www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорт персонаж слов янської міфології злий дух або персоніфікація узагальненої нечистої сили З приходом християнства асоц

Чорт

Чорт — персонаж слов'янської міфології, злий дух або персоніфікація узагальненої нечистої сили. З приходом християнства асоційований з Сатаною або його демонами. Традиційний образ чорта — це людиноподібна волохата істота з рогами і тваринними ногами, зазвичай — козлиними. В культурі українців образ чорта здобув низку автентичних рис. Ім'я чорта вживається в українській мові як лайка.

Чорт
Коваль Вакула верхи на чортові. Ілюстрація до «Ночі перед Різдвом» Миколи Гоголя, 1887 р.
Міфологія слов'янська
Заняття різноманітна шкода людям
Згадки фольклор, літописи
Діти упирі
Пов'язані персонажі сатир, Сатана, біс
Частина від слов'янська міфологія
Персонаж твору Казка про попа і наймита його Балду, Пропала грамота, Ніч перед Різдвом, Як козаки на весіллі гуляли (мультфільм), Шиворіт навиворітd, Чортеня № 13d, Солдат і чортd, Q11174816? і Чорт і Кача
 Медіафайли у Вікісховищі

Етимологія Редагувати

Українське й білоруське слово «чорт» походить від праслов'янського «čьrtъ», як і польське «czart», чеське «čert», російське «чëрт». Найвірогіднішим є зв'язок «čьrtъ» з латинським «curtus» — короткий, обрубаний, що походить від індо-європейського «*(s)ker» — обрізувати, обрубувати. За іншою поширеною версією «čьrtъ» походить від праслов'янського «čersti» або «čьrtǫ» — креслити, бороздити. Також імовірний зв'язок з іранськими мовами та їхнім коренем «*kart» — різати.

Альтернативні назви Редагувати

Через віру в можливість прикликати чорта, згадуючи його назву (див. магічне мислення), виникли численні евфемізми: біс; сатана, диявол, дідько, лихий, нечистий, нечиста сила, люципер, куцак, куций, лукавий, безп'ятко, антипко, анциболот, анцибол, анциболотник, арідник, враг, ідоляка, пекельник, болботник, водяник, лісовик, домовик, мара, хмарник, гемон.

У східних слов'ян чорт і біс — синоніми. Разом з тим в українській мові іноді здійснюється розрізнення — чорт і дідько локалізуються біля людської оселі, або в ній, тоді як біс живе в лісі.

Образ і функції Редагувати

У народних віруваннях чорт не мав усталеного образу, але йому притаманне поєднання людських і тваринних рис. Часто чорт має людське тіло, покрите чорною шерстю, роги та хвіст. Його ноги тваринні — козлині, пташині, або просто з вивернутими назад колінами. Через це чорт не може звичайно ходити, а кульгає. Нерідко уявлявся з рилом, кігтями. Чорту приписувалося приховування своїх тваринних рис під одягом. Так, чорт може постати в подобі панича чи чоловіка в чорному одязі. Він здатний набувати подоби тварин — собаки, кота, свині тощо, та ставати невидимим. Згідно повір'їв, свійські тварини можуть відчувати чорта, навіть якщо він прихований. В російських народних віруваннях характерною рисою чорта вказується здиблене волосся, іноді крила. В українських уявленнях чорт, крім того, що може мати пташині крила, часом несе яйця.

Поширене уявлення, виникле з поєднань язичницьких і християнських вірувань, що різноманітні духи (лісовики, водяники тощо) — це чорти, колишні янголи, яких Бог скинув з неба разом з Сатаною. Тому численна нечиста сила є чортами, що відрізняються лише місцем проживання. Часом згадується, що чорти мають ієрархію і родинні стосунки. Чорти могли викрадати нехрещених чи проклятих батьками дітей, щоб замінити їх на одмінника — потворну зажерливу та крикливу істоту. Також були здатні спокушати жінок і ті народжували від чортів потворних дітей, упирів. З чортами, однак, можливо укласти угоду і вони підступно карають тих, хто її не виконує. Були поширені вірування про те, що чаклуни, відьми, отримують магічні сили від чортів, після чого шкодять іншим людям. Дідько може розумітися і як охоронець домашнього вогнища, аналог домовика.

