www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ятвяги У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ятвя ги у VIII XV ст група західнобалтійських племе

Ятвяги

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ятвяги (значення).

Ятвя́ги — у VIII—XV ст. група західнобалтійських племен, які проживали у межиріччі Західного Бугу, Нареви і Німана, у так званій Ятвягії. Межували на півночі й сході з литовцями, на півдні — з русинами, на південному заході — з поляками, на заході — з прусами (згодом — тевтонцями). Представники європеоїдної раси, носії ятвязької мови. Сповідували балтійське поганство. Культурно споріднені з литовцями і прусами язичницької доби. Вперше згадуються у «Повісті временних літ» у статті 945 року. Воювали проти руських і польсько-мазовецьких князів (Х—XIV ст.), а також лицарів Тевтонського ордену (з ХІІІ ст.), які намагалися захопити ятвязькі землі. У XV ст. більшість ятвягів опинилася під владою Великого князівства Литовського. Востаннє згадуються як етнічний релікт у джерелах XVII ст. Взяли участь у етногенезі західних литовців і білорусів, українців Полісся і Волині, німців Східної Пруссії.

Ятвяги
Балтські племена у ХІІІ ст.
Самоназва ятвезь, судзіни
Ареал Підляшшя, Східна Пруссія
Раса європеоїдна
Близькі до: пруси, литовці
Мова ятвязька
Релігія язичництво → християнство
Згас XVII ст.

Назва ред.

  • судови, судзини

Племена ред.

Західні балти (пруси і ятвяги) в ХІІІ ст.

У деяких дослідженнях прийнята класифікаційна схема, згідно з якою ятвяги, судови, дайнови і полексяни (полешани) розглядалися як частини одного племені. Проте, найімовірніше за все, в XIII столітті ці назви вживалися для позначення одного й того ж етносу.

Ятвяги на теренах ріки Злінь (Зліня) мали назву злінці (зилинці) згідно з Іпатіївським літописом у 1251 році. Річка Злінь ідентифікується деякими дослідниками з місцем, де тепер озеро Зельмент, та з прибережним селищем Зелліген (розташовувалося раніше — в Гумбінненському окрузі Східної Пруссії)

Історія ред.

Походження ред.

Ятвязьке курганне поховання. Сувалки.
Найбільше Ятвязьке курганне поховання. Сувалки.

Із ятвягами пов'язують Судовську археологічну культуру II—XI ст., на основі якої сформувалася ятвязька культура.

Тривалий час походження ятвягів було невідоме. У хроніці[pl] Галла Аноніма початку ХІІ ст. мешканці на північний схід від Польщі, до яких входили ятвяги, названі «сарматами, які також звалися гети (готи)». У Великопольській хроніці ХІІІ ст., а також історії Яна Длугоша так само зазначено, що ятвяги походять від «гетів, тобто прусів», є сусідами Мазовії, Русі й Литви, і мають велику схожість у мові з прусами і литвою. Мартін Кромер вважав ятвязьку мову відмінною як від слов'янської, так і литовської. Нарушевич припускав, що ятвяги є нащадками придунайських язигів, а Шафарик вбачав у ятвягах інаунксів з «Гетики» Йордана, кревних родичів аланів. Домінік Шульц вважав ятвягів польським племенем, Теодор Нарбут і Йозеф Ярошевич — давньолитовським.

Відносини з Руссю ред.

Найраніші згадки про ятвягів у писемних джерелах містить «Повість временних літ». Зокрема, серед послів київського князя Ігоря до Візантії (стаття за 945) зазначений «ятвяг Гунарев». Від кінця Х ст. ятвяги стали об’єктом агресії київських князів. Під 983 роком зазначений переможний похід київського князя Володимира Святославича проти ятвягів; під 1038 роком — подібний похід його сина, київського князя Ярослава Мудрого. Головним мотивом цих акцій, слід думати, була необхідність захистити від ятвязьких набігів західні регіони Київської Русі. Саме з розселенням полонених Ярославом Мудрим ятвягів пов'язують кілька курганних могильників 1-ї половини — середини ХІ ст., розташовані в околицях Новограда-Волинського (насипи цих курганів мають кам'яні елементи, що нетипово для так званих слов'янських поховальних пам'яток).

