www.wikidata.uk-ua.nina.az

Латиші 26 27 латис latvieši північноєвропейський балтійський народ корінне населення Латвії Носії латиської мови що нале

Латиші

Латиші́ (латис. latvieši) — північноєвропейський балтійський народ, корінне населення Латвії. Носії латиської мови, що належить до балтійської групи індоєвропейських мов. Сформувалися у XV—XVII століттях на основі балтських (земгалів, куршів, латгалів, селонів) та угро-фінських (ліви, ести) племен, що заселяли історичну Лівонію. Належать до східно-балтійського расового типу. Зазнали сильного культурного впливу німців, які християнізували та колонізували латвійські землі в XIII столітті, в ході Лівонського хрестового походу. Мають тісні історично-культурні зв'язки з сусідніми литовцями та естонцями. Традиційно сповідують християнство — лютеранство та католицизм. До початку ХХ століття перебували під іноземним пануванням — німецьким, литовським, шведським, російським. У 1918—1920 роках, внаслідок розпаду Російської імперії та завдяки війні за незалежність, створили власну національну державу — Латвійську Республіку. Під час Другої світової війни (1939—1945) були під радянською (1940—1941) та німецькою (1941—1944) окупацією. За результатами цієї війни опинилися під радянським гнітом (1944—1991). Вели визвольну боротьбу в складі партизанських загонів (Лісові брати) та німецьких військ (Латиський добровольчий легіон). Інкорпоровані як Латвійська РСР до складу СРСР (1940). За радянського панування зазнали сильної москвинізації та національно-культурної асиміляції. 1991 року, завдяки розвалу Радянського Союзу, відновили власну незалежність.

Латиші
Кількість бл. 1,530,000
Ареал

 Латвія 1 187 891 (2021)
 США 96,070–102,000 (2009)
 Велика Британія 39,000 (2011)
 Канада 27,870 (2006)
 Німеччина 27,752 (2014)
 Бразилія 25,000 (2002)
 Ірландія 20,593 (2011)
 Австралія 20,124 (2011)
 Росія 18 979 (2010)
 Нова Зеландія 20,000 (2004)
 Норвегія 8,077 (2013)
 Україна 5,079 (2001)


 Ізраїль 4,000 (2020)
 Данія 3,799 (2012)
 Іспанія 3,711 (2011)
 Естонія 3,329 (2020)
 Фінляндія 3,232 (2020)
 Італія 2,689 (2014)
 Франція 2,602 (2016)
 Литва 2,300 (2012)
 Білорусь 1,549 (2009)
 Узбекистан 1,800
 Нідерланди 1,400(2002)
 Казахстан 1,123 (2009)
Близькі до: Литовці, естонці
Мова Латиська
Релігія Лютеранство, католицизм

Історія

Предками латишів були балтські племена, що оселилися на території Латвії в 3-2-у тисячолітті до нашої ери. На початку 1-го тисячоліття нашої ери сформувалися близькі щодо культури етнічні утворення:

В 10-12 століттях на землях латгалів, які до цього часу знаходилися у васальній залежності від Полоцького князівства, виникають перші державні утворення — князівства Талава, Ерсика й Кокнесе. З кінця 12 століття почалася німецька колонізація Латвії, що завершилася включенням її в землі Ливонського ордену й інших німецьких князівств.

На території Латвії поширилося католицтво, з 1-ї половини 16 століття — протестантизм. У 1561 більша частина Латвії стала залежною від Великого князівства Литовського, пізніше — Речі Посполитої. В 1629 році західна частина відійшла до Швеції.

У 18 столітті в результаті Північної війни й розділів Польщі 1772 й 1795 Латвія увійшла до складу Російської імперії.

У середині 19 століття на основі середньолатиського діалекту сформувалася літературна мова. В 1920 році Латвія здобула незалежність, але 1940 року її завоювала СРСР. 1990 року ВР Латвії ухвалила Декларацію про її незалежність.

Культура

Традиційні заняття — землеробство (жито, пшениця, ячмінь, овес, гречка, коноплі, бобові, картопля, у Латгалії — льон) і тваринництво (велика рогата молочна худоба, вівці, свині, коні), на узбережжі — рибальство. Традиційні ремесла — обробка деревини, шкіри, металу, бурштину, ткацтво. У латишів різних областей — Латгалії, Курземе, Відземе, Земгалії й ін. — зберігаються особливості в культурі.

Житло

Традиційні поселення — однодворки (віенсетас), на сході — села рядового і вуличного планування (ціемс, саджа). Розташування будівель садиби (житловий будинок — істаба, господарські будівлі — кліть, клуня, хлів, лазня) у різних районах по-різному.

