www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поділ У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Поді л історична місцевість Києва низинна частина іс

Поділ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Поділ (значення).

Поді́л — історична місцевість Києва, низинна частина історичного центра міста, стародавній район ремісників і річковиків. Простягається вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею.

Поді́л
Київ
Поді́л

Вид на Поділ з Хрещатого парку, 2017 р.
Загальна інформація
50°28′01″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.467171000027775563° пн. ш. 30.51362600002777725° сх. д. / 50.467171000027775563; 30.51362600002777725Координати: 50°28′01″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.467171000027775563° пн. ш. 30.51362600002777725° сх. д. / 50.467171000027775563; 30.51362600002777725
Країна  Україна
Район Подільський район
Адмінодиниця Подільський район
Київ
Водойма Дніпро, Десенка (Чорторий)
Засновано 1921
Площа 34,04 квадратний кілометр
Транспорт
Метрополітен  «Контрактова площа»
 «Поштова площа».
 «Тараса Шевченка»
Карта
Поді́л
Поді́л (Київ)
 Поділ у Вікісховищі
Житлово-господарський комплекс Х століття. Київ. Поділ. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Реконструкція.
Знак при в'їзді до Подільського району на Володимирському узвозі

Головні вулиці на Подолі — Сагайдачного, Костянтинівська, Хорива, Верхній і Нижній Вал, Набережно-Хрещатицька, Набережно-Лугова, площі — Контрактова, Житньоторзька і Поштова. Поділ дав назви Подільському району, узвозу, провулку.

Історія Редагувати

Доісторичні часи Редагувати

Назва місцевості походить від старослов'янського «подолъ» — низина, низинна місцевість. Разом із Верхнім містом (Старим Києвом) і Печерськом Поділ складає найдавнішу частину міста. Перші поселення — з часів кам'яної доби (25 — 15 тисяч років тому, в тому числі Кирилівська стоянка, розкопана на сучасній Кирилівській вулиці № 59 — 61).

Княжа доба Редагувати

Постійне поселення у центральній частині сучасного Подолу існує щонайменше з кінця 9 сторіччя — вік найдавнішої будівельної колоди, знайденої під час археологічних розкопок біля теперішнього Житнього ринка, визначають 887 роком.. На території Подолу знаходились давні історичні місцевості Біскупщина, Боричів, Гончарі, Дегтярі, Кожум'яки, Плоське. Поділ розташовувався на березі річки Почайни, давнє гирло якої з часом поглинув Дніпро. Залишками гирла Почайни є сучасна гавань.

З 9 по 13 ст. на Подолі сформувався торговельно-ремісничий і портовий центр міста, через який пролягали численні сухопутні та водні шляхи, що сполучали Європу з Азією, країни Балтії з Візантією. Став осередком економічного життя, де працював головний нерв міста — торг. Там розташовувалися комори й крамниці, торгували місцеві та іноземні купці. На Подолі стояло багато дерев'яних церков і одна кам'яна — Богородиці Пирогощої.

Населення Подолу було чисельне й різноманітне — греки, араби, венеціанці, хозари, євреї, німці, поляки. В центрі Подолу містилися вірменський квартал (до XVI ст.) і генуезький торговий двір.

Литовсько-польська доба Редагувати

Поділ стає головною територією міста, тут зосереджується все торговельно-економічне життя, оселяється переважна частина мешканців Києва. Адміністративний і стратегічний центр з Верхнього міста перемістився в замок, зведений литовськими князями на горі. У XV ст. подільські міщани здобули право на самоврядування, внаслідок чого більшість населення почала об'єднуватися у цехи. Ремісники одного фаху оселялися переважно на одній вулиці. Так, за свідченнями істориків, на Кожум'яках жили й працювали чинбарі, кушнірі, дубильники, лимарі. Під Замковою горою проходила вулиця Гончарна, де жили гончарі. Від Замкової гори до берега Почайни розташовувалися цегельні. Кількість цехів час від часу змінювалася. У XVIII ст. більшість товарів виробляли 11-15 цехів.

В цей період населення змінилося. Поділ заселяли лише українські міщани, які не дозволяли торгувати тут іншим національностям і станам. Відселялись в тому числі й козаки — за Поділ, на теперішню Куренівку, де стояли козацькі сторожові курені.

