Береза́нь — невеликий острів на Чорному морі при вході у Дніпровсько-Бузький лиман.
| Березань | |
|---|---|
| | |
| Географія | |
| 46°35′54″ пн. ш. 31°24′43″ сх. д. / 46.59833333336111139° пн. ш. 31.41194444447222267° сх. д.Координати: 46°35′54″ пн. ш. 31°24′43″ сх. д. / 46.59833333336111139° пн. ш. 31.41194444447222267° сх. д. | |
| Місцерозташування | Чорне море |
| Акваторія | Чорне море |
| Площа | 0,236 км² |
| Довжина | 0,9 км |
| Ширина | 0,32 км |
| Найвища точка | до 20 м |
| Країна | |
| Україна | |
| Регіон | Миколаївська область |
| Район | Очаківський район |
| Населення | ненаселений |
| Березань Березань (Україна) | |
| Березань Березань (Миколаївська область) | |
| Березань у Вікісховищі |
Розташований за 2 км від села Рибаківка Миколаївської області і за 12,8 км на південний захід від Очакова.
Довжина острова близько 800 м, ширина — 200—400 м, площа — 23,6 га.
Відомий центр туризму.
Історія Редагувати
Існує дві версії походження назви острова: за першою, стародавні греки називали нинішню Березань, яка була тоді ще півостровом Борисфеном, як і Дніпро. Тюрки, захопивши його, назвали співзвучним словом Бюрюзень-Ада — «острів вовчої річки», можливо, тому що в долині сусідньої річки жили цілі зграї вовків. Однак більш вірогідним є друге пояснення: назву острову дали скіфи, вона походить від іранського березант, що означає «високий». Пізніше українці переосмислили вимову назви як більш зрозуміле слово, похідне від кореня береза. Острів дав назву лиману і річці, що впадає в нього, а також, напевно, селу Березань та смт Березанка. Висловлювалася думка, що Березанка — це відозмінене (спотворене) турецьке Едізань (так здавна звалися ці місця). Нині острів є частиною історико-археологічного заповідника НАН України «Ольвія».
Тут знайдено найдавніше в Північному Причорномор'ї давньогрецьке поселення Борисфеніда. Засноване у VII ст. до н. е., за деякими припущеннями, вихідцями з міста Мілет (давньогрецькі колонії Малої Азії). Розкопками ряду років відкриті напівземлянки і кам'яні багатокімнатні будинки елліністичного часу. Серед знахідок багато ранньої розписної іонійської кераміки і кераміки елліністичного часу, а також монет, які чеканились в Ольвії.
У перші століття нашої ери на Березані продовжувало існувати поселення. Виявлено знахідки римського періоду: монети, червонолакову кераміку, плити з написами тощо. Із занепадом античного світу життя на острові припинилося.
За часів давньої Русі у Х-ХІІ ст. тут було слов'янське поселення, знайдено землянки, печі, велику кількість кераміки, прикрас (скляні браслети, застібки), залізної зброї.
На Березані знайдено єдиний відомий на території України надгробок з рунічним написом (XI-XII ст. ст.).
Запорожці використовували Березань як опорний пункт в морських походах проти Османської імперії. 7 листопада 1788 року козаки Чорноморського війська на чолі з військовим суддею Антоном Головатим штурмом взяли острів і змусили капітулювати гарнізон турецької фортеці. На честь цієї події згодом назвали кубанську станицю Березанська.
Березань — місце страти 6 (19 березня) 1906 лейтенанта Петра Шмідта і 3 матросів Чорноморського флоту — учасників повстання на крейсері «Очаків». 1968 року за проектом архітекторів Н.Галкина і В.Очаківського встановили пам'ятник страченим у південній частині острова — 15-метровий залізобетонний обеліск, що складається з трьох стилізованих під вітрила пілонів.
Через незаконні розкопки та розграбовування давніх пам'яток культури у вересні 2008 року на острові було виставлено охорону. Але найбільшого руйнування археологічна пам'ятка зазнала, як повідомляється у фільмі Танці на кістках, у 2015 році.
Острів Буян Редагувати
За версією деяких дослідників (зокрема, А.Золотухина), саме острів Березань О. С. Пушкін зобразив у «Казці про царя Салтана», назвавши островом Буяном.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- М. Янко. Гомін землі: Загадки топоніміки. — К.: Веселка, 2000. — 128 с. ISBN 966-01-0012-4
- Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. Наук.-попул. вид. — К.: Либідь, 2001. — 304 с. — ISBN 966-06-0183-2
- Пам'ятка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1761
- Острів Березань закрито для відвідувачів // ictv.ua, 20.09.2008)[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
Джерела і посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острів Березань |
- Назаров В. В. Березанське поселення [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- (рос.)
- Борисфен-Березань [ 29 червня 2009 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Бібліографія античного поселення на о. Березань [ 26 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Аркуш карти Сичавка (archive). Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1983 р. (рос.)
- Березань [ 14 квітня 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |