www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перун Перу н дав рус пєроунъ язичницький бог слов ян і балтів 1 верховний бог у Київській Русі IX X ст 2 володар неба по

Перун

Перу́н (дав.-рус. пєроунъ) — язичницький бог слов'ян і балтів, верховний бог у Київській Русі IX—X ст., володар неба, повелитель грому і блискавки, бог родючості, пізніше покровитель князів та їхніх дружинників, військової справи. Верховним богом усієї Київської Русі Перун став за князів Ігоря, Святослава і Володимира Великого, витіснивши з цього статусу місцевих божеств різних регіонів.

Перун
Пєроунъ
Ідол Перуна, встановлений на базі полку «Азов», с.Юріївка, Донецька обл.
бог-громовержець і податель дощу, бог війни та перемог, пізніше верховний бог
Божество в слов'янська міфологія, лужицька міфологіяd, сербська міфологіяd і рідновірство
Заняття керування хмарами та блискавками, покровительство воїнам
Згадки літописи, давня географічна та богослівська література, топоніми, звичаї
Свята на честь Перунів день
Атрибути блискавка, сокира, палиця, стріли
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Перун (значення).

У поєднанні язичницьких уявлень про богів з християнськими уявленнями про святих бог Перун був заміщений Іллею Громовержцем, якому теж приписувалося повелівання громом і блискавками (дні їхніх свят збігалися — 20 липня за старим стилем). Деякі риси Перуна успадкував також архангел Михаїл і святий Юрій Змієборець.

Етимологія імені

Щодо походження імені «Перун» (прасл. *Perunъ) існує кілька версій.

  • Згідно з першою, особове ім'я *Perunъ утворено від дієслова *pьrati («бити, ударяти», пор. укр. прати) і суфікса діяча -unъ (пор. «бігун», «стрибун» тощо). Таким чином, враховуючи, що Перун вважався покровителем війська, а отже і битв (пор. укр. заст. пря «бій», «боротьба», «борня»), ім'я Перун має значення «Той, що пере, б'є, ударяє (громом і блискавкою), заохочує на прю». Подальше перенесення: «бог грому» → «грім, блискавка» закріпилось в слов'янських мовах ідентичними словами, що позначають грім і блискавку — заст. укр. перун («грім»), заст. біл. пярун, заст. рос. перун («блискавка»), пол. piorun («грім»). У сілезькому діалекті польської використовується вигук «Jerunie!».
  • Ще одна версія припускає для прасл. *Perunъ зв'язок з грец. κεραυνός («грім, блискавка»), утвореного від κεραϊζω («руйную, спустошую»).
  • Висловлювалася малоймовірна гіпотеза походження *Perunъ від гот. *Faírhūns (пор. faírguni — «гори»), а також гіпотеза іллірійського походження.
  • Ряд дослідників зіставляє ім'я Перуна з іменами богів-громовержців в інших індоєвропейських народів: з лит. Perkūnas, латис. Pērkons, д.-інд. Parjánya, хетт. Pirwa- та ін.. У литовській perkūnija означає «гроза», у латиській pērkons — «грім». Балтійські слова часто порівнюють з давньоскан. Fjǫrgynn (ім'я певного бога), Fjǫrgyn («мати Тора»), гот. faírguni («скеля, гори»), лат. quercus («дуб»), алб. perënde («бог»).

Деякі дослідники взагалі заперечують спорідненість праіндоєвропейських *perō(ṷ)nos і *perūn(V): їхнє зближення відбулося пізніше під впливом народної етимології.

Образ і функції

Перун-громовержець на картині Андрія Шишкіна, 2013 р.

Функціонально Перун аналогічний божествам-громовержцям інших індоєвропейських народів: грецькому Зевсу, римському Юпітеру, германському Тору, індійському Індрі. Існують припущення про спорідненість Перуна з давньогрецьким небесним титаном Гіперіоном. Головні функції Перуна — це керування блискавками, громами та проливання на землю дощу. Також переймав на себе Сварогове опікунство вогнем і залізом, військовою дружиною та її очільником (князем), звідки і його паралелі з римським Марсом і кельтським Таранісом. Отримання Перуном військових функцій, як і статусу верховного божества, відбулися внаслідок збільшення впливу верстви вояків. Вірогідно, що Перун мав декілька регіональних і сезонних іпостасей, що в міфології балтійських слов'ян розділилися на окремих богів, таких, як Прове. Ярило, можливо, був весняною іпостассю Перуна.

Перун постає дарувальником вогню як небесного (блискавки), так і земного. «Перуновими каменями» чи «стрілами» в народі називалися скам'янілі рештки белемнітів, стародавні кам'яні знаряддя, фульгурити. Видобування вогню тертям дерева об дерево теж могло пов'язуватися з Перуном, з огляду на що цей бог виступає культурним героєм, який приніс людям вогонь. Такий спосіб отримання вогню показаний у назві «Перунова палиця». Символи Перуна включають набір тварин і рослин червоного чи рудого, «вогняного» кольору: півень, телець, вепр, калина.

Стріли та сокири — поширені атрибути культу Перуна, хоча його первісною зброєю напевне була палиця (довбня, дубинка), що стосується добування вогню. В іконографії, перейнятій зображеннями святого Іллі, Перун постає вершником або їде на колісниці та вражає своєю зброєю змієподібного ворога. Цей ворог первісно — бог Велес (Волос) за припущеннями В'ячеслава Іванова та Володимира Топорова, в казкових варіантах — Змілуан, змій, чорт, диявол, богатир Тугарин Змій, який послідовно ховається від Перуна в дереві, камені, людині, тваринах і врешті у воді. Цим пояснювалося чому в грозу не можна ховатися під деревом або в воді  — адже там ховається нечисть і разом з нею блискавка уб'є й людину. Дерево, в яке влучила блискавка, заборонялося використовувати для будівництва, а хату, що загорілася від блискавки, не можна було гасити.

Походження войовничого образу Перуна на колісниці сягає III—II тис. до н. е., коли одновісні колісниці використовувалися кочівниками. Саме в цю епоху відбувалося розселення індоєвропейців з притаманними їм використанням коней, колісниць, зброї з бронзи, що потім отримало відбиття в образі бога-покровителя війська.

Можливо, як припускав український філолог Віктор Ужченко, згадуваний в казках і приказках цар Горох є Перуном, у функції якого входило також карати за непослух. Звідси звичай ставити неслухняних дітей коліньми на горох. Казковий персонаж Котигорошко теж може бути Перуном або пов'язаним із ним. В українській традиції горох, перець, інше кулеподібне насіння співвідносилося з водою та грозовою стихією. Тому дитина, народжена після споживання гороху, постає сином бога грози. Слово «перець» розповсюджене в українських фразеологічних зворотах, як-от «всипати (дати) перцю» — суворо покарати, «з перцем (перчиком)» — позначає дуже запальну, гарячу, гостру на язик людину. Зв'язок Перуна з вогнем у формі небесних світил можливо отримав відбиток у казках, де герой після боротьби повертає викрадені Сонце, Місяць і зорі та встановлює їх на місце, відновлюючи космологічний порядок.

В Радзивілліському літописі ідол Перуна зображений тричі, в усіх випадках як оголений чоловік зі щитом і жезлом або списом чи стрілою. Німецький мандрівник Адам Олеарій описував ідолів Перуна як людину з кресалом в руці, схожим на стрілу чи промінь. В Новгороді знайдено металеві зображення Перуна. Перша знахідка — це свинцева фігурка в формі людини в довгій сорочці, з вусами, що впирається руками в боки, і яка стоїть на стовпі. Друга — металева підвіска, що зображає чоловіка в сорочці й шапці, котрий також впирається руками в боки.

Культ Перуна

Характерні риси

Див. також: Давньослов'янські святилища, Свято Перуна та Додола
Кумир Перуна, який існував у Києві у 2009—2012 р.р.

Ареал культу Перуна охоплював слов'ян і балтів, однак у балтських писемних джерелах відображення не отримав. За припущеннями деяких істориків, він перейняв елементи культу скандинавського бога-громовержця Тора та був запозичений у варязьких дружинників, які перебували на службі в руських князів. Наприклад, покладання зброї біля ніг ідола або прокляття на голову порушникам присяги. Проте невідомо чи були такі елементи новими, чи наклалися на аналогічні місцеві звичаї. В усякому разі князь Володимир встановив ідолів Перуна в Києві та Новгороді вже після того, як політично віддалився від варязької частини своєї дружини.

Про давність обрядів балто-слов'янської традиції, пов'язаних із вшанування Перуна, свідчить те, що бог у віруваннях б'є кам'яною блискавкою. Такими блискавками вважалися викопні кам'яні знаряддя, а також белемніти, фульгурити, що використовувалися як обереги. В Україні вони відомі як «громові стріли», або «стріли божі», у сербів називаються — «strijela», у словенців — «strela». Подекуди, як-от серед мазурів, фульгурити виділялись окремо як «божі палички», протиставляючись викопним людським знаряддям («перуновим клинцям»). Такі предмети клали до колиски немовляти, ним натирали вим'я корови, що втрачала молоко, південні слов'яни ховали його під дахом будинку, щоб уберегтися від блискавки. Перунові стріли використовували для лікування хвороб очей, зняття пристріту, під час пологів.

Атрибутом божества вважали також сокиру. Її так само як і «стріли», клали під ліжко породіллі, на поріг хліва, на поле під час сівби та проти граду. Перунова зброя оберігала від нечистої сили і хвороб. Звідси походить загальнослов'янський звичай бити по голові каменем або залізом після того, як ударить перший весняний грім. Перейняття Перуном функцій бога-коваля може розглядатися як модернізація його образу з завершенням кам'яної доби та переходом до обробки металів, що відбулося в Східній Європі та Малій Азії на початку II тис. до н. е.

Дуб Перуна на території «Музею просто неба в Пирогові»

Опіка Перуна над дощами відображена в ритуалах викликання дощу. Так, якщо болгарське село потерпало від посухи, діти виконували танок, під час якого обирали дівчину дошлюбного віку (бажано останню дитину жінки перед втратою здатності вагітніти). Танцюючи, вони проходили через усе село, а старі жінки обливали обраницю водою. Під час ритуалу дівчина мала бути голою, за винятком прикрас із трави і квітів. У Далмації інші учасники обряду тримали в руках добові гілки. У Болгарії та Македонії цю дівчину в піснях називають Перепуною, Пеперуною тощо. У греків є персонаж на ім'я Перперуна, в албанців — Перперона, у румунів — Пірпіруна. В болгарів це Додоля, Дудуля, Дідюля, в сербів Додоля. У болгарів також відомий обряд удаваного полювання на змію з метою викликати дощ: учасники голими виконували танок, ставши в коло, при цьому зав'язували очі. Потім криками «відганяли змія» та сходилися назад у коло. В слов'ян поширене вірування, що на свято Перуна (Іллі) нечиста сила перетворюється на змій, тому змій цього дня належало вбивати палицями. Також заборонялося їсти виловлену цього дня рибу, адже вона може виявитися чортом. Не можна було голосно кричати аби нечиста сила не змогла вселитися в людину через рот.

Свято Перуна відзначалося 20 липня, в християнські часи, співпадаючи зі святом святого Іллі, а 12 липня відбувався вибір жертви богу. За християнських часів це були баран або бик. В народних віруваннях Ілля, продовжуючи вірування про Перуна, править грозовими хмарами, забезпечує родючість полів, а блискавками проганяє демонів і богохульників. Обряди, пов'язані з Перуном, відтворюють міф, у якому Перун перемагає змія, після чого на землю проливається дощ. Вірогідно, що в міфі реалізувався і поширений мотив визволення викраденої нареченої. Звідси ритуали викликання дощу шляхом обливання жінки водою.

Чотирьохликий Перун (Лиса гора, Київ)

Характерною рисою обрядів Перуна було шанування дерев, зокрема дубів і дубових гаїв. Ідоли Перуна встановлювалися на узвишшях, що відображено в численних назвах височин, пов'язаних з іменем Перуна. Візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний згадував дуб, що ріс на острові Хортиця, і де приносилися жертви, а по колу втикалися стріли. В грамоті галицького князя Лева Даниловича, що датується 1302 р. та в якій визначаються межі володінь єпископа Перемиського, згадується Перунів Дуб як один з кордонів: «…а від тієї гори до Перунова Дуба горі схилу бути володінням єпископа Перемишльського».

Фрагмент «Перунового дуба», близько середини VIII ст.