Буває, чорти збиткуються з людей, даючи в обмін на що-небудь цінні речі, котрі потім перетворюються на непотріб — патик, кізяк, купу вугілля. Завдяки здатності змінювати подобу їм під силу заманити людину в небезпечне місце чи просто налякати, обманути, видавши себе за людину, навіть родича. Так, вони можуть створити ілюзорні хати чи палаци, заманити туди людину на вечорниці, бенкет, а наранок лишити посеред степу. Будучи невидимим, чорт може вилізти на воза чи на плечі людини, тиснучи їх своєю вагою. Втім, нерідко чорт описується невдахою, люди обдурюють його, коли чорт намагається їм зашкодити.

Часто єдиний Чорт виступав співтворцем світу разом з Богом. Він або існував, як і Бог, вічно, або був Його янголом. В переказах Бог знаходить Чорта в морській піні чи в скелі та доручає йому дістати з дна землі, щоб створити з неї світ. Чорт лишає частку землі собі, тому отримує над світом владу.

Чорту приписувалося створення різноманітних перешкод, шкідливих істот і явищ — жаб, мух, гір, скель, тютюну та горілки, а також менших чортів. Відомий переказ, де Бог дозволяє Чорту створити собі помічника, струсивши воду з руки. Чорт теліпає рукою і з кожної бризки виникає малий чорт. Чорт винайшов блага для людей — віз, хату тощо, але зробив їх недоладними, а Бог виправив ці речі, зробивши корисними. Деякі творіння Чорта безглузді — дим, пупок. Звідси походять і вірування, що чорта можна прикликати, займаючись безглуздими справами — коли свистіти, колисати ногами. Чорт, згідно переказів, навчив людей грішити та підбурює їх до злочинів і сварок — особисто або за допомоги своїх слуг — менших чортів. Крім того, чорти описувалися здатними насилати негоду, сильний вітер, хуртовини. Вихори вважалися танцями чортів, а у воді їхнім проявом поставали вири. Болотяні вогні подекуди вважалися блиском скарбів, які охороняють чорти.

З поєднань язичницьких і християнських вірувань походить уявлення, що Бог чи Святий Михаїл знищує чортів блискавками. Поширене місце життя чортів — це болото, зокрема болотяна купина, рідше зарості очерету, де вони володарюють, а також різноманітні інші безлюдні, занедбані чи неосвоєні місця. Наприклад, виселки (новостворені поселення) в українців або кулічки (галявини, розчищені під пасовища) в росіян. Чорти ховаються від блискавок у деревах (особливо сухих), під каменями, в горах і на пустирях, смітниках, у хатах, або ж вселяються в людей. Але при цьому чорти бояться хреста й стрітенської свічки, що дозволяє викривати їх та виганяти. Особливо небезпечним часом, коли чорти мають особливу силу, вважався період від полуночі до перших півнів, іноді — полудень. Також чорти були особливо небезпечні на святки й переддень Івана Купала.

Народні уявлення про життя після смерті поміщають чортів до Пекла, де ті мучать душі деяких грішників. Покарання зазвичай мало відповідати найтяжчому скоєному за життя гріху, або найгіршій рисі характеру.

Чорт в українській культурі Редагувати

В оточенні чортів. Сцена з опери «Черевички», 2008 р.

Чорт слугує поширеним винуватцем різноманітних шкідливих, неприємних подій, або причину яких складно встановити. Ім'я чорта вживається в українській мові як лайка, особливо для вираження досади чи роздратування; а також переносно, як прізвисько щодо умілої, жвавої, меткої, хитрої, сміливої, молодецької, бравої, спритної, вправної, гнівної, страшної людини.

