Аль Масу́ді (аль Масуді Абу-ль-Хасан Алі Ібн аль Хусейн (араб. أبو الحسن ، علي بن الحسين المسعودي) бл. 896, Багдад — бл. 956, Фустат, Старий Каїр, Єгипет) — арабський історик, географ, учений-енциклопедист і мандрівник.
| Аль Масуді | |
|---|---|
| араб. المسعودي | |
| | |
| Ім'я при народженні | араб. أبو الحسن ، علي بن الحسين المسعودي |
| Псевдо | аль Масуді Абу-ль-Хасан Алі Ібн аль Хусейн |
| Народився | бл. 896 Багдад |
| Помер | бл. 956 Фустат, Старий Каїр, Єгипет |
| Країна | Аббасидський халіфат |
| Діяльність | географ, історик, письменник |
| Галузь | історія |
| Вчителі | Niftawayhd |
| Знання мов | арабська |
| Magnum opus | Murūj al-dhahabd і al-Tanbīh wa-al-ishrāfd |
| Конфесія | іслам |
|
Біографія Редагувати
Народився в Багдаді. Відвідав усі країни Арабського халіфату від Іспанії до Індії. У 915—945 відвідав Персію, Аравію, Сирію, Пн. Африку (до Занзібару), Азербайджан, Вірменію і Середню Азію; плавав по Індійському океану до Цейлону і Мадагаскару. Жив у Сирії і Єгипті. Помер у Фустаті (Старий Каїр).
Під час своїх подорожей зібрав численні матеріали з історії, географії, етнографії і культури багатьох народів. Автор близько 20 праць (майже всі втрачені) з різноманітних галузей знань (історії, філософії, права, мусульманського богослов'я). Збереглися тільки твори «Промивальні золота і копальні самоцвітів» (943), «Книга повідомлень і розсудів» (956) та деякі фрагменти інших творів. У них є відомості про слов'ян, їхні побут і релігію. Повідомляється про політичне об'єднання валінана (волиняни) на чолі з царем Маджаком, якому в давнину підкорялися всі слов'яни.
Про русів і слов'ян Редагувати
Окрема група свідчень Масуді — про походи русів на Каспійському морі і Кавказі близько 912—913 років — особливо цінна тим, що він особисто відвідав північне узбережжя Каспійського моря. Масуді першим з арабських письменників писав про слов'ян, відрізняючи їх від русів.
Про слов'ян Масуді писав, що «вони поділяються на багато народів, і деякі з них християни, але є поміж ними й погани, і ті ще поклоняються сонцю». Русів він згадує окремо від цих народів. Оповідаючи про «поган у країні хозарського царя», писав, що «деякі племена з них слов'яни і русини». Отже і тут ставить окремо одних і других. «Русичі мають у своїй землі срібну копальню, подібну до срібної копальні в горі Банджигіра, у краю Хорсана».
Праці Редагувати
- «Промивальні золота і копальні самоцвітів» (943)
- «Книга повідомлень і розсудів» (956)
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie Médiévale — Paris: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 472. — 886 с. — ISSN 0249-7921
Джерела Редагувати
- Плахонін А. Г. Масуді [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 549. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Массуді Абул Гассан Алі // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 931. — 1000 екз.
- «Al Masudi» [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]. History of Islam.(англ.)
Література Редагувати
- Найстаріші відомості про Україну: Аль-Масуді // Січинський В. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожів по Україні та ін. писань чужинців про Україну за десять ст. — 5-е вид. — Авґсбурґ: Павлович, 1946. — 118, VIII с.: іл. / Перевидання: Львів: «Слово», 1991. — С. 5—6.— ISBN 5-7707-1657-6.
- Грушевський М. Масуді // Виїмки з жерел до історії України-Руси до половини XI віку / Грушевський М. С. Твори у 50 томах. — Львів: Світ, 2004. — Т. 6. — С. 53–60.
- Michael Jan de Goeje: Bibliotheca Geographorum Arabicorum III, Leiden 1906, 54,
- Ter-Ghevondyan, Aram N. (1965). Արաբական Ամիրայությունները Բագրատունյաց Հայաստանում (The Arab Emirates in Bagratuni Armenia) (in Armenian). Yerevan, Armenian SSR: Armenian Academy of Sciences. p. 15.
- .
- The Book of Golden Meadows, c. 940 CE [ 16 грудня 2008 у Wayback Machine.].
- Диба Юрій. Агіографічне джерело повідомлення ал-Мас'уді про споруди, вшановувані у слов'ян // Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Відпов. редактор Микола Литвин (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць. Вип. 20. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). — Львів, 2011. — С.254-88 [ 30 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Alī ibn al-Ḥusayn al- Masʿūdī (090.?-0956?) [ 22 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Луки золота й копальні самоцвітів, Лондон 1841 (англ.)
- Луки золота, Париж 1861-77 (фр.) (араб.)
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |