www.wikidata.uk-ua.nina.az

Василівська ротонда самобутня пам ятка волинської сакральної архітектури кінця XII століття в місті Володимирі у місцево

Василівська ротонда

Василівська ротонда — самобутня пам'ятка волинської сакральної архітектури кінця XII століття в місті Володимирі у місцевості Василівщина на передмісті Заріччя. Первісна будівля храму відрізнялася від нинішньої, являла собою суміш місцевої архітектурної традиції з елементами ґотики і романського стилю. Нинішній абрис з початку ХХ століття.

Василівська ротонда
50°50′53″ пн. ш. 24°19′20″ сх. д. / 50.84806° пн. ш. 24.32222° сх. д. / 50.84806; 24.32222Координати: 50°50′53″ пн. ш. 24°19′20″ сх. д. / 50.84806° пн. ш. 24.32222° сх. д. / 50.84806; 24.32222
Тип споруди православний храм
Розташування Україна, Володимир
Засновник Роман Мстиславич — ?
Початок будівництва кін. XII ст.
Кінець будівництва 1901 рік
Будівельна система цегла
Стиль українська ґотика
Належність УПЦ КП
Адреса вул. Василівська, 30
Епонім Василій Великий
Василівська ротонда (Волинська область)
 Василівська ротонда у Вікісховищі

Належить до зразків храмобудівної діяльності князя Романа Мстиславича.

Історія Редагувати

Елемент декору
Західний портал
Романська капітель порталу

За переказами збудована в 992 році й висвячена на честь святого Василія, патрона Великого князя Київського Володимира, в подяку за перемогу над племінним об'єднанням хорватів. Зведена за короткий час самою дружиною.

Досі офіційно датувалася кінцем XIII — початком XIV століття за аналізом цегли, характером кладки тощо. Вперше це датування висловили Володимир Антонович і Адріян Прахов після обстеження церкви у 1886 році. Севастіян Косович, що мав візитаційний опис усіх володимирських церков з 1695 року вказував, що біля церкви був дім зі школою і шпиталем. На балці плебанії був напис, що свідчив: «сия церков была создана в 1419 году». Проте на думку польського дослідника Міхала Валіцького, що дослідив ротонду в 1925 році, церкву збудовано на рубежі ХІІ-ХІІІ століть і спочатку будівля була романського типу, а готична перебудова її здійснена пізніше (після 1523 року). Цього ж датування дотримувався і Борис Возницький. На його думку Василівська ротонда була збудована одночасно з іншими подібними будівлями Європи. На раніше існування храму вказують і археологічні знахідки. Ймовірно, що на місці теперішньої Василівської ротонди існував давніший дерев'яний храм.

Перша документальна згадка про храм походить з 1523 року, в зв'язку з передачею королем Жиґимонтом І права подавання на Василівську церкву князеві Василеві Михайловичу Санґушку.

Під 1558 роком вперше згадується про те, що храм був кам'яним.

Лишається невідомою дата, коли права патрона церкви отримав господарський маршалок Петро Богданович Загоровський, однак у 1558 році він їх утратив. «Церков свєтого Василя мурованую в месте Володимерском з людми, землями» захопив князь Миколай Христофор Радивил. Збереглися неодноразові позови Петра Загоровського до Володимирського земського суду, в яких він позивав князів Миколая, Станіслава й Ольбрехта Миколайовичів Радзивилів намагаючись повернути церкву і засновану при ній обитель, що згадується єдиний раз під 1570 роком.

1585 року право подавання на Василівську церкву повернулося до Федора Загоровського. 1602-го Андрій і Олександр Загоровські скаржилися на київського унійного митрополита та володимирського і берестейського владику Іпатія (Потія), що попереднього року «наслав» своїх людей, які пограбували церкву і поглумилися над священиком.

З кінця XVII і до середини XIX століття ротонда знаходилася в запустінні. В 1844 році прибудовано нартекс, дах покрито бляхою. В 1900–1901 роках за проєктом російського архітектора К. Козлова абрис церкви перероблено в російсько-візантійському стилі. Добудовано ґанок, над нартексом з'явився другий ярус, де розташовано дзвони, увінчаний невеликою банею. Над ротондою збудовано цибулеподібний купол на барабані декорованому кокошниками.