Кандидат історичних наук Наталія Білоус пише: «У 1571 році населення Києва становило 6500 чоловік, згідно зі складеним тоді податковим реєстром. Міське життя було зосереджено на Подолі, тут стояла дерев'яна ратуша, у якій засідав магістрат — орган міського самоврядування, як належало за Магдебурзьким правом. Кияни жили в дерев'яних будинках, мали коло них садки й городи, кам'яниць, як у західноєвропейських місцях, ще не зводили»[1]. Також на Подолі розташовувалися головний ринок, кам'яний магістратський храм Успіння Богородиці, Богоявленський монастир зі школою (колегіумом), шпиталем і братством, близько 10-ти православних церков, зокрема, Миколи Доброго та Миколи Притиска.

Як зазначають краєзнавці, у XIV—XVII ст. населення Подолу жило заможно. За свідченнями Михалона Литвина, люди мали вдосталь фруктів, овочів, меду, м'яса, риби. Будинки були переповнені дорогим одягом, дорогоцінним камінням, соболиним та іншим хутром і прянощами; шовк коштував дешевше, ніж у інших містах льон або сіль.

Період Російської імперії Редагувати

У 18 ст. на Подолі було декілька скляних, кожум'яцьких та інших фабрик і заводів, існував шовковичний заклад, виготовляли трояндову олію, розвивалося виноробство. У середині 18 ст. Поділ залишався осередком українського життя в Києві. Тут мешкала громада міщан під магдебурзьким правом, що боролася з московськими «людьми торговими».

Район неодноразово зазнавав затоплень, руйнацій і пожеж. Велика пожежа сталась 9 липня 1811 року. Вогонь знищив більшість з 2068 подільських будинків, тобто понад половину забудови Києва: на той час у місті нараховувалось 3672 житлових споруди.

Планів перебудови Подолу було два. У першому, зробленому Андрієм Меленським і датованим 17 вересня 1811 року, передбачалося максимально зберегти містобудівну базу, систему вулиць, розподіл на квартали, що складався на Подолі сторіччями; природні умови і рельєф було пов'язано з історико-архітектурним середовищем. Планувалося зберегти вцілілі кам'яні будівлі: мережа вулиць прокладалася так, щоб ці споруди потрапляли на «червону лінію». Проте план відбудови Андрія Меленського не був затверджений у Петербурзі. Післяпожежне перепланування Подолу доручили петербурзькому архітектору Вільяму Гесте, на той час адміністратору Будівничого комітету при Міністерстві внутрішніх справ Російської імперії. Він, подякувавши Меленському за надані матеріали і розробки, апріорно наклав на наявну планову підоснову сітку прямокутних кварталів. Не було враховано рельєф, наявну систему комунікацій, водостоків, давню базово-планувальну структуру забудови, київські архітектурні традиції. 3 березня 1812 року цей план було затверджено. До речі, оригінал плану Вільяма Гесте досі не знайдено, збереглися окремі його фрагменти.

Отже, Меленському як головному архітектору довелося втілювати в життя не свої, а чужі задуми. Поділ майже повністю переплановано, укрупнено квартали, замість звивистих, вузьких завулків прокладено прямі вулиці. Давню конфігурацію зберегли тільки декілька вулиць: Боричів Тік, Покровська, Притисько-Микільська. Ця конфігурація вулиць Подолу збереглася до сьогодні.

У кінці XIX — на початку XX ст. Поділ був духовним і навчально-культурним центром Києва. Тут діяли 20 церков, Київська духовна академія і Київська духовна семінарія, Києво-Подільське духовне училище, Київська 3-тя гімназія, Києво-Подільська жіноча гімназія та інші навчальні заклади. В той час на Подолі налічувалося понад 20 невеликих готелів, дешевших, ніж у Верхньому місті та Новій забудові. З часів Контрактових ярмарків була поширена здача в оренду кімнат, квартир, садиб.

