www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мурашко Микола Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мурашко Мико ла Іва нович Мура шко 8 20 травня

Мурашко Микола Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мурашко.

Мико́ла Іва́нович Мура́шко (8 (20) травня 1844, Глухів, Чернігівська губернія — 9 (22) вересня 1909, Буча, Київський повіт, Російська імперія) — український художник і педагог, статський радник. Дядько живописця Олександра Мурашка.

Мурашко Микола Іванович
Портрет роботи Іллі Рєпіна, 1877
Народження 8 (20) травня 1844[1]
Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть 9 (22) вересня 1909[3][1] (65 років)
  Буча, Київський повіт, Російська імперія
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Національність українець
Країна Російська імперія
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник
Відомі учні Курінний Олександр Авакумович
 Мурашко Микола Іванович у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Портрет Миколи Мурашка. Худ. Ілля Рєпін. 1866
Портрет Миколи Мурашка. Худ. Ілля Рєпін. 1882
«Старий вчитель». Портрет Миколи Мурашка роботи Олександра Мурашка (1906)

Народився 8 (20) травня 1844(18440520) року в Глухові, у сім'ї різьбяра іконостасів.

Інтерес до малювання виявився у хлопця ще в дитинстві. Він збирав і копіював картинки з книг, робив самостійні малюнки.

У Києві — з 1858 року.

1863 року за порадою Івана Сошенка, який працював викладачем малювання у Першій Київській гімназії, їде до Петербурга, бажаючи вступити до Петербурзької академії мистецтв. У тому ж році Микола Мурашко починає відвідувати Академію як вільний слухач, учиться дуже успішно, завдяки чому здобуває серйозну й ґрунтовну професійну підготовку.

Найближчим товаришем у роки академічного навчання Мурашка стає Ілля Рєпін, який вплинув на формування естетичних поглядів Миколи Івановича.

У роки навчання молодий художник зарекомендував себе як неабиякий графік, про що свідчить створений ним у 1864–1867 роках літографічний портрет Тараса Шевченка. Висока техніка виконання твору — чіткий, реалістичний рисунок, впевнене ліплення форми, викінченість — допомогли митцеві створити натхненний образ Великого Кобзаря, дати глибоку психологічну характеристику поета. Портрет Тараса Шевченка не тільки творча удача Мурашка, а й один із найяскравіших і високохудожніх зображень великого поета в українському мистецтві.

Завершити повний курс навчання в Академії Мурашко не зміг — завадила хвороба. Він змушений був повернутися до України. Оселившись у містечку Вороніж, Чернігівської губернії, художник розпочинає свою педагогічну діяльність.

У жовтні 1867 року надіслав до Академії мистецтв свої малюнки з проханням надати йому звання вчителя малювання на підставі цих робіт. Рада Академії задовольнила таке прохання і від 1868 року М. Мурашко розпочинає викладацьку роботу в Київській прогімназії.

Навчався у художника-реставратора, викладав малювання в 1-й гімназії (1868–1870), реальному училищі (1873–1895), Колегії Павла Галагана (тепер у цьому приміщенні Музей літератури).

У 1869—1870 роках викладав малювання у І Київській гімназії, а з серпня 1873 року — в Київському реальному училищі.

1879 року за одну із своїх перших картин «Мотив з околиць Києва» М. Мурашко удостоєний Радою Академії художеств звання класного художника III ступеня.

Наприкінці 1870-х посилено займається пейзажним живописом, наполегливо і сумлінно вивчаючи природу. «Почуваю, — згадував сам художник, — що мила, любима мною природа не відпускає мене, не навчивши чого-небудь».

У 1880–1890-х створює низку пейзажів — «Річка Тетерів», «Коростишів» (1886), «Крим» (1892), «Берег Алупки» (1894), «Ай-Петрі», «Мечеть» (1897), «Млин», «У парку», «Вид Боярки» тощо, які експонує на київських і петербурзьких художніх виставках. Усі ці роботи високо оцінювалися тогочасною художньою критикою, а окремі були придбані для музею Академії художеств.

