www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шлях із варягів у греки Шлях із варя гів у гре ки Варязькі шляхи Грецький шлях назва основного водного торгового шляху К

Шлях із варягів у греки

Шлях із варя́гів у гре́ки, Варязькі шляхи («Грецький шлях») — назва основного водного торгового шляху Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними руськими землями і скандинавські країни з Візантійською імперією.

Шлях із варягів у греки
Дата створення / заснування 10 століття
Дата смерті 13 століття
Країна Скандинавія, Київська Русь і  Візантійська імперія
 Шлях із варягів у греки у Вікісховищі
На карті позначено основні торгові шляхи. «Шлях із варягів у греки» (синій колір); Волзький торговий шлях (червоний колір; виділено жирним); Помаранчевим кольором показані інші торгові маршрути VIII—XI

Відомості Редагувати

Цей шлях пролягав від Варязького моря (Балтійського моря) Фінською затокою по річці Неві Ладозьким озером, далі річкою Волховом, озером Ільмень, річкою Ловаттю, потім волоком човнами до Дніпра, вплав на р. Дніпрі, потім Руським (Чорним) морем уздовж західного берега до Царгороду (тепер Стамбул). Також маршрут ними мінявся — уздовж Одри до Кракова в Галичину через Звенигород, Пліснеськ, Галич.

Важливі торгові українські міста варягів на зазначеному шляху: Смядин, Любеч, Вишгород, Київ, Трипілля, Канів.

Опис шляху є в «Повісті временних літ» і у творі візантійського імператора Константина VII Багрянородного «De administrando imperio» («Про управління імперією»; складений у 943–953 роках). Виник наприкінці IX — на початку X століття, занепав в 1204 році, після руйнування Константинополя хрестоносцями, внаслідок чого центр світової торгівлі переміщується до Венеційської республіки, що призводить до її розквіту та втрати Києвом свого стратегічного значення. Переважна більшість товарів зі Скандинавії та півночі Русі стали переправляти навколо європейського континенту.

Починався в околицях сучасного Стокгольма, проходив Балтійським морем, Фінською затокою, по Неві, озерах Ладозькому та Ільмень, далі — по Ловаті і Західній Двіні та їхніх притоках до Дніпра, потім по Дніпру в Чорне море, далі повз острів святого Євферія (Березань), вздовж західного чорноморського узбережжя до Константинополя. На цьому шляху стояли міста Новгород, Смоленськ, Любеч, Родня, Кічкас, Олешшя.

За версією академіка Бориса Рибакова, існувало два окремі шляхи: шлях із варягів у греки та шлях із греків у варяги. Перший контролювався варягами проходив зручним для мореплавців чином навколо Європи через Середземне море, з'єднуючи численні прибережні варязькі держави із Константинополем:

«и по тому морю (морю Варѧскому) внити доже и до Рима . а ѿ Рима прити по тому же морю . къ Цс̑рюграду».

Другий шлях контролювали руські князі та йшов він

« изъ Грѣкъ по Днепру . и вѣрхъ Днѣпра волокъ до Ловоти . и по Ловоти внити въ Илмерь Ж ѡзеро великоє . из негоже ѡзера. потечеть Волховъ . и втечеть въ ѡзеро великоє Нево . и того ѡзера внидет̑ оустьє в море Варѧскоє.»

Леонтій Войтович припускає, що маршрут проходив повз острови Ґотланд, Сааремаа, Ризьку затоку, Західну Двіну, Касплю, один волок до Дніпра. На шляху стояло місто Гольмґард. Цей шлях має у сагах назву «Східний» (Austrverg).

Руські купці, які долали шлях із Києва до Константинополя за 30-40 днів, возили у Візантію хліб, ремісничі вироби, срібло в монетах, рабів, хутро, мед, віск, а також товари із Скандинавії і Прибалтики (зброю, бурштин). Із півдня по Дніпру везли вина, прянощі, фрукти, дорогі тканини, ювелірні вироби, скляний посуд.

Шлях мав велике значення для розвитку і внутрішньої торгівлі, сприяв налагодженню різноманітних зв'язків окремих східнослов'янських племен та прискоренню їх державного об'єднання навколо Києва. Економічна організація руських земель мала натуральний характер, що була однією із причин феодальної роздробленості. «Серед інших причин слід відзначити і глибоко натуральний характер давньоруської економіки, оскільки тут були недостатньо розвинуті економічні зв'язки між окремими князівствами». (див. Господарство Київської держави)

Найбільше значення мав у X — першій третині XI століття. Був зв'язаний з іншими водними шляхами Київської Русі — Прип'ятсько-Бузьким, який вів до Європи, і Волзьким, який виводив в Арабський халіфат. У XI—XII століттях внаслідок хрестових походів, які встановили зв'язки зі Сходом через Середземне море, цей шлях втратив своє значення.