З 1936 року парохом Василівської церкви був відомий композитор, диригент, публіцист і політичний діяч Михайло Тележинський.

Опис Редагувати

Шиферна дошка, що була вмурована до стіни святині

Будівля центричного характеру в проєкції складається з восьми конх і двох прямокутних прибудов від заходу (ґанку з дзвіницею). Перекриття восьмипелюсткове склепінчате, апсиди — конхове. Підтримується підпружними арками, розпір від яких сприймається розміщеними зовні невисокими контрфорсами. Віконні прорізи декоровані символічними зображеннями сонця і місяця. Північна стіна прикрашена кам'яним порталом, західна — перспективним цегляним.

У стіні з північного боку знаходилася вмурована шиферна дошка з графіті, що зникла під час Першої світової війни. Напис доволі нерозбірливий. Ізмаїлу Срезневському вдалося відчитати « Помози Б(о)же ра(боу) (сво)єму … си крт в лђт(о) ŞΨБ». Останнє слово і літери вказують на 1194 рік, що дає змогу пов'язати зведення храму з будівельною діяльністю Романа Мстиславича.

Ймовірно послужила за взірець для каплиці-ротонди у Стовп'єнській вежі.

Була занесена до Державного реєстру національного культурного надбання під № 85/0.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Іван Могитич. Василівська ротонда — лицарський храм Волині. — Луцьк, 2010.
  2. Ісаєвич Я. Д., Мартинюк А. І. Володимир-Волинський. Історико-краєзнавчий нарис. — Львів, 1983. — С. 22.
  3. Батюшков П. Н. Волынь, исторические судьбы Юго-Западного края. — Санкт-Петербург : Типография товарищества «Общественная Польза», 1888. (рос.)
  4. Michał Walicki. Średniowieczne cerkwie Włodzimierza // Rocznik Wołyński. — Równe : Nakład Wołyńskiego Zarządu okręgowego związku polskiego nauczycielstwa szkół powszechnych, 1931. — T. 2. (пол.)
  5. Новини з Володимир-Волинського[недоступне посилання з червня 2019]
  6. АЗР. — т. 2. — С. 154.
  7. ЦДІА України у Києві, ф. 27, оп. 1, спр. 1, арк. 131 зв.
  8. Сергій Горін. Монастирі західної Волині (Друга половина XV -перша половина XVII ст.). — Львів : Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2007. — C. 68.
  9. Архив ЮЗР, ч. І, т. 6. — С. 320–324.
  10. Шиманський П. Музична культура Волині 1 половини ХХ століття. — Луцьк, 2005.
  11. Волинська область[недоступне посилання з березня 2019]

