www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сварог Сваро г давньослов янський бог вогню та ковальства Божество в слов янська міфологія лужицька міфологіяd і ріднові

Сварог

Сваро́г — давньослов'янський бог вогню та ковальства.

Сварог
Божество в слов'янська міфологія, лужицька міфологіяd і рідновірство
Діти Перун, Сварожич і Дажбог
 Медіафайли у Вікісховищі

Після прийняття християнства функції Сварога перейшли святим Кузьмі і Дем'яну.

Етимологія Редагувати

Макс Фасмер писав, що теонім «Сварог» пов'язують з праслав. svara, svarь, що означає «той, що сварить, свариться; той, що карає». Фінський дослідник Вільйо Йоханнес Мансикка також згадує запозичене в слов'ян румунське слово sfarogŭ, švarogŭ «сухий, палаючий».

Слово «Сварог» може мати індоіранський корінь (пор. санскр. स्वर्ग; svarga «небо»). Проте ця гіпотеза сумнівна через брак переконливих доказів.

Сучасний польський антрополог, фольклорист Міхал Лужинський виводить ім'я «Сварог» від праслов'янського слова «*sъvarogъ» («вогонь»), що походить від з'єднання кореня «*sъvarъ» («жар») і суфікса «*-ogъ». У свою чергу «*sъvarъ» походить від з'єднання «*sъ-» («хороший») і кореня «*varъ» («вогонь»).

Образ і функції Редагувати

Сварог посідав одне з головних місць у слов'янському пантеоні. В полабських слов'ян рівнозначний зі Святовитом і Триглавом. Ім'я бога війни Сварожича вказує на його підлеглість або походження від Сварога. Тому нерідко вважається, що Сварог — це батько Сварожича, хоча Сварожич може розглядатися і як «малий Сварог». Адже, на відміну від античної міфології, слов'янській невластиві розлогі описи сімейних стосунків богів.

Глоса до хроніки Йоанна Малали, вміщена в «Повісті минулих літ» під 1114 р., прирівняла Сварога до грецького Гефеста, бога вогню й ковальства, а його сина Дажбога — до бога сонця Геліоса. Там міститься пояснення, що Сварог — це обожений цар, у правління якого з неба впали ковальські кліщі і тоді почалося кування зброї; Сварог запровадив моногамію. Втім, такі аналогії могли виникнути як пряме наслідування грецької міфології без знання слов'янської. Водночас у балтійській міфології є переказ про коваля, що викував сонце та закинув його на небо, і в ньому можна вбачати Сварога. Також у скандинавській та балтійській міфології є мотив бога-коваля, котрий кує зброю для бога-громовержця, а як і у фінській міфології, де бог-коваль Ілмарінен є творцем Сонця, неба та багатьох чудесних предметів. Бог-коваль також бореться з силами хаосу, захищаючи свої творіння.

Культ Сварога Редагувати

Про поширеність культу Сварога свідчать топоніми Сварожин на Помор'ї (однак зафіксовано давнішу форму Сважишево), Сважендз в околицях Познані, Свариж у Росії, Сварен у Чехії, Сважин — на Полаб'ї (сучасний Шверін, Німеччина) та ін. Зі Сварогом, можливо, пов'язані назви, що виникли як евфемізми його імені: Тварожна Ґура (Польща), Тварозна (Чехія), Твароґ (теперішній Тбарашитцберг, Нижня Штирія). У XV ст. в Новгородській землі зафіксовано ще назви Сварузово і Свариз.

Писемні згадки Редагувати

Найраніше писемне джерело, що повідомляє про Сварога (Іпатіївський списку «Повісті минулих літ» (XV ст.) є вставкою зі слов'янського перекладу фрагменту візантійської «Хроніки» Йоанна Малали церковнослов'янською (записано фонетично):

І бисть по потопє і по раздлєни язик, почьа царьствоваті пєрвоє Мєстром от рода Хамова, по нєм Єрємія, по нєм Хвеоста, іжє і Сварого нарєкоша Єгиптянє… Тє жє Хвєоста закон уставі жєнам за єдін мужь посягаті… сєго раді прозваша і бог Сварог. І по сєм царьствова син єго, імєнєм Солньцє, єго жє наріцьають Дажьбог Солньцє царь, син Сварогоу, єжє єсть Дажьбог, бє бо мужь сілєн.

