www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лісові брати У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна 1905 1906 ест metsavennad латис mežabrāļi лит miško br

Лісові брати

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лісові брати (1905—1906).

Лісові брати (ест. metsavennad, латис. mežabrāļi, лит. miško broliai) — загальна назва партизанського опору в країнах Балтії проти радянської окупації, розпочатої за пактом Молотова — Ріббентропа. Цей рух налічував приблизно 170 тисяч вояків, з них 50 тисяч загинули або зникли безвісти.

Історія Латвії
Доісторична Латвія
Середньовіччя
Новий час
Новітній час
Сучасність

В сучасній історіографії Литви, Латвії та Естонії цей рух характеризується як національно-визвольний, у радянській та сучасній російській — як профашистський. Аналогічний рух опору в цей період існував також в Україні (переважно на заході) (УПА), Західній Білорусі (БВА), та Польщі (Армія Крайова)

Назва «лісові брати» була успадкована від латиських партизанів-революціонерів, що діяли у період Російської революції 1905-07 років.

Діяльність лісових братів Редагувати

Естонія Редагувати

В Естонії рух опору налічував до 15 тисяч чоловіків протягом 1944—1953 років. Найактивніше лісові брати діяли в районах Пярнумаа та Ляенемаа, Тартумаа та Іда-Вірумаа. За період з 1944 до 1947 року вони здійснили 773 збройних напади, знищивши близько 1000 бійців радянських спецслужб.

Основною організацією опору була «Ліга збройного опору» (ест. RVL (Relvastatud Võitluse Liit)) на чолі з Енделем Редліхом.

Останній естонський партизан Аугуст Саббе загинув 28 вересня 1978 в повіті Вирумаа.

Латвія Редагувати

У Латвії ряди лісових братів значною мірою складалися з колишніх вояків Латиського добровольчого легіону СС. Загальна кількість партизанів налічувала до 10 тисяч, ще 20 тисяч чоловік активно допомагали партизанам провіантом і притулком. До 1947 року центральне командування латиського спротиву утримувало штаб-квартиру на вулиці Матіса у Ризі. Латиським партизанам вдалося знищити від 1,5 тисяч (за радянськими джерелами), до 3 тисяч (за латиськими джерелами) чекістів, бійців каральних батальйонів та партійних активістів. Натомість тисячі партизанів були арештовані, і більше десятка тисяч членів сімей та тих, хто підтримував партизан — депортовано.

Литва Редагувати

Литовські партизани

У Литві партизанський опір був найсильнішим серед країн Балтії, окремі регіони контролювалися повстанцями до 1949 року. Уникаючи прямих сутичок з червоноармійцями та військами НКВС, литовські партизани ефективно боролися методом саботажу, засідок та вбивств окремих комуністичних діячів.. Керівником лісових братів в Литві був Йонас Жямайтіс (1909—1953), ім'ям якого з 1998 року названа військова школа у Каунасі.

В культурі Редагувати

В документальному кіно Редагувати

  • д/ф «Ми жили в Естонії» - 1996 року, MONOfilm, реж. Андрес Соот.
  • д/ф «Війна після війни» - 2002 Естонія, реж. Петер Симм.
  • д/ф «Литва проти СРСР» [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] — 2004, Канал Росія, реж. Лілія В'югіна.
  • д/ф «Незламні» - 2004, Латвія, реж. Райтс Валтерс.
  • д/ф «Лісові брати» - 2004, Естонія, реж. Пекка Лехто.
  • д/ф «Один на один» - 2004, Daumanto studija, Литва, реж. Йонас Вайткус.
  • д/ф «Гаряча холодна війна - група Хаук» - 2004, Ruut Pictures, реж. Рене Вілбре.
  • д/ф «Козуля» - 2005, Литва, реж. Йозас Саболіус.
  • д/ф «Позивний - Одинак» - 2014 року, Латвія, реж. Нормунд Пуч.
  • д/ф «Лісові брати - партизани бункера Іле» - 2014 року, Німеччина, реж. Петр Грімм.
  • д/ф «Сестри лісу» - 2016, Латвія.
  • д/ф «Forest Brothers - Fight for the Baltics» [ 4 червня 2018 у Wayback Machine.] — 2017, Латвія, Литва.

В художньому кіно Редагувати

В театрі Редагувати

  • «Заручник» — моноспектакль, реж. Олександра Кругляк, за повістю Фелікса Розінера «Ліловий дим».
  • «Межайніс» (Лісовий) — реж. Яніс Балодіс і Валтерс Сіліс, про життя останнього лісового брата.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Малая Советская Энциклопедия. Том червертый: Ковальская—Массив.— М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 607.
  2. Plakans, Andrejs. The Latvians: A Short History, 155. Hoover Institution Press, Stanford, 1995.
  3. ↑ . Архів оригіналу за 30 березня 2008. Процитовано 14 жовтня 2008. 
  4. ↑ Laar, p. 24
  5. Plakans, p. 155
  6. Kaszeta, Daniel J. Lithuanian Resistance to Foreign Occupation 1940—1952 [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.], Lituanus, Volume 34, No. 3, Fall 1988. ISSN 0024-5089
  7. Dundovich, E., Gori, F. and Guercett, E. Reflections on the gulag. With a documentary appendix on the Italian victims of repression in the USSR, Feltrinelli Editore IT, 2003. ISBN 88-07-99058-X


