www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вологда Во логда місто в Росії адміністративний центр Вологодської області з 23 вересня 1937 року населення становить 30

Вологда

Во́логда — місто в Росії, адміністративний центр Вологодської області (з 23 вересня 1937 року), населення становить 301 642 мешканців (2018). Місто розташоване на березі річки Вологда.

місто Вологда
Вологда
Малий герб Вологди Прапор Вологди
Країна  Росія
Суб'єкт Російської Федерації Вологодська область
Код ЗКАТУ: 19401000000
Код ЗКТМО: 19701000001
Основні дані
Час заснування 1147
Населення 301 642 (2018)
Площа 116 км²
Поштові індекси 160000
Телефонний код +7 8172
Географічні координати: 59°13′ пн. ш. 39°54′ сх. д. / 59.217° пн. ш. 39.900° сх. д. / 59.217; 39.900Координати: 59°13′ пн. ш. 39°54′ сх. д. / 59.217° пн. ш. 39.900° сх. д. / 59.217; 39.900
Влада
Вебсторінка vologda-city.ru
Міський голова Євгеній Борисович Шулєпов
Мапа

Вологда

Вологда

 Вологда у Вікісховищі

Дата заснування Редагувати

Датою заснування міста Вологда вважається 1147 рік, у якому було зроблено першу згадку в літописах преподобного Герасима. Проте, історики не визнають цю дату заснування міста. Ця дата вперше зафіксована А. А. Засецьким в XVIII столітті в «Житии св. Герасима». Але воно було написано біля середини XVII століття за наказом архієпископа Маркела якимось Фомою і невідомо, на підставі яких джерел.

Перше документальне свідчення, яке визнається істориками, знаходиться в договорі Новгорода з князем, датоване 1236 роком. Друга згадка про місто є в літописному повідомленні про те, що в 1246 році тверський князь Ярослав разом з татарами напав на Вологду.

Звідки пішла назва міста «Вологда» ніхто достеменно не знає, але існують версії, що воно пов'язано зі словом «волок». Є і інша версія, про те, що місто назване в честь річки Вологда (з фінсько-угорських діалектів перкладається як «біла», «прозора», «чиста» вода).

Місто розташоване на березі річки Вологди. У Вологді перетинаються важливі залізничні шляхи (від Москви на Архангельськ, Воркуту і від Вологди до Санкт-Петербурга). Також через Вологду проходить федеральна траса М-8 Москва—Архангельськ.

Історія Редагувати

Герб Редагувати

Малий герб Вологди було затверджено в 1994 році.

Пам'ятки міста та околиць Редагувати

Церква Іоанна Предтечі в Рощеньє, початок XVIII ст.
Кремлівська площа Вологди. Мури Архієрейського Двору, Воскресенський собор та церква Олександра Невського.
Собор Горнє-Успенського монастиря, кінець XVII ст.
Софійський собор та церква Олександра Невського.
Фресковий розпис Софійського собору, XVII ст.
Воскресенський собор. XVIII ст.
Стрітенська церква, XVIII ст.

Вологда добре зберегла свою історико-архітектурну спадщину, незважаючи на численні руйнування більшовицької доби. Історично місто поділялось на декілька частин.