У цей же період написані кілька портретів, найкращий із яких — портрет М. М. Ге. Він написаний у традиціях російського реалістичного живопису, переконливо і реалістично, з великою психологічною виразністю відтворює образ видатного російського художника. Чудово виліплене обличчя з живими виразними очима передає темперамент, енергійність характеру М. М. Ге, громадського діяча і блискучого промовця.

Особливо часто звертається до зображення величних Дніпровських просторів. Найбільш характерним і вдалим є пейзаж «Над Дніпром». На ньому зображено високий стрімкий берег, вкритий мальовничою зеленою рослинністю. Десь далеко внизу іскриться на сонці величний розлив могутньої ріки. Яскраві, соковиті фарби створюють радісну кольорову гаму, підкреслюють усю чарівність цього сонячного, справді поетичного пейзажу. Проте картина водночас вражає своєю реалістичністю, типовістю і ненадуманістю зображення. Твір написаний художником широко і вільно, з майстерним поєднанням у цілісній живописній гамі жовтувато-коричневого кольору ґрунту й стовбурів дерев, зелені трави й листя, синього кольору дніпровських вод, голубіні неба, пронизаного сонячним промінням.

М. Мурашко постає перед глядачем як художник, який чутливо сприймає життя природи, вміє живо й безпосередньо передати свої переживання й думки.

Однак пріоритетним напрямом його діяльності була викладацька. У 1875 році у себе вдома організував і очолив Рисувальну школу (існувала до 1901 року; містилася в 1875–1876 роках на вулиці Трьохсвятительській, у 1876–1880 роках — в одному з приміщень Міської думи, у 1880–1882 роках — на теперішній вулиці Івана Франка, у 1882–1891 роках — на вулиці Володимирській).

Серед перших її учнів були дорослі та діти, аматори живопису і мистецтва, особи, які готувалися до іспиту з малювання.

Митець застосовував прогресивні методи підготовки учнів, в основі яких — вимоги малювання з натури, суворого дотримання принципу «від легкого — до складнішого», забезпечення індивідуального підходу до кожного учня, всебічної художньої освіти, органічного поєднання спеціальної та загальноосвітньої підготовки.

Допомогу в організації школи в різний період надавали професор П. В. Павлов, відомий російський географ П. П. Семенов-Тянь-Шанський, Голова Російського Технічного Товариства П. А. Кочубей, місцеві колекціонери художніх творів П. Носов, В. Тарновський, І. Бостунов, І. Терещенко. Зусилля були підтримані відомими художниками І. Рєпіним, І. Крамським, Г. Мясоєдовим, В. Маковським, О. Корзухіним та ін.

Школа давала реальну можливість здобути художню освіту дітям бідняків. Багато талановитих художників — М. Пимоненко, Г. Дядченко, В. Андрєєв, С. Костенко та інші, завдяки Київській рисувальній школі М. Мурашка отримали можливість розвинути свій природний хист, здобути художню освіту і вийти на велику дорогу мистецтва.

У різний час викладачами школи були М. Врубель, І. Селезньов, проф. Г. Павлуцький, В. Фабріціус, С. Костенко, І. Костенко, О. Іроїцька-Гусєва та ін.

Школа проіснувала понад 25 років і була закрита 22 травня 1901 року.

Пропонуючи нові методи викладання, видає в 1869 році посібник із малювання для дітей, що мав великий успіх і в 1875 році був перевиданий. За зразки для копіювання учням пропонувалися виконані самим М. Мурашком літографічні рисунки — орнаментів, будівель, пейзажів, жанрових сценок. Рисунки надавалися в порядку складності і відзначалися чіткістю форм і ліній, доступністю сюжетів.

Цікавився та вивчав досвід викладання у найкращих російських і закордонних школах. У 1885, 1891, 1894 роках подорожує до Кракова, Відня, Парижа, Болоньї, Флоренції та Риму, аби ознайомитися з діяльністю художніх шкіл та академій.