Борис Рибаков писав: «Двічі наука збагатилася знахідками справжніх священних дубів язичницького часу. Першу знахідку зроблено в 1909 р. За 8 км від гирла Десни поблизу Микільського монастиря з води було витягнуто стовбур дуба близько 20 м довжини. Дуб загинув порівняно молодим — судячи по річних кільцях, йому було близько 150 років. Свого часу в товщу стовбура були врізані і встигли врости в деревину чотири кабанячих щелепи, розташовані квадратом. Щелепи належали молодим кабанам. Друга аналогічна знахідка дубового стовбура з кабанячими іклами була зроблена в 1975 р., неподалік від першого у Дніпрі, нижче гирла Десни. На висоті 6 м від коренів у стовбур дуба були також вживлені 9 кабанячих щелеп, що утворюють фігуру квадрата зі стороною 34 см. Нижня частина стовбура носить сліди вогню. Дата з 14С — приблизно середина VIII ст. н. е.» Вірогідно, що один з цих дубів був саме тим дубом, який описував імператор Костянтин.

У Києві та Новгороді ідоли Перуна стояли на пагорбах. У Третьому Новгородському літописі збереглася назва височини Перинь, присвячена Перунові, ідол якого знесли в 991 році: «…і требища знищ і Перуна посічи, що у великому Новеграді стояв на Перині». Існування цього стародавнього святилища підтверджується археологічними розкопками, здійсненими в середині XX століття Валентином Сєдовим. Ім'я Перуна збереглося також у численних топонімах по усій Слов'янщині, зокрема, у південних слов'ян: Перуновац, Перуні Врх, Перунічка Глава, Перунова рень (мілина) та ін., у середньовіччя у них окремі дуби, ліси й села мали ім'я Перуна. Існують подібні топоніми і в Україні, наприклад лісове урочище Перуни поблизу с. Хрещатик Канівського району на Черкащині, Перунова скеля поблизу с. Цибулеве Знам'янського району Кіровоградської області та ін.

Перун асоціювався з числом 4, що виражається в характеристиці четверга як «дня Перунового» в полабській традиції та чотири (восьми-)членній структурі його святилища в Перині під Новгородом. Те, що четвер в архаїчній традиції співвідносився з грозою, підтверджується стійким виразом в сучасній українській мові «після дощику в четвер».

Згадуване в літописах утоплення ідола Перуна в Києві напевне не було винятковою подією. Навпаки, періодичне утоплення ідолів або ляльок могло відбуватися на рівнодення чи сонцестояння. Ймовірно, існував звичай щорічно сплавляти зображення божества за річкою. Саме цей випадок вирізнявся тільки показовим зневажанням бога, ідола якого волокли, прив'язавши до кінського хвоста, та били палицями.

Історія культу Перуна

Бронзова фігурка Перуна з Новгорода (між 1100 і 1200 р.р.)

До середини V ст. до н. е. в межах території сучасної України склався досить чіткий загальновизнаний пантеон, на чолі якого стояв бог, що в скіфів відомий як Папай, а у праслов'ян як Сварог, але ще не Перун. Перун не завжди був верховним богом і слов'янського язичництва. Так, у пантеоні Збруча Перун посідав третє місце (у трактуванні Рибакова Мокоші та Лади, а пізніше — після Лади та Велеса). На думку таких дослідників, як Олександр Гільфердінг, верховним богом слов'ян був Сварог, але він віддавав Перуну правління земним світом. Борис Рибаков стверджував, що верховенство мав Род (можливо це інша назва Сварога). За матеріалами, зібраними Адамом Олеарієм, складовою культу Перуна було підтримання вічного вогню, що розпалювався дубовим деревом; допущення згасання цього вогню каралося смертю. Зростання значущості Перуна почалося в VI ст. під час походів слов'ян на Балкани. Імператор Костянтин згадував, що на острові Хортиця ріс священний дуб, біля якого руси, пливучи в Константинополь, приносили в жертву живих півнів, хліб і м'ясо, втикали по колу стріли. Можливо, що саме цей дуб затонув у середині VIII ст. і був знайдений в 1975 році.

На межі VIII—IX ст. у східних слов'ян з'являється грошовий обмін. Разом з цим зміцнювалися економічні та культурні зв'язки між окремими групами східних слов'ян, їхніми князівствами та союзами племен. Археологічні матеріали та письмові джерела свідчать, що на цей період припадає розквіт язичницької релігії. За князів Ігоря, Святослава і Володимира на перше місце в загальному слов'янському пантеоні Русі висунувся Перун — покровитель воїнів, зброї, воєн, що пов'язано з оформленням державності. Перун потіснив Велеса — покровителя скотарства. Але першим з київських князів, хто поставив Перуна над іншими богами, міг бути ще Олег. Легенда про його смерть від змії може розглядатися як «розплата» за те, що він знехтував богом Велесом на користь громовержця. Після успішних військових дій проти Волзької Болгарії, розгрому хозарів і воєн на рівних з Візантією, київські дружинники здобували дедалі більший вплив і прагнули поставити над рештою богів свого покровителя — бога грози й перемог Перуна.

Можливий вигляд святилища Перуна в Перині (Новгород)

Одне з найбільших святилищ Перуна розташовувалося біля городища Богит, його основні конструкції належать до IX—X ст., розміри складають від 50 до 100 м. Всередині містилися ями близько 15 м у діаметрі, розташовані в формі восьмипелюсткової квітки. Подібно виглядало і святилище в Новгороді. Князь Володимир у спробі зробити релігійну реформу, створив загальний пантеон, до якого увійшли Перун, Хорс, Дажбог, Стрибог, Симаргл і Мокош. Ідол Перуна як верховного бога вирізнявся золотими вусами та срібною бородою. Підставами для цієї реформи були прагнення підкреслити суверенність Русі щодо християнської Візантії (християни вже майже століття мали суттєвий вплив на Русі), укріпити власне становище як князя та воєначальника, і знизити авторитет варягів. Київ мав стати центром проведення великих релігійних церемоній. Вірогідно, що князь Володимир зруйнував кам'яний храм на Перуновому пагорбі в Києві (розташований біля зведеної пізніше Десятинної церкви), а каміння з нього використав для будівництва власного капища в 980 році. Проте ця реформа язичництва зустріла хвилю антикиївських виступів, які Володимир придушував силою. Язичницькі реформи Володимира особливо не схвалювалися його підданими в Новгороді. Після встановлення там у 983 році ідола Перуна замість місцевої шанованої богині (можливо Лади), місцеві жителі не замінили капище бога-громовержця на церкву Іллі, як відбувалося зазвичай. Натомість вони збудували церкву Різдва Богородиці, в подобі якої продовжували поклонятися своїй богині, а престольне свято поєднали зі святом рожаниць. Також проти культу Перуна виступало неслов'янське населення на кордонах Київської Русі. Володимир врешті вдався до радикальнішого рішення — прийняття монотеїстичної релігії.

За Костянтином Багрянородним, коли в 988 році Володимир запровадив на Русі християнство, а старих ідолів наказав скинути в Дніпро, то цілий ескорт проводжав дерев'яного Перуна до Порогів, де потім виникло село Перунове. В Криму за імператора Костянтина, в місті Фули, ріс священний дуб, зрубаний за його наказом (хоча немає вказівок, що дуб був присвячений саме Перуну).

Вірогідно, що заміщення Перуна святим Іллею почалося ще задовго до хрещення Русі, коли частина київської еліти прийняла християнство. Так у договорі князя Ігоря Рюриковича 945 р. з Візантією йдеться про русів, котрі клялися Перуном і про християн, які складали присягу у соборній церкві святого Іллі. Образ святого Георгія як змієборця також заступав образ Перуна і в народних віруваннях перейняв його риси: подолання демонічного змія, порятунок викраденої дівчини, керівництво «небесними стадами» хмар. Християнство порівняно легко було прийняте язичниками через те, що замінило форму, але не зміст народних вірувань. Активне вшанування дубів відбувалося в Литві ще в XVI ст.

Сучасне свято Перуна припадає на 20 липня (за православним календарем — 2 серпня) або 21 липня. Під час святкувань на честь Перуна рідновірами організовуються змагання з бою та перетягувань каната.

Реконструкція міфів про Перуна

М. Пресняков (1998). Перун.

Збережені в казках елементи міфів дозволяють скласти уявлення про сюжет Перунових міфів. У них Перун бореться проти персонажа, котрий переховується в різних місцях. Ім'я цього бога в казках — Перун, Перкунас, Пьорун, Бог, пророк Ілля, Юрій Змієборець, людина-богатир, у руських билинах — Ілля, або Добриня. На Русі роль ворога виконує змій, диявол, чорт, негативний богатир Тугарин Змій. Під час боротьби з кочовиками назва «змій» переноситься на них, про що свідчать руські казки й назва Змієвих валів, котрі мали охороняти Київську Русь від степових кочовиків. Однак у західних слов'ян назва «змій» переноситься на небесну істоту з позитивними рисами, божого помічника, а ворог із демонічними рисами дістає назву смока, або цмока. В білорусів паралелі з Перуном мають богатирі-осилки, що за переказами володіють кам'яною зброєю та розбивають камені.

В основі таких оповідей володар грози перебуває на горі, в небесах разом із сонцем і місяцем або на вершечку розділеного на три частини дерева, оберненого до чотирьох сторін світу. Його ворог — унизу, серед коріння дерева, на чорному руні. Він краде худобу й переховує її в печері за скелею, після чого ховається за людиною, конем чи коровою, під деревом або каменем. Бог грози на коні або стоячи розбиває дерево блискавкою чи молотом, спалює його, розбиває камінь. Після перемоги вивільняються води, і на землю падає дощ. Супротивник зникає в підземних водах.

Аналогії ворогів Перуна можна відшукати і в індоєвропейському світі, і навіть далі на євразійському просторі. Так, у скіфському мистецтві наявний образ змієногої богині. Геракл-Таргітій бореться проти змії-почвари. Однак більшого поширення набув чоловічий образ Перунового ворога, в якому прослідковуються аналогії з індоіранською міфологією: суперечка й бій між Індрою та змієм Вритрою, який ховає від Індри худобу і воду, чим провокує того замкнути супротивника у скелі. Аналоги битви зі змієм відомі в багатьох культурах: у Греції Зевс бореться з Тифоном, Аполлон — з Пітоном, месопотамський Мардук перемагає морську богиню-драконицю Тіамат, хетський бог повітря Тешуб — Іллуянку, єгипетський Ра — Апопа, Тор — Йормуганда.

Такі дослідники, як російські лінгвіст В'ячеслав Іванов і філолог Володимир Топоров, вбачали в змієві, що протистоїть Перуну, бога Велеса. До такого висновку вони прийшли на підставі, що в народній культурі є святий Власій (Блажей), покровитель свійських тварин, який став спадкоємцем Волоса, котрому відповідає ведичний демон Валі, супротивник Індри. Александр Ґейштор вважав таку ідею спокусливою, проте недостатньо обґрунтованою лінгвістично.

Російський філолог Микола Квашин-Самарін приписував поморським слов'янам переказ про те, як Білобог посилає Перуна повернути сонце, викрадене Чорнобогом. Перун заморожує море, в якому купався Чорнобог, однак, той звільняється з-під криги та хапає Перуна за ногу, видерши шматок плоті зі стопи. Щоб утішити Перуна, Білобог створює людей з увігнутими стопами; Перунова блискавка відтоді «бігає» кривим шляхом.

Писемні згадки про Перуна

Релігійна та географічна література

Прокопій Кесарійський в VI столітті описує віру слов'ян і антів, які «майже в усьому здавна живуть однаково» та мають «одну мову, просту і варварську», де він згадує єдиного бога, хоча не називає його Перуном:

...Ці народи, слов’яни й анти, не підлягають одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії... майже в усьому іншому обидва варварські народи здавна живуть однаково. Єдиного бога, громовержця, визнають вони владикою всього світу і в жертву йому приносять биків і всякого роду священних тварин. Долі вони зовсім не знають і не приписують їй ніякого впливу на людей. Коли їм загрожує смерть, під час хвороби чи на війні, вони дають обітницю, що, коли врятуються від смерті, то негайно принесуть за врятування життя жертву богу, — і коли небезпека минула, приносять жертву і вважають, що цим купили своє врятування. Поклоняються також рікам і німфам, і іншим божествам, і всім їм приносять жертви; під час цих жертвоприношень ворожать... У тих і других варварів одна мова, проста і варварська; не відрізняються вони одні від одних і зовнішнім виглядом.