  • Т. зв. «Місто» (рос. «Город»). «Город» цей мав муровані стіни із вежами — кремль, який не зберігся до нашого часу. В центральній частині «Города» знаходяться мурована цитадель міста — Архієрейський двір (що нині за старою традицією називається Кремлем Вологди), та Соборне дворище.
    • Архієрейський двір. Це складний комплекс споруд XVII–XVIII ст., у плані — великий прямокутник. Цей ансамбль включає:
      • Муровані стіни з вежами (1671–1675 рр.), збудовані за зразком мурованих кремлів тогочасної Росії. У XVIII ст. мури втратили оборонне значення, одна з чотирьох кутових веж повністю втрачена при перебудовах.
      • Святі Ворота із Хрестовоздвиженською церквою (1687–1692 рр.)
      • Економічний корпус. 1659 р. — велика двоповерхова кам'яниця.
      • Симонівський корпус. XVII–XIX ст. Велика триповерхова споруда із церквою Різдва Христового (1667–1670 рр.)
      • Гаврилівський корпус. Кінець XVII — початок XVIII ст. Триповерхова споруда.
      • Слов'яно-латинська академія. 1730-і рр.
      • Йосифовський корпус. 1764–1769 рр. Триповерховий палац у стилі бароко.
      • Іринєївський корпус. Середина XVIII ст.
      • Консисторський корпус. Середина XVIII ст. Двоповерхова Г-образна будівля.
      • Безіменний корпус. Перша половина XVIII ст.
    • Соборне дворище. Духовне серце міста. Примикає до Архієрейського двору. Розташовані:
      • Софійський собор. 1568–1570 рр. Кафедральний собор міста. Великий шестистовпний п'ятибанний триабсидний храм, заввишки 59 м. Собор зберіг фресковий ансамбль 1685–1687 рр. (ізограф Д. Плєханов), бароковий іконостас 1730-х рр. із іконами XVII ст.
      • Соборна дзвіниця. 1654–1659 рр. Первісно шатрова, у 1870 р. надбудована ще 3 ярусами, у псевдоготичному стилі. Має дзвони XVII–XIX ст.
      • Воскресенський собор. 1772–1776 рр. П'ятибанний храм у стилі класицизм, збудований на місті однієї з веж Архієрейського двору (нині Центральний виставковий зал Вологодської обласної картинної галереї).
      • Церква Олександра Невського. Початок XVIII ст., бароко.
    • Також на території «Города» на Торговій площі розташовані інші споруди:
      • Церква Покрови на Торгу. 1760 р. Однобанна, барокова, із шатровою дзвіницею.
      • Казанська церква на Торгу. 1760 р. Однобанний храм із двома приділами.

До території «Города» примикають колишні посадські райони.

  • «Верхній Посад» — розташований з півночі та заходу від «Городу». Містить ряд архітектурних пам'яток XVII–XIX ст. Тут розташовані:
    • Церква Варлаама Хутинського. 1780-і рр., класицизм.
    • Церква Костянтина та Єлени. 1685–1691 рр., стиль «узорочьє». Безстовпний двоповерховий п'ятибанний храм з двома рівнями абсид та шатровою дзвіницею. З храму походять численні ікони XV–XVIII ст.
    • Ансамбль Володимирських церков. Включає: теплу Михайло-Архангельську церкву (1684–1689 рр., перебудовувалась, нині не має бань), холодну Володимирську церкву (1750-і рр., бароко) та шатрову дзвіницю (1689 р.).
    • Церква Власія. 1714 р. Московське бароко. Нині у спотвореному стані.
    • Церква Миколи на Глинках. 1676 р. Неодноразово перебудовувалась. Нині — однобанний двоповерховий храм із класицистичною дзвіницею.
    • Церква Іллі в Камєньє. 1698 р. Невеликий однобанний храм.
    • Церква Іоанна Богослова. 1744 р. Поруйнована у радянські часи, нині у спотвореному стані.
    • Церква Миколи Золоті Хрести. Межа XVII–XVIII ст. Двоповерховий храм, раніше однобанний, а за радянських часів обезголовлений. Дзвіниця XIX ст.
    • Споруди Горнє-Успенського монастиря. Монастир був закладений ще у 1590 р. До нашого часу вціліли Успенський собор (1692–1700 рр.) — п'ятибанний безстовпний храм із дзвіницею XIX ст. та залишки трапезної Олексіївської церкви (XVII–XIX ст.).
  • «Нижній Посад» примикає до «Города» з півдня. Значна частина первісної архітектурної спадщини цієї частини міста була знищена за радянських часів. До нашого часу вціліли такі пам'ятки:
    • Церква Іоанна Хрестителя в Рощеньї. 1710–1717 рр. Московське бароко, із прибудовами XIX ст. Фрески 1717 р. (ізограф Ф. Ігнатьєв).
    • Церква Кирила Білозерського в Рощеньї. Кінець XVII ст. Храм перебудовувався, за радянських часів дуже спотворений і нині не відтворений.
    • Церква Зосіми і Савватія Соловецьких. 1759–1763 рр. Раніше значна пам'ятка стилю бароко. За радянських часів перебудована, перетворена на ляльковий театр.
    • Церква Покрови на Козлєнє. 1704–1710 рр. Московське бароко, із пізнішими перебудовами. Фрески 1715–1720 рр.
    • Споруди колишнього Духова монастиря. Монастир був заснований на початку XVII ст. У більшовицькі часи його ансамбль був поруйнований. Серед залишених споруд — церква Святого Духа (XVII–XIX ст.) — колись п'ятибанна, а нині обезголовлена.
    • Т зв. будинок Петра I. Друга половина XVII ст. Одноповерхові палати. Музеєфікований, інтер'єри та експозиція речей — XVII — початку XVIII ст.

