www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рідновірство Нейтральність цієї статті під сумнівом Будь ласка ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості в

Рідновірство

Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (листопад 2018)

Рідновірство, рідна віра, рідновір'я — сучасний релігійний напрямок, який базується на сучасній неоязичницькій літературі. Своєю метою проголошує «відродження рідної слов'янської віри» (звідки назва «рідновір'я»). Для всіх течій слов'янського неоязичництва притаманна ідея відродження праслов'янських вірувань (ідолопоклонства), які прихильники «рідновірства» вважають єдино автентичними для слов'янина.

Ідол Перуна, Київ
Ідол Перуна, Тернопільська обл.

Книжкові джерела «традиційного рідновір'я» Редагувати

Усі «книжкові джерела традиційного рідновір'я» можна поділити на групи:
1) Класичні джерела зі слов'янського (передовсім «Київо-Руського») язичництва:

  • Афанасьєв О. М. Поэтическія воззренія славянъ на природу. Тома 1—3. М., 1865—1869 гг.;
  • Срезневський І. І. Словарь Древнерусскаго Языка (въ 6-ти томахъ). М., 1989;
  • Гальковський Н. М. Борьба христіанства с остатками язычества въ древней Руси. Въ двух томахъ: том первый — 1916 годъ, томъ второй — 1913;
  • Анічков Є. В. Язычество и Древняя Русь. Спб., 1914;
  • Зеленін Д. К. Очерки русской миѳологіи. Петроградъ. 1916.
  • Праці Стрийковского, Нідерле тощо;
  • Митрополит Іларіон (Огієнко). Дохристиянські вірування українського народу. Історико-релігійна монографія (1965);
  • праці академіка Бориса Рибакова : «Язычество стародавних славян»(рос.) (1981), «Язычество древней Руси»(рос.) (1987).
  • праці професора Лозко Галини Сергіївни: «Українське язичництво» (1994), «Українське народознавство» (К., Зодіак-ЕКО, 1995. — 368 с.; Друге доповнене вид.: К., АртЕК, 2004.- 470 с.; третє вид. — Харків, 2005; четверте вид. — Харків, 2010), «Волховник. Правослов» (Серія: «Пам'ятки релігійної думки України-Русі». — К., «Сварог», 2001. — 144 с.), «Іменослов: імена слов'янські, історичні та міфологічні» (К., Редакція часопису «Сварог», 1998. — 176 с.), Велесова Книга. Волховник / Переклад, дослідження, оригінальні тексти та словник на 8500 слів. (К., «Такі справи», 2002.- 368 с.; друге видання: Вінниця, «Континент-Прим», 2004. — 500 ст.; третє вид. — 2006, четверте — 2007), «Коло Свароже. Відроджені традиції» (Вид. «Український письменник». — К., 2004. — 222 с.), «Пробуджена Енея. Європейський етнорелігійний ренесанс» (Харків: Див, 2006. — 468 с.), «Дерево Життя: Українська міфологія» (для середнього шкільного віку. — К., 2009. — 48 с.).

2) У 1960—1980 роки масовими тиражами вийшли якісні російські переклади збережених священних політеїстичних текстів й епосу індоєвропейських народів з докладними коментарями. Недолік письмових першоджерел про «споконвічну слов'янську культуру» реконструктори прагнули компенсувати підвищеним інтересом до античної та ведичної традиціям, Едди, вірувань давніх народів (навіть не індоєвропейських). В 1960—1980 було перевидано «Повне зібрання російських літописів». Відомий широко схожістю картини сотворення Світу із українською фінський епос «Калевала».

3) Потужний вплив на розвиток неоязичництва справила публікація Велесової Книги в Україні (журнал Дніпро, квітень 1991) та в Росії (1992).

