www.wikidata.uk-ua.nina.az

В ятичі В я тичі дав рус вѧтичи 1 союз східнослов янських племен які мешкали у верхній та середній течії Оки та в низині

В'ятичі

В'я́тичі (дав.-рус. вѧтичи) — союз східнослов'янських племен, які мешкали у верхній та середній течії Оки та в низині річки Москви у VIII—XIII ст. Сусідами в'ятичів на заході були кривичі та радимичі, на південному заході — сіверяни. На півночі в'ятичі поступово асимілювали фіно-угорські племена, насамперед мері та балтомовних народів, зокрема голяді, на північному сході межували з муромою та мещерою, на сході — з мордвою.

Східнослов'янські племена наприкінці І тис. Н. Е.

Одне з головних племен, що стало основою формування російського народу.

Вважається що саме в'ятичі складали основу державного утворення Вантіт (Вабніт), яке входило в склад Хозарського Каганату в 8-10 століттях і про яке є свідченя у арабських і перських джерелах.

Деякі дослідники, серед яких наприклад Павло Штепа вважають в'ятичів нащадками андрофагів, яких описав Геродот в своїй "історії".

Походження назви Редагувати

Згідно з Повістю временних літ назва племені в'ятичів походить від імені родоначальника племені Вятка, який разом з братом, Радимом прийшли з своїми родами «з ляхів» та дали назву племенам в'ятичів та радимичів відповідно:

Полѧномъ же жиоущемъ ѡсобѣ . ӕкоже рекохомъ . суще ѡ рода Словѣньска . и нарекошасѧ Полѧне . а Древѧнѧ же ѿ Словѣнъ же . и нарекошасѧ Древлѧне . Радимичи бо и Вѧтичи ѿ Лѧховъ . бѧста бо . в҃ . брата в Лѧсѣх . Радимъ . а другому Вѧтко и пришедъша . сѣдоста Радимъ на Съжю . [и] Б прозв[а]шасѧ З Радимичи . а Вѧтъко сѣде съ родомъ своимъ по Ѡцѣ . ѿ негоже прозвашасѧ Вѧтичи . иже бѧху в мирѣ Полѧне . и Деревлѧне . [и] Б Сѣверъ и Радимичь . и Вѧтичи . и Хрвате.

Одна з наукових гіпотез виводить етнонім від прасл. *vęt- («вологий»), що сходить до *ven-t.

Найімовірнішою уявляється версія, що реконструює давню назву племені як прасл. *vętitji і пов'язує її з прасл. *vęt- («великий»). Вона зіставна з такими етнонімами, як ятвяги, венеди, вандали, що сходять до того ж кореня.

Відомості про в'ятичів Редагувати

Опис в'ятичів Редагувати

В'ятичі згадуються з кривичами в Повісті врем'яних літ як «морально зіпсований народ», «спотворене плем'я», погань:

…В'ятичі та інші погани, це кривичі, котрі створюють звичаї не дотримання Закону Божого, але діють самі не законно вважаючи самих себе законом.
Оригінальний текст (давньоруська)
...Вѧтичи О и нн҃ѣ . си же ѡбычаи творѧху и Кривічи . и прочии погании . не вѣдуще закона Бж҃иа . но творѧху сами себѣ законъ

.

Стосунки з Київським князівством Редагувати

До середини X століття в'ятичі залежали від Хозарського каганату. В середині X століття київський князь Святослав Ігорович приєднав землі в'ятичів до Київської Русі. Та вже у 981 році в'ятичі повстали, Володимир Великий переміг їх і наклав на них «дань від рала». Наступного року він знову ходив на в'ятичів і переміг їх удруге.

Проте до кінця XI століття племена в'ятичів зберігали певну політичну незалежність; згадуються походи проти в'ятичів князів цього часу. З XII століття територія в'ятичів опинилася у складі Чернігівського, Ростово-суздальського і Рязанського князівств.

