www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баня архітектура У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Баня Ба ня гранчаста або кругла в плані форма даху

Баня (архітектура)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Баня.

Ба́ня — гранчаста або кругла в плані форма даху над куполом чи барабаном храмової споруди; іноді — те саме, що купол.

Троїцька церква у Межирічі належить до храмів так званого п'ятибаневого типу

Назва Редагувати

Згідно з однією з версій, слово баня (а з ним і «банька», «банка») може бути пов'язані з прасл. *banja («лазня») через низку семантичних зсувів: «місце для миття» > «ємність для миття» > «ємність», «посудина» > «схожий елемент будови». Але ця думка поділяється не всіма мовознавцями.

Форми Редагувати

Бані можуть мати такі форми:

  • гриб — у Візантії, кількох східних і європейських країнах
  • груша — в Україні та багатьох інших європейських країнах, елемент архітектури бароко
  • конус і парасолька — переважно в країнах Кавказу
  • півсфери — у багатьох європейських країнах
  • цибулина — в Росії та деяких країнах Південної Азії, національна риса російської архітектури
  • шолом — в Індії, Середній Азії та Київській Русі
  • обеліск — елемент архітектури класицизму та ампіру

Форми бані співіснували з наметовими покриттями і шпилями або сполучались з ними, зокрема в архітектурі бароко, чим досягались примхливі обриси й напружені силуети.

Глибокий перехват під банею називається ковніром.

Еволюція бань давньоруських храмів Редагувати

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Щодо еволюції форм давньоруських бань у XIX столітті узвичаїлися стереотипи, що протрималися до кінця XX століття:

  • «візантійська» посклепінна форма купольних покриттів мала місце в більшості князівств домонгольської Русі (Київ, Чернігів, Смоленськ та ін.);
Баня на російській церкві в США
  • шоломоподібні бані переважали в домонгольському Володимиро-Суздальському князівстві, потім така форма бань була сприйнята в Тверському і Московському великих князівствах, а потім і в централізованій Російській державі;
  • цибулинні бані з'явилися (епізодично) у другій половині XVI століття (в Москві), а в XVII столітті стали масовим явищем.

У середині XX століття Б. О. Рибаков і М. М. Воронін вперше поставили під сумнів ці стереотипи. На рубежі XX і XXI століть ряд їх припущень обґрунтував С. В. Заграєвський. Сучасний погляд на генезис давньоруських бань такий:

  • у домонгольський час повсюдно (в тому числі і в північно-східній Русі) поширені найпростіші посклепінні покриття, існування будь-яких декоративних купольних покриттів не доведено;
  • з другої половини XIII до кінця XVI століття повсюдно поширені цибулинні бані, в тому числі в шатровому зодчестві XVI століття. Посклепінні покриття домонгольського часу теоретично могли зберігатися на деяких другорядних храмах, але до кінця XVI століття вони вже були повсюдно замінені на цибулинні. Існування будь-яких інших форм купольних покриттів (шоломоподібного, парасолькового, конусоподібного та ін.) не доведено.
  • з кінця XVI до середини XVII століття повсюдно поширені цибулинні бані, в тому числі в шатровому зодчестві, існування будь-яких інших форм купольних покриттів не доведено.
  • із середини XVII до кінця XVIII століття на багатьох храмах цибулинні бані замінюються шоломоподібними з метою стилізації «під старовину», в більшості випадків через кілька десятиліть на цих храмах знову зводяться цибулинні бані.

Відповідно до сучасних уявлень, цибулинні бані були винайдені в Стародавній Русі без будь-яких зовнішніх впливів або запозичень (ніде в світі цибулинні бані не з'явилися раніше, ніж на Русі).