4) З часом Велесова книга втратила своє значення і увага неоязичників переключається вже на напрацювання сучасних жерців дослідників та практиків. Відомим авторитетом користуються книги Михайла Спєранського (Волхв Велимир), Єрмакова та Гаврилова (всі належать до КЯТ — РФ). Популярні праці священнослужителів і інших течій язичництва Доброслава, Казакова (ССО СРВ — РФ) та ін.

5) Але головним джерелом з якого черпають думки дослідники є описи мандрівників очевидців. Серед найвідоміших:

6) Власне самі християнські літописи, з яких дізнаємося описи язичницьких культів та діяння волхвів давнини здебільшого в негативній інтерпретації. Це літописи: Руський, Лаврентївський, Іпат'євський. Літописи Радзивілівський та Повість Нестора Літописця серед професійних жерців язичництва підлягається сумніву через багато недостовірностей при порівнянні мініатюр та текстів із літописами сусідів.

Божества слов'янського неоязичництва Редагувати

Згідно з вказаними вище джерелами, Богами слов'янських неоязичників є : Дажбог, Перун, Пеперуда, Сварог, Велес, Триглав, Троян, Чорнобог, Мокоша, Чорновит, Ситіврат, Прове, Поренут, Позвізд, Ярило, Яроит, Хорс, Мати Земля, Жива, Святовид, Стрибог та інші слов'янські Боги, які мисляться як «нерозривна група Богів, що об'єднані в Сварозі-небі».

В той самий час громади, які відкидають Велесову Книгу, відкидають і деяких богів звідти: Матір Славу, Коляду, Числобога, Праву, Семаргла, Купайла. Кожна по своєму намагається це пояснити. Наприклад є думка, що Коляда, Купайла та Коструба — назви священних вогнищ та свят, але не назви богів. Назву Семаргл пояснюють, як Напівбог Ярило, Семя Ярила і інше. Числобогу не довіряють через компрометацію його образу в начебто підробленій колекції Прилвицьких ідолів ювеліра Якова Шпонхольца. І таких особливостей безліч, так як робота по впорядкуванню пантеону триває.

Громади неоязичників Редагувати

Неоязичництво розповсюджене передовсім в Україні, а також в низці слов'янських країн: Польща, Словаччина, Чехія; також в США та Канаді, де компактно проживають українці та інші слов'яни.

Загалом в Україні — діє близько сотні громад неоязичників (порахувати їх важко у зв'язку з плинністю).

Напрямки неоязичництва Редагувати

В слов'янському неоязичництві є основні напрямки:
1. «Православне рідновір'я», яке базується на творах В. Шаяна;— члени ПР використовують автентичні українські співи і стилізовані під давнину молитви, мають свої священні книги — Велесову Книгу як «Волховника»; «Православ»; обрядовий календар «Коло Свароже». Цей напрямок продовжує традицію громади «Рідна віра», яка започаткована у 1946 р. професором В. Шаяном. Цей напрямок є наймасовішим в українському неоязичництві.

2. «Неорелігія на базі рідновір'я», яка «модернізує традиційні міфи — релігію слов'ян» :

  • РУН-віра, найбільш потужня течія серед «течій, які дещо модернізують традиційне рідновірство». Теж ґрунтується на «класичних джерелах з українського язичництва» та на Влес-Книзі, але з деякими змінами; найбільша зміна: піднесенням ролі Дажбога до ролі «єдиного бога»; до монотеїзму Дажбога.