Про соціальний устрій в'ятичів майже нічого невідомо, але згідно співставлення в'ятичів з державним утворенням Вантіт (Вабніт), то з арабських джерел відомо що державним утворенням Вантіт керували царі та кілька локальних правителів на місцевому рівні. До кінця XIII століття в'ятичі зберігали багато язичницьких обрядів і традицій, зокрема кремували померлих, зводячи над місцем поховання невеликі курганні насипи. Після вкорінення серед в'ятичів християнства обряд кремації поступово пішов з ужитку.

Київський монах Кукша проповідував християнство серед в'ятичів, які на той час були язичниками, і після жорстоких катувань був ними убитий та обезголовлений у 1113 році.

Останні згадки Редагувати

В'ятичі довше за інших слов'ян зберігали своє племінне ім'я. Востаннє в'ятичі згадуються літописом під своїм племінним ім'ям у 1197 році.

Походження Редагувати

Згідно з «Повістю временних літ», в'ятичі і радимичі були «від роду ляхів», тобто західних слов'ян.

За археологічними спостереженнями, розселення в'ятичів відбувалося з території Дніпро-Окського лівобережжя, або навіть з верхів'їв Дністра (де мешкали дуліби).

Такі особливості культури, як домобудівництво, обрядовість, керамічний матеріал і прикраси, зокрема речі, інкрустовані кольоровими емалями, дозволяють віднести її носіїв до балтомовного населення (голядь) або вказують на балтський субстрат. Археолог Т. М. Нікольська, що присвятила більшу частину свого життя археологічним дослідженням території басейну верхньої Оки, у своїй монографії «Культура племён бассейна Верхней Оки в I тысячелетии нашей эры» також зробила висновок про те, що верхньоокська культура близька до культури древніх балтів, а не угро-фінського населення.

Деякі дослідники, серед яких наприклад Павло Штепа вважають в'ятичів нащадками андрофагів, яких описав Геродот в своїй історії .

Частково ця думка а підтверджується археологією, а саме етнічною наступністю населення археологічних культур, дослідники пов'язують андрофагів з Дніпродвінською археологічною культурою що датована 800 (600) роками до нашої ери  — 300 роками після нашої ери . Згодом під впливом гунського нашестя вона трансформувалася в Банцерівську археологічну культуру, яка в свою чергу під впливом слов'янської колонізації еволюціонувала в мощинську культуру, на основі якої міграційна хвиля слов'ян 7 століття і утворила в'ятичів.

Археологія Редагувати

Скроневі кільця в'ятичів (Національний музей історії України)

З VIII століття починається заселення верхів'їв Оки слов'янським населенням, Мощинська культура змінюється археологічною культурою, яка зіставляється вченими з Роменською і Борщевською. Про це кажуть культурні елементи в домобудівництві та кераміці, характерні для слов'ян. Вважається, що при цьому балти не покинули колишніх місць розселення, а перейняли деякі звичаї у прийшлих слов'ян. Так, під впливом представників мощинської культури в слов'ян з'являється традиція ховати померлих в курганах, раніше для них не характерна, як і звичай спорудження кільцевих огорож. Характерні особливості слов'янської культури верхнього Пооччя VIII—X століть — це кераміка, близька за характеристиками до роменської, і ліпний посуд (горщики, миски та сковороди), велика частина якого не має орнаментів, менша має орнаментацію, аналогічну роменській.

У верхів'ях Оки, до впадіння в неї Угри, процес асиміляції перебігав найінтенсивніше і завершився до XI—XII століття.

Просування в'ятичів на північний схід уздовж долин Оки, а потім Москви відбувається з IX—X століття. Про це говорять відкриття кількох селищ з ліпною керамікою в Серпуховському, Каширському і Одинцовському районах Московської області. Потрібно відзначити, що при цьому слов'янська колонізація не відбувається в басейнах Нари і Протви. Зазначений період характеризується високою щільністю слов'янських курганів з типовими для в'ятичів семилопатевими скроневими кільцями. Найбільше число таких поховань виявлено в басейні Москви.