Вивчаючи роботу навчальних закладів, Микола Іванович схвалював роботу тих із них, центральне місце у яких посідала всебічна, тісно пов'язана з життям підготовка учнів. «Теорія, яка б не була вона добра, — наголошував Мурашко в листі до І. Терещенка, — втрачає своє життєве значення, якщо не походить із самого життя». Його приваблювали методи, що давали змогу скеровувати навчальний процес відповідно до природного розвитку учнів, особливо тих, які прагнули відобразити у своїх рисунках навколишнє життя. Завдання ж учителя М. І. Мурашко вбачав у допомозі учневі правдиво відобразити дійсність, заохочуванні до самостійної роботи, намаганні розвинути творчі здібності, спрямуванні на самостійне вивчення життя.

Особливу увагу приділяв необхідності систематичного, повсякденного, наполегливого навчання й боротьби за підвищення рівня художньої майстерності. «Адже ученню краю нема», — казав митець і закликав: «Будемо вчитися завжди! До мистецтва миттю втрачає інтерес той, хто перестає вдосконалюватися».

У системі виховання, наявній у Київській рисувальній школі, були відбиті досягнення тогочасних навчальних закладів, зокрема Академії художеств. М. І. Мурашко прагнув використати усе позитивне і цінне, що було створене академічною системою виховання, критично підходячи до застарілих, рутинних прийомів і методів.

Починаючи з 1880-х виступає зі статтями та рецензіями у місцевій та столичній пресі. Художник пропагував і роз'яснював суть творчості передвижників, наголошував у своїх статтях на яскравості і правдивості полотен найкращих представників мистецтва, на тому, що життя, відображене у цих творах, «усе ще повне сподівань, але ще більш пригноблене всілякою нуждою і лихом».

З його ініціативи, починаючи з 1877 року, в Києві почали щорічно організовуватися художні виставки, на яких були представлені твори видатних російських, українських і зарубіжних художників-реалістів. У виставках експонували свої твори такі видатні митці, як Сергій Світославський, Є. Вжещ, Володимир Орловський, Михайло Яровий, М Галимоеський, Киріак Костанді, Г. Ладиженський, Р. Судковський, Опанас Сластіон, І. Рєпін, В. Верещагін, В. Полєнов, І. Шишкін та ін.

Останні роки життя провів на власному хуторі поблизу Бучі, на той час, дачне селище поблизу Києва, цілком віддаючись творчій роботі. Особливо напружено працював художник над книгою мемуарів «Воспоминания Старого Учителя», які вийшли двома випусками ще за життя художника. У них повість про Київську рисувальну школу доведено до 1884 року.

Могила Миколи Мурашка

Довести роботу до кінця завадила важка хвороба.

Помер 9 вересня (22 вересня) 1909 року на власному хуторі поблизу Бучі (у метричному запису причиною смерті вказано склероз, проте в некролозі зазначено, що помер від раку шлунку). Похований на Лук'янівському цвинтарі Києва (ділянка № 12).

Усе своє життя і творчу наснагу спрямував на виховання українських художників, прищеплюючи своїм вихованцям любов до мистецтва. Багато його учнів продовжили і розвинули в українському мистецтві традиції реалістичного живопису, закладені Київською рисувальною школою М. Мурашка.

Пам'ять Редагувати

У 1963 році в Києві на його честь названо вулицю.

Також вулиця Миколи Мурашка існує у Глухові.