Це незавершена стаття з історії Європи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lisovi brati 1905 1906 Lisovi brati est metsavennad latis mezabrali lit misko broliai zagalna nazva partizanskogo oporu v krayinah Baltiyi proti radyanskoyi okupaciyi rozpochatoyi za paktom Molotova Ribbentropa Cej ruh nalichuvav priblizno 170 tisyach voyakiv z nih 50 tisyach zaginuli abo znikli bezvisti Istoriya LatviyiDoistorichna Latviya Kultura yamkovo grebincevoyi keramiki 4 ta 3 tisyacholittya do n e Ugro finski narodi Kultura shnurovoyi keramiki kin Z ser 2 tisyacholittya do n e Balti Epoha vikingiv 9 pershoyi polovini 11 storich n e Shlyah iz varyagiv u greki Chud Serednovichchya Kurlyandiya Semigaliya Latgaliya Seliya Livoniya Gercikske knyazivstvo Kukejnoske knyazivstvo Orden mechonosciv 1204 1237 Livonskij orden 1237 1561 Livonska konfederaciya 1207 1561 Ganzejskij soyuz 1157 1669 Novij chas Livonska vijna 1558 1583 Vilenska uniya 1561 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1562 1795 Shvedska Liflyandiya 1629 1721 Velika Pivnichna vijna 1700 1721 Liflyandska guberniya 1712 1918 Kurlyandska guberniya 1795 1918 Novitnij chas Persha svitova vijna 1914 1918 Ober Ost 1914 1918 Berestejskij mir 1918 Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi 1918 Latvijska vijna za nezalezhnist 1918 1920 Ob yednane Baltijske gercogstvo 1918 Latvijska Respublika 1918 1940 Derzhavnij perevorot 1934 Pakt Molotova Ribbentropa 1939 Druga svitova vijna 1939 1945 Okupaciya baltijskih krayin 1940 Rejhskomisariat Ostland 1941 1945 Latvijska RSR 1940 1941 1944 1990 Lisovi brati 1944 1953 Suchasnist Latvijska Respublika z 1990 roku V suchasnij istoriografiyi Litvi Latviyi ta Estoniyi cej ruh harakterizuyetsya yak nacionalno vizvolnij u radyanskij ta suchasnij rosijskij yak profashistskij Analogichnij ruh oporu v cej period isnuvav takozh v Ukrayini perevazhno na zahodi UPA Zahidnij Bilorusi BVA ta Polshi Armiya Krajova Nazva lisovi brati bula uspadkovana vid latiskih partizaniv revolyucioneriv sho diyali u period Rosijskoyi revolyuciyi 1905 07 rokiv 1 Zmist 1 Diyalnist lisovih brativ 1 1 Estoniya 1 2 Latviya 1 3 Litva 2 V kulturi 2 1 V dokumentalnomu kino 2 2 V hudozhnomu kino 2 3 V teatri 3 Div takozh 4 Literatura 5 PrimitkiDiyalnist lisovih brativ RedaguvatiEstoniya Redaguvati Dokladnishe Istoriya EstoniyiV Estoniyi ruh oporu nalichuvav do 15 tisyach cholovikiv protyagom 1944 1953 rokiv Najaktivnishe lisovi brati diyali v rajonah Pyarnumaa ta Lyaenemaa Tartumaa ta Ida Virumaa Za period z 1944 do 1947 roku voni zdijsnili 773 zbrojnih napadi znishivshi blizko 1000 bijciv radyanskih specsluzhb Osnovnoyu organizaciyeyu oporu bula Liga zbrojnogo oporu est RVL Relvastatud Voitluse Liit na choli z Endelem Redlihom Ostannij estonskij partizan August Sabbe zaginuv 28 veresnya 1978 v poviti Virumaa Latviya Redaguvati Dokladnishe Istoriya Latviyi ta Latvijski nacionalni partizaniU Latviyi ryadi lisovih brativ znachnoyu miroyu skladalisya z kolishnih voyakiv Latiskogo dobrovolchogo legionu SS 2 Zagalna kilkist partizaniv nalichuvala do 10 tisyach she 20 tisyach cholovik aktivno dopomagali partizanam proviantom i pritulkom 3 4 Do 1947 roku centralne komanduvannya latiskogo sprotivu utrimuvalo shtab kvartiru na vulici Matisa u Rizi 4 Latiskim partizanam vdalosya znishiti vid 1 5 tisyach za radyanskimi dzherelami 5 do 3 tisyach za latiskimi dzherelami 3 chekistiv bijciv karalnih bataljoniv ta partijnih aktivistiv Natomist tisyachi partizaniv buli areshtovani i bilshe desyatka tisyach chleniv simej ta tih hto pidtrimuvav partizan deportovano Litva Redaguvati Dokladnishe Istoriya Litvi ta Litovski partizani nbsp Litovski partizaniU Litvi partizanskij opir buv najsilnishim sered krayin Baltiyi okremi