www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стародуб Староду б рос місто в Російській Федерації адміністративний центр ського району Брянської області місто рос гор

Стародуб

Староду́б (рос. Стародуб) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Стародубського району Брянської області.

місто Стародуб
рос. город Стародуб
Герб Стародуба Прапор Стародуба
Розташування міста Стародуб
Країна  Росія
Суб'єкт Російської Федерації Брянська область
Муніципальний район Стародубський район
Код ЗКАТУ: 15250501
Код ЗКТМО: 15750000001
Основні дані
Час заснування 1080
Статус міста 1781
Населення 18 399 осіб (2008)
Площа 22 км²
Поштовий індекс 142943
Телефонний код +7 48348
Географічні координати: 52°35′00″ пн. ш. 32°46′00″ сх. д. / 52.58333333336077686226417427° пн. ш. 32.7666666666947747899030219° сх. д. / 52.58333333336077686226417427; 32.7666666666947747899030219Координати: 52°35′00″ пн. ш. 32°46′00″ сх. д. / 52.58333333336077686226417427° пн. ш. 32.7666666666947747899030219° сх. д. / 52.58333333336077686226417427; 32.7666666666947747899030219
Часовий пояс +3
Водойма р. Бабинець
Найближча залізнична станція Жеча
Відстань
До залізничної станції: 10 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
123

134
Вебсторінка starburg.ru

 Стародуб у Вікісховищі

Див. також: Стародуб (значення)
Вигляд центру міста на початку XX ст.
Спиридон Ширай, війт міста у 1681—1708 рр.
Печатка стародубського магістрату часів Гетьманщини (1696-й рік).

Історично центр історико-етнографічної землі Стародубщина, центр одного з 10-ти адміністративних полків Гетьманщини і єдиний — поза межами сучасної України.

Населення міста становить 18 399 осіб (2008; 18,4 тис. в 2005, 18,4 тис. в 2004, 18 643 в 2002, 18,9 тис. 1989, 15,1 тис. в 1970, 11,7 тис. в 1959, 12,6 в 1939).

Географія Редагувати

Місто розташоване на річці Бабинець, правій притоці річки Вабля, притоки Судості, басейн Десни.

Походження назви міста Редагувати

За місцевими переказами, Стародуб названо так на честь могутнього кремезного дуба, який знаходився в центрі міста, на ринковій площі. Дослідник місцевої старовини Олександр Рубець у своїй праці писав, що у Стародубі ще у 30-х роках ХІХ ст. ріс величезний дуб, під покровом якого могли розміститися п'ятнадцять возів. Але у 1840-му році дуб засох, тому місцевий городничий наказав викорчувати його, і таким чином «загинула славна історична пам'ятка Стародуба».

Вважається, що у давніх слов'ян дуб користувався особливою повагою. Він вважався "священним деревом бога Перуна". Можливо, Стародуб у язичницькі часи був локальним сіверським культурним та духовним центром. За цією ж версією вважається, що місцеві язичники збиралися час від часу під гіллям кремезного дуба, приносили сюди релігійні жертви, влаштовували свята, у яких оспівували дивовижну силу рідної природи. Так, навіть до ХІХ ст. у деяких селах Стародубського повіту селяни клали в стайню шматочок розбитого блискавкою дуба, в надії, що це додасть сили їхнім коням.

Історія Редагувати

Історична приналежність
Чернігівське князівство 1080–1363

Велике князівство Литовське 1363-1503
Московське царство 1503–1616
Річ Посполита 1616-1649
Гетьманщина 1649-1654
Московське царство 1654–1721
Гетьманщина 1708
Московське царство 1708-1721
Російська Імперія 1721–1917
Тимчасовий уряд Росії 1917
Українська Народна Республіка/Українська Держава 1917-1918
ТРСУУ 1918-1919
РСФРР 1919-1922
СРСР 1922–1941
Третій Рейх 1941–1943
СРСР 1943–1991

Російська Федерація 1991-до наших днів

Відоме з XI століття як фортеця Чернігівського князівства. У літописах вперше згадується під 1096 у зв'язку з міжусобною боротьбою князів та нападами половців. У XII-на початку XIII століть — центр Стародубського удільного князівства. У 1239 році місто зруйноване татарами.

З XIV століття перебуває у складі Великого князівства Литовського, центр Стародубського повіту.