Також у м. Суми існує провулок Миколи Мурашка.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ а б некролог
    d:Track:Q309481
  2. Мурашко Николай Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. ↑ метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  4. некролог
    d:Track:Q309481
  5. Рідний брат вітчима.
  6. У некролозі Миколи Івановича Мурашка вказано, що він народився в Козельці.
  7. Н. И. Мурашко (некролог) // Киевлянин : газета. — Киев, 1909. — № 250. — 10 сентября (ст. ст.). — С. 2–3. (рос. дореф.)
  8. . Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 26 березня 2016. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Murashko Miko la Iva novich Mura shko 8 20 travnya 1844 Gluhiv Chernigivska guberniya 9 22 veresnya 1909 Bucha Kiyivskij povit Rosijska imperiya ukrayinskij hudozhnik i pedagog statskij radnik Dyadko 5 zhivopiscya Oleksandra Murashka Murashko Mikola IvanovichPortret roboti Illi Ryepina 1877Narodzhennya 8 20 travnya 1844 1 Gluhiv Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 2 Smert 9 22 veresnya 1909 3 1 65 rokiv Bucha Kiyivskij povit Rosijska imperiya 4 Pohovannya Derzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikNacionalnist ukrayinecKrayina Rosijska imperiyaNavchannya Peterburzka akademiya mistectvDiyalnist hudozhnikVidomi uchni Kurinnij Oleksandr Avakumovich Murashko Mikola Ivanovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Pam yat 3 Galereya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Portret Mikoli Murashka Hud Illya Ryepin 1866 nbsp Portret Mikoli Murashka Hud Illya Ryepin 1882 nbsp Starij vchitel Portret Mikoli Murashka roboti Oleksandra Murashka 1906 Narodivsya 8 20 travnya 1844 18440520 roku v Gluhovi 6 7 u sim yi rizbyara ikonostasiv Interes do malyuvannya viyavivsya u hlopcya she v ditinstvi Vin zbirav i kopiyuvav kartinki z knig robiv samostijni malyunki U Kiyevi z 1858 roku 1863 roku za poradoyu Ivana Soshenka yakij pracyuvav vikladachem malyuvannya u Pershij Kiyivskij gimnaziyi yide do Peterburga bazhayuchi vstupiti do Peterburzkoyi akademiyi mistectv U tomu zh roci Mikola Murashko pochinaye vidviduvati Akademiyu yak vilnij sluhach uchitsya duzhe uspishno zavdyaki chomu zdobuvaye serjoznu j gruntovnu profesijnu pidgotovku Najblizhchim tovarishem u roki akademichnogo navchannya Murashka staye Illya Ryepin yakij vplinuv na formuvannya estetichnih poglyadiv Mikoli Ivanovicha U roki navchannya molodij hudozhnik zarekomenduvav sebe yak neabiyakij grafik pro sho svidchit stvorenij nim u 1864 1867 rokah litografichnij portret Tarasa Shevchenka Visoka tehnika vikonannya tvoru chitkij realistichnij risunok vpevnene liplennya formi vikinchenist dopomogli mitcevi stvoriti nathnennij obraz Velikogo Kobzarya dati gliboku psihologichnu harakteristiku poeta Portret Tarasa Shevchenka ne tilki tvorcha udacha Murashka a j odin iz najyaskravishih i visokohudozhnih zobrazhen velikogo poeta v ukrayinskomu mistectvi Zavershiti povnij kurs navchannya v Akademiyi Murashko ne zmig zavadila hvoroba Vin zmushenij buv povernutisya do Ukrayini Oselivshis u mistechku Voronizh Chernigivskoyi guberniyi hudozhnik rozpochinaye svoyu pedagogichnu diyalnist U zhovtni 1867 roku nadislav do Akademiyi mistectv svoyi malyunki z prohannyam nadati jomu zvannya vchitelya malyuvannya na pidstavi cih