У повчаннях проти язичництва «Про ідолів Володимирових»:

Першим постави началнійшаго кумира. Іменемъ Перуна бога грому і блискавки і хмар дощових на пагорбі високому над Буричевим потоком подобою члвечку. Тулов його бе від дерева хітростне ізсечен главу імущь злиття від сребро вуха Злати нозе залізні. В руках ж держаше камен за подобою Перуна палающа. Рубінами. І каръбуклем прикрашений…

В «Ходінні Богородиці по муках» XIII століття є версія, що Перун, Троян, Хорс і Велес — це імена людей, яких із часом стали шанувати як богів. Така ж думка присутня в «Слові і одкровенні святих апостолів» (XIV ст.).

Арабські автори IX—XIII століть, що описують слов'ян і русинів, передають багато інформації про їхні звичаї, не називаючи імен богів, з якими вони пов'язані. Араби називають слов'ян і часто русинів «вогнепоклонниками». В чеському церковному словнику XIII ст. «Mater Verborum» Перун уподібнений Юпітеру.

Згадки в літописах

Ідол Перуна в Києві, малюнок з Радзивіллівського літопису

Згідно з Повістю врем'яних літ в 907 році іменами Перуна та Велеса клявся князь Олег і його військо, коли укладався мир з візантійськими співімператорами Леоном і Олександром. За нею ж князь Ігор з військом покладали до ідола Перуна в 945 році зброю, щити й золото, коли укладали мир з імператором Костянтином VII. В 980 за князя Володимира Перун був головним божеством Київської держави й символом державного єднання. Ідол Перуна стояв на одному із київських пагорбів: він був дерев'яний, мав залізні ноги, срібну голову та золоті вуса. Повість врем'яних літ стверджує, що богам приносилися людські жертви. Вказується й те, що воєвода Добриня поставив у 980 році в Новгороді ідол Перуна.

Густинський літопис згадує, що Перуна вшановували вічним вогнем, розпалюваним дубовим деревом, і гасіння цього вогню каралося смертю. Там же описується повалення й потоплення ідолів Перуна в Києві та Новгороді.

Костянтин VII Багрянородний у своїх записках відзначив, що руси у часи походу на Царгород приносили під великим Священним Дубом у жертву птахів, хліб і м'ясо.

Перун згаданий в численних повчаннях проти язичництва, у «Слові о мздоіманії» (список XVI століття) і в «Слові про покаяння» тощо.

У популярній культурі

Матія Вукович. «Перун» (1962)

Готичні романи, романтизм та фольклорний реалізм активно зверталися до істот із народних вірувань. Міфологи XVIII—XIX ст. зібрали описи образу Перуна, спираючись як на давні пам'ятки, так і дослідження слов'янської язичницької релігії, зокрема на розвідки «Слов'янська старовина» Павела Шафарика, «Наука про слов'янську міфологію» Яна Гануша, тритомну працю російського вченого Олександра Афанасьєва «Поэтические возрения славян на природу», твори його послідовника Й. Коринфського, хорвата Натка Ноділа. На самому початку XX ст. Луї Леже з книгою «La MythologieSlave» (1901) і Любор Нідерле з «Slovanské Starožitnosti» заклали підвалини новітнього розуміння слов'янської релігії як більш розвиненої, ніж вважалося, а в другій половині століття авторитетом користувалася книга В'ячеслава Іванова і Володимира Топорова «Исследования в области славянских древностей» (1974). Інша категорія джерело сучасного образу Перуна — містифікації та численні популярні брошури й публікації в газетах і журналах, які завищили роль Перуна в давніх віруваннях до Володимирової реформи.

Зображення Перуна здебільшого спираються на такі його характеристики, як повелівання громом і бурею. Тому він нерідко постає в художніх творах як запальний, норовливий, навіть лихий войовничий бог — бог війни та вояків.

Російський граф і поет другої половини ХІХ ст. Петро Бутурлін у виданій в 1896 році посмертно збірці сонетів зображає Перуна як могутнього бога, що відвідує свою кохану в супроводі громовиці та, подібно до античних богів, падає на неї дощем. Сергій Городецький, російський письменник початку XX ст., у збірках «Яр» і «Перун» 1907 року зображує Перуна як могутнього бога, що панує над світом. У його ж вірші «Зустріч Ярила з Перуном» Ярило постає богом життя, весіль і садів, а Перун — богом смерті, битв і черепів. В інших віршах Городецького люди благають в Перуна милості перед початком війни, бог грому перемагає Місяць і пітьму. Російський поет, міфограф, в'язень сталінських таборів Даниїл Андреєв у поемі «Ранкова ораторія» (1951) поряд з деміургами, геніями, богами й ангелами ставить Перуна як могутнього бога — дарувальника молодості й радості, відваги. Велимир Хлєбніков у вірші «Перуну» нагадує цьому богові про те, що його ідола кинули в Дніпро, що бог став безсилий.

У сербській літературі привертає увагу твір Растка Петровича «Бурлеск пана Перуна, бога грому» (1921), де Перун з'являється в язичницькому та християнському часових відрізках. Растко Петрович змальовує Перуна в часи його панування як суворого й запального володаря. Перун тут дбає про свої володіння та гнівається коли його діти порушують дані ним настанови: син пропускає непроханих гостей, сестра виходить заміж проти його волі. Потім, у християнські часи, Перун змальовується знехтуваним, ображеним, він ганить Богородицю та святого Петра. Цикл поезій «Літопис Перунових нащадків» (1976) про ранню історію слов'ян на Балканах сербська поетеса Десанка Максимович розпочинає віршем «Перун», де люди радіють, що Перун сильніший за немилосердного царя. Сербський поет Міодраг Павлович у вірші «Відхід Перуна» зі збірки «Нова Скіфія» (1979) розмірковує, що Перун не був таким уже сильним, якщо в нього перестали вірити, та проводить паралель між вірою в язичницьких богів і сліпим схилянням перед комуністичною владою.

Образ Перуна проходить крізь творчість українського поета-емігранта Олекси Стефановича. В його віршах Перун постає захисником волі та честі, ідеї української державності. Інший український поет-емігрант Володимир Шаян видав поему «Повстань, Перуне!» (1967), де зобразив Перуна богом-натхненником лицарів. У баладі Шаяна «Слава Свята» (1965) князь Святослав служитиме після смерті в Перуна разом з іншими доблесними воїнами. В фентезійному чотирикнижжі Дари Корній «Зворотні боки» (2012 — 2016) Перун протистоїть Стрибогу та захищає свою кохану на ім'я Птаха, котра перероджується в його дочці. Дара Корній запровадила до свого чотирикнижжя також Перуницю, що є одним з імен Птахи, котра втілює прообраз богині-матері.

Перуну присвячена пісня «Перун Златорун» гурту «Dub Buk» з альбому «Русь понад усе!».

У коміксах Marvel Перун входить до команди супергероїв Верховних Рад (Supreme Soviets), захисників Радянського Союзу. Фігурує у понад 40-а випусках.

У відеогрі EVE Online існує войовнича космічна цивілізація Триглавський колектив, до якого належить клада (плем'я) Перуна.

Назви на честь Перуна

В ОУН існувала боївка служби безпеки «Перун», що діяла в Дублянському районі. Також відомо про повстанську групу «Перун» («Повстанська група ім. Перуна») в Комарнівському районі. В радянських документах згадується угрупування УПА кількістю 500 осіб, що діяло в Станіславській області (тепер Івано-Франківська), керівник якого мав псевдо Перун.

Перше в незалежній Україні комерційне видавництво, засноване в 1991 році, отримало назву «Перун».

На честь цього бога названо український музичний гурт «Сокира Перуна».

На його честь названо також польський ПЗРК Piorun.