Основний тип традиційного житла — зруб на фундаменті з природного каменю. Дахи двосхилі (у Відземе й Курземе — чотирискатні), із соломи, очерету або дранки. Житлові приміщення розташовувалися обабіч сіней (намс) з кухнею. Латгальская істаба, близька до російської й білоруської курної хати, має вигляд двох самостійних зрубів з російською піччю, з'єднаних холодними сіньми (синцес). У 1920-30-х роках поширилися багатокамерні сільські будинки типу котеджів. Наприкінці 1940-х років почалося переселення латишів з хуторів у селища, розташування яких здебільшого збігалося з колишніми волосними центрами.

Одяг

Традиційний жіночий костюм — довга тунікоподібна сорочка, смугаста або картата спідниця, наплічна накидка (віллайне). Були місцеві особливості в покрої, кольорах й прикрасах одягу. У Видземі сорочки прикрашалися мережкою, накидки — білі, головний убір дівчини — червоний вінок, що розшитий бісером, заміжні — білий вишитий чепець. У Земгалії сорочка прикрашалася білою вишивкою, спідниця — особливим браним («квітковим») візерунком, накидка — багатим тканим візерунком; на голові носили шовкову хустку, що зав'язувалася в дівчини позаду, у заміжніх — під підборіддям; дівчата також носили металеві вінки, заміжні жінки — тюлеві чепці. Курземський костюм (зберігався довше інших, аж до середини 20 століття) відрізнявся металевими поясами, яскраво-синіми накидками з металевими прикрасами, пряжками-сактами. На голові носили металеві або ткані на твердому каркасі вишиті бісером вінки. Латгальский костюм складався із сорочки із червоним браним або вишитим візерунком, картатої (на півночі — білої) спідниці, білої накидки із синьо-зеленою вишивкою, лляного наплічного покривала (снатене). Головний убір дівчини — червоний вишитий бісером вінок, заміжніх — білий вишитий чепець. Аугшземський костюм окремими рисами подібний до латгальського, відземського і земгальського: сорочка із прямими поликами (на відміну від інших латиських жіночих сорочок) прикрашалася червоною вишивкою, спідниця — картата або у світлу смужку, головний убір — полотняний (наматс), по святах надягали фартух.

Чоловічий одяг більш одноманітний, складався з каптана (білого, сірого або синього), штанів (одного кольору з каптаном або картатих), сорочки, пояса, шарфа, шапки, рукавичок. Штани заправлялися в шкарпетки з кольоровим одворотом, взуття — чоботи або постоли. По святах обов'язково одягався чорний або сірий капелю — ратене. І чоловічі й жіночі сорочки сколювалися в коміра металевою пряжкою. З 2-ї половини 19 століття традиційний костюм почав виходити із уживання.

Страви

Традиційна їжа — борошно, крупи, горох, боби. Хліб пекли кислий, в основному з житнього борошна. З товченого конопельного насіння готували так зване молоко, що слугувало приправою до картоплі й каш. Традиційні страви — юшки із круп (путра) і овочів (капусти), каші, галушки з гороху або бобів, у свята — пироги зі шпигом, печиво, м'ясні страви (наприклад, на Різдво й Новий рік — свиняча голова з кислою капустою, на Великдень — яйця й холодець), на Іванів день (Ліго) — «янів сир» із сиру. Традиційні напої — збитень із житнього борошна, ячмінне пиво, березовий і кленовий соки.

Традиції та фольклор

Родина — була патрилінійна. Звичайне господарство переходило до старшого сина, інші спадкоємці одержували свою частку грішми, на які навчалися ремеслу, одержували освіту, ішли на заробітки в міста або в батраки. Було поширено приймачество.

Найрозвиненіші види прикладного мистецтва — художнє ткацтво, вишивка, в'язання, плетиво, різьблення по дереву, виробництво керамічних виробів, обробка металу, бурштину, тиснення по шкірі. Усна народна творчість включає: казки (тейки), перекази, анекдоти, загадки, прислів'я, приказки. Багатий пісенний фольклор — дайни (пісні трудові, сатиричні, побутові, календарні й ін.). Основні музичні інструменти — кокле (тип гуслів), смуйгас (волинка), скрипка, сопілка й ін. Народні пісні є найважливішою частиною репертуару пісенних свят, що регулярно проводяться з 1873.

Чисельність

  • 1920: &&&&&&&&01161404.&&&&001 161 404 особи (в Латвії; 72,76 % населення країни)
  • 1925: &&&&&&&&01354126.&&&&001 354 126 осіб (в Латвії; 73,40 % населення країни)
  • 1930: &&&&&&&&01394957.&&&&001 394 957 осіб (в Латвії; 73,42 % населення країни)
  • 1935: &&&&&&&&01472612.&&&&001 472 612 особи (в Латвії; 75,50 % населення країни)
  • 1959: &&&&&&&&01297881.&&&&001 297 881 особи (в Латвії; 62,00 % населення країни)
  • 1970: &&&&&&&&01341805.&&&&001 341 805 осіб (в Латвії; 56,76 % населення країни)
  • 1979: &&&&&&&&01344105.&&&&001 344 105 осіб (в Латвії; 53,7 % населення країни)
  • 1989: &&&&&&&&01387757.&&&&001 387 757 осіб (в Латвії; 52,0 % населення країни)
  • 2000: &&&&&&&&01370703.&&&&001 370 703 осіб (в Латвії; 57,7 % населення країни)
  • 2011: &&&&&&&&01255785.&&&&001 255 785 осіб (в Латвії; 62,2 % населення країни)

Сучасність

 Латвія 1 229 067 (2014)
 США 96,070–102,000 (2009)
 Велика Британія 39,000 (2011)
 Канада 27,870 (2006)
 Німеччина 27,752 (2014)
 Бразилія 25,000 (2002)
 Ірландія 20,593 (2011)
 Австралія 20,124 (2011)
 Росія 20,068 (2010)
 Нова Зеландія 20,000 (2004)
 Норвегія 8,077 (2013)
 Україна 5,079 (2001)
 Швеція 4,116 (2009)
 Данія 3,799 (2012)
 Іспанія 3,711 (2011)
 Італія 2,689 (2014)
 Литва 2,300 (2012)
 Естонія 2,171 (2012)
 Франція 1,702 (2007)
 Білорусь 1,549 (2009)
 Нідерланди 1,400 (2002)
 Фінляндія 1,164 (2013)
 Казахстан 1,123 (2009)
 Швейцарія 736 (2006)
 Бельгія 679 (2008)
 Ісландія 654 (2013)
 Туркменістан 500 (2010)
 Венесуела 300
 Молдова 400 (2010)
 Португалія 383 (2010)
 Польща 293 (2011)
 Грузія 200
 Аргентина 200
 Чехія 193 (2011)
 Австрія 152 (2002)
 Узбекистан 140 (2000)
 Чилі 100
 Греція 69 (2006)
 Киргизстан 82 (2009) Хорватія 11 (2001)

Видатні латиші

  • Письменник: Райніс (Яніс Пліекшанс, 1865—1929), відомий латиський письменник, діяч культури, політик, автор численних видань віршів, поем, п'єс й ін. Райніс названий «людиною 20 століття Латвії».
  • Композитори: Андрейс Юр'янс (1856—1922) і Язепс Вітолс (1863—1948) — основоположники національного стилю в латиській інструментальній музиці.
    Раймонд Паулс — видатний естрадний композитор і громадський діяч.
  • Художники: Яніс Розенталс (1866—1916) та Вільгельм Пурвіт (1872—1945) — найвідоміші латиські художники. Яніс Розенталс — основоположник латиського портретного живопису. Багато зробив для розвитку латиського пейзажу Вілгелмс Пурвітіс, завдяки йому цей жанр навіки зайняв своє місце в європейському живописі.
  • Учені: Давид Іеронім Ґрінделіс (1776—1836) — перший природознавець Латвії, хімік, фармацевт і лікар.
  • Спортсмени: Яніс Лусіс (1939) — єдиний спортсмен Латвії (метання списа), що завоював три олімпійські медалі (золоту, срібну, бронзову). Уляна Семенова (1952) — найвидатніша баскетболістка в історії олімпійських ігор, триразова чемпіонка світу.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Латиші

