www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вино від лат vinum напій отриманий шляхом повного або часткового алкогольного бродіння попередньо роздавленого свіжого в

Вино

Вино́ (від лат. vinum) — напій отриманий шляхом повного або часткового алкогольного бродіння, попередньо роздавленого свіжого винограду або виноградного сусла. Кількість алкоголю внаслідок бродіння має складати не менше 8,5 % об. Беручи до уваги клімат, тип ґрунту, сорт винограду, особливості виробництва вина, мінімальна кількість алкоголю внаслідок бродіння може бути 7 % об., відповідно до законодавства регіону, де воно виготовляється.

Вино
Колір червоний, рожевий, білий і помаранчевий
З матеріалу виноград і дріжджі
Водний слід 869 кубічний метр на тонну
Продукується виноробські дріжджіd і ферментація
Виробляється з Vitis vinifera subsp. viniferad
Підтримується Вікіпроєктом WikiProject Wined
Ідентифікатор NCI Thesaurus C66822
Не раніше 54 століття до н. е.[2]
 Вино у Вікісховищі
Пляшка і келих світлого червоного вина

Історія

Див. також: Історія французького вина

Походження виноробства

Найстарішим виноградним кісточкам з культурного винограду, знайдених археологами, налічується 9000 років. Вони були знайдені на Півночі Ірану.

Вино є важливою ознакою існування цивілізації. Саме вавілоняни та єгиптяни, а згодом греки та античні римляни розповсюджували культ цього напою.

Виготовлення вина (фреска в давньоєгипетському похованні XV ст. до н. е.)

Вино виготовляли вже в Стародавньому Єгипті та Межиріччі. Саме звідти вино і було привезене до Греції, а звідти й до Римської імперії. Також виноробство і споживання вина в давні часи було поширене на всьому Близькому Сході і в Передній Азії. Найстарішим матеріальним свідченням стародавнього виноробства є знайдені археологами в Колхиді (Грузія) вкопані в землю великі глиняні посудини з залишками кісточок винограду з 8000 р. до н. е. Такого ж приблизно віку (7000 років) залишки винної кислоти в черепках глечиків в неолітичному селищі Хаджи Фируз Тепе на півночі Ірану.

На північному сході Вірменії археологами були знайдені найдавніші знаряддя повного виноробного циклу: прес і посудини для збражування, котрі за даними хімічного аналізу належать до 4-го тисячоліття до н. е.

Згідно з міфами та легендами виноробство трактувалось у різних народів по-різному. Греки вірували в Діоніса (що у римлян звався Бахус) — бога рослинності, родючості та виноробства з яким пов'язано ряд міфів та легенд. Шумери в «Епосі про Гільгамеша» згадують про те, як Гільгамеш знаходить виноградник у XXVII ст. до н. е..

Починаючи з VI століття виноградники культивувалися середньовічними ченцями, а монастирі ставали свого роду центрами виноробної промисловості, що приносило їм прибуток, а також забезпечувало постійний запас вина, символу крові Ісуса Христа, для бенкетів з нагоди різних свят, релігійних служб (причастя), приймання важливих гостей, паломників тощо. У Середньовіччі, з розвитком міст, до виноробства починає долучатися також і заможне міщанство. Міста стали оточувати виноградники. Таким чином, в XV столітті культивування виноградників стало повсюдним у Франції — на землях церкви, аристократів та бюрґерів. Протягом усього періоду середньовіччя, Франція була найбільшим експортером вина, а регіоном з найбільшою площею виноградників був Іль-де-Франс.[відсутнє в джерелі]. Епоха Просвітництва характерна зростанням досліджень в галузі виноробства. У цей період до різноманітних досліджень були залучені широкі наукові кола. Окремі вчені та навіть цілі університети досліджували проблеми виноробства, зокрема було детально розглянуто питання очищення, стабілізації та покращення смакових якостей вина. Детальніше зосередились і на сортовому складі виноградників.

Найбільшого розвитку виноробство досягло наприкінці XVII — початку XVIII ст. в Європі. В цей час, європейські країни Франція, Іспанія, Португалія, Італія, Угорщина стали монополістами у торгівлі вином. Проте, з посиленням конкуренції та економічними кризами відбувалося зменшення площ виноградників і скорочення виробництва вина. Проте, найбільшу шкоду для європейського виноградарства і виноробства заподіяли завезені з Північної Америки хвороби і шкідники винограду. Зокрема, завезена в 1845 році грибна хвороба оїдіум за короткий термін призвела до зменшення виробництва вина у Франції в 4 рази. В 1853 році був завезений антракноз, а в 1863 році — філоксера. Внаслідок появи філоксери за 15-20 років Франція втратила більше половини своїх виноградників, а виробництво вина впало з 84,5 млн гектолітрів до 23,4 млн гектолітрів. За деякими оцінками було знищено від двох третин до 90 % відсотків усіх європейських виноградників.

Вино у Біблії

Рекомендується в Біблії:

  • Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлунка твого та частих недугів твоїх. (2 Тимофію 5:23).

Не рекомендується в Біблії:

  • А тепер стережись, і не пий вина та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого. (Суд.13:4).
  • Вино — то насмішник, напій п'янкий — галасун, і кожен, хто блудить у ньому, — немудрий. (Пр.20:1).
  • Не будь поміж тими, що жлуктять вино… (Пр.23:20).
  • Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись! (Iс.5:11)
  • І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом (Еф.5:18).

Дослідження вживання слів — вінеу, вінус, ойнос й яін, які позначають вино у англійській, латинській, грецькій та єврейській мовах, показало, що ці слова історично вживалися, щоб позначити вичавлений виноградний сік — будь він броджений чи непереброджений. У тих місцях Біблії, де заохочується вживання вина — йдеться про непереброджений сік, а у місцях, де застерігалося вживання вина — йдеться про вино у алкогольному розумінні. До такого висновку прийшов Самуель Баккіоккі у своїй книзі «Вино і Біблія».

Загальні дані. Етикетка

'Мускат з Асті', контрольоване за походженням, винарня Castello del Poggio, регіон Портакомаро, провінція Асті, бутильоване безпосереднім виробником, вино з Італії врожаю 2006
Колекція етикеток вина, до 2016 р.

У країнах виноробної культури вина мають загальну класифікацію, що, як правило, зазначається на сучасних етикетках пляшки:

  • ім'я або індивідуальний сорт вина певної технології, що має власну назву. Напр.: Золотий берег, Бича кров (угор. Egri Bikavér)
  • винарня, виноробне господарство, хутір: напр.: Château d'Yquem, Castello del Poggio
  • або фірма-виробник: напр.: Sandeman, Shabo, Масандра
  • предикати збору винограду (винтаж): молоде вино, лозове вино, пізній збір, льодове вино
  • предикати класу (в різних країнах відрізняються): вибране, марочне, селективне, кабінетт
  • найліпша температура споживання (на зворотній стороні пляшки)
  • рекомендовані харчові страви, які найкраще пасують до цього сорту вина (на зворотній стороні пляшки)
  • медалі та інші призи вина

У Європі вина завжди мають контроль за походженням. Вина вищої категорії мають відповідати цілій низці конкретних параметрів, таким як, наприклад, певна місцевість виробництва, набір сортів винограду, мінімальна міцність, спосіб обробки й підрізання лози, час збору винограду. Всі вина, які претендують на цю кваліфікацію, піддаються аналітичним дослідженням і дегустації. Якщо експертна дегустація дає позитивний висновок, вина отримують спеціальний сертифікат і лише потім право називатися контрольованими за походженням. Основна вимога до вин цієї категорії — зазначення географічного місця зростання винограду для їхнього виробництва. Такі країни-виробники, як Іспанія, Греція та Італія, використовуються класифікацію одночасно за регіоном походження та якістю вина.