З образом чорта пов'язані численні українські фразеологізми на кшталт «чорт з рогами» (про злу людину), «полізти до чорта на роги» (наражатися на небезпеку), «жити, як в чорта на крилах» (скоювати злочини, лишаючись безкарним), «хитрий, як дідько з хвостом». Приказки, такі як «Тату, тату, лізе чорт у хату» — «Дарма, синку, аби не москаль», «Богу молиться, а чорту вірує» (про лицемірну людину), «Піп у дзвін, а чорт в калатало» (невміле наслідування чогось). Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Сленгове «чорт» — ненадійна людина, незнайомець, поліцейський. У тюремному жаргоні, звідки перейшло у вуличний, «чорт» означає людину, що займає одну з найнижчих сходинок у неформальній ієрархії в'язнів, виконує найбруднішу роботу.

Чорт виступає одним з головних персонажів українського вертепу. В народному вертепі він зазвичай діє в парі зі Смертю: Смерть стинає голову лиходію, представнику вищого суспільного стану (жиду, злому господарю, багатієві, цареві Іроду), а чорт забирає його душу до пекла. Поява чортів на вулицях білоруського міста Полоцька в 1092 році згадується в Радзивіллівському літописі, що містить Повість временних літ з ілюстраціями.

У писемній літературі чорт згадується в таких пам'ятках, як Києво-Печерський патерик, житіях преподобного Феодосія, Антонія Пустельника, Микити Готського, Івана Золотоустого. Окремі твори, де описуються витівки чорта, створювали Антоній Радивиловський («Про те, як один диявол змарнував час біля грішника»), Данило Туптало («Скарб за жону»), Стефан Яворський («Про те, як антихрист юдеями сприйнятий буде замість щирого Месії», «Різні думки про народження антихристів» та ін.), Микола Гоголь («Запропаща грамота», «Сорочинський ярмарок», «Ніч перед Різдвом», «Зачароване місце»), Пантелеймон Куліш («Про те, що сталося з козаком Бурдюгом на Зелені свята»), Наталена Королева («Біси»), Іван Карпенко-Карий («Казка»), Олекса Стороженко («Закоханий чорт», «Жонатий чорт»), Марко Вовчок («Чортова пригода»), Юрій Липа («Диявол»), Дніпрова Чайка («Білий чорт», «Під самого Купала»), Сильвестр Яричевський («Брат-біс»), Остап Маковей («Чортова скала»), Степан Васильченко («В хуртовину»), Емма Андієвська («Купівля демона»), Володимир Дрозд («Чорт, що став зорею»), Валерій Шевчук («Панна сотниківна»), Юрій Андрухович («Жінка», «Диявол», «Інкуби й суккуби»), Володимир Єшкілєв («Князь жаху») та ін.

У середньовіччі й ранньому новому часі «чортами» називали міцних, сильних, безжальних і жорстоких людей, особливо військовиків. Слово використовувалося як ім'я-прізвисько «Чорт» і власне прізвисько-псевдо. В районі українсько-татарського пограниччя існував подібний звичай. Так, українського отамана Івана Сірка турки і татари називали урус-шайтаном (руським чортом).

