www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алани Алáни лат Alani грец Άλανοί дав рус Яси макроетнонім відомий з часів античності який застосовувався до великого за

Алани

Алáни (лат. Alani, грец. Άλανοί, дав.-рус. Яси) — макроетнонім, відомий з часів античності, який застосовувався до великого загалу кочових іранських племен (переважно північних іранців). Ймовірно, спочатку етнонім алани був самоназвою певної групи племен, але вже до ІІІ сторіччя він майже повністю замінив такі макроетноніми, як сармати та аорси. Відомості чи згадки про аланів є в таких авторів як Валерій Флакк, Марк Лукан, Сенека, Пліній Старший, Йосип Флавій, в сирійських, китайських, вірменських та грузинських хроніках.

Основним заняттям аланів було кочове скотарство в поєднанні з землеробством, а згодом — і з ремеслами.

Для аланів характерна самобутня і яскрава культура, одним з проявів якої є так званий поліхромний «бірюзово-золотий» стиль ювелірних виробів.

У XIII столітті у чорноморських степах з'явилася нова хвиля аланів, постали їхні поселення міського типу в Криму, Нижньому Подніпров'ї й Молдові, але незабаром вони загинули під ударами монголів.

Монголи, розгромивши Аланію і захопили до кінця 1230-х років родючі рівнинні райони Передкавказзя, змусили уцілілих аланів сховатися в горах Центрального Кавказу і в Закавказзі. Ймовірно, певні групи аланів, разом з іншими групами сарматського кола, дали початок сучасним осетинам.

Етимологія Редагувати

лат. Alani грец. Άλανοί= алан. allyana < авест.*aryāna — укр. «арії/арійський».

Походження Редагувати

Щодо походження та ранньої історії аланів висловлено різні думки, але, враховуючи обмеженість джерел, можна припустити наступне:

  1. поява ревксіналів/ роксоланів у другій половині II ст. до н. е. свідчить про існування етноніму алани вже у той час (на II ст. до н. е.);
  2. міграція одного з аланських племен (ревксінали) на захід ймовірно була викликана певними політичними змінами у Середній Азії (як приклад — династія Аравеліани у алан-танаїтів співзвучна назві однієї з племених груп саків — саки-аравали);
  3. між 25-55 роками алани почали активну експансію у середовищі аорсів, що й було відображено у китайській хроніці «Хоу Хань-шу»;
  4. внаслідок політичної експансії і розширення об'єднання етнонім алани перетворився на макроетнонім, який досить швидко замінив макроетнонім аорси.

Показовою є наступна думка:

Алани на території України Редагувати

Череп зі слідами штучної деформації із поховання аланів на схилах печерного міста Мангуп-Кале

Античність Редагувати

Першою аланською групою на території України були роксолани чи ревксінали, що з'явилися у Північному Причорномор'ї у 30-х роках II ст. до н. е.

Наступна хвиля — алани, які осіли у Подонні (алани-танаїти) у 60 роках І ст. н. е., спричинивши глобальні етнічні зміни у всьому Північному Причорномор'ї. У той же час певна група аланів локалізується Плінієм Старшим поруч з роксоланами, «у глиб континенту», біля скіфів. Ймовірно, що ця група аланів відповідає алано-скіфам Птолемея. Скоріш за все ця хвиля аланів стала наслідком політичних змін, які відображені у китайській хроніці «Хоу Хань-шу» і датуються проміжком 25-55 роками, а саме царство Яньцай, яке було васалом Канцзюя, стало називатися Алань.

Досить цікавим доповненням до історії алан на землях сучасної України є боспорська епіграфічна пам'ятка — енкомій, у якому повідомляється про блискучу перемогу боспорського хіліарха над аланами у 90-92 рр., перемоги та вдалі дипломатичні дії вшанованої особи проти спроб об'єднань сусідніх варварів з аланами у Тавриці, що, ймовірно, відбулися близько/до 110—111 рр., переклад якого наведено нижче:

Наступна (третя) хвиля аланів, яка докорінно змінила етнополітичну ситуацію у Північному Причорномор'ї — у 236—239 роках та призвела до дестабілізації у Боспорському царстві й знищенню останніх осередків пізньоскіфської культури у Тавриці. Висловлено думку, що борани та ерули — окремі етноси цієї третьої хвилі алан.