Примітки

  1. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія пер. з польськ. Сергія Гіріка. Київ: ТОВ «Видавництво „Кліо“». с. 80.
  2. ↑ Гордиенко-Митрофанова, И. В.; Аксенов, В. С. (2003). Язычество восточных славян (VIII-Х вв. н. э.). Киев: Милленниум. с. 31. 
  3. Вортман Д. Я. Перун [ 1 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 160. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  4. ↑ Культова особливість як основа конфесійної диференціації // Академічне релігієзнавство. Підручник / За наук. ред. проф. А. Колодного. — Київ: Світ Знань, 2000. — С. 272. — 862 с. — ISBN 966-7742-06-7.
  5. ↑ Перун[недоступне посилання] // Українська релігієзнавча енциклопедія / А. Колодний та ін. — Київ: Інститут філософії НАН України, 2015.
  6. ↑ Иванов, В. В.; Топоров, В. Н. (1995). Перун / Славянская мифология: энциклопедический словарь. Эллис Лак. с. 305–306. 
  7. ↑ Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 446. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  8. ↑ Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 244. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  9. ↑ Гильфердинг, А. (1874). История балтийских славян. с. 83. 
  10. ↑ Ковтун, Н. М. (2010). Співвідношення образу бога Перуна з архетипом культурного героя в українській духовній традиції. Історія. Філософія. Релігієзнавство 3–4. с. 43–47. 
  11. ↑ Перун, Перкун // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  12. Якубинский, Лев Петрович (1953). (рос.). Gos. uchebno-pedagog. izd-vo. с. 339. ISBN 978-0-598-79083-5. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021. 
  13. Beniuk, Szymon; Eisler, Jerzy; Elksne, Ginta; Krátká, Lenka; Kubiszyn, Marta; Laburda-Lis, Małgorzata; Orhan, Gözde; Pleskot, Patryk та ін. (26 червня 2020). (пол.). Ośrodek "Pamięć i Przyszłość". с. 250. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021. 
  14. Zarys dziejów religii. / Józef Keller; Józef Bielawski. — Wyd. 6. — Warszawa: Wydawnictwo ISKRY, 1988. — S.263. — 814, [2] s., [72] s. — ISBN 8-32-071069-3
  15. Иванов Вяч. Вс. К этимологии балтийского и славянского названий бога грома [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Вопросы славянского языкознания. Вып. 3. — М.: Изд-во АН СССР, 1958. — С. 101—111.
  16. Гамкрелидзе, Т. В.; Иванов, Вяч. Вс. Индоевропейский язык и индоевропейцы. — Тбилиси: Изд-во ТГУ, 1984. Т. II. — С. 792—793, 798.
  17. Николаев С. Л., Страхов А. Б. К названию бога-громовержца в индоевропейских языках [ 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Балто-славянские исследования. 1985. — М.: Наука, 1987.
  18. Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х т. – Т. 1 / Под ред. С. Токарева. Москва: Большая Российская Энциклопедия. 2000. с. 301. 
  19. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 59. 
  20. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 92–93. 
  21. Иванок, В. В.; Топоров, В. Н. (1995). Ярила / Славянская мифология. Энциклопедический словарь. Эллис Лак. с. 397–399. 
  22. Афанасьев, А. (1995). Поэтические воззрения славян на природу в 3-х т. 1. Москва: Современный писатель. с. 48. 
  23. ↑ Вортман, Д.Я. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2021. 
  24. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 97. 
  25. ↑ Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 93–94. 
  26. Гром / Славянская мифология. Энциклопедический словарь / Научные редак- торы В.Я. Петрухин, Т.А. Агапкина, Л.Н. Виноградова, С.М. Толстая. Москва: Эллис-Лак. 1995. с. 151. 
  27. ↑ Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 95–96. 
  28. Иванов, В.; Топоров, В. (1974). Исследования в области славянских древностей. Лексические и фразеологические вопросы реконструкции текстов. Москва: Наука. с. 158. 
  29. Ужченко, В. (1988). Народження і життя фразеологізму. Київ: Радянська школа. с. 118. 
  30. Героїчний епос українського народу / Упоряд. та примітки О. Таланчук, Ф. Кислого. Київ: Либідь. 1993. с. 328. 
  31. Ужченко, В.; Ужченко, Д. (1998). Фразеологічний словник української мови. Київ: Освіта. с. 143. 
  32. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 54. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  33. ↑ Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 254–255. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  34. Седов, В. В. (рос.). Рипол Классик. с. 266. ISBN 978-5-458-40609-3. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021. 
  35. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 80. 
  36. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 90. 
  37. ↑ Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 97–98. 
  38. Арнаудов, М. П. (1934). Очерки по българския фолклор. с. 567. 
  39. Kapauuh, В. С. (1867). Живот и обичаjи народа српскога. Беч. с. 61. 
  40. Арнаудов, М. П. (1971-1972). Студим вьрху бьлгарские обреди и легенди 1. София. с. 175. 
  41. Kapauuh, B. C. (1867). Живот и обичаjи народа српскога. Беч. с. 61–62. 
  42. Ардаунов, М. (1934). Очерки по българския фолклор. с. 567. 
  43. ↑ Илья / Славянская мифология. Энциклопедический словарь / Научные редак- торы В.Я. Петрухин, Т.А. Агапкина, Л.Н. Виноградова, С.М. Толстая. Москва: Эллис-Лак. 1995. с. 204–206. 
  44. Мацьків, П. (2017). Давні вірування українців: лінгвокультурологічний аспект. Рідне слово в етнокультурному вимірі. Дрогобич: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франк. с. 169. 
  45. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 187. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  46. Корепанова, В.О. (2017). Пантеон восточных славян: от язычества к христианству, „Вопросы истории, археологии, политических наук и регионоведения: сборник материалов XIII Всерос. науч. конф. студентов, магистрантов, аспирантов и мол. ученых”. Томск: Издательство Томского университета. с. 340. 
  47. ↑ Курбатов, Г. Л.; Фролов, Э. Д.; Фроянов, И. Я. (рос.). Рипол Классик. с. 194. ISBN 978-5-458-35985-6. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021. 
  48. Афанасьев, А. Н. (1865-1869). Поэтические воззрения славян на природу. В 3-х т. 3. Москва: Солдатенков. с. 11. 
  49. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021. 
  50. В, Марков А. (14 березня 2013). (рос.). Directmedia. с. 74. ISBN 978-5-4460-6508-0. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  51. Седов, В.В. (1953). Древнерусское языческое святилище в Перыни // Краткие сообщения Института истории материальной культуры 50. с. 92–103. 
  52. Клейн, Лев Самуилович (2004). (рос.). Евразия. с. 10. ISBN 978-5-8071-0153-2. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  53. . Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства (укр.). Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  54. . www.nashaznam.kr.ua. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  55. Добриця, О. П. (1992). (укр.). Десна. с. 14. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  56. Krappe, А. Н. (1937). La chute du paganisme a Kiev 17. с. 210. 
  57. ↑ Полное Собрание Русских Летописей (ПСРЛ). 40 («Густынская летопись»). ГИПП Искусство России. 2003. с. 45–46. 
  58. Гордиенко-Митрофанова, И. В.; Аксенов, В. С. (2003). Язычество восточных славян (III -Х вв. н. э.). Киев: Милленниум. с. 24–25. 
  59. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 421–422. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  60. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 443. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  61. Устинова, Ирина (2 липня 2021). (рос.). Litres. с. 299. ISBN 978-5-04-129882-1. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  62. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 250. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  63. ↑ Устинова, Ирина (2 липня 2021). (рос.). Litres. с. 56–57. ISBN 978-5-04-129882-1. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  64. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 235–236. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  65. Гордиенко-М итрофанова, И. В.; Аксенов, В. С. (2003). Язычество восточных славян (VIII - Х вв. н. э.). Киев: Милленниум. с. 87–88. 
  66. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 141, 265. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  67. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 254. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  68. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 38. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  69. Дишкант, Тарас (2000). . День. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31.07.2021. 
  70. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 559. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  71. Ярушевич, А. В. (2013). (рос.). Рипол Классик. с. 27. ISBN 978-5-458-06078-3. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021. 
  72. Gajda, A. (2007). Święta i obrzędy Rodzimej Wiary, „Państwo i Społeczeństwo” 2. с. 78. 
  73. Корепанова, В.О. (2017). Пантеон восточных славян: от язычества к христианству, „Вопросы истории, археологии, политических наук и регионоведения: сборник материалов XIII Всерос. науч. конф. студентов, магистрантов, аспирантов и мол. ученых”. Томск: Издательство Томского университета. с. 339–343. 
  74. Афанасьев, А. (1995). Поэтические воззрения славян на природу в 3-х т. 1. Москва: Современный писатель. с. 172. 
  75. Dumezil, G. (1974). Heur et Malheur..; Id. Mitra-Varuna..; Brown N. Prelude to the Indra-Vrtra Battle (Rig-Veda 10,124) 2. с. 57–61. 
  76. Ivanov, V.; Toporov, V. (1970). Le mythe indo-europeen du dieu de l'orage poursuivant le serpent: reconstruction du schema Echanges et communications: melanges offerts a Claude Levi-Strauss a l'occasion de soneme anniversaire / Ed. J. Pouillon, P. Maranda. The Hague. с. 1180–1206. 
  77. Strom, А. V. (1975). Germanische Religion // Strom A. V., Biezais H. Germanische und Baltische Religion. Stuttgart. с. 136. 
  78. Квашнин-Самарин, Н. (1872). Очерк славянской мифологии // Беседа 4. с. 221. 
  79. Прокопій Кесарійський про державу, культуру, вірування, звичаї та побут східних слов'ян (VI ст. н. е.) // Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В. М. Литвин; Відп. ред. В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — C. 33-34. — 1056 с. — ISBN 978-966-00-1312-4.
  80. Хождение Богородицы по мукам // Памятники литературы Древней Руси: ХІІ век. Москва: Художественная литература. 1980. с. 169. 
  81. Гальковский, Н. (1913). Борьба христианства с остатками язычества в Древней Руси 2. с. 52–52. 
  82. Новосельцев, А. П. (2000). Восточные источники о восточных славянах и Руси VI— IX вв. // Древнейшие государства Восточной Европы. Москва. с. 294–297. 
  83. Mikhaĭlov, Nikolaĭ (1993). (рос.). CLU. с. 30. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021. 
  84. Літопис руський. Київ. 1989. с. 19. ISBN 5-308-00052-2. OCLC 26258555. 
  85. Літопис руський. Kyïv. 1989. с. 30. ISBN 5-308-00052-2. OCLC 26258555. 
  86. Літопис руський. Київ. 1989. с. 47–48. ISBN 5-308-00052-2. OCLC 26258555. 
  87. Полное Собрание Русских Летописей (ПСРЛ). 40 («Густынская летопись»). ГИПП Искусство России. 2003. с. 44–45. 
  88. ↑ Айдадич, Дежан (2011). . Київський національний університет імені Тараса Шевченка. с. 5–18. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  89. Полюхович, Тетяна (2001). (укр.). ВНЗ "Національна академія управління". с. 416. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  90. Дронюк, Андріяна (2012). Ідея священного героїзму та лицарства у філософсько-релігійних та життєвих пошуках Володимира Шаяна / Історія релігій в Україні. 22, книга II. Видавничий відділ Львівського музею історії релігії “Логос”. с. 112–126. 
  91. Prosalova, Vira; Hryhorenko, Olga (2018). . Актуальні проблеми української літератури і фольклору (укр.) (26). с. 117–132. ISSN 2308-1902. doi:10.31558/2308-1902.2018.26.10. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  92. . Discogs (рос.). Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  93. . Comic Vine (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021. 
  94. . EVE Online Forums (англ.). 28 листопада 2018. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  95. Андреев, Александр (18 травня 2021). (рос.). Litres. ISBN 978-5-457-08962-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  96. Potichnyj, Peter J. (1980). (укр.). Vyd-vo Litopys UPA. с. 308. ISBN 978-0-920092-13-2. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  97. (укр.). Vyd-vo "Litopys UPA". 1995. с. 189. ISBN 978-5-7702-0832-0. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  98. В, Коровин В. (28 серпня 2013). (рос.). Directmedia. ISBN 978-5-9950-0023-5. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  99. . Перун. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24.07.2021. 
  100. . sokyraperuna.com. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  101. . armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 7 березня 2022. 