Смак і аромат

Букет

Букет, також запах, аромат — є сукупністю всіх летючих ароматних речовин — компонентів вина, які сприймаються нюхом людини. Інтенсивність букету залежить від багатьох факторів, таких як сорт винограду, його зрілість, рік врожаю, стан розвитку лози, технологія виготовлення вина, додатки і т. д., є також важливим критерієм в оцінці класу та якості вина.

Смак

Смак вина, як результат ферментації (бродіння) виноградного соку, є комбінацією з кислот, ефірів, залишкового цукру, танинів, мікроелементів та спирту.

Формування смаку вина, перш за все, залежить від виноградної лози. Природні фактори конкретної місцевості (також відомі як теруар) впливають на формування смаків в ягодах в фазі дозрівання. Інші смаки формуються тільки в процесі переробки ягід, бродіння, старіння та зберігання готового вина.

Залежно від частки цукру, вино називається: сухе (дуже сухе), напівсухе, напівсолодке, солодке.

Згідно із сучасними європейськими нормами сорти натурального вина мають такі частки цукру:

частка цукру в гр/л українською французькою італійською іспанською португальською англійською німецькою
<9 сухе sec secco seco seco dry trocken
9 — 18 напівсухе demi-sec aboccato semi-seco meio seco medium dry halbtrocken
18 — 45 напівсолодке moelleux amabile medio dulce adamado medium lieblich
>45 солодке doux dolce dulce doce sweet süß

Куштування

Після відкорковування пляшки вино починає набирати кисень з повітря і змінювати свій смак. Але у келиху цей процес йде значно швидше.

Перед тим як дегустувати свіжоналите вино, його в келиху злегка збовтують, двічі повертаючи по спіралі до його вертикальної осі.

Замовлення та куштування вина в доброму ресторані проходить у декілька етапів:

  • кельнер, офіціант або сомельє приносить до столу замовлену пляшку і дає клієнту ознайомитись зі змістом її етикетки.
  • Якщо відвідувач згоден, офіціант відкорковує пляшку і дає замовнику понюхати корок.
  • Після наступної згоди він наливає у келих невелику кількість вина (на 2-3 ковтки) і клієнт нюхає вино в келиху та куштує його на смак.
  • Якщо вино клієнту сподобається офіціант розливає вино в келихи гостей.
  • Якщо клієнт незадоволений смаком вина і відмовляється від замовлення цієї пляшки, офіціант повинен її забрати і принести іншу. Процедура куштування не повинна коштувати клієнту грошей.

Вино наливається у келих до «екватора», тобто до найширшої його частини, що в сучасних стандартних келихах становить приблизно до 1/3 його висоти (див. фото праворуч). В залишковій повітряній камері збираються пари та аромати вина, що надає можливість тому, хто куштує напій, насолодитись як смаком так і букетом вина.

Класифікація якості

Найстарішою у світі та розвиненою з національних систем є систематизація вин Франції.

1 серпня 2009 Європейський союз ввів уніфіковану систему (з поправкою на місцеві системи) класів якості в залежності від контролю за походженням. Країни-члени ЄС поступово переходять до цієї системи (в дужках вказана стара назва):

 Італія  Франція  Іспанія  Португалія  Німеччина  Україна
Vino (Vino da Tavola, VdT) Vin de France, VdF (Vin de Table, VdT) Vino de Messa VDM, Vino corriente (Denominacion de Origen, DO) (Vinho do mesa, VdM) Deutscher Wein (Tafelwein) Столове вино
Indicazione Geografica Protetta, IGP (Indicazione Geografica Tipica, IGT) Vin de Indication Géographique Protégée, IGP (Vin de Pays, VdP) Vinos de la tierra (Denominacion de Origen Calificada, DOC) Vinho regional Landwein Місцеве вино
Denominazione di origine protetta, DOP (Denominazione di origine controllata, DOC) Appellation Controlée (AC) Vino de Calidad con indicación geográfica IG Vinhos de Qualidade Produzidos em Região Determinada, VQPRD Qualitätswein
Denominazione di Origine Controllata e Garantita, DOCG Appellation d'Origine Controlée (AOC) Denominación de Origen Calificada (DOCa) Indicação de Proveniência Regulamentada, IPR (Denominação de Origem Calificada, DOC) Qualitätswein bestimmter Anbaugebiete, QbA Вина контрольованих найменувань за походженням (КНП)
Classico

Superiore

Riserva		 Superieur

Villages		 Vino de Crianza

Reserva

Gran Reserva



Vino de Pago		 Superior

Reserva

Garrafeira		 Prädikatswein (Qualitätswein

mit Prädikat, QmP)

Kabinett

Auslese ||

Виробництво вина

Основні технології

Цей розділ потребує доповнення. (березень 2013)

Червоне вино одержують з винограду зі шкіркою, біле вино — із внутрішньої м'якоті винограду. Цукор перетворюється в спирт під впливом дріжджів Saccharomyces ellipsoideus, що живуть у шкірці винограду. Щоб одержати сухе вино, бродіння повинне продовжуватися довше, ніж для солодкого чи десертного. Шампанське (ігристе вино з області Шампань у Франції) розливають по пляшках, поки процес бродіння не закінчився, в інші ігристі вина штучно додають вуглекислоту. Деякі вина зміцнюють, додаючи спирт і консерванти. Останні можуть мати серйозні побічні ефекти. Тому останнім часом стають усе популярніші вина без консервантів.

Країни — виробники

  • Світове виробництво вина: 10 країн — найбільших виробників :
Країни 2010 (млн гкл) % від світового 2005 (млн гкл) 2000 (млн гкл) 1990 (млн гкл)
 Італія 48,525 17,15 % 50,566 51,620 54,866
 Франція 45,704 16,15 % 52,105 57,541 65,529
 Іспанія 35,235 12,45 % 37,808 41,692 38,658
 США 20,887 7,38 % 22,888 21,500 15,852
 Аргентина 16,250 5,74 % 15,222 12,537 14,036
 КНР 13,000 4,59 % 11,800 10,500 2,7…
 Австралія 11,339 4,01 % 14,301 8,064 4,446
ПАР 9,336 3,30 % 8,406 6,949 8,988
 Чилі 8,844 3,12 % 7,885 6,674 3,978
 Німеччина 6,906 2,44 % 9,153 9,852 8,514
. . .
 Україна 2,000 0.70 %
Весь світ 282,897 100,00 % 275,900 282,800 265,100