Комплексний аналіз археологічних пам'яток Північного Причорномор'я середньо- та пізньосарматського часу дав підстави для наступних висновків:

  • середньосарматський період (І — сер. II ст.):
  • пізньосарматський період (ІІ — IV ст.ст.):

У 372 році аланів Подоння розбили гуни. Частина аланів взяла участь у Великому переселенні народів — через Галлію потрапила на Піренейський півострів і в Північну Африку до Тунісу. Інша частина в VI—IX століттях відступила у передгір'я Кавказу, де потрапила під владу хозарів.

Середньовіччя Редагувати

Алани в Західній Європі Редагувати

Алани брали участь у Маркоманських війнах з Римом (168—175 та 178—180 роки), в походах готів на Римську імперію в другій половині III століття, служили в римській кінноті як найманці.

377/378 — алани з іншими варварами у Мезії.

378 — алани на Граціана у Панонії.

379 — Феодосій Великий перемагає аланів та інших варварів.

380 — алани у римській армії.

383/4 — алани на ютунгів у Реції.

394 — алани під керівництвом Саула спільники Феодосія у громадянських війнах.

398 — допоміжні загони аланів у Північній Італії.

401/410 — алани спільники візіготів Аларіха у Північній Італії.

402 — алани під керівництвом Саула спільники Стиліхона проти Аларіха.

405 — алани спільники Стіліхона проти остроготів Радагайса.

Королівство аланів у Іспанії

406 — алани діляться на дві групи — алани Респендіала та алани Гоара.

406/407 — алани Респендіала разом зі швабами та вандалами у Галії.

Восени 409 року алани в союзі з вандалами і свебами вторглися до Римської Іспанії (сучасний Піренейський півострів), пройшовши через Галлію (сучасну Францію).

414 — алани спільники візіготів залишають облогу Васат.

416/418 — алано-візіготська війна. Смерть царя алан Аддака, знищення аланського «королівства». Залишки алан приєдналися до вандалів-асдінгів (надалі королівство вандалів та алан).

429 — алани та вандали до Пн. Африки.

Королівство вандалів та аланів у Північній Африці

440 — у Валансі розселено алан з царем Самбідою.

до 442 — певну групу алан розселено Аецієм у Трансальпійській Галії.

447/448 — алани Еохара на багаудів у Британь(Арморіку). Зупинені св. Германом.

451 — алани царя Сангібана спільники Аеція у битві на Каталаунських полях.

453 — візіготи підкорюють алан Трансальпійської Галії.

455 — алани у битві на річці Недао. Алани царя Кандака, скіри та сагадарії отримують Малу Скіфію у Добруджі.

458 — допоміжні загони аланів у Майоріана.

464 — алани царя Беогора розбиті під Бергамо. Аланський полководець Васпар та повстання в Ілліріці.

487/488 — алани спільники скірів проти ругів.

534 — знищення Велізарієм королівства вандалів та аланів.

Алани Кавказу Редагувати

У IX—X столітті між аланами поширилося християнство з Візантії і Грузії.

