www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кульженко Стефан Васильович Кульже нко Стефан Васи льович 24 грудня 1836 5 січня 1837 18370105 Баришівка Переяславський

Кульженко Стефан Васильович

Кульже́нко Стефан Васи́льович (24 грудня 1836 (5 січня 1837)(18370105), Баришівка, Переяславський повіт, Полтавська губернія — 16 (29) січня 1906, Київ, Київська губернія) — український друкар, книговидавець, один із найуспішніших підприємців свого часу в Україні та Російській імперії загалом. Батько видавця Василя Кульженка.

Стефан Васильович Кульженко
Народився 24 грудня 1836 (5 січня 1837)(1837-01-05)
Баришівка, Переяславський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 16 (29) січня 1906(1906-01-29) (69 років)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Поховання Байкове кладовище
Підданство Російська імперія
Діяльність видавець, друкар
Галузь pressingd і видавнича справа
Знання мов українська і російська
Діти Кульженко Василь
Автограф
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кульженко.

Біографія Редагувати

Народився в містечку Баришівці (тепер місто Київської області) в сім'ї з козацького роду (з 1840 року сім'я мешкала в Києві). Його батько торгував вином у Києві Мати померла, коли хлопцю йшов 7-й рік.

Після смерті матері виховувався у родички. Близько року навчався вдома під наглядом учителя, потім його відвезли до Києва, де він жив на квартирі й спочатку два роки відвідував пансіон Полонського на Печерську, а після того поступив до 2-го класу духовного училища при Софійському соборі. Після смерті опікунки змушений був залишити училище, бо батько не мав змоги оплачувати його навчання.

У липні 1848 року, випадково потрапивши до книжкової крамниці й поспілкувавшись з її власником — угорцем І. Вальнером, став на 7 років одним із 16 учнів при його друкарні (на той час у Києві було 5 друкарень; усі учні були на повному утриманні підприємства). Виявив кмітливість і вправність, залучався як наставник до робіт у друкарні при Києво-Печерській лаврі.

1855 року, після закінчення навчання, залишився працювати у І. Вальнера. Після банкрутства останнього став машиністом у друкарні при Губернському управлінні, а потім літографом у друкарні Гаммершмідта.

Мешкаючи в будинку Гаммершмідта, опанував німецьку мову. Любив музику й спів, щоб слухати їх, часто ходив до костелу.

1858 року став управляючим у невеликих за потужностями літографії та друкарні О. Сементовського (останній випускав альбоми малюнків та журнал «Древности и достопримечательности г. Киева»).

У жовтні 1859 року одружився з престижною київською модисткою П. Ткаченко. Вона купила будинок на розі Хрещатика і Трьохсвятительської, до якого перебрався і С. Кульженко.

Коли у власника друкарні виникли серйозні фінансові проблеми, Кульженко, щоб поліпшити своє матеріальне становище, за сприяння свого однокласника по навчанню у І. Вальнера — Буткевича — став спочатку конторником (жовтень 1862 року), а потім (1863 рік) — управляючим у друкарні родича Буткевича І. Давиденка (це була колишня друкарня І. Вальнера). Підприємство Давиденка мало найсучасніше на той час устаткування (3 типографські, 4 літографські, 2 конгревні верстати, швидкодрукарська машина), виконувало широкий асортимент замовлень.

Влітку 1864 року після від'їзду І. Давиденка до Санкт-Петербурга за пропозицією останнього Кульженко взяв його друкарню в оренду на 10 років (задля цього попередньо знайшов собі компаньйона — В. Давиденка, родича І. Давиденка, який вніс більшу частину застави за укладання договору про оренду). На отримані в кредит гроші придбав додаткове обладнання, а вже 1867 року поїхав до Німеччини і купив там нове устаткування.

1870 року, відвідавши Всеросійську виставку в Санкт-Петербурзі, придбав парового двигуна (використання таких на той час було ноу-хау для вітчизняної поліграфії), а повернувшись додому, потрапив на похорони дружини, яка раптово померла від крупу.

Восени 1871 року одружився вдруге.