3. Неправославне Традиційне неоязичництво

  • «Великий Вогонь» (або «Вчення „огніщан“») — відрізняється від інших напрямків неоязичництва своєрідним нетеїстичним світоглядом, який базується на т. з. «слов'яно-балтійській духовній традиції». Вчення «Великого Вогню» формувалось в Україні — налагоджені тісні контакти з литовським рухом «Ромува», латвійським рухом «Дієвтурі», «Кругом Язичницької Традиції» (КЯТ) з Росії. Вплив творів Силенка і Шаяна на відродження «рідної віри» послідовники «Великого Вогню» вважають негативними. У вченні відсутні поняття «Право», «Наво», «Яво».
  • «КРУК» молода, ще не зареєстрована, течія. Вчення «КРУК» базується на вивченні історичних джерел та етнографії. Повністю відкидає Велесову Книгу та фальсифікації XIX століття епохи романтизму, фальсифікації кінця ХХ століття, такі як вчення інгліїзму та альтернативна історія. Повністю відкидається вчення так званого ведизму, як і будь-які спроби поріднити слов'янську традицію з Індуїзмом. Повністю відкидається скандинавізм. Натомість, послідовники «КРУК» вивчають шаманські культи та використовують деякі шаманські практики. Пробують налагодити контакти з Слов'янами Західної Європи, а саме з Сербами, Хорватами, Словенами, Поляками тощо. Погляди на інші течії подібні до поглядів «Великого Вогню».

Науково-критичний погляд на слов'янське неоязичництво Редагувати

Головній критиці піддається священна книга багатьох слов'янських неоязичників — Велесова Книга, літературний фальсифікат, створений в XIX або більш імовірно XX столітті, який імітує праслов'янську мову та містить опис історії, міфології та релігії слов'янських племен «русів».

Наукова спільнота спеціалістів у галузі слов'янської філології та історії вважає Велесову книгу безумовною пізньою підробкою, а мову тексту — вигаданою дилетантами. Підробленість доводиться аналізом мови, якою вона написана, безліччю історичних анахронізмів, великою кількістю суперечностей у розповідях про історію знахідки та обставинами її публікації. Проте, існують окремі науковці та численні ентузіасти, які відмовляються брати до уваги численні факти та відстоюють її істинне давньослов'янське походження.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Соболев, Н. (2002). "Влесова книга" в свете историографии фальсификаций и издательской практики XX в (Російською). МГУП. 
  2. Данилевский, И. (2005). Влесова книга» // Православная энциклопедия. (Російською). Церковно-научный центр «Православная энциклопедия». ISBN 5-89572-015-3. 
  3. Зализняк, А. (2009). О профессиональной и любительской лингвистике (Російською). «Наука и жизнь». 
  4. Жуковская, Л. (1960). Поддельная докириллическая рукопись // Вопросы языкознания (Російською). с. 142—144. 
  5. Сергій Гірік. Наук-поп як зброя проти псевдонауки. Історична правда, 3 травня 2012
  6. Григорій Грабович. Слідами національних містифікацій. Критика, червень 2001
  7. Зализняк А. А. О «Велесовой книге» // Фальсификация исторических источников и конструирование этнократических мифов.— М., 2011. С. 101—113[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  8. Андрей Зализняк. О Велесовой книге. «Наука и жизнь», № 2, 2009
  9. Лев Клейн. Воскрешение Перуна. — СПб, 2004.
  10. Дмитрий Сичинава. 10 причин, почему «Велесова книга» не может быть подлинной. Курс № 2 Исторические подделки и подлинники. Arzamas.ru, 2015(рос.)
  11. Юрій Шилов. Істина «Велесової книги».
  12. Яценко Б. І. Про Велесову Книгу.
  13. Ю. К. Бегунов. Чтобы свеча не угасла… В защиту «Книги Велеса» [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  14. Тюняев А. А., Правда о Велесовой книге. // Заключение на статью — «Буганов В. И., Жуковская Л. П., академик Рыбаков Б. А., Мнимая „древнейшая летопись“, „Вопросы истории“, 1977, № 6, стр. 202—205», «ХайВей», Украина, 30 июля 2007 г. [ 2022-04-14 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела та література Редагувати