  • Аланські царі
  • Амаліас правив до 55 р.н.е

Групи Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Рудич Т. О. Населення Середнього Подніпров'я І–ІІ тис. за матеріалами антропології К.: Інститут археології НАН України 298 с. (197 с.) ISBN 978-966-02-6889-0
  2. (рос.) Герасимова М. М. 1994. Палеоантропология Северной Осетии в связи с проблемой происхождения осетин [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.]. Этнографическое обозрение (3), 51—62.
  3. ИЭСОЯ. т. І.
  4. оглядово:(рос.)Скрипкин А. С. О времени появления аланов в Восточной Европе и их происхождении (историографический очерк). ИАА. 2001. Вып. 7.
  5. (рос.)Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. М., «Менеджер», 2003.
  6. (англ.)J. Harmatta. Studies in the History and Language of the Sarmatians. Acta Universitatis de Attila József Nominatae. Acta antique et archaeologica Tomus XIII. Szeged. 1970. ст.31
  7. (рос.)Ю. Г. Виноградов, С. А. Шестаков. LAUDATIO FUNEBRIS ИЗ ПАНТИКАПЕЯ. ВДИ № 2. 2005
  8. переклад з російської, некваліфікований, та не може використовуватись як джерело та посилання, оригінальний текст: (рос.) С. Ю. Сапрыкин. ЭНКОМИЙ ИЗ ПАНТИКАПЕЯ И ПОЛОЖЕНИЕ БОСПОРСКОГО ЦАРСТВА В КОНЦЕ І — НАЧАЛЕ ІІ в. н.э. ВДИ № 2. 2005
  9. (рос.)Зайцев Ю. П. Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). — Симферополь: Универсум, 2003
  10. (рос.)Яценко С. А. Германцы и аланы: О разрушениях в Приазовье в 236—276 гг. н.э. STRATUM + ПАВ., СПб — Кишинев. 1997[недоступне посилання з червня 2019]
  11. Симоненко О. В. Сармати Північного Причорномор'я. Хронологія, періодизація та етно-політична історія. Автореф. дис… д-ра іст. наук: 07.00.04. НАН України. Ін-т археол. К., 1999
  12. Colins, 2004, p. 11; Orosius. Historiarum adversum paganos libri VII, VII. 40, ed. v

Джерела Редагувати

  • Collins, Roger. Visigothic Spain, 409—711. Oxford: Blackwell Publishing, 2004.
  • Габуев Т. А. Ранняя история алан (по данным письменных источников) — Владикавказ: Иристон, 1999.—148 с. [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Бубенок О. Аланы-асы в Золотой Орде (XIII—XV вв.). Киев, 2004.
  • Бубенок О. Ясы и бродники в степях Восточной Европы (VI-начало XIII вв.). Киев, 1997
  • Миллер В. Осетинские этюды, ч. 3. — М., 1887
  • Кулаковский Ю. Аланы по сведению классических и византийских писателей. — К., 1889
  • Абаев В. Осетинский язык и фольклор. 1. — М.-П., 1949.
  • Бернард С. БАХРАХ. ИСТОРИЯ АЛАН НА ЗАПАДЕ [ 27 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  • Иосиф Флавий. Иудейская война. СПб., 1900
  • Аммиан Марцелин. История, вып. 1—3. К., 1906—1908
  • Иосиф Флавий. История иудейской войны. М., 1958
  • Скрипкин А. С. Азиатская Сарматия. Саратов, 1990
  • Аммиан Марцелин. Римская история. СПб., 2000.
  • Бахрах Бернард С. Аланы на Западе/Пер. Санакоева И.Б. — М. : АРД, 1993. — 191 с. — ISBN 5-7248-0005-5.(рос.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алани