У сучасній популярній культурі України жаргонізм «чорт» також асоціюється з Міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим, зокрема, завдяки низці протестів під загальною назвою «Аваков — чорт» проти свавілля поліції та власне міністра, що почалися з 23 лютого 2020 року.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Трубачев, О. Н. (1974). Этимологический словарь славянских языков (рос.) 1. Москва: Наука. с. 164. 
  2. Rix, Helmut (2001). Lexicon der indogermanischen Verben. 2nd ed. Wiesbaden: Reichert. с. 556–557. 
  3. Якубович, И. С. (2016). Славянский чертежник: этимология слав *čьrtъ ‘черт’. Вопросы языкового родства (рос.). 14, № 3—4. с. 279–291. 
  4. Деркач, П. М. (1960). Короткий словник синонімів української мови. Київ: Радянська школа. с. 202–203. 
  5. Степанов, Ю. С. (2001). Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования (рос.). Москва. с. 764. 
  6. Чибор, Ірина (2016). Етнокодування міфологічних уявлень про чорта в українській діалектній фразеології. Słowiańska frazeologia gwarowa „Biblioteka LingVariów” 23. с. 209–218. 
  7. ↑ Галайчук, Володимир (22 серпня 2016). (укр.). Family Leisure Club. с. 11–31. ISBN 9786171216150. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019. 
  8. ↑ . www.bibliotekar.ru. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019. 
  9. Доброльожа,, Г. М. (2010). Фразеологічний словник говірок Житомирщини , Житомир 2010. Житомир. с. 20. 
  10. Ступінська, Г. Ф.; Битківська,, Я. В. (2012). Фразеологічний словник лемківських гові- рок , Тернопіль 2012. с. 108. 
  11. ↑ Афанасьев, А.Н. (1995). Поэтические воззрения славян на природу (рос.) 3. Современный писатель. 
  12. ↑ Чубор, Ірина. (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021. 
  13. ↑ Кононенко, Олексій (20 грудня 2018). (укр.). Litres. с. 152–153. ISBN 9785041208653. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019. 
  14. Демон // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Пушик, С. Г. (2009). Приповідки: почув, записав і впорядкував Степан Пушик. Івано-Франківськ. с. 184, 241. 
  16. Доброльожа, Г. М. (2010). Фразеологічний словник говірок Житомирщини. Житомир. с. 191. 
  17. Кірілкова, Н. В. (2013). Словник волинських фразеологізмів. Рівне – Острог. с. 63. 
  18. Доброльожа, Г. М. (2003). Красне слово – як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій. Житомир. с. 68. 
  19. Номис, Матвій (1993). Українські приказки, прислів'я і таке інше. Київ: Либідь. 
  20. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II) 10. Париж, Нью-Йорк. 1984. с. 3772–3782. 
  21. Кондратюк, Т. М. (2006). Словник сучасного українського сленгу. Харків: Фоліо. с. 328. 
  22. Блатний жаргон: із кримінального перетворився на вуличний. texty.org.ua. Процитовано 6 грудня 2020. 
  23. Павло, Смоляк (2004). Ляльковий вертеп Західного Поділля. Тернопіль: СМП «Астон». с. 15. 
  24. Volytska, I. V. (1992). Theatrical elements in the traditional ritual of the Ukrainian Carpathians of the XIX-XX centuries. Kyiv. с. 31. 
  25. анонім (XV ст. date QS:P,+1450-00-00T00:00:00Z/7). Радзивіллівський літопис. Процитовано 5 березня 2021. 
  26. Винничук, Юрій (11 червня 2020). Чорт зна що. У кігтях Хапуна: Антологія. Glagoslav Publications. ISBN 978-966-03-8827-7. 