Джерела

Примітки

  1. ↑ . Архів оригіналу за 20 лютого 2006. Процитовано 6 січня 2007. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 15 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2016. 
  3. ↑ Detailed Tables - American FactFinder. Factfinder.census.gov. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 3 грудня 2011. 
  4. ↑ Population by country of birth and nationality, Annual Population Survey, Office of National Statistics, 2010] [ 28 серпня 2010 у Wayback Machine.]
  5. ↑ BNS. . Tvnet.lv. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 3 грудня 2011. 
  6. ↑ . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 15 квітня 2016. 
  7. ↑ . Destatis.de. 20 жовтня 2008. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 23 січня 2012. 
  8. ↑ . Epoca.globo.com. 24 червня 2002. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 3 грудня 2011. 
  9. ↑ . Census Office Ireland. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 29 січня 2013. 
  10. ↑ . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 квітня 2016. 
  11. Всеросійський перепис населення (2010)
  12. ↑ . Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 15 квітня 2016. 
  13. ↑ State statistics committee of Ukraine — National composition of population, 2001 census [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  14. Immigrant and Emigrant Populations by Country of Origin and Destination. 10 лютого 2014. 
  15. StatBank Denmark. Statbank.dk. Процитовано 2 August 2017. 
  16. Población extranjera por sexo, edad (grupos quinquenales) y país de nacionalidad. Ine.es. Процитовано 2 August 2017. 
  17. . Statistics Estonia. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 30 березня 2016. 
  18. . Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 24 травня 2023. 
  19. Statistiche demografiche ISTAT. Demo.istat.it. Процитовано 28 червня 2015. 
  20. Présentation de la Lettonie. 
  21. [1] [ December 21, 2011, у Wayback Machine.]
  22. . Db1.stat.gov.lt. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 3 грудня 2011. 
  23. Latvian | Joshua Project. 
  24. . Cbs.nl. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 15 квітня 2016. 
  25. Ethnic composition, religion and language skills in the Republic of Kazakhstan [ 2011-07-23 у Wayback Machine.]
  26. Що таке латвійці, латиші [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.] Словопедія
  27. Латиші́ [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.] Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 454.
  28. Всеросійський перепис населення, 2010
  29. . Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 15 квітня 2016. 
  30. . Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 15 квітня 2016. 
  31. . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 7 квітня 2022. 
  32. . Demo.istat.it. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 28 червня 2015. 
  33. . Db1.stat.gov.lt. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 3 грудня 2011. 
  34. . Stat.ee. 13 жовтня 2011. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 3 грудня 2011. 
  35. . Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 15 квітня 2016. 
  36. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 15 квітня 2016. 
  37. . Pxweb2.stat.fi. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 3 грудня 2011. 
  38. . Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 15 квітня 2016. 
  39. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2016. 
  40. (нід.). Statbel.fgov.be. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 3 грудня 2011. 
  41. . Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2022. 
  42. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 квітня 2016. 
  43. . Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 15 квітня 2016. 
  44. (пол.) http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/LUD_ludnosc_stan_str_dem_spo_NSP2011.pdf [ 18 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  45. . Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 15 квітня 2016. 
  46. ftp://www.statistik.at/pub/neuerscheinungen/vzaustriaweb.pdf[недоступне посилання з квітня 2019]
  47. Этнический атлас Узбекистана [ 23 березня 2014 у Wayback Machine.] Институт «Открытое общество», 2002—451 с. (см. [ 7 липня 2020 у Wayback Machine.])
  48. . Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 15 квітня 2016. 
  49. . Архів оригіналу за 30 травня 2011. Процитовано 15 квітня 2016. 
  50. . Dzs.hr. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 3 грудня 2011. 