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Alani lat Alani grec Alanoi dav rus Yasi makroetnonim vidomij z chasiv antichnosti yakij zastosovuvavsya do velikogo zagalu kochovih iranskih plemen perevazhno pivnichnih iranciv Jmovirno spochatku etnonim alani buv samonazvoyu pevnoyi grupi plemen ale vzhe do III storichchya vin majzhe povnistyu zaminiv taki makroetnonimi yak sarmati ta aorsi Vidomosti chi zgadki pro alaniv ye v takih avtoriv yak Valerij Flakk Mark Lukan Seneka Plinij Starshij Josip Flavij v sirijskih kitajskih virmenskih ta gruzinskih hronikah AlaniMigraciyi alan v period Velikogo pereselennya narodivBlizki do Sarmati Roksolani OsetiniReligiya Skifskij panteon HristiyanstvoOsnovnim zanyattyam alaniv bulo kochove skotarstvo v poyednanni z zemlerobstvom a zgodom i z remeslami Dlya alaniv harakterna samobutnya i yaskrava kultura odnim z proyaviv yakoyi ye tak zvanij polihromnij biryuzovo zolotij stil yuvelirnih virobiv U XIII stolitti u chornomorskih stepah z yavilasya nova hvilya alaniv postali yihni poselennya miskogo tipu v Krimu Nizhnomu Podniprov yi 1 j Moldovi ale nezabarom voni zaginuli pid udarami mongoliv Mongoli rozgromivshi Alaniyu i zahopili do kincya 1230 h rokiv rodyuchi rivninni rajoni Peredkavkazzya zmusili ucililih alaniv shovatisya v gorah Centralnogo Kavkazu i v Zakavkazzi Jmovirno pevni grupi alaniv razom z inshimi grupami sarmatskogo kola dali pochatok suchasnim osetinam 2 Zmist 1 Etimologiya 2 Pohodzhennya 3 Alani na teritoriyi Ukrayini 3 1 Antichnist 3 2 Serednovichchya 4 Alani v Zahidnij Yevropi 5 Alani Kavkazu 6 Grupi 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaEtimologiya Redaguvatilat Alani grec Alanoi alan allyana lt avest aryana ukr ariyi arijskij 3 Pohodzhennya RedaguvatiShodo pohodzhennya ta rannoyi istoriyi alaniv vislovleno rizni dumki 4 ale vrahovuyuchi obmezhenist dzherel mozhna pripustiti nastupne poyava revksinaliv roksolaniv u drugij polovini II st do n e svidchit pro isnuvannya etnonimu alani vzhe u toj chas na II st do n e migraciya odnogo z alanskih plemen revksinali na zahid jmovirno bula viklikana pevnimi politichnimi zminami u Serednij Aziyi yak priklad dinastiya Araveliani u alan tanayitiv spivzvuchna nazvi odniyeyi z plemenih grup sakiv saki aravali mizh 25 55 rokami alani pochali aktivnu ekspansiyu u seredovishi aorsiv sho j bulo vidobrazheno u kitajskij hronici Hou Han shu vnaslidok politichnoyi ekspansiyi i rozshirennya ob yednannya etnonim alani peretvorivsya na makroetnonim yakij dosit shvidko zaminiv makroetnonim aorsi Pokazovoyu ye nastupna dumka ne zagliblyuyuchis u problemi etnogenezu vidayetsya ochevidnim sho alani vinikli yak geterogenna pleminna konfederaciya zavdyaki ob yednannyu nizki pivnichnoiranskih grup pid gaslom spilnogo arijskogo pohodzhennya 5 Alani na teritoriyi Ukrayini Redaguvati nbsp Cherep zi slidami shtuchnoyi deformaciyi iz pohovannya alaniv na shilah pechernogo mista Mangup KaleAntichnist Redaguvati Pershoyu alanskoyu grupoyu na teritoriyi Ukrayini buli roksolani chi revksinali sho z yavilisya u Pivnichnomu Prichornomor yi u 30 h rokah II st do n e 6 Nastupna hvilya alani yaki osili u Podonni alani tanayiti u 60 rokah I st n e sprichinivshi globalni etnichni zmini u vsomu Pivnichnomu Prichornomor yi U toj zhe chas pevna grupa alaniv lokalizuyetsya Pliniyem Starshim poruch z roksolanami u glib kontinentu bilya skifiv Jmovirno sho cya grupa alaniv vidpovidaye alano skifam Ptolemeya Skorish za vse cya hvilya alaniv stala naslidkom politichnih zmin yaki vidobrazheni u kitajskij hronici