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василівська ротонда
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vasilivska rotonda samobutnya pam yatka volinskoyi sakralnoyi arhitekturi kincya XII stolittya v misti Volodimiri u miscevosti Vasilivshina na peredmisti Zarichchya Pervisna budivlya hramu vidriznyalasya vid ninishnoyi yavlyala soboyu sumish miscevoyi arhitekturnoyi tradiciyi z elementami gotiki i romanskogo stilyu Ninishnij abris z pochatku HH stolittya Vasilivska rotonda50 50 53 pn sh 24 19 20 sh d 50 84806 pn sh 24 32222 sh d 50 84806 24 32222 Koordinati 50 50 53 pn sh 24 19 20 sh d 50 84806 pn sh 24 32222 sh d 50 84806 24 32222Tip sporudi pravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina VolodimirZasnovnik Roman Mstislavich Pochatok budivnictva kin XII st Kinec budivnictva 1901 rikBudivelna sistema ceglaStil ukrayinska gotikaNalezhnist UPC KPAdresa vul Vasilivska 30Eponim Vasilij VelikijVasilivska rotonda Volinska oblast Vasilivska rotonda u VikishovishiNalezhit do zrazkiv hramobudivnoyi diyalnosti knyazya Romana Mstislavicha 1 Zmist 1 Istoriya 2 Opis 3 Galereya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Element dekoru nbsp Zahidnij portal nbsp Romanska kapitel portaluZa perekazami zbudovana v 992 roci j visvyachena na chest svyatogo Vasiliya patrona Velikogo knyazya Kiyivskogo Volodimira v podyaku za peremogu nad pleminnim ob yednannyam horvativ Zvedena za korotkij chas samoyu druzhinoyu 2 3 Dosi oficijno datuvalasya kincem XIII pochatkom XIV stolittya za analizom cegli harakterom kladki tosho Vpershe ce datuvannya vislovili Volodimir Antonovich i Adriyan Prahov pislya obstezhennya cerkvi u 1886 roci Sevastiyan Kosovich sho mav vizitacijnij opis usih volodimirskih cerkov z 1695 roku vkazuvav sho bilya cerkvi buv dim zi shkoloyu i shpitalem Na balci plebaniyi buv napis sho svidchiv siya cerkov byla sozdana v 1419 godu Prote na dumku polskogo doslidnika Mihala Valickogo sho doslidiv rotondu v 1925 roci cerkvu zbudovano na rubezhi HII HIII stolit i spochatku budivlya bula romanskogo tipu a gotichna perebudova yiyi zdijsnena piznishe pislya 1523 roku 4 Cogo zh datuvannya dotrimuvavsya i Boris Voznickij Na jogo dumku Vasilivska rotonda bula zbudovana odnochasno z inshimi podibnimi budivlyami Yevropi 5 Na ranishe isnuvannya hramu vkazuyut i arheologichni znahidki Jmovirno sho na misci teperishnoyi Vasilivskoyi rotondi isnuvav davnishij derev yanij hram Persha dokumentalna zgadka pro hram pohodit z 1523 roku v zv yazku z peredacheyu korolem Zhigimontom I prava podavannya na Vasilivsku cerkvu knyazevi Vasilevi Mihajlovichu Sangushku 6 Pid 1558 rokom vpershe zgaduyetsya pro te sho hram buv kam yanim 7 Lishayetsya nevidomoyu data koli prava patrona cerkvi otrimav gospodarskij marshalok Petro Bogdanovich Zagorovskij odnak u 1558 roci vin yih utrativ Cerkov svyetogo Vasilya murovanuyu v meste Volodimerskom z lyudmi zemlyami zahopiv knyaz Mikolaj Hristofor Radivil Zbereglisya neodnorazovi pozovi Petra Zagorovskogo do Volodimirskogo zemskogo sudu v yakih vin pozivav knyaziv Mikolaya Stanislava j Olbrehta Mikolajovichiv Radziviliv namagayuchis povernuti cerkvu i zasnovanu pri nij obitel sho zgaduyetsya yedinij raz pid 1570 rokom 8 1585 roku pravo podavannya na Vasilivsku cerkvu povernulosya do Fedora Zagorovskogo 1602 go Andrij i Oleksandr Zagorovski skarzhilisya na kiyivskogo unijnogo mitropolita ta volodimirskogo i berestejskogo vladiku Ipatiya Potiya sho poperednogo roku naslav svoyih lyudej yaki pograbuvali cerkvu i poglumilisya nad svyashenikom 9 Z kincya XVII i do seredini XIX stolittya rotonda znahodilasya v zapustinni V 1844 roci pribudovano narteks dah pokrito blyahoyu V 1900 1901 rokah za proyektom rosijskogo arhitektora K Kozlova abris cerkvi