Мережні посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Latishi 26 27 latis latviesi pivnichnoyevropejskij baltijskij narod korinne naselennya Latviyi Nosiyi latiskoyi movi sho nalezhit do baltijskoyi grupi indoyevropejskih mov Sformuvalisya u XV XVII stolittyah na osnovi baltskih zemgaliv kurshiv latgaliv seloniv ta ugro finskih livi esti plemen sho zaselyali istorichnu Livoniyu Nalezhat do shidno baltijskogo rasovogo tipu Zaznali silnogo kulturnogo vplivu nimciv yaki hristiyanizuvali ta kolonizuvali latvijski zemli v XIII stolitti v hodi Livonskogo hrestovogo pohodu Mayut tisni istorichno kulturni zv yazki z susidnimi litovcyami ta estoncyami Tradicijno spoviduyut hristiyanstvo lyuteranstvo ta katolicizm Do pochatku HH stolittya perebuvali pid inozemnim panuvannyam nimeckim litovskim shvedskim rosijskim U 1918 1920 rokah vnaslidok rozpadu Rosijskoyi imperiyi ta zavdyaki vijni za nezalezhnist stvorili vlasnu nacionalnu derzhavu Latvijsku Respubliku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 buli pid radyanskoyu 1940 1941 ta nimeckoyu 1941 1944 okupaciyeyu Za rezultatami ciyeyi vijni opinilisya pid radyanskim gnitom 1944 1991 Veli vizvolnu borotbu v skladi partizanskih zagoniv Lisovi brati ta nimeckih vijsk Latiskij dobrovolchij legion Inkorporovani yak Latvijska RSR do skladu SRSR 1940 Za radyanskogo panuvannya zaznali silnoyi moskvinizaciyi ta nacionalno kulturnoyi asimilyaciyi 1991 roku zavdyaki rozvalu Radyanskogo Soyuzu vidnovili vlasnu nezalezhnist LatishiK ValdemarsA PumpursK BaumanisYa ChaksteKilkist bl 1 530 000 1 Areal Latviya 1 187 891 2021 2 SShA 96 070 102 000 2009 3 Velika Britaniya 39 000 2011 4 5 Kanada 27 870 2006 6 Nimechchina 27 752 2014 7 Braziliya 25 000 2002 8 Irlandiya 20 593 2011 9 Avstraliya 20 124 2011 10 Rosiya 18 979 2010 11 Nova Zelandiya 20 000 2004 1 Norvegiya 8 077 2013 12 Ukrayina 5 079 2001 13 Izrayil 4 000 2020 14 Daniya 3 799 2012 15 Ispaniya 3 711 2011 16 Estoniya 3 329 2020 17 Finlyandiya 3 232 2020 18 Italiya 2 689 2014 19 Franciya 2 602 2016 20 21 Litva 2 300 2012 22 Bilorus 1 549 2009 Uzbekistan 1 800 23 Niderlandi 1 400 2002 24 Kazahstan 1 123 2009 25 Blizki do Litovci estonciMova LatiskaReligiya Lyuteranstvo katolicizm Zmist 1 Istoriya 2 Kultura 2 1 Zhitlo 2 2 Odyag 2 3 Stravi 2 4 Tradiciyi ta folklor 3 Chiselnist 3 1 Suchasnist 4 Vidatni latishi 5 Div takozh 6 Dzherela 7 Primitki 8 Merezhni posilannyaIstoriya Redaguvati Predkami latishiv buli baltski plemena sho oselilisya na teritoriyi Latviyi v 3 2 u tisyacholitti do nashoyi eri Na pochatku 1 go tisyacholittya nashoyi eri sformuvalisya blizki shodo kulturi etnichni utvorennya na uzberezhzhi Baltijskogo morya kurshi pivnichnishe vid richki Daugava latgali u basejni richki Liyelupe zemgali u Pivdenno Shidnij Latviyi seloni V 10 12 stolittyah na zemlyah latgaliv yaki do cogo chasu znahodilisya u vasalnij zalezhnosti vid Polockogo knyazivstva vinikayut pershi derzhavni utvorennya knyazivstva Talava Ersika j Koknese Z kincya 12 stolittya pochalasya nimecka kolonizaciya Latviyi sho zavershilasya vklyuchennyam yiyi v zemli Livonskogo ordenu j inshih nimeckih knyazivstv Na teritoriyi Latviyi poshirilosya katolictvo z 1 yi polovini 16 stolittya protestantizm U 1561 bilsha chastina Latviyi stala zalezhnoyu vid Velikogo knyazivstva Litovskogo piznishe Rechi Pospolitoyi V 1629 roci zahidna chastina vidijshla do Shveciyi U 18 stolitti v rezultati Pivnichnoyi vijni j rozdiliv Polshi 1772 j 1795 Latviya uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi U seredini 19 stolittya na osnovi serednolatiskogo dialektu sformuvalasya literaturna mova V 1920 roci Latviya zdobula nezalezhnist ale 1940 roku yiyi zavoyuvala SRSR 1990 roku VR Latviyi uhvalila Deklaraciyu pro yiyi nezalezhnist Kultura RedaguvatiTradicijni zanyattya zemlerobstvo zhito pshenicya yachmin oves grechka konopli bobovi kartoplya u Latgaliyi lon i tvarinnictvo velika rogata molochna hudoba vivci svini koni na uzberezhzhi ribalstvo Tradicijni remesla obrobka derevini shkiri metalu burshtinu tkactvo U latishiv riznih oblastej Latgaliyi Kurzeme Vidzeme Zemgaliyi j in zberigayutsya osoblivosti v kulturi Zhitlo Redaguvati Tradicijni poselennya odnodvorki viensetas na shodi sela ryadovogo i vulichnogo planuvannya ciems sadzha Roztashuvannya budivel sadibi zhitlovij budinok istaba gospodarski budivli klit klunya hliv laznya u riznih rajonah po riznomu