www.wikidata.uk-ua.nina.az

Велес У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ве лес Во лос Во лот дав рус ъ Волосъ один із головн

Велес

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Велес (значення).

Ве́лес, Во́лос, Во́лот (дав.-рус. Велесъ, Волосъ) — один із головних слов'янськик язичницьких богів. У слов'янській міфології бог-опікун багатства, зокрема худоби, покровитель торгівлі, музики, мистецтва, поезії, антагоніст Перуна, володар підземного світу. Культ Велеса був вираженіший у північних слов'ян. Цей бог не входив до пантеону Володимира на Старокиївській горі, натомість капище Велеса розміщувалося на Подолі біля торгової пристані Почайни. Після запровадження християнства Велеса замістив святий Власій (Уласій). Язичницький Велес опісля хрещення Русі також розглядався як прообраз Сатани, оскільки, за припущеннями деяких дослідників, поставав у подобі змія.

Велес
Велес-Триглав на Збруцькому ідолі
Міфологія слов'янська
Божество в слов'янська міфологія
Частина від білоруська міфологія
 Медіафайли у Вікісховищі

Етимологія Редагувати

Ім'я Велес (Велесъ або Волосъ богъ) виводиться з праслов'янських коренів *veles- або *vels- і зближується з лексемами *volstb і *voldyka (подібно з польським włość, włodyka, російським волость, владика; споріднені з ними також слова власний, володар). За іншою версією, його ім'я походить від індоєвропейського кореня *wel — «бачити». Володимир Топоров припускав, що ім'я Велес споріднене зі словом волость — власність, громадянське майно.

Імена Редагувати

Крім варіантів імені Велес і Волос відомі й інші назви цього бога. З іменем Велеса співзвучні назви казкових і билинних персонажів у різних слов'янських народів: велети, венети, вільці, великани. В давньоросійській (Новгородо-Псковській) «Голубиній книзі» XV — початку XVI ст. також згадуються імена Волот і Волотоман. Останнє, можливо, утворене для співзвуччя з іменем князя Володимира Великого. Слов'янський бог Триглав міг бути іншою місцевою назвою Велеса.

Образ і функції Редагувати

Велес на картині Андрія Шишкіна, 2014 р.

Сфери занять Велеса обширні, він згадується і покровителем багатств, і конкретно худоби, і володарем царства померлих, підземного світу, і богом-заступником пророків та захисником клятв. Усі ці риси дозволяють проводити паралель між Велесом і Плутоном як володарем всього, що міститься під землею, що приховано від людей. Водночас за опікунство земним достатком, купецтвом, торгівлею, покровительство домашньою худобою та хмарами («небесною худобою»), музикою та поезією він близький за функціями до римського Меркурія та грецького Гермеса. Вірогідно, Велес споріднений з індійським духом-охоронцем худоби Валою і богом Варуною — володарем вод, який також був богом-суддею. Олександр Вельтман виводив Велеса з семітських Ваала та Бела. Михайло Грушевський вбачав у Велесі близьку подібність із Дажбогом. З часом Перун, у міру успішних військових дій Русі проти Волзької Болгарії, розгрому хозарів і воєн на рівних з Візантією, ставав богом князя та його дружинників, а Велес — решти Русі.

У давньоруських джерелах Велес називався скотським богом та богом матеріального достатку (у старовину посідання худобою вважалося ознакою достатку, дав.-рус. скотъ означало і «худоба», і «багатство», «гроші»). При цьому часто ставився другим після Перуна. У «Слові о полку Ігоревім» поет-пророк Боян називається Велесовим внуком. Латиші духів померлих називали «велі», а бога смерті — Велс. Водночас царство тварин перебувало під опікою Велеса, або Велінаса, вправного ловця, покровителя худоби, який уміє перетворюватися на бика. У чехів сузір'я Плеяд вважалося дітьми Велеса: сім зірок — сім дітей (дав.-рус. Волосыни, укр. Волосожар, болг. Власците, серб. Влашићи, хорв. Vlašići). З народних казок, де святий Уласій повиступає покровителем звірів, можна робити висновок про те, що Велес керував і ними також.

За припущеннями В'ячеслава Іванова та Володимира Топорова, Велес, який постає в подобі змія, був противником Перуна. Міф про це лишився в казках, де змій, чорт, диявол, богатир Тугарин Змій, викрадає худобу чи дружину героя, який є Перуном під різними іменами. Потім викрадач послідовно ховається від Перуна в дереві, камені, людині, тваринах і врешті у воді. Перун руйнує всі сховки Велеса та врешті перемагає його, повертаючи вкрадене, в результаті чого на землю проливається дощ. Однак у західних слов'ян змієподібний персонаж, у якому можна вбачати Велеса, постає позитивним персонажем, божим помічником, а змій-ворог із демонічними рисами дістає назву смока, або цмока. В'ячеслав Іванов і Володимир Топоров вважали протистояння Перуна й Велеса головним міфологічним сюжетом слов'ян і балтів. Проте Александр Ґейштор зауважував, що твердження про Велеса-змія, хоча і зручне, недостатньо обґрунтоване лінгвістично.

В угоді Русі з Візантією 907 року Велес (у Повісті врем'яних літ — Волос) порівнюється з золотом, а Перун — зі зброєю. У Києві ідол Перуна стояв на горі (а потім входив до складу створеного князем Володимиром у 978 році пантеону), а ідол Велеса, ймовірно, на київському Подолі, у нижній частині міста; серед шести богів київського княжого пантеону Велеса не було, незважаючи на древність і всезагальність його культу.