Споживання вина

  • Країни — 10 найбільших споживачів вина (абсолютні цифри споживання вина в гектолітрах на рік. Джерело: Статистичний звіт OIV)
Країни 2010 р. (млн. гкл) 2005 (млн. гкл) 2000 (млн. гкл)
 Франція 28,917 33,530 34,500
 США 27,600 25,850 21,200
 Італія 24,624 27,016 30,800
 Німеччина 20,200 19,848 20,150
 КНР 15,846 12,306 10,695
 Велика Британія 13,200 13,143 9,696
 Росія 11,633 10,500 4,699
 Іспанія 10,359 13,686 14,046
 Аргентина 9,753 10,972 12,491
 Румунія 3,853 2,379 5,215
. . .
Весь світ 241,808 237,806 225,665
Споживання вина у світі
  • Споживання вина на душу населення (споживання на одиницю всього населення країни в літрах на рік, вибірково)
Країна 2010 (л.) 2009 (л.) 2008 (л.) 2007 (л.) Динаміка: 2010/2007
 Франція 45,70 45,49 46,15 47,11 −3,0 %
 Італія 42,15 42,32 45,02 40,75 +3,4 %
 Португалія 41,81 42,17 42,68 42,25 −1,0 %
 Швейцарія 38,20 37,94 38,28 38,40 −0,5 %
Словенія 36,40 36,89 39,84 39,59 −8,1 %
Данія 35,9 34,36 33,45 27,60 +27,1 %
 Австрія 29,23 29,23 29,35 32,64 −10,4 %
Греція 27,52 28,21 31,69 29,98 −8,2 %
 Хорватія 26,28 26,73 27,73 26,80 −1,9 %
 Іспанія 26,16 27,81 30,03 33,04 −20,8 %
 Австралія 24,94 24,46 22,65 22,73 +9,6 %
 Німеччина 24,54 24,60 24,46 24,46 +0,3 %
 Аргентина 23,74 25,29 26,10 27,29 −13,0 %
 Угорщина 23,32 23,62 25,27 32,70 −28,7 %
 Румунія 22,94 22,94 24,60 23,60 −2,8 %
 Грузія 16,25 16,25 15,38 15,21 +6,8 %
 Канада 10,03 10,00 10,49 10,69 −6,1 %
 США 9,42 8,99 8,99 8,96 +5,1 %
 Росія 8,21 8,18 8,35 7,95 +3,3 %
 Молдова 6,25 6,25 6,25 6,34 −1,5 %
 Україна 4,49 4,60 4,79 4,82 −6,9 %
 Польща 2,05 2,00 2,02 1,80 +14,0 %

Цінові групи

Ціни на вино формуються на кожному конкретному національному ринку. Північно-американський довідник Parker's поділяє вино на наступні групи:

A недороге до € 10,- за пляшку 0,75 л.
B середньої ціни між € 10 — € 15
C дороге між € 15 — € 25
D дуже дороге між € 25 — € 50
E люксус між € 50 — € 75
EE вищий люксус між € 75 — € 125
EEE понад € 125,-

Хвороби та дефекти вина

Серед хвороб вина, найчастіше зустрічається цвіль (результат розвитку дріжджів) та оцтове скисання. У вині може виникнути молочнокисле або інше шумування. Лікування цих захворювань проводиться лише на початковій стадії шляхом термічної обробки, сульфітацією, фільтрацією чи за допомогою використання центрифуги.

До дефектів вина відносять небажані зміни властивостей вина, що виникають без участі мікроорганізмів. Серед них виділяють:

  • помутніння (залізний (чорний, блакитний) кас, білий кас, мідний кас та оксидазний кас)
  • сірководневий запах
  • пліснявий присмак

До недоліків вина відносять нетиповий колір вина, надто терпкий смак, помутніння від випадання винного каменю. Вони виникають у результаті використання недоброякісної сировини чи при порушенні технології виробництва.

Фальсифікація вина

Вже в античні часи серед ассирійців, єгиптян, греків, були відомі так звані «фальсифікації» вина з додаванням в нього води. У Стародавньому Римі було широко поширене «змащування» вина, як приводить Пліній Старший у своїй «Historia Naturalis». У Середньовіччі були навіть інструкції з виготовлення штучного вина. Крім іншого вино розбавляли соком бузини, щоб зробити його більш темним.

Особливого розмаху фальсифікування вин набуло у ХХ сторіччі. Цьому сприяло різке посилення конкуренції, що стимулювало виробників отримувати якомога дешевші продукти. Це часто відбувалось за рахунок зниження собівартості сировини та матеріалів. В свою чергу це призвело до появи «штучних вин», для виробництва котрих виноградний сік взагалі не потрібен. Через появу численних фальсифікатів у багатьох країнах були прийняті закони про вино, розроблено нормативні документи та технологічні інструкції виробництва. В 1924 році була утворена Міжнародна організація по виноградарству та виноробству (МОВВ).

Закон України «Про виноград та виноградне вино», передбачає наступні способи фальсифікації вина:

  • нерегламентоване застосування цукру або продуктів, що містять цукор, у тому числі виноградного походження, для штучного підвищення міцності вин, підміна сортів винограду або зменшення терміну витримки при виготовленні вин марочних;
  • додавання води, плодово-ягідних матеріалів, витяжок і відварів з плодів і ягід;
  • підробка дешевих вин під найкращі вітчизняні або іноземні марки шляхом штучного збільшення екстрактивності, імітації кольору, аромату і смаку, а також додавання харчових або штучних речовин і есенцій;
  • штучна ароматизація рослинними екстрактами чи запашними речовинами органічного синтезу;
  • додавання замінників цукру (сахарину, аспартаму та інших подібних штучних речовин);
  • виробництво сурогатів вин шляхом екстракції водою виноградних вичавок або родзинок;
  • виготовлення сурогатів вин за відсутності продуктів переробки винограду;
  • підробка вина за походженням, місцем виробництва, сортовим складом шляхом додавання виноматеріалів з гібридів прямих виробників, які не входять до затвердженого сортименту;
  • етикетування, що не відповідає вимогам законодавства, використання інших видів дезінформації покупця при зовнішньому оформленні вин.

Цікаві факти

За часів існування СРСР, різноманітні підробки, сурогати та взагалі «виноподібні» низькоякісні алкогольні напої, отримували різноманітні назви та прізвиська: «бормотуха», «бормотень» (від рос. бормотать — бурмотіти, плести язиком), «біоміцин» («біле міцне виніще»), «чорнило» (червоне вино)., «три сокири» («Портвейн 777»), «рига-цетелі» (Ркацетелі), «грушки-яблучки» (плодоовочеві «вина»).

Див. також

Література

Українською мовою:

Іншими мовами:

  • H. Johnson, J. Robinson. The World Atlas of Wine. (6th ed.) — London: Mitchell Beazley, 2007. — 400 p. ISBN 978-1-84533-301-0 (англ.)
  • R. M. Parker jr., P.-A. Rovani. Parker's Wine Buyer's Guide.(7th. ed.) — N-Y: Simon + Schuster Inc., 2008. — 1513 p. ISBN 0-7432-7199-8 (англ.)
  • J. Robinson. The Oxford Companion to Wine. — London: Oxford Univ. Pr., 2006. — 819 p. ISBN 0-19-860990-6 (англ.)
  • Der Brockhaus Wein. — Bibliogr. In-t & F.A.Brockhaus, Mannheim, 2008. — 512 S. ISBN 3-7653-0281-3 (нім.)
  • Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
  • Герасимов М. А. Технология вина. — М., 1964.
  • Основные правила производства виноградных вин. — М., 1965.
  • Нилов В. И., Скурихин И. М. Химия виноделия. — М., 1967.
  • Валуйко Г. Г. Технология столовых вин. — М., 1969.
  • Самуель Баккіоккі «Вино і Біблія».