1874 року, після того, як В. Давиденко, отримавши спадок, почав будувати нову друкарню, Кульженко став одноосібним орендарем друкарні І. Давиденка ще на 6 років.

1874 року в друкарні Кульженка побачили світ перекладені Михайлом Старицьким на українську мову «Казки Андерсена» з передмовою та ілюстраціями Миколи Мурашка.

Наприкінці 1875 року відкрив на Хрещатику свій перший «писчебумажный магазин», який згодом перетворився на популярну серед киян книгарню.

1876 року відвідав Париж, Відень і Берлін, де придбав нове устаткування. Повернувшись додому, відкрив фабрику конторських книг.

Навесні 1879 року придбав у Василя Тарновського ділянку землі в Києві (нині це територія будинку № 4 по вул. Євгена Чикаленка, тоді Новоєлизаветинській) за ціною 8 крб за 1 квадратний сажень (площа ділянки — 666 кв. сажнів) і почав там будівництво нової друкарні.

15 серпня 1880 року завершив будівництво друкарні (її будівля згоріла 1941 року).

1882 року вперше демонстрував продукцію своїх підприємств (конторські книги, шкіряні вироби, монограми) на Всеросійській виставці в Москві й отримав Велику срібну медаль. У 1886, 1895, 1896 роках його продукцію також відзначали срібними та золотою медалями.

1884 року відкрив стереотипне відділення друкарні. 1885 року відкрив відділення з виготовлення конвертів. 1886 року відкрив відділення з виробництва коробок. Налагодив також випуск відривних календарів.

1886 року почав друкувати щоденну газету «Киевское слово» (виходила до 1905; після закриття властями відновилася під назвою «Новый век», але 1906 року була закрита остаточно; в газеті друкувався Олександр Купрін, саме тут вперше побачили світ його «Миниатюры» і «Киевские типы»).

1886 року купив у професора анатомії Володимира Беца фототипію (на той час вона була єдина в Південно-Західному краї Російської імперії). Кульженко виконував на ній замовлення для Одеси, Харкова, Полтави, Ніжина, навіть Москви.

1897 року викупив друкарню в Київського університету.

Одним із перших в Україні застосував спосіб плоского друку — літографію.

До 1890-х років у Кульженка працювали близько 80 осіб, а вже через кілька років — більше 200. 1905 року на його підприємствах навчалося 35 учнів. До таких дій підштовхувала гостра конкуренція між друкарями в умовах всезростаючого попиту на друковану продукцію (наприкінці 19 ст. в Києві діяло 25 друкарень, причому кілька з них були найпотужнішими в Російській імперії).

Поліграфічний комплекс Кульженка об'єднував власне друкарню, дві словолитні, літографію, стереотипію, фототипію, гальванопластикову майстерню.

Будучи одним із перших, хто освоїв друк кольорових фотоілюстрацій, Кульженко на найкращому для свого часу рівні випускав найскладніші видання (наприклад, книга «Собор Святого и Равноапостольного князя Владимира в Киеве», 1898). До нього почали звертатися з престижними замовленнями, він став конкурентом друкарів Москви, С.-Петербурга, Варшави.

Не шкодував зусиль для громадських потреб. У 1898–1899 роках видрукував для Київського товариства грамотності літературу, призначену для широких верств населення (твори Тараса Шевченка, Марії Конопницької, Костянтина Станюковича). При друкарні відкрив загальноосвітню школу для дорослих. За його участю постало «Общество вспоможения рабочих печатного дела», тривалий час Кульженко був його головою. Створив при друкарні хор, в якому співав разом із своїми робітниками (керували хором найкращі професійні диригенти Києва). Був активним членом Київського російського драматичного товариства. Разом з І. Чоколовим, Г. Фронцкевичем і К. Милевським ініціював створення і став співзасновником (1903) Художньо-ремісничої навчальної майстерні друкарської справи Міністерства торгівлі й промисловості з 3-річним курсом навчання для дітей 12–16 років, деякий час викладав там історію книговидавничої справи.

1904 року в друкарні Кульженка побачила світ збірка творів українських письменників «На вічну пам'ять Котляревському».

