|
| Історія Латвії |
| Доісторична Латвія Середньовіччя Новий час Новітній час Сучасність |
Латвійська Радянська Соціалістична Республіка (латис. Latvijas Padomju Sociālistiskā Republika; рос. Латви́йская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, створена рішенням парламенту Латвійської Республіки 21 липня 1940, включена до складу СРСР 5 серпня 1940, в 1991 році стала незалежною від СРСР.
Цей період історії Латвії офіційно визнається окупацією країни Радянським Союзом урядами Прибалтійських країн Європейським судом з прав людини, урядами США, та Євросоюзу,. Водночас офіційна Росія вважає анексію Латвії Радянським Союзом легітимною з позицій міжнародного права.
Історія Редагувати
Спроба встановити у Латвії радянську владу здійснювалася більшовиками по Першій Світовій війні. 17 грудня 1918 за підтримки російських комуністів та В. І. Леніна була проголошена Латвійська Соціалістична Радянська Республіка[en] очолювана Петерісом Стучкою. Проте вже у січні 1920 більшовиків витіснили з Латвії, а 1921 року новий уряд Латвії визнали держави Антанти.
Наступна спроба комуністичної влади захопити Латвію, яка врешті й призвела до створення Латвійської РСР, розпочалася 1939 року, коли за Пактом Молотова — Ріббентропа між Нацистською Німеччиною і Радянським Союзом Латвія відійшла до сфери впливу СРСР. 16 червня 1940 року СРСР висунув Латвії ультиматум з вимогою зміни уряду, у Латвію були введені радянські війська, а 5 серпня 1940 року країна була анексована Радянським Союзом. Вся влада концентрувалася в руках ВКП(б) та її філіалу — Комуністичної партії (більшовиків) Латвії
У червні-липні 1941 року Латвія була зайнята Вермахтом. 1943 року німці почали мобілізацію місцевих жителів до сформованого Латиського Легіону Waffen SS за участю раніше сформованих добровольчих частин. Як зазначає професор І.Фелдманіс, латиші, «поставлені перед вибором Німеччина або Росія… вибрали Німеччину …, тому що німецьке панування їм здається меншим злом. Ненависть до Росії поглибила … окупація Латвії. Вони вважають боротьбу проти Росії національним обов'язком»
Із відвоюванням Латвії радянськими військами у 1944 році у Латвії організується партизанський рух опору радянській окупації. Загальна кількість партизан налічувала до 10 тисяч, ще 20 тисяч чоловік активно допомагали партизанам провіантом і притулком. Пізніше, однак, із закріпленням радянської влади, тисячі партизан були арештовані, і більше десятка тисяч членів сімей та тих, хто підтримував партизан — депортовано.
У повоєнні роки почалося відновлення промисловості й інших галузей народного господарства. У післявоєнний період у республіці було створено або модернізоване кілька великих промислових підприємств, зокрема RAF, РВЗ, VEF.
З початком перебудови в 1987 р. у столицях країн Балтії почалися масові виступи. В 1988 році виникли перші нові політичні рухи, найбільший із них — Народний фронт Латвії — поступово прийшов до влади у 1989—1990, закликаючи до проголошення незалежності і ринкових реформ. Протилежному Народному фронту Латвії Інтерфронт, що виступав за інтернаціоналізм і збереження Латвії в складі Радянського Союзу не мав такої широкої підтримки.
4 травня 1990 новообраним Верховною Радою ЛРСР була прийнята Декларація про відновлення незалежності Латвійської Республіки. Одночасно був скликаний Конгрес Громадян Латвійської Республіки, на виборах якого, на відміну від виборів у Верховну Раду, брали участь тільки особи, що були громадянами Латвії до її приєднання до СРСР та їхні нащадки. 3 березня 1991 р. на опитуванні більшість жителів Латвії (включно з майбутніми «негромадянами») висловилися за демократію й незалежність. Остаточно ж незалежність була відновлена 21 серпня 1991, після перевороту ДКНС у Москві.
Адміністративний поділ Редагувати
1960—1990 Редагувати
Латвійська Радянська Соціалістична Республіка поділялася на:
- 26 районів (rajoni)
- 7 республіканських міст (в Латвійській РСР — «міста республіканського підпорядкування»).
Населення Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Окупація Латвії, інформація МЗС Латвії [ 28 червня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 4 листопада 2008.
- див. Справи Європейського суду з прав людини щодо окупації Балтійських країн
- at state.gov
- European Parliament (13 січня 1983). . Official Journal of the European Communities. C 42/78. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 4 листопада 2008.
- Motion for a resolution on the Situation in Estonia [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] by EU
- Russia denies Baltic 'occupation' [ 20 червня 2017 у Wayback Machine.] by BBC News
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2009. Процитовано 4 листопада 2008.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2008. Процитовано 4 листопада 2008.
- Laar, p. 24