Культ Велеса Редагувати

Сучасний ідол бога Велеса на горі Веліз, Чехія

Про поширення культу Велеса свідчать численні топоніми, такі як: українські села Велесніїв, Волосів, Волосате та місцевість Велесниця (на Галичині); місцевості з Волосачі та Волосовичі в Білорусі, де існують і лісові урочища Волосач та Волосин; у Росії (на Смоленщині) тече річка Велеса; у Боснії — гора Велес; у Болгарії — селище Велес тощо. Втім, не можна однозначно стверджувати, що всі з цих назв утворені від імені Велеса. У пізньому Збруцькому пантеоні Перун посідав третє місце після Лади та Велеса.

Датування появи культу Велеса суперечливе. Як припускають деякі російські дослідники, появу Велеса слід виводити ще з палеоліту, коли він був покровителем мисливців, а в неоліт і бронзову добу став уявлятися керівником приручених тварин і зрештою в середньовіччі — покровителем збіжжя та багатства взагалі. На думку ж польського історика Генрика Ловмянського, відомий тепер Велес не був питомо слов'янським божеством, а виник доволі пізно з образу святого Власія, що побутував у болгарських християн. В усякому разі за князя Володимира Великого Велеса на території Русі шанували як однозначного «свого» бога, на відміну від Перуна, що був віддаленим від простолюдинів богом-покровителем князя та його війська.

Народні казки про святого Уласія разом із обрядом вигнання «коров'ячої смерті» на Масницю, що зберігся подекуди, дають підстави вважати, що священною твариною Велеса була корова/бик. На Чернігівщині та півдні Київщині останні зимові морози називали «Власовими», з чим пов'язана приповідка «Святий Влас збиває ріг з зими!». Культ вола в українських традиціях часом іде пліч-о-пліч з культом льону. На Київщині, Чернігівщині, Полтавщині відома заборона працювати волами в п'ятницю впродовж лютого, прясти починки (пряжу, намотану на веретено) та вишивати сорочки. Знаний ритуал після першого вигону худоби на пасовище, за якого молодиці вдаряли своїх чоловіків днищем (дошкою для прядіння льону) «щоб воли були слухняні».

Навколо Новгорода 11 лютого, на свято святого Власія, що замістив Велеса, до церкви приносили масло, жир, сметану. Примітно, що в тамтешній говірці «воложно» означає «жирно, масляно». Іван Снєгирьов з огляду на це вважав, що свято Масниця теж пов'язане з Велесом. Російські діалектні слова ёлс, волосатик, волосень — «нечистий дух, чорт», чеськ. Veles — «злий дух, демон» (XVI—XVII ст.) пов'язані з іменем Велеса, бо він був повелителем духів. Коли дозрівало збіжжя, у полі робили закрутки, звані «Волосовою борідкою», присвячуючи їх Велесу. На честь цієї «бороди» співали обрядових пісень. Так само на початку жнив перші дозрілі колоски присвячували Велесу як божеству, що доглядає за нивами.

Згідно з Повістю врем'яних літ, в 907 році іменами Перуна та Велеса клявся князь Олег і його військо, коли укладався мир з візантійськими співімператорами Леоном і Олександром. Цей же текст вказує, що в 971 році, під час угоди з греками, майже всі русичі (маються на увазі бояри) клялися Велесом, але дружинники підкріплювали угоду клятвою Перунові. В тексті клятви згадується, що її порушники будуть «визолочені», що може трактуватися як покарання хворобою золотухою (зовнішім туберкульозом). На таку ж кару вказує латишський переказ, за яким той, хто чимось завинить перед Велесом, «жовкне». Легенда про смерть князя Олега від змії може розглядатися як історія про «розплату» за те, що Олег знехтував богом Велесом, віддавши першість культу Перуна.

Ідол Велеса знаходився у Києві «під горою», на Подолі, тобто у торгово-ремісничій частині Києва. Згідно літописів, цього ідола було зруйновано під час хрещення Русі у 988 році. За легендою, ідола Велеса було вкинуто до притоки Дніпра Почайни. У Володимирі є острів Велесівщина, історики вважають, що поблизу розташовувалося капище Велеса. За різними версіями йому було присвячене і капище на місці Василівської церкви, Онуфріївського монастиря, або Михайлівського монастиря. Із цим місцем пов'язані місцеві легенди про Смока (змія), якого часто ототожнюють з Велесом. У Ростові ідол Велеса ще у XI ст. стояв на Чудському кінці міста. Місто Ярославль за переказами було засноване у 1010 році на місці храму Ведмежий Кут, який був споруджений на честь Велеса, і у якому волхви тримали священного ведмедя. Князь Ярослав Мудрий, коли правив у Ростові, убив ведмедя і розігнав цим волхвів. За легендою Велес був головним божеством племені словен. Можливо, що капище Велеса знаходилося на Перині (одне з трьох капищ), де пізніше було збудовано церкву св. Миколая. Про кам'яний ідол Велеса, знищений в Ростові за участі св. Авраамія Ростовського, згадує житіє цього святого, складене в XIV—XV ст.

У християнську епоху Велес, завдяки фонетичній подібності імен і подібності рис культу, був ототожнений з християнським святим Власієм, покровителем худоби. В деяких місцевостях Велеса заступили святий Юрій Змієборець, святий Миколай та святий Харлампій (на Волині). Варіант Волос розуміли як повноголосний варіант для Влас, Власій. Уже в третій чверті XI ст. в берестяній грамоті церковного змісту у переліку святих фігурує Волос. У вкладній грамоті Варлаама Хутинського (кінець XII ст.) фігурує людина на ім'я Волос — але не зрозуміло, чи це дохристиянське ім'я, чи вже просто те саме, що Влас.