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чорт

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття зі слов'янської міфології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chort personazh slov yanskoyi mifologiyi zlij duh abo personifikaciya uzagalnenoyi nechistoyi sili Z prihodom hristiyanstva asocijovanij z Satanoyu abo jogo demonami Tradicijnij obraz chorta ce lyudinopodibna volohata istota z rogami i tvarinnimi nogami zazvichaj kozlinimi V kulturi ukrayinciv obraz chorta zdobuv nizku avtentichnih ris Im ya chorta vzhivayetsya v ukrayinskij movi yak lajka ChortKoval Vakula verhi na chortovi Ilyustraciya do Nochi pered Rizdvom Mikoli Gogolya 1887 r Mifologiya slov yanskaZanyattya riznomanitna shkoda lyudyamZgadki folklor litopisiDiti upiriPov yazani personazhi satir Satana bisChastina vid slov yanska mifologiyaPersonazh tvoru Kazka pro popa i najmita jogo Baldu Propala gramota Nich pered Rizdvom Yak kozaki na vesilli gulyali multfilm Shivorit navivoritd Chortenya 13d Soldat i chortd Q11174816 i Chort i Kacha Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Etimologiya 2 Alternativni nazvi 3 Obraz i funkciyi 4 Chort v ukrayinskij kulturi 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiUkrayinske j biloruske slovo chort pohodit vid praslov yanskogo crt yak i polske czart cheske cert rosijske chert 1 Najvirogidnishim ye zv yazok crt z latinskim curtus korotkij obrubanij sho pohodit vid indo yevropejskogo s ker obrizuvati obrubuvati 2 Za inshoyu poshirenoyu versiyeyu crt pohodit vid praslov yanskogo cersti abo crtǫ kresliti borozditi Takozh imovirnij zv yazok z iranskimi movami ta yihnim korenem kart rizati 3 Alternativni nazvi RedaguvatiCherez viru v mozhlivist priklikati chorta zgaduyuchi jogo nazvu div magichne mislennya vinikli chislenni evfemizmi bis satana diyavol didko lihij nechistij nechista sila lyuciper kucak kucij lukavij bezp yatko antipko ancibolot ancibol ancibolotnik aridnik vrag idolyaka pekelnik bolbotnik vodyanik lisovik domovik mara hmarnik gemon 4 U shidnih slov yan chort i bis sinonimi 5 Razom z tim v ukrayinskij movi inodi zdijsnyuyetsya rozriznennya chort i didko lokalizuyutsya bilya lyudskoyi oseli abo v nij todi yak bis zhive v lisi 6 Obraz i funkciyi RedaguvatiU narodnih viruvannyah chort ne mav ustalenogo obrazu ale jomu pritamanne poyednannya lyudskih i tvarinnih ris Chasto chort maye lyudske tilo pokrite chornoyu sherstyu rogi ta hvist Jogo nogi tvarinni kozlini ptashini abo prosto z vivernutimi nazad kolinami Cherez ce chort ne mozhe zvichajno hoditi a kulgaye Neridko uyavlyavsya z rilom kigtyami Chortu pripisuvalosya prihovuvannya svoyih tvarinnih ris pid odyagom Tak chort mozhe postati v podobi panicha chi cholovika v chornomu odyazi Vin zdatnij nabuvati podobi tvarin sobaki kota svini tosho ta stavati nevidimim Zgidno povir yiv svijski tvarini mozhut vidchuvati chorta navit yaksho vin prihovanij 7 V rosijskih narodnih viruvannyah harakternoyu risoyu chorta vkazuyetsya zdiblene volossya inodi krila 8 V ukrayinskih uyavlennyah chort krim togo sho mozhe mati ptashini krila chasom nese yajcya 9 10 Poshirene uyavlennya vinikle z poyednan yazichnickih i hristiyanskih viruvan sho riznomanitni duhi lisoviki vodyaniki tosho ce chorti kolishni yangoli yakih Bog skinuv z neba razom z Satanoyu Tomu chislenna nechista sila ye chortami sho vidriznyayutsya lishe miscem prozhivannya Chasom zgaduyetsya sho chorti mayut iyerarhiyu i rodinni stosunki Chorti mogli vikradati nehreshenih chi proklyatih batkami ditej shob zaminiti yih na odminnika