  • Докаш В. І., Лешан В. Ю. Загальне релігієзнавство: Навчальний посібник. — Чернівці, 2005.
  • Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство: Навчальний посібник. — Київ, 2004.
  • Лубський В. І., Лубська М. В. Історія релігій: Підручник. — Київ, 2004.
  • Митрохин Л. Религии «Нового века». — Москва, 1985.
  • Нові релігійні течії та організації в Україні/ Упорядник Л.Филипович. — Київ, 1997.
  • Черній А. М. Релігієзнавство: Посібник. — Київ, 2003.
  • Войновський П. Моє найвище щастя. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 1999. — С. 160—165.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рідновірство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki listopad 2018 Ridnovirstvo ridna vira ridnovir ya suchasnij religijnij napryamok yakij bazuyetsya na suchasnij neoyazichnickij literaturi Svoyeyu metoyu progoloshuye vidrodzhennya ridnoyi slov yanskoyi viri zvidki nazva ridnovir ya Dlya vsih techij slov yanskogo neoyazichnictva pritamanna ideya vidrodzhennya praslov yanskih viruvan idolopoklonstva yaki prihilniki ridnovirstva vvazhayut yedino avtentichnimi dlya slov yanina Idol Peruna KiyivIdol Peruna Ternopilska obl Zmist 1 Knizhkovi dzherela tradicijnogo ridnovir ya 2 Bozhestva slov yanskogo neoyazichnictva 3 Gromadi neoyazichnikiv 3 1 Napryamki neoyazichnictva 4 Naukovo kritichnij poglyad na slov yanske neoyazichnictvo 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaKnizhkovi dzherela tradicijnogo ridnovir ya RedaguvatiUsi knizhkovi dzherela tradicijnogo ridnovir ya mozhna podiliti na grupi 1 Klasichni dzherela zi slov yanskogo peredovsim Kiyivo Ruskogo yazichnictva Afanasyev O M Poeticheskiya vozzreniya slavyan na prirodu Toma 1 3 M 1865 1869 gg Sreznevskij I I Slovar Drevnerusskago Yazyka v 6 ti tomah M 1989 Galkovskij N M Borba hristianstva s ostatkami yazychestva v drevnej Rusi V dvuh tomah tom pervyj 1916 god tom vtoroj 1913 Anichkov Ye V Yazychestvo i Drevnyaya Rus Spb 1914 Zelenin D K Ocherki russkoj miѳologii Petrograd 1916 Praci Strijkovskogo Niderle tosho Mitropolit Ilarion Ogiyenko Dohristiyanski viruvannya ukrayinskogo narodu Istoriko religijna monografiya 1965 praci akademika Borisa Ribakova Yazychestvo starodavnih slavyan ros 1981 Yazychestvo drevnej Rusi ros 1987 praci profesora Lozko Galini Sergiyivni Ukrayinske yazichnictvo 1994 Ukrayinske narodoznavstvo K Zodiak EKO 1995 368 s Druge dopovnene vid K ArtEK 2004 470 s tretye vid Harkiv 2005 chetverte vid Harkiv 2010 Volhovnik Pravoslov Seriya Pam yatki religijnoyi dumki Ukrayini Rusi K Svarog 2001 144 s Imenoslov imena slov yanski istorichni ta mifologichni K Redakciya chasopisu Svarog 1998 176 s Velesova Kniga Volhovnik Pereklad doslidzhennya originalni teksti ta slovnik na 8500 sliv K Taki spravi 2002 368 s druge vidannya Vinnicya Kontinent Prim 2004 500 st tretye vid 2006 chetverte 2007 Kolo Svarozhe Vidrodzheni tradiciyi Vid Ukrayinskij pismennik K 2004 222 s Probudzhena Eneya Yevropejskij etnoreligijnij renesans Harkiv Div 2006 468 s Derevo Zhittya Ukrayinska mifologiya dlya serednogo shkilnogo viku K 2009 48 s 2 U 1960 1980 roki masovimi tirazhami vijshli yakisni rosijski perekladi zberezhenih svyashennih politeyistichnih tekstiv j eposu indoyevropejskih narodiv z dokladnimi komentaryami Nedolik pismovih pershodzherel pro spokonvichnu slov yansku kulturu rekonstruktori pragnuli kompensuvati pidvishenim interesom do antichnoyi ta vedichnoyi tradiciyam Eddi viruvan davnih narodiv navit ne indoyevropejskih V 1960 1980 bulo perevidano Povne zibrannya rosijskih litopisiv Vidomij shiroko shozhistyu kartini sotvorennya Svitu iz ukrayinskoyu finskij epos Kalevala 3 Potuzhnij vpliv na rozvitok neoyazichnictva spravila publikaciya Velesovoyi Knigi v Ukrayini zhurnal Dnipro kviten 1991 ta v Rosiyi 1992 4 Z chasom Velesova kniga vtratila svoye znachennya i uvaga neoyazichnikiv pereklyuchayetsya vzhe na napracyuvannya suchasnih zherciv doslidnikiv ta praktikiv Vidomim avtoritetom koristuyutsya knigi Mihajla Spyeranskogo Volhv Velimir Yermakova ta Gavrilova vsi nalezhat do KYaT RF Populyarni praci svyashennosluzhiteliv i inshih techij yazichnictva Dobroslava Kazakova SSO SRV RF ta in 5 Ale golovnim dzherelom z yakogo cherpayut dumki doslidniki ye opisi mandrivnikiv ochevidciv Sered najvidomishih Gerodot iz Galikarnasu Skifiya Pereklad iz nimeckoyi Kostrubi Sakson Gramatik Diyannya Daniv Galmond Slov yanski hroniki Ibn Fadlan Hodinnya na Volgu Al Masudi Zoloti Luki Gerbershtejn Zapisi pro Moskoviyu pam yatka Slovo o polku Igorevim6 Vlasne sami hristiyanski litopisi z yakih diznayemosya opisi yazichnickih kultiv ta diyannya volhviv davnini zdebilshogo v negativnij interpretaciyi Ce litopisi Ruskij Lavrentyivskij Ipat yevskij Litopisi Radzivilivskij ta Povist Nestora Litopiscya sered profesijnih zherciv yazichnictva pidlyagayetsya sumnivu cherez bagato nedostovirnostej pri porivnyanni miniatyur ta tekstiv iz litopisami susidiv Bozhestva slov yanskogo neoyazichnictva RedaguvatiZgidno z vkazanimi vishe dzherelami Bogami slov yanskih neoyazichnikiv ye Dazhbog Perun Peperuda Svarog Veles Triglav Troyan Chornobog Mokosha Chornovit Sitivrat Prove Porenut Pozvizd Yarilo Yaroit Hors Mati Zemlya Zhiva Svyatovid Stribog ta inshi slov yanski Bogi yaki mislyatsya yak nerozrivna grupa Bogiv sho ob yednani v Svarozi nebi V toj samij chas gromadi yaki vidkidayut Velesovu Knigu vidkidayut i deyakih bogiv zvidti Matir Slavu Kolyadu Chisloboga Pravu Semargla Kupajla Kozhna po svoyemu namagayetsya ce poyasniti Napriklad ye dumka sho Kolyada Kupajla ta Kostruba nazvi svyashennih vognish ta svyat ale ne nazvi bogiv Nazvu Semargl poyasnyuyut yak Napivbog Yarilo Semya Yarila i inshe Chislobogu ne doviryayut cherez komprometaciyu jogo obrazu v nachebto pidroblenij kolekciyi Prilvickih idoliv yuvelira Yakova Shponholca I takih osoblivostej bezlich tak yak robota po vporyadkuvannyu panteonu trivaye Gromadi neoyazichnikiv RedaguvatiNeoyazichnictvo rozpovsyudzhene peredovsim v Ukrayini a takozh v nizci slov yanskih krayin Polsha Slovachchina Chehiya takozh v SShA ta Kanadi de kompaktno