Антропологічні відомості Редагувати

Антропологічно в'ятичі з московського регіону були близькі до сіверян: мали довгий череп, вузьке, ортогнатне, добре профільоване в горизонтальній площині обличчя і досить широкий середньовиступаючий ніс з високим переніссям. В. В. Бунак (1932) відзначив елементи подібності в'ятичів і сіверян з сардинцями як представниками середземноморського типу, і відносив їх до понтійського антропологічного підтипу. Т. А. Трофімова (1942) виділяла у в'ятичів європеоїдний доліхокефальний і субуральський типи, який має аналогії в фінно-угорському населенні Поволжя і Приуралля. Г. Ф. Дебец вважав, що правильніше казати тільки про невелику субуральську домішку.

Фіно — угорська гіпотеза Редагувати

Згідно академічних джерел, зокрема, від Інституту етнології та антропології РАН, фіно-угорські групи (меря, мурома, мещера, чудь, весь) передали свої риси в'ятичам, а також словенам новгородським та кривичам, які згодом стали основою росіян. На думку російського антрополога, академіка РАН Тетяни Алексєєвої, в'ятичі є ослов'яненими фінами:

В'ятичі і східні кривичі за антропологічними особливостями є ослов'янені східні фіни Східно-Європейської рівнини
Стосовно фінно-угорського субстрату у східних слов'ян, то в середньовіччі він проявляється у в'ятичів і північно-східних кривичів — племен, які брали участь у складанні російського народу.
В антропологічному відношенні можуть розглядатися як ослов'янене вузьколице східнофінське населення Волго-Окського межиріччя.
Коли я вперше побачила краніологічні серії, тобто колекції черепів в'ятичів, мені відразу кинулося в очі, що вони по суті не відрізняються від фіно-угорського населення, скажімо, із давньомордовських могильників. За антропологічними ознаками - це одне й те ж населення", - зазначає науковець.


Провідний російський антрополог Ірина Золотарьова:

«В'ятичі і східні кривичі, являли собою не стільки слов'ян, скільки асимільоване слов'янами фінське населення», «В'ятичі і північно-східні кривичі в антропологічному відношенні можуть розглядатися як ослов'янене вузьколице східнофінське населення Волго-Окського межиріччя».

Деякі дослідники наводять реконструкції зовнішнього вигляду в'ятичів за рештками. П. І. Якобія вважав притаманними в'ятичам такі характерні фіно-угорські антропологічні риси як: вузькі обличчя і гострі підборіддя.. Такі антропологічні риси із слов'ян притаманні й сіверянам.