Наступна згадка про ятвягів трапляється під 1112 роком, коли володимирський князь Ярослав Святополчич здійснив проти них успішний похід. Надалі ятвяги фігурують у Галицько-Волинському літописі саме як супротивники Володимирського князівства. 1196 року володимирський князь Роман Мстиславич у відповідь на набіги ятвягів здійснив проти них успішний зимовий похід. Однак уже в 2-й пол. 1200-х рр. ятвяги у союзі з литвою спустошили Червенську землю. Конфлікти з ятвягами були одним із напрямів воєнної активності руських князів Данила і Василька Романовичів. На початку їхнього правління позиція князів була радше захисною і зводилася до відносно успішної відсічі набігам ятвягів на Волинь. Однак поступове підсилення тиску ятвягів на кордони князівства змусило змінювати стратегію. Протягом 2-ї пол. 1240-х — серед. 1250-х рр. Данило за підтримки мазовецького і краківського князів здійснив кілька переможних походів углиб території ятвягів та примусив їх до сплати данини. Останні конфлікти між руськими князями та ятвягами згадуються вже за галицького князя Лева Даниловича.

Вигасання ред.

Протягом 2-ї пол. 13 — поч. 15 ст. Я. постійно фігурують як супротивники польс. та литов. володарів, а також Тевтонського ордену. Події цього часу, насамперед інституалізація Великого князівства Литовського, до складу котрого ввійшла більша частина земель Я., визначили істор. долю цих племен: вони були доволі швидко асимільовані сусідами. Щоправда, як певний етнічний релікт Я. згадуються у джерелах до 17 ст. включно.

Мова ред.

Ятвяги були носіями ятвязької мови, класифікація якої є дискусійною. Більшість науковців дотримуються думки, що це західнобалтійська мова, однак висувалися гіпотези щодо її східнобалтійської належності, а також щодо проміжного положення між західно- та східнобалтійськими мовами.

Топоніміка ред.

Джерелами з дослідження ятвязької мови є гідроніми у Сувалкії, Понеманні, Побужжі, які вказують на територію розселення ятвягів. Литовський мовознавець Казимир Буга показав, що назви річок із суфіксом -da є ятвязькими і склав перший список таких гідронімів: Голда, Гривда, Невда, Сегда, Соколда, Ясельда; Скрода. Московитський лінгвіст Володимир Топоров вказував, що назва річки Кшна, лівої притоки Західного Буга, також ятвязька, і доводив, що ятвяги мешкали у південному Підляшші. Археолог Валентин Сєдов відносив до ятвязьких назв річки Зельва-Зельвняка, Кірсна, Ятвязь і Сліна.По всій території поширення ятвязької гідроніміки відомі пам'ятки судовської культури — кам'яні кургани, які не мають аналогій ні серед слов'янських, ні східнобалтських (литовських, латиських) погребальних пам'яток.

На території сучасної Польщі збереглися ряд топонімів, пов'язаних із ятвягами: Ятвезь-Дужа і Ятвезь-Мала у Підляшші, а також села і поселення Язьвіни у Підляшші, Мазовії, Великопольщі.

Князі ред.

  • Відевут[ru] (близько 500 р.), володар держави Судо (Судовія);
  • Гунігард (VI ст.);
  • Бауг (близько 875 р.);
  • Гуннар (близько 900 р.), син Бауга;
  • Комат, князь-нобіль ятвязький;
  • Минтеля;
  • Мудійко;
  • князь ятвязький вбитий булавою взимку 1255—1256 рр.;
  • Шутр Мондунич, Шутр Мондушич (біля *1150 р. — †1227 р.);
  • Шюрпа;
  • Небр;
  • Мондун, Скомонд, Мондовида (близько 1125 р.), старший син Гедиміна;
  • Зебр;
  • Стегут, Стегут Зебрович, син Зебра (Стегут Зібрович, біля 1227—1228 рр.);
  • Скумо, Скуманд (близько *1200-†1260 рр.);
  • Скомонд, Сколоменд (ок.1175-†1248 рр.), князь-волхв;;
  • Скурдо (близько 1283 р.);
  • Стекинт (близько 1253 р.);
  • Дор;
  • Буряль, князь-нобіль ятвязький;
  • Борут (1234 р.);
  • Юндил, князь-нобіль ятвязький
  • Анкад, князь-нобіль ятвязький, провідник у поході Данила Романовича у 1253—1264 рр.
  • Ящелт, васал князя Данила Романовича у 1253—1264 рр.
  • Скаламенд[ru] (біля 1273—1284 рр.) — ятвязький князь (судавський)
  • Вітень — великий князь Литовський на ятвязьких землях (1293—1316)