Побут Редагувати

Загальний вигляд Подолу, 1888 рік

У другій половині 18 ст. — початку 19 ст. на Подолі зводили дерев'яні будинки, криті ґонтом. Історик Ольга Друг у книзі «Вулицями старого Києва» наводить опис тодішніх подільських будинків та інтер'єрів: «Хата ділилася на дві частини: на одній половині — кімната з кахляною грубою, на іншій — кухня з піччю, теж із білих кахель. У кімнаті було три вікна, що відчинялися. Віконниці та двері були на залізних гачках, із залізними засувами. Біля хати стояла комора, у заможніших міщан — льох, комора, льодовні. Двір обнесений дерев'яним парканом, з воротами і хвірткою із залізними засувами. Багаті садиби коштували дорого. Двір заможного коваля в 1804 р. можна було придбати за 320 рублів, а стару хату — за 100—150 рублів»

У домівках заможних подільських міщан часто будували на ліжках «гору» з подушок (до 16 штук), заправляли ліжко вишитими простирадлами, ковдрами. Одяг зберігали у мальованих дерев'яних шафах. Бідніші міщани ліжок не мали, натомість влаштовували постіль на підлозі та накривали її рядном. На покуті вішали ікони, інколи в срібних, мідних оправах, над ними — рушники, вишиті заполоччю, перед іконами — кришталеву лампадку або мідний ліхтар. Інколи на стіну вішалося дзеркало. У кімнаті або в коморі ставили скрині, куті залізом, куди складався найкращий одяг та посуд. Посудом користувалися різноманітним: одні — срібними тарілками, полумисками, інші — цинковими, череп'яними, дерев'яними мисками.

Період Радянського Союзу Редагувати

У 20-ті —30-ті роки XX століття отримав назву Петрівка (Петрівський район) — від прізвища голови ВУЦВК Григорія Петровського.

Період незалежності України Редагувати

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Архітектура Редагувати

На Подолі збереглися пам'ятки архітектури XII, XVI—XIX ст.

Поділ на старій поштовій листівці

До Подолу з Верхнього міста ведуть декілька узвозів. Найпопулярніший — Андріївський. Центр Подолу — велика Контрактова площа, де кожний будинок — пам'ятник. Старий корпус Києво-Могилянської академії — центру православного просвітництва слов'янських народів (заснована у 1632 р.). На Подолі також знаходяться будинок Петра І, де за переказами він зупинявся; пам'ятник українському філософу Г. С. Сковороді (1976, І. П. Кавалерідзе). На Покровській вулиці — Покровська церква (1766) у стилі українського бароко архітектора І. Г. Григоровича-Барського, будинок золотих справ майстра Стрельбицького, дзвіниця церкви Миколи Доброго. На Контрактовій площі з 1798 р. щорічно проводилися Всеросійські ярмарки, для чого в центрі площі було збудовано Гостинний двір із 50 магазинами. Відновлено церкву Богородиці Пирогощі (1136).

Жіночий Покровський монастир, Флорівський монастир, відомий з 15 ст., відновлений після пожежі архітектором А. І. Меленським у 1822—1824 рр.; Іллінська церква (1692), церква Миколи Притиска (1631), Набережно-Микольська церква (1772, І. Г. Григорович-Барський). Вулиця, що має дві назви — з одного боку Верхній вал, з другого — Нижній; Житній ринок, Річковий вокзал, Фунікулер. Все це — Поділ.

Втрачені пам'ятки архітектури Подолу Редагувати

Див. також: Подільська пожежа

Зображення Редагувати

Примітки Редагувати

  1. GeoNames — 2005.
    d:Track:Q830106
  2. Олексій Мустафін. «Вічне» питання. Чи чемно цікавитися, скільки насправді років нашій столиці?. Київ24. 2023-05-18. 
  3. ↑ Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
  4. ↑ Виноградова, Марина (2003). . Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. К. : АртЕк. — с. 124 – 131. Архів оригіналу за 26 лютого 2010. Процитовано 18 вересня 2010. 
  5. НБУВ, сектор картографічних видань, інв. № 22265, арк. 2.

Джерела та література Редагувати

Поділ
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Київ»
Цитати у Вікіцитатах?
Файли у Вікісховищі?