Hou Han shu i datuyutsya promizhkom 25 55 rokami a same carstvo Yancaj yake bulo vasalom Kanczyuya stalo nazivatisya Alan Dosit cikavim dopovnennyam do istoriyi alan na zemlyah suchasnoyi Ukrayini ye bosporska epigrafichna pam yatka enkomij u yakomu povidomlyayetsya pro bliskuchu peremogu bosporskogo hiliarha nad alanami u 90 92 rr peremogi ta vdali diplomatichni diyi vshanovanoyi osobi proti sprob ob yednan susidnih varvariv z alanami u Tavrici sho jmovirno vidbulisya blizko do 110 111 rr 7 pereklad yakogo navedeno nizhche palko bazhayuchi zalishivsya bez vershnikiv Rujnuyuchi lad vin podibnij do burhlivoyi richki nishachi vse sho napadalo na nogo yak nestrimnij potik zavdyaki vlasnij zvityazi ta talanu carya j todishnij cezar perebuvayuchi pochuv pro veliku j j pri virishenni sprav zasudzhuvav provinu j listom zaprosiv do cezarya yakij shvalivshi te sho vidbulosya sponukav do cogo na majbutnye i caryam alaniv za provinu yih vvazhav za potribne viznachiti spravedlive pokarannya Adzhe koli viyavlyayutsya vazhlivi spravi to voni privablyuyut tih hto poblizu a koli voni ne viyavlyayutsya to voni yih turbuyut vin pislya togo yak cezar pobachiv jogo takim yakim vin pro nogo chuv buv vshanovanij cezarem za ci spravi j spriyayuchi ninishnomu volodaryu velikomu caryu Savromatovi pokinuvshi bilsh velikogo gosudarya zdijsniv vijskovij pohid na skifiv kriz Tavriku Koli vin dosyag Hersonesu zustrilisya jomu cari yaki prijshli dlya ukladannya soyuzu z alanami yakih vin vid cih namiriv vidvernuv I koli vin she zbirav vijsko i zbiravsya vidpravitisya v pohid na skifiv stalosya jomu otrimati vid cariv sho voni prisyagayut bogami u virnosti i soyuzi Adzhe velikij geroj doklav serjoznih zusil jogo zh slavetnij talan carya Adzhe vono do bilshogo zvelichilo jogo svoyim spriyannyam Adzhe tak kentavr Hiron vihovav velikogo geroya Ahilla sponukavshi dumayu takim zhe chinom yak sam vin vihovav volodarya sho stav velikim carem Savromatom J z vidpovidnoyu shanoyu nalezhnoyu panu svomu vid Gerakla ta Posejdona pohodyachogo j ne tilki vchiv blagorodnim spravam zvelichiv j vihovav a j sponukav vihovancya viznachivshi jomu turbotu po vidnoshennyu do psehaniv Viv vijnu zi skifami pidporyadkuvav tavriv i zminivshi stanovishe yih zuhvalist ta nepriborkanij sposib mislennya zvernuv v velikij strah tak sho neobhidnist stala terplyachistyu vijna mirom a slovo zasobom perekonannya vsim cim vin prikrasiv sebe Adzhe proti tih hto stavav jogo vorogami vin buv duzhe vojovnichim po vidnoshennyu do pidleglih dobrozichlivim dlya pokirnih zakonom Za sho u nogo buli zasluzheni vidznaki velikodushnosti i podyaki hiliarhiyi i zoloti nagorodi vijska j avangard frakijskogo zagonu j komanduvannya falangoyu goplitiv sho prikrashaye ta primnozhuye togo hto doviriv ta robit gidnim shani togo hto ciyeyu doviroyu koristuvavsya Navit cej duzhe pomirnij ale zroblenij perelik sprav u vibirkovomu poyednanni pokazuye vshanovanogo gidnim lyubovi vnaslidok chogo zvityaga z usima milostyami zberegla dlya nogo povnoyu miroyu shastya a takozh najshaslivishu j dlya vsih bazhanu prikrasu carstva Buti velikim ne buduchi gonorovim a zi skromnistyu vvazhayuchi blagovolinnya carya dlya sebe pridbannyam ce bazhane Zavzhdi vin buv vse bilsh ta bilsh velikim vidchuvayuchi yunacke zadovolennya u vsi roki j razom z tim rozsudlivij i vojovnichij stavshi zakonom dlya vsih navkolishnih plemen yaki zhivut u Meotidi i znayut vitoki 8 Nastupna tretya hvilya alaniv yaka dokorinno zminila etnopolitichnu situaciyu u Pivnichnomu Prichornomor yi u 236 239 rokah ta prizvela