У цьому уривку, при перекладі з грецької на старослов'янську мову, ім'ям Сварог було перекладено ім'я Гефест (а Дажбог — Геліос). Тут Сварог пояснюється як цар із хамітських народів.

Версія про Сварога, як бога-коваля, є інтерпретацією фрагменту, наведеного у Повісті минулих літ за 5622 (1114) рік. Там, на підтвердження правдоподібності оповідання про падіння з хмари «скляних очок», наводяться оповідання з «Хронографа» про падіння білок, пшениці та іншого з хмар (див. Дощ із тварин). Зокрема починається розповідь про падіння ковальських кліщів з неба у Єгипті, що обривається на середині. Далі слідує переказ, наявний в Іпатієвському літописі. Фрагмент зазначає, що «За царювання цього Феоста у Єгипті впали кліщі з неба, і почали люди кувати зброю, а до того палицями та камінням билися. Той же Феоста закон видав про те, щоб жінки виходили заміж за одного чоловіка і вели Стриманий спосіб життя … Якщо ж хто переступить цей закон, хай вкинуто його в піч вогненну. Того ради прозвали його Сварогом, і шанували його єгиптяни».

Давньоруський гомілетичний текст XII ст. «Слово Христолюбця» дорікає тим із християн, хто «молиться до вогню, називаючи його Сварожичем». Інші тексти засуджують поклоніння вогню (зокрема під овном — спорудою, де сушилося збіжжя), проте не дають йому імені.

Трактування образу Редагувати

На думку академіка Михайла Грушевського та деяких інших дослідників, Сварог — головний, єдиний бог творчої сили цілої природи, володар світу, батько українського пантеону. Генрик Ловмянський розвинув теорію про те, що культ спільного протоіндоєвропейського бога (*Dyḗus) розвинувся у слов'ян у культ двох богів: Сварога у західних слов'ян і Перуна у східних. У VI столітті культ Сварога запозичили в західних слов'ян серби та хорвати. Александр Ґейштор трактував Сварога як небесний вогонь (сонце), Перуна — як атмосферний вогонь (блискавку), а Сварожича-Дажбога — як земний вогонь.

На думку хорватського науковця Ватрослава Ягича, Сварог не був найвищим богом слов'ян, і це був бог північний, новгородський, а не південний. Подібної думки дотримувався літературознавець Євген Анічков, який окрім того стверджував, що Сварог узагалі не ім'я бога, а назва священного вогню, і саме тому його не було серед пантеону князя Володимира.

Чеські історики Мартін Пітро і Петр Вокач пояснювали місце Сварога як бога-творця світу, який потім відійшов від земних справ, але водночас є небесним ковалем і богом сонця. Чеський славіст Їржі Динда пише, що з наявних джерел можна судити про відсутність у Сварога ознак божества. Натомість Сварог постає аналогом билинного волхва і богатиря Волха Всеславовича, а також інших чудесних ковалів (наприклад, як сліпий батько богатиря Святогора), які в руському фольклорі виготовляють зброю для богатирів і зварюють волосся чоловіків і жінок, символічно поєднуючи їх шлюбом.

Сварог у рідновір'ї Редагувати

Рідновірська Зірка Алатaр (Хрест Сварога)

Деякі рідновіри припускають, що в слов'янському язичництві існував єдиний Бог, як у християнстві, який мав множинні уособлення. Сварогу приписується створення Всесвіту, Землі, всіх істот на ній та людей, встановлення шлюбних законів. Річне коло сузір'їв (Зодіак) рідновіри звуть Колом Сварожим.