Ще одним давнім посадським районом міста є Заріччя, яке розташоване на лівому березі річки Вологда — навпроти «Города» та правобережних посадських районів. Тут розташовані численні пам'ятки архітектури:

  • Церква Миколи у Владичній Слободі. 1669 р. Великий двоповерховий п'ятибанний храм із бароковою дзвіницею XVIII ст. За радянських часів бані храму були зруйновані, потім відтворені.
  • Ансамбль Дмитровського приходу на Наволоці. До складу входять: холодна церква Дмитра Прилуцького (1651, 1711 рр.) — великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із фресками 1710 рр., та тепла барокова церква Успіння (1750 р.) із дзвіницею (1710-і рр.).
  • Церква Іоанна Златоуста (Жінок-Мироносиць). 1664 р. Безстовпний п'ятибанний двоповерховий храм із галереями та шатровою дзвіницею.
  • Стрітенська церква. 1731–1735 рр. Безстовпний п'ятибанний храм, поєднує риси традиційної архітектури та стилю бароко. Класицистична дзвіниця — початку XIX ст.
  • Залишки теплої Георгіївської церкви колишнього Георгіївського приходу (початок XVIII ст).
  • Андріївська церква у Фрязінові. 1670–1687 рр. Однобанний двоповерховий храм із шатровою дзвіницею.

У XX ст. до складу Вологди увійшли нові райони — колишні приміські селища. Архітектурні пам'ятки цих приміських територій нині знаходяться в межах міста:

  • Найбільшу історичну цінність має Спасо-Прилуцький Спасо-Преображенський монастир, закладений в XIV ст. преподобним Дмитром Прилуцьким. Архітектурний ансамбль монастиря-фортеці склався, головним чином, у XVI–XVII ст. На території монастиря розташовані:
    • Муровані стіни із 5 вежами. 1640–1642 рр. Довжина — 950 м.
    • Спасо-Преображенський собор. 1537–1542 рр. Найстаріша збережена споруда Вологди. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із галереями XVII ст., які поєднують його із іншими спорудами монастиря. Із цього храму походять численні ікони XIV–XVIII ст.
    • Соборна церква-дзвіниця Олексія. 1537–1542 рр. Від первісної стовповидної дзвіниці вцілів перший ярус, на якому в 1639–1656 рр. була надбудована шатрова дзвіниця, що у свою чергу в 1720-і рр. була перебудована у барокову.
    • Введенська трапезна церква. Кінець XVI ст. Однобанна, із двоповерховою трапезною палатою. Прибудови XVII ст.
    • Святі ворота із Вознесенською церквою. XVI ст. Двопролітна брама. Церква над нею — однобанна, безапсидна, із шатровою дзвіницею 1730 р.
    • Монастирські кладові. 1675, 1720 рр.
    • Настоятельський корпус. 1718 р.
    • Келейний корпус. 1645 р., перебудований у XVIII ст.
    • Лікарняна церква Всіх Святих. 1721, 1841 рр.
    • Також на територію монастиря була перенесена у 1962 р. дерев'яна шатрова церква Успіння із колишнього Олександро-Куштського монастиря (1550-і рр.).