do destabilizaciyi u Bosporskomu carstvi j znishennyu ostannih oseredkiv piznoskifskoyi kulturi u Tavrici 9 Vislovleno dumku sho borani ta eruli okremi etnosi ciyeyi tretoyi hvili alan 10 Kompleksnij analiz arheologichnih pam yatok Pivnichnogo Prichornomor ya seredno ta piznosarmatskogo chasu dav pidstavi dlya nastupnih visnovkiv 11 serednosarmatskij period I ser II st bula ob yednana z aorskoyu shlyahtoyu chastina alan yaka na korotkij chas opinilasya v Pivnichnomu Prichornomor yi Na Livoberezhzhi Dnipra roztashovani mogilniki z osnovnimi pidkurgannimi pohovannyami Yihni oznaki vlastivi serednosarmatskij kulturi 1 seredini 2 st n e Podonnya Povolzhya yaku pov yazuyut same z alanami isnuvannya v Pivnichnomu Prichornomor yi kulturi serednosarmatskogo chasu i yiyi nosiyiv pochasti nashadkiv rannosarmatskih plemen roksolaniv pochasti prijdeshnih kochovikiv aorsiv ta alaniv prodovzhuvalosya des do seredini 2 st n e piznosarmatskij period II IV st st Neabiyake znachennya mala j potuzhna migracijna hvilya seredini drugoyi polovini 3 st n e prihid zi shodu sarmativ nosiyiv katakombnogo obryadu Na teritoriyi Alfjoldu v 2 st n e z yavlyayutsya dva novi tipi sarmatskih pam yatok yaki skorish za vse fiksuyut dvi hvili pereselennya do Alfjoldu shidnih sarmativ roksolaniv Podunav ya mogilniki z rovami ta alaniv Podonnya kurganni pohovannya z vershnikovimi risami U 372 roci alaniv Podonnya rozbili guni Chastina alaniv vzyala uchast u Velikomu pereselenni narodiv cherez Galliyu potrapila na Pirenejskij pivostriv i v Pivnichnu Afriku do Tunisu Insha chastina v VI IX stolittyah vidstupila u peredgir ya Kavkazu de potrapila pid vladu hozariv Serednovichchya RedaguvatiAlani v Zahidnij Yevropi RedaguvatiAlani brali uchast u Markomanskih vijnah z Rimom 168 175 ta 178 180 roki v pohodah gotiv na Rimsku imperiyu v drugij polovini III stolittya sluzhili v rimskij kinnoti yak najmanci 377 378 alani z inshimi varvarami u Meziyi 378 alani na Graciana u Panoniyi 379 Feodosij Velikij peremagaye alaniv ta inshih varvariv 380 alani u rimskij armiyi 383 4 alani na yutungiv u Reciyi 394 alani pid kerivnictvom Saula spilniki Feodosiya u gromadyanskih vijnah 398 dopomizhni zagoni alaniv u Pivnichnij Italiyi 401 410 alani spilniki vizigotiv Alariha u Pivnichnij Italiyi 402 alani pid kerivnictvom Saula spilniki Stilihona proti Alariha 405 alani spilniki Stilihona proti ostrogotiv Radagajsa nbsp Korolivstvo alaniv u Ispaniyi406 alani dilyatsya na dvi grupi alani Respendiala ta alani Goara 406 407 alani Respendiala razom zi shvabami ta vandalami u Galiyi Voseni 409 roku alani v soyuzi z vandalami i svebami vtorglisya do Rimskoyi Ispaniyi suchasnij Pirenejskij pivostriv projshovshi cherez Galliyu suchasnu Franciyu 12 414 alani spilniki vizigotiv zalishayut oblogu Vasat 416 418 alano vizigotska vijna Smert carya alan Addaka znishennya alanskogo korolivstva Zalishki alan priyednalisya do vandaliv asdingiv nadali korolivstvo vandaliv ta alan 429 alani ta vandali do Pn Afriki nbsp Korolivstvo vandaliv ta alaniv u Pivnichnij Africi440 u Valansi rozseleno alan z carem Sambidoyu do 442 pevnu grupu alan rozseleno Aeciyem u Transalpijskij Galiyi 447 448 alani Eohara na bagaudiv u Britan Armoriku Zupineni sv Germanom 451 alani carya Sangibana spilniki Aeciya u bitvi na Katalaunskih polyah 453 vizigoti pidkoryuyut alan Transalpijskoyi Galiyi 455 alani u bitvi na richci Nedao Alani carya Kandaka skiri ta sagadariyi otrimuyut Malu Skifiyu u Dobrudzhi 458 dopomizhni zagoni alaniv u Majoriana 464 alani carya Beogora rozbiti pid Bergamo