Мощинська культура — археологічна культура залізної доби, що асоціюється зі зниклим на кінцевих етапах асиміляції цієї культури останніх племен балтомовного народу Голяді, які в кінці 14 століття були поглинуті Московським князівством, та поступово ще протягом декількох століть славянізувались у його складі, переходячи на слов'янське койне зі збереженням своїх фонетичних особливостей, які відрізняють теперішню російську мову від української. Існувала в IV—VII століттях на території Калузької, Орловської,Тульської та частково Смоленської областей.
Історія Редагувати
На даний час в науці прийнято вважати, що мощинська культура склалася в результаті взаємодії місцевого населення юхнівської культури з прийшлим населенням зарубинецької культури. Споріднена із Дніпро-Двінською культурою Про культурні «мощинців» зв'язки із населенням балтомовного ареалу Мазурських озер, центральної та східної Литви і Білоруського Понімання. Порівняння археологічних даних свідчить про вплив мощинської культури на специфічні риси характерні для осілого тут згодом слов'янського племені в'ятичів. Для мощинської культури характерним є поселення в укріплених городищах, трупоспалення та поховання в урнах. У коло старожитностей мощинський культури включають ліпний глиняний посуд різноманітні форм та бронзові прикраси.
Походження назви Редагувати
Свою назву культура отримала від виявленого городища коло села Мощини в Мосальскому районі Калузької області.
Використані джерела Редагувати
- . Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 25 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 15 червня 2008. Процитовано 25 грудня 2011.
- Археологические памятники России[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 25 грудня 2011.
- Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 25 грудня 2011.
- Воронцов. А Этнокультурная ситуация на Окско-Донском водоразделе в позднеримское время
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2005. Процитовано 25 грудня 2011.