Посли ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Синиця 2013, С. 766.
  2. ↑ ПСРЛ, Т. 2, Стб. 69.
  3. У папських буллах ХІІІ ст. (Jadźwingi // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego… 1882, Т. III, S. 364).
  4. ↑ Кибинь 2008, С. 117—132.
  5. А. С. Кибинь. К этимологии термина ятвяги // Дни балтов и белые ночи. Круглый стол "Балтийская филология": десять лет спустя.. — Спб., 2008. — С. 28-29. з джерела 21 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
  6. Pashka, Joseph, Virdainas © 1994, 2nd Edition, USA
  7. Mažiulis, V., Prūsų kalbos etimologijos žodynas, t. IV, (1997) Vilnius, pp 166—167, ISBN 978-5-420-01406-6.
  8. ↑ Злинцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIIa. — С. 605. (рос. дореф.)
  9. ↑ Jadźwingi // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego... 1882, Т. III, S. 364.
  10. Літопис руський... С. 49.
  11. ПСРЛ, Т. 2, Стб. 141; Літопис руський... С. 92.
  12. ПСРЛ, Т. 2, Стб. 273; Літопис руський... С. 169.
  13. ПСРЛ, Т. 2, Стб. 702; Літопис руський... С. 362.
  14. Отрембский 1961.
  15. Būga 1923, p. 100; Седов 1964. С. 36—51.
  16. Boga 1924, p. 34; Седов 1964. С. 36—51.
  17. Топоров 1959, p. 251-256.
  18. ↑ Седов 1964. С. 36—51.
  19. Літопис руський... С. 413, 415, 491.
  20. Літопис руський... С. 428, 496.
  21. Літопис руський... С. 428, 500.
  22. Літопис руський... С. 415, 491.
  23. Літопис руський... С. 384, 516.
  24. Літопис руський... С. 428, 516.
  25. Літопис руський... С. 384, 512.
  26. Літопис руський... С. 402, 511.
  27. Літопис руський... С. 413, 415, 512.
  28. Літопис руський... С. 415, 483.
  29. Літопис руський... С. 415, 472.
  30. Літопис руський... С. 402, 471.
  31. Літопис руський... С. 415, 517.
  32. Літопис руський... С. 414, 469.
  33. Літопис руський... С. 407, 520.
  34. Витень. Асобы. Список (А-Я) [ 10 липня 2019 у Wayback Machine.] / Краткая история Беларуси за последнюю 1000 лет // Гісторыя Беларусі. Кратко.
  35. Літопис руський... С. 406, 500.
  36. Літопис руський... С. 26, 520.

Бібліографія ред.

Джерела ред.

Монографії і статті ред.