robit Rada Akademiyi zadovolnila take prohannya i vid 1868 roku M Murashko rozpochinaye vikladacku robotu v Kiyivskij progimnaziyi Navchavsya u hudozhnika restavratora vikladav malyuvannya v 1 j gimnaziyi 1868 1870 realnomu uchilishi 1873 1895 Kolegiyi Pavla Galagana teper u comu primishenni Muzej literaturi U 1869 1870 rokah vikladav malyuvannya u I Kiyivskij gimnaziyi a z serpnya 1873 roku v Kiyivskomu realnomu uchilishi 1879 roku za odnu iz svoyih pershih kartin Motiv z okolic Kiyeva M Murashko udostoyenij Radoyu Akademiyi hudozhestv zvannya klasnogo hudozhnika III stupenya Naprikinci 1870 h posileno zajmayetsya pejzazhnim zhivopisom napoleglivo i sumlinno vivchayuchi prirodu Pochuvayu zgaduvav sam hudozhnik sho mila lyubima mnoyu priroda ne vidpuskaye mene ne navchivshi chogo nebud U 1880 1890 h stvoryuye nizku pejzazhiv Richka Teteriv Korostishiv 1886 Krim 1892 Bereg Alupki 1894 Aj Petri Mechet 1897 Mlin U parku Vid Boyarki tosho yaki eksponuye na kiyivskih i peterburzkih hudozhnih vistavkah Usi ci roboti visoko ocinyuvalisya togochasnoyu hudozhnoyu kritikoyu a okremi buli pridbani dlya muzeyu Akademiyi hudozhestv U cej zhe period napisani kilka portretiv najkrashij iz yakih portret M M Ge Vin napisanij u tradiciyah rosijskogo realistichnogo zhivopisu perekonlivo i realistichno z velikoyu psihologichnoyu viraznistyu vidtvoryuye obraz vidatnogo rosijskogo hudozhnika Chudovo viliplene oblichchya z zhivimi viraznimi ochima peredaye temperament energijnist harakteru M M Ge gromadskogo diyacha i bliskuchogo promovcya Osoblivo chasto zvertayetsya do zobrazhennya velichnih Dniprovskih prostoriv Najbilsh harakternim i vdalim ye pejzazh Nad Dniprom Na nomu zobrazheno visokij strimkij bereg vkritij malovnichoyu zelenoyu roslinnistyu Des daleko vnizu iskritsya na sonci velichnij rozliv mogutnoyi riki Yaskravi sokoviti farbi stvoryuyut radisnu kolorovu gamu pidkreslyuyut usyu charivnist cogo sonyachnogo spravdi poetichnogo pejzazhu Prote kartina vodnochas vrazhaye svoyeyu realistichnistyu tipovistyu i nenadumanistyu zobrazhennya Tvir napisanij hudozhnikom shiroko i vilno z majsternim poyednannyam u cilisnij zhivopisnij gami zhovtuvato korichnevogo koloru gruntu j stovburiv derev zeleni travi j listya sinogo koloru dniprovskih vod golubini neba pronizanogo sonyachnim prominnyam M Murashko postaye pered glyadachem yak hudozhnik yakij chutlivo sprijmaye zhittya prirodi vmiye zhivo j bezposeredno peredati svoyi perezhivannya j dumki Odnak prioritetnim napryamom jogo diyalnosti bula vikladacka U 1875 roci u sebe vdoma organizuvav i ocholiv Risuvalnu shkolu isnuvala do 1901 roku mistilasya v 1875 1876 rokah na vulici Trohsvyatitelskij u 1876 1880 rokah v odnomu z primishen Miskoyi dumi u 1880 1882 rokah na teperishnij vulici Ivana Franka u 1882 1891 rokah na vulici Volodimirskij Sered pershih yiyi uchniv buli dorosli ta diti amatori zhivopisu i mistectva osobi yaki gotuvalisya do ispitu z malyuvannya Mitec zastosovuvav progresivni metodi pidgotovki uchniv v osnovi yakih vimogi malyuvannya z naturi suvorogo dotrimannya principu vid legkogo do skladnishogo zabezpechennya individualnogo pidhodu do kozhnogo uchnya vsebichnoyi hudozhnoyi osviti organichnogo poyednannya specialnoyi ta zagalnoosvitnoyi pidgotovki Dopomogu v organizaciyi shkoli v riznij period nadavali profesor