Залишки культу Велеса (зазвичай в синкретичному вигляді з культом святого Власія) збереглися на російській Півночі, де відомі ідоли Велеса/Волоса і перекази про капища на його честь; для реконструкції культу мають значення народні ікони св. Власія, фольклорні молитви і заговори з його іменем. Його культ іноді ототожнюється з культом ведмедя, як «господаря» тварин. В районі ріки Веґа (ліва притока Північної Двіни), в лісах Вологородського і Архангельського повітів ще в XIX ст. було відомо багато церков на честь святого Власія.

Велес та «Велесова книга» Редагувати

У ХХ ст. стала відомою «Велесова книга» («Влес-Книга»), яку більшість вчених вважають підробкою та в якій постав образ Велеса, який суперечить іншим відомим фактам.

«Влес з Влес-Книги» кардинально відрізняється за своїми функціями від «традиційного Велеса». Зокрема, «Влес з Влес-Книги» не має риси «бога худоби», а є «богом який навчив слов'ян-русів обробляти землю, вирощувати злаки, „бути землетрудичами“». Взагалі ж, «Влес з Влес-Книги» за функціями радше нагадує «головного бога кельтського пантеону „Беленус, Лугус, Луг“» — зокрема, обидва ці боги є «богами зоряного Чумацького шляху)»; богами навчання (знань, ремесел) та книг.

Велес у популярній культурі Редагувати

Свято Велеса у Кракові, 2020 р.

Костянтин Бельмонт написав у 1906 році вірш «Велес».

Велес згадується в «Сторожовій заставі» (1991) Володимира Рутківського, де з ним (згадується нетипово як «дідько болотяний») спілкується один з персонажів, дід Овсій. У книзі «Євпатій Коловрат» (2009) російського письменника-неоязичника Льва Прозорова, Велес дає богатиреві Євпатію чарівні сили піднімати мертвих для захисту від ординців.

Велес у подобі напівлюдини, напівзмія, фігурував у коміксах Marvel «Secret Warriors» («God of Fear, God of War, Part 4», 2009).

В Україні та Росії у 2010-2020-і як противага Геловіну виникло новітнє псевдонародне свято «Велесова ніч», що поєднує риси Зелених свят чи свята Купала та ночі перед Різдвом, іноді вказуються також елементи свят Андрія й Маланки. Нерідко воно описується начебто забуте слов'янське свято, проте давня «Велесова ніч» не згадується жодними фольклористами. Перша згадка цієї назви як назви свята належить російському неоязичнику Іллі Черкасову (псевдонім «волхв Велеслав») у 2003 році.

Від імені Велеса утворюється паліндром «Велес — се лев» (читається однаково в обох напрямках).

Назви на честь Велеса Редагувати

На честь Велеса названо гору в Антарктиці — найвищу точку хребта Стрибог на острові Брабант.

Назву «Велес» носить українське видавництво. В Росії існувало видавництво коміксів «Велес-ВА».

Примітки Редагувати

  1. Ю. Г. Писаренко. Велес, Волос // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 455. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. ↑ Язычество восточных славян (У Ш -Х вв. н. э.): Учеб. пособие / И. В. Гордиенко-Митрофанова, В. С. Аксенов. Милленниум. 2003. с. 14. 
  3. ↑ Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 95–96. 
  4. ↑ Козак Д. Н. Венеди — К., 2008.— 470 с. ISBN 978-966-02-4419-1
  5. Іларіон (Огієнко) Дохристиянські вірування українського народу // Велес (105 с.) — Київ: Обереги, 1992. — 424 c.
  6. ↑ Гнатюк В. (2000). Нарис української міфології. с. 69–71. 
  7. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 58. 
  8. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 133. 
  9. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 60. 
  10. ↑ Шеппинг, Д. (2007). Значение перуна и Волоса вдоговорах Олега и Игоря с Царьградом / Мифы славянского язычества. Екатеринбург, Москва: У-Фактория, АСТ "Москва". с. 280–293. 
  11. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 304. 
  12. ↑ Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 130–139. 
  13. (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 31 жовтня 2020. 
  14. Грушевський, Михайло. Історія України-Руси I. с. 283. 
  15. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 446. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  16. ↑ Gimbutas, М. Велесовъ внукъ; The Lithuanian God Velnias I I Myth in Indo-European Antiquity... с. 89. 
  17. ↑ Ivanov, V.; Toporov, V. (1973). A Comparative Study of the Group of Baltic Mythological Terms from the Root '*vel-'. Baltistica. Vol. 9. - No. 1. с. 15–28. 
  18. Jaнеoвиh, H. (1951). Астрономиjа у преданjима, обичаоима и умотворинама Срба. Београд. с. 139. 
  19. Иванов, В. В.; Топоров, В. Н. (1995). Перун / Славянская мифология: энциклопедический словарь. Эллис Лак. с. 305–306. 
  20. Иванов, В. В.; Топоров, В. Н. (1995). Перун / Славянская мифология: энциклопедический словарь. Эллис Лак. с. 305–306. 
  21. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 93–94. 
  22. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. КЛІО. с. 93–94. 
  23. ↑ Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 134. 
  24. Рыбаков, Б. А. (1987). (рос.). Рипол Классик. с. 244. ISBN 978-5-458-40110-4. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  25. Язычество восточных славян (VIII-Х вв. н. э.): Учеб. пособие / И. В. Гордиенко-Митрофанова, В. С. Аксенов. Милленниум. 2003. с. 114. 
  26. Ловмянский, Г. (2003). Религия славян и её упадок (VI-XII вв.) / пер. с польского М. В. Ковальковой. СПб: Академический проект. с. 88–90. 
  27. Генрик Ловмянский, «Религия славян и её упадок (VI—XII вв.)». / Перевод с польского М. В. Ковальковой. — СПб.: Академический проект, 2003. — 512 с. — ISBN 5-7331-0045-1. С. 88-90.
  28. ↑ Воропай, Олекса (1958). День святого Власа / Звичаї нашого народу. Мюнхен. с. 153–155. 
  29. ↑ Иванов, Вячеслав; Топоров, Владимир (1987). Велес // Мифы народов мира / Гл. ред. С. А. Токарев 1. Москва: Советская энциклопедия. с. 227. 
  30. Літопис руський. Київ. 1989. с. 19. ISBN 5-308-00052-2. OCLC 26258555. 
  31. Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 131–132. 
  32. Устинова, Ирина (2 липня 2021). (рос.). Litres. с. 299. ISBN 978-5-04-129882-1. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  33. Кривошеев Ю. В. Религия восточных славян накануне крещения Руси. — Л.: Знание, 1988. — 32 с.
  34. . www.starodavnij-volodymyr.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 13 листопада 2018. 
  35. Мельник, Александр. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  36. . sudar-mb.narod.ru. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 30 жовтня 2021. 
  37. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 23 березня 2008. 
  38. Mansikka, V. J. Die Religion... с. 290. 
  39. ↑ Зализняк А. А. Древненовгородский диалект [ 16 червня 2018 у Wayback Machine.]. — М.: Языки славянской культуры, 2003. — С. 283, 460.
  40. Зализняк А. А. Древненовгородский диалект [ 16 червня 2018 у Wayback Machine.]. — М.: Языки славянской культуры, 2003. — С. 458.
  41. Велес (Бальмонт)/ДО — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 7 листопада 2021. 
  42. Рутківський, Володимир. (укр.). Видавництво Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». ISBN 978-617-585-037-4. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  43. Прозоров, Лев (5 вересня 2017). (рос.). Litres. ISBN 978-5-457-27093-0. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  44. . Marvel Entertainment. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  45. ↑ . Погляд. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 31.10.2020. 
  46. . Українська соціальна медіа група (укр.). 26 жовтня 2020. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 31 жовтня 2020. 
  47. ТОЛК (31 жовтня 2020). . tolknews.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 31 жовтня 2021. 
  48. Черкасов, Илья Геннадьевич (2003). Велесов день / Велес. 
  49. . data.aad.gov.au. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  50. . www.writers.in.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  51. . VRgames - Компьютерные игры, кино, комиксы (рос.). 30 липня 2009. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 