1904 року придбав на околиці Києва поряд із Пріоркою, в місцевості Кинь-Ґрусть, кілька дачних ділянок і звів там помешкання для робітників своєї друкарні. Відтоді Кінь-Ґрусть отримала другу назву — «Кульженкові Дачи» або «Дачи Кульженка». Сам Кульженко також мав там власну дачу, де він займався пасічництвом, садівництвом та городництвом.

Загалом на його підприємствах було випущено у світ понад 1 тис. назв книг. Сучасні фахівці друкарської справи зазначають особливо високу якість таких із них, як «Киев теперь и прежде» (автор — М. Захарченко, 1888; видання продавалося у трьох варіантах: розкішний — 10 крб, в англійській оправі — 6 крб, елементарний — 5 крб; книжка перевидається дотепер), «Собор св. Владимира в Киеве» (автор — І. Александровський; містить 42 великі фототипії та 105 фотоцинкографій у тексті; 1898), «История искусств» (автор — С. Байє; містить 350 ілюстрацій і 30 фототипічних таблиць; 1902), «Старожитності Наддніпрянщини» (автори — Богдан і Варвара Ханенки, 1899–1907). У друкарнях Кульженка випустили популярні свого часу альбоми видів Києва, Одеси, Житомира, Парижа, «Альбом художника Саврасова», «Альбом Киевской сельсько-хозяйственной и промышленной выставки 1896 года», «Иллюстрированный сборник Киевского литературно-артистического общества», вийшли друком твори Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Олени Пчілки, збірка перлин української поезії «Квіточка», антологія «Вік», декламатор «Розвага» тощо, брошура Тадея Рильського «Про херсонські заробітки, коли і як їх шукати, і що коштує туди дібратися по залізній дорозі або пароплавом». На його підприємствах, окрім «Киевского слова», друкували часописи «Заря» і «Киевская газета», кілька журналів (зокрема, «Земледелие», «Инженер», «Епархиальные ведомости», «Известия Политехнического института», «Журнал Церковно-приходской школы»).

Останні роки життя хворів, фактично передавши управління своїми друкарнями старшому синові Василеві (1904 року Василь під псевдонімом В. С. Васильєв видав книгу про свого батька, вона містить багато особистих спогадів Кульженка).

Могила Стефана Кульженка

Помер 16 (29 січня) 1906 року. Похований на старому Байковому цвинтарі.

Потрапив до списку 300 найуспішніших підприємців імперії, наведеному в ювілейному альбомі, який видали до 300-річчя царствування дому Романових.

Родина Редагувати

Мав 4 синів.

Син Василь спочатку завідував фототипією, а після смерті батька успадкував друкарське підприємство. Його дружина Поліна Аркадіївна працювала у Музеї західноєвропейського мистецтва. Під час німецької окупації її змусили супроводжувати до Німеччини колекцію музею, за що згодом вона була репресована радянською владою.

Син Сергій завідував батьковим магазином на Хрещатику, Олексій працював лікарем у лікарні Покровського монастиря, Михайло — присяжним повіреним.

Невістка, Мусатова-Кульженко Єлизавета Іванівна — співачка та педагог, в еміграції — професорка Афінської консерваторії.

Ювілеї та пам'ятні дати Редагувати

5 січня 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 180 років з дня народження Стефана Кульженка (1837—1906), друкаря і видавця, підприємця.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ Родик Костянтин. Біографія-підручник [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2010. — № 183. — 2 жовтня.
  3. ↑ Грузін Д. В.. Кульженко Стефан Васильович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — ISBN 978-966-00-0855-4..
  4. ↑ Гамоля Н. «Друкарська» слава Стефана Кульженка [ 11 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Галицькі контракти. — 2003. — № 12. — березень.
  5. ↑ Сандул В. Некоронований цар друкарської справи[недоступне посилання з липня 2019] // Персонал плюс. — 2006. — № 24 (72). — 22 червня.
  6. Історична енциклопедія, 2000.
  7. . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018. 