P V Pavlov vidomij rosijskij geograf P P Semenov Tyan Shanskij Golova Rosijskogo Tehnichnogo Tovaristva P A Kochubej miscevi kolekcioneri hudozhnih tvoriv P Nosov V Tarnovskij I Bostunov I Tereshenko Zusillya buli pidtrimani vidomimi hudozhnikami I Ryepinim I Kramskim G Myasoyedovim V Makovskim O Korzuhinim ta in Shkola davala realnu mozhlivist zdobuti hudozhnyu osvitu dityam bidnyakiv Bagato talanovitih hudozhnikiv M Pimonenko G Dyadchenko V Andryeyev S Kostenko ta inshi zavdyaki Kiyivskij risuvalnij shkoli M Murashka otrimali mozhlivist rozvinuti svij prirodnij hist zdobuti hudozhnyu osvitu i vijti na veliku dorogu mistectva U riznij chas vikladachami shkoli buli M Vrubel I Seleznov prof G Pavluckij V Fabricius S Kostenko I Kostenko O Iroyicka Gusyeva ta in Shkola proisnuvala ponad 25 rokiv i bula zakrita 22 travnya 1901 roku Proponuyuchi novi metodi vikladannya vidaye v 1869 roci posibnik iz malyuvannya dlya ditej sho mav velikij uspih i v 1875 roci buv perevidanij Za zrazki dlya kopiyuvannya uchnyam proponuvalisya vikonani samim M Murashkom litografichni risunki ornamentiv budivel pejzazhiv zhanrovih scenok Risunki nadavalisya v poryadku skladnosti i vidznachalisya chitkistyu form i linij dostupnistyu syuzhetiv Cikavivsya ta vivchav dosvid vikladannya u najkrashih rosijskih i zakordonnih shkolah U 1885 1891 1894 rokah podorozhuye do Krakova Vidnya Parizha Bolonyi Florenciyi ta Rimu abi oznajomitisya z diyalnistyu hudozhnih shkil ta akademij Vivchayuchi robotu navchalnih zakladiv Mikola Ivanovich shvalyuvav robotu tih iz nih centralne misce u yakih posidala vsebichna tisno pov yazana z zhittyam pidgotovka uchniv Teoriya yaka b ne bula vona dobra nagoloshuvav Murashko v listi do I Tereshenka vtrachaye svoye zhittyeve znachennya yaksho ne pohodit iz samogo zhittya Jogo privablyuvali metodi sho davali zmogu skerovuvati navchalnij proces vidpovidno do prirodnogo rozvitku uchniv osoblivo tih yaki pragnuli vidobraziti u svoyih risunkah navkolishnye zhittya Zavdannya zh uchitelya M I Murashko vbachav u dopomozi uchnevi pravdivo vidobraziti dijsnist zaohochuvanni do samostijnoyi roboti namaganni rozvinuti tvorchi zdibnosti spryamuvanni na samostijne vivchennya zhittya Osoblivu uvagu pridilyav neobhidnosti sistematichnogo povsyakdennogo napoleglivogo navchannya j borotbi za pidvishennya rivnya hudozhnoyi majsternosti Adzhe uchennyu krayu nema kazav mitec i zaklikav Budemo vchitisya zavzhdi Do mistectva mittyu vtrachaye interes toj hto perestaye vdoskonalyuvatisya U sistemi vihovannya nayavnij u Kiyivskij risuvalnij shkoli buli vidbiti dosyagnennya togochasnih navchalnih zakladiv zokrema Akademiyi hudozhestv M I Murashko pragnuv vikoristati use pozitivne i cinne sho bulo stvorene akademichnoyu sistemoyu vihovannya kritichno pidhodyachi do zastarilih rutinnih prijomiv i metodiv Pochinayuchi z 1880 h vistupaye zi stattyami ta recenziyami u miscevij ta stolichnij presi Hudozhnik propaguvav i roz yasnyuvav sut tvorchosti peredvizhnikiv nagoloshuvav u svoyih stattyah na yaskravosti i pravdivosti poloten najkrashih predstavnikiv mistectva na tomu sho zhittya vidobrazhene u cih tvorah use she povne spodivan ale she bilsh prignoblene vsilyakoyu nuzhdoyu i lihom Z jogo iniciativi pochinayuchi z 1877 roku v Kiyevi pochali shorichno organizovuvatisya hudozhni vistavki