Джерела та література Редагувати

  • Ю. Г. Писаренко. Велес, Волос // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 455. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Иванов В. В., Топоров В. Н. Исследования в области славянских древностей. М., 1974;
  • Кузнецов А. В. Шексна — река Велеса. Вологда, 1999. 105 с.
  • Писаренко Ю. Г. Велес-Волос в язичницькому світогляді давніоï Русі. Киів, 1997.
  • Рабинович Р. А. Искушение «волошским орехом», или Балканские волохи и русские волхвы. // Stratum-plus. 2000. № 5. С. 262—390.
  • Топоров В. Н. Еще раз о Велесе-Волосе в контексте «основного» мифа. // Балто-славянские этноязыковые отношения в историческом и ареальном плане. М.,1983.
  • Jakobson R., The Slavic god Veles and his Indo-European cognates, в кн.: Studi linguistici in onore di Vittore Pisani, Torino, 1969.
  • Бернштам Т. А. «Слово» об оппозиции Перун — Велес/Волос и скотьих богах Руси [ 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.] // Полярность в культуре (Альманах «Канун». Вып. 2). СПб., 1996. С. 93-120.

Посилання Редагувати

  • Велес [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велес
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Veles znachennya Ve les Vo los Vo lot dav rus Veles Volos odin iz golovnih slov yanskik yazichnickih bogiv 1 U slov yanskij mifologiyi bog opikun bagatstva zokrema hudobi pokrovitel torgivli muziki mistectva poeziyi antagonist Peruna volodar pidzemnogo svitu 2 3 Kult Velesa buv virazhenishij u pivnichnih slov yan 4 Cej bog ne vhodiv do panteonu Volodimira na Starokiyivskij gori natomist kapishe Velesa rozmishuvalosya na Podoli bilya torgovoyi pristani Pochajni 5 Pislya zaprovadzhennya hristiyanstva Velesa zamistiv svyatij Vlasij Ulasij 6 Yazichnickij Veles opislya hreshennya Rusi takozh rozglyadavsya yak proobraz Satani 4 oskilki za pripushennyami deyakih doslidnikiv postavav u podobi zmiya 2 3 VelesVeles Triglav na Zbruckomu idoliMifologiya slov yanskaBozhestvo v slov yanska mifologiyaChastina vid biloruska mifologiya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Etimologiya 2 Imena 3 Obraz i funkciyi 4 Kult Velesa 5 Veles ta Velesova kniga 6 Veles u populyarnij kulturi 7 Nazvi na chest Velesa 8 Primitki 9 Dzherela ta literatura 10 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiIm ya Veles Veles abo Volos bog vivoditsya z praslov yanskih koreniv veles abo vels i zblizhuyetsya z leksemami volstb i voldyka podibno z polskim wlosc wlodyka rosijskim volost vladika sporidneni z nimi takozh slova vlasnij volodar 7 Za inshoyu versiyeyu jogo im ya pohodit vid indoyevropejskogo korenya wel bachiti 8 Volodimir Toporov pripuskav sho im ya Veles sporidnene zi slovom volost vlasnist gromadyanske majno 9 Imena RedaguvatiKrim variantiv imeni Veles i Volos vidomi j inshi nazvi cogo boga Z imenem Velesa spivzvuchni nazvi kazkovih i bilinnih personazhiv u riznih slov yanskih narodiv veleti veneti vilci velikani V davnorosijskij Novgorodo Pskovskij Golubinij knizi XV pochatku XVI st takozh zgaduyutsya imena Volot i Volotoman Ostannye mozhlivo utvorene dlya spivzvuchchya z imenem knyazya Volodimira Velikogo 10 Slov yanskij bog Triglav mig buti inshoyu miscevoyu nazvoyu Velesa 11 Obraz i funkciyi Redaguvati nbsp Veles na kartini Andriya Shishkina 2014 r Sferi zanyat Velesa obshirni vin zgaduyetsya i pokrovitelem bagatstv i konkretno hudobi i volodarem carstva pomerlih pidzemnogo svitu i bogom zastupnikom prorokiv ta zahisnikom klyatv Usi ci risi dozvolyayut provoditi paralel mizh Velesom i Plutonom yak volodarem vsogo sho mistitsya pid zemleyu sho prihovano vid lyudej 12 Vodnochas za opikunstvo zemnim dostatkom kupectvom torgivleyu pokrovitelstvo domashnoyu hudoboyu ta hmarami nebesnoyu hudoboyu muzikoyu ta poeziyeyu vin blizkij za funkciyami do rimskogo Merkuriya ta greckogo Germesa 13 Virogidno Veles sporidnenij z indijskim duhom ohoroncem hudobi Valoyu i bogom Varunoyu volodarem vod yakij takozh buv bogom suddeyu 12 Oleksandr Veltman vivodiv Velesa z semitskih Vaala ta Bela 10 Mihajlo Grushevskij vbachav u Velesi blizku podibnist iz Dazhbogom 14 Z chasom Perun u miru uspishnih vijskovih dij Rusi proti Volzkoyi Bolgariyi rozgromu hozariv i voyen na rivnih z Vizantiyeyu 15 stavav bogom knyazya ta jogo druzhinnikiv a Veles reshti Rusi 2 U davnoruskih dzherelah Veles nazivavsya skotskim bogom ta bogom