Плутон міфологія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Плутон Плутон лат Pluto в античній міфології бог п

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Плутон.

Плутон (лат. Pluto) — в античній міфології бог підземного світу, володар «царства тіней» померлих, син Сатурна й Опс, брат Юпітера, Нептуна й Керери.

Плутон

Батько	Сатурн
Брати, сестри	Веста, Glauca^d, Юпітер, Нептун, Керера і Юнона
У шлюбі з	Прозерпіна
Медіафайли у Вікісховищі

Плутон (1592) Аґостіно Караччі. Бог підземного світу тримає скіпетр і ключ. Збоку — Цербер.

У римській міфології збірний образ Плутона часто переплітається з богами підземного світу ранішого часу — Евбулеєм, Dis Pater та Орком, що мають очевидне походження від підкорених римлянами народів.

Атрибутами Плутона є четвірка чорних коней (один із них — Аластор).

Див. також Редагувати

Плутоніон

Примітки Редагувати

LacusCurtius • Claudian — The Rape of Proserpine: Book I. Penelope.uchicago.edu. 1922. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 28 березня 2012.

Джерела Редагувати

Ulrich Hoefer: Pluton. У Wilhelm Heinrich Roscher (Hrsg.): Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie. Band 3,2, Leipzig 1909, Sp. 2568—2572(нім.)

Посилання Редагувати

Плутон - Гадес // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1401. — 1000 екз.

[1] LacusCurtius • Claudian — The Rape of Proserpine: Book I. Penelope.uchicago.edu. 1922. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 28 березня 2012.