Уродженці Редагувати

Галерея Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вологда

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 31 січня 2019. 


Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vo logda misto v Rosiyi administrativnij centr Vologodskoyi oblasti z 23 veresnya 1937 roku naselennya stanovit 301 642 meshkanciv 1 2018 Misto roztashovane na berezi richki Vologda misto VologdaVologdaMalij gerb Vologdi Prapor VologdiKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Vologodska oblastKod ZKATU 19401000000Kod ZKTMO 19701000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1147Naselennya 301 642 2018 Plosha 116 km Poshtovi indeksi 160000Telefonnij kod 7 8172Geografichni koordinati 59 13 pn sh 39 54 sh d 59 217 pn sh 39 900 sh d 59 217 39 900 Koordinati 59 13 pn sh 39 54 sh d 59 217 pn sh 39 900 sh d 59 217 39 900VladaVebstorinka vologda city ruMiskij golova Yevgenij Borisovich ShulyepovMapaVologda Vologda Vologda u VikishovishiZmist 1 Data zasnuvannya 2 Istoriya 3 Gerb 4 Pam yatki mista ta okolic 5 Urodzhenci 6 Galereya 7 Posilannya 8 PrimitkiData zasnuvannya RedaguvatiDatoyu zasnuvannya mista Vologda vvazhayetsya 1147 rik u yakomu bulo zrobleno pershu zgadku v litopisah prepodobnogo Gerasima Prote istoriki ne viznayut cyu datu zasnuvannya mista Cya data vpershe zafiksovana A A Zaseckim v XVIII stolitti v Zhitii sv Gerasima Ale vono bulo napisano bilya seredini XVII stolittya za nakazom arhiyepiskopa Markela yakimos Fomoyu i nevidomo na pidstavi yakih dzherel Pershe dokumentalne svidchennya yake viznayetsya istorikami znahoditsya v dogovori Novgoroda z knyazem datovane 1236 rokom Druga zgadka pro misto ye v litopisnomu povidomlenni pro te sho v 1246 roci tverskij knyaz Yaroslav razom z tatarami napav na Vologdu Zvidki pishla nazva mista Vologda nihto dostemenno ne znaye ale isnuyut versiyi sho vono pov yazano zi slovom volok Ye i insha versiya pro te sho misto nazvane v chest richki Vologda z finsko ugorskih dialektiv perkladayetsya yak bila prozora chista voda Misto roztashovane na berezi richki Vologdi U Vologdi peretinayutsya vazhlivi zaliznichni shlyahi vid Moskvi na Arhangelsk Vorkutu i vid Vologdi do Sankt Peterburga Takozh cherez Vologdu prohodit federalna trasa M 8 Moskva Arhangelsk Istoriya Redaguvati1780 1796 centr Vologodskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi Gerb RedaguvatiMalij gerb Vologdi bulo zatverdzheno v 1994 roci Pam yatki mista ta okolic Redaguvati nbsp Cerkva Ioanna Predtechi v Roshenye pochatok XVIII st nbsp Kremlivska plosha Vologdi Muri Arhiyerejskogo Dvoru Voskresenskij sobor ta cerkva Oleksandra Nevskogo nbsp Sobor Gornye Uspenskogo monastirya kinec XVII st nbsp Sofijskij sobor ta cerkva Oleksandra Nevskogo nbsp Freskovij rozpis Sofijskogo soboru XVII st nbsp Voskresenskij sobor XVIII st nbsp Stritenska cerkva XVIII st Vologda dobre zberegla svoyu istoriko arhitekturnu spadshinu nezvazhayuchi na chislenni rujnuvannya