na yakih buli predstavleni tvori vidatnih rosijskih ukrayinskih i zarubizhnih hudozhnikiv realistiv U vistavkah eksponuvali svoyi tvori taki vidatni mitci yak Sergij Svitoslavskij Ye Vzhesh Volodimir Orlovskij Mihajlo Yarovij M Galimoeskij Kiriak Kostandi G Ladizhenskij R Sudkovskij Opanas Slastion I Ryepin V Vereshagin V Polyenov I Shishkin ta in Ostanni roki zhittya proviv na vlasnomu hutori poblizu Buchi na toj chas dachne selishe poblizu Kiyeva cilkom viddayuchis tvorchij roboti Osoblivo napruzheno pracyuvav hudozhnik nad knigoyu memuariv Vospominaniya Starogo Uchitelya yaki vijshli dvoma vipuskami she za zhittya hudozhnika U nih povist pro Kiyivsku risuvalnu shkolu dovedeno do 1884 roku nbsp Mogila Mikoli MurashkaDovesti robotu do kincya zavadila vazhka hvoroba Pomer 9 veresnya 22 veresnya 1909 roku na vlasnomu hutori poblizu Buchi u metrichnomu zapisu prichinoyu smerti vkazano skleroz prote v nekrolozi zaznacheno sho pomer vid raku shlunku Pohovanij na Luk yanivskomu cvintari Kiyeva dilyanka 12 Use svoye zhittya i tvorchu nasnagu spryamuvav na vihovannya ukrayinskih hudozhnikiv prisheplyuyuchi svoyim vihovancyam lyubov do mistectva Bagato jogo uchniv prodovzhili i rozvinuli v ukrayinskomu mistectvi tradiciyi realistichnogo zhivopisu zakladeni Kiyivskoyu risuvalnoyu shkoloyu M Murashka Pam yat RedaguvatiU 1963 roci v Kiyevi na jogo chest nazvano vulicyu Takozh vulicya Mikoli Murashka isnuye u Gluhovi 8 Takozh u m Sumi isnuye provulok Mikoli Murashka Galereya Redaguvati nbsp Oleksandr Kochubej 1788 1866 senator chlen Derzhradi Brat Vasiliya Dem yana j Arkadiya Kochubeyiv Olivcevij portret nbsp Ukrayinskij krayevid 1896 nbsp Ilyustraciya z knigi Kazki Andersena z korotkoyu yogo zhittyepisyu 1873 pershogo ukrayinskogo perekladu kazok pismennika nbsp Ilyustraciya z knigi Kazki Andersena z korotkoyu yogo zhittyepisyu 1873 pershogo ukrayinskogo perekladu kazok pismennika nbsp Ilyustraciya z knigi Kazki Andersena z korotkoyu yogo zhittyepisyu 1873 pershogo ukrayinskogo perekladu kazok pismennika nbsp Portret Tarasa Shevchenka 1859Primitki Redaguvati a b nekrolog d Track Q309481 Murashko Nikolaj Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 nekrolog d Track Q309481 Ridnij brat vitchima U nekrolozi Mikoli Ivanovicha Murashka vkazano sho vin narodivsya v Kozelci N I Murashko nekrolog Kievlyanin gazeta Kiev 1909 250 10 sentyabrya st st S 2 3 ros doref Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 kvitnya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 Dzherela RedaguvatiNikolaj Murashko Vospominaniya starogo uchitelya Kiev Tipografiya Kulzhenko 1907 Arhivovano 28 serpnya 2018 u Wayback Machine G S Brega L I Tkachova Murashko Mikola Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 134 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Arhivovano 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Kiyeva Arhivovano 5 kvitnya 2018 u Wayback Machine Vulici Kiyeva Dovidnik UE Kiyiv 1995 Korotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2 Posilannya RedaguvatiMurashko Mikola Ivanovich ESU Murashko Mikola Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 370 Murashko Mikola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1055 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Murashko Mikola Ivanovich amp oldid 40385680