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podil znachennya Podi l istorichna miscevist Kiyeva nizinna chastina istorichnogo centra mista starodavnij rajon remisnikiv i richkovikiv Prostyagayetsya vzdovzh pravogo berega Dnipra i Kiyivskoyi gavani popid gorami Starokiyivskoyu Zamkovoyu Shekaviceyu i Yurkoviceyu mizh Pishohidnim mostom cherez Dnipro i Zavodskoyu vuliceyu Podi lKiyivPodi lVid na Podil z Hreshatogo parku 2017 r Zagalna informaciya50 28 01 pn sh 30 30 49 sh d 50 467171000027775563 pn sh 30 51362600002777725 sh d 50 467171000027775563 30 51362600002777725 Koordinati 50 28 01 pn sh 30 30 49 sh d 50 467171000027775563 pn sh 30 51362600002777725 sh d 50 467171000027775563 30 51362600002777725Krayina Ukrayina 1 Rajon Podilskij rajonAdminodinicya Podilskij rajon KiyivVodojma Dnipro Desenka Chortorij Zasnovano 1921Plosha 34 04 kvadratnij kilometrTransportMetropoliten Kontraktova plosha Poshtova plosha Tarasa Shevchenka KartaPodi lPodi l Kiyiv Podil u VikishovishiZhitlovo gospodarskij kompleks H stolittya Kiyiv Podil Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini Rekonstrukciya Znak pri v yizdi do Podilskogo rajonu na Volodimirskomu uzvoziGolovni vulici na Podoli Sagajdachnogo Kostyantinivska Horiva Verhnij i Nizhnij Val Naberezhno Hreshaticka Naberezhno Lugova ploshi Kontraktova Zhitnotorzka i Poshtova Podil dav nazvi Podilskomu rajonu uzvozu provulku Zmist 1 Istoriya 1 1 Doistorichni chasi 1 2 Knyazha doba 1 3 Litovsko polska doba 1 4 Period Rosijskoyi imperiyi 1 4 1 Pobut 1 5 Period Radyanskogo Soyuzu 1 6 Period nezalezhnosti Ukrayini 2 Arhitektura 2 1 Vtracheni pam yatki arhitekturi Podolu 3 Zobrazhennya 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDoistorichni chasi Redaguvati Nazva miscevosti pohodit vid staroslov yanskogo podol nizina nizinna miscevist Razom iz Verhnim mistom Starim Kiyevom i Pecherskom Podil skladaye najdavnishu chastinu mista Pershi poselennya z chasiv kam yanoyi dobi 25 15 tisyach rokiv tomu v tomu chisli Kirilivska stoyanka rozkopana na suchasnij Kirilivskij vulici 59 61 Knyazha doba Redaguvati Postijne poselennya u centralnij chastini suchasnogo Podolu isnuye shonajmenshe z kincya 9 storichchya vik najdavnishoyi budivelnoyi kolodi znajdenoyi pid chas arheologichnih rozkopok bilya teperishnogo Zhitnogo rinka viznachayut 887 rokom 2 Na teritoriyi Podolu znahodilis davni istorichni miscevosti Biskupshina Borichiv Gonchari Degtyari Kozhum yaki Ploske Podil roztashovuvavsya na berezi richki Pochajni davnye girlo yakoyi z chasom poglinuv Dnipro Zalishkami girla Pochajni ye suchasna gavan Z 9 po 13 st na Podoli sformuvavsya torgovelno remisnichij i portovij centr mista cherez yakij prolyagali chislenni suhoputni ta vodni shlyahi sho spoluchali Yevropu z Aziyeyu krayini Baltiyi z Vizantiyeyu Stav oseredkom ekonomichnogo zhittya de pracyuvav golovnij nerv mista torg Tam roztashovuvalisya komori j kramnici torguvali miscevi ta inozemni kupci Na Podoli stoyalo bagato derev yanih cerkov i odna kam yana Bogorodici Pirogoshoyi 3 Naselennya Podolu bulo chiselne j riznomanitne greki arabi venecianci hozari yevreyi nimci polyaki V centri Podolu mistilisya virmenskij kvartal do XVI st i genuezkij torgovij dvir 3 Litovsko polska doba Redaguvati Podil staye golovnoyu teritoriyeyu mista tut zoseredzhuyetsya vse torgovelno ekonomichne zhittya oselyayetsya perevazhna