pererobleno v rosijsko vizantijskomu stili Dobudovano ganok nad narteksom z yavivsya drugij yarus de roztashovano dzvoni uvinchanij nevelikoyu baneyu Nad rotondoyu zbudovano cibulepodibnij kupol na barabani dekorovanomu kokoshnikami Z 1936 roku parohom Vasilivskoyi cerkvi buv vidomij kompozitor dirigent publicist i politichnij diyach Mihajlo Telezhinskij 10 Opis Redaguvati nbsp Shiferna doshka sho bula vmurovana do stini svyatiniBudivlya centrichnogo harakteru v proyekciyi skladayetsya z vosmi konh i dvoh pryamokutnih pribudov vid zahodu ganku z dzviniceyu Perekrittya vosmipelyustkove sklepinchate apsidi konhove Pidtrimuyetsya pidpruzhnimi arkami rozpir vid yakih sprijmayetsya rozmishenimi zovni nevisokimi kontrforsami Vikonni prorizi dekorovani simvolichnimi zobrazhennyami soncya i misyacya Pivnichna stina prikrashena kam yanim portalom zahidna perspektivnim ceglyanim U stini z pivnichnogo boku znahodilasya vmurovana shiferna doshka z grafiti sho znikla pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Napis dovoli nerozbirlivij Izmayilu Sreznevskomu vdalosya vidchitati Pomozi B o zhe ra bou svo yemu si krt v lђt o SPSB Ostannye slovo i literi vkazuyut na 1194 rik sho daye zmogu pov yazati zvedennya hramu z budivelnoyu diyalnistyu Romana Mstislavicha 1 Jmovirno posluzhila za vzirec dlya kaplici rotondi u Stovp yenskij vezhi Bula zanesena do Derzhavnogo reyestru nacionalnogo kulturnogo nadbannya pid 85 0 11 Galereya Redaguvati nbsp Rekonstrukciya pervisnogo viglyadu nbsp Viglyad cerkvi z drugoyi polovini XIX stolittya nbsp Pivnichnij portal do 1914 roku nbsp Viglyad Vasilivskoyi rotondi vdalini vidniyetsya sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici ta Yepiskopskij zamochok do 1917 roku nbsp Pozemna proyekciya 1929 rikPrimitki Redaguvati a b Ivan Mogitich Vasilivska rotonda licarskij hram Volini Luck 2010 Isayevich Ya D Martinyuk A I Volodimir Volinskij Istoriko krayeznavchij naris Lviv 1983 S 22 Batyushkov P N Volyn istoricheskie sudby Yugo Zapadnogo kraya Sankt Peterburg Tipografiya tovarishestva Obshestvennaya Polza 1888 ros Michal Walicki Sredniowieczne cerkwie Wlodzimierza Rocznik Wolynski Rowne Naklad Wolynskiego Zarzadu okregowego zwiazku polskiego nauczycielstwa szkol powszechnych 1931 T 2 pol Novini z Volodimir Volinskogo nedostupne posilannya z chervnya 2019 AZR t 2 S 154 CDIA Ukrayini u Kiyevi f 27 op 1 spr 1 ark 131 zv Sergij Gorin Monastiri zahidnoyi Volini Druga polovina XV persha polovina XVII st Lviv Vidavnictvo Otciv Vasiliyan Misioner 2007 C 68 Arhiv YuZR ch I t 6 S 320 324 Shimanskij P Muzichna kultura Volini 1 polovini HH stolittya Luck 2005 Volinska oblast nedostupne posilannya z bereznya 2019 Literatura Redaguvati nbsp Portal Mistectvo Sergij Gorin Monastiri zahidnoyi Volini Druga polovina XV persha polovina XVII st Lviv 2007 ISBN 978 966 658 105 4 Ivan Mogitich Vasilivska rotonda licarskij hram Volini Luck 2010 Volodimir Sichinskij Rotondi na Ukrayini Kiyiv Kiyiv Druk 1929 Svyatoslav Terskij Knyazhe misto Volodimir Lviv 2010 ISBN 978 966 553 892 9 Oleksandr Cinkalovskij Starovinni pam yatki Volini Toronto 1975 Arhivovano 5 lipnya 2017 u Wayback Machine Raczynski J Walicki M Z wycieczni naukowej zakladu architektury polskiej na Wolyniu Przeglad historji sztuki Warszawa 1929 Zesz 1 2 S 24 28 pol Michal Walicki Sredniowieczne cerkwie Wlodzimierza Rocznik Wolynski Rowne Naklad Wolynskiego Zarzadu okregowego zwiazku polskiego nauczycielstwa szkol powszechnych 1931 T 2 S 371 383 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vasilivska rotondaCerkva sv Vasilya rotonda Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na vebsajti Pradidivska slava Arhivovano 21 grudnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vasilivska rotonda amp oldid 39013806