Osnovnij tip tradicijnogo zhitla zrub na fundamenti z prirodnogo kamenyu Dahi dvoshili u Vidzeme j Kurzeme chotiriskatni iz solomi ocheretu abo dranki Zhitlovi primishennya roztashovuvalisya obabich sinej nams z kuhneyu Latgalskaya istaba blizka do rosijskoyi j biloruskoyi kurnoyi hati maye viglyad dvoh samostijnih zrubiv z rosijskoyu pichchyu z yednanih holodnimi sinmi sinces U 1920 30 h rokah poshirilisya bagatokamerni silski budinki tipu kotedzhiv Naprikinci 1940 h rokiv pochalosya pereselennya latishiv z hutoriv u selisha roztashuvannya yakih zdebilshogo zbigalosya z kolishnimi volosnimi centrami Odyag Redaguvati Tradicijnij zhinochij kostyum dovga tunikopodibna sorochka smugasta abo kartata spidnicya naplichna nakidka villajne Buli miscevi osoblivosti v pokroyi kolorah j prikrasah odyagu U Vidzemi sorochki prikrashalisya merezhkoyu nakidki bili golovnij ubir divchini chervonij vinok sho rozshitij biserom zamizhni bilij vishitij chepec U Zemgaliyi sorochka prikrashalasya biloyu vishivkoyu spidnicya osoblivim branim kvitkovim vizerunkom nakidka bagatim tkanim vizerunkom na golovi nosili shovkovu hustku sho zav yazuvalasya v divchini pozadu u zamizhnih pid pidboriddyam divchata takozh nosili metalevi vinki zamizhni zhinki tyulevi chepci Kurzemskij kostyum zberigavsya dovshe inshih azh do seredini 20 stolittya vidriznyavsya metalevimi poyasami yaskravo sinimi nakidkami z metalevimi prikrasami pryazhkami saktami Na golovi nosili metalevi abo tkani na tverdomu karkasi vishiti biserom vinki Latgalskij kostyum skladavsya iz sorochki iz chervonim branim abo vishitim vizerunkom kartatoyi na pivnochi biloyi spidnici biloyi nakidki iz sino zelenoyu vishivkoyu llyanogo naplichnogo pokrivala snatene Golovnij ubir divchini chervonij vishitij biserom vinok zamizhnih bilij vishitij chepec Augshzemskij kostyum okremimi risami podibnij do latgalskogo vidzemskogo i zemgalskogo sorochka iz pryamimi polikami na vidminu vid inshih latiskih zhinochih sorochok prikrashalasya chervonoyu vishivkoyu spidnicya kartata abo u svitlu smuzhku golovnij ubir polotnyanij namats po svyatah nadyagali fartuh Cholovichij odyag bilsh odnomanitnij skladavsya z kaptana bilogo sirogo abo sinogo shtaniv odnogo koloru z kaptanom abo kartatih sorochki poyasa sharfa shapki rukavichok Shtani zapravlyalisya v shkarpetki z kolorovim odvorotom vzuttya choboti abo postoli Po svyatah obov yazkovo odyagavsya chornij abo sirij kapelyu ratene I cholovichi j zhinochi sorochki skolyuvalisya v komira metalevoyu pryazhkoyu Z 2 yi polovini 19 stolittya tradicijnij kostyum pochav vihoditi iz uzhivannya Stravi Redaguvati Tradicijna yizha boroshno krupi goroh bobi Hlib pekli kislij v osnovnomu z zhitnogo boroshna Z tovchenogo konopelnogo nasinnya gotuvali tak zvane moloko sho sluguvalo pripravoyu do kartopli j kash Tradicijni stravi yushki iz krup putra i ovochiv kapusti kashi galushki z gorohu abo bobiv u svyata pirogi zi shpigom pechivo m yasni stravi napriklad na Rizdvo j Novij rik svinyacha golova z kisloyu kapustoyu na Velikden yajcya j holodec na Ivaniv den Ligo yaniv sir iz siru Tradicijni napoyi zbiten iz zhitnogo boroshna yachminne pivo berezovij i klenovij soki Tradiciyi ta folklor Redaguvati Rodina bula patrilinijna Zvichajne gospodarstvo perehodilo do starshogo sina inshi spadkoyemci oderzhuvali svoyu chastku grishmi na yaki navchalisya remeslu oderzhuvali osvitu ishli na zarobitki v mista abo v batraki Bulo poshireno prijmachestvo Najrozvinenishi vidi prikladnogo mistectva hudozhnye tkactvo vishivka v yazannya pletivo rizblennya po derevu virobnictvo keramichnih virobiv obrobka metalu burshtinu tisnennya po shkiri Usna narodna tvorchist vklyuchaye kazki tejki perekazi anekdoti zagadki prisliv ya prikazki Bagatij pisennij folklor dajni pisni trudovi satirichni pobutovi kalendarni j in Osnovni muzichni instrumenti kokle tip gusliv smujgas volinka skripka sopilka j in Narodni pisni ye najvazhlivishoyu chastinoyu repertuaru pisennih svyat sho regulyarno provodyatsya z 1873 Chiselnist Redaguvati1920 amp amp amp amp amp amp amp amp 01161404 amp amp amp amp 00 1 161 404 osobi v Latviyi 72 76 naselennya krayini 1925 amp amp amp amp amp amp amp amp 01354126 amp amp amp amp 00 1 354 126 osib v Latviyi 73 40 naselennya krayini 1930 amp amp amp amp amp amp amp amp 01394957 amp amp amp amp 00 1 394 957 osib v Latviyi 73 42 naselennya krayini 1935 amp amp amp amp amp amp amp