chastina meshkanciv Kiyeva Administrativnij i strategichnij centr z Verhnogo mista peremistivsya v zamok zvedenij litovskimi knyazyami na gori U XV st podilski mishani zdobuli pravo na samovryaduvannya vnaslidok chogo bilshist naselennya pochala ob yednuvatisya u cehi Remisniki odnogo fahu oselyalisya perevazhno na odnij vulici Tak za svidchennyami istorikiv na Kozhum yakah zhili j pracyuvali chinbari kushniri dubilniki limari Pid Zamkovoyu goroyu prohodila vulicya Goncharna de zhili gonchari Vid Zamkovoyi gori do berega Pochajni roztashovuvalisya cegelni Kilkist cehiv chas vid chasu zminyuvalasya U XVIII st bilshist tovariv viroblyali 11 15 cehiv 3 V cej period naselennya zminilosya Podil zaselyali lishe ukrayinski mishani yaki ne dozvolyali torguvati tut inshim nacionalnostyam i stanam Vidselyalis v tomu chisli j kozaki za Podil na teperishnyu Kurenivku de stoyali kozacki storozhovi kureni 3 Kandidat istorichnih nauk Nataliya Bilous pishe U 1571 roci naselennya Kiyeva stanovilo 6500 cholovik zgidno zi skladenim todi podatkovim reyestrom Miske zhittya bulo zoseredzheno na Podoli tut stoyala derev yana ratusha u yakij zasidav magistrat organ miskogo samovryaduvannya yak nalezhalo za Magdeburzkim pravom Kiyani zhili v derev yanih budinkah mali kolo nih sadki j gorodi kam yanic yak u zahidnoyevropejskih miscyah she ne zvodili 1 Takozh na Podoli roztashovuvalisya golovnij rinok kam yanij magistratskij hram Uspinnya Bogorodici Bogoyavlenskij monastir zi shkoloyu kolegiumom shpitalem i bratstvom blizko 10 ti pravoslavnih cerkov zokrema Mikoli Dobrogo ta Mikoli Pritiska 3 Yak zaznachayut krayeznavci u XIV XVII st naselennya Podolu zhilo zamozhno Za svidchennyami Mihalona Litvina lyudi mali vdostal fruktiv ovochiv medu m yasa ribi Budinki buli perepovneni dorogim odyagom dorogocinnim kaminnyam sobolinim ta inshim hutrom i pryanoshami shovk koshtuvav deshevshe nizh u inshih mistah lon abo sil 3 Period Rosijskoyi imperiyi Redaguvati U 18 st na Podoli bulo dekilka sklyanih kozhum yackih ta inshih fabrik i zavodiv isnuvav shovkovichnij zaklad vigotovlyali troyandovu oliyu rozvivalosya vinorobstvo U seredini 18 st Podil zalishavsya oseredkom ukrayinskogo zhittya v Kiyevi Tut meshkala gromada mishan pid magdeburzkim pravom sho borolasya z moskovskimi lyudmi torgovimi 3 Rajon neodnorazovo zaznavav zatoplen rujnacij i pozhezh Velika pozhezha stalas 9 lipnya 1811 roku Vogon znishiv bilshist z 2068 podilskih budinkiv tobto ponad polovinu zabudovi Kiyeva na toj chas u misti narahovuvalos 3672 zhitlovih sporudi 4 Planiv perebudovi Podolu bulo dva U pershomu zroblenomu Andriyem Melenskim i datovanim 17 veresnya 1811 roku peredbachalosya maksimalno zberegti mistobudivnu bazu sistemu vulic rozpodil na kvartali sho skladavsya na Podoli storichchyami prirodni umovi i relyef bulo pov yazano z istoriko arhitekturnim seredovishem Planuvalosya zberegti vcilili kam yani budivli merezha vulic prokladalasya tak shob ci sporudi potraplyali na chervonu liniyu Prote plan vidbudovi Andriya Melenskogo ne buv zatverdzhenij u Peterburzi Pislyapozhezhne pereplanuvannya Podolu doruchili peterburzkomu arhitektoru Vilyamu Geste na toj chas administratoru Budivnichogo komitetu pri Ministerstvi vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi Vin podyakuvavshi Melenskomu za nadani materiali i rozrobki apriorno naklav na nayavnu planovu