Примітки

  1. Hoekstra A. Y., Mekonnen M. M. Table 3 // The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products // Hydrology and Earth System Sciences — Copernicus Publications, 2011. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 1577–1600. — ISSN 1027-5606; 1607-7938 — doi:10.5194/HESS-15-1577-2011
    d:Track:Q5168538d:Track:Q21128908d:Track:Q57906109d:Track:Q15755050d:Track:Q38804532
  2. ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/History_of_alcoholic_drinks
  3. Технічна література — OIV www.oiv.int/public/medias/3996/products-definition-en.pdf — Міжнародна організація виноградарства та вина
  4. Poussier, Olivier (2016). Le Grand Larousse du vin (francais). Paris: Larousse. с. 16 – 17. ISBN 978-2-03-592661-6. 
  5. Бі-бі-сі: У Вірменії знайдена найдревніша виноробня [ 14 січня 2011 у Wayback Machine.]
  6. Berkowitz, Mark (1996). . Archaeology (Archaeological Institute of America) 49 (5). Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 25 червня 2008. 
  7. Owen, James (20 січня 2011). . National Georgraphic. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 27 березня 2012. 
  8. http://news.am/arm/news/44129.html [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)(рос.)
  9. Гелибтерман, Л. В. (2002). Винная азбука (русский). Москва: Издательство Жигульского. с. 11–15. ISBN 5-93679-020-7. 
  10. Le vin à travers l'histoire [ 5 червня 2010 у Wayback Machine.].(фр.) // Académie du vin
  11. R. Phillips A Short History of Wine pg 190 Harper Collins 2000 ISBN 0-06-621282-0
  12. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2013. 
  13. . Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 13 квітня 2013. 
  14. Деякі вина з темних сортів червоного винограду мають ринкову назву «чорне» або «синє»
  15. Wine classification. French Wine Guide. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 червня 2007. 
  16. Goode, Jamie. Terroir revisited: towards a working definition. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 червня 2007. 
  17. Land of wines. Wines from Spain. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 17 липня 2007. 
  18. Інші види вина, наприклад ігристі вина, мають трохи інші норми цукру
  19. Декотрі виноробні регіони з основних зон DOC-класу можуть мати це доповнення.
  20. Дані: OIV — Organisation Internationale de la Vigne et du Vin[недоступне посилання з червня 2019] — Міжнародна Організація Виноградарства та Виноробства
  21. Джерело: статистика Wine Institut of California [ 19 березня 2015 у Wayback Machine.]
  22. див.: Parker's Wine Guide, 2002, p. 5-6.
  23. ↑ . Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 13 квітня 2013. 
  24. Гомер, Одіссея. — XI, 205—210 (монологи)
  25. Plinius. Historia Naturalis XIV 12 (10)
  26. Steve Charters. Wine & Society, — MW, Butterworth-Heinemann, 2006, p.96
  27. . Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 17 квітня 2013. 
  28. . Архів оригіналу за 25 січня 2014. Процитовано 13 квітня 2013. 
  29. . Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 21 липня 2015. 
  30. . Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 8 липня 2015. 

