Скарб — таємно приховані в землі або заховані іншим способом гроші, коштовний посуд, монети, ювелірні вироби або інші коштовні речі, власник яких залишився невідомим і не може бути знайденим, або ж втратив на них право власності.
Нормативне визначення в Україні Редагувати
Скарб дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння — приховані у надрах, на поверхні землі, на дні водойм дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння або вироби з них, власник яких згідно з чинним законодавством втратив на них право або не може бути встановлений.
Сенсаційні історичні скарби Редагувати
- Скарби гробниці Тутанхамона
- Скарб Пріама (знайдений Генріхом Шліманом в Трої)
- Скарб з Боскореале
- Перещепинський скарб
- Фракійський скарб з Панагюріште, Болгарія
- Золоті скарби з міста Ур
Інші приклади Редагувати
- Перещепинський скарб. За переказами, у Таврійській губернії підпасок в степу провалився в яму, яку виявилась залишком поминального комплексу. Він знайшов перші золоті речі, про які доповів місцевим землевласникам. Розкопками займався один із них — російський вельможа й археолог граф О. Бобринський. Знайдений скарб був надзвичайно великим — понад 800 золотих і срібних речей, зброя. Загальна вага золотих речей сягала 25 кг, а срібних — 50 кг. Скарб зберігається в музеї Ермітаж (Петербург). У його складі:
- Коштовні вироби з срібла знаходили в Помпеях. Так, у Будинку Менандра був знайдений срібний сервіз, кількість речей якого сягала 118. Шедевром ювелірного мистецтва був келих для вина, наріжні боки якого оповиті гілочками з плодами-оливками (канфар з Будинку Менандра). Було знайдене і срібне дзеркало грецького майстра з зображенням жіночого обличчя на звороті в оточенні візерунків.
- Сенсацією стала знахідка 2000 року в Помпеях комплекту столового срібного посуду Стародавнього Риму 1 століття (сукупна вага — 9 кілограмів). Серед знайденого — келихи і тарелі різних розмірів для іжі чи збереження наїдків, для вина і води. Срібний сервіз було ретельно запаковано в плетені кошики і сховано в підвалах недобудованих лазень, де не кожен би їх шукав. Комплект отримав назву The Moregine Silver Treasury. За припущеннями, власник сховав скарб при перших незагрозливих ознаках пробудженого вулкана з метою забрати його пізніше. Можливо, він загинув, тому й не забрав.
- В кінці 2000-х років в місті Владимир (Російська Федерація) знайдено скарб в колишньому помешканні, спаленому під час монгольської навали. Кількість ювелірних прикрас — 109 зразків. Ювелірні вироби зі срібла і частково визолочені були сховані в ямі під підлогою. Речі ретельно обгорнули в тканину та берест, прикрили казаном і закамуфлювали камінням. В такому вигляді їх і знайшли археологи. Власниця жіночих прикрас невідома. Скарбів такого ґатунку в м. Владимирі доти не знаходили ніколи. За технікою виконання скарб датують 13 століттям (скань, карбування, емаль тощо). Техніка виконання нагадує ювелірні вироби з уславленого скарбу барм зі Старої Рязані.
- Значну наукову вартість не обов'язково мають ювелірні вироби. Не лише золотом вимірюють мистецьку вартість знахідок. Наукову сенсацію спричинила унікальна антична бібліотека — т. зв. Вілли Папірусів (Геркуланум), що виявилася найдавнішою на теренах Європи. Володар вілли був освіченою особою і цікавився філософією та літературою. Матеріальні статки і дозвілля сприяли накопиченню сувоїв і папірусів, кількість яких досягла 1785. Вважають, що частина рукописів вивезена з Греції і що господар готував бібліотеку до евакуації. Але віллу накрили пірокластичні наноси. Сувої та папіруси були пошкоджені високими температурами (300—320 °C), частково обгоріли і злиплися. Пройшли процеси карбонізації. Але поховання під 25—30-метровим шаром наносів уберегло їх від контактів з повітрям і вологою. Знайшли сувої та папіруси ще в середині 18 століття. Їхні залишки передані в Національну бібліотеку в місті Неаполь. Вже в 18 столітті були перші спроби розгорнути сувої й дослідити тексти. Але це сприяло знищенню кількох зразків. Завдання виявилося надто складним через відсутність технологій фіксації пошкоджених носіїв. Примітивну технологію розгортання папірусів і сувоїв запропонував священик Антоніо П'яджо, що робив це за допомогою особливого механізму в бібліотеці Ватикану. 1969 року з ініціативи Марчелло Джиганте (Marcelo Gigante) створено Міжнародний центр вивчення геркуланумських папірусів. Це сприяло вивченню пошкоджених папірусів неруйнівними методами. Були відновлені спроби розкопок Вілли Папірусів. 4 липня 2011 року прийшла звістка про оцифровку 1600 папірусів з Геркуланума.
Золото як скарб Редагувати
Оскільки ціна золота, що пропорційна великій працемісткості його видобутку й відносно малим запасам металу в рудних покладах, сягає незмінно високого рівня, то золото відіграє функцію скарбу (накопичення й збереження вартості праці). Це дозволяє, концентруючи значні багатства, отримувати потужні управлінські ресурси, створювати й регулювати державні відносини, а з часом замість безпосереднього товарного обміну започаткувати грошовий. Перше використання золота як мірила вартості спостерігається на початку III тис. до Р. Х. за часів правління єгипетського фараона Менеса (Хор-Аха), коли була запроваджена практика клеймування золотих зливків, що використовували як засіб торговельного обміну.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Клад // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання Редагувати
- Скарб // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Скарб // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Скарб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1754-1755. — 1000 екз.
- Під Ізмаїлом знову знайшли «золото гуннів» // УНІАН, 1.05.2012