Крна

Крна (пол. Krzna) — річка у Польщі, у Підляшші, у Люблінському воєводстві. Ліва притока Західного Бугу. Довжина — 120 км. Площа басейну 3353 км².

Крна
52°08′ пн. ш. 22°31′ сх. д. / 52.133° пн. ш. 22.517° сх. д. / 52.133; 22.517
Витік
• координати	51°58′55″ пн. ш. 22°45′58″ сх. д. / 51.98200000002777443° пн. ш. 22.76630000002777976° сх. д. / 51.98200000002777443; 22.76630000002777976
Гирло	Західний Буг
• координати	52°07′57″ пн. ш. 23°31′19″ сх. д. / 52.13270000002777493° пн. ш. 23.52210000002777690° сх. д. / 52.13270000002777493; 23.52210000002777690
Басейн	Басейн Західного Бугу
Країни:	Республіка Польща і  Україна
Регіон	Люблінське воєводство
Довжина	120 км
Площа басейну:	3353 км²
Притоки:	Rudka^[d], Zielawa^d, Czapelka^d, Złota Krzywula^d, Klukówka^d, south Krzna^d і norther Krzna^d
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Крна (значення).

Назва

• Крна — українська назва.
• Кросна — давня руська назва, вживалася місцевим українським населенням.
• Кшна (пол. Krzna) — польська назва, має західнобалтське (ятвязьке) походження. Також польською в документах згадувалася як Тшна (пол. Trzna), Кржсна, Гржсна, Кржна, Гржна, Кршна, Крсна, у говорі — як Кшна, Ксна.

Розташування

Формується із з'єднання двох річок: Крни Північної і Крни Південної у місті Межиріччі Більського повіту Люблінського воєводства. Тече переважно на північний захід через місто Білу Підляску і на північній стороні від села Неплі впадає у Західний Буг, праву притоку Вісли.

Притоки

• Ліві: Кривуля^[pl], Клюківка^[pl]
• Праві: Рудка^[pl], Зелява^[pl], Чапелка^[pl]

Історія

Згадується в Іпатіївському літописі, коли 1282 року польське військо чисельністю 200 осіб захопило і спустошило 10 руських сіл біля Берестя над Кросною, проте 70 берестян на чолі з воєводою Титом догнали нападників і розбили більші сили поляків:

Оригінал		Переклад
Въ прежереч̑наӕ лѣта. коли Лестько взѧ Переворескъ. городъ. Лвовъ. тоже Лѧховѣ воеваша оу Берестьӕ. по Кроснѣ. и взѧша селъ десѧть. и поидоша назадъ. Берестьӕни же собрашасѧ и гнаша по нихъ. бѧшеть бо Лѧховъ. двѣстѣ. а Берестьӕнъ. о҃ . бѧшеть бо оу нихъ воевода Титъ вездѣ словыи моужьствомъ. на ратѣхъ и на ловѣхъ. и тако оугонивъше ѣ и бишасѧ с ними. Бж҃иею же млс̑тью. побѣдиша Берестьӕнѣ Лѧхъı. и оубиӕ ихъ п҃ З. а дроугиӕ поимаша. а полонъ свои ѿполониша. и тако придоша. во Берестии со чс̑тью. славѧще Ба҃ . и прчс̑тоую его Матерь. во всѧ вѣк̑ Мъı же на прежнѧӕ возвратимсѧ.	У вище ж згадані роки, коли Лестько взяв Перевореськ, город Львів, ляхи пустошили також коло Берестія по Кросні, і взяли десять сіл, і пішли назад. Берестяни тоді зібралися і гнали вслід за ними, хоча ляхів було двісті, а берестян сімдесят, бо був у них воєвода Тит, що всюди славився мужністю — на ратях і на ловах. І, отож, догнавши їх, билися вони з ними, і за божою милістю побідили берестяни ляхів, і вбили їх вісімдесят, а інших захопили, а здобич їхню вернули назад. І тоді прийшли вони в Берестій із честю, славлячи бога і пречистую його матір в усі віки. Та ми після цього до попереднього повернемось.

Примітки

1. В. К. Буг // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 180.
2. Буг // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930. — Т. 1 : А – Ж. — С. 407. — 676 с.
3. Крыжановский Е. М.^[ru]. Русское забужье (Холмщина и Подляшье): сб. ст / Е. М. Крыжановский; с предисл. И. П. Филевича. — Санкт-Петербург : Тип. «Мирный труд», 1911. — С. 73-74, 76. (рос. дореф.)
4. Топоров 1959, p. 251—256; Седов 1964. С. 36—51.
5. Krzna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 792. (пол.)
6. Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908 .— л.295об.
7. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989 . — С. 434.

Бібліографія

• Седов В. В. Курганы ятвягов [ 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] // Советская археология, № 4. Москва: Наука, 1964. С. 36—51.
• Топоров В. Н. Две заметки из области балтийской топонимики. О южной границе ятвягов // Rakstu krajums veltijums akademikim profesoram Dr. Janim Endzellnam vina 85 drives im 65 darba gadu atcerei. Riga, 1959, p. 251—259.
• Krzna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 792. (пол.)
• Biała 1.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 168. (пол.)