materialnogo dostatku u starovinu posidannya hudoboyu vvazhalosya oznakoyu dostatku dav rus skot oznachalo i hudoba i bagatstvo groshi Pri comu chasto stavivsya drugim pislya Peruna 12 U Slovi o polku Igorevim poet prorok Boyan nazivayetsya Velesovim vnukom 16 Latishi duhiv pomerlih nazivali veli a boga smerti Vels Vodnochas carstvo tvarin perebuvalo pid opikoyu Velesa abo Velinasa vpravnogo lovcya pokrovitelya hudobi yakij umiye peretvoryuvatisya na bika 17 U chehiv suzir ya Pleyad vvazhalosya ditmi Velesa sim zirok sim ditej 18 dav rus Volosyni ukr Volosozhar bolg Vlascite serb Vlashiћi horv Vlasici Z narodnih kazok de svyatij Ulasij povistupaye pokrovitelem zviriv mozhna robiti visnovok pro te sho Veles keruvav i nimi takozh 6 Za pripushennyami V yacheslava Ivanova ta Volodimira Toporova Veles yakij postaye v podobi zmiya buv protivnikom Peruna 19 Mif pro ce lishivsya v kazkah de zmij chort diyavol bogatir Tugarin Zmij vikradaye hudobu chi druzhinu geroya yakij ye Perunom pid riznimi imenami Potim vikradach poslidovno hovayetsya vid Peruna v derevi kameni lyudini tvarinah i vreshti u vodi Perun rujnuye vsi shovki Velesa ta vreshti peremagaye jogo povertayuchi vkradene v rezultati chogo na zemlyu prolivayetsya dosh 20 21 Odnak u zahidnih slov yan zmiyepodibnij personazh u yakomu mozhna vbachati Velesa postaye pozitivnim personazhem bozhim pomichnikom a zmij vorog iz demonichnimi risami distaye nazvu smoka abo cmoka 22 V yacheslav Ivanov i Volodimir Toporov vvazhali protistoyannya Peruna j Velesa golovnim mifologichnim syuzhetom slov yan i baltiv 2 Prote Aleksandr Gejshtor zauvazhuvav sho tverdzhennya pro Velesa zmiya hocha i zruchne nedostatno obgruntovane lingvistichno 3 V ugodi Rusi z Vizantiyeyu 907 roku Veles u Povisti vrem yanih lit Volos porivnyuyetsya z zolotom a Perun zi zbroyeyu U Kiyevi idol Peruna stoyav na gori a potim vhodiv do skladu stvorenogo knyazem Volodimirom u 978 roci panteonu a idol Velesa jmovirno na kiyivskomu Podoli u nizhnij chastini mista sered shesti bogiv kiyivskogo knyazhogo panteonu Velesa ne bulo nezvazhayuchi na drevnist i vsezagalnist jogo kultu Kult Velesa Redaguvati nbsp Suchasnij idol boga Velesa na gori Veliz ChehiyaPro poshirennya kultu Velesa svidchat chislenni toponimi taki yak ukrayinski sela Velesniyiv Volosiv Volosate 6 ta miscevist Velesnicya 23 na Galichini miscevosti z Volosachi ta Volosovichi v Bilorusi de isnuyut i lisovi urochisha Volosach ta Volosin u Rosiyi na Smolenshini teche richka Velesa u Bosniyi gora Veles u Bolgariyi selishe Veles tosho Vtim ne mozhna odnoznachno stverdzhuvati sho vsi z cih nazv utvoreni vid imeni Velesa 23 U piznomu Zbruckomu panteoni Perun posidav tretye misce pislya Ladi ta Velesa 24 Datuvannya poyavi kultu Velesa superechlive Yak pripuskayut deyaki rosijski doslidniki poyavu Velesa slid vivoditi she z paleolitu koli vin buv pokrovitelem mislivciv a v neolit i bronzovu dobu stav uyavlyatisya kerivnikom priruchenih tvarin i zreshtoyu v serednovichchi pokrovitelem zbizhzhya ta bagatstva vzagali 25 Na dumku zh polskogo istorika Genrika Lovmyanskogo vidomij teper Veles ne buv pitomo slov yanskim bozhestvom a vinik dovoli pizno z obrazu svyatogo Vlasiya sho pobutuvav u bolgarskih hristiyan 26 27 V usyakomu razi za knyazya Volodimira Velikogo Velesa na teritoriyi Rusi shanuvali yak odnoznachnogo svogo boga na vidminu vid Peruna sho buv viddalenim vid prostolyudiniv bogom pokrovitelem knyazya ta jogo vijska 10 Narodni kazki pro svyatogo Ulasiya razom iz obryadom vignannya korov yachoyi smerti na Masnicyu sho zberigsya podekudi dayut pidstavi vvazhati sho svyashennoyu tvarinoyu Velesa bula korova bik 6 10 Na Chernigivshini ta pivdni Kiyivshini ostanni zimovi morozi nazivali Vlasovimi z chim pov yazana pripovidka Svyatij Vlas zbivaye rig z zimi Kult vola v ukrayinskih tradiciyah chasom ide plich o plich z kultom lonu Na Kiyivshini Chernigivshini Poltavshini vidoma zaborona pracyuvati volami v p yatnicyu vprodovzh lyutogo pryasti pochinki pryazhu namotanu na vereteno ta vishivati sorochki Znanij ritual pislya pershogo vigonu hudobi na pasovishe za yakogo molodici vdaryali svoyih cholovikiv dnishem doshkoyu dlya pryadinnya lonu shob voli buli sluhnyani 28 Navkolo Novgoroda 11 lyutogo na svyato svyatogo Vlasiya sho zamistiv Velesa do cerkvi prinosili maslo zhir smetanu Primitno sho v tamteshnij govirci volozhno