Посилання

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Peru n dav rus pyeroun yazichnickij bog slov yan i baltiv 1 verhovnij bog u Kiyivskij Rusi IX X st 2 volodar neba povelitel gromu i bliskavki 3 4 bog rodyuchosti 5 piznishe pokrovitel knyaziv ta yihnih druzhinnikiv 6 7 vijskovoyi spravi 2 Verhovnim bogom usiyeyi Kiyivskoyi Rusi Perun stav za knyaziv Igorya Svyatoslava i Volodimira Velikogo 2 vitisnivshi z cogo statusu miscevih bozhestv riznih regioniv 8 9 Perun PyerounIdol Peruna vstanovlenij na bazi polku Azov s Yuriyivka Donecka obl bog gromoverzhec i podatel doshu bog vijni ta peremog piznishe verhovnij bogBozhestvo v slov yanska mifologiya luzhicka mifologiyad serbska mifologiyad i ridnovirstvoZanyattya keruvannya hmarami ta bliskavkami pokrovitelstvo voyinamZgadki litopisi davnya geografichna ta bogoslivska literatura toponimi zvichayiSvyata na chest Peruniv denAtributi bliskavka sokira palicya strili Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Perun znachennya U poyednanni yazichnickih uyavlen pro bogiv z hristiyanskimi uyavlennyami pro svyatih bog Perun buv zamishenij Illeyu Gromoverzhcem yakomu tezh pripisuvalosya povelivannya gromom i bliskavkami dni yihnih svyat zbigalisya 20 lipnya za starim stilem Deyaki risi Peruna uspadkuvav takozh arhangel Mihayil 4 i svyatij Yurij Zmiyeborec 10 Zmist 1 Etimologiya imeni 2 Obraz i funkciyi 3 Kult Peruna 3 1 Harakterni risi 3 2 Istoriya kultu Peruna 4 Rekonstrukciya mifiv pro Peruna 5 Pisemni zgadki pro Peruna 5 1 Religijna ta geografichna literatura 5 2 Zgadki v litopisah 6 U populyarnij kulturi 7 Nazvi na chest Peruna 8 Primitki 9 PosilannyaEtimologiya imeniShodo pohodzhennya imeni Perun prasl Perun isnuye kilka versij Zgidno z pershoyu osobove im ya Perun utvoreno vid diyeslova prati biti udaryati por ukr prati i sufiksa diyacha un por bigun stribun tosho 11 Takim chinom vrahovuyuchi sho Perun vvazhavsya pokrovitelem vijska a otzhe i bitv por ukr zast prya bij borotba bornya im ya Perun maye znachennya Toj sho pere b ye udaryaye gromom i bliskavkoyu zaohochuye na pryu Podalshe perenesennya bog gromu grim bliskavka 11 zakripilos v slov yanskih movah identichnimi slovami sho poznachayut grim i bliskavku zast ukr perun grim zast bil pyarun zast ros perun bliskavka pol piorun grim 12 U silezkomu dialekti polskoyi vikoristovuyetsya viguk Jerunie 13 She odna versiya pripuskaye dlya prasl Perun zv yazok z grec keraynos grim bliskavka utvorenogo vid keraizw rujnuyu spustoshuyu 11 Vislovlyuvalasya malojmovirna gipoteza pohodzhennya Perun vid got Fairhuns por fairguni gori a takozh gipoteza illirijskogo pohodzhennya 11 Ryad doslidnikiv zistavlyaye im ya Peruna z imenami bogiv gromoverzhciv v inshih indoyevropejskih narodiv z lit Perkunas latis Perkons d ind Parjanya hett Pirwa 14 ta in 15 16 U litovskij perkunija oznachaye groza u latiskij perkons grim Baltijski slova chasto porivnyuyut z davnoskan Fjǫrgynn im ya pevnogo boga Fjǫrgyn mati Tora got fairguni skelya gori lat quercus dub alb perende bog 11 Deyaki doslidniki vzagali zaperechuyut sporidnenist praindoyevropejskih perō ṷ nos i perun V yihnye zblizhennya vidbulosya piznishe pid vplivom narodnoyi etimologiyi 17 Obraz i funkciyi nbsp Perun gromoverzhec na kartini Andriya Shishkina 2013 r Funkcionalno Perun analogichnij bozhestvam gromoverzhcyam inshih indoyevropejskih narodiv greckomu Zevsu rimskomu Yupiteru germanskomu Toru indijskomu Indri 5 Isnuyut pripushennya pro sporidnenist Peruna z davnogreckim nebesnim titanom Giperionom 18 Golovni funkciyi Peruna ce keruvannya bliskavkami gromami ta prolivannya na zemlyu doshu Takozh perejmav na sebe Svarogove opikunstvo vognem i zalizom 5 vijskovoyu druzhinoyu ta yiyi ochilnikom knyazem 6 zvidki i jogo paraleli z rimskim Marsom i keltskim Taranisom 19 Otrimannya Perunom vijskovih funkcij yak i statusu verhovnogo bozhestva vidbulisya vnaslidok zbilshennya vplivu verstvi voyakiv 20 Virogidno sho Perun mav dekilka regionalnih i sezonnih ipostasej sho v mifologiyi baltijskih slov yan rozdililisya na okremih bogiv takih yak Prove 6 Yarilo mozhlivo buv vesnyanoyu ipostassyu Peruna 21 Perun postaye daruvalnikom vognyu yak nebesnogo bliskavki tak i zemnogo 22 Perunovimi kamenyami chi strilami v narodi nazivalisya skam yanili reshtki belemnitiv starodavni kam yani znaryaddya 23 fulguriti 24 Vidobuvannya vognyu tertyam dereva ob derevo tezh moglo pov yazuvatisya z Perunom z oglyadu na sho cej bog vistupaye kulturnim geroyem yakij prinis lyudyam vogon Takij sposib otrimannya vognyu pokazanij u nazvi Perunova palicya Simvoli Peruna vklyuchayut nabir tvarin i roslin chervonogo chi rudogo vognyanogo koloru piven telec vepr kalina 10 Strili ta sokiri poshireni atributi kultu Peruna 6 hocha jogo pervisnoyu zbroyeyu napevne bula palicya dovbnya dubinka sho stosuyetsya dobuvannya vognyu 10 V ikonografiyi perejnyatij zobrazhennyami svyatogo Illi Perun postaye vershnikom abo yide na kolisnici ta vrazhaye svoyeyu zbroyeyu zmiyepodibnogo voroga Cej vorog pervisno bog Veles Volos za pripushennyami V yacheslava Ivanova ta Volodimira Toporova v kazkovih variantah Zmiluan 6 zmij chort diyavol bogatir Tugarin Zmij yakij poslidovno hovayetsya vid Peruna v derevi kameni lyudini tvarinah i vreshti u vodi 6 25 Cim poyasnyuvalosya chomu v grozu ne mozhna hovatisya pid derevom abo v vodi adzhe tam hovayetsya nechist i razom z neyu bliskavka ub ye j lyudinu Derevo v yake vluchila bliskavka zaboronyalosya vikoristovuvati dlya budivnictva a hatu sho zagorilasya vid bliskavki ne mozhna bulo gasiti 26 Pohodzhennya vojovnichogo obrazu Peruna na kolisnici syagaye III II tis do n e koli odnovisni kolisnici vikoristovuvalisya kochivnikami 27 Same v cyu epohu vidbuvalosya rozselennya indoyevropejciv z pritamannimi yim vikoristannyam konej kolisnic zbroyi z bronzi sho potim otrimalo vidbittya v obrazi boga pokrovitelya vijska 28 Mozhlivo yak pripuskav ukrayinskij filolog Viktor Uzhchenko zgaduvanij v kazkah i prikazkah car Goroh ye Perunom u funkciyi yakogo vhodilo takozh karati za neposluh Zvidsi zvichaj staviti nesluhnyanih ditej kolinmi na goroh 29 Kazkovij personazh Kotigoroshko tezh mozhe buti Perunom abo pov yazanim iz nim V ukrayinskij tradiciyi goroh perec inshe kulepodibne nasinnya spivvidnosilosya z vodoyu ta grozovoyu stihiyeyu 30 Tomu ditina narodzhena pislya spozhivannya gorohu postaye sinom boga grozi 10 Slovo perec rozpovsyudzhene v ukrayinskih frazeologichnih zvorotah yak ot vsipati dati percyu suvoro pokarati z percem perchikom poznachaye duzhe zapalnu garyachu gostru na yazik lyudinu 31 Zv yazok Peruna z vognem u formi nebesnih svitil mozhlivo otrimav vidbitok u kazkah de geroj pislya borotbi povertaye vikradeni Sonce Misyac i zori ta vstanovlyuye yih na misce vidnovlyuyuchi kosmologichnij poryadok 10 V Radzivilliskomu litopisi idol Peruna zobrazhenij trichi v usih vipadkah yak ogolenij cholovik zi shitom i zhezlom abo spisom chi striloyu 32 Nimeckij mandrivnik Adam Olearij opisuvav idoliv Peruna yak lyudinu z kresalom v ruci shozhim na strilu chi promin 33 V Novgorodi znajdeno metalevi zobrazhennya Peruna Persha znahidka ce svinceva figurka v formi lyudini v dovgij sorochci z vusami sho vpirayetsya rukami v boki i yaka stoyit na stovpi Druga metaleva pidviska sho zobrazhaye cholovika v sorochci j shapci kotrij takozh vpirayetsya rukami v boki 34 Kult PerunaHarakterni risi Div takozh Davnoslov yanski svyatilisha Svyato Peruna ta Dodola nbsp Kumir Peruna yakij isnuvav u Kiyevi u 2009 2012 r r Areal kultu Peruna ohoplyuvav slov yan i baltiv 35 odnak u baltskih pisemnih dzherelah vidobrazhennya ne otrimav 23 Za pripushennyami deyakih istorikiv vin perejnyav elementi kultu skandinavskogo boga gromoverzhcya Tora ta buv zapozichenij u varyazkih druzhinnikiv yaki perebuvali na sluzhbi v ruskih knyaziv Napriklad pokladannya zbroyi bilya nig idola abo proklyattya na golovu porushnikam prisyagi Prote nevidomo chi buli taki elementi novimi chi naklalisya na analogichni miscevi zvichayi V usyakomu razi knyaz Volodimir vstanoviv idoliv Peruna v Kiyevi ta Novgorodi vzhe pislya togo yak politichno viddalivsya vid varyazkoyi chastini svoyeyi druzhini 36 Pro davnist obryadiv balto slov yanskoyi tradiciyi pov yazanih iz vshanuvannya Peruna svidchit te sho bog u viruvannyah b ye kam yanoyu bliskavkoyu Takimi bliskavkami vvazhalisya vikopni kam yani znaryaddya a takozh belemniti fulguriti sho vikoristovuvalisya yak oberegi V Ukrayini voni vidomi yak gromovi strili abo strili bozhi u serbiv nazivayutsya strijela u slovenciv strela Podekudi yak ot sered mazuriv fulguriti vidilyalis okremo yak bozhi palichki protistavlyayuchis vikopnim lyudskim znaryaddyam perunovim klincyam Taki predmeti klali do koliski nemovlyati nim natirali vim ya korovi sho vtrachala moloko pivdenni slov yani hovali jogo pid dahom budinku shob uberegtisya vid bliskavki Perunovi strili vikoristovuvali dlya likuvannya hvorob ochej znyattya pristritu pid chas pologiv 37 Atributom bozhestva vvazhali takozh sokiru Yiyi tak samo yak i strili klali pid lizhko porodilli na porig hliva na pole pid chas sivbi ta proti gradu Perunova zbroya oberigala vid nechistoyi sili i hvorob Zvidsi pohodit zagalnoslov yanskij zvichaj biti po golovi kamenem abo zalizom pislya togo yak udarit pershij vesnyanij grim Perejnyattya Perunom funkcij boga kovalya mozhe rozglyadatisya yak modernizaciya jogo obrazu z zavershennyam kam yanoyi dobi ta perehodom do obrobki metaliv sho vidbulosya v Shidnij Yevropi ta Malij Aziyi na pochatku II tis do n e 37 nbsp Dub Peruna na teritoriyi Muzeyu prosto neba v Pirogovi Opika Peruna nad doshami vidobrazhena v ritualah viklikannya doshu Tak yaksho bolgarske selo poterpalo vid posuhi diti vikonuvali tanok pid chas yakogo obirali divchinu doshlyubnogo viku bazhano ostannyu ditinu zhinki pered vtratoyu zdatnosti vagitniti Tancyuyuchi voni prohodili cherez use selo a stari zhinki oblivali obranicyu vodoyu Pid chas ritualu divchina mala buti goloyu za vinyatkom prikras iz travi i kvitiv 38 39 U Dalmaciyi inshi uchasniki obryadu trimali v rukah dobovi gilki U Bolgariyi ta Makedoniyi cyu divchinu v pisnyah nazivayut Perepunoyu Peperunoyu tosho U grekiv ye personazh na im ya Perperuna v albanciv Perperona u rumuniv Pirpiruna 40 V bolgariv ce Dodolya Dudulya Didyulya v serbiv Dodolya 41 U bolgariv takozh vidomij obryad udavanogo polyuvannya na zmiyu z metoyu viklikati dosh uchasniki golimi vikonuvali tanok stavshi v kolo pri comu zav yazuvali ochi Potim krikami vidganyali zmiya ta shodilisya nazad u kolo 42 V slov yan poshirene viruvannya sho na svyato Peruna Illi nechista sila peretvoryuyetsya na zmij tomu zmij cogo dnya nalezhalo vbivati palicyami Takozh zaboronyalosya yisti vilovlenu cogo dnya ribu adzhe vona mozhe viyavitisya chortom Ne mozhna bulo golosno krichati abi nechista sila ne zmogla vselitisya v lyudinu cherez rot 43 Svyato Peruna vidznachalosya 20 lipnya v hristiyanski chasi spivpadayuchi zi svyatom svyatogo Illi 44 a 12 lipnya vidbuvavsya vibir zhertvi bogu 45 Za hristiyanskih chasiv ce buli baran abo bik 43 V narodnih viruvannyah Illya prodovzhuyuchi viruvannya pro Peruna pravit grozovimi hmarami zabezpechuye rodyuchist poliv a bliskavkami proganyaye demoniv i bogohulnikiv 46 Obryadi pov yazani z Perunom vidtvoryuyut mif u yakomu Perun peremagaye zmiya pislya chogo na zemlyu prolivayetsya dosh Virogidno sho v mifi realizuvavsya i poshirenij motiv vizvolennya vikradenoyi narechenoyi Zvidsi rituali viklikannya doshu shlyahom