Посилання

Вино
у сестринських Вікіпроєктах
Означення у Вікісловнику?
Цитати у Вікіцитатах?
Вино у Вікісховищі?
Зовнішні відеофайли
Про вино з Романом Ремеєвим
(Канал «ISLND TV» на YouTube)
1. Основи, 20 травня 2022.
2. Білі вина. Яке обрати?, 27 травня 2022.
3. Дегустуємо червоні вина, 3 червня 2022.
4. Рожеві вина, 10 червня 2022.
5. Українські вина, 17 червня 2022.
6. Натуральне вино, 24 червня 2022.
7. Sauvignon Blanc, 5 серпня 2022.
8. Malbec, 12 серпня 2022.
9. Riesling, 19 серпня 2022.
10. Gewürztraminer, 26 серпня 2022.
11. Grenache/Garnacha, 9 вересня 2022.
12. Merlot, 23 вересня 2022.
13. Chardonnay, 14 жовтня 2022.
14. Syrah/Shiraz, 4 листопада 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vino vid lat vinum napij otrimanij shlyahom povnogo abo chastkovogo alkogolnogo brodinnya poperedno rozdavlenogo svizhogo vinogradu abo vinogradnogo susla Kilkist alkogolyu vnaslidok brodinnya maye skladati ne menshe 8 5 ob Beruchi do uvagi klimat tip gruntu sort vinogradu osoblivosti virobnictva vina minimalna kilkist alkogolyu vnaslidok brodinnya mozhe buti 7 ob vidpovidno do zakonodavstva regionu de vono vigotovlyayetsya 3 VinoKolirchervonij rozhevij bilij i pomaranchevijZ materialuvinograd i drizhdzhiVodnij slid869 kubichnij metr na tonnu 1 Produkuyetsyavinorobski drizhdzhid i fermentaciyaViroblyayetsya zVitis vinifera subsp viniferadPidtrimuyetsya VikiproyektomWikiProject WinedIdentifikator NCI ThesaurusC66822Ne ranishe54 stolittya do n e 2 Vino u VikishovishiPlyashka i kelih svitlogo chervonogo vina Zmist 1 Istoriya 1 1 Pohodzhennya vinorobstva 2 Vino u Bibliyi 3 Zagalni dani Etiketka 4 Smak i aromat 4 1 Buket 4 2 Smak 4 3 Kushtuvannya 5 Klasifikaciya yakosti 6 Virobnictvo vina 6 1 Osnovni tehnologiyi 6 2 Krayini virobniki 7 Spozhivannya vina 8 Cinovi grupi 9 Hvorobi ta defekti vina 10 Falsifikaciya vina 11 Cikavi fakti 12 Div takozh 13 Literatura 14 Primitki 15 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDiv takozh Istoriya francuzkogo vina Pohodzhennya vinorobstva Redaguvati Najstarishim vinogradnim kistochkam z kulturnogo vinogradu znajdenih arheologami nalichuyetsya 9000 rokiv Voni buli znajdeni na Pivnochi Iranu Vino ye vazhlivoyu oznakoyu isnuvannya civilizaciyi Same vavilonyani ta yegiptyani a zgodom greki ta antichni rimlyani rozpovsyudzhuvali kult cogo napoyu 4 Vigotovlennya vina freska v davnoyegipetskomu pohovanni XV st do n e Vino vigotovlyali vzhe v Starodavnomu Yegipti ta Mezhirichchi Same zvidti vino i bulo privezene do Greciyi a zvidti j do Rimskoyi imperiyi Takozh vinorobstvo i spozhivannya vina v davni chasi bulo poshirene na vsomu Blizkomu Shodi i v Perednij Aziyi Najstarishim materialnim svidchennyam starodavnogo vinorobstva ye znajdeni arheologami v Kolhidi Gruziya vkopani v zemlyu veliki glinyani posudini z zalishkami kistochok vinogradu z 8000 r do n e Takogo zh priblizno viku 7000 rokiv zalishki vinnoyi kisloti v cherepkah glechikiv v neolitichnomu selishi Hadzhi Firuz Tepe na pivnochi Iranu Na pivnichnomu shodi Virmeniyi arheologami buli znajdeni najdavnishi znaryaddya povnogo vinorobnogo ciklu pres i posudini dlya zbrazhuvannya kotri za danimi himichnogo analizu nalezhat do 4 go tisyacholittya do n e 5 6 7 8 Zgidno z mifami ta legendami vinorobstvo traktuvalos u riznih narodiv po riznomu Greki viruvali v Dionisa sho u rimlyan zvavsya Bahus boga roslinnosti rodyuchosti ta vinorobstva z yakim pov yazano ryad mifiv ta legend Shumeri v Eposi pro Gilgamesha zgaduyut pro te yak Gilgamesh znahodit vinogradnik u XXVII st do n e 9 Pochinayuchi z VI stolittya vinogradniki kultivuvalisya serednovichnimi chencyami a monastiri stavali svogo rodu centrami vinorobnoyi promislovosti sho prinosilo yim pributok a takozh zabezpechuvalo postijnij zapas vina simvolu krovi Isusa Hrista dlya benketiv z nagodi riznih svyat religijnih sluzhb prichastya prijmannya vazhlivih gostej palomnikiv tosho U Serednovichchi z rozvitkom mist do vinorobstva pochinaye doluchatisya takozh i zamozhne mishanstvo Mista stali otochuvati vinogradniki Takim chinom v XV stolitti kultivuvannya vinogradnikiv stalo povsyudnim u Franciyi na zemlyah cerkvi aristokrativ ta byurgeriv Protyagom usogo periodu serednovichchya Franciya bula najbilshim eksporterom vina a regionom z najbilshoyu plosheyu vinogradnikiv buv Il de Frans 10 vidsutnye v dzhereli Epoha Prosvitnictva harakterna zrostannyam doslidzhen v galuzi vinorobstva U cej period do riznomanitnih doslidzhen buli zalucheni shiroki naukovi kola Okremi vcheni ta navit cili universiteti doslidzhuvali problemi vinorobstva zokrema bulo detalno rozglyanuto pitannya ochishennya stabilizaciyi ta pokrashennya smakovih yakostej vina Detalnishe zoseredilis i na sortovomu skladi vinogradnikiv 11 Najbilshogo rozvitku vinorobstvo dosyaglo naprikinci XVII pochatku XVIII st v Yevropi V cej chas yevropejski krayini Franciya Ispaniya Portugaliya Italiya Ugorshina stali monopolistami u torgivli vinom Prote z posilennyam konkurenciyi ta ekonomichnimi krizami vidbuvalosya zmenshennya plosh vinogradnikiv i skorochennya virobnictva vina Prote najbilshu shkodu dlya yevropejskogo vinogradarstva i vinorobstva zapodiyali zavezeni z Pivnichnoyi Ameriki hvorobi i shkidniki vinogradu Zokrema zavezena v 1845 roci gribna hvoroba oyidium za korotkij termin prizvela do zmenshennya virobnictva vina u Franciyi v 4 razi V 1853 roci buv zavezenij antraknoz a v 1863 roci filoksera Vnaslidok poyavi filokseri za 15 20 rokiv Franciya vtratila bilshe polovini svoyih vinogradnikiv a virobnictvo vina vpalo z 84 5 mln gektolitriv do 23 4 mln gektolitriv Za deyakimi ocinkami bulo znisheno vid dvoh tretin do 90 vidsotkiv usih yevropejskih vinogradnikiv 12 13 Vino u Bibliyi RedaguvatiRekomenduyetsya v Bibliyi Vodi bilshe ne pij ale trohi vina zazhivaj radi shlunka tvogo ta chastih nedugiv tvoyih 2 Timofiyu 5 23 Ne rekomenduyetsya v Bibliyi A teper sterezhis i ne pij vina ta p yankogo napoyu i ne yizh nichogo nechistogo Sud 13 4 Vino to nasmishnik napij p yankij galasun i kozhen hto bludit u nomu nemudrij Pr 20 1 Ne bud pomizh timi sho zhluktyat vino Pr 23 20 Gore tim sho vstayut rano vranci i zhenut za napoyem p yankim i trivayut pri nim azh do vechora shob vinom rozpalyatis Is 5 11 I ne vpivajtes vinom v yakomu rozpusta ale krashe napovnyujtes Duhom Ef 5 18 Doslidzhennya vzhivannya sliv vineu vinus ojnos j yain yaki poznachayut vino u anglijskij latinskij greckij ta yevrejskij movah pokazalo sho ci slova istorichno vzhivalisya shob poznachiti vichavlenij vinogradnij sik bud vin brodzhenij chi neperebrodzhenij U tih miscyah Bibliyi de zaohochuyetsya vzhivannya vina jdetsya pro neperebrodzhenij sik a u miscyah de zasterigalosya vzhivannya vina jdetsya pro vino u alkogolnomu rozuminni Do takogo visnovku prijshov Samuel Bakkiokki u svoyij knizi Vino i Bibliya Zagalni dani Etiketka Redaguvati Muskat z Asti