prozhivayut ukrayinci ta inshi slov yani Zagalom v Ukrayini diye blizko sotni gromad neoyazichnikiv porahuvati yih vazhko u zv yazku z plinnistyu Napryamki neoyazichnictva Redaguvati V slov yanskomu neoyazichnictvi ye osnovni napryamki 1 Pravoslavne ridnovir ya yake bazuyetsya na tvorah V Shayana chleni PR vikoristovuyut avtentichni ukrayinski spivi i stilizovani pid davninu molitvi mayut svoyi svyashenni knigi Velesovu Knigu yak Volhovnika Pravoslav obryadovij kalendar Kolo Svarozhe Cej napryamok prodovzhuye tradiciyu gromadi Ridna vira yaka zapochatkovana u 1946 r profesorom V Shayanom Cej napryamok ye najmasovishim v ukrayinskomu neoyazichnictvi 2 Neoreligiya na bazi ridnovir ya yaka modernizuye tradicijni mifi religiyu slov yan RUN vira najbilsh potuzhnya techiya sered techij yaki desho modernizuyut tradicijne ridnovirstvo Tezh gruntuyetsya na klasichnih dzherelah z ukrayinskogo yazichnictva ta na Vles Knizi ale z deyakimi zminami najbilsha zmina pidnesennyam roli Dazhboga do roli yedinogo boga do monoteyizmu Dazhboga 3 Nepravoslavne Tradicijne neoyazichnictvo Velikij Vogon abo Vchennya ognishan vidriznyayetsya vid inshih napryamkiv neoyazichnictva svoyeridnim neteyistichnim svitoglyadom yakij bazuyetsya na t z slov yano baltijskij duhovnij tradiciyi Vchennya Velikogo Vognyu formuvalos v Ukrayini nalagodzheni tisni kontakti z litovskim ruhom Romuva latvijskim ruhom Diyevturi Krugom Yazichnickoyi Tradiciyi KYaT z Rosiyi Vpliv tvoriv Silenka i Shayana na vidrodzhennya ridnoyi viri poslidovniki Velikogo Vognyu vvazhayut negativnimi U vchenni vidsutni ponyattya Pravo Navo Yavo KRUK moloda she ne zareyestrovana techiya Vchennya KRUK bazuyetsya na vivchenni istorichnih dzherel ta etnografiyi Povnistyu vidkidaye Velesovu Knigu ta falsifikaciyi XIX stolittya epohi romantizmu falsifikaciyi kincya HH stolittya taki yak vchennya ingliyizmu ta alternativna istoriya Povnistyu vidkidayetsya vchennya tak zvanogo vedizmu yak i bud yaki sprobi poridniti slov yansku tradiciyu z Induyizmom Povnistyu vidkidayetsya skandinavizm Natomist poslidovniki KRUK vivchayut shamanski kulti ta vikoristovuyut deyaki shamanski praktiki Probuyut nalagoditi kontakti z Slov yanami Zahidnoyi Yevropi a same z Serbami Horvatami Slovenami Polyakami tosho Poglyadi na inshi techiyi podibni do poglyadiv Velikogo Vognyu Naukovo kritichnij poglyad na slov yanske neoyazichnictvo RedaguvatiGolovnij kritici piddayetsya svyashenna kniga bagatoh slov yanskih neoyazichnikiv Velesova Kniga literaturnij falsifikat 1 2 3 4 stvorenij v XIX abo bilsh imovirno XX stolitti yakij imituye praslov yansku movu ta mistit opis istoriyi mifologiyi ta religiyi slov yanskih plemen rusiv Naukova spilnota specialistiv u galuzi slov yanskoyi filologiyi ta istoriyi vvazhaye Velesovu knigu bezumovnoyu piznoyu pidrobkoyu a movu tekstu vigadanoyu diletantami 5 6 7 8 9 10 Pidroblenist dovoditsya analizom movi yakoyu vona napisana bezlichchyu istorichnih anahronizmiv velikoyu kilkistyu superechnostej u rozpovidyah pro istoriyu znahidki ta obstavinami yiyi