oblivannya zhinki vodoyu 6 nbsp Chotirohlikij Perun Lisa gora Kiyiv Harakternoyu risoyu obryadiv Peruna bulo shanuvannya derev zokrema dubiv i dubovih gayiv Idoli Peruna vstanovlyuvalisya na uzvishshyah sho vidobrazheno v chislennih nazvah visochin pov yazanih z imenem Peruna 6 Vizantijskij imperator Kostyantin VII Bagryanorodnij zgaduvav dub sho ris na ostrovi Horticya i de prinosilisya zhertvi a po kolu vtikalisya strili 47 V gramoti galickogo knyazya Leva Danilovicha sho datuyetsya 1302 r ta v yakij viznachayutsya mezhi volodin yepiskopa Peremiskogo zgaduyetsya Peruniv Dub yak odin z kordoniv a vid tiyeyi gori do Perunova Duba gori shilu buti volodinnyam yepiskopa Peremishlskogo 48 nbsp Fragment Perunovogo duba blizko seredini VIII st Boris Ribakov pisav Dvichi nauka zbagatilasya znahidkami spravzhnih svyashennih dubiv yazichnickogo chasu Pershu znahidku zrobleno v 1909 r Za 8 km vid girla Desni poblizu Mikilskogo monastirya z vodi bulo vityagnuto stovbur duba blizko 20 m dovzhini Dub zaginuv porivnyano molodim sudyachi po richnih kilcyah jomu bulo blizko 150 rokiv Svogo chasu v tovshu stovbura buli vrizani i vstigli vrosti v derevinu chotiri kabanyachih shelepi roztashovani kvadratom Shelepi nalezhali molodim kabanam Druga analogichna znahidka dubovogo stovbura z kabanyachimi iklami bula zroblena v 1975 r nepodalik vid pershogo u Dnipri nizhche girla Desni Na visoti 6 m vid koreniv u stovbur duba buli takozh vzhivleni 9 kabanyachih shelep sho utvoryuyut figuru kvadrata zi storonoyu 34 sm Nizhnya chastina stovbura nosit slidi vognyu Data z 14S priblizno seredina VIII st n e 49 Virogidno sho odin z cih dubiv buv same tim dubom yakij opisuvav imperator Kostyantin 47 U Kiyevi ta Novgorodi idoli Peruna stoyali na pagorbah U Tretomu Novgorodskomu litopisi zbereglasya nazva visochini Perin prisvyachena Perunovi idol yakogo znesli v 991 roci i trebisha znish i Peruna posichi sho u velikomu Novegradi stoyav na Perini 50 Isnuvannya cogo starodavnogo svyatilisha pidtverdzhuyetsya arheologichnimi rozkopkami zdijsnenimi v seredini XX stolittya Valentinom Syedovim 51 Im ya Peruna zbereglosya takozh u chislennih toponimah po usij Slov yanshini zokrema u pivdennih slov yan Perunovac Peruni Vrh Perunichka Glava Perunova ren milina ta in u serednovichchya u nih okremi dubi lisi j sela mali im ya Peruna 52 Isnuyut podibni toponimi i v Ukrayini napriklad lisove urochishe Peruni poblizu s Hreshatik Kanivskogo rajonu na Cherkashini 53 Perunova skelya poblizu s Cibuleve Znam yanskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti 54 ta in Perun asociyuvavsya z chislom 4 sho virazhayetsya v harakteristici chetverga yak dnya Perunovogo v polabskij tradiciyi ta chotiri vosmi chlennij strukturi jogo svyatilisha v Perini pid Novgorodom 6 Te sho chetver v arhayichnij tradiciyi spivvidnosivsya z grozoyu pidtverdzhuyetsya stijkim virazom v suchasnij ukrayinskij movi pislya doshiku v chetver 55 Zgaduvane v litopisah utoplennya idola Peruna v Kiyevi napevne ne bulo vinyatkovoyu podiyeyu Navpaki periodichne utoplennya idoliv abo lyalok moglo vidbuvatisya na rivnodennya chi soncestoyannya Jmovirno isnuvav zvichaj shorichno splavlyati zobrazhennya bozhestva za richkoyu 56 Same cej vipadok viriznyavsya tilki pokazovim znevazhannyam boga idola yakogo volokli priv yazavshi do kinskogo hvosta ta bili palicyami 57 Istoriya kultu Peruna nbsp Bronzova figurka Peruna z Novgoroda mizh 1100 i 1200 r r Do seredini V st do n e v mezhah teritoriyi suchasnoyi Ukrayini sklavsya dosit chitkij zagalnoviznanij panteon na choli yakogo stoyav bog sho v skifiv vidomij yak Papaj a u praslov yan yak Svarog 58 ale she ne Perun Perun ne zavzhdi buv verhovnim bogom i slov yanskogo yazichnictva Tak u panteoni Zbrucha Perun posidav tretye misce u traktuvanni Ribakova Mokoshi ta Ladi a piznishe pislya Ladi ta Velesa 8 Na dumku takih doslidnikiv yak Oleksandr Gilferding verhovnim bogom slov yan buv Svarog ale vin viddavav Perunu pravlinnya zemnim svitom 9 Boris Ribakov stverdzhuvav sho verhovenstvo mav Rod mozhlivo ce insha nazva Svaroga 59 Za materialami zibranimi Adamom Oleariyem skladovoyu kultu Peruna bulo pidtrimannya vichnogo vognyu sho rozpalyuvavsya dubovim derevom dopushennya zgasannya cogo vognyu karalosya smertyu 33 Zrostannya znachushosti Peruna pochalosya v VI st pid chas pohodiv slov yan na Balkani 60 Imperator Kostyantin zgaduvav sho na ostrovi Horticya ris svyashennij dub bilya yakogo rusi plivuchi v Konstantinopol prinosili v zhertvu zhivih pivniv hlib i m yaso vtikali po kolu strili 47 Mozhlivo sho same cej dub zatonuv u seredini VIII st i buv znajdenij v 1975 roci 47 Na mezhi VIII IX st u shidnih slov yan z yavlyayetsya groshovij obmin Razom z cim zmicnyuvalisya ekonomichni ta kulturni zv yazki mizh okremimi grupami shidnih slov yan yihnimi knyazivstvami ta soyuzami plemen Arheologichni materiali ta pismovi dzherela svidchat sho na cej period pripadaye rozkvit yazichnickoyi religiyi Za knyaziv Igorya Svyatoslava i Volodimira na pershe misce v zagalnomu slov yanskomu panteoni Rusi visunuvsya Perun pokrovitel voyiniv zbroyi voyen sho pov yazano z oformlennyam derzhavnosti Perun potisniv Velesa pokrovitelya skotarstva 2 Ale pershim z kiyivskih knyaziv hto postaviv Peruna nad inshimi bogami mig buti she Oleg Legenda pro jogo smert vid zmiyi mozhe rozglyadatisya yak rozplata za te sho vin znehtuvav bogom Velesom na korist gromoverzhcya 61 Pislya uspishnih vijskovih dij proti Volzkoyi Bolgariyi rozgromu hozariv i voyen na rivnih z Vizantiyeyu kiyivski druzhinniki zdobuvali dedali bilshij vpliv i pragnuli postaviti nad reshtoyu bogiv svogo pokrovitelya boga grozi j peremog Peruna 7 nbsp Mozhlivij viglyad svyatilisha Peruna v Perini Novgorod Odne z najbilshih svyatilish Peruna roztashovuvalosya bilya gorodisha Bogit jogo osnovni konstrukciyi nalezhat do IX X st rozmiri skladayut vid 50 do 100 m Vseredini mistilisya yami blizko 15 m u diametri roztashovani v formi vosmipelyustkovoyi kvitki Podibno viglyadalo i svyatilishe v Novgorodi 62 Knyaz Volodimir u sprobi zrobiti religijnu reformu stvoriv zagalnij panteon do yakogo uvijshli Perun Hors Dazhbog Stribog Simargl i Mokosh 63 Idol Peruna yak verhovnogo boga viriznyavsya zolotimi vusami ta sribnoyu borodoyu 64 Pidstavami dlya ciyeyi reformi buli pragnennya pidkresliti suverennist Rusi shodo hristiyanskoyi Vizantiyi hristiyani vzhe majzhe stolittya mali suttyevij vpliv na Rusi ukripiti vlasne stanovishe yak knyazya ta voyenachalnika i zniziti avtoritet varyagiv Kiyiv mav stati centrom provedennya velikih religijnih ceremonij 63 Virogidno sho knyaz Volodimir zrujnuvav kam yanij hram na Perunovomu pagorbi v Kiyevi roztashovanij bilya zvedenoyi piznishe Desyatinnoyi cerkvi a kaminnya z nogo vikoristav dlya budivnictva vlasnogo kapisha v 980 roci 65 Prote cya reforma yazichnictva zustrila hvilyu antikiyivskih vistupiv yaki Volodimir pridushuvav siloyu 63 Yazichnicki reformi Volodimira osoblivo ne shvalyuvalisya jogo piddanimi v Novgorodi Pislya vstanovlennya tam u 983 roci idola Peruna zamist miscevoyi shanovanoyi bogini mozhlivo Ladi miscevi zhiteli ne zaminili kapishe boga gromoverzhcya na cerkvu Illi yak vidbuvalosya zazvichaj Natomist voni zbuduvali cerkvu Rizdva Bogorodici v podobi yakoyi prodovzhuvali poklonyatisya svoyij bogini a prestolne svyato poyednali zi svyatom rozhanic 66 Takozh proti kultu Peruna vistupalo neslov yanske naselennya na kordonah Kiyivskoyi Rusi 67 Volodimir vreshti vdavsya do radikalnishogo rishennya prijnyattya monoteyistichnoyi religiyi 63 Za Kostyantinom Bagryanorodnim koli v 988 roci Volodimir zaprovadiv na Rusi hristiyanstvo a starih idoliv nakazav skinuti v Dnipro to cilij eskort provodzhav derev yanogo Peruna do Porogiv de potim viniklo selo Perunove 68 V Krimu za imperatora Kostyantina v misti Fuli ris svyashennij dub zrubanij za jogo nakazom hocha nemaye vkazivok sho dub buv prisvyachenij same Perunu 69 Virogidno sho zamishennya Peruna svyatim Illeyu pochalosya she zadovgo do hreshennya Rusi koli chastina kiyivskoyi eliti prijnyala hristiyanstvo Tak u dogovori knyazya Igorya Ryurikovicha 945 r z Vizantiyeyu jdetsya pro rusiv kotri klyalisya Perunom i pro hristiyan yaki skladali prisyagu u sobornij cerkvi svyatogo Illi Obraz svyatogo Georgiya yak zmiyeborcya takozh zastupav obraz Peruna i v narodnih viruvannyah perejnyav jogo risi podolannya demonichnogo zmiya poryatunok vikradenoyi divchini kerivnictvo nebesnimi stadami hmar 10 Hristiyanstvo porivnyano legko bulo prijnyate yazichnikami cherez te sho zaminilo formu ale ne zmist narodnih viruvan 70 Aktivne vshanuvannya dubiv vidbuvalosya v Litvi she v XVI st 71 Suchasne svyato Peruna pripadaye na 20 lipnya za pravoslavnim kalendarem 2 serpnya abo 21 lipnya Pid chas svyatkuvan na chest Peruna ridnovirami organizovuyutsya zmagannya z boyu ta peretyaguvan kanata 72 73 Rekonstrukciya mifiv pro Peruna nbsp M Presnyakov 1998 Perun Zberezheni v kazkah elementi mifiv dozvolyayut sklasti uyavlennya pro syuzhet Perunovih mifiv U nih Perun boretsya proti personazha kotrij perehovuyetsya v riznih miscyah Im ya cogo boga v kazkah Perun Perkunas Porun Bog prorok Illya Yurij Zmiyeborec lyudina bogatir u ruskih bilinah Illya abo Dobrinya Na Rusi rol voroga vikonuye zmij diyavol chort negativnij bogatir Tugarin Zmij Pid chas borotbi z kochovikami nazva zmij perenositsya na nih pro sho svidchat ruski kazki j nazva Zmiyevih valiv kotri mali ohoronyati Kiyivsku Rus vid stepovih kochovikiv Odnak u zahidnih slov yan nazva zmij perenositsya na nebesnu istotu z pozitivnimi risami bozhogo pomichnika a vorog iz demonichnimi risami distaye nazvu smoka abo cmoka 25 V bilorusiv paraleli z Perunom mayut bogatiri osilki sho za perekazami volodiyut kam yanoyu zbroyeyu ta rozbivayut kameni 74 V osnovi takih opovidej volodar grozi perebuvaye na gori v nebesah razom iz soncem i misyacem abo na vershechku rozdilenogo na tri chastini dereva obernenogo do chotiroh storin svitu Jogo vorog unizu sered korinnya dereva na chornomu runi Vin krade hudobu j perehovuye yiyi v pecheri za skeleyu pislya chogo hovayetsya za lyudinoyu konem chi korovoyu pid derevom abo kamenem Bog grozi na koni abo stoyachi rozbivaye derevo bliskavkoyu chi molotom spalyuye jogo rozbivaye kamin Pislya peremogi vivilnyayutsya vodi i na zemlyu padaye dosh Suprotivnik znikaye v pidzemnih vodah 25 Analogiyi vorogiv Peruna mozhna vidshukati i v indoyevropejskomu sviti i navit dali na yevrazijskomu prostori Tak u skifskomu mistectvi nayavnij obraz zmiyenogoyi bogini Gerakl Targitij boretsya proti zmiyi pochvari Odnak bilshogo poshirennya nabuv cholovichij obraz Perunovogo voroga v yakomu proslidkovuyutsya analogiyi z indoiranskoyu mifologiyeyu superechka j bij mizh Indroyu ta zmiyem Vritroyu yakij hovaye vid Indri hudobu i vodu chim provokuye togo zamknuti suprotivnika u skeli 75 Analogi bitvi zi zmiyem vidomi v bagatoh kulturah u Greciyi Zevs boretsya z Tifonom Apollon z Pitonom mesopotamskij Marduk peremagaye morsku boginyu drakonicyu Tiamat hetskij bog povitrya Teshub Illuyanku yegipetskij Ra Apopa 76 Tor Jormuganda 77 Taki doslidniki yak rosijski lingvist V yacheslav Ivanov i filolog Volodimir Toporov vbachali v zmiyevi sho protistoyit Perunu boga Velesa Do takogo visnovku voni prijshli na pidstavi sho v narodnij kulturi ye svyatij Vlasij Blazhej pokrovitel svijskih tvarin yakij stav spadkoyemcem Volosa kotromu vidpovidaye vedichnij demon Vali suprotivnik Indri Aleksandr Gejshtor vvazhav taku ideyu spokuslivoyu