Alanskij polkovodec Vaspar ta povstannya v Illirici 487 488 alani spilniki skiriv proti rugiv 534 znishennya Velizariyem korolivstva vandaliv ta alaniv Alani Kavkazu RedaguvatiU IX X stolitti mizh alanami poshirilosya hristiyanstvo z Vizantiyi i Gruziyi nbsp Alanski cariAmalias praviv do 55 r n eGrupi RedaguvatiAlanorsi Alani maskuti Alani tanayiti Roksolani Alano skifiPrimitki Redaguvati Rudich T O Naselennya Serednogo Podniprov ya I II tis za materialami antropologiyi K Institut arheologiyi NAN Ukrayini 298 s 197 s ISBN 978 966 02 6889 0 ros Gerasimova M M 1994 Paleoantropologiya Severnoj Osetii v svyazi s problemoj proishozhdeniya osetin Arhivovano 27 travnya 2016 u Wayback Machine Etnograficheskoe obozrenie 3 51 62 IESOYa t I oglyadovo ros Skripkin A S O vremeni poyavleniya alanov v Vostochnoj Evrope i ih proishozhdenii istoriograficheskij ocherk IAA 2001 Vyp 7 ros Aleman A Alany v drevnih i srednevekovyh pismennyh istochnikah M Menedzher 2003 angl J Harmatta Studies in the History and Language of the Sarmatians Acta Universitatis de Attila Jozsef Nominatae Acta antique et archaeologica Tomus XIII Szeged 1970 st 31 ros Yu G Vinogradov S A Shestakov LAUDATIO FUNEBRIS IZ PANTIKAPEYa VDI 2 2005 pereklad z rosijskoyi nekvalifikovanij ta ne mozhe vikoristovuvatis yak dzherelo ta posilannya originalnij tekst ros S Yu Saprykin ENKOMIJ IZ PANTIKAPEYa I POLOZhENIE BOSPORSKOGO CARSTVA V KONCE I NAChALE II v n e VDI 2 2005 ros Zajcev Yu P Neapol Skifskij II v do n e III v n e Simferopol Universum 2003 ros Yacenko S A Germancy i alany O razrusheniyah v Priazove v 236 276 gg n e STRATUM PAV SPb Kishinev 1997 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Simonenko O V Sarmati Pivnichnogo Prichornomor ya Hronologiya periodizaciya ta etno politichna istoriya Avtoref dis d ra ist nauk 07 00 04 NAN Ukrayini In t arheol K 1999 Colins 2004 p 11 Orosius Historiarum adversum paganos libri VII VII 40 ed vDzherela RedaguvatiCollins Roger Visigothic Spain 409 711 Oxford Blackwell Publishing 2004 Gabuev T A Rannyaya istoriya alan po dannym pismennyh istochnikov Vladikavkaz Iriston 1999 148 s Arhivovano 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Bubenok O Alany asy v Zolotoj Orde XIII XV vv Kiev 2004 Bubenok O Yasy i brodniki v stepyah Vostochnoj Evropy VI nachalo XIII vv Kiev 1997 Miller V Osetinskie etyudy ch 3 M 1887 Kulakovskij Yu Alany po svedeniyu klassicheskih i vizantijskih pisatelej K 1889 Abaev V Osetinskij yazyk i folklor 1 M P 1949 Bernard S BAHRAH ISTORIYa ALAN NA ZAPADE Arhivovano 27 travnya 2011 u Wayback Machine ros Iosif Flavij Iudejskaya vojna SPb 1900 Ammian Marcelin Istoriya vyp 1 3 K 1906 1908 Iosif Flavij Istoriya iudejskoj vojny M 1958 Skripkin A S Aziatskaya Sarmatiya Saratov 1990 Ammian Marcelin Rimskaya istoriya SPb 2000 Bahrah Bernard S Alany na Zapade Per Sanakoeva I B M ARD 1993 191 s ISBN 5 7248 0005 5 ros Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alani Alani Arhivovano 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE ALANI Arhivovano 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini EIU na sajti Institutu Istoriyi NAN Ukrayini Strizhak O S Alani yasi rosomoni Arhivovano 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Kostyantin Rahno Budivnichi licarskoyi Yevropi Ukrayinskij tizhden 20 237 18 05 2012 Arhivovano 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Kostyantin Rahno U poshukah alanskogo rodovodu Ukrayinskij tizhden 20 237 18 05 2012 Arhivovano 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alani amp oldid 35920101