У Велесовій книзі, літературному фальсифікаті ХІХ або ХХ століття, на який посилається частина рідновірів, Сварог описаний як єдиний Бог у різних іпостасях:

А будь блудень який, який буде перераховувати богів тих, відокремлюючи від Сварога, ви будете вирвані з роду, бо немає в нас богів крім Вишня. І Сварог і інші суть многі, бо бог єдиний і множинний. Та не розділяє ніхто тої множини і не рече, що маємо богів багато.

Оригінальний текст (укр.)
аще боть іе блоудень інь іакове олещашеть бозе тоіа одіеліащеве освргы ізверзждень буде ізрды іако не ніеміахомъ бозіа развіе вышень і сврг і іноі соуте множествоі іако бг іе іединь и мнъжествень да сен не разділіащеть нікіе тоа множьства і не рещашеть якожде іміахомь богы многоа се бо свентыре аде до ноі і да боудіемь достіщеноі овіа (30)

Сварог трактується рідновірами також як перша особа Триглава, до якого рідновіри також зараховують Перуна й Велеса.

Сварог і християнство Редагувати

У Середньовіччі функції Сварога перейшли (за схожістю з його основною ковальською функцією) двом святим: Кузьмі і Дем'яну, чий образ іноді зливався в народних віруваннях у одного святого Кузьмодем'яна. Народом їм приписувалося виковування першого плуга та рала; вони уявлялися першими орачами, котрі запрягли в плуг велетенського змія, щоб створити Змієві вали.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Сварог // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1987. — Т. III. (рос.)
  2. В.Й. Мансикка. Релігія східних слов'ян. 
  3. Mayrhofer M. Indogermanische Chronik // Sprache. 1978. Bd. 24. N 2. S. 205.
  4. Грантовский Э. А., Раевский Д. С. Об ираноязычном и «индоарийском» населении Северного Причерноморья в античную эпоху // Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья. Лингвистика, история, археология. М., 1984. [ 2017-10-12 у Wayback Machine.]
  5. Michał Łuczyński. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-83-60777-83-1.
  6. ↑ Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 159–171. 
  7. Иванов, В. В.; Топоров, В. Н. (1995). Кузнец / Славянская мифология. Энциклопедический словарь. Эллис Лак. с. 234. 
  8. Szyjewski, Andrzej (2003). Religia Słowian. Kraków: Wydawn. WAM. с. 106–107. ISBN 83-7318-205-5. OCLC 54865580. 
  9. Сварог // В. М. Гнатюк / Нарис української міфології. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. — С. 58–59.
  10. Сварог [ 30 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Лозко Г. С. Українське народознавство. — Вид. 5-те, зі змін. та допов. — Тернопіль: Мандрівець, 2011. — 512 c.
  11. «в сім Сварогу маємо ми того старого головного, „єдиного бога“ творчої сили цілої природи, що виступає так виразно ще у Прокопія» — М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Розділ VI. [ 30 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  12. Łowmiański, Henryk (1979). Religia Słowian i jej upadek, w. VI-XII (вид. 1. wyd). Warszawa: Państwowe Wydawn. Naukowe. с. 99. ISBN 83-01-00033-3. OCLC 6147654. 
  13. Modzelewski, Karol; Słupecki, Leszek Paweł; Pieniądz-Skrzypczak, Aneta (2006). Mitologia Słowian (вид. Wyd. 3., zm., rozszerz). Warszawa: Wydawn. Uniwersytetu Warszawskiego. с. 308–309. ISBN 83-235-0234-X. OCLC 212627528. 