Довідники ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ятвяги

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yatvyagi znachennya Yatvya gi u VIII XV st grupa zahidnobaltijskih plemen yaki prozhivali u mezhirichchi Zahidnogo Bugu Narevi i Nimana u tak zvanij Yatvyagiyi Mezhuvali na pivnochi j shodi z litovcyami na pivdni z rusinami na pivdennomu zahodi z polyakami na zahodi z prusami zgodom tevtoncyami Predstavniki yevropeoyidnoyi rasi nosiyi yatvyazkoyi movi 1 Spoviduvali baltijske poganstvo Kulturno sporidneni z litovcyami i prusami yazichnickoyi dobi Vpershe zgaduyutsya u Povisti vremennih lit u statti 945 roku 1 Voyuvali proti ruskih i polsko mazoveckih knyaziv H XIV st a takozh licariv Tevtonskogo ordenu z HIII st yaki namagalisya zahopiti yatvyazki zemli 1 U XV st bilshist yatvyagiv opinilasya pid vladoyu Velikogo knyazivstva Litovskogo Vostannye zgaduyutsya yak etnichnij relikt u dzherelah XVII st 1 Vzyali uchast u etnogenezi zahidnih litovciv i bilorusiv ukrayinciv Polissya i Volini nimciv Shidnoyi Prussiyi YatvyagiBaltski plemena u HIII st Samonazva yatvez sudziniAreal Pidlyashshya Shidna PrussiyaRasa yevropeoyidnaBlizki do prusi litovciMova yatvyazkaReligiya yazichnictvo hristiyanstvoZgas XVII st Zmist 1 Nazva 2 Plemena 3 Istoriya 3 1 Pohodzhennya 3 2 Vidnosini z Russyu 3 3 Vigasannya 4 Mova 4 1 Toponimika 5 Knyazi 5 1 Posli 6 Primitki 7 Bibliografiya 7 1 Dzherela 7 2 Monografiyi i statti 7 3 Dovidniki 8 PosilannyaNazva red Yatvya gi starocerk slov Ӕtvѧgy 2 lit Jotvingiai pol Jadzwingi nim Jatwinger lat Jacintones Jentwesones 3 yatvez Na dumku O S Kibinya etnonim yatvyagi shodit do patronimichnogo utvoru jatvingar yakij bukvalno oznachaye nashadki Yatvigra Yatvigrovichi lyudi Yatvigra Osobove im ya Jatvigr zgaduyetsya v Sazi pro nashadkiv Knuta en 4 5 Dzhozef Pashka viznayuchi gipotezu Kibinya analogichno tlumachiv etnonim yak pohidnij vid davnonorvezkogo Jatvigr Jatvigs lidsmenn runichnij zapis ᛃᚨᛏᚢᛁᚴᛋ ᚱᛟᚦᛋ voyini Yatviga bulo poznachennyam ekspediciyi vikingiv Yatvingra i jogo poselen v Pivnichnij Rusi napriklad Indura bilya Nimanu Pashka stverdzhuye sho nosovij zvuk Jotvingiai Jatvingi Jadwinger Jaczwangos yatvѧzi jde z tekstu dogovoru 944 r i mozhlivo z yavivsya vnaslidok opiski chi pomilkovogo tlumachennya pervisnogo Jatvig 6 sudovi sudzini Insha pleminna nazva suduva zgidno z Vitautasom Mazhyulisom en Etimologichnij slovnik prusskoyi movi lit Prusu kalbos etimologijos zodynas pohodit vid gidronima Sud a va yakij u svoyu chergu utvorenij vid baltijskogo diyeslivnogo korenya su tekti liti 7 Plemena red nbsp Zahidni balti prusi i yatvyagi v HIII st U deyakih doslidzhennyah prijnyata klasifikacijna shema zgidno z yakoyu yatvyagi sudovi dajnovi i poleksyani poleshani rozglyadalisya yak chastini odnogo plemeni Prote najimovirnishe za vse v XIII stolitti ci nazvi vzhivalisya dlya poznachennya odnogo j togo zh etnosu 4 Yatvyagi na terenah riki Zlin Zlinya mali nazvu zlinci zilinci zgidno z Ipatiyivskim litopisom u 1251 roci 8 Richka Zlin identifikuyetsya deyakimi doslidnikami z miscem de teper ozero Zelment ta z priberezhnim selishem Zelligen roztashovuvalosya ranishe v Gumbinnenskomu okruzi Shidnoyi Prussiyi 8 Istoriya red Pohodzhennya red Dokladnishe Sudovska kultura nbsp Yatvyazke kurganne pohovannya Suvalki nbsp Najbilshe Yatvyazke kurganne pohovannya Suvalki Iz yatvyagami pov yazuyut Sudovsku arheologichnu kulturu II XI st na osnovi yakoyi sformuvalasya yatvyazka kultura Trivalij chas pohodzhennya yatvyagiv bulo nevidome U hronici pl Galla Anonima