Зате сусіди Радимичів — В'ятичі, на верхів'ях річки Оки, належали вже до Великоросів, так само як і ті Слов'яни, що осіли в поріччі Оки та на верхів'ях Дону, на ґрунтах Муроми, Мордви та Мещери (фінських племен) — пізніша Муромо-Рязанська земля.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 28 жовтня 2014. 
  2. Галушко К. Ю. Росіяни в Україні [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 334—337. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  3. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016. 
  4. ↑ Алексеева Т. И. К происхождению антропологического облика русских [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Русские / отв. ред. В. А. Александров; РАН, Институт этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. — М.: Наука, 1997. — С. 73—74. — 828 с: ил. — (Серия «Народы и культуры»). — ISBN 5-02-010320-9.(рос.)
  5. [https://read-online.in.ua/read/pavlo_shtepa________ukrajinets__i__moskvin________/8 Павло Штепа УКРАЇНЕЦЬ І МОСКВИН Дві протилежності]
  6. . Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018. 
  7. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 14 березня 2018. 
  8. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 14 березня 2018. 
  9. ↑ Седов В.В. Волынцевская культура. Славяне на юго-востоке Русской равнины // Славяне в раннем средневековье. — М. : Научно-производительное благотворительное общество "Фонд археологии", 1995. — 416 с. — ISBN 5-87059-021-3. з джерела 11 червня 2003 . Архів оригіналу за 11 червня 2003. Процитовано 3 листопада 2019.  (рос.)
  10. Хабургаев Г. А. Этнонимия «Повести временных лет» в связи с задачами реконструкции восточнославянского глоттогенеза. М.: Изд-во МГУ, 1979. С. 197.
  11. Николаев С. Л. Семь ответов на варяжский вопрос. С. 119—120. [ 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  12. Погань // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  13. ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ
  14. . Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 3 липня 2020. 
  15. ↑ (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 3 июля 2008. 
  16. . Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020. 
  17. Краснощёкова С. Д., Красницкий Л. Н. Краеведческие записки. Археология Орловской области. Орёл. Вешние Воды. 2006 (рос.)
  18. [https://read-online.in.ua/read/pavlo_shtepa________ukrajinets__i__moskvin________/8 Павло Штепа УКРАЇНЕЦЬ І МОСКВИН Дві протилежності]
  19. Геродотова Скифия "Историко-географический анализанализ"Рыбаков Борис Александрович
  20. Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян по данным антропологии. М., 1973. (рос.)
  21. Алексеева Т. И.
  22. Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян по данным антропологии, 1973. — C. 272—273. [ 13 березня 2018 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Покаяння перед угро-фінами
  24. Золотарева И. М. [ 29 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  25. . Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016. 
  26. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 30 січня 2016. 
  27. . Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 21 листопада 2013. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