prote nedostatno obgruntovanoyu lingvistichno 27 Rosijskij filolog Mikola Kvashin Samarin pripisuvav pomorskim slov yanam perekaz pro te yak Bilobog posilaye Peruna povernuti sonce vikradene Chornobogom Perun zamorozhuye more v yakomu kupavsya Chornobog odnak toj zvilnyayetsya z pid krigi ta hapaye Peruna za nogu vidershi shmatok ploti zi stopi Shob utishiti Peruna Bilobog stvoryuye lyudej z uvignutimi stopami Perunova bliskavka vidtodi bigaye krivim shlyahom 78 Pisemni zgadki pro PerunaReligijna ta geografichna literatura Prokopij Kesarijskij v VI stolitti opisuye viru slov yan i antiv yaki majzhe v usomu zdavna zhivut odnakovo ta mayut odnu movu prostu i varvarsku de vin zgaduye yedinogo boga hocha ne nazivaye jogo Perunom 79 nbsp Ci narodi slov yani j anti ne pidlyagayut odnij lyudini a z davnih daven zhivut u demokratiyi majzhe v usomu inshomu obidva varvarski narodi zdavna zhivut odnakovo Yedinogo boga gromoverzhcya viznayut voni vladikoyu vsogo svitu i v zhertvu jomu prinosyat bikiv i vsyakogo rodu svyashennih tvarin Doli voni zovsim ne znayut i ne pripisuyut yij niyakogo vplivu na lyudej Koli yim zagrozhuye smert pid chas hvorobi chi na vijni voni dayut obitnicyu sho koli vryatuyutsya vid smerti to negajno prinesut za vryatuvannya zhittya zhertvu bogu i koli nebezpeka minula prinosyat zhertvu i vvazhayut sho cim kupili svoye vryatuvannya Poklonyayutsya takozh rikam i nimfam i inshim bozhestvam i vsim yim prinosyat zhertvi pid chas cih zhertvoprinoshen vorozhat U tih i drugih varvariv odna mova prosta i varvarska ne vidriznyayutsya voni odni vid odnih i zovnishnim viglyadom nbsp U povchannyah proti yazichnictva Pro idoliv Volodimirovih nbsp Pershim postavi nachalnijshago kumira Imenem Peruna boga gromu i bliskavki i hmar doshovih na pagorbi visokomu nad Burichevim potokom podoboyu chlvechku Tulov jogo be vid dereva hitrostne izsechen glavu imush zlittya vid srebro vuha Zlati noze zalizni V rukah zh derzhashe kamen za podoboyu Peruna palayusha Rubinami I karbuklem prikrashenij nbsp V Hodinni Bogorodici po mukah XIII stolittya ye versiya sho Perun Troyan Hors i Veles ce imena lyudej yakih iz chasom stali shanuvati yak bogiv 80 Taka zh dumka prisutnya v Slovi i odkrovenni svyatih apostoliv XIV st 81 Arabski avtori IX XIII stolit sho opisuyut slov yan i rusiniv peredayut bagato informaciyi pro yihni zvichayi ne nazivayuchi imen bogiv z yakimi voni pov yazani Arabi nazivayut slov yan i chasto rusiniv vognepoklonnikami 82 V cheskomu cerkovnomu slovniku XIII st Mater Verborum Perun upodibnenij Yupiteru 83 Zgadki v litopisah nbsp Idol Peruna v Kiyevi malyunok z Radzivillivskogo litopisuZgidno z Povistyu vrem yanih lit v 907 roci imenami Peruna ta Velesa klyavsya knyaz Oleg i jogo vijsko koli ukladavsya mir z vizantijskimi spivimperatorami Leonom i Oleksandrom 84 Za neyu zh knyaz Igor z vijskom pokladali do idola Peruna v 945 roci zbroyu shiti j zoloto koli ukladali mir z imperatorom Kostyantinom VII 85 V 980 za knyazya Volodimira Perun buv golovnim bozhestvom Kiyivskoyi derzhavi j simvolom derzhavnogo yednannya Idol Peruna stoyav na odnomu iz kiyivskih pagorbiv vin buv derev yanij mav zalizni nogi sribnu golovu ta zoloti vusa Povist vrem yanih lit stverdzhuye sho bogam prinosilisya lyudski zhertvi Vkazuyetsya j te sho voyevoda Dobrinya postaviv u 980 roci v Novgorodi idol Peruna 86 Gustinskij litopis zgaduye sho Peruna vshanovuvali vichnim vognem rozpalyuvanim dubovim derevom i gasinnya cogo vognyu karalosya smertyu 87 Tam zhe opisuyetsya povalennya j potoplennya idoliv Peruna v Kiyevi ta Novgorodi 57 Kostyantin VII Bagryanorodnij u svoyih zapiskah vidznachiv sho rusi u chasi pohodu na Cargorod prinosili pid velikim Svyashennim Dubom u zhertvu ptahiv hlib i m yaso 47 Perun zgadanij v chislennih povchannyah proti yazichnictva u Slovi o mzdoimaniyi spisok XVI stolittya i v Slovi pro pokayannya tosho U populyarnij kulturi nbsp Matiya Vukovich Perun 1962 Gotichni romani romantizm ta folklornij realizm aktivno zvertalisya do istot iz narodnih viruvan Mifologi XVIII XIX st zibrali opisi obrazu Peruna spirayuchis yak na davni pam yatki tak i doslidzhennya slov yanskoyi yazichnickoyi religiyi zokrema na rozvidki Slov yanska starovina Pavela Shafarika Nauka pro slov yansku mifologiyu Yana Ganusha tritomnu pracyu rosijskogo vchenogo Oleksandra Afanasyeva Poeticheskie vozreniya slavyan na prirodu tvori jogo poslidovnika J Korinfskogo horvata Natka Nodila Na samomu pochatku XX st Luyi Lezhe z knigoyu La MythologieSlave 1901 i Lyubor Niderle z Slovanske Starozitnosti zaklali pidvalini novitnogo rozuminnya slov yanskoyi religiyi yak bilsh rozvinenoyi nizh vvazhalosya a v drugij polovini stolittya avtoritetom koristuvalasya kniga V yacheslava Ivanova i Volodimira Toporova Issledovaniya v oblasti slavyanskih drevnostej 1974 Insha kategoriya dzherelo suchasnogo obrazu Peruna mistifikaciyi ta chislenni populyarni broshuri j publikaciyi v gazetah i zhurnalah yaki zavishili rol Peruna v davnih viruvannyah do Volodimirovoyi reformi 88 Zobrazhennya Peruna zdebilshogo spirayutsya na taki jogo harakteristiki yak povelivannya gromom i bureyu Tomu vin neridko postaye v hudozhnih tvorah yak zapalnij norovlivij navit lihij vojovnichij bog bog vijni ta voyakiv 88 Rosijskij graf i poet drugoyi polovini HIH st Petro Buturlin u vidanij v 1896 roci posmertno zbirci sonetiv zobrazhaye Peruna yak mogutnogo boga sho vidviduye svoyu kohanu v suprovodi gromovici ta podibno do antichnih bogiv padaye na neyi doshem Sergij Gorodeckij rosijskij pismennik pochatku XX st u zbirkah Yar i Perun 1907 roku zobrazhuye Peruna yak mogutnogo boga sho panuye nad svitom U jogo zh virshi Zustrich Yarila z Perunom Yarilo postaye bogom zhittya vesil i sadiv a Perun bogom smerti bitv i cherepiv V inshih virshah Gorodeckogo lyudi blagayut v Peruna milosti pered pochatkom vijni bog gromu peremagaye Misyac i pitmu Rosijskij poet mifograf v yazen stalinskih taboriv Daniyil Andreyev u poemi Rankova oratoriya 1951 poryad z demiurgami geniyami bogami j angelami stavit Peruna yak mogutnogo boga daruvalnika molodosti j radosti vidvagi Velimir Hlyebnikov u virshi Perunu nagaduye comu bogovi pro te sho jogo idola kinuli v Dnipro sho bog stav bezsilij 88 U serbskij literaturi privertaye uvagu tvir Rastka Petrovicha Burlesk pana Peruna boga gromu 1921 de Perun z yavlyayetsya v yazichnickomu ta hristiyanskomu chasovih vidrizkah Rastko Petrovich zmalovuye Peruna v chasi jogo panuvannya yak suvorogo j zapalnogo volodarya Perun tut dbaye pro svoyi volodinnya ta gnivayetsya koli jogo diti porushuyut dani nim nastanovi sin propuskaye neprohanih gostej sestra vihodit zamizh proti jogo voli Potim u hristiyanski chasi Perun zmalovuyetsya znehtuvanim obrazhenim vin ganit Bogorodicyu ta svyatogo Petra Cikl poezij Litopis Perunovih nashadkiv 1976 pro rannyu istoriyu slov yan na Balkanah serbska poetesa Desanka Maksimovich rozpochinaye virshem Perun de lyudi radiyut sho Perun silnishij za nemiloserdnogo carya Serbskij poet Miodrag Pavlovich u virshi Vidhid Peruna zi zbirki Nova Skifiya 1979 rozmirkovuye sho Perun ne buv takim uzhe silnim yaksho v nogo perestali viriti ta provodit paralel mizh viroyu v yazichnickih bogiv i slipim shilyannyam pered komunistichnoyu vladoyu 88 Obraz Peruna prohodit kriz tvorchist ukrayinskogo poeta emigranta Oleksi Stefanovicha V jogo virshah Perun postaye zahisnikom voli ta chesti ideyi ukrayinskoyi derzhavnosti 89 Inshij ukrayinskij poet emigrant Volodimir Shayan vidav poemu Povstan Perune 1967 de zobraziv Peruna bogom nathnennikom licariv U baladi Shayana Slava Svyata 1965 knyaz Svyatoslav sluzhitime pislya smerti v Peruna razom z inshimi doblesnimi voyinami 90 V fentezijnomu chotiriknizhzhi Dari Kornij Zvorotni boki 2012 2016 Perun protistoyit Stribogu ta zahishaye svoyu kohanu na im ya Ptaha kotra pererodzhuyetsya v jogo dochci Dara Kornij zaprovadila do svogo chotiriknizhzhya takozh Perunicyu sho ye odnim z imen Ptahi kotra vtilyuye proobraz bogini materi 91 Perunu prisvyachena pisnya Perun Zlatorun gurtu Dub Buk z albomu Rus ponad use 92 U komiksah Marvel Perun vhodit do komandi supergeroyiv Verhovnih Rad Supreme Soviets zahisnikiv Radyanskogo Soyuzu Figuruye u ponad 40 a vipuskah 93 U videogri EVE Online isnuye vojovnicha kosmichna civilizaciya Triglavskij kolektiv do yakogo nalezhit klada plem ya Peruna 94 Nazvi na chest PerunaV OUN isnuvala boyivka sluzhbi bezpeki Perun sho diyala v Dublyanskomu rajoni 95 Takozh vidomo pro povstansku grupu Perun Povstanska grupa im Peruna 96 v Komarnivskomu rajoni 97 V radyanskih dokumentah zgaduyetsya ugrupuvannya UPA kilkistyu 500 osib sho diyalo v Stanislavskij oblasti teper Ivano Frankivska kerivnik yakogo mav psevdo Perun 98 Pershe v nezalezhnij Ukrayini komercijne vidavnictvo zasnovane v 1991 roci otrimalo nazvu Perun 99 Na chest cogo boga nazvano ukrayinskij muzichnij gurt Sokira Peruna 100 Na jogo chest nazvano takozh polskij PZRK Piorun 101 Primitki Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya per z polsk Sergiya Girika Kiyiv TOV Vidavnictvo Klio s 80 a b v g Gordienko Mitrofanova I V Aksenov V S 2003 Yazychestvo vostochnyh slavyan VIII H vv n e Kiev Millennium s 31 Vortman D Ya Perun Arhivovano 1 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 160 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 a b Kultova osoblivist yak osnova konfesijnoyi diferenciaciyi Akademichne religiyeznavstvo Pidruchnik Za nauk red prof A Kolodnogo Kiyiv Svit Znan 2000 S 272 862 s ISBN 966 7742 06 7 a b v Perun nedostupne posilannya Ukrayinska religiyeznavcha enciklopediya A Kolodnij ta in Kiyiv Institut filosofiyi NAN Ukrayini 2015 a b v g d e zh i k Ivanov V V Toporov V N 1995 Perun Slavyanskaya mifologiya enciklopedicheskij slovar Ellis Lak s 305 306 a b Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 446 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 a b Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 244 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 a b Gilferding A 1874 Istoriya baltijskih slavyan s 83 a b v g d e Kovtun N M 2010 Spivvidnoshennya obrazu boga Peruna z arhetipom kulturnogo geroya v ukrayinskij duhovnij tradiciyi Istoriya Filosofiya Religiyeznavstvo 3 4 s 43 47 a b v g d Perun Perkun Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Yakubinskij Lev Petrovich 1953 Istoriya drevnerusskogo yazyka ros Gos uchebno pedagog izd vo s 339 ISBN 978 0 598 79083 5 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Beniuk Szymon Eisler Jerzy Elksne Ginta Kratka Lenka Kubiszyn Marta Laburda Lis Malgorzata Orhan Gozde Pleskot Patryk ta in 26 chervnya 2020 Wroclawski Rocznik Historii Mowionej Tom IX pol Osrodek Pamiec i Przyszlosc s 250 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 rekomenduyetsya displayauthors dovidka Zarys dziejow religii Jozef Keller Jozef Bielawski Wyd 6 Warszawa Wydawnictwo ISKRY 1988 S 263 814 2 s 72 s ISBN 8 32 071069 3 Ivanov Vyach Vs K etimologii baltijskogo i slavyanskogo nazvanij boga groma Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Voprosy slavyanskogo yazykoznaniya Vyp 3 M Izd vo AN SSSR 1958 S 101 111 Gamkrelidze T V Ivanov Vyach Vs Indoevropejskij yazyk i indoevropejcy Tbilisi Izd vo TGU 1984 T II S 792 793 798 Nikolaev S L Strahov A B K nazvaniyu boga gromoverzhca v indoevropejskih yazykah Arhivovano 25 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Balto slavyanskie issledovaniya 1985 M Nauka 1987 Mify narodov mira Enciklopediya v 2 h t T 1 Pod