bilshovickoyi dobi Istorichno misto podilyalos na dekilka chastin T zv Misto ros Gorod Gorod cej mav murovani stini iz vezhami kreml yakij ne zberigsya do nashogo chasu V centralnij chastini Goroda znahodyatsya murovana citadel mista Arhiyerejskij dvir sho nini za staroyu tradiciyeyu nazivayetsya Kremlem Vologdi ta Soborne dvorishe Arhiyerejskij dvir Ce skladnij kompleks sporud XVII XVIII st u plani velikij pryamokutnik Cej ansambl vklyuchaye Murovani stini z vezhami 1671 1675 rr zbudovani za zrazkom murovanih kremliv togochasnoyi Rosiyi U XVIII st muri vtratili oboronne znachennya odna z chotiroh kutovih vezh povnistyu vtrachena pri perebudovah Svyati Vorota iz Hrestovozdvizhenskoyu cerkvoyu 1687 1692 rr Ekonomichnij korpus 1659 r velika dvopoverhova kam yanicya Simonivskij korpus XVII XIX st Velika tripoverhova sporuda iz cerkvoyu Rizdva Hristovogo 1667 1670 rr Gavrilivskij korpus Kinec XVII pochatok XVIII st Tripoverhova sporuda Slov yano latinska akademiya 1730 i rr Josifovskij korpus 1764 1769 rr Tripoverhovij palac u stili baroko Irinyeyivskij korpus Seredina XVIII st Konsistorskij korpus Seredina XVIII st Dvopoverhova G obrazna budivlya Bezimennij korpus Persha polovina XVIII st Soborne dvorishe Duhovne serce mista Primikaye do Arhiyerejskogo dvoru Roztashovani Sofijskij sobor 1568 1570 rr Kafedralnij sobor mista Velikij shestistovpnij p yatibannij triabsidnij hram zavvishki 59 m Sobor zberig freskovij ansambl 1685 1687 rr izograf D Plyehanov barokovij ikonostas 1730 h rr iz ikonami XVII st Soborna dzvinicya 1654 1659 rr Pervisno shatrova u 1870 r nadbudovana she 3 yarusami u psevdogotichnomu stili Maye dzvoni XVII XIX st Voskresenskij sobor 1772 1776 rr P yatibannij hram u stili klasicizm zbudovanij na misti odniyeyi z vezh Arhiyerejskogo dvoru nini Centralnij vistavkovij zal Vologodskoyi oblasnoyi kartinnoyi galereyi Cerkva Oleksandra Nevskogo Pochatok XVIII st baroko Takozh na teritoriyi Goroda na Torgovij ploshi roztashovani inshi sporudi Cerkva Pokrovi na Torgu 1760 r Odnobanna barokova iz shatrovoyu dzviniceyu Kazanska cerkva na Torgu 1760 r Odnobannij hram iz dvoma pridilami Do teritoriyi Goroda primikayut kolishni posadski rajoni Verhnij Posad roztashovanij z pivnochi ta zahodu vid Gorodu Mistit ryad arhitekturnih pam yatok XVII XIX st Tut roztashovani Cerkva Varlaama Hutinskogo 1780 i rr klasicizm Cerkva Kostyantina ta Yeleni 1685 1691 rr stil uzorochye Bezstovpnij dvopoverhovij p yatibannij hram z dvoma rivnyami absid ta shatrovoyu dzviniceyu Z hramu pohodyat chislenni ikoni XV XVIII st Ansambl Volodimirskih cerkov Vklyuchaye teplu Mihajlo Arhangelsku cerkvu 1684 1689 rr perebudovuvalas nini ne maye ban holodnu Volodimirsku cerkvu 1750 i rr baroko ta shatrovu dzvinicyu 1689 r Cerkva Vlasiya 1714 r Moskovske baroko Nini u spotvorenomu stani Cerkva Mikoli na Glinkah 1676 r Neodnorazovo perebudovuvalas Nini odnobannij dvopoverhovij hram iz klasicistichnoyu dzviniceyu Cerkva Illi v