kontrolovane za pohodzhennyam vinarnya Castello del Poggio region Portakomaro provinciya Asti butilovane bezposerednim virobnikom vino z Italiyi vrozhayu 2006 Kolekciya etiketok vina do 2016 r U krayinah vinorobnoyi kulturi vina mayut zagalnu klasifikaciyu sho yak pravilo zaznachayetsya na suchasnih etiketkah plyashki Im ya vinaim ya abo individualnij sort vina pevnoyi tehnologiyi sho maye vlasnu nazvu Napr Zolotij bereg Bicha krov ugor Egri Bikaver sort osnovnogo vinogradu Sepazh napriklad merlo kaberne sovinjon shardone tosho Dlya otrimannya nazvi za osnovnim sortom u skladi vina povinno buti ne menshe 85 cogo sortu vinogradu Abo kupazh kyuv ye cuvee sumish riznih sortiv virobnik abo firma rozlivachvinarnya vinorobne gospodarstvo hutir napr Chateau d Yquem Castello del Poggio abo firma virobnik napr Sandeman Shabo Masandrakolir bile vino rozheve vino chervone vino 14 rik zboru vrozhayu vinogradu abo milezim smak abo vmist zalishkovogo cukru u vidsotkah a takozh dodatkova nazva suhe vino napivsuhe napivsolodke solodke desertne vino vmist alkogolyu u vidsotkah a takozh dodatkova nazva napriklad kriplene vino liker portvejn tosho riven yakosti napriklad AOC DOC topografichni dani teruar v zalezhnosti vid rivnya yakosti vina Div takozh Kontrol za pohodzhennyam krayina Franciya francuzke vino Italiya italijske vino vinorobnij rajon region Bordo Rioha Madejra konkretna miscevist teruar napr Chervonij kamin Landsgut Kindzmarauli tosho tehnologiya vigotovlennyaigristi vina shampanske vina z dodatkom dioksidu vuglecyu vina sho vitrimani v dubovih bochkah Napr Barrique Vin aromatizovani vina vina z velikoyu chastkoyu 15 18 aromatichnih dodatkivpredikatipredikati zboru vinogradu vintazh molode vino lozove vino piznij zbir lodove vino predikati klasu v riznih krayinah vidriznyayutsya vibrane marochne selektivne kabinettmizhnarodnij reyestracijnij nomer shkidlivi rechovini nayavnist abo vidsutnist dodatkovih abo shkidlivih rechovin biologichne vino ekologichne vino vino sho ne mistit dodatkiv v pershu chergu sulfitiv fungicidiv konservantiv neobov yazkovi daninajlipsha temperatura spozhivannya na zvorotnij storoni plyashki rekomendovani harchovi stravi yaki najkrashe pasuyut do cogo sortu vina na zvorotnij storoni plyashki medali ta inshi prizi vinaU Yevropi vina zavzhdi mayut kontrol za pohodzhennyam Vina vishoyi kategoriyi mayut vidpovidati cilij nizci konkretnih parametriv takim yak napriklad pevna miscevist virobnictva nabir sortiv vinogradu minimalna micnist sposib obrobki j pidrizannya lozi chas zboru vinogradu Vsi vina yaki pretenduyut na cyu kvalifikaciyu piddayutsya analitichnim doslidzhennyam i degustaciyi Yaksho ekspertna degustaciya daye pozitivnij visnovok vina otrimuyut specialnij sertifikat i lishe potim pravo nazivatisya kontrolovanimi za pohodzhennyam Osnovna vimoga do vin ciyeyi kategoriyi zaznachennya geografichnogo miscya zrostannya vinogradu dlya yihnogo virobnictva 15 16 Taki krayini virobniki yak Ispaniya Greciya ta Italiya vikoristovuyutsya klasifikaciyu odnochasno za regionom pohodzhennya ta yakistyu vina 17 Smak i aromat RedaguvatiBuket Redaguvati Dokladnishe Buket vino Buket takozh zapah aromat ye sukupnistyu vsih letyuchih aromatnih rechovin komponentiv vina yaki sprijmayutsya nyuhom lyudini Intensivnist buketu zalezhit vid bagatoh faktoriv takih yak sort vinogradu jogo zrilist rik vrozhayu stan rozvitku lozi tehnologiya vigotovlennya vina dodatki i t d ye takozh vazhlivim kriteriyem v ocinci klasu ta yakosti vina Smak Redaguvati Smak vina yak rezultat fermentaciyi brodinnya vinogradnogo soku ye kombinaciyeyu z kislot efiriv zalishkovogo cukru taniniv mikroelementiv ta spirtu Formuvannya smaku vina persh za vse zalezhit vid vinogradnoyi lozi Prirodni faktori konkretnoyi miscevosti takozh vidomi yak teruar vplivayut na formuvannya smakiv v yagodah v fazi dozrivannya Inshi smaki formuyutsya tilki v procesi pererobki yagid brodinnya starinnya ta zberigannya gotovogo vina Zalezhno vid chastki cukru vino nazivayetsya suhe duzhe suhe napivsuhe napivsolodke solodke Zgidno iz suchasnimi yevropejskimi normami sorti naturalnogo vina 18 mayut taki chastki cukru chastka cukru v gr l ukrayinskoyu francuzkoyu italijskoyu ispanskoyu portugalskoyu anglijskoyu nimeckoyu lt 9 suhe sec secco seco seco dry trocken9 18 napivsuhe demi sec aboccato semi seco meio seco medium dry halbtrocken18 45 napivsolodke moelleux amabile medio dulce adamado medium lieblich gt 45 solodke doux dolce dulce doce sweet sussKushtuvannya Redaguvati Pislya vidkorkovuvannya plyashki vino pochinaye nabirati kisen z povitrya i zminyuvati svij smak Ale u kelihu cej proces jde znachno shvidshe Pered tim yak degustuvati svizhonalite vino jogo v kelihu zlegka zbovtuyut dvichi povertayuchi po spirali do jogo vertikalnoyi osi Zamovlennya ta kushtuvannya vina v dobromu restorani prohodit u dekilka etapiv kelner oficiant abo somelye prinosit do stolu zamovlenu plyashku i daye kliyentu oznajomitis zi zmistom yiyi etiketki Yaksho vidviduvach zgoden oficiant vidkorkovuye plyashku i daye zamovniku ponyuhati korok Pislya nastupnoyi zgodi vin nalivaye u kelih neveliku kilkist vina na 2 3 kovtki i kliyent nyuhaye vino v kelihu ta kushtuye jogo na smak Yaksho vino kliyentu spodobayetsya oficiant rozlivaye vino v kelihi gostej Yaksho kliyent nezadovolenij smakom vina i vidmovlyayetsya vid zamovlennya ciyeyi plyashki oficiant povinen yiyi zabrati i prinesti inshu Procedura kushtuvannya ne povinna koshtuvati kliyentu groshej Vino nalivayetsya u kelih do ekvatora tobto do najshirshoyi jogo chastini sho v suchasnih standartnih kelihah stanovit priblizno do 1 3 jogo visoti div foto pravoruch V zalishkovij povitryanij kameri zbirayutsya pari ta aromati vina sho nadaye mozhlivist tomu hto kushtuye napij nasoloditis yak smakom tak i buketom vina Klasifikaciya yakosti RedaguvatiNajstarishoyu u sviti ta rozvinenoyu z nacionalnih sistem ye sistematizaciya vin Franciyi Dokladnishe Oficijna klasifikaciya vin Bordo 1855Dokladnishe Klasifikaciya vin regionu Sent EmiljonDokladnishe Klasifikaciya vin regionu Grav ta inshi 1 serpnya 2009 Yevropejskij soyuz vviv unifikovanu sistemu z popravkoyu na miscevi sistemi klasiv yakosti v zalezhnosti vid kontrolyu za pohodzhennyam Krayini chleni YeS postupovo perehodyat do ciyeyi sistemi v duzhkah vkazana stara nazva Italiya Franciya Ispaniya Portugaliya Nimechchina UkrayinaVino Vino da Tavola VdT Vin de France VdF Vin de Table VdT Vino de Messa VDM Vino corriente Denominacion de Origen DO Vinho do mesa VdM Deutscher Wein Tafelwein Stolove vinoIndicazione Geografica Protetta IGP Indicazione Geografica Tipica IGT Vin de Indication Geographique Protegee IGP Vin de Pays VdP Vinos de la tierra Denominacion de Origen Calificada DOC Vinho regional Landwein Misceve vinoDenominazione di origine protetta DOP Denominazione di origine controllata