amp 01472612 amp amp amp amp 00 1 472 612 osobi v Latviyi 75 50 naselennya krayini 1959 amp amp amp amp amp amp amp amp 01297881 amp amp amp amp 00 1 297 881 osobi v Latviyi 62 00 naselennya krayini 1970 amp amp amp amp amp amp amp amp 01341805 amp amp amp amp 00 1 341 805 osib v Latviyi 56 76 naselennya krayini 1979 amp amp amp amp amp amp amp amp 01344105 amp amp amp amp 00 1 344 105 osib v Latviyi 53 7 naselennya krayini 1989 amp amp amp amp amp amp amp amp 01387757 amp amp amp amp 00 1 387 757 osib v Latviyi 52 0 naselennya krayini 2000 amp amp amp amp amp amp amp amp 01370703 amp amp amp amp 00 1 370 703 osib v Latviyi 57 7 naselennya krayini 2011 amp amp amp amp amp amp amp amp 01255785 amp amp amp amp 00 1 255 785 osib v Latviyi 62 2 naselennya krayini Suchasnist Redaguvati Latviya 1 229 067 2014 2 SShA 96 070 102 000 2009 3 Velika Britaniya 39 000 2011 4 5 Kanada 27 870 2006 6 Nimechchina 27 752 2014 7 Braziliya 25 000 2002 8 Irlandiya 20 593 2011 9 Avstraliya 20 124 2011 10 Rosiya 20 068 2010 28 Nova Zelandiya 20 000 2004 1 Norvegiya 8 077 2013 12 Ukrayina 5 079 2001 13 Shveciya 4 116 2009 29 Daniya 3 799 2012 30 Ispaniya 3 711 2011 31 Italiya 2 689 2014 32 Litva 2 300 2012 33 Estoniya 2 171 2012 34 Franciya 1 702 2007 35 Bilorus 1 549 2009 Niderlandi 1 400 2002 36 Finlyandiya 1 164 2013 37 Kazahstan 1 123 2009 38 Shvejcariya 736 2006 39 Belgiya 679 2008 40 Islandiya 654 2013 41 Turkmenistan 500 2010 Venesuela 300 42 Moldova 400 2010 Portugaliya 383 2010 43 Polsha 293 2011 44 Gruziya 200 Argentina 200 Chehiya 193 2011 45 Avstriya 152 2002 46 Uzbekistan 140 2000 47 Chili 100 Greciya 69 2006 48 Kirgizstan 82 2009 49 Horvatiya 11 2001 50 Vidatni latishi RedaguvatiPismennik Rajnis Yanis Pliekshans 1865 1929 vidomij latiskij pismennik diyach kulturi politik avtor chislennih vidan virshiv poem p yes j in Rajnis nazvanij lyudinoyu 20 stolittya Latviyi Kompozitori Andrejs Yur yans 1856 1922 i Yazeps Vitols 1863 1948 osnovopolozhniki nacionalnogo stilyu v latiskij instrumentalnij muzici Rajmond Pauls vidatnij estradnij kompozitor i gromadskij diyach Hudozhniki Yanis Rozentals 1866 1916 ta Vilgelm Purvit 1872 1945 najvidomishi latiski hudozhniki Yanis Rozentals osnovopolozhnik latiskogo portretnogo zhivopisu Bagato zrobiv dlya rozvitku latiskogo pejzazhu Vilgelms Purvitis zavdyaki jomu cej zhanr naviki zajnyav svoye misce v yevropejskomu zhivopisi Ucheni David Ieronim Grindelis 1776 1836 pershij prirodoznavec Latviyi himik farmacevt i likar Sportsmeni Yanis Lusis 1939 yedinij sportsmen Latviyi metannya spisa sho zavoyuvav tri olimpijski medali zolotu sribnu bronzovu Ulyana Semenova 1952 najvidatnisha basketbolistka v istoriyi olimpijskih igor trirazova chempionka svitu Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu LatishiLatviya Latiska mova Naselennya LatviyiDzherela RedaguvatiI Vinnichenko Latishi Etnichni spilnoti Ukrayini Dovidnik Za red V Yevtuha K 2001 Ruslana Marcenyuk Chiselnist estonciv latishiv ta litovciv na teritoriyi Ukrayini za zagalnimi perepisami kincya HIH pochatku HHI stolit Etnichna istoriya narodiv Yevropi 2017 Vip 51 S 107 126 Latishi na Harkivshini Derzhavnij arhiv Harkivskoyi oblasti 2020 Latishi v suspilno politichnomu socialno ekonomichnomu ta kulturno osvitnomu zhitti Harkivshini u 1920 ti 1930 ti roki O S Goncharova O L Ryabchenko Zbirnik naukovih prac Harkivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni G S Skovorodi Ser Istoriya ta geografiya Harkiv Kolegium 2020 Vip 57 S 103 109 Primitki Redaguvati a b v Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 lyutogo 2006 Procitovano 6 sichnya 2007 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 kvitnya 2023 Procitovano 15 kvitnya 2016 a b Detailed Tables American FactFinder Factfinder census gov Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 3 grudnya 2011 a b Population by country of birth and nationality Annual Population Survey Office of National Statistics 2010 Arhivovano 28 serpnya 2010 u Wayback Machine a b BNS TVNET Arvalstis Lielbritanija paslaik dzivo 39 tukstosi viesstradnieku no Latvijas Tvnet lv Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 3 grudnya 2011 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2016 a b Federal Statistical Office Foreign population by average age and average duration of residence Destatis de 20 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 23 sichnya 2012 