Kamyenye 1698 r Nevelikij odnobannij hram Cerkva Ioanna Bogoslova 1744 r Porujnovana u radyanski chasi nini u spotvorenomu stani Cerkva Mikoli Zoloti Hresti Mezha XVII XVIII st Dvopoverhovij hram ranishe odnobannij a za radyanskih chasiv obezgolovlenij Dzvinicya XIX st Sporudi Gornye Uspenskogo monastirya Monastir buv zakladenij she u 1590 r Do nashogo chasu vcilili Uspenskij sobor 1692 1700 rr p yatibannij bezstovpnij hram iz dzviniceyu XIX st ta zalishki trapeznoyi Oleksiyivskoyi cerkvi XVII XIX st Nizhnij Posad primikaye do Goroda z pivdnya Znachna chastina pervisnoyi arhitekturnoyi spadshini ciyeyi chastini mista bula znishena za radyanskih chasiv Do nashogo chasu vcilili taki pam yatki Cerkva Ioanna Hrestitelya v Roshenyi 1710 1717 rr Moskovske baroko iz pribudovami XIX st Freski 1717 r izograf F Ignatyev Cerkva Kirila Bilozerskogo v Roshenyi Kinec XVII st Hram perebudovuvavsya za radyanskih chasiv duzhe spotvorenij i nini ne vidtvorenij Cerkva Zosimi i Savvatiya Soloveckih 1759 1763 rr Ranishe znachna pam yatka stilyu baroko Za radyanskih chasiv perebudovana peretvorena na lyalkovij teatr Cerkva Pokrovi na Kozlyenye 1704 1710 rr Moskovske baroko iz piznishimi perebudovami Freski 1715 1720 rr Sporudi kolishnogo Duhova monastirya Monastir buv zasnovanij na pochatku XVII st U bilshovicki chasi jogo ansambl buv porujnovanij Sered zalishenih sporud cerkva Svyatogo Duha XVII XIX st kolis p yatibanna a nini obezgolovlena T zv budinok Petra I Druga polovina XVII st Odnopoverhovi palati Muzeyefikovanij inter yeri ta ekspoziciya rechej XVII pochatku XVIII st She odnim davnim posadskim rajonom mista ye Zarichchya yake roztashovane na livomu berezi richki Vologda navproti Goroda ta pravoberezhnih posadskih rajoniv Tut roztashovani chislenni pam yatki arhitekturi Cerkva Mikoli u Vladichnij Slobodi 1669 r Velikij dvopoverhovij p yatibannij hram iz barokovoyu dzviniceyu XVIII st Za radyanskih chasiv bani hramu buli zrujnovani potim vidtvoreni Ansambl Dmitrovskogo prihodu na Navoloci Do skladu vhodyat holodna cerkva Dmitra Priluckogo 1651 1711 rr velikij chotirohstovpnij p yatibannij hram iz freskami 1710 rr ta tepla barokova cerkva Uspinnya 1750 r iz dzviniceyu 1710 i rr Cerkva Ioanna Zlatousta Zhinok Mironosic 1664 r Bezstovpnij p yatibannij dvopoverhovij hram iz galereyami ta shatrovoyu dzviniceyu Stritenska cerkva 1731 1735 rr Bezstovpnij p yatibannij hram poyednuye risi tradicijnoyi arhitekturi ta stilyu baroko Klasicistichna dzvinicya pochatku XIX st Zalishki teployi Georgiyivskoyi cerkvi kolishnogo Georgiyivskogo prihodu pochatok XVIII st Andriyivska cerkva u Fryazinovi 1670 1687 rr Odnobannij dvopoverhovij hram iz shatrovoyu dzviniceyu U XX st do skladu Vologdi uvijshli novi rajoni kolishni primiski selisha Arhitekturni pam yatki cih primiskih teritorij nini znahodyatsya v mezhah mista Najbilshu istorichnu cinnist maye Spaso Priluckij Spaso Preobrazhenskij monastir zakladenij v XIV st prepodobnim