V ya tichi dav rus vѧtichi 1 soyuz shidnoslov yanskih plemen yaki meshkali u verhnij ta serednij techiyi Oki ta v nizini richki Moskvi u VIII XIII st Susidami v yatichiv na zahodi buli krivichi ta radimichi na pivdennomu zahodi siveryani Na pivnochi v yatichi postupovo asimilyuvali fino ugorski plemena 2 nasampered meri 3 ta baltomovnih narodiv zokrema golyadi na pivnichnomu shodi mezhuvali z muromoyu ta mesheroyu na shodi z mordvoyu Shidnoslov yanski plemena naprikinci I tis N E Odne z golovnih plemen sho stalo osnovoyu formuvannya rosijskogo narodu 4 Vvazhayetsya sho same v yatichi skladali osnovu derzhavnogo utvorennya Vantit Vabnit yake vhodilo v sklad Hozarskogo Kaganatu v 8 10 stolittyah i pro yake ye svidchenya u arabskih i perskih dzherelah Deyaki doslidniki sered yakih napriklad Pavlo Shtepa vvazhayut v yatichiv nashadkami androfagiv yakih opisav Gerodot v svoyij istoriyi 5 Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Vidomosti pro v yatichiv 2 1 Opis v yatichiv 2 2 Stosunki z Kiyivskim knyazivstvom 2 3 Ostanni zgadki 3 Pohodzhennya 4 Arheologiya 5 Antropologichni vidomosti 6 Fino ugorska gipoteza 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiZgidno z Povistyu vremennih lit nazva plemeni v yatichiv pohodit vid imeni rodonachalnika plemeni Vyatka yakij razom z bratom Radimom prijshli z svoyimi rodami z lyahiv ta dali nazvu plemenam v yatichiv ta radimichiv vidpovidno 6 7 Polѧnom zhe zhioushem ѡsobѣ ӕkozhe rekohom sushe ѡ roda Slovѣnska i narekoshasѧ Polѧne a Drevѧnѧ zhe ѿ Slovѣn zhe i narekoshasѧ Drevlѧne Radimichi bo i Vѧtichi ѿ Lѧhov bѧsta bo v brata v Lѧsѣh Radim a drugomu Vѧtko i prishedsha sѣdosta Radim na Szhyu i B prozv a shasѧ Z Radimichi a Vѧtko sѣde s rodom svoim po Ѡcѣ ѿ negozhe prozvashasѧ Vѧtichi izhe bѧhu v mirѣ Polѧne i Derevlѧne i B Sѣver i Radimich i Vѧtichi i Hrvate 8 Odna z naukovih gipotez vivodit etnonim vid prasl vet vologij sho shodit do ven t 9 Najimovirnishoyu uyavlyayetsya versiya sho rekonstruyuye davnyu nazvu plemeni yak prasl vetitji i pov yazuye yiyi z prasl vet velikij Vona zistavna z takimi etnonimami yak yatvyagi venedi vandali sho shodyat do togo zh korenya 10 11 Vidomosti pro v yatichiv RedaguvatiOpis v yatichiv Redaguvati V yatichi zgaduyutsya z krivichami v Povisti vrem yanih lit yak moralno zipsovanij narod spotvorene plem ya pogan 12 13 nbsp V yatichi ta inshi pogani ce krivichi kotri stvoryuyut zvichayi ne dotrimannya Zakonu Bozhogo ale diyut sami ne zakonno vvazhayuchi samih sebe zakonom Originalnij tekst davnoruska Vѧtichi O i nn ѣ si zhe ѡbychai tvorѧhu i Krivichi i prochii poganii ne vѣdushe zakona Bzh ia no tvorѧhu sami sebѣ zakon nbsp Stosunki z Kiyivskim knyazivstvom Redaguvati Do seredini X stolittya v yatichi zalezhali vid Hozarskogo kaganatu V seredini X stolittya kiyivskij knyaz Svyatoslav Igorovich priyednav zemli v yatichiv do Kiyivskoyi Rusi Ta vzhe u 981 roci v yatichi povstali Volodimir Velikij peremig yih i naklav na nih dan vid rala Nastupnogo roku vin znovu hodiv na v yatichiv i peremig yih udruge Prote do kincya XI stolittya plemena v yatichiv zberigali pevnu politichnu nezalezhnist zgaduyutsya pohodi proti v yatichiv knyaziv cogo chasu Z XII stolittya teritoriya v yatichiv opinilasya u skladi Chernigivskogo Rostovo suzdalskogo i Ryazanskogo knyazivstv Pro socialnij ustrij v yatichiv majzhe nichogo nevidomo ale zgidno spivstavlennya v yatichiv z derzhavnim utvorennyam Vantit Vabnit to z arabskih dzherel vidomo sho derzhavnim utvorennyam Vantit keruvali cari ta kilka lokalnih praviteliv na miscevomu rivni Do kincya XIII stolittya v yatichi zberigali bagato yazichnickih obryadiv i tradicij zokrema kremuvali