potvornu zazherlivu ta kriklivu istotu 7 Takozh buli zdatni spokushati zhinok i ti narodzhuvali vid chortiv potvornih ditej upiriv 8 Z chortami odnak mozhlivo uklasti ugodu i voni pidstupno karayut tih hto yiyi ne vikonuye 7 Buli poshireni viruvannya pro te sho chakluni vidmi otrimuyut magichni sili vid chortiv pislya chogo shkodyat inshim lyudyam 11 Didko mozhe rozumitisya i yak ohoronec domashnogo vognisha analog domovika 12 Buvaye chorti zbitkuyutsya z lyudej dayuchi v obmin na sho nebud cinni rechi kotri potim peretvoryuyutsya na nepotrib patik kizyak kupu vugillya Zavdyaki zdatnosti zminyuvati podobu yim pid silu zamaniti lyudinu v nebezpechne misce chi prosto nalyakati 7 obmanuti vidavshi sebe za lyudinu navit rodicha 8 Tak voni mozhut stvoriti ilyuzorni hati chi palaci zamaniti tudi lyudinu na vechornici benket a naranok lishiti posered stepu 13 Buduchi nevidimim chort mozhe vilizti na voza chi na plechi lyudini tisnuchi yih svoyeyu vagoyu Vtim neridko chort opisuyetsya nevdahoyu lyudi obduryuyut jogo koli chort namagayetsya yim zashkoditi 7 Chasto yedinij Chort vistupav spivtvorcem svitu razom z Bogom Vin abo isnuvav yak i Bog vichno abo buv Jogo yangolom V perekazah Bog znahodit Chorta v morskij pini chi v skeli ta doruchaye jomu distati z dna zemli shob stvoriti z neyi svit Chort lishaye chastku zemli sobi tomu otrimuye nad svitom vladu 7 Chortu pripisuvalosya stvorennya riznomanitnih pereshkod shkidlivih istot i yavish zhab muh gir skel tyutyunu ta gorilki a takozh menshih chortiv 7 Vidomij perekaz de Bog dozvolyaye Chortu stvoriti sobi pomichnika strusivshi vodu z ruki Chort telipaye rukoyu i z kozhnoyi brizki vinikaye malij chort 13 Chort vinajshov blaga dlya lyudej viz hatu tosho ale zrobiv yih nedoladnimi a Bog vipraviv ci rechi zrobivshi korisnimi Deyaki tvorinnya Chorta bezgluzdi dim pupok Zvidsi pohodyat i viruvannya sho chorta mozhna priklikati zajmayuchis bezgluzdimi spravami koli svistiti kolisati nogami Chort zgidno perekaziv navchiv lyudej grishiti ta pidburyuye yih do zlochiniv i svarok osobisto abo za dopomogi svoyih slug menshih chortiv 7 Krim togo chorti opisuvalisya zdatnimi nasilati negodu silnij viter hurtovini Vihori vvazhalisya tancyami chortiv 8 a u vodi yihnim proyavom postavali viri Bolotyani vogni podekudi vvazhalisya bliskom skarbiv yaki ohoronyayut chorti 12 Z poyednan yazichnickih i hristiyanskih viruvan pohodit uyavlennya sho Bog chi Svyatij Mihayil znishuye chortiv bliskavkami 8 Poshirene misce zhittya chortiv ce boloto zokrema bolotyana kupina ridshe zarosti ocheretu de voni volodaryuyut a takozh riznomanitni inshi bezlyudni zanedbani chi neosvoyeni miscya Napriklad viselki novostvoreni poselennya v ukrayinciv abo kulichki galyavini rozchisheni pid pasovisha v rosiyan 12 Chorti hovayutsya vid bliskavok u derevah osoblivo suhih pid kamenyami v gorah i na pustiryah smitnikah u hatah abo zh vselyayutsya v lyudej Ale pri comu chorti boyatsya hresta j stritenskoyi svichki sho dozvolyaye vikrivati yih ta viganyati 7 Osoblivo nebezpechnim chasom koli chorti mayut osoblivu silu vvazhavsya period vid polunochi do pershih pivniv inodi poluden Takozh chorti buli osoblivo nebezpechni na svyatki j peredden Ivana Kupala 8 Narodni uyavlennya pro zhittya pislya smerti pomishayut chortiv do Pekla de ti muchat dushi deyakih grishnikiv Pokarannya zazvichaj malo vidpovidati najtyazhchomu skoyenomu za zhittya grihu abo najgirshij risi harakteru 11 Chort v ukrayinskij kulturi Redaguvati nbsp V otochenni chortiv Scena z operi Cherevichki 2008 r Chort sluguye poshirenim vinuvatcem