На початку XVI століття Стародуб перейшов під владу Московської держави. За володінням цих земель розв'язалася Стародубська війна, що закінчилася 29 серпня 1535 року, коли після місячної облоги війська Великого князівства Литовського звільнили Стародуб під час війни між Московською державою та Великим князівством Литовським, раніше захопленим Москвою в 1503 році.

У 1616 році його здобули польські війська і за умовами Деулінського перемир'я 1618 року місто перейшло до Литовського великого князівства в складі Речі Посполитої. У 1620 році Стародубу було надано магдебурзьке право.

1648 під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького українське військо звільнило місто. За переписом 1654 у Стародубі 538 козаків. З 1663 місто стало військово-адміністративним центром Стародубського полку, який виділений із великого Ніженського полку. 1666, на прохання стародубських міщан, надана царська грамота, якою підтверджувалися права міського самоуправління - маґдебурії.

У добу Гетьманщини в околицях Стародуба видобували залізну руду і виробляли з неї залізо.

Гетьман Іван Мазепа Універсалом від 9 травня 1690 р. дозволяє стародубівському полковнику Михайлові Миклашевському побудувати дві рудні «для робленя желѣза… при якихъ то рудняхъ… осадити килко десять дворов людей», з яких передбачається брати податки: «звиклие зъ них отбирати пожитки». У часи Північної війни Стародуб став місцем концентрації військ Московщини, а після оголошення Українсько-Шведського союзу - базою з формування антиурядових військ полковника Івана Скоропадського.

1781 Стародуб став повітовим містом Новгород-Сіверського намісництва, а з 1802 — Чернігівської губернії.

У 1917 в Стародубі базувався загін Українського Вільного козацтва в числі 25 вільних козаків під керівництвом поручника Шакотька.

У 1917-1918 Стародуб належав до Української Народної Республіки (за законом 2—4 березня 1918 мав стати центром землі — Сіверщини) та Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.

У 1919 році включений до складу РСФРР.

Після Другої світової війни російська комуністична влада вдалася до ліквідації кам'яних будівель Стародуба епохи Гетьманщини. Зокрема, знищено Іванівську церкву, збудовану 1720 коштом Гетьмана Іоанна Скоропадського; Спасівський собор, зведений у стилі українського бароко; Миколаївську церкву.

Дослідники історії Стародубщини свідчать:

Економіка Редагувати

У місті працюють заводи: сироробний, консервний, ЗАТ «СтелТЗ», хлібокомбінат.

Серед них слід відзначити колишній овочесушильний завод, а нині ВАТ "Консервсушпрод", який є генеральним підрядником і постачальником армії агрессора та Міноборони РФ, з 2018 роки обсяги виробництва індивідуальних раціонів харчування (ІРХ, або ИРП), що в народі мають назву "сухпайок", "сухпай", зросли майже втричі і сягнули 3 млрд.рублів. За даними росстату та відкритих даних в рос.пресі понад 80% усіх "ИРП" для міноборони РФ виробляють саме в Стародубі. З часу повномасштабного вторгнення в Україну серед матеріальних речових доказів на місцях боїв та на звільнених територіях знайдені тисячі обгорток та прострочених упаковок сухпаїв Стародубського заводу. Адреса потужностей виробництва - Брянська обл, м.Стародуб, вул.Леніна, 26, а також вул.Садова 3-5. Координати в гугл-мапс : 52.581628, 32.751401. За всіма ознаками цей завод слід вважати військовим об'єктом та "легітимною ціллю" для можливих "бавовняток".

Видатні місця Редагувати

Відомі люди Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Рубец А. И. Предания, легенды и сказания Стародубской седой старины. — Стародуб: Тип. А. И. Соркина, 1911.(рос.)
  2. Кром М. М. Стародубська війна 1534—1537 рр. Історія російсько-литовських відносин. - М .: Рубежі XXI, 2008. ISBN 978-5-347-00004-3
  3. Ювілей непоміченої крадіжки. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 8 лютого 2020. 
  4. http://sobory.ru/article/index.html?object=00669 [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.] Храм на сайті «sobory.ru»