  14. Іларіон (Огієнко) Дохристиянські вірування українського народу // Сварог (95—97 с.) — Київ: Обереги, 1992. — 424 c.
  15. Vokáč, Petr (2002). Bohové dávných slovanů (вид. Vyd. 1). Praha: ISV. с. 15. ISBN 80-85866-91-9. OCLC 51037071. 
  16. Dynda, Jiří (2019). Slovanské pohanství ve středověkých ruských kázáních (вид. Vydání první). V Praze. с. 60–64. ISBN 978-80-88013-87-7. OCLC 1135303636. 
  17. Сварог. www.oru.org.ua. Процитовано 8 серпня 2022. 
  18. Велесова книга д.30 с.274 у перекладі Г.С.Лозко. Континент-Прим, Вінниця 2007р.:ISBN 978-966-516-252-0
  19. Святилище Триглав у Дніпрі. Полум'я Роду - Рідна Віра у Дніпрі (ua). Процитовано 8 серпня 2022. 
  20. Canada), Ilarion (Metropolitan of the Ukrainian Greek Orthodox Church of; Volyn, Ukrainian Research Institute of; Волинь, Товариство (1965). Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія (укр.). Накладом Видавничої комісії при Товаристві Волинь. с. 97. 
  21. Терлецький, Любомир (2007). Етногенез українського народу (укр.). ПП "Інтелект-Бізнес". с. 148. ISBN 978-966-96506-4-1. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Svaro g davnoslov yanskij bog vognyu ta kovalstva SvarogBozhestvo v slov yanska mifologiya luzhicka mifologiyad i ridnovirstvoDiti Perun Svarozhich i Dazhbog Mediafajli u VikishovishiPislya prijnyattya hristiyanstva funkciyi Svaroga perejshli svyatim Kuzmi i Dem yanu Zmist 1 Etimologiya 2 Obraz i funkciyi 3 Kult Svaroga 4 Pisemni zgadki 5 Traktuvannya obrazu 6 Svarog u ridnovir yi 7 Svarog i hristiyanstvo 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiMaks Fasmer pisav sho teonim Svarog pov yazuyut z praslav svara svar sho oznachaye toj sho svarit svaritsya toj sho karaye 1 Finskij doslidnik Viljo Johannes Mansikka takozh zgaduye zapozichene v slov yan rumunske slovo sfarogŭ svarogŭ suhij palayuchij 2 Slovo Svarog mozhe mati indoiranskij korin por sanskr स वर ग svarga nebo Prote cya gipoteza sumnivna cherez brak perekonlivih dokaziv 3 4 Suchasnij polskij antropolog folklorist Mihal Luzhinskij vivodit im ya Svarog vid praslov yanskogo slova svarog vogon sho pohodit vid z yednannya korenya svar zhar i sufiksa og U svoyu chergu svar pohodit vid z yednannya s horoshij i korenya var vogon 5 Obraz i funkciyi RedaguvatiSvarog posidav odne z golovnih misc u slov yanskomu panteoni V polabskih slov yan rivnoznachnij zi Svyatovitom i Triglavom Im ya boga vijni Svarozhicha vkazuye na jogo pidleglist abo pohodzhennya vid Svaroga Tomu neridko vvazhayetsya sho Svarog ce batko Svarozhicha hocha Svarozhich mozhe rozglyadatisya i yak malij Svarog Adzhe na vidminu vid antichnoyi mifologiyi slov yanskij nevlastivi rozlogi opisi simejnih stosunkiv bogiv 6 Glosa do hroniki Joanna Malali vmishena v Povisti minulih lit pid 1114 r pririvnyala Svaroga do greckogo Gefesta boga vognyu j kovalstva a jogo sina Dazhboga do boga soncya Geliosa 6 Tam mistitsya poyasnennya sho Svarog ce obozhenij car u pravlinnya yakogo z neba vpali kovalski klishi i todi pochalosya