pochatku HII st meshkanci na pivnichnij shid vid Polshi do yakih vhodili yatvyagi nazvani sarmatami yaki takozh zvalisya geti goti 9 U Velikopolskij hronici HIII st a takozh istoriyi Yana Dlugosha tak samo zaznacheno sho yatvyagi pohodyat vid getiv tobto prusiv ye susidami Mazoviyi Rusi j Litvi i mayut veliku shozhist u movi z prusami i litvoyu 9 Martin Kromer vvazhav yatvyazku movu vidminnoyu yak vid slov yanskoyi tak i litovskoyi 9 Narushevich pripuskav sho yatvyagi ye nashadkami pridunajskih yazigiv 9 a Shafarik vbachav u yatvyagah inaunksiv z Getiki Jordana krevnih rodichiv alaniv 9 Dominik Shulc vvazhav yatvyagiv polskim plemenem Teodor Narbut i Jozef Yaroshevich davnolitovskim 9 Vidnosini z Russyu red Dokladnishe Rusko yatvyazki vijniNajranishi zgadki pro yatvyagiv u pisemnih dzherelah mistit Povist vremennih lit 1 Zokrema sered posliv kiyivskogo knyazya Igorya do Vizantiyi stattya za 945 zaznachenij yatvyag Gunarev 1 Vid kincya H st yatvyagi stali ob yektom agresiyi kiyivskih knyaziv 1 Pid 983 rokom zaznachenij peremozhnij pohid kiyivskogo knyazya Volodimira Svyatoslavicha proti yatvyagiv 2 10 pid 1038 rokom podibnij pohid jogo sina kiyivskogo knyazya Yaroslava Mudrogo 11 Golovnim motivom cih akcij slid dumati bula neobhidnist zahistiti vid yatvyazkih nabigiv zahidni regioni Kiyivskoyi Rusi 1 Same z rozselennyam polonenih Yaroslavom Mudrim yatvyagiv pov yazuyut kilka kurgannih mogilnikiv 1 yi polovini seredini HI st roztashovani v okolicyah Novograda Volinskogo nasipi cih kurganiv mayut kam yani elementi sho netipovo dlya tak zvanih slov yanskih pohovalnih pam yatok 1 Nastupna zgadka pro yatvyagiv traplyayetsya pid 1112 rokom koli volodimirskij knyaz Yaroslav Svyatopolchich zdijsniv proti nih uspishnij pohid 12 Nadali yatvyagi figuruyut u Galicko Volinskomu litopisi same yak suprotivniki Volodimirskogo knyazivstva 1 1196 roku volodimirskij knyaz Roman Mstislavich u vidpovid na nabigi yatvyagiv zdijsniv proti nih uspishnij zimovij pohid 13 Odnak uzhe v 2 j pol 1200 h rr yatvyagi u soyuzi z litvoyu spustoshili Chervensku zemlyu 1 Konflikti z yatvyagami buli odnim iz napryamiv voyennoyi aktivnosti ruskih knyaziv Danila i Vasilka Romanovichiv Na pochatku yihnogo pravlinnya poziciya knyaziv bula radshe zahisnoyu i zvodilasya do vidnosno uspishnoyi vidsichi nabigam yatvyagiv na Volin 1 Odnak postupove pidsilennya tisku yatvyagiv na kordoni knyazivstva zmusilo zminyuvati strategiyu Protyagom 2 yi pol 1240 h sered 1250 h rr Danilo za pidtrimki mazoveckogo i krakivskogo knyaziv zdijsniv kilka peremozhnih pohodiv uglib teritoriyi yatvyagiv ta primusiv yih do splati danini 1 Ostanni konflikti mizh ruskimi knyazyami ta yatvyagami zgaduyutsya vzhe za galickogo knyazya Leva Danilovicha 1 Vigasannya red Protyagom 2 yi pol 13 poch 15 st Ya postijno figuruyut yak suprotivniki pols ta litov volodariv a takozh Tevtonskogo ordenu Podiyi cogo chasu nasampered institualizaciya Velikogo knyazivstva Litovskogo do skladu kotrogo vvijshla bilsha chastina zemel Ya viznachili istor dolyu cih plemen voni buli dovoli shvidko asimilovani susidami Shopravda yak pevnij etnichnij relikt Ya zgaduyutsya u dzherelah do 17 st vklyuchno 1 Mova red Dokladnishe Yatvyazka movaYatvyagi buli nosiyami yatvyazkoyi movi klasifikaciya yakoyi ye diskusijnoyu Bilshist naukovciv dotrimuyutsya dumki sho ce zahidnobaltijska mova odnak visuvalisya gipotezi shodo yiyi shidnobaltijskoyi nalezhnosti a takozh shodo promizhnogo polozhennya mizh zahidno ta shidnobaltijskimi movami 1 14 Toponimika red Dzherelami z doslidzhennya