Джерела Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kulzhe nko Stefan Vasi lovich 24 grudnya 1836 5 sichnya 1837 18370105 Barishivka Pereyaslavskij povit Poltavska guberniya 16 29 sichnya 1906 Kiyiv Kiyivska guberniya ukrayinskij drukar knigovidavec odin iz najuspishnishih pidpriyemciv svogo chasu v Ukrayini ta Rosijskij imperiyi zagalom Batko vidavcya Vasilya Kulzhenka Stefan Vasilovich KulzhenkoNarodivsya 24 grudnya 1836 5 sichnya 1837 1837 01 05 Barishivka Pereyaslavskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 16 29 sichnya 1906 1906 01 29 69 rokiv Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya Bajkove kladovishePiddanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist vidavec drukarGaluz pressingd 1 i vidavnicha sprava 1 Znannya mov ukrayinska 1 i rosijska 1 Diti Kulzhenko VasilAvtograf Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kulzhenko Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Yuvileyi ta pam yatni dati 4 Primitki 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v mistechku Barishivci teper misto Kiyivskoyi oblasti v sim yi z kozackogo rodu z 1840 roku sim ya meshkala v Kiyevi 2 Jogo batko torguvav vinom u Kiyevi Mati pomerla koli hlopcyu jshov 7 j rik Pislya smerti materi vihovuvavsya u rodichki Blizko roku navchavsya vdoma pid naglyadom uchitelya potim jogo vidvezli do Kiyeva de vin zhiv na kvartiri j spochatku dva roki vidviduvav pansion Polonskogo na Pechersku a pislya togo postupiv do 2 go klasu duhovnogo uchilisha pri Sofijskomu sobori Pislya smerti opikunki zmushenij buv zalishiti uchilishe bo batko ne mav zmogi oplachuvati jogo navchannya U lipni 1848 roku vipadkovo potrapivshi do knizhkovoyi kramnici j pospilkuvavshis z yiyi vlasnikom ugorcem I Valnerom stav na 7 rokiv odnim iz 16 uchniv pri jogo drukarni na toj chas u Kiyevi bulo 5 drukaren usi uchni buli na povnomu utrimanni pidpriyemstva Viyaviv kmitlivist i vpravnist zaluchavsya yak nastavnik do robit u drukarni pri Kiyevo Pecherskij lavri 1855 roku pislya zakinchennya navchannya zalishivsya pracyuvati u I Valnera Pislya bankrutstva ostannogo stav mashinistom u drukarni pri Gubernskomu upravlinni a potim litografom u drukarni Gammershmidta Meshkayuchi v budinku Gammershmidta opanuvav nimecku movu Lyubiv muziku j spiv shob sluhati yih chasto hodiv do kostelu 1858 roku stav upravlyayuchim u nevelikih za potuzhnostyami litografiyi ta drukarni O Sementovskogo ostannij vipuskav albomi malyunkiv ta zhurnal Drevnosti i dostoprimechatelnosti g Kieva 3 U zhovtni 1859 roku odruzhivsya z prestizhnoyu kiyivskoyu modistkoyu P Tkachenko Vona kupila budinok na rozi Hreshatika i Trohsvyatitelskoyi do yakogo perebravsya i S Kulzhenko 2 Koli u vlasnika drukarni vinikli serjozni finansovi problemi Kulzhenko shob polipshiti svoye materialne stanovishe za spriyannya svogo odnoklasnika po navchannyu u I Valnera Butkevicha stav spochatku kontornikom zhovten 1862 roku a potim 1863 rik upravlyayuchim u drukarni rodicha Butkevicha I Davidenka ce bula kolishnya drukarnya I Valnera 3 Pidpriyemstvo Davidenka malo najsuchasnishe na toj chas ustatkuvannya 3 tipografski 4 litografski 2 kongrevni verstati shvidkodrukarska mashina vikonuvalo shirokij asortiment zamovlen 4 Vlitku 1864 roku pislya vid yizdu I Davidenka do Sankt Peterburga za propoziciyeyu ostannogo Kulzhenko vzyav