pidosnovu sitku pryamokutnih kvartaliv Ne bulo vrahovano relyef nayavnu sistemu komunikacij vodostokiv davnyu bazovo planuvalnu strukturu zabudovi kiyivski arhitekturni tradiciyi 3 bereznya 1812 roku cej plan bulo zatverdzheno 5 Do rechi original planu Vilyama Geste dosi ne znajdeno zbereglisya okremi jogo fragmenti 4 Otzhe Melenskomu yak golovnomu arhitektoru dovelosya vtilyuvati v zhittya ne svoyi a chuzhi zadumi Podil majzhe povnistyu pereplanovano ukrupneno kvartali zamist zvivistih vuzkih zavulkiv prokladeno pryami vulici Davnyu konfiguraciyu zberegli tilki dekilka vulic Borichiv Tik Pokrovska Pritisko Mikilska Cya konfiguraciya vulic Podolu zbereglasya do sogodni U kinci XIX na pochatku XX st Podil buv duhovnim i navchalno kulturnim centrom Kiyeva Tut diyali 20 cerkov Kiyivska duhovna akademiya i Kiyivska duhovna seminariya Kiyevo Podilske duhovne uchilishe Kiyivska 3 tya gimnaziya Kiyevo Podilska zhinocha gimnaziya ta inshi navchalni zakladi V toj chas na Podoli nalichuvalosya ponad 20 nevelikih goteliv deshevshih nizh u Verhnomu misti ta Novij zabudovi Z chasiv Kontraktovih yarmarkiv bula poshirena zdacha v orendu kimnat kvartir sadib 3 Pobut Redaguvati nbsp Zagalnij viglyad Podolu 1888 rikU drugij polovini 18 st pochatku 19 st na Podoli zvodili derev yani budinki kriti gontom Istorik Olga Drug u knizi Vulicyami starogo Kiyeva navodit opis todishnih podilskih budinkiv ta inter yeriv Hata dililasya na dvi chastini na odnij polovini kimnata z kahlyanoyu gruboyu na inshij kuhnya z pichchyu tezh iz bilih kahel U kimnati bulo tri vikna sho vidchinyalisya Vikonnici ta dveri buli na zaliznih gachkah iz zaliznimi zasuvami Bilya hati stoyala komora u zamozhnishih mishan loh komora lodovni Dvir obnesenij derev yanim parkanom z vorotami i hvirtkoyu iz zaliznimi zasuvami Bagati sadibi koshtuvali dorogo Dvir zamozhnogo kovalya v 1804 r mozhna bulo pridbati za 320 rubliv a staru hatu za 100 150 rubliv 3 U domivkah zamozhnih podilskih mishan chasto buduvali na lizhkah goru z podushok do 16 shtuk zapravlyali lizhko vishitimi prostiradlami kovdrami Odyag zberigali u malovanih derev yanih shafah Bidnishi mishani lizhok ne mali natomist vlashtovuvali postil na pidlozi ta nakrivali yiyi ryadnom Na pokuti vishali ikoni inkoli v sribnih midnih opravah nad nimi rushniki vishiti zapolochchyu pered ikonami krishtalevu lampadku abo midnij lihtar Inkoli na stinu vishalosya dzerkalo U kimnati abo v komori stavili skrini kuti zalizom kudi skladavsya najkrashij odyag ta posud Posudom koristuvalisya riznomanitnim odni sribnimi tarilkami polumiskami inshi cinkovimi cherep yanimi derev yanimi miskami 3 Period Radyanskogo Soyuzu Redaguvati U 20 ti 30 ti roki XX stolittya otrimav nazvu Petrivka Petrivskij rajon vid prizvisha golovi VUCVK Grigoriya Petrovskogo Period nezalezhnosti Ukrayini Redaguvati Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Arhitektura RedaguvatiNa Podoli zbereglisya pam yatki arhitekturi XII XVI XIX st nbsp Podil na starij poshtovij listivciDo Podolu z Verhnogo mista vedut dekilka uzvoziv Najpopulyarnishij Andriyivskij Centr Podolu velika Kontraktova plosha de kozhnij budinok pam yatnik Starij korpus Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi centru pravoslavnogo prosvitnictva slov yanskih narodiv zasnovana u 1632 r Na Podoli takozh znahodyatsya budinok Petra I de za perekazami vin