yatvyazkoyi movi ye gidronimi u Suvalkiyi Ponemanni Pobuzhzhi yaki vkazuyut na teritoriyu rozselennya yatvyagiv Litovskij movoznavec Kazimir Buga pokazav sho nazvi richok iz sufiksom da ye yatvyazkimi i sklav pershij spisok takih gidronimiv Golda Grivda Nevda Segda Sokolda Yaselda 15 Skroda 16 Moskovitskij lingvist Volodimir Toporov vkazuvav sho nazva richki Kshna livoyi pritoki Zahidnogo Buga takozh yatvyazka i dovodiv sho yatvyagi meshkali u pivdennomu Pidlyashshi 17 Arheolog Valentin Syedov vidnosiv do yatvyazkih nazv richki Zelva Zelvnyaka Kirsna Yatvyaz i Slina 18 Po vsij teritoriyi poshirennya yatvyazkoyi gidronimiki vidomi pam yatki sudovskoyi kulturi kam yani kurgani yaki ne mayut analogij ni sered slov yanskih ni shidnobaltskih litovskih latiskih pogrebalnih pam yatok 18 Na teritoriyi suchasnoyi Polshi zbereglisya ryad toponimiv pov yazanih iz yatvyagami Yatvez Duzha i Yatvez Mala u Pidlyashshi a takozh sela i poselennya Yazvini u Pidlyashshi Mazoviyi Velikopolshi Knyazi red Videvut ru blizko 500 r volodar derzhavi Sudo Sudoviya Gunigard VI st Baug blizko 875 r Gunnar blizko 900 r sin Bauga Komat knyaz nobil yatvyazkij 19 Mintelya 20 Mudijko 21 knyaz yatvyazkij vbitij bulavoyu vzimku 1255 1256 rr 22 Shutr Mondunich Shutr Mondushich bilya 1150 r 1227 r 23 Shyurpa 24 Nebr Mondun Skomond Mondovida blizko 1125 r starshij sin Gedimina Zebr Stegut Stegut Zebrovich sin Zebra Stegut Zibrovich bilya 1227 1228 rr 25 Skumo Skumand blizko 1200 1260 rr Skomond Skolomend ok 1175 1248 rr knyaz volhv 26 Skurdo blizko 1283 r Stekint blizko 1253 r 27 Dor 28 Buryal knyaz nobil yatvyazkij 29 Borut 1234 r 30 Yundil knyaz nobil yatvyazkij 31 Ankad knyaz nobil yatvyazkij providnik u pohodi Danila Romanovicha 32 u 1253 1264 rr Yashelt vasal knyazya Danila Romanovicha 33 u 1253 1264 rr Skalamend ru bilya 1273 1284 rr yatvyazkij knyaz sudavskij Viten velikij knyaz Litovskij na yatvyazkih zemlyah 1293 1316 34 Posli red Nebyast do Danila Romanovicha u 1253 1264 rr 35 Yatvyag Gunarev bilya 925 983 r u 945 r v posolstvi kiyivskogo knyazya Igorya Ryurikovicha do Konstantinopolya 36 Primitki red a b v g d e zh i k l m n p r s t Sinicya 2013 S 766 a b PSRL T 2 Stb 69 U papskih bullah HIII st Jadzwingi Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego 1882 T III S 364 a b Kibin 2008 S 117 132 A S Kibin K etimologii termina yatvyagi Dni baltov i belye nochi Kruglyj stol Baltijskaya filologiya desyat let spustya Spb 2008 S 28 29 Arhivovano z dzherela 21 serpnya 2019 Procitovano 10 serpnya 2019 Pashka Joseph Virdainas c 1994 2nd Edition USA Maziulis V Prusu kalbos etimologijos zodynas t IV 1997 Vilnius pp 166 167 ISBN 978 5 420 01406 6 a b Zlincy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XIIa S 605 ros doref a b v g d e Jadzwingi Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego 1882 T III S 364 Litopis ruskij S 49 PSRL T 2 Stb 141 Litopis ruskij S 92 PSRL T 2 Stb 273 Litopis ruskij S 169 PSRL T 2 Stb 702 Litopis ruskij S 362 Otrembskij 1961 Buga 1923 p 100 Sedov 1964 S 36 51 Boga 1924 p 34 Sedov 1964 S 36 51 Toporov 1959 p 251 256 a b Sedov 1964 S 36 51 Litopis ruskij S 413 415 491 Litopis ruskij S 428 496 Litopis ruskij S 428 500 Litopis ruskij S 415 491 Litopis ruskij S 384 516 Litopis ruskij S 428 516 Litopis ruskij S 384 512 Litopis ruskij S 402 511 Litopis ruskij S 413 415 512 Litopis ruskij S 415 483 Litopis ruskij S 415 472 Litopis ruskij S 402 471 Litopis ruskij S 415 517 Litopis ruskij S 414 469 Litopis ruskij S 407 520 Viten Asoby Spisok A Ya Arhivovano 10 lipnya 