Dmitrom Priluckim Arhitekturnij ansambl monastirya forteci sklavsya golovnim chinom u XVI XVII st Na teritoriyi monastirya roztashovani Murovani stini iz 5 vezhami 1640 1642 rr Dovzhina 950 m Spaso Preobrazhenskij sobor 1537 1542 rr Najstarisha zberezhena sporuda Vologdi Chotirohstovpnij p yatibannij hram iz galereyami XVII st yaki poyednuyut jogo iz inshimi sporudami monastirya Iz cogo hramu pohodyat chislenni ikoni XIV XVIII st Soborna cerkva dzvinicya Oleksiya 1537 1542 rr Vid pervisnoyi stovpovidnoyi dzvinici vciliv pershij yarus na yakomu v 1639 1656 rr bula nadbudovana shatrova dzvinicya sho u svoyu chergu v 1720 i rr bula perebudovana u barokovu Vvedenska trapezna cerkva Kinec XVI st Odnobanna iz dvopoverhovoyu trapeznoyu palatoyu Pribudovi XVII st Svyati vorota iz Voznesenskoyu cerkvoyu XVI st Dvoprolitna brama Cerkva nad neyu odnobanna bezapsidna iz shatrovoyu dzviniceyu 1730 r Monastirski kladovi 1675 1720 rr Nastoyatelskij korpus 1718 r Kelejnij korpus 1645 r perebudovanij u XVIII st Likarnyana cerkva Vsih Svyatih 1721 1841 rr Takozh na teritoriyu monastirya bula perenesena u 1962 r derev yana shatrova cerkva Uspinnya iz kolishnogo Oleksandro Kushtskogo monastirya 1550 i rr Urodzhenci RedaguvatiBazhenova Olga Dmitrivna 1956 biloruskij mistectvoznavec Gayasova Olena Mihajlivna 1969 ukrayinska lizhnicya uchasnicya Olimpijskih igor 1998 Prozorova Nataliya Sergiyivna 1922 2006 ukrayinskij ta rosijskij pravoznavec doktor yuridichnih nauk profesor Rilova Tamara Mikolayivna 1931 2021 radyanska kovzanyarka prizer Olimpijskih igor chempionka 1959 i bagatorazovij prizer chempionativ svitu v klasichnomu bagatoborstvi chotirirazova rekordsmenka svitu Yakovlyeva Olga Volodimirivna 1986 2010 rosijska basketbolistka Zbarska Regina Mikolayivna 1935 1987 radyanska manekennicya Galereya Redaguvati nbsp Cerkva Pokrovi na Torgu XVIII st nbsp Cerkva Volodimirskoyi ikoni Bogorodici XVIII st nbsp Cerkva Oleksandra Nevskogo pochatok XVIII st nbsp Cerkva Svyatogo Andriya u Fryazinovi XVII st nbsp Cerkva Illi v Kamyenyi XVII st nbsp Cerkva Varlaama Hutinskogo XVIII st klasicizm nbsp Cerkva Kostyantina ta Yeleni XVII st nbsp Hrami Dmitrovskogo prihodu XVII XVIII st nbsp Spaso Priluckij monastir XVI XVIII st nbsp Spaso Preobrazhenskij sobor XVI st ta dzvinicya XVI XVIII st Spaso Priluckogo monastirya nbsp Svyati vorota Spaso Priluckogo monastirya Voznesenska cerkva XVI st ta shatrova dzvinicya XVIII st nbsp Cerkva Uspinnya z Oleksandro Kushtsogo monastirya seredina XVI st Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VologdaSajt Administraciyi mista Arhivovano 23 grudnya 2017 u Wayback Machine Sajt miskoyi dumi Arhivovano 20 chervnya 2012 u Wayback Machine Istoriya pam yatniki arhitekturi fotografiyi VologdiPrimitki Redaguvati Chislennost naseleniya Vologda All Populations Arhiv originalu za 21 listopada 2018 Procitovano 31 sichnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vologda amp oldid 38236381