kuvannya zbroyi Svarog zaprovadiv monogamiyu 7 Vtim taki analogiyi mogli viniknuti yak pryame nasliduvannya greckoyi mifologiyi bez znannya slov yanskoyi Vodnochas u baltijskij mifologiyi ye perekaz pro kovalya sho vikuvav sonce ta zakinuv jogo na nebo i v nomu mozhna vbachati Svaroga 6 Takozh u skandinavskij ta baltijskij mifologiyi ye motiv boga kovalya kotrij kuye zbroyu dlya boga gromoverzhcya a yak i u finskij mifologiyi de bog koval Ilmarinen ye tvorcem Soncya neba ta bagatoh chudesnih predmetiv Bog koval takozh boretsya z silami haosu zahishayuchi svoyi tvorinnya 8 Kult Svaroga RedaguvatiPro poshirenist kultu Svaroga svidchat toponimi Svarozhin na Pomor yi odnak zafiksovano davnishu formu Svazhishevo Svazhendz v okolicyah Poznani Svarizh u Rosiyi Svaren u Chehiyi Svazhin na Polab yi suchasnij Shverin Nimechchina ta in Zi Svarogom mozhlivo pov yazani nazvi sho vinikli yak evfemizmi jogo imeni Tvarozhna Gura Polsha Tvarozna Chehiya Tvarog teperishnij Tbarashitcberg Nizhnya Shtiriya U XV st v Novgorodskij zemli zafiksovano she nazvi Svaruzovo i Svariz 6 Pisemni zgadki RedaguvatiNajranishe pisemne dzherelo sho povidomlyaye pro Svaroga Ipatiyivskij spisku Povisti minulih lit XV st ye vstavkoyu zi slov yanskogo perekladu fragmentu vizantijskoyi Hroniki Joanna Malali cerkovnoslov yanskoyu 9 zapisano fonetichno I bist po potopye i po razdlyeni yazik pocha carstvovati pyervoye Myestrom ot roda Hamova po nyem Yeryemiya po nyem Hveosta izhye i Svarogo naryekosha Yegiptyanye Tye zhye Hvyeosta zakon ustavi zhyenam za yedin muzh posyagati syego radi prozvasha i bog Svarog I po syem carstvova sin yego imyenyem Solncye yego zhye naricayut Dazhbog Solncye car sin Svarogou yezhye yest Dazhbog bye bo muzh silyen U comu urivku pri perekladi z greckoyi na staroslov yansku movu im yam Svarog bulo perekladeno im ya Gefest a Dazhbog Gelios Tut Svarog poyasnyuyetsya yak car iz hamitskih narodiv Versiya pro Svaroga yak boga kovalya ye interpretaciyeyu fragmentu navedenogo u Povisti minulih lit za 5622 1114 rik Tam na pidtverdzhennya pravdopodibnosti opovidannya pro padinnya z hmari sklyanih ochok navodyatsya opovidannya z Hronografa pro padinnya bilok pshenici ta inshogo z hmar div Dosh iz tvarin Zokrema pochinayetsya rozpovid pro padinnya kovalskih klishiv z neba u Yegipti sho obrivayetsya na seredini Dali sliduye perekaz nayavnij v Ipatiyevskomu litopisi Fragment zaznachaye sho Za caryuvannya cogo Feosta u Yegipti vpali klishi z neba i pochali lyudi kuvati zbroyu a do togo palicyami ta kaminnyam bilisya Toj zhe Feosta zakon vidav pro te shob zhinki vihodili zamizh za odnogo cholovika i veli Strimanij sposib zhittya Yaksho zh hto perestupit cej zakon haj vkinuto jogo v pich vognennu Togo radi prozvali jogo Svarogom i shanuvali jogo yegiptyani Davnoruskij gomiletichnij tekst XII st Slovo Hristolyubcya dorikaye tim iz hristiyan hto molitsya do vognyu nazivayuchi jogo Svarozhichem Inshi teksti zasudzhuyut pokloninnya vognyu zokrema pid ovnom sporudoyu de sushilosya zbizhzhya prote ne dayut jomu imeni 6 Traktuvannya obrazu RedaguvatiNa dumku akademika