Рісто, Torvinen=Торвінен, Rauma=Раума/Равма | |
| rr | рр | Aarre=Аарре, Verronen=Верронен, Arrakoski=Арракоскі | |
| s | с | Simo=Сімо, Säisiö=Сяйсіе, Salo=Сало | |
| sj | ш | Швед. | Sjundeå=Шундео, Sjöberg=Шеберґ |
| sk | ш | Швед. перед e, i, y, ä, ö | Skärström=Шерстрем, Skeppsbro=Шеппсбру |
| ski/skj | ш | Швед. | Skiöld/Skjöld=Шельд |
| ss | сс | Jussi=Юссі, Kassinen=Кассінен, Nissilä=Ніссіля | |
| stj | ш | Швед. | Stjernberg=Шернберґ, Tawaststjerna=Тавастшерна |
| t | т | Tuulikki=Тууліккі/Тувліккі, Timonen=Тімонен, Turku=Турку | |
| tj | ч | Швед. | Tjeder/Tjäder=Чедер |
| tt | тт | Terttu=Тертту, Henttonen=Генттонен, Uittamo=Уйттамо | |
| u | у | Unto=Унто, Uotila=Уотіла, Kumpula=Кумпула | |
| у/в | Як друга частина дифтонга та довгого u: див. au, eu, iu, ou, uu | ||
| ui | уй | Tuija=Туйя, Uino=Уйно, Puijo=Пуййо | |
| uu | уу | Перед голосним та у кінці слова | Kuuanoja=Кууаноя, Kainuu=Кайнуу |
| уу/ув | Перед приголосним | Uuno=Ууно/Увно, Kuusinen=Куусінен/Кувсінен | |
| v/w | в | Valto=Валто, Wartiovaara=Вартіоваара, Vantaa=Вантаа | |
| x | кс | Felix=Фелікс, Axelsson=Аксельссон, Saxby=Саксбю | |
| y | ю | Käpylä=Кяпюля, Saxby=Саксбю, Kyllikki=Кюлліккі, Rydbeck=Рюдбекк, Chydenius=Чюденіус, Yrjölä=Юр'єля, Ylivieska=Юлівіеска, Kymmene=Кюммене | |
| у/в | Як друга частина дифтонга та довгого y: див. ey, iy, yy, äy, öy | Köyliö=Кеуліе/Кевліе | |
| і | У шведських іменах та назвах на початку слова | Yngve=Інґве, Ylander=Іландер, Yttervik=Іттервік | |
| Додатково, наприклад, у цьому імені | Sylvia=Сілвія/Сільвія | ||
| и | У словах слов'янського походження | Zyszkowicz=Зишковіч | |
| yi | юй | Yijälä=Юйяля | |
| yy | юу/юв | Не в кінці слова | Myyrmäki=Мюурмякі/Мюврмякі, Lyyli=Люулі/Лювлі, Kyyrö=Кюуре/Кювре, Yyteri=Юутері/Ювтері |
| юу | В кінці слова | Lempyy=Лемпюу, Uusikaarlepyy=Уусікаарлепюу/Увсікаарлепюу | |
| yä | юя | Keikyä=Кейкюя, Pöytyä=Пеутюя/Певтюя | |
| yö | юе | Kyösti=Кюесті, Yöntilä=Юентіля | |
| z | с | Mauritz=Маурітс/Маврітс, Zacharias=Сакаріас | |
| ц | У словах німецького походження | Zimmer=Ціммер | |
| з | У словах слов'янського походження | Zyszkowicz=Зишковіч | |
| å | о | Åke=Оке, Åström=Острем, Åggelby=Оґґельбю | |
| а | Винятки | Åbo=Або, Åland=Аланд | |
| ä | е/я | На початку слова | Ämmälä=Еммяля/Яммяля, Ähtäri=Егтярі/Ягтярі |
| я | Всередині та в кінці слова | Väinö=Вяйне, Jylhä=Юльгя, Mäntyharju=Мянтюгар'ю, Ypäjä=Юпяя | |
| е | У шведських словах | Ängskulla=Енґскулла, Märta=Мерта, Räckhals=Рекгалс | |
| äi | ей/яй | На початку слова | Äikiä=Ейкія/Яйкія |
| яй | Всередині слова | Käiväräinen=Кяйвяряйнен, Päiviö=Пяйвіе, Päijänne=Пяйянне | |
| äy | еу/ев/яу/яв | На початку слова | Äystö=Еусте/Евсте/Яусте/Явсте, Äyräpää=Еуряпяа/Евряпяа/Яуряпяа/Явряпяа |
| яу/яв | Всередині слова | Säynätsalo=Сяунятсало/Сявнятсало, Mäyränen=Мяурянен/Мяврянен | |
| ää | ее/яа | На початку слова | Ääri=Еері/Яарі, Äänekoski=Еенекоскі/Яанекоскі |