jogo drukarnyu v orendu na 10 rokiv zadlya cogo poperedno znajshov sobi kompanjona V Davidenka rodicha I Davidenka yakij vnis bilshu chastinu zastavi za ukladannya dogovoru pro orendu Na otrimani v kredit groshi pridbav dodatkove obladnannya a vzhe 1867 roku poyihav do Nimechchini i kupiv tam nove ustatkuvannya 1870 roku vidvidavshi Vserosijsku vistavku v Sankt Peterburzi pridbav parovogo dviguna vikoristannya takih na toj chas bulo nou hau dlya vitchiznyanoyi poligrafiyi a povernuvshis dodomu potrapiv na pohoroni druzhini yaka raptovo pomerla vid krupu Voseni 1871 roku odruzhivsya vdruge 1874 roku pislya togo yak V Davidenko otrimavshi spadok pochav buduvati novu drukarnyu Kulzhenko stav odnoosibnim orendarem drukarni I Davidenka she na 6 rokiv 1874 roku v drukarni Kulzhenka pobachili svit perekladeni Mihajlom Starickim na ukrayinsku movu Kazki Andersena z peredmovoyu ta ilyustraciyami Mikoli Murashka Naprikinci 1875 roku vidkriv na Hreshatiku svij pershij pischebumazhnyj magazin yakij zgodom peretvorivsya na populyarnu sered kiyan knigarnyu 1876 roku vidvidav Parizh Viden i Berlin de pridbav nove ustatkuvannya Povernuvshis dodomu vidkriv fabriku kontorskih knig 3 Navesni 1879 roku pridbav u Vasilya Tarnovskogo dilyanku zemli v Kiyevi nini ce teritoriya budinku 4 po vul Yevgena Chikalenka todi Novoyelizavetinskij za cinoyu 8 krb za 1 kvadratnij sazhen plosha dilyanki 666 kv sazhniv i pochav tam budivnictvo novoyi drukarni 4 15 serpnya 1880 roku zavershiv budivnictvo drukarni yiyi budivlya zgorila 1941 roku 2 1882 roku vpershe demonstruvav produkciyu svoyih pidpriyemstv kontorski knigi shkiryani virobi monogrami na Vserosijskij vistavci v Moskvi j otrimav Veliku sribnu medal U 1886 1895 1896 rokah jogo produkciyu takozh vidznachali sribnimi ta zolotoyu medalyami 1884 roku vidkriv stereotipne viddilennya drukarni 1885 roku vidkriv viddilennya z vigotovlennya konvertiv 1886 roku vidkriv viddilennya z virobnictva korobok Nalagodiv takozh vipusk vidrivnih kalendariv 1886 roku pochav drukuvati shodennu gazetu Kievskoe slovo vihodila do 1905 pislya zakrittya vlastyami vidnovilasya pid nazvoyu Novyj vek ale 1906 roku bula zakrita ostatochno v gazeti drukuvavsya Oleksandr Kuprin same tut vpershe pobachili svit jogo Miniatyury i Kievskie tipy 1886 roku kupiv u profesora anatomiyi Volodimira Beca fototipiyu na toj chas vona bula yedina v Pivdenno Zahidnomu krayi Rosijskoyi imperiyi Kulzhenko vikonuvav na nij zamovlennya dlya Odesi Harkova Poltavi Nizhina navit Moskvi 1897 roku vikupiv drukarnyu v Kiyivskogo universitetu 3 Odnim iz pershih v Ukrayini zastosuvav sposib ploskogo druku litografiyu 5 Do 1890 h rokiv u Kulzhenka pracyuvali blizko 80 osib a vzhe cherez kilka rokiv bilshe 200 1905 roku na jogo pidpriyemstvah navchalosya 35 uchniv Do takih dij pidshtovhuvala gostra konkurenciya mizh drukaryami v umovah vsezrostayuchogo popitu na drukovanu produkciyu naprikinci 19 st v Kiyevi diyalo 25 drukaren prichomu kilka z nih buli najpotuzhnishimi v Rosijskij imperiyi 3 Poligrafichnij kompleks Kulzhenka ob yednuvav vlasne drukarnyu dvi slovolitni litografiyu stereotipiyu fototipiyu galvanoplastikovu majsternyu 4 Buduchi odnim iz pershih hto osvoyiv druk kolorovih fotoilyustracij Kulzhenko na najkrashomu dlya svogo chasu rivni vipuskav najskladnishi vidannya napriklad kniga Sobor Svyatogo