pomerlih zvodyachi nad miscem pohovannya neveliki kurganni nasipi Pislya vkorinennya sered v yatichiv hristiyanstva obryad kremaciyi postupovo pishov z uzhitku Kiyivskij monah Kuksha propoviduvav hristiyanstvo sered v yatichiv yaki na toj chas buli yazichnikami i pislya zhorstokih katuvan buv nimi ubitij ta obezgolovlenij u 1113 roci Ostanni zgadki Redaguvati V yatichi dovshe za inshih slov yan zberigali svoye pleminne im ya Vostannye v yatichi zgaduyutsya litopisom pid svoyim pleminnim im yam u 1197 roci Pohodzhennya RedaguvatiZgidno z Povistyu vremennih lit v yatichi i radimichi buli vid rodu lyahiv tobto zahidnih slov yan Za arheologichnimi sposterezhennyami rozselennya v yatichiv vidbuvalosya z teritoriyi Dnipro Okskogo livoberezhzhya 9 abo navit z verhiv yiv Dnistra de meshkali dulibi 14 Taki osoblivosti kulturi yak domobudivnictvo obryadovist keramichnij material i prikrasi zokrema rechi inkrustovani kolorovimi emalyami dozvolyayut vidnesti yiyi nosiyiv do baltomovnogo naselennya golyad abo vkazuyut na baltskij substrat 15 Arheolog T M Nikolska 16 sho prisvyatila bilshu chastinu svogo zhittya arheologichnim doslidzhennyam teritoriyi basejnu verhnoyi Oki u svoyij monografiyi Kultura plemyon bassejna Verhnej Oki v I tysyacheletii nashej ery takozh zrobila visnovok pro te sho verhnookska kultura blizka do kulturi drevnih baltiv a ne ugro finskogo naselennya 17 Deyaki doslidniki sered yakih napriklad Pavlo Shtepa vvazhayut v yatichiv nashadkami androfagiv yakih opisav Gerodot v svoyij istoriyi 18 Chastkovo cya dumka a pidtverdzhuyetsya arheologiyeyu a same etnichnoyu nastupnistyu naselennya arheologichnih kultur doslidniki pov yazuyut androfagiv z Dniprodvinskoyu arheologichnoyu kulturoyu sho datovana 800 600 rokami do nashoyi eri 300 rokami pislya nashoyi eri 19 Zgodom pid vplivom gunskogo nashestya vona transformuvalasya v Bancerivsku arheologichnu kulturu yaka v svoyu chergu pid vplivom slov yanskoyi kolonizaciyi evolyucionuvala v moshinsku kulturu na osnovi yakoyi migracijna hvilya slov yan 7 stolittya i utvorila v yatichiv Arheologiya Redaguvati nbsp Skronevi kilcya v yatichiv Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Z VIII stolittya pochinayetsya zaselennya verhiv yiv Oki slov yanskim naselennyam Moshinska kultura zminyuyetsya arheologichnoyu kulturoyu yaka zistavlyayetsya vchenimi z Romenskoyu i Borshevskoyu Pro ce kazhut kulturni elementi v domobudivnictvi ta keramici harakterni dlya slov yan 15 Vvazhayetsya sho pri comu balti ne pokinuli kolishnih misc rozselennya a perejnyali deyaki zvichayi u prijshlih slov yan Tak pid vplivom predstavnikiv moshinskoyi kulturi v slov yan z yavlyayetsya tradiciya hovati pomerlih v kurganah ranishe dlya nih ne harakterna yak i zvichaj sporudzhennya kilcevih ogorozh 15 Harakterni osoblivosti slov yanskoyi kulturi verhnogo Poochchya VIII X stolit ce keramika blizka za harakteristikami do romenskoyi i lipnij posud gorshiki miski ta skovorodi velika chastina yakogo ne maye ornamentiv mensha maye ornamentaciyu analogichnu romenskij 9 U verhiv yah Oki do vpadinnya v neyi Ugri proces asimilyaciyi perebigav najintensivnishe i zavershivsya do XI XII stolittya Prosuvannya v yatichiv na pivnichnij shid uzdovzh dolin Oki a potim Moskvi vidbuvayetsya z IX X stolittya Pro ce govoryat vidkrittya kilkoh selish z lipnoyu keramikoyu v Serpuhovskomu Kashirskomu i Odincovskomu rajonah Moskovskoyi oblasti 9 Potribno vidznachiti sho pri comu slov