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Starodu b ros Starodub misto v Rosijskij Federaciyi administrativnij centr Starodubskogo rajonu Bryanskoyi oblasti misto Starodubros gorod StarodubGerb Staroduba Prapor StarodubaRoztashuvannya mista StarodubKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Bryanska oblastMunicipalnij rajon Starodubskij rajonKod ZKATU 15250501Kod ZKTMO 15750000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1080Status mista 1781Naselennya 18 399 osib 2008 Plosha 22 km Poshtovij indeks 142943Telefonnij kod 7 48348Geografichni koordinati 52 35 00 pn sh 32 46 00 sh d 52 58333333336077686226417427 pn sh 32 7666666666947747899030219 sh d 52 58333333336077686226417427 32 7666666666947747899030219 Koordinati 52 35 00 pn sh 32 46 00 sh d 52 58333333336077686226417427 pn sh 32 7666666666947747899030219 sh d 52 58333333336077686226417427 32 7666666666947747899030219Chasovij poyas 3Vodojma r BabinecNajblizhcha zaliznichna stanciya ZhechaVidstanDo zaliznichnoyi stanciyi 10 kmDo centru regionu km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 123134Vebstorinka starburg ru Starodub u VikishovishiDiv takozh Starodub znachennya Viglyad centru mista na pochatku XX st Spiridon Shiraj vijt mista u 1681 1708 rr Pechatka starodubskogo magistratu chasiv Getmanshini 1696 j rik Istorichno centr istoriko etnografichnoyi zemli Starodubshina centr odnogo z 10 ti administrativnih polkiv Getmanshini i yedinij poza mezhami suchasnoyi Ukrayini Naselennya mista stanovit 18 399 osib 2008 18 4 tis v 2005 18 4 tis v 2004 18 643 v 2002 18 9 tis 1989 15 1 tis v 1970 11 7 tis v 1959 12 6 v 1939 Zmist 1 Geografiya 2 Pohodzhennya nazvi mista 3 Istoriya 4 Ekonomika 5 Vidatni miscya 6 Vidomi lyudi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Posilannya 10 LiteraturaGeografiya RedaguvatiMisto roztashovane na richci Babinec pravij pritoci richki Vablya pritoki Sudosti basejn Desni Pohodzhennya nazvi mista RedaguvatiZa miscevimi perekazami Starodub nazvano tak na chest mogutnogo kremeznogo duba yakij znahodivsya v centri mista na rinkovij ploshi Doslidnik miscevoyi starovini Oleksandr Rubec u svoyij praci pisav sho u Starodubi she u 30 h rokah HIH st ris velicheznij dub pid pokrovom yakogo mogli rozmistitisya p yatnadcyat voziv Ale u 1840 mu roci dub zasoh tomu miscevij gorodnichij nakazav vikorchuvati jogo i takim chinom zaginula slavna istorichna pam yatka Staroduba 1 Vvazhayetsya sho u davnih slov yan dub koristuvavsya osoblivoyu povagoyu Vin vvazhavsya svyashennim derevom boga Peruna Mozhlivo Starodub u yazichnicki chasi buv lokalnim siverskim kulturnim ta duhovnim centrom Za ciyeyu zh versiyeyu vvazhayetsya sho miscevi yazichniki zbiralisya chas vid chasu pid gillyam kremeznogo duba prinosili syudi religijni zhertvi vlashtovuvali svyata u yakih ospivuvali divovizhnu silu ridnoyi prirodi Tak navit do HIH st u deyakih selah Starodubskogo povitu selyani klali v stajnyu shmatochok rozbitogo bliskavkoyu duba v nadiyi sho ce dodast sili yihnim konyam Istoriya RedaguvatiIstorichna prinalezhnist nbsp Chernigivske knyazivstvo 1080 1363 nbsp Velike knyazivstvo Litovske 1363 1503 nbsp Moskovske carstvo 1503 1616 nbsp Rich Pospolita 1616 1649 nbsp Getmanshina 1649 1654 nbsp Moskovske carstvo 1654 1721 nbsp Getmanshina 1708 nbsp Moskovske carstvo 1708 1721 nbsp Rosijska Imperiya 1721 1917 nbsp Timchasovij uryad Rosiyi 1917 nbsp Ukrayinska Narodna Respublika Ukrayinska Derzhava 1917 1918 nbsp TRSUU 1918 1919 nbsp RSFRR 1919 1922 nbsp SRSR 1922 1941 nbsp Tretij Rejh 1941 1943 nbsp SRSR 1943 1991 nbsp Rosijska Federaciya 1991 do nashih dniv Vidome z XI stolittya yak fortecya Chernigivskogo knyazivstva