i Ravnoapostolnogo knyazya Vladimira v Kieve 1898 Do nogo pochali zvertatisya z prestizhnimi zamovlennyami vin stav konkurentom drukariv Moskvi S Peterburga Varshavi Ne shkoduvav zusil dlya gromadskih potreb U 1898 1899 rokah vidrukuvav dlya Kiyivskogo tovaristva gramotnosti literaturu priznachenu dlya shirokih verstv naselennya tvori Tarasa Shevchenka Mariyi Konopnickoyi Kostyantina Stanyukovicha Pri drukarni vidkriv zagalnoosvitnyu shkolu dlya doroslih Za jogo uchastyu postalo Obshestvo vspomozheniya rabochih pechatnogo dela trivalij chas Kulzhenko buv jogo golovoyu Stvoriv pri drukarni hor v yakomu spivav razom iz svoyimi robitnikami keruvali horom najkrashi profesijni dirigenti Kiyeva Buv aktivnim chlenom Kiyivskogo rosijskogo dramatichnogo tovaristva Razom z I Chokolovim G Fronckevichem i K Milevskim iniciyuvav stvorennya i stav spivzasnovnikom 1903 Hudozhno remisnichoyi navchalnoyi majsterni drukarskoyi spravi Ministerstva torgivli j promislovosti z 3 richnim kursom navchannya dlya ditej 12 16 rokiv deyakij chas vikladav tam istoriyu knigovidavnichoyi spravi 1904 roku v drukarni Kulzhenka pobachila svit zbirka tvoriv ukrayinskih pismennikiv Na vichnu pam yat Kotlyarevskomu 3 1904 roku pridbav na okolici Kiyeva poryad iz Priorkoyu v miscevosti Kin Grust kilka dachnih dilyanok i zviv tam pomeshkannya dlya robitnikiv svoyeyi drukarni Vidtodi Kin Grust otrimala drugu nazvu Kulzhenkovi Dachi abo Dachi Kulzhenka 4 6 Sam Kulzhenko takozh mav tam vlasnu dachu de vin zajmavsya pasichnictvom sadivnictvom ta gorodnictvom Zagalom na jogo pidpriyemstvah bulo vipusheno u svit ponad 1 tis nazv knig Suchasni fahivci drukarskoyi spravi zaznachayut osoblivo visoku yakist takih iz nih yak Kiev teper i prezhde avtor M Zaharchenko 1888 vidannya prodavalosya u troh variantah rozkishnij 10 krb v anglijskij opravi 6 krb elementarnij 5 krb knizhka perevidayetsya doteper 4 Sobor sv Vladimira v Kieve avtor I Aleksandrovskij mistit 42 veliki fototipiyi ta 105 fotocinkografij u teksti 1898 Istoriya iskusstv avtor S Bajye mistit 350 ilyustracij i 30 fototipichnih tablic 1902 Starozhitnosti Naddnipryanshini avtori Bogdan i Varvara Hanenki 1899 1907 U drukarnyah Kulzhenka vipustili populyarni svogo chasu albomi vidiv Kiyeva Odesi Zhitomira Parizha Albom hudozhnika Savrasova Albom Kievskoj selsko hozyajstvennoj i promyshlennoj vystavki 1896 goda Illyustrirovannyj sbornik Kievskogo literaturno artisticheskogo obshestva vijshli drukom tvori Tarasa Shevchenka Ivana Nechuya Levickogo Oleni Pchilki zbirka perlin ukrayinskoyi poeziyi Kvitochka antologiya Vik deklamator Rozvaga tosho 5 broshura Tadeya Rilskogo Pro hersonski zarobitki koli i yak yih shukati i sho koshtuye tudi dibratisya po zaliznij dorozi abo paroplavom 2 Na jogo pidpriyemstvah okrim Kievskogo slova drukuvali chasopisi Zarya i Kievskaya gazeta kilka zhurnaliv zokrema Zemledelie Inzhener Eparhialnye vedomosti Izvestiya Politehnicheskogo instituta Zhurnal Cerkovno prihodskoj shkoly Ostanni roki zhittya hvoriv faktichno peredavshi upravlinnya svoyimi drukarnyami starshomu sinovi Vasilevi 1904 roku Vasil pid psevdonimom V S Vasilyev vidav knigu pro svogo batka vona mistit bagato osobistih spogadiv Kulzhenka nbsp Mogila Stefana KulzhenkaPomer 16 29 sichnya 1906 roku Pohovanij na staromu Bajkovomu cvintari 3 Potrapiv do spisku 300 najuspishnishih