publikaciyi Prote isnuyut okremi naukovci ta chislenni entuziasti yaki vidmovlyayutsya brati do uvagi chislenni fakti ta vidstoyuyut yiyi istinne davnoslov yanske pohodzhennya 11 12 13 14 Div takozh RedaguvatiSpisok suchasnih yazichnickih ruhiv Polska cerkva ridnoviriv Lesya Ukrayinka i neoyazichnickij svitoglyadPrimitki Redaguvati Sobolev N 2002 Vlesova kniga v svete istoriografii falsifikacij i izdatelskoj praktiki XX v Rosijskoyu MGUP Danilevskij I 2005 Vlesova kniga Pravoslavnaya enciklopediya Rosijskoyu Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya ISBN 5 89572 015 3 Zaliznyak A 2009 O professionalnoj i lyubitelskoj lingvistike Rosijskoyu Nauka i zhizn Zhukovskaya L 1960 Poddelnaya dokirillicheskaya rukopis Voprosy yazykoznaniya Rosijskoyu s 142 144 Sergij Girik Nauk pop yak zbroya proti psevdonauki Istorichna pravda 3 travnya 2012 Grigorij Grabovich Slidami nacionalnih mistifikacij Kritika cherven 2001 Zaliznyak A A O Velesovoj knige Falsifikaciya istoricheskih istochnikov i konstruirovanie etnokraticheskih mifov M 2011 S 101 113 nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Andrej Zaliznyak O Velesovoj knige Nauka i zhizn 2 2009 Lev Klejn Voskreshenie Peruna SPb 2004 Dmitrij Sichinava 10 prichin pochemu Velesova kniga ne mozhet byt podlinnoj Kurs 2 Istoricheskie poddelki i podlinniki Arzamas ru 2015 ros Yurij Shilov Istina Velesovoyi knigi Yacenko B I Pro Velesovu Knigu Yu K Begunov Chtoby svecha ne ugasla V zashitu Knigi Velesa Arhivovano 8 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Tyunyaev A A Pravda o Velesovoj knige Zaklyuchenie na statyu Buganov V I Zhukovskaya L P akademik Rybakov B A Mnimaya drevnejshaya letopis Voprosy istorii 1977 6 str 202 205 HajVej Ukraina 30 iyulya 2007 g Arhivovano 2022 04 14 u Wayback Machine ros Dzherela ta literatura RedaguvatiDokash V I Leshan V Yu Zagalne religiyeznavstvo Navchalnij posibnik Chernivci 2005 Kislyuk K V Kucher O M Religiyeznavstvo Navchalnij posibnik Kiyiv 2004 Lubskij V I Lubska M V Istoriya religij Pidruchnik Kiyiv 2004 Mitrohin L Religii Novogo veka Moskva 1985 Novi religijni techiyi ta organizaciyi v Ukrayini Uporyadnik L Filipovich Kiyiv 1997 Chernij A M Religiyeznavstvo Posibnik Kiyiv 2003 Vojnovskij P Moye najvishe shastya K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 1999 S 160 165 Posilannya RedaguvatiRidna Vira Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Volhovnik Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 200 Maga Vira audiokniga ukr Velesova audiokniga ukr sloven Kantata Povstan Perune ukr Ivan Franko Slovo pro pohid Igorya avdiokniga ukr VGORU Vseukrayinske Gromadske Ob yednannya Ridnoviriv Ukrayini Kritika ridnovirstva ta seriyi filmiv Igri Bogiv Igry Bogov ukrayinskogo rezhisera Sergiya Strizhaka Ruske Pravoslavne Kolo RPK Ridna Vira v Ukrayini Istoriko svitoglyadnij analiz Kiyivska gromada ukrayinskih ridnovirivVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ridnovirstvo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ridnovirstvo amp oldid 40160566