DOC Appellation Controlee AC Vino de Calidad con indicacion geografica IG Vinhos de Qualidade Produzidos em Regiao Determinada VQPRD QualitatsweinDenominazione di Origine Controllata e Garantita DOCG Appellation d Origine Controlee AOC Denominacion de Origen Calificada DOCa Indicacao de Proveniencia Regulamentada IPR Denominacao de Origem Calificada DOC Qualitatswein bestimmter Anbaugebiete QbA Vina kontrolovanih najmenuvan za pohodzhennyam KNP Classico 19 Superiore Riserva Superieur Villages Vino de Crianza Reserva Gran Reserva Vino de Pago Superior Reserva Garrafeira Pradikatswein Qualitatswein mit Pradikat QmP KabinettAuslese Virobnictvo vina RedaguvatiDokladnishe VinorobstvoOsnovni tehnologiyi Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2013 Chervone vino oderzhuyut z vinogradu zi shkirkoyu bile vino iz vnutrishnoyi m yakoti vinogradu Cukor peretvoryuyetsya v spirt pid vplivom drizhdzhiv Saccharomyces ellipsoideus sho zhivut u shkirci vinogradu Shob oderzhati suhe vino brodinnya povinne prodovzhuvatisya dovshe nizh dlya solodkogo chi desertnogo Shampanske igriste vino z oblasti Shampan u Franciyi rozlivayut po plyashkah poki proces brodinnya ne zakinchivsya v inshi igristi vina shtuchno dodayut vuglekislotu Deyaki vina zmicnyuyut dodayuchi spirt i konservanti Ostanni mozhut mati serjozni pobichni efekti Tomu ostannim chasom stayut use populyarnishi vina bez konservantiv Krayini virobniki Redaguvati Svitove virobnictvo vina 10 krayin najbilshih virobnikiv 20 Krayini 2010 mln gkl vid svitovogo 2005 mln gkl 2000 mln gkl 1990 mln gkl Italiya 48 525 17 15 50 566 51 620 54 866 Franciya 45 704 16 15 52 105 57 541 65 529 Ispaniya 35 235 12 45 37 808 41 692 38 658 SShA 20 887 7 38 22 888 21 500 15 852 Argentina 16 250 5 74 15 222 12 537 14 036 KNR 13 000 4 59 11 800 10 500 2 7 Avstraliya 11 339 4 01 14 301 8 064 4 446 PAR 9 336 3 30 8 406 6 949 8 988 Chili 8 844 3 12 7 885 6 674 3 978 Nimechchina 6 906 2 44 9 153 9 852 8 514 Ukrayina 2 000 0 70 Ves svit 282 897 100 00 275 900 282 800 265 100Spozhivannya vina RedaguvatiKrayini 10 najbilshih spozhivachiv vina absolyutni cifri spozhivannya vina v gektolitrah na rik Dzherelo Statistichnij zvit OIV Krayini 2010 r mln gkl 2005 mln gkl 2000 mln gkl Franciya 28 917 33 530 34 500 SShA 27 600 25 850 21 200 Italiya 24 624 27 016 30 800 Nimechchina 20 200 19 848 20 150 KNR 15 846 12 306 10 695 Velika Britaniya 13 200 13 143 9 696 Rosiya 11 633 10 500 4 699 Ispaniya 10 359 13 686 14 046 Argentina 9 753 10 972 12 491 Rumuniya 3 853 2 379 5 215 Ves svit 241 808 237 806 225 665 Spozhivannya vina u svitiSpozhivannya vina na dushu naselennya spozhivannya na odinicyu vsogo naselennya krayini v litrah na rik vibirkovo 21 Krayina 2010 l 2009 l 2008 l 2007 l Dinamika 2010 2007 Franciya 45 70 45 49 46 15 47 11 3 0 Italiya 42 15 42 32 45 02 40 75 3 4 Portugaliya 41 81 42 17 42 68 42 25 1 0 Shvejcariya 38 20 37 94 38 28 38 40 0 5 Sloveniya 36 40 36 89 39 84 39 59 8 1 Daniya 35 9 34 36 33 45 27 60 27 1 Avstriya 29 23 29 23 29 35 32 64 10 4 Greciya 27 52 28 21 31 69 29 98 8 2 Horvatiya 26 28 26 73 27 73 26 80 1 9 Ispaniya 26 16 27 81 30 03 33 04 20 8 Avstraliya 24 94 24 46 22 65 22 73 9 6 Nimechchina 24 54 24 60 24 46 24 46 0 3 Argentina 23 74 25 29 26 10 27 29 13 0 Ugorshina 23 32 23 62 25 27 32 70 28 7 Rumuniya 22 94 22 94 24 60 23 60 2 8 Gruziya 16 25 16 25 15 38 15 21 6 8 Kanada 10 03 10 00 10 49 10 69 6 1 SShA 9 42 8 99 8 99 8 96 5 1 Rosiya 8 21 8 18 8 35 7 95 3 3 Moldova 6 25 6 25 6 25 6 34 1 5 Ukrayina 4 49 4 60 4 79 4 82 6 9 Polsha 2 05 2 00 2 02 1 80 14 0 Cinovi grupi RedaguvatiCini na vino formuyutsya na kozhnomu konkretnomu nacionalnomu rinku Pivnichno amerikanskij dovidnik Parker s podilyaye vino na nastupni grupi 22 A nedoroge do 10 za plyashku 0 75 l B serednoyi cini mizh 10 15C doroge mizh 15 25D duzhe doroge mizh 25 50E lyuksus mizh 50 75EE vishij lyuksus mizh 75 125EEE ponad 125 Hvorobi ta defekti vina RedaguvatiSered hvorob vina najchastishe zustrichayetsya cvil rezultat rozvitku drizhdzhiv ta octove skisannya U vini mozhe viniknuti molochnokisle abo inshe shumuvannya Likuvannya cih zahvoryuvan provoditsya lishe na pochatkovij stadiyi shlyahom termichnoyi obrobki sulfitaciyeyu filtraciyeyu chi za dopomogoyu vikoristannya centrifugi 23 Do defektiv vina vidnosyat nebazhani zmini vlastivostej vina sho vinikayut bez uchasti mikroorganizmiv Sered nih vidilyayut pomutninnya zaliznij chornij blakitnij kas bilij kas midnij kas ta oksidaznij kas sirkovodnevij zapah plisnyavij prismakDo nedolikiv vina vidnosyat netipovij kolir vina nadto terpkij smak pomutninnya vid vipadannya vinnogo kamenyu Voni vinikayut u rezultati vikoristannya nedobroyakisnoyi sirovini chi pri porushenni tehnologiyi virobnictva 23 Falsifikaciya vina RedaguvatiVzhe v antichni chasi sered assirijciv yegiptyan grekiv buli vidomi tak zvani falsifikaciyi vina z dodavannyam v nogo vodi 24 U Starodavnomu Rimi bulo shiroko poshirene zmashuvannya vina yak privodit Plinij Starshij u svoyij Historia Naturalis 25 U Serednovichchi buli navit instrukciyi z vigotovlennya shtuchnogo vina Krim inshogo vino rozbavlyali sokom buzini shob zrobiti jogo bilsh temnim 26 Osoblivogo rozmahu falsifikuvannya vin nabulo u HH storichchi Comu spriyalo rizke posilennya konkurenciyi sho stimulyuvalo virobnikiv otrimuvati yakomoga deshevshi produkti Ce chasto vidbuvalos za rahunok znizhennya sobivartosti sirovini ta materialiv V svoyu chergu ce prizvelo do poyavi shtuchnih vin dlya virobnictva kotrih vinogradnij sik vzagali ne potriben Cherez poyavu chislennih falsifikativ u bagatoh krayinah buli prijnyati zakoni pro vino rozrobleno normativni dokumenti ta tehnologichni instrukciyi virobnictva V 1924 roci bula utvorena Mizhnarodna organizaciya po vinogradarstvu ta vinorobstvu MOVV 27 Zakon Ukrayini Pro vinograd ta vinogradne vino 28 peredbachaye nastupni sposobi falsifikaciyi vina nereglamentovane zastosuvannya cukru abo produktiv sho mistyat cukor u tomu chisli vinogradnogo pohodzhennya dlya shtuchnogo pidvishennya micnosti vin pidmina sortiv vinogradu abo zmenshennya terminu vitrimki pri vigotovlenni vin marochnih dodavannya vodi plodovo yagidnih materialiv vityazhok i vidvariv z plodiv i yagid pidrobka deshevih vin pid najkrashi vitchiznyani abo inozemni marki shlyahom shtuchnogo zbilshennya ekstraktivnosti imitaciyi koloru aromatu i smaku a takozh dodavannya harchovih abo shtuchnih rechovin i esencij shtuchna aromatizaciya roslinnimi ekstraktami chi zapashnimi rechovinami organichnogo sintezu dodavannya zaminnikiv cukru saharinu aspartamu ta inshih podibnih shtuchnih rechovin virobnictvo surogativ vin shlyahom ekstrakciyi vodoyu vinogradnih vichavok abo rodzinok vigotovlennya surogativ vin za vidsutnosti produktiv pererobki vinogradu pidrobka vina za pohodzhennyam miscem virobnictva sortovim skladom shlyahom dodavannya vinomaterialiv