riznomanitnih shkidlivih nepriyemnih podij abo prichinu yakih skladno vstanoviti 12 Im ya chorta vzhivayetsya v ukrayinskij movi yak lajka osoblivo dlya virazhennya dosadi chi rozdratuvannya a takozh perenosno yak prizvisko shodo umiloyi zhvavoyi metkoyi hitroyi smilivoyi molodeckoyi bravoyi spritnoyi vpravnoyi gnivnoyi strashnoyi lyudini 14 Z obrazom chorta pov yazani chislenni ukrayinski frazeologizmi na kshtalt chort z rogami pro zlu lyudinu 15 polizti do chorta na rogi narazhatisya na nebezpeku 16 zhiti yak v chorta na krilah skoyuvati zlochini lishayuchis bezkarnim 17 hitrij yak didko z hvostom 18 Prikazki taki yak Tatu tatu lize chort u hatu Darma sinku abi ne moskal Bogu molitsya a chortu viruye pro licemirnu lyudinu Pip u dzvin a chort v kalatalo nevmile nasliduvannya chogos 19 Zgadki pro chorta zbereglisya v ukrayinski toponimici Chortova gora Chorticya Chortova pechera richka Chortovec tosho 20 Slengove chort nenadijna lyudina neznajomec policejskij 21 U tyuremnomu zhargoni zvidki perejshlo u vulichnij chort oznachaye lyudinu sho zajmaye odnu z najnizhchih shodinok u neformalnij iyerarhiyi v yazniv vikonuye najbrudnishu robotu 22 Chort vistupaye odnim z golovnih personazhiv ukrayinskogo vertepu V narodnomu vertepi vin zazvichaj diye v pari zi Smertyu Smert stinaye golovu lihodiyu predstavniku vishogo suspilnogo stanu zhidu zlomu gospodaryu bagatiyevi carevi Irodu a chort zabiraye jogo dushu do pekla 23 24 Poyava chortiv na vulicyah biloruskogo mista Polocka v 1092 roci zgaduyetsya v Radzivillivskomu litopisi sho mistit Povist vremennih lit z ilyustraciyami 25 U pisemnij literaturi chort zgaduyetsya v takih pam yatkah yak Kiyevo Pecherskij paterik zhitiyah prepodobnogo Feodosiya Antoniya Pustelnika Mikiti Gotskogo Ivana Zolotoustogo Okremi tvori de opisuyutsya vitivki chorta stvoryuvali Antonij Radivilovskij Pro te yak odin diyavol zmarnuvav chas bilya grishnika Danilo Tuptalo Skarb za zhonu Stefan Yavorskij Pro te yak antihrist yudeyami sprijnyatij bude zamist shirogo Mesiyi Rizni dumki pro narodzhennya antihristiv ta in Mikola Gogol Zapropasha gramota Sorochinskij yarmarok Nich pered Rizdvom Zacharovane misce Pantelejmon Kulish Pro te sho stalosya z kozakom Burdyugom na Zeleni svyata Natalena Koroleva Bisi Ivan Karpenko Karij Kazka Oleksa Storozhenko Zakohanij chort Zhonatij chort Marko Vovchok Chortova prigoda Yurij Lipa Diyavol Dniprova Chajka Bilij chort Pid samogo Kupala Silvestr Yarichevskij Brat bis Ostap Makovej Chortova skala Stepan Vasilchenko V hurtovinu Emma Andiyevska Kupivlya demona Volodimir Drozd Chort sho stav zoreyu Valerij Shevchuk Panna sotnikivna Yurij Andruhovich Zhinka Diyavol Inkubi j sukkubi Volodimir Yeshkilyev Knyaz zhahu ta in 26 U serednovichchi j rannomu novomu chasi chortami nazivali micnih silnih bezzhalnih i zhorstokih lyudej osoblivo vijskovikiv Slovo vikoristovuvalosya yak im ya prizvisko Chort i vlasne prizvisko psevdo V rajoni ukrayinsko tatarskogo pogranichchya isnuvav podibnij zvichaj Tak ukrayinskogo otamana Ivana Sirka turki i tatari nazivali urus shajtanom ruskim chortom U suchasnij populyarnij kulturi Ukrayini zhargonizm chort takozh asociyuyetsya z Ministrom vnutrishnih sprav Ukrayini Arsenom Avakovim zokrema zavdyaki nizci protestiv pid zagalnoyu nazvoyu Avakov chort proti svavillya policiyi ta vlasne ministra sho pochalisya z 23 lyutogo 2020 roku Div takozh RedaguvatiSatir Oni Liho Peklo Shajtan RakshasPrimitki Redaguvati Trubachev O N 1974 Etimologicheskij slovar slavyanskih yazykov ros 1 Moskva Nauka s 164 Rix Helmut 2001 Lexicon