zupinyavsya pam yatnik ukrayinskomu filosofu G S Skovorodi 1976 I P Kavaleridze Na Pokrovskij vulici Pokrovska cerkva 1766 u stili ukrayinskogo baroko arhitektora I G Grigorovicha Barskogo budinok zolotih sprav majstra Strelbickogo dzvinicya cerkvi Mikoli Dobrogo Na Kontraktovij ploshi z 1798 r shorichno provodilisya Vserosijski yarmarki dlya chogo v centri ploshi bulo zbudovano Gostinnij dvir iz 50 magazinami Vidnovleno cerkvu Bogorodici Pirogoshi 1136 Zhinochij Pokrovskij monastir Florivskij monastir vidomij z 15 st vidnovlenij pislya pozhezhi arhitektorom A I Melenskim u 1822 1824 rr Illinska cerkva 1692 cerkva Mikoli Pritiska 1631 Naberezhno Mikolska cerkva 1772 I G Grigorovich Barskij Vulicya sho maye dvi nazvi z odnogo boku Verhnij val z drugogo Nizhnij Zhitnij rinok Richkovij vokzal Funikuler Vse ce Podil Vtracheni pam yatki arhitekturi Podolu Redaguvati Budinok Kiyivskogo magistratu Bogoyavlenskij sobor Bratskogo monastirya Cerkva Mikoli Dobrogo Voskresenska cerkva Borisoglibska cerkva Cerkva Petra i Pavla Kostyantino Yeleninska cerkva Katerininska grecka cerkvaDiv takozh Podilska pozhezhaZobrazhennya Redaguvati nbsp Viglyad Podolu vid Voznesenskogo monastirya pochatok HH st nbsp Viglyad na Hreshaticku naberezhnu 1888 rik nbsp Viglyad Podolu v seredini XVII st nbsp Viglyad na Podil z Andriyivskoyi cerkvi 1888 rik nbsp Viglyad Podolu v seredini XIX st nbsp Viglyad na Podil z Andriyivskoyi gori pochatok 1910 h rokiv nbsp Podil na pochatku HH st nbsp Vulicya Sagajdachnogo nbsp Budinki na Podoli nbsp Lito Podil nbsp Cerkva Bogorodici Pirogoshi Podil XII st vidbudovana 1997 nbsp Kontraktova plosha u 2005 r nbsp Poshtova plosha Budivnictvo transportnoyi rozv yazki 24 09 2012 nbsp Krayevid Podolu z Pejzazhnoyi aleyi Foto 2016 rokuPrimitki Redaguvati GeoNames 2005 d Track Q830106 Oleksij Mustafin Vichne pitannya Chi chemno cikavitisya skilki naspravdi rokiv nashij stolici Kiyiv24 2023 05 18 a b v g d e zh i k l Drug Olga Mikolayivna Vulicyami starogo Kiyeva O M Drug dizajn i hudozh oform S Ivanov I Shuturma Lviv Svit 2013 496 XVI s il a b Vinogradova Marina 2003 Sadiba Andriya Melenskogo u Kiyevi Kulturna spadshina Kiyeva doslidzhennya ta ohorona istorichnogo seredovisha K ArtEk s 124 131 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2010 Procitovano 18 veresnya 2010 NBUV sektor kartografichnih vidan inv 22265 ark 2 Dzherela ta literatura RedaguvatiG Yu Ivakin D Ya Vortman Podil Arhivovano 7 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 295 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Podilu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Kiyiv nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Fajli u Vikishovishi Bilous N Lyudina vmirala na tretij den Krayina 2012 34 137 S 54 57 Veb enciklopediya Kiyeva Bakanov V Kiev Podol K NDPP Vartist 2002 44 s Parnikoza I Istoriya Kiyivskogo podolu v monografiyi Kiyivski ostrovi ta priberezhni urochisha na Dnipri Arhivovano 9 travnya 2019 u Wayback Machine Progulyanki starim Podolom I V Plotnikova Kiyiv Kij 2003 263 s ISBN 966 7161 51 H Duhovnij Leonid Samijlovich nbsp Bez Podola Kiev Nevozmozhen Kievskij Cikl Live feat Igor Semenenko amp Ilya Vinnik na YouTubePosilannya RedaguvatiSherockij K Podol Kiev Putevoditel Kiev tipografiya S Kulzhenko 1917 ros doref Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Podil amp oldid 39615384