Mihajla Grushevskogo ta deyakih inshih doslidnikiv Svarog golovnij yedinij bog tvorchoyi sili ciloyi prirodi volodar svitu batko ukrayinskogo panteonu 10 11 Genrik Lovmyanskij rozvinuv teoriyu pro te sho kult spilnogo protoindoyevropejskogo boga Dyḗus rozvinuvsya u slov yan u kult dvoh bogiv Svaroga u zahidnih slov yan i Peruna u shidnih U VI stolitti kult Svaroga zapozichili v zahidnih slov yan serbi ta horvati 12 Aleksandr Gejshtor traktuvav Svaroga yak nebesnij vogon sonce Peruna yak atmosfernij vogon bliskavku a Svarozhicha Dazhboga yak zemnij vogon 13 Na dumku horvatskogo naukovcya Vatroslava Yagicha Svarog ne buv najvishim bogom slov yan i ce buv bog pivnichnij novgorodskij a ne pivdennij Podibnoyi dumki dotrimuvavsya literaturoznavec Yevgen Anichkov yakij okrim togo stverdzhuvav sho Svarog uzagali ne im ya boga a nazva svyashennogo vognyu i same tomu jogo ne bulo sered panteonu knyazya Volodimira 14 Cheski istoriki Martin Pitro i Petr Vokach poyasnyuvali misce Svaroga yak boga tvorcya svitu yakij potim vidijshov vid zemnih sprav ale vodnochas ye nebesnim kovalem i bogom soncya 15 Cheskij slavist Yirzhi Dinda pishe sho z nayavnih dzherel mozhna suditi pro vidsutnist u Svaroga oznak bozhestva Natomist Svarog postaye analogom bilinnogo volhva i bogatirya Volha Vseslavovicha a takozh inshih chudesnih kovaliv napriklad yak slipij batko bogatirya Svyatogora yaki v ruskomu folklori vigotovlyayut zbroyu dlya bogatiriv i zvaryuyut volossya cholovikiv i zhinok simvolichno poyednuyuchi yih shlyubom 16 Svarog u ridnovir yi Redaguvati nbsp Ridnovirska Zirka Alatar Hrest Svaroga Deyaki ridnoviri pripuskayut sho v slov yanskomu yazichnictvi isnuvav yedinij Bog yak u hristiyanstvi yakij mav mnozhinni uosoblennya Svarogu pripisuyetsya stvorennya Vsesvitu Zemli vsih istot na nij ta lyudej vstanovlennya shlyubnih zakoniv Richne kolo suzir yiv Zodiak ridnoviri zvut Kolom Svarozhim 17 U Velesovij knizi literaturnomu falsifikati HIH abo HH stolittya na yakij posilayetsya chastina ridnoviriv Svarog opisanij yak yedinij Bog u riznih ipostasyah nbsp A bud bluden yakij yakij bude pererahovuvati bogiv tih vidokremlyuyuchi vid Svaroga vi budete virvani z rodu bo nemaye v nas bogiv krim Vishnya I Svarog i inshi sut mnogi bo bog yedinij i mnozhinnij Ta ne rozdilyaye nihto toyi mnozhini i ne reche sho mayemo bogiv bagato 18 Originalnij tekst ukr ashe bot ie blouden in iakove oleshashet boze toia odieliasheve osvrgy izverzzhden bude izrdy iako ne niemiahom bozia razvie vyshen i svrg i inoi soute mnozhestvoi iako bg ie iedin i mnzhestven da sen ne razdiliashet nikie toa mnozhstva i ne reshashet yakozhde imiahom bogy mnogoa se bo sventyre ade do noi i da boudiem dostishenoi ovia 30 nbsp Svarog traktuyetsya ridnovirami takozh yak persha osoba Triglava do yakogo ridnoviri takozh zarahovuyut Peruna j Velesa 19 Svarog i hristiyanstvo RedaguvatiU Serednovichchi funkciyi Svaroga perejshli za shozhistyu z jogo osnovnoyu kovalskoyu funkciyeyu dvom svyatim Kuzmi i Dem yanu chij obraz inodi zlivavsya v narodnih viruvannyah u odnogo svyatogo Kuzmodem yana 20 Narodom yim