| яа | Всередині та в кінці слова | Kääriä=Кяарія, Vääksy=Вяаксю, Haanpää=Гаанпяа | |
| ö | е | Не після j | Östen=Естен, Öljymäki=Ельюмякі, Överby=Евербю, Päiviö=Пяйвіе, Sjögren=Шеґрен, Körsbärsgränden=Черсберсґренден, Könönen=Кененен, Pöljä=Пелья, Sörnäinen=Серняйнен |
| Після j, пор. jö | Jöröjukka=Єреюкка | ||
| öi | ей | Не після j | Öintilä=Ейнтіля, Höijer=Гейєр, Töijensalo=Тейєнсало |
| Після j, пор. jö | |||
| öy | еу/ев | Не після j | Öystilä=Еустіля/Евстіля, Röyttä=Реуття/Ревття, Söyrinki=Сеурінкі/Севрінкі, Vöyri=Веурі/Веврі |
| Після j, пор. jö | |||
| öö | ее | Не після j | Höök=Геек, Ränsöö=Рянсее, Töölö=Тееле |
| Після j, пор. jöö |
«Правило дев'ятки» Редагувати
«В українській мові існує т. зв. „правило дев'ятки“, яке реґламентує вживання літер і та и в словах іншомовного походження. Суть його полягає в тому, що коли перед літерою і є одна з дев'яти приголосних: д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р, і водночас після неї будь-яка приголосна (крім й), замість і повинна бути и. Правило завжди діє в загальних назвах: дизель, силікат, режим, і його застосовують також і в найновіших запозиченнях: принтер, чипси. Традиційно літеру и замість і вживають і в деяких інших випадках, не передбачених цим правилом, напр. єпископ, митрополит, вимпел, химера.»
«Ситуація з власними назвами складніша. У прізвищах воно поширюється лише на випадки з п'ятьма літерами замість дев'ятьох: ж, ч, ш, щ і ц (Вашинґтон, Цицерон, Чингісхан, але Дізель). Те саме стосується зокрема й російських прізвищ, хоча їх написання реґламентоване й іншими нормами. У топонімах правило зазвичай не діє — його застосовують лише в певних випадках (напр. Америка, Антарктида, Алжир, Чикаго, Мадрид, Рига, Британія, Братислава, Бразилія, Сирія, Скандинавія).»
«Такі приписи містяться в чинному правописі української мови 2007 р. Що стосується наведених далі правил транслітерації, в них „правило дев'ятки“ не враховано взагалі, насамперед тому, що його застосування залежить від того, чи є назва топонімом чи прізвищем. До того ж норми можуть дещо змінитися в наступних редакціях правопису.»
«Утім, це правило примітне тим, що воно впливає на написання назви фінської столиці. В чинному правописі цю назву взагалі не вказано в розділі, що описує „правило дев'ятки“, і, отже, її слід писати так: Гельсінкі. Однак у сучасній українській мові фіґурують і інші варіанти написання, один з яких (Гельсинкі) можна обґрунтувати саме цим правилом, і саме тому його поява виправдана і в цьому словнику. Натомість інші варіанти написання, крім Гельсінкі й Гельсинкі, є некоректними.»
Авторські права Редагувати
Ця стаття в Вікіпедії скопіювана з названого джерела без змін з дозволу авторів.
Джерело Редагувати
- Юрій Зуб, Фінсько-український словник, Гельсінський університет, 2012, с. 491–499, ISBN 978-952-10-7948-1.
Див. також Редагувати
|