2019 u Wayback Machine Kratkaya istoriya Belarusi za poslednyuyu 1000 let Gistoryya Belarusi Kratko Litopis ruskij S 406 500 Litopis ruskij S 26 520 Bibliografiya red Dzherela red Polnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 2 III Ipatevskaya letopis Sankt Peterburg 1843 Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Kiyiv Dnipro 1989 Monografiyi i statti red Otrembskij Ya S Yazyk yatvyagov Voprosy slavyanskogo yazykoznaniya Moskva 1961 Vyp 5 Finno ugry i balty v epohu srednevekovya Seriya Arheologiya SSSR T 17 Moskva 1987 Zverugo Ya G Verhnee Ponemane v IX XIII vv Minsk 1989 Kvyatkovskaya A V Yatvyazhskie mogilniki Belarusi konec XI XVII vv Vilnyus 1998 Kibin A S Yatvyagi v H XI vv baltskoe plemya ili beregovoe bratstvo Studia Slavika et Balcanica Petropolitana 2008 2 4 S 117 132 Shtyhov G V Yatvyagi po Ipatevskomu letopisnomu svodu Arhivovano 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine LIETUVOS ARCHEOLOGIJA 2001 T 21 p 101 110 ISSN 02 07 8694 ros Yatvyagi ta borotba Galicko Volinskogo knyazivstva za Polissya Petro KRALYuK doktor filosofskih nauk profesor Arhivovano 15 zhovtnya 2004 u Wayback Machine Sedov V V Kurgany yatvyagov Arhivovano 11 kvitnya 2020 u Wayback Machine Sovetskaya arheologiya 4 Moskva Nauka 1964 S 36 51 Toporov V N Dve zametki iz oblasti baltijskoj toponimiki O yuzhnoj granice yatvyagov Rakstu krajums veltijums akademikim profesoram Dr Janim Endzellnam vina 85 drives im 65 darba gadu atcerei Riga 1959 p 251 259 Vuga K Jotvingu zemes upiu vardu galune da Tauta ir Zodis I Kaunas 1923 p 100 Buga K Die Vorgeschichte der Aistischen Baltischen Stamme im Lichte der Ortsnamenforschung Leipzig Streitberg Festgabe 1924 Dovidniki red Sinicya Ye V Yatvyagi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 766 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Yatvyagi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Yatvyagi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2132 1000 ekz Zvyaruga Ya Yacvyagi Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Minsk 2005 g T 2 S 788 Jadzwingi Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 364 pol Yatvyagi Sovetskaya Istoricheskaya Enciklopediya tom 16 Yatvegians Arhivovano 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Zaprudnik J Historical dictionary of Belarus Gistarychny sloynik Belarusi Lamham London Scarecrow Press 1998 Posilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yatvyagi Virdainas is a dictionary Anglijsko sudovskij slovnik Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Vladimir ANTONOVICh OChERK ISTORII VELIKOGO KNYaZhESTVA LITOVSKOGO DO SMERTI VELIKOGO KNYaZYa OLGERDA Arhivovano 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Pismo Ioganna Poliandera Kasparu Berneru o yantare i sudovah Ob obychayah plemeni yatvagov Arhivovano 28 listopada 2011 u Wayback Machine per s nem V Shulzingera na sajte Vostochnaya literatura ros LYuTIChI LITVINY Ob istokah belorusskogo etnosa Arhivovano 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Karta rasseleniya narodov Evropy v IX veke UNPK Orlovskij Gosudarstvennyj Tehnicheskij Universitet ros ros Kibin Aleksej Sergeevich Verhnee Ponemane v politicheskoj sociokulturnoj i etnicheskoj istorii slavyan i baltov VIII XIII vv Arhivovano 22 lipnya 2018 u Wayback Machine 1 2 Yatvyagi na Nemanskom rechnom puti v X XI vekah 1 3 Rus i yatvyagi v pervoj polovine XI v missiya sv Bruno Kverfurtskogo i pohody Yaroslava 2009 SPb 202 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yatvyagi amp oldid 39570714