pidpriyemciv imperiyi navedenomu v yuvilejnomu albomi yakij vidali do 300 richchya carstvuvannya domu Romanovih 4 Rodina RedaguvatiMav 4 siniv Sin Vasil spochatku zaviduvav fototipiyeyu a pislya smerti batka uspadkuvav drukarske pidpriyemstvo Jogo druzhina Polina Arkadiyivna pracyuvala u Muzeyi zahidnoyevropejskogo mistectva Pid chas nimeckoyi okupaciyi yiyi zmusili suprovodzhuvati do Nimechchini kolekciyu muzeyu za sho zgodom vona bula represovana radyanskoyu vladoyu Sin Sergij zaviduvav batkovim magazinom na Hreshatiku Oleksij pracyuvav likarem u likarni Pokrovskogo monastirya Mihajlo prisyazhnim povirenim 4 Nevistka Musatova Kulzhenko Yelizaveta Ivanivna spivachka ta pedagog v emigraciyi profesorka Afinskoyi konservatoriyi Yuvileyi ta pam yatni dati Redaguvati5 sichnya 2017 roku na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachavsya yuvilej 180 rokiv z dnya narodzhennya Stefana Kulzhenka 1837 1906 drukarya i vidavcya pidpriyemcya 7 Primitki Redaguvati a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v g Rodik Kostyantin Biografiya pidruchnik Arhivovano 17 grudnya 2014 u Wayback Machine Ukrayina moloda 2010 183 2 zhovtnya a b v g d e zh Gruzin D V Kulzhenko Stefan Vasilovich Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 ISBN 978 966 00 0855 4 a b v g d e zh Gamolya N Drukarska slava Stefana Kulzhenka Arhivovano 11 lyutogo 2015 u Wayback Machine Galicki kontrakti 2003 12 berezen a b Sandul V Nekoronovanij car drukarskoyi spravi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Personal plyus 2006 24 72 22 chervnya Istorichna enciklopediya 2000 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 22 grudnya 2016 roku 1807 VIII Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2017 roci Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 6 lyutogo 2018 Dzherela RedaguvatiMahun S Stefan Kulzhenko nekoronovanij car drukarskoyi spravi Arhivovano 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 2004 32 507 14 serpnya Zhadko V O Nekropol na Bajkovij gori lit public vid K Feniks 2008 S 78 82 ISBN 978 966 8567 13 1 Stefan Vasilovich Kulzhenko Kiyiv Istorichna enciklopediya Elektronnij resurs Elektron tekstovi graf zv dan i progr 442 Mb 3MEDIA 2000 1 elektron opt disk CD ROM Vasilev V S Polveka u pechatnogo stanka K 1904 ros Procenko L A Kiyivskij nekropol Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine putivnik dovidnik K Ukrayinskij pismennik 1994 334 s ISBN 5 333 00673 3 Rozhanovskij V Knigoizdatel Kulzhenko Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Zerkalo nedeli 1996 50 115 14 grudnya ros S V Kulzhenko Nekrolog nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kievlyanin 1906 17 17 yanvarya S 4 5 ros doref Valigura I M Drukarska slava kiyanina Stefana Kulzhenka 1837 1906 Podilskij knizhnik Vinnicya 2015 Vip 6 7 S 13 28 Literatura RedaguvatiKulzhenko Stefan Vasilovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 638 Posilannya RedaguvatiVeb enciklopediya Kiyeva Svitlina nadgrobku S Kulzhenka Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Oleksandr GANDZIJ Simirenko daye 300 karbovanciv i do povernennya stavitsya skeptichno Arhivovano 6 sichnya 2017 u Wayback Machine material gazeti Gazeta ua vid 06 01 2017 roku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kulzhenko Stefan Vasilovich amp oldid 38016894