yanska kolonizaciya ne vidbuvayetsya v basejnah Nari i Protvi Zaznachenij period harakterizuyetsya visokoyu shilnistyu slov yanskih kurganiv z tipovimi dlya v yatichiv semilopatevimi skronevimi kilcyami Najbilshe chislo takih pohovan viyavleno v basejni Moskvi 15 Antropologichni vidomosti RedaguvatiAntropologichno v yatichi z moskovskogo regionu buli blizki do siveryan mali dovgij cherep vuzke ortognatne dobre profilovane v gorizontalnij ploshini oblichchya i dosit shirokij serednovistupayuchij nis z visokim perenissyam V V Bunak 1932 vidznachiv elementi podibnosti v yatichiv i siveryan z sardincyami yak predstavnikami seredzemnomorskogo tipu i vidnosiv yih do pontijskogo antropologichnogo pidtipu T A Trofimova 1942 vidilyala u v yatichiv yevropeoyidnij dolihokefalnij i suburalskij tipi yakij maye analogiyi v finno ugorskomu naselenni Povolzhya i Priurallya G F Debec vvazhav sho pravilnishe kazati tilki pro neveliku suburalsku domishku 20 Fino ugorska gipoteza RedaguvatiZgidno akademichnih dzherel zokrema vid Institutu etnologiyi ta antropologiyi RAN fino ugorski grupi merya muroma meshera chud ves peredali svoyi risi v yaticham a takozh slovenam novgorodskim ta krivicham yaki zgodom stali osnovoyu rosiyan 4 Na dumku rosijskogo antropologa akademika RAN Tetyani Aleksyeyevoyi v yatichi ye oslov yanenimi finami nbsp V yatichi i shidni krivichi za antropologichnimi osoblivostyami ye oslov yaneni shidni fini Shidno Yevropejskoyi rivnini 21 nbsp nbsp Stosovno finno ugorskogo substratu u shidnih slov yan to v serednovichchi vin proyavlyayetsya u v yatichiv i pivnichno shidnih krivichiv plemen yaki brali uchast u skladanni rosijskogo narodu 22 nbsp nbsp V antropologichnomu vidnoshenni mozhut rozglyadatisya yak oslov yanene vuzkolice shidnofinske naselennya Volgo Okskogo mezhirichchya 23 nbsp nbsp Koli ya vpershe pobachila kraniologichni seriyi tobto kolekciyi cherepiv v yatichiv meni vidrazu kinulosya v ochi sho voni po suti ne vidriznyayutsya vid fino ugorskogo naselennya skazhimo iz davnomordovskih mogilnikiv Za antropologichnimi oznakami ce odne j te zh naselennya zaznachaye naukovec 23 nbsp Providnij rosijskij antropolog Irina Zolotarova V yatichi i shidni krivichi yavlyali soboyu ne stilki slov yan skilki asimilovane slov yanami finske naselennya V yatichi i pivnichno shidni krivichi v antropologichnomu vidnoshenni mozhut rozglyadatisya yak oslov yanene vuzkolice shidnofinske naselennya Volgo Okskogo mezhirichchya 24 Deyaki doslidniki navodyat rekonstrukciyi zovnishnogo viglyadu v yatichiv za reshtkami P I Yakobiya vvazhav pritamannimi v yaticham taki harakterni fino ugorski antropologichni risi yak vuzki oblichchya i gostri pidboriddya 25 Taki antropologichni risi iz slov yan pritamanni j siveryanam 26 Zate susidi Radimichiv V yatichi na verhiv yah richki Oki nalezhali vzhe do Velikorosiv tak samo yak i ti Slov yani sho osili v porichchi Oki ta na verhiv yah Donu na gruntah Muromi Mordvi ta Mesheri finskih plemen piznisha Muromo Ryazanska zemlya 27 Div takozh RedaguvatiVantit AndrofagiPrimitki Redaguvati LѢTOPIS PO IPATEVSKOMU SPISKU Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2014 Galushko K Yu Rosiyani v Ukrayini Arhivovano 3 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 334 337 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Olga Kishenkova OGE Obshestvoznanie Universalnyj spravochnik Moskva Eksmo 2016 S 236 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2016 