Ревксінали грец Ῥευξιναλῶί назва кочового іранського етносу що локалізується на території сучасної України принаймні з к

Ревксінали (грец. Ῥευξιναλῶί) — назва кочового іранського етносу, що локалізується на території сучасної України принаймні з кінця II ст. до н. е. до II ст. н. е. включно.

Ймовірно, що ревксінали тотожні роксоланам (ревксінали — самоназва цієї аланської етногрупи, яку сармати чи аорси називали рокс-алани), можливо були домінуючим чи одним з племен, що входило до спілки чи об'єднання роксолани. Підставою для цього служить порівняння опису понтійсько-скіфської війни у Страбона (Strabo., VII, 3, 17) з описом цих же подій у Декреті Діофанту, а також близька етимологія обох етнонімів.

Етимологія Редагувати

грец. Ῥευξιναλῶί < алан.*roχs- (?) < авест.*raoxšna- (укр. "світло, сяйво"); авест.*rauxšn- (укр. "світити") — укр. "освітлюючі, осяюючі"(?)

Ревксінали в античних джерелах Редагувати

1. Декрет Діофанту.

У декреті Діофанту Ревксінали (грец. Ῥευξιναλῶί) згадуються у описі подій Другої скіфської війни 111 р. до н. е., а саме:
укр. "... коли ж Палак, вважаючи, що час йому сприяє, зібрав усіх своїх і, крім того, залучив на свій бік народ ревксіналів..."

2. Клавдій Птолемей. Географія.

Ревксінали (у Птолемея — ревканали (грец. Ῥευκαναλοί)) згадані як незначне плем'я Європейської Сарматії, та локалізовані «…між гамаксобіямі та роксоланами…»

3. Антропонім Ревсінал (грец. Ῥευσίναλος) у боспорській епіграфіці II ст. (Пантикапей)

У шостирядковому написі згадано чоловіче ім'я Ревсінал, яке пов'язують з етнонімом ревксінали, а саме:

укр. "Перісал Саврофів перекладач, Ревсінал Перісалів, прощавайте"

Джерела. Примітки. Посилання Редагувати

(гр.)Strab. 7.3.17 Strabo., VII, 3, 17
(англ.)Etymological Dictionary of the Iranian Verb By Johnny Cheung. LEIDEN-BOSTON. 2007
(гр.)IosPE I² 352
(рос.) Ю. Г. Виноградов. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во ІІ в. до н. э. // ВДИ, № 1, 1987
переклад на українську з російської, некваліфікований, та не може використовуватись як посилання, оригінальний текст: (рос.) Зайцев Ю. П. Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). — Симферополь: Универсум, 2003
рос. Ptol., Geo., III, V, 10грец. "... μεταξὺ δὲ τῶν Άμαξοβίων καὶ τῶν Ῥωξολανῶν, Ῥευκανάλοι..."
Стрижак О. С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. — К.: Наукова думка, 1991.
(гр.)CIRB 698
(рос.)Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. М., 2003.
переклад на українську з російської, некваліфікований, та не може використовуватись як посилання, оригінальний текст: (рос.) Перевалов С. М. «Аланская эпиграфика. 1. Каталог греческих надписей». Вестник ВНЦ. 2011.

[1] (гр.)Strab. 7.3.17 Strabo., VII, 3, 17

[2] (англ.)Etymological Dictionary of the Iranian Verb By Johnny Cheung. LEIDEN-BOSTON. 2007

[3] (гр.)IosPE I² 352

[4] (рос.) Ю. Г. Виноградов. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во ІІ в. до н. э. // ВДИ, № 1, 1987

[5] переклад на українську з російської, некваліфікований, та не може використовуватись як посилання, оригінальний текст: (рос.) Зайцев Ю. П. Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). — Симферополь: Универсум, 2003

[6] рос. Ptol., Geo., III, V, 10грец. "... μεταξὺ δὲ τῶν Άμαξοβίων καὶ τῶν Ῥωξολανῶν, Ῥευκανάλοι..."

[7] Стрижак О. С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. — К.: Наукова думка, 1991.

[8] (гр.)CIRB 698

[9] (рос.)Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. М., 2003.

[10] переклад на українську з російської, некваліфікований, та не може використовуватись як посилання, оригінальний текст: (рос.) Перевалов С. М. «Аланская эпиграфика. 1. Каталог греческих надписей». Вестник ВНЦ. 2011.