U litopisah vpershe zgaduyetsya pid 1096 u zv yazku z mizhusobnoyu borotboyu knyaziv ta napadami polovciv U XII na pochatku XIII stolit centr Starodubskogo udilnogo knyazivstva U 1239 roci misto zrujnovane tatarami Z XIV stolittya perebuvaye u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo centr Starodubskogo povitu Na pochatku XVI stolittya Starodub perejshov pid vladu Moskovskoyi derzhavi Za volodinnyam cih zemel rozv yazalasya Starodubska vijna sho zakinchilasya 29 serpnya 1535 roku koli pislya misyachnoyi oblogi vijska Velikogo knyazivstva Litovskogo zvilnili Starodub pid chas vijni mizh Moskovskoyu derzhavoyu ta Velikim knyazivstvom Litovskim ranishe zahoplenim Moskvoyu v 1503 roci 2 U 1616 roci jogo zdobuli polski vijska i za umovami Deulinskogo peremir ya 1618 roku misto perejshlo do Litovskogo velikogo knyazivstva v skladi Rechi Pospolitoyi U 1620 roci Starodubu bulo nadano magdeburzke pravo 1648 pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo ukrayinske vijsko zvilnilo misto Za perepisom 1654 u Starodubi 538 kozakiv Z 1663 misto stalo vijskovo administrativnim centrom Starodubskogo polku yakij vidilenij iz velikogo Nizhenskogo polku 1666 na prohannya starodubskih mishan nadana carska gramota yakoyu pidtverdzhuvalisya prava miskogo samoupravlinnya magdeburiyi U dobu Getmanshini v okolicyah Staroduba vidobuvali zaliznu rudu i viroblyali z neyi zalizo Getman Ivan Mazepa Universalom vid 9 travnya 1690 r dozvolyaye starodubivskomu polkovniku Mihajlovi Miklashevskomu pobuduvati dvi rudni dlya roblenya zhelѣza pri yakih to rudnyah osaditi kilko desyat dvorov lyudej z yakih peredbachayetsya brati podatki zviklie z nih otbirati pozhitki U chasi Pivnichnoyi vijni Starodub stav miscem koncentraciyi vijsk Moskovshini a pislya ogoloshennya Ukrayinsko Shvedskogo soyuzu bazoyu z formuvannya antiuryadovih vijsk polkovnika Ivana Skoropadskogo 1781 Starodub stav povitovim mistom Novgorod Siverskogo namisnictva a z 1802 Chernigivskoyi guberniyi U 1917 v Starodubi bazuvavsya zagin Ukrayinskogo Vilnogo kozactva v chisli 25 vilnih kozakiv pid kerivnictvom poruchnika Shakotka U 1917 1918 Starodub nalezhav do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki za zakonom 2 4 bereznya 1918 mav stati centrom zemli Sivershini ta Ukrayinskoyi Derzhavi getmana Pavla Skoropadskogo U 1919 roci vklyuchenij do skladu RSFRR 3 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni rosijska komunistichna vlada vdalasya do likvidaciyi kam yanih budivel Staroduba epohi Getmanshini Zokrema znisheno Ivanivsku cerkvu zbudovanu 1720 koshtom Getmana Ioanna Skoropadskogo Spasivskij sobor zvedenij u stili ukrayinskogo baroko Mikolayivsku cerkvu Doslidniki istoriyi Starodubshini svidchat Polkovij sobor Rizdva Hristovogo uryatuvalo lishe te sho tam bulo velike shovishe kolgospnoyi kartopli i peremistiti cej ovoch zvidti prosto ne bulo mozhlivosti Ale usim tim hramam sho stoyali navkolo tak ne poshastilo i unikalnij arhitekturnij ansambl u stili ukrayinskogo baroko teper mi mozhemo pobachiti lishe na starih svitlinah Bagato zagubiv u svoyij krasi i polkovij sobor zalishivshis vidteper na samoti zovsim ne tak yak jogo planuvali u 17 mu st ukrayinski arhitektori Ekonomika RedaguvatiU misti pracyuyut zavodi sirorobnij konservnij ZAT StelTZ hlibokombinat Sered nih slid vidznachiti kolishnij ovochesushilnij zavod a nini VAT Konservsushprod yakij ye generalnim pidryadnikom i postachalnikom armiyi agressora ta Minoboroni RF z 2018 roki obsyagi virobnictva individualnih racioniv harchuvannya IRH abo IRP sho v narodi mayut nazvu suhpajok suhpaj zrosli majzhe vtrichi i syagnuli 3 mlrd rubliv Za danimi rosstatu ta vidkritih