red S Tokareva Moskva Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 2000 s 301 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 59 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 92 93 Ivanok V V Toporov V N 1995 Yarila Slavyanskaya mifologiya Enciklopedicheskij slovar Ellis Lak s 397 399 Afanasev A 1995 Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu v 3 h t 1 Moskva Sovremennyj pisatel s 48 a b Vortman D Ya Perun Enciklopediya itsoriyi Ukrayini resource history org ua Arhiv originalu za 29 serpnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2021 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 97 a b v Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 93 94 Grom Slavyanskaya mifologiya Enciklopedicheskij slovar Nauchnye redak tory V Ya Petruhin T A Agapkina L N Vinogradova S M Tolstaya Moskva Ellis Lak 1995 s 151 a b Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 95 96 Ivanov V Toporov V 1974 Issledovaniya v oblasti slavyanskih drevnostej Leksicheskie i frazeologicheskie voprosy rekonstrukcii tekstov Moskva Nauka s 158 Uzhchenko V 1988 Narodzhennya i zhittya frazeologizmu Kiyiv Radyanska shkola s 118 Geroyichnij epos ukrayinskogo narodu Uporyad ta primitki O Talanchuk F Kislogo Kiyiv Libid 1993 s 328 Uzhchenko V Uzhchenko D 1998 Frazeologichnij slovnik ukrayinskoyi movi Kiyiv Osvita s 143 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 54 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 a b Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 254 255 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Sedov V V Vostochnye slavyane v VI XIII vv ros Ripol Klassik s 266 ISBN 978 5 458 40609 3 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 80 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 90 a b Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 97 98 Arnaudov M P 1934 Ocherki po blgarskiya folklor s 567 Kapauuh V S 1867 Zhivot i obichaji naroda srpskoga Bech s 61 Arnaudov M P 1971 1972 Studim vrhu blgarskie obredi i legendi 1 Sofiya s 175 Kapauuh B C 1867 Zhivot i obichaji naroda srpskoga Bech s 61 62 Ardaunov M 1934 Ocherki po blgarskiya folklor s 567 a b Ilya Slavyanskaya mifologiya Enciklopedicheskij slovar Nauchnye redak tory V Ya Petruhin T A Agapkina L N Vinogradova S M Tolstaya Moskva Ellis Lak 1995 s 204 206 Mackiv P 2017 Davni viruvannya ukrayinciv lingvokulturologichnij aspekt Ridne slovo v etnokulturnomu vimiri Drogobich Drogobickij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Ivana Frank s 169 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 187 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Korepanova V O 2017 Panteon vostochnyh slavyan ot yazychestva k hristianstvu Voprosy istorii arheologii politicheskih nauk i regionovedeniya sbornik materialov XIII Vseros nauch konf studentov magistrantov aspirantov i mol uchenyh Tomsk Izdatelstvo Tomskogo universiteta s 340 a b v g d Kurbatov G L Frolov E D Froyanov I Ya Hristianstvo ros Ripol Klassik s 194 ISBN 978 5 458 35985 6 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Afanasev A N 1865 1869 Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu V 3 h t 3 Moskva Soldatenkov s 11 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 29 lipnya 2021 Procitovano 29 lipnya 2021 V Markov A 14 bereznya 2013 Iz istorii russkogo bylevogo eposa ros Directmedia s 74 ISBN 978 5 4460 6508 0 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Sedov V V 1953 Drevnerusskoe yazycheskoe svyatilishe v Peryni Kratkie soobsheniya Instituta istorii materialnoj kultury 50 s 92 103 Klejn Lev Samuilovich 2004 Voskreshenie Peruna k rekonstrukcii vostochnoslavyanskogo yazychestva ros Evraziya s 10 ISBN 978 5 8071 0153 2 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 DERZhAVNE PIDPRIYeMSTVO KANIVSKE LISOVE GOSPODARSTVO Cherkaske oblasne upravlinnya lisovogo ta mislivskogo gospodarstva ukr Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Nasha Znam yanshina Gajdamacka sich u seli Cibuleve www nashaznam kr ua Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Dobricya O P 1992 Knyazi Chernigivski ukr Desna s 14 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Krappe A N 1937 La chute du paganisme a Kiev 17 s 210 a b Polnoe Sobranie Russkih Letopisej PSRL 40 Gustynskaya letopis GIPP Iskusstvo Rossii 2003 s 45 46 Gordienko Mitrofanova I V Aksenov V S 2003 Yazychestvo vostochnyh slavyan III H vv n e Kiev Millennium s 24 25 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 421 422 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 443 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Ustinova Irina 2 lipnya 2021 Gosudarstvo i cerkov v Rossii v X nachale XX vekov 2 e izd per i dop Uchebnoe posobie dlya akademicheskogo bakalavriata ros Litres s 299 ISBN 978 5 04 129882 1 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 250 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 a b v g Ustinova Irina 2 lipnya 2021 Gosudarstvo i cerkov v Rossii v X nachale XX vekov 2 e izd per i dop Uchebnoe posobie dlya akademicheskogo bakalavriata ros Litres s 56 57 ISBN 978 5 04 129882 1 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 235 236 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Gordienko M itrofanova I V Aksenov V S 2003 Yazychestvo vostochnyh slavyan VIII H vv n e Kiev Millennium s 87 88 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 141 265 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 254 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 38 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Dishkant Taras 2000 De shukati misto Fulli i fullskij narod Den Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 07 2021 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 559 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Yarushevich A V 2013 Revnitel pravoslaviya knyaz Konstantin Ivanovich Ostrozhskij 1461 1530 i pravoslavnaya Litovskaya Rus v ego vremya ros Ripol Klassik s 27 ISBN 978 5 458 06078 3 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Gajda A 2007 Swieta i obrzedy Rodzimej Wiary Panstwo i Spoleczenstwo 2 s 78 Korepanova V O 2017 Panteon vostochnyh slavyan ot yazychestva k hristianstvu Voprosy istorii arheologii politicheskih nauk i regionovedeniya sbornik materialov XIII Vseros nauch konf studentov magistrantov aspirantov i mol uchenyh Tomsk Izdatelstvo Tomskogo universiteta s 339 343 Afanasev A 1995 Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu v 3 h t 1 Moskva Sovremennyj pisatel s 172 Dumezil G 1974 Heur et Malheur Id Mitra Varuna Brown N Prelude to the Indra Vrtra Battle Rig Veda 10 124 2 s 57 61 Ivanov V Toporov V 1970 Le mythe indo europeen du dieu de l orage poursuivant le serpent reconstruction du schema Echanges et communications melanges offerts a Claude Levi Strauss a l occasion de soneme anniversaire Ed J Pouillon P Maranda The Hague s 1180 1206 Strom A V 1975 Germanische Religion Strom A V Biezais H Germanische und Baltische Religion Stuttgart s 136 Kvashnin Samarin N 1872 Ocherk slavyanskoj mifologii Beseda 4 s 221 Prokopij Kesarijskij pro derzhavu kulturu viruvannya zvichayi ta pobut shidnih slov yan VI st n e Istoriya Ukrayini Hrestomatiya Uporyad V M Litvin Vidp red V A Smolij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2013 C 33 34 1056 s ISBN 978 966 00 1312 4 Hozhdenie Bogorodicy po mukam Pamyatniki literatury Drevnej Rusi HII vek Moskva Hudozhestvennaya literatura 1980 s 169 Galkovskij N 1913 Borba hristianstva s ostatkami yazychestva v Drevnej Rusi 2 s 52 52 Novoselcev A P 2000 Vostochnye istochniki o vostochnyh slavyanah i Rusi VI IX vv Drevnejshie gosudarstva Vostochnoj Evropy Moskva s 294 297 Mikhaĭlov Nikolaĭ 1993 Mitologia slava studi sulla mitologia dei popoli slavi antologia ros CLU s 30 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Litopis ruskij Kiyiv 1989 s 19 ISBN 5 308 00052 2 OCLC 26258555 Litopis ruskij Kyiv 1989 s 30 ISBN 5 308 00052 2 OCLC 26258555 Litopis ruskij Kiyiv 1989 s 47 48 ISBN 5 308 00052 2 OCLC 26258555 Polnoe Sobranie Russkih Letopisej PSRL 40 Gustynskaya letopis GIPP Iskusstvo Rossii 2003 s 44 45 a b v g Ajdadich Dezhan 2011 Demoni i bogi v slov yanskih literaturah Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka s 5 18 Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Polyuhovich Tetyana 2001 Obraz Hrista u tvorchosti Oleksi Stefanovicha Hristiyanstvo na mezhi tisyacholit Materiali Mizhnarodnoyi molodizhnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 15 16 03 2001 r ukr VNZ Nacionalna akademiya upravlinnya s 416 Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Dronyuk Andriyana 2012 Ideya svyashennogo geroyizmu ta licarstva u filosofsko religijnih ta zhittyevih poshukah Volodimira Shayana Istoriya religij v Ukrayini 22 kniga II Vidavnichij viddil Lvivskogo muzeyu istoriyi religiyi Logos s 112 126 Prosalova Vira Hryhorenko Olga 2018 Opoziciya Perun Stribog u hudozhnij viziyi Dari Kornij Aktualni problemi ukrayinskoyi literaturi i folkloru ukr 26 s 117 132 ISSN 2308 1902 doi 10 31558 2308 1902 2018 26 10 Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Dub Buk Rus Ponad Use Discogs ros Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Perun Character Comic Vine angl Arhiv originalu za 2 serpnya 2021 Procitovano 2 serpnya 2021 Compilation The Lore of the Triglavian Collective EVE Online Forums angl 28 listopada 2018 Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Andreev Aleksandr 18 travnya 2021 Stepan Bandera lider OUN UPA v dokumentah i materialah ros Litres ISBN 978 5 457 08962 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Potichnyj Peter J 1980 Ukrayinska golovna vizvolna rada dokumenti oficijni publikaciyi materiali ukr Vyd vo Litopys UPA s 308 ISBN 978 0 920092 13 2 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Vidannya Golovnogo Komanduvannya UPA ukr Vyd vo Litopys UPA 1995 s 189 ISBN 978 5 7702 0832 0 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 V Korovin V 28 serpnya 2013 Organy gosudarstvennoj bezopasnosti SSSR v Velikoj Otechestvennoj vojne Tom V Kniga 2 Granicy SSSR vosstanovleny 1 iyulya 31 dekabrya 1944 g ros Directmedia ISBN 978 5 9950 0023 5 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Vidavnictvo Perun pro nas Perun Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 24 07 2021 SOKIRA PERUNA Golovna Novini sokyraperuna com Arhiv originalu za 24 lipnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Use sho vam potribno znati pro PZRK Perun onovlenogo boga Gromu dlya ZSU vid Polshi armyinform com ua ukr Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 7 bereznya 2022 PosilannyaVortman D Ya Perun Arhivovano 1 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 160 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Perun Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Perun Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1344 1000 ekz Perun V M Gnatyuk Naris ukrayinskoyi mifologiyi Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 2000 S 59 66 Yazichnickih bogiv simvolika Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 896 912 s ISBN 978 966 2464 48 1 Perun Arhivovano 20 zhovtnya 2004 u Wayback Machine Mifologicheskij slovar ros Ivanov V V Toporov V N Issledovaniya v oblasti slavyanskih drevnostej M Nauka 1974 Arhivovano 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros nbsp Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Perun amp oldid 40088330