a b Revista Epoca Ediyco 214 24 06 2002 Epoca globo com 24 chervnya 2002 Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 3 grudnya 2011 a b CSO Emigration Census Office Ireland Arhiv originalu za 13 listopada 2012 Procitovano 29 sichnya 2013 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2016 Vserosijskij perepis naselennya 2010 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 chervnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2016 a b State statistics committee of Ukraine National composition of population 2001 census Arhivovano 26 grudnya 2018 u Wayback Machine Immigrant and Emigrant Populations by Country of Origin and Destination 10 lyutogo 2014 StatBank Denmark Statbank dk Procitovano 2 August 2017 Poblacion extranjera por sexo edad grupos quinquenales y pais de nacionalidad Ine es Procitovano 2 August 2017 Population by ethnic nationality Statistics Estonia Arhiv originalu za 4 sichnya 2018 Procitovano 30 bereznya 2016 Befolkning 31 12 Efter Omrade Bakgrundsland Kon Ar och Uppgifter Arhiv originalu za 30 bereznya 2022 Procitovano 24 travnya 2023 Statistiche demografiche ISTAT Demo istat it Procitovano 28 chervnya 2015 Presentation de la Lettonie 1 Arhivovano December 21 2011 u Wayback Machine Gyventoju skaicius metu pradzioje Pozymiai tautybe Rodikliu duomenu bazeje Db1 stat gov lt Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 3 grudnya 2011 Latvian Joshua Project Demografie van de allochtonen in Nederland Cbs nl Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2016 Ethnic composition religion and language skills in the Republic of Kazakhstan Arhivovano 2011 07 23 u Wayback Machine Sho take latvijci latishi Arhivovano 31 bereznya 2019 u Wayback Machine Slovopediya Latishi Arhivovano 31 bereznya 2019 u Wayback Machine Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah Tom 4 1973 Stor 454 Vserosijskij perepis naselennya 2010 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 travnya 2020 Procitovano 15 kvitnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 7 kvitnya 2022 Statistiche demografiche ISTAT Demo istat it Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2019 Procitovano 28 chervnya 2015 Gyventoju skaicius metu pradzioje Pozymiai tautybe Rodikliu duomenu bazeje Db1 stat gov lt Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 3 grudnya 2011 Statistics Estonia Population by ethnic nationality 1 January years Stat ee 13 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 3 grudnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 15 kvitnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2016 Taulukko Kieli ian ja sukupuolen mukaan maakunnittain 1990 2010 Pxweb2 stat fi Arhiv originalu za 10 travnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2011 Ethnic composition religion and language skills in the Republic of Kazakhstan Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 15 kvitnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2016 Bevolking per nationaliteit geslacht leeftijdsgroepen op 1 1 2008 nid Statbel fgov be Arhiv originalu za 20 listopada 2011 Procitovano 3 grudnya 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 7 kvitnya 2022 Latvijas Republikas un Venecuelas Bolivara Republikas attiecibas Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 15 kvitnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 listopada 2013 Procitovano 15 kvitnya 2016 pol http www stat gov pl cps rde xbcr gus LUD ludnosc stan str dem spo NSP2011 pdf Arhivovano 18 listopada 2017 u Wayback Machine Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 lipnya 2011 Procitovano 15 kvitnya 2016 ftp www statistik at pub neuerscheinungen vzaustriaweb pdf nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Etnicheskij atlas Uzbekistana Arhivovano 23 bereznya 2014 u Wayback Machine Institut Otkrytoe obshestvo 2002 451 s sm Arhivovano 7 lipnya 2020 u Wayback Machine Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 15 kvitnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 travnya 2011 Procitovano 15 kvitnya 2016 SAS Output Dzs hr Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 3 grudnya 2011 Merezhni posilannya RedaguvatiLatishi I I Vinnichenko Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 Lotysze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 741 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Latishi amp oldid 40081589