z gibridiv pryamih virobnikiv yaki ne vhodyat do zatverdzhenogo sortimentu etiketuvannya sho ne vidpovidaye vimogam zakonodavstva vikoristannya inshih vidiv dezinformaciyi pokupcya pri zovnishnomu oformlenni vin Cikavi fakti RedaguvatiZa chasiv isnuvannya SRSR riznomanitni pidrobki surogati ta vzagali vinopodibni nizkoyakisni alkogolni napoyi otrimuvali riznomanitni nazvi ta prizviska bormotuha bormoten vid ros bormotat burmotiti plesti yazikom biomicin bile micne vinishe 29 chornilo chervone vino 30 tri sokiri Portvejn 777 riga ceteli Rkaceteli grushki yabluchki plodoovochevi vina Div takozh RedaguvatiVinogradarstvo Vinorobstvo Vinorobstvo v Ukrayini Zalizne vino Chervone vino Bile vino Rozheve vino Krizhane vino Karta vin Molode vino v stari burdyukiLiteratura RedaguvatiUkrayinskoyu movoyu Madlen Pakett Dzhastin Hemmek Wine Folly Use sho treba znati pro vino Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 240 s ISBN 978 917 679 530 8 Izabel Lezheron Naturalne vino vstup do organichnih ta biodinamichnih vin yaki vigotovlyayut prirodnim sposobom Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2019 224 s ISBN 978 617 679 723 4 Rejnolds Grant Steng Kris Yak piti vino Najprostishij sposib diznatisya sho vam smakuye H Vivat 2022 160 s ISBN 978 966 982 520 9 Inshimi movami H Johnson J Robinson The World Atlas of Wine 6th ed London Mitchell Beazley 2007 400 p ISBN 978 1 84533 301 0 angl R M Parker jr P A Rovani Parker s Wine Buyer s Guide 7th ed N Y Simon Schuster Inc 2008 1513 p ISBN 0 7432 7199 8 angl J Robinson The Oxford Companion to Wine London Oxford Univ Pr 2006 819 p ISBN 0 19 860990 6 angl Der Brockhaus Wein Bibliogr In t amp F A Brockhaus Mannheim 2008 512 S ISBN 3 7653 0281 3 nim Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros Gerasimov M A Tehnologiya vina M 1964 Osnovnye pravila proizvodstva vinogradnyh vin M 1965 Nilov V I Skurihin I M Himiya vinodeliya M 1967 Valujko G G Tehnologiya stolovyh vin M 1969 Samuel Bakkiokki Vino i Bibliya Primitki Redaguvati Hoekstra A Y Mekonnen M M Table 3 The green blue and grey water footprint of crops and derived crop products Hydrology and Earth System Sciences Copernicus Publications 2011 Vol 15 Iss 5 P 1577 1600 ISSN 1027 5606 1607 7938 doi 10 5194 HESS 15 1577 2011 d Track Q5168538d Track Q21128908d Track Q57906109d Track Q15755050d Track Q38804532 https en wikipedia org wiki History of alcoholic drinks Tehnichna literatura OIV www oiv int public medias 3996 products definition en pdf Mizhnarodna organizaciya vinogradarstva ta vina Poussier Olivier 2016 Le Grand Larousse du vin francais Paris Larousse s 16 17 ISBN 978 2 03 592661 6 Bi bi si U Virmeniyi znajdena najdrevnisha vinorobnya Arhivovano 14 sichnya 2011 u Wayback Machine Berkowitz Mark 1996 World s Earliest Wine Archaeology Archaeological Institute of America 49 5 Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 25 chervnya 2008 Owen James 20 sichnya 2011 Earliest Known Winery Found in Armenian Cave National Georgraphic Arhiv originalu za 3 chervnya 2017 Procitovano 27 bereznya 2012 http news am arm news 44129 html Arhivovano 11 bereznya 2012 u Wayback Machine angl ros Gelibterman L V 2002 Vinnaya azbuka russkij Moskva Izdatelstvo Zhigulskogo s 11 15 ISBN 5 93679 020 7 Le vin a travers l histoire Arhivovano 5 chervnya 2010 u Wayback Machine fr Academie du vin R Phillips A Short History of Wine pg 190 Harper Collins 2000 ISBN 0 06 621282 0 M A Gerasimov Tehnologiya vina Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 13 kvitnya 2013 The Vine s Enemy Phylloxera Vastatrix Arhiv originalu za 4 kvitnya 2013 Procitovano 13 kvitnya 2013 Deyaki vina z temnih sortiv chervonogo vinogradu mayut rinkovu nazvu chorne abo sinye Wine classification French Wine Guide Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2007 Goode Jamie Terroir revisited towards a working definition Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2007 Land of wines Wines from Spain Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 17 lipnya 2007 Inshi vidi vina napriklad igristi vina mayut trohi inshi normi cukru Dekotri vinorobni regioni z osnovnih zon DOC klasu mozhut mati ce dopovnennya Dani OIV Organisation Internationale de la Vigne et du Vin nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mizhnarodna Organizaciya Vinogradarstva ta Vinorobstva Dzherelo statistika Wine Institut of California Arhivovano 19 bereznya 2015 u Wayback Machine div Parker s Wine Guide 2002 p 5 6 a b Petrova I A Ekspertiza tehnologiyi vigotovlennya napoyiv ta viyavlennya falsifikaciyi Arhiv originalu za 8 travnya 2013 Procitovano 13 kvitnya 2013 Gomer Odisseya XI 205 210 monologi Plinius Historia Naturalis XIV 12 10 Steve Charters Wine amp Society MW Butterworth Heinemann 2006 p 96 URE Mizhnarodna organizaciya po vinogradarstvu ta vinorobstvu Arhiv originalu za 11 listopada 2014 Procitovano 17 kvitnya 2013 Zakon Ukrayini 2662 IV Pro vinograd ta vinogradne vino Arhiv originalu za 25 sichnya 2014 Procitovano 13 kvitnya 2013 Bile micne vino Biomicin Arhiv originalu za 31 serpnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 ARGOTIZMI Arhiv originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 8 lipnya 2015 Posilannya RedaguvatiVinou sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Vino u Vikishovishi Zovnishni videofajliPro vino z Romanom Remeyevim Kanal ISLND TV na YouTube 1 Osnovi 20 travnya 2022 2 Bili vina Yake obrati 27 travnya 2022 3 Degustuyemo chervoni vina 3 chervnya 2022 4 Rozhevi vina 10 chervnya 2022 5 Ukrayinski vina 17 chervnya 2022 6 Naturalne vino 24 chervnya 2022 7 Sauvignon Blanc 5 serpnya 2022 8 Malbec 12 serpnya 2022 9 Riesling 19 serpnya 2022 10 Gewurztraminer 26 serpnya 2022 11 Grenache Garnacha 9 veresnya 2022 12 Merlot 23 veresnya 2022 13 Chardonnay 14 zhovtnya 2022 14 Syrah Shiraz 4 listopada 2022 Vino Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 155 156 1000 ekz Vino domashnogo virobu Arhivovano 5 listopada 2021 u Wayback Machine Pidruchnik i vkazivki do virobu vina zi vsih idomih ogorodovih i lisnih ovochiv Domashnij virib piva likeriv limonyad i siropiv Uporyad Robert Pradel Krakiv Nakladom Avtora 1928 64 s Mizhnarodna organizaciya vinorobstva ta vinogradarstva nim angl isp fr ital Zakon Ukrayini 2662 IV Pro vinograd ta vinogradne vino Osnovni tipi vin Arhivovano 16 sichnya 2008 u Wayback Machine angl Zberigannya ta vitrimka vina Arhivovano 11 lyutogo 2008 u Wayback Machine angl The Guardian Observer guide to wine Arhivovano 2 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Tehnika ta etapi degustaciyi vina Arhivovano 18 listopada 2012 u Wayback Machine WSET Systematic Approach to Tasting SAT Arhivovano 17 travnya 2022 u Wayback Machine Wine amp Spirit Education Trust angl VINOLIKUVANNYa Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vino amp oldid 39374965