oznachaye zhirno maslyano Ivan Snyegirov z oglyadu na ce vvazhav sho svyato Masnicya tezh pov yazane z Velesom 10 Rosijski dialektni slova yols volosatik volosen nechistij duh chort chesk Veles zlij duh demon XVI XVII st pov yazani z imenem Velesa bo vin buv povelitelem duhiv 29 Koli dozrivalo zbizhzhya u poli robili zakrutki zvani Volosovoyu boridkoyu prisvyachuyuchi yih Velesu Na chest ciyeyi borodi spivali obryadovih pisen Tak samo na pochatku zhniv pershi dozrili koloski prisvyachuvali Velesu yak bozhestvu sho doglyadaye za nivami 29 Zgidno z Povistyu vrem yanih lit v 907 roci imenami Peruna ta Velesa klyavsya knyaz Oleg i jogo vijsko koli ukladavsya mir z vizantijskimi spivimperatorami Leonom i Oleksandrom 30 Cej zhe tekst vkazuye sho v 971 roci pid chas ugodi z grekami majzhe vsi rusichi mayutsya na uvazi boyari klyalisya Velesom ale druzhinniki pidkriplyuvali ugodu klyatvoyu Perunovi V teksti klyatvi zgaduyetsya sho yiyi porushniki budut vizolocheni sho mozhe traktuvatisya yak pokarannya hvoroboyu zolotuhoyu zovnishim tuberkulozom 31 Na taku zh karu vkazuye latishskij perekaz za yakim toj hto chimos zavinit pered Velesom zhovkne 17 Legenda pro smert knyazya Olega vid zmiyi mozhe rozglyadatisya yak istoriya pro rozplatu za te sho Oleg znehtuvav bogom Velesom viddavshi pershist kultu Peruna 32 Idol Velesa znahodivsya u Kiyevi pid goroyu na Podoli tobto u torgovo remisnichij chastini Kiyeva Zgidno litopisiv cogo idola bulo zrujnovano pid chas hreshennya Rusi u 988 roci 33 Za legendoyu idola Velesa bulo vkinuto do pritoki Dnipra Pochajni 16 U Volodimiri ye ostriv Velesivshina istoriki vvazhayut sho poblizu roztashovuvalosya kapishe Velesa Za riznimi versiyami jomu bulo prisvyachene i kapishe na misci Vasilivskoyi cerkvi Onufriyivskogo monastirya abo Mihajlivskogo monastirya Iz cim miscem pov yazani miscevi legendi pro Smoka zmiya yakogo chasto ototozhnyuyut z Velesom 34 U Rostovi idol Velesa she u XI st stoyav na Chudskomu kinci mista 35 Misto Yaroslavl za perekazami bulo zasnovane u 1010 roci na misci hramu Vedmezhij Kut yakij buv sporudzhenij na chest Velesa i u yakomu volhvi trimali svyashennogo vedmedya Knyaz Yaroslav Mudrij koli praviv u Rostovi ubiv vedmedya i rozignav cim volhviv 36 Za legendoyu Veles buv golovnim bozhestvom plemeni sloven Mozhlivo sho kapishe Velesa znahodilosya na Perini odne z troh kapish de piznishe bulo zbudovano cerkvu sv Mikolaya 37 Pro kam yanij idol Velesa znishenij v Rostovi za uchasti sv Avraamiya Rostovskogo zgaduye zhitiye cogo svyatogo skladene v XIV XV st 38 U hristiyansku epohu Veles zavdyaki fonetichnij podibnosti imen i podibnosti ris kultu buv ototozhnenij z hristiyanskim svyatim Vlasiyem pokrovitelem hudobi 39 V deyakih miscevostyah Velesa zastupili svyatij Yurij Zmiyeborec svyatij Mikolaj 6 ta svyatij Harlampij na Volini 28 Variant Volos rozumili yak povnogolosnij variant dlya Vlas Vlasij Uzhe v tretij chverti XI st v berestyanij gramoti cerkovnogo zmistu u pereliku svyatih figuruye Volos 39 U vkladnij gramoti Varlaama Hutinskogo kinec XII st figuruye lyudina na im ya Volos ale ne zrozumilo chi ce dohristiyanske im ya chi vzhe prosto te same sho Vlas 40 Zalishki kultu Velesa zazvichaj v sinkretichnomu viglyadi z kultom svyatogo Vlasiya zbereglisya na rosijskij Pivnochi de vidomi idoli Velesa Volosa i perekazi pro kapisha na jogo chest dlya rekonstrukciyi kultu mayut znachennya narodni ikoni sv Vlasiya folklorni molitvi i zagovori z jogo imenem Jogo kult inodi ototozhnyuyetsya z kultom vedmedya yak gospodarya tvarin 29 V rajoni riki Vega liva pritoka Pivnichnoyi Dvini v lisah Vologorodskogo i Arhangelskogo povitiv she v XIX st bulo vidomo bagato cerkov na chest svyatogo Vlasiya 28 Veles ta Velesova kniga RedaguvatiU HH st stala vidomoyu Velesova kniga Vles Kniga yaku bilshist vchenih vvazhayut pidrobkoyu ta v yakij postav obraz Velesa yakij superechit inshim vidomim faktam Vles z Vles Knigi kardinalno vidriznyayetsya za svoyimi funkciyami vid tradicijnogo Velesa Zokrema Vles z Vles Knigi ne maye risi boga hudobi a ye bogom yakij navchiv slov yan rusiv obroblyati zemlyu viroshuvati zlaki buti zemletrudichami Vzagali zh Vles z Vles Knigi za funkciyami radshe nagaduye golovnogo boga keltskogo panteonu Belenus Lugus Lug zokrema obidva ci bogi ye bogami zoryanogo Chumackogo shlyahu bogami navchannya znan remesel ta knig Veles u populyarnij kulturi Redaguvati nbsp Svyato Velesa u Krakovi 2020 r Kostyantin Belmont napisav u 1906 roci virsh Veles 41 Veles zgaduyetsya v Storozhovij zastavi 1991 Volodimira Rutkivskogo de z nim zgaduyetsya netipovo yak didko bolotyanij spilkuyetsya odin z personazhiv did Ovsij 42 U knizi Yevpatij Kolovrat 2009 rosijskogo pismennika neoyazichnika Lva Prozorova Veles daye bogatirevi Yevpatiyu charivni sili pidnimati mertvih dlya zahistu vid ordinciv 43 Veles u podobi napivlyudini napivzmiya figuruvav u komiksah Marvel Secret Warriors God of Fear God of War Part 4 2009 44 V Ukrayini ta Rosiyi u 2010 2020 i yak protivaga Gelovinu viniklo novitnye psevdonarodne svyato Velesova nich sho poyednuye risi Zelenih svyat chi svyata Kupala ta nochi pered Rizdvom 45 inodi vkazuyutsya takozh elementi svyat Andriya j Malanki 46 47 Neridko vono opisuyetsya nachebto zabute slov yanske svyato prote davnya Velesova nich ne zgaduyetsya zhodnimi folkloristami 45 Persha zgadka ciyeyi nazvi yak nazvi svyata nalezhit rosijskomu neoyazichniku Illi Cherkasovu psevdonim volhv Veleslav u 2003 roci 48 Vid imeni Velesa utvoryuyetsya palindrom Veles se lev chitayetsya odnakovo v oboh napryamkah Nazvi na chest Velesa RedaguvatiNa chest Velesa nazvano goru v Antarktici najvishu tochku hrebta Stribog na ostrovi Brabant 49 Nazvu Veles nosit ukrayinske vidavnictvo 50 V Rosiyi isnuvalo vidavnictvo komiksiv Veles VA 51 Primitki Redaguvati Yu G Pisarenko Veles Volos Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 455 688 s il ISBN 966 00 0734 5 a b v g Yazychestvo vostochnyh slavyan U Sh H vv n e Ucheb posobie I V Gordienko Mitrofanova V S Aksenov Millennium 2003 s 14 a b v Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 95 96 a b Kozak D N Venedi K 2008 470 s ISBN 978 966 02 4419 1 Ilarion Ogiyenko Dohristiyanski viruvannya ukrayinskogo narodu Veles 105 s Kiyiv Oberegi 1992 424 c a b v g d Gnatyuk V 2000 Naris ukrayinskoyi mifologiyi s 69 71 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 58 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 133 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 60 a b v g d Shepping D 2007 Znachenie peruna i Volosa vdogovorah Olega i Igorya s Cargradom Mify slavyanskogo yazychestva Ekaterinburg Moskva U Faktoriya AST Moskva s 280 293 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 304 a b v Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 130 139 Veles Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya ukr Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2020 Grushevskij Mihajlo Istoriya Ukrayini Rusi I s 283 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 446 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2021 a b Gimbutas M Velesov vnuk The Lithuanian God Velnias I I Myth in Indo European Antiquity s 89 a b Ivanov V Toporov V 1973 A Comparative Study of the Group of Baltic Mythological Terms from the Root vel Baltistica Vol 9 No 1 s 15 28 Janeovih H 1951 Astronomija u predanjima obichaoima i umotvorinama Srba Beograd s 139 Ivanov V V Toporov V N 1995 Perun Slavyanskaya mifologiya enciklopedicheskij slovar Ellis Lak s 305 306 Ivanov V V Toporov V N 1995 Perun Slavyanskaya mifologiya enciklopedicheskij slovar Ellis Lak s 305 306 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 93 94 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya KLIO s 93 94 a b Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 134 Rybakov B A 1987 Yazychestvo drevnej Rusi ros Ripol Klassik s 244 ISBN 978 5 458 40110 4 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2021 Yazychestvo vostochnyh slavyan VIII H vv n e Ucheb posobie I V Gordienko Mitrofanova V S Aksenov Millennium 2003 s 114 Lovmyanskij G 2003 Religiya slavyan i eyo upadok VI XII vv per s polskogo M V Kovalkovoj SPb Akademicheskij proekt s 88 90 Genrik Lovmyanskij Religiya slavyan i eyo upadok VI XII vv Perevod s polskogo M V Kovalkovoj SPb Akademicheskij proekt 2003 512 s ISBN 5 7331 0045 1 S 88 90 a b v Voropaj Oleksa 1958 Den svyatogo Vlasa Zvichayi nashogo narodu Myunhen s 153 155 a b v Ivanov Vyacheslav Toporov Vladimir 1987 Veles Mify narodov mira Gl red S A Tokarev 1 Moskva Sovetskaya enciklopediya s 227 Litopis ruskij Kiyiv 1989 s 19 ISBN 5 308 00052 2 OCLC 26258555 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 131 132 Ustinova Irina 2 lipnya 2021 Gosudarstvo i cerkov