regioni kontrolyuvalisya povstancyami do 1949 roku 6 Unikayuchi pryamih sutichok z chervonoarmijcyami ta vijskami NKVS litovski partizani efektivno borolisya metodom sabotazhu zasidok ta vbivstv okremih komunistichnih diyachiv 7 Kerivnikom lisovih brativ v Litvi buv Jonas Zhyamajtis 1909 1953 im yam yakogo z 1998 roku nazvana vijskova shkola u Kaunasi V kulturi RedaguvatiV dokumentalnomu kino Redaguvati d f Mi zhili v Estoniyi 1996 roku MONOfilm rezh Andres Soot d f Vijna pislya vijni 2002 Estoniya rezh Peter Simm d f Litva proti SRSR Arhivovano 6 grudnya 2017 u Wayback Machine 2004 Kanal Rosiya rezh Liliya V yugina d f Nezlamni 2004 Latviya rezh Rajts Valters d f Lisovi brati 2004 Estoniya rezh Pekka Lehto d f Odin na odin 2004 Daumanto studija Litva rezh Jonas Vajtkus d f Garyacha holodna vijna grupa Hauk 2004 Ruut Pictures rezh Rene Vilbre d f Kozulya 2005 Litva rezh Jozas Sabolius d f Pozivnij Odinak 2014 roku Latviya rezh Normund Puch d f Lisovi brati partizani bunkera Ile 2014 roku Nimechchina rezh Petr Grimm d f Sestri lisu 2016 Latviya d f Forest Brothers Fight for the Baltics Arhivovano 4 chervnya 2018 u Wayback Machine 2017 Latviya Litva V hudozhnomu kino Redaguvati h f Neprohani gosti 1959 Tallinfilm rezh Igor Elcov h f Ozirnis u shlyahu 1963 Tallinfilm rezh Kaluo Kijskogo h f Narodzhennya legendi 1963 Kanada rezh Evald Myagi h f Tini starogo zamku 1966 Tallinfilm rezh Mariya Muat za povistyu Arnolda Negg Ostriv veletniv h f Nihto ne hotiv pomirati 1966 Litovska kinostudiya rezh Vitautas Zhalakyavichus h f Koli dosh i viter stukayut u vikno 1967 Rizka kinostudiya Aloyiz Brench h f Choloviche lito 1970 Litovska kinostudiya rezh Marionas Gedris h f Gnizdo na vitri 1979 Tallinfilm rezh Olav Nejland h f Lisovi fialki 1980 Tallinfilm rezh Kaluo Kijskogo h f Dovga doroga v dyunah 1980 Rizka kinostudiya rezh Aloyiz Brench h f Front v ridnij domivci 1984 Rizka kinostudiya rezh Eriks Lacis h f Derzhavnij kordon Solonij viter 1988 Belarusfilm rezh Genadij Ivanov h f Ci stari listi lyubovi 1992 roku Estoniya rezh Mati Poldre h f SMERSh Legenda dlya zradnika 2011 DIXI Media teleserial V teatri Redaguvati Zaruchnik monospektakl rezh Oleksandra Kruglyak za povistyu Feliksa Rozinera Lilovij dim Mezhajnis Lisovij rezh Yanis Balodis i Valters Silis pro zhittya ostannogo lisovogo brata Div takozh RedaguvatiLatvijski nacionalni partizani Proklyati soldati Antiradyanski partizaniLiteratura RedaguvatiDaumantas Juozas L Fighters for Freedom Manyland Books New York December 1975 ISBN 0 87141 049 4 Razgaitis Darius Forest Brothers from the West research thesis 2002 Vardys V Stanley Lithuania Under the Soviets Portrait of a Nation 1940 65 Arhivovano 2 bereznya 2012 u Wayback Machine F A Praeger New York 1965 Rieber Alfred J 2003 Civil Wars in the Soviet Union Kritika Explorations in Russian and Eurasian History 4 1 129 162 Primitki Redaguvati Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom chervertyj Kovalskaya Massiv M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 S 607 Plakans Andrejs The Latvians A Short History 155 Hoover Institution Press Stanford 1995 a b Muzej okupaciyi Latviyi Arhiv originalu za 30 bereznya 2008 Procitovano 14 zhovtnya 2008 a b Laar p 24 Plakans p 155 Kaszeta Daniel J Lithuanian Resistance to Foreign Occupation 1940 1952 Arhivovano 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Lituanus Volume 34 No 3 Fall 1988 ISSN 0024 5089 Dundovich E Gori F and Guercett E Reflections on the gulag With a documentary appendix on the Italian victims of repression in the USSR Feltrinelli Editore IT 2003 ISBN 88 07 99058 X nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Yevropi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lisovi brati amp oldid 39892019