der indogermanischen Verben 2nd ed Wiesbaden Reichert s 556 557 Yakubovich I S 2016 Slavyanskij chertezhnik etimologiya slav crt chert Voprosy yazykovogo rodstva ros 14 3 4 s 279 291 Derkach P M 1960 Korotkij slovnik sinonimiv ukrayinskoyi movi Kiyiv Radyanska shkola s 202 203 Stepanov Yu S 2001 Konstanty Slovar russkoj kultury Opyt issledovaniya ros Moskva s 764 Chibor Irina 2016 Etnokoduvannya mifologichnih uyavlen pro chorta v ukrayinskij dialektnij frazeologiyi Slowianska frazeologia gwarowa Biblioteka LingVariow 23 s 209 218 a b v g d e zh i k Galajchuk Volodimir 22 serpnya 2016 Ukrayinska mifologiya ukr Family Leisure Club s 11 31 ISBN 9786171216150 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 12 lyutogo 2019 a b v g d e Mifologicheskij Slovar E M Meletinskij ChYoRT www bibliotekar ru Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 12 lyutogo 2019 Dobrolozha G M 2010 Frazeologichnij slovnik govirok Zhitomirshini Zhitomir 2010 Zhitomir s 20 Stupinska G F Bitkivska Ya V 2012 Frazeologichnij slovnik lemkivskih govi rok Ternopil 2012 s 108 a b Afanasev A N 1995 Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu ros 3 Sovremennyj pisatel a b v g Chubor Irina Etnokoduvannya mifologichnih uyavlen pro chorta v ukrayinskij dialektnij frazeologiyi Etnokodowanie wyobrazen mitologicznych o czarcie w ukrainskiej frazeologii gwarowej angl Arhiv originalu za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 a b Kononenko Oleksij 20 grudnya 2018 Ukrayinska mifologiya Bozhestva i duhi ukr Litres s 152 153 ISBN 9785041208653 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2019 Procitovano 12 lyutogo 2019 Demon Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pushik S G 2009 Pripovidki pochuv zapisav i vporyadkuvav Stepan Pushik Ivano Frankivsk s 184 241 Dobrolozha G M 2010 Frazeologichnij slovnik govirok Zhitomirshini Zhitomir s 191 Kirilkova N V 2013 Slovnik volinskih frazeologizmiv Rivne Ostrog s 63 Dobrolozha G M 2003 Krasne slovo yak zolotij klyuch Postijni narodni porivnyannya v govirkah Serednogo Polissya ta sumizhnih teritorij Zhitomir s 68 Nomis Matvij 1993 Ukrayinski prikazki prisliv ya i take inshe Kiyiv Libid Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II 10 Parizh Nyu Jork 1984 s 3772 3782 Kondratyuk T M 2006 Slovnik suchasnogo ukrayinskogo slengu Harkiv Folio s 328 Blatnij zhargon iz kriminalnogo peretvorivsya na vulichnij texty org ua Procitovano 6 grudnya 2020 Pavlo Smolyak 2004 Lyalkovij vertep Zahidnogo Podillya Ternopil SMP Aston s 15 Volytska I V 1992 Theatrical elements in the traditional ritual of the Ukrainian Carpathians of the XIX XX centuries Kyiv s 31 anonim XV st date QS P 1450 00 00T00 00 00Z 7 Radzivillivskij litopis Procitovano 5 bereznya 2021 Vinnichuk Yurij 11 chervnya 2020 Chort zna sho U kigtyah Hapuna Antologiya Glagoslav Publications ISBN 978 966 03 8827 7 Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ChortChort akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Galajchuk V Ukrayinska mifologiya V Galajchuk Klub Simejnogo Dozvillya 2016 276 s Kononenko O A Ukrayinska mifologiya Bozhestva i duhi Oleksij Kononenko hudozh oformlyuvach O A Gugalova Harkiv Folio 2017 191 s Kulchinskij O Blatnij zhargon iz kriminalnogo peretvorivsya na vulichnijPosilannya RedaguvatiDidko Chort Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Chort Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2061 2062 1000 ekz nbsp Ce nezavershena stattya zi slov yanskoyi mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chort amp oldid 39999504