danih v ros presi ponad 80 usih IRP dlya minoboroni RF viroblyayut same v Starodubi Z chasu povnomasshtabnogo vtorgnennya v Ukrayinu sered materialnih rechovih dokaziv na miscyah boyiv ta na zvilnenih teritoriyah znajdeni tisyachi obgortok ta prostrochenih upakovok suhpayiv Starodubskogo zavodu Adresa potuzhnostej virobnictva Bryanska obl m Starodub vul Lenina 26 a takozh vul Sadova 3 5 Koordinati v gugl maps 52 581628 32 751401 Za vsima oznakami cej zavod slid vvazhati vijskovim ob yektom ta legitimnoyu cillyu dlya mozhlivih bavovnyatok Vidatni miscya RedaguvatiSobor Rizdva Hristovogo 1677 r vidnovlenij v 1744 r pislya pozhezhi 4 Kozacke baroko z elementami narishkinskogo stilyu Bogoyavlenska cerkva 1770 1789 rr provincijne baroko Mikolayivska cerkva 1802 1802 rr klasicizm Budivli kolishnih duhovnogo uchilisha ta cholovichoyi gimnaziyiVidomi lyudi RedaguvatiAkulenko Mikola Ivanovich 1888 1971 ukrayinskij opernij spivak dramatichnij tenor Vorovich Josif Izrayilevich rosijskij matematik akademik RAN Galeckij Semen Yakovich ukrayinskij vijskovij i derzhavnij diyach Starodubskij polkovnik Dobrogayev Sergij Martiniyanovich 1872 1952 zasnovnik ukrayinskoyi ta rosijskoyi logopediyi fiziolog Dyatliv Petro Yurijovich ukrayinskij politichnij diyach revolyucioner perekladach redaktor i publicist Zajciv Mikola ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach horunzhij Armiyi UNR Kameneckij Josip Kirilovich rosijskij medik Metelskij Georgij Vasilovich rosijskij pismennik prozayik Miklashevskij Mihajlo Andrijovich ukrayinskij vijskovij i derzhavnij diyach Starodubskij polkovnik Nikitchenko Mikola Stepanovich radyanskij voyenachalnik general major Ogiyevskij Anatolij Volodimirovich ukrayinskij gidrolog doktor tehnichnih nauk Rakushka Roman Onisimovich ukrayinskij derzhavnij i cerkovnij diyach Jmovirnij avtor Litopisu Samovidcya Rastorguyev Pavlo Andrijovich biloruskij movoznavec dialektolog Rubec Oleksandr Ivanovich ukrayinskij krayeznavec folklorist horovij dirigent i pedagog Skoropadskij Ivan Illich ukrayinskij getman Starodubskij polkovnik Skoropadskij Pavlo Petrovich getman Ukrayinskoyi Derzhavi Navchavsya u Starodubskij gimnaziyi Tolochinov Mikola Pilipovich vidomij akusher ginekolog Tkachenko Mihajlo Stepanovich chlen Centralnoyi i Maloyi Rad generalnij sekretar sudovih sprav Div takozh RedaguvatiStarodubshina Starodubska vijna 1534 1537 Primitki Redaguvati Rubec A I Predaniya legendy i skazaniya Starodubskoj sedoj stariny Starodub Tip A I Sorkina 1911 ros Krom M M Starodubska vijna 1534 1537 rr Istoriya rosijsko litovskih vidnosin M Rubezhi XXI 2008 ISBN 978 5 347 00004 3 Yuvilej nepomichenoyi kradizhki www golos com ua ukr Procitovano 8 lyutogo 2020 http sobory ru article index html object 00669 Arhivovano 9 grudnya 2011 u Wayback Machine Hram na sajti sobory ru Posilannya Redaguvati1917 j rik na Starodubshini Informacijnij portal Rozvazhalnij portal Enciklopediya Moj gorod Pro misto Rajonna biblioteka Miskij forum Pro istoriyu mista Galereya ta suputnikovij znimokLiteratura RedaguvatiVortman D Ya Starodub Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 816 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Zheliba O V Geraldika Starodubshini Ukrayinskij vimir Mizhnarodnij zbirnik informacijnih osvitnih naukovih metodichnih statej i materialiv z Ukrayini ta diaspori 5 Nizhin Kiyiv NDU im M Gogolya 2006 S 50 54 Igor Rozdobudko Starodubshina Naris ukrayinskogo zhittya krayu Gleb Parfenov 2019 03 10 Gibridnaya vojna protiv Ukrainy v 1918 godu Starodubshina uteryanyj ukrainskij kraj https petrimazepa com Petro ta Mazepa Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Starodub amp oldid 40435237