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  2. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  3. Ковнір // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баня (архітектура)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Banya Ba nya granchasta abo krugla v plani forma dahu nad kupolom chi barabanom hramovoyi sporudi inodi te same sho kupol Troyicka cerkva u Mezhirichi nalezhit do hramiv tak zvanogo p yatibanevogo tipu Zmist 1 Nazva 2 Formi 3 Evolyuciya ban davnoruskih hramiv 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaNazva RedaguvatiZgidno z odniyeyu z versij slovo banya a z nim i banka banka mozhe buti pov yazani z prasl banja laznya cherez nizku semantichnih zsuviv misce dlya mittya gt yemnist dlya mittya gt yemnist posudina gt shozhij element budovi Ale cya dumka podilyayetsya ne vsima movoznavcyami 1 Formi RedaguvatiBani mozhut mati taki formi grib u Vizantiyi kilkoh shidnih i yevropejskih krayinah grusha v Ukrayini ta bagatoh inshih yevropejskih krayinah element arhitekturi baroko konus i parasolka perevazhno v krayinah Kavkazu pivsferi u bagatoh yevropejskih krayinah cibulina v Rosiyi ta deyakih krayinah Pivdennoyi Aziyi nacionalna risa rosijskoyi arhitekturi sholom v Indiyi Serednij Aziyi ta Kiyivskij Rusi obelisk element arhitekturi klasicizmu ta ampiruFormi bani spivisnuvali z nametovimi pokrittyami i shpilyami abo spoluchalis z nimi zokrema v arhitekturi baroko chim dosyagalis primhlivi obrisi j napruzheni silueti 2 Glibokij perehvat pid baneyu nazivayetsya kovnirom 3 Evolyuciya ban davnoruskih hramiv RedaguvatiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Shodo evolyuciyi form davnoruskih ban u XIX stolitti uzvichayilisya stereotipi sho protrimalisya do kincya XX stolittya vizantijska posklepinna forma kupolnih pokrittiv mala misce v bilshosti knyazivstv domongolskoyi Rusi Kiyiv Chernigiv Smolensk ta in nbsp Banya na rosijskij cerkvi v SShAsholomopodibni bani perevazhali v domongolskomu Volodimiro Suzdalskomu knyazivstvi potim taka forma ban bula sprijnyata v Tverskomu i Moskovskomu velikih knyazivstvah a potim i v centralizovanij Rosijskij derzhavi cibulinni bani z yavilisya epizodichno u drugij polovini XVI stolittya v Moskvi a v XVII stolitti stali masovim yavishem U seredini XX stolittya B O Ribakov i M M Voronin vpershe postavili pid sumniv ci stereotipi Na rubezhi XX i XXI stolit ryad yih pripushen obgruntuvav S V Zagrayevskij Suchasnij poglyad na genezis davnoruskih ban takij u domongolskij chas povsyudno v tomu chisli i v pivnichno shidnij Rusi poshireni najprostishi posklepinni pokrittya isnuvannya bud yakih dekorativnih kupolnih pokrittiv ne dovedeno z drugoyi polovini XIII do kincya XVI stolittya povsyudno poshireni cibulinni bani v tomu chisli v shatrovomu zodchestvi XVI stolittya Posklepinni pokrittya domongolskogo chasu teoretichno mogli zberigatisya na deyakih drugoryadnih hramah ale do kincya XVI stolittya voni vzhe buli povsyudno zamineni na cibulinni Isnuvannya bud yakih inshih form kupolnih pokrittiv sholomopodibnogo parasolkovogo konusopodibnogo ta in ne dovedeno z kincya XVI do seredini XVII stolittya povsyudno poshireni cibulinni bani v tomu chisli v shatrovomu zodchestvi isnuvannya bud yakih inshih form kupolnih pokrittiv ne dovedeno iz seredini XVII do kincya XVIII stolittya na bagatoh hramah cibulinni bani zaminyuyutsya sholomopodibnimi z metoyu stilizaciyi pid starovinu v bilshosti vipadkiv cherez kilka desyatilit na cih hramah znovu zvodyatsya cibulinni bani Vidpovidno do suchasnih uyavlen cibulinni bani buli vinajdeni v Starodavnij Rusi bez bud yakih zovnishnih vpliviv abo zapozichen nide v sviti cibulinni bani ne z yavilisya ranishe nizh na Rusi Galereya Redaguvati nbsp Grushepodibni kupoli u Kiyevi harakterni dlya ukrayinskoyi arhitekturnoyi tradiciyi nbsp Grushepodibnij barokovij kupol u Nizhini nbsp Grushepodibni kupoli Vinnicya nbsp Grushepodibni kupoli Chernigiv nbsp Grushepodibni kupoli Praga Chehiya nbsp Sholomopodibni kupoli Zimne Ukrayina nbsp Napivsferichnij kupol spoluchenij z cibulyastim zavershennyam Andriyivska cerkva Kiyiv nbsp Cibulyasti bani Rosiya nbsp Konusna banya cerkvi Svyatogo Sarkisa v Ashtaraku Virmeniya nbsp Pivsferichna banya soboru Santa Mariya del Fjore Florenciya nbsp Granovana cibulinna banya budinok Sikachova Pavlovskij Posad nbsp nbsp nbsp Piramidalna banya Kopengagen nbsp nbsp nbsp Div takozh RedaguvatiSignaturka Lihtar MakivkaPrimitki Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Timofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 Kovnir Timofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 Dzherela RedaguvatiSlovnik terminiv u Richkov P A Luc V D Arhitekturno mistecka spadshina knyaziv Ostrozkih Kiyiv 2002 ISBN 966 575 035 6 Tanenbaum A S Glava Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya RedaguvatiZagraevskij S V Formy glav kupolnyh pokrytij drevnerusskih hramov Arhivovano 16 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Voronin N N Arhitekturnyj pamyatnik kak istoricheskij istochnik zametki k postanovke voprosa Arhivovano 6 travnya 2020 u Wayback Machine ros nbsp Ce nezavershena stattya pro arhitekturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Banya arhitektura Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Banya arhitektura amp oldid 38896798