Галерея Редагувати

Відновлення шляху Редагувати

Починаючи з 2000-х років неодноразово фігурували заяви про намір відновлення маршруту "із варяг в греки", як трактують намір будівництва водного шляху Е40 з Гданська у Польщі до Херсона в Україні , але ці твердження не мають наукового підгрунтя.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ стор. 211—212, том 1, «Енциклопедія українознавства» / гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3
  2. Войтович Л. Гольмґард… С. 45-46.
  3. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 30 серпня 2013. 
  4. Из Балтики в Черное море: цена водного пути Е40. Громадське. 3 вересня 2020. оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 26 січня 2022. 
  5. . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 19 лютого 2021. 
  6. . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 19 лютого 2021. 
  7. Stop E40! / Стоп Е40 - сохраним Припять!. YouTube. Bahna. 19 липня 2017. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 26 січня 2022. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shlyah iz varya giv u gre ki Varyazki shlyahi Greckij shlyah nazva osnovnogo vodnogo torgovogo shlyahu Kiyivskoyi Rusi sho zv yazuvav pivnichni rajoni krayini z pivdennimi ruskimi zemlyami i skandinavski krayini z Vizantijskoyu imperiyeyu Shlyah iz varyagiv u grekiData stvorennya zasnuvannya10 stolittyaData smerti13 stolittyaKrayinaSkandinaviya Kiyivska Rus i Vizantijska imperiya Shlyah iz varyagiv u greki u VikishovishiNa karti poznacheno osnovni torgovi shlyahi Shlyah iz varyagiv u greki sinij kolir Volzkij torgovij shlyah chervonij kolir vidileno zhirnim Pomaranchevim kolorom pokazani inshi torgovi marshruti VIII XI Zmist 1 Vidomosti 2 Galereya 3 Vidnovlennya shlyahu 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaVidomosti RedaguvatiCej shlyah prolyagav vid Varyazkogo morya Baltijskogo morya Finskoyu zatokoyu po richci Nevi Ladozkim ozerom dali richkoyu Volhovom ozerom Ilmen richkoyu Lovattyu potim volokom chovnami do Dnipra vplav na r Dnipri potim Ruskim Chornim morem uzdovzh zahidnogo berega do Cargorodu teper Stambul Takozh marshrut nimi minyavsya uzdovzh Odri do Krakova v Galichinu cherez Zvenigorod Plisnesk Galich 1 Vazhlivi torgovi ukrayinski mista varyagiv na zaznachenomu shlyahu Smyadin 1 Lyubech 1 Vishgorod 1 Kiyiv 1 Tripillya 1 Kaniv 1 Opis shlyahu ye v Povisti vremennih lit i u tvori vizantijskogo imperatora Konstantina VII Bagryanorodnogo De administrando imperio Pro upravlinnya imperiyeyu skladenij u 943 953 rokah Vinik naprikinci IX na pochatku X stolittya zanepav v 1204 roci pislya rujnuvannya Konstantinopolya hrestonoscyami vnaslidok chogo centr svitovoyi torgivli peremishuyetsya do Venecijskoyi respubliki sho prizvodit do yiyi rozkvitu ta vtrati Kiyevom svogo strategichnogo znachennya Perevazhna bilshist tovariv zi Skandinaviyi ta pivnochi Rusi stali perepravlyati navkolo yevropejskogo kontinentu Pochinavsya v okolicyah suchasnogo Stokgolma prohodiv Baltijskim morem Finskoyu zatokoyu po Nevi ozerah Ladozkomu ta Ilmen dali po Lovati i Zahidnij Dvini ta yihnih pritokah do Dnipra potim po Dnipru v Chorne more dali povz ostriv svyatogo Yevferiya Berezan vzdovzh zahidnogo chornomorskogo uzberezhzhya do Konstantinopolya Na comu shlyahu stoyali mista Novgorod Smolensk Lyubech Rodnya Kichkas Oleshshya Za versiyeyu akademika Borisa Ribakova isnuvalo dva okremi shlyahi shlyah iz varyagiv u greki ta shlyah iz grekiv u varyagi Pershij kontrolyuvavsya varyagami prohodiv zruchnim dlya moreplavciv chinom navkolo Yevropi cherez Seredzemne more z yednuyuchi chislenni priberezhni varyazki derzhavi iz Konstantinopolem nbsp i po tomu moryu moryu Varѧskomu vniti dozhe i do Rima a ѿ Rima priti po tomu zhe moryu k