Procitovano 30 sichnya 2016 a b Alekseeva T I K proishozhdeniyu antropologicheskogo oblika russkih Arhivovano 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Russkie otv red V A Aleksandrov RAN Institut etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya M Nauka 1997 S 73 74 828 s il Seriya Narody i kultury ISBN 5 02 010320 9 ros https read online in ua read pavlo shtepa ukrajinets i moskvin 8 Pavlo Shtepa UKRAYiNEC I MOSKVIN Dvi protilezhnosti N M Karamzin Istoriya gosudarstva Rossijskogo Kniga 1 Primechaniya k 1 tomu Izd I Ejnerlinga SPb 1842 S 24 Arhiv originalu za 14 bereznya 2018 Procitovano 14 bereznya 2018 Lekomcev V A O slavyanskih etnonimah Povesti Vremennyh let Arhiv originalu za 5 listopada 2018 Procitovano 14 bereznya 2018 PSRL T 1 Lavrentevskaya letopis L 1926 Stlb 1 29 Arhiv originalu za 16 veresnya 2017 Procitovano 14 bereznya 2018 a b v g Sedov V V Volyncevskaya kultura Slavyane na yugo vostoke Russkoj ravniny Slavyane v rannem srednevekove M Nauchno proizvoditelnoe blagotvoritelnoe obshestvo Fond arheologii 1995 416 s ISBN 5 87059 021 3 Arhivovano z dzherela 11 chervnya 2003 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 chervnya 2003 Procitovano 3 listopada 2019 ros Haburgaev G A Etnonimiya Povesti vremennyh let v svyazi s zadachami rekonstrukcii vostochnoslavyanskogo glottogeneza M Izd vo MGU 1979 S 197 Nikolaev S L Sem otvetov na varyazhskij vopros S 119 120 Arhivovano 3 listopada 2019 u Wayback Machine Pogan Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 LѢTOPIS PO IPATEVSKOMU SPISKU GORETOV STAN Arhiv originalu za 1 chervnya 2014 Procitovano 3 lipnya 2020 a b v g Sedov V V Golyad Is baltu kulturos Vilnyus Diemedis 2000 75 84 ros Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 3 iyulya 2008 Nikolskaya Tatyana Nikolaevna Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 Procitovano 3 lipnya 2020 Krasnoshyokova S D Krasnickij L N Kraevedcheskie zapiski Arheologiya Orlovskoj oblasti Oryol Veshnie Vody 2006 ros https read online in ua read pavlo shtepa ukrajinets i moskvin 8 Pavlo Shtepa UKRAYiNEC I MOSKVIN Dvi protilezhnosti Gerodotova Skifiya Istoriko geograficheskij analizanaliz Rybakov Boris Aleksandrovich Alekseeva T I Etnogenez vostochnyh slavyan po dannym antropologii M 1973 ros Alekseeva T I Slavyane i germancy v svete antropologicheskih dannyh 1974 S 62 Alekseeva T I Etnogenez vostochnyh slavyan po dannym antropologii 1973 C 272 273 Arhivovano 13 bereznya 2018 u Wayback Machine a b Pokayannya pered ugro finami Zolotareva I M Arhivovano 29 veresnya 2021 u Wayback Machine Etnogenez finno ugorskih narodov po dannym antropologii M Izd Nauka 1974 S 73 Pavel Ivanovich Yakobiya Vyatichi Orlovskoj gubernii Arhiv originalu za 3 lyutogo 2016 Procitovano 30 sichnya 2016 Alekseeva T Etnogenez vostochnyh slavyan po danamnym antropologii Arhiv originalu za 20 serpnya 2017 Procitovano 30 sichnya 2016 M Arkas Istoriya Ukrayini Rusi 1908 tom 1 Arhiv originalu za 12 travnya 2012 Procitovano 21 listopada 2013 Dzherela RedaguvatiA G Plahonin V yatichi Arhivovano 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 670 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Posilannya RedaguvatiSpirni pitannya staroruskoyi etnografiyiMihajlo Grushevskij Pro svyatogo svyashennomuchenika Kukshu ta prepodobnogo Pimena Postnika Arhivovano 10 listopada 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title V 27yatichi amp oldid 40623576