Непту́н (лат. Neptunus) — римське божество хмар, дощу й вод, культ і образ якого ототожнився і злився з грецьким Посейдоном.
| Нептун лат. Neptunus | |
|---|---|
| Статуя Нептуна у бібліотеці-музеї Віктора Балаге | |
| Божество в | Римська міфологія |
| В інших культурах | Посейдон |
| Заняття | повелитель хмар, дощу та води |
| Батько | Сатурн |
| Мати | Опс |
| Брати/сестри | Юпітер, Плутон, Юнона, Церера, Веста |
| Дружина | Салакія |
| Діти | Алес[d], Левкон[d] і Тритон |
| Свята на честь | нептуналії |
| Атрибути | кінь, тризуб, дельфін |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Був також покровителем коней і змагань на колісницях; звідси його вівтарі в Колізеї, у цирку Фламінія та ін.
Походження Редагувати
Перші згадки про божество датуються 3 століттям до нашої ери. Бог морів і потоків спочатку вважався покровителем річкової і джерельної води. Перехід в ранг царя морів пов'язаний з одруженням — молода дружина Нептуна символізувала у римлян солону воду. Ще однією зоною впливу Нептуна вважають скакунів, тому бога часто зображують керуючим колісницею.
За зовнішнім виглядом бог морів так океанів відрізняється від інших божеств занепокоєнням рухів, розпатланим волоссям і диким виглядом, що відображає бурхливість моря. Його головним атрибутом є тризуб, що використовується під час полювання на акул і китів.
Культ Нептуна Редагувати
Передусім Посейдону поклонялися як богу води і захиснику від посух. Тому свято Нептуна, так звані нептуналії, відзначали під час найбільшої посухи року — 23 липня. В цей день римляни зводили символічні курені, які символізували захист богом людей та їхніх справ від палючого сонця. Нептуна також шанували як покровителя джерел і проточної води. Завдяки впливу грецької культури римляни ототожнили Нептуна з Посейдоном. Нептун перейняв від Посейдона владу над морями і морськими подорожами. Обох богів античні скульптори зазвичай зображували у вигляді суворого старця з тризубцем у руках, яким він піднімав морські хвилі. На багатьох барельєфах він в супроводі цілої свити морських створінь. Перший храм божества побудували в Римі в 25 році до нашої ери. Це була будівля, розташована на Марсовому полі, яка була споруджена Агріппою на честь перемоги над Секстом Помпеєм.
Наближеними до Нептуна вважалися богині озер Салація і Венілія. Іноді їх вважали дружинами Нептуна. Бог входів і виходів Портун, в міру розвитку римського судноплавства, також наблизився до Нептуна, ставши покровителем портів. Керування джерелами приписувалося богові Фонсу.
Дотепер серед моряків усього світу існує звичай «посвячувати перед Нептуном» тих, хто вперше перетинає екватор.
Родина Редагувати
До любовних інтересів Нептуна відносять богиню Цереру. Дівчина не планувала відповідати на залицяння чоловіка, тому перетворилася на кобилу. Але Нептун не збирався відступати і прийняв образ скакуна. В результаті їхніх стосунків на світ з'явився крилатий кінь Аріон.
Не менш наполегливий Нептун був щодо Теофанії. Ревнивий бог, який боявся суперників, перетворив дівчину в вівцю. Сам Нептун перетворився в барана. Любовний зв'язок теж приніс потомство — барана із золотою вовною.
Офіційна дружина морського царя — нереїда Салакія. Дівчині вдавалося довго ховатися від наполегливого бога. Проте бог попросив дельфіна наздогнати нереїду і розповісти їй про почуття царя морів. Красуня справно виконувала подружній обов'язок, тому божественну пару по праву можна назвати багатодітною. Знаменитим нащадком Нептуна став Тритон — юнак з хвостом риби.
Втім, шлюб зовсім не охолодив запал Нептуна. Одним з пізніх захоплень стала Медуза, більше відома як Медуза Горгона. За однією версією, дівчина попросила захисту у сестри Нептуна, за що була перетворена в чудовисько. Інша інтерпретація міфу — в монстра Медузу перетворила ревнива дружина бога. Після смерті коханої з крапель її крові цар морів створив крилатого коня — Пегаса.
У мистецтві Редагувати
Один з найстаріших фонтанів Петергофа прикрашає статуя Нептуна. Компанію божеству складають дельфіни, тритони і річкові німфи.
Не менш велично виглядає статуя бога, розташована в Монтероссо-аль-Маре. Кам'яний Нептун — частина прикраси покинутої вілли. Висота статуї — 14 метрів, а вага — 1700 тонн.
Нептун також став символом Великого Устюга. Бог зображений на прапорі міста.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
- Лісовий І. А. Античний світ у термінах, іменах і назвах. — Львів, 1988. — С. 155 ISBN 5-11-000501-X
- Циркин Ю. Б. Мифы Древнего Рима. — М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2000. — 560 с.