Cs ryugradu nbsp Drugij shlyah kontrolyuvali ruski knyazi ta jshov vin nbsp iz Grѣk po Dnepru i vѣrh Dnѣpra volok do Lovoti i po Lovoti vniti v Ilmer Zh ѡzero velikoye iz negozhe ѡzera potechet Volhov i vtechet v ѡzero velikoye Nevo i togo ѡzera vnidet oustye v more Varѧskoye nbsp Leontij Vojtovich pripuskaye sho marshrut prohodiv povz ostrovi Gotland Saaremaa Rizku zatoku Zahidnu Dvinu Kasplyu odin volok do Dnipra Na shlyahu stoyalo misto Golmgard Cej shlyah maye u sagah nazvu Shidnij Austrverg 2 Ruski kupci yaki dolali shlyah iz Kiyeva do Konstantinopolya za 30 40 dniv vozili u Vizantiyu hlib remisnichi virobi sriblo v monetah rabiv hutro med visk a takozh tovari iz Skandinaviyi i Pribaltiki zbroyu burshtin Iz pivdnya po Dnipru vezli vina pryanoshi frukti dorogi tkanini yuvelirni virobi sklyanij posud Shlyah mav velike znachennya dlya rozvitku i vnutrishnoyi torgivli spriyav nalagodzhennyu riznomanitnih zv yazkiv okremih shidnoslov yanskih plemen ta priskorennyu yih derzhavnogo ob yednannya navkolo Kiyeva Ekonomichna organizaciya ruskih zemel mala naturalnij harakter sho bula odniyeyu iz prichin feodalnoyi rozdroblenosti Sered inshih prichin slid vidznachiti i gliboko naturalnij harakter davnoruskoyi ekonomiki oskilki tut buli nedostatno rozvinuti ekonomichni zv yazki mizh okremimi knyazivstvami 3 div Gospodarstvo Kiyivskoyi derzhavi Najbilshe znachennya mav u X pershij tretini XI stolittya Buv zv yazanij z inshimi vodnimi shlyahami Kiyivskoyi Rusi Prip yatsko Buzkim yakij viv do Yevropi i Volzkim yakij vivodiv v Arabskij halifat U XI XII stolittyah vnaslidok hrestovih pohodiv yaki vstanovili zv yazki zi Shodom cherez Seredzemne more cej shlyah vtrativ svoye znachennya Galereya Redaguvati nbsp Runichnij kamin varyagiv nbsp Borisiv kamin nbsp Borisiv kamin 1896 nbsp Volochinnya volokom N K Rerih 1915 nbsp Ajvazovskij I K Varyazka saga shlyah z varyagiv u greki 1876 nbsp N K Rerih Zamorski gosti Seriya Nachalo Rusi Slov yani 1901 Polotno oliya 85x112 5 sm Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva Vidnovlennya shlyahu RedaguvatiPochinayuchi z 2000 h rokiv neodnorazovo figuruvali zayavi pro namir vidnovlennya marshrutu iz varyag v greki yak traktuyut namir budivnictva vodnogo shlyahu E40 z Gdanska u Polshi do Hersona v Ukrayini 4 5 6 ale ci tverdzhennya ne mayut naukovogo pidgruntya 7 Div takozh RedaguvatiShlyah Shlyah doroga Burshtinovij shlyah Ruska Put Gospodarstvo Kiyivskoyi derzhavi Volzkij torgovij shlyah Vodnij shlyah E40Primitki Redaguvati a b v g d e zh stor 211 212 tom 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1993 r ISBN 5 7707 4049 3 Vojtovich L Golmgard S 45 46 Carenko O M Zaharchuk A S Ekonomichna istoriya Ukrayini i svitu Navchalnij posibnik Sumi Universitetska kniga 2000 310 s Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 30 serpnya 2013 Iz Baltiki v Chernoe more cena vodnogo puti E40 Gromadske 3 veresnya 2020 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 19 lyutogo 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 19 lyutogo 2021 Stop E40 Stop E40 sohranim Pripyat YouTube Bahna 19 lipnya 2017 Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2022 Dzherela RedaguvatiSinicya Ye Shlyah iz varyagiv u greki Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 645 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Vojtovich L Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 3 522 za traven cherven S 37 55 ISSN 0130 5247Posilannya RedaguvatiTorgovij shlyah iz varyag u greki Arhivovano 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya S 410 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Arhivovano 27 lyutogo 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shlyah iz varyagiv u greki amp oldid 39787200