v Rossii v X nachale XX vekov 2 e izd per i dop Uchebnoe posobie dlya akademicheskogo bakalavriata ros Litres s 299 ISBN 978 5 04 129882 1 Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2021 Krivosheev Yu V Religiya vostochnyh slavyan nakanune kresheniya Rusi L Znanie 1988 32 s Volodimirskij zmij na im ya Smok Starodavnij Volodimir www starodavnij volodymyr com ua ros Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 13 listopada 2018 Melnik Aleksandr Melnik A G Zhitie Avraamiya Rostovskogo i stanovlenie kulta etogo svyatogo Knizhnaya kultura Yaroslavskogo kraya 2018 sbornik statej i materialov Yaroslavl 2019 S 5 14 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2021 Rus o Yaroslavle i yaroslavcah sudar mb narod ru Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2009 Procitovano 30 zhovtnya 2021 Hronograf 1679 goda Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 23 bereznya 2008 Mansikka V J Die Religion s 290 a b Zaliznyak A A Drevnenovgorodskij dialekt Arhivovano 16 chervnya 2018 u Wayback Machine M Yazyki slavyanskoj kultury 2003 S 283 460 Zaliznyak A A Drevnenovgorodskij dialekt Arhivovano 16 chervnya 2018 u Wayback Machine M Yazyki slavyanskoj kultury 2003 S 458 Veles Balmont DO Vikiteka ru wikisource org ros Arhiv originalu za 3 kvitnya 2022 Procitovano 7 listopada 2021 Rutkivskij Volodimir Storozhova zastava ukr Vidavnictvo Ivana Malkovicha A BA BA GA LA MA GA ISBN 978 617 585 037 4 Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 Prozorov Lev 5 veresnya 2017 Evpatij Kolovrat Legendarnyj voevoda ros Litres ISBN 978 5 457 27093 0 Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 Secret Warriors 2009 2011 Comic Series Marvel Marvel Entertainment Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 a b Gelovin Velesova nich Malanki nova tradiciya chi transformaciya Poglyad Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 31 10 2020 Mistichna nich Ukrayinska socialna media grupa ukr 26 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2020 TOLK 31 zhovtnya 2020 Chto za prazdnik Hellouin 2020 i mozhno li ego nazyvat Tykvennym Spasom tolknews ru ros Arhiv originalu za 1 listopada 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Cherkasov Ilya Gennadevich 2003 Velesov den Veles SCAR Composite Gazetteer data aad gov au Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 Vidavnictva Pismenniki Ukrayini www writers in ua Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 Russkij Mishka s balalajkoj transformerom VRgames Kompyuternye igry kino komiksy ros 30 lipnya 2009 Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 Dzherela ta literatura RedaguvatiYu G Pisarenko Veles Volos Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 455 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Ivanov V V Toporov V N Issledovaniya v oblasti slavyanskih drevnostej M 1974 V V Ivanov V N Toporov Veles Enciklopediya Mify narodov mira Kuznecov A V Sheksna reka Velesa Vologda 1999 105 s Pisarenko Yu G Veles Volos v yazichnickomu svitoglyadi davnioi Rusi Kiiv 1997 Rabinovich R A Iskushenie voloshskim orehom ili Balkanskie volohi i russkie volhvy Stratum plus 2000 5 S 262 390 Toporov V N Eshe raz o Velese Volose v kontekste osnovnogo mifa Balto slavyanskie etnoyazykovye otnosheniya v istoricheskom i arealnom plane M 1983 Jakobson R The Slavic god Veles and his Indo European cognates v kn Studi linguistici in onore di Vittore Pisani Torino 1969 Bernshtam T A Slovo ob oppozicii Perun Veles Volos i skotih bogah Rusi Arhivovano 13 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Polyarnost v kulture Almanah Kanun Vyp 2 SPb 1996 S 93 120 Posilannya RedaguvatiVeles Arhivovano 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha EnciklopediyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VelesVeles Volos Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 133 1000 ekz Veles Volos V M Gnatyuk Naris ukrayinskoyi mifologiyi Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 2000 S 69 71 Yazichnickih bogiv simvolika Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 896 912 s ISBN 978 966 2464 48 1 Veles Volos Znaki ukrayinskoyi etnokulturi slovnik dovidnik Vitalij Zhajvoronok NAN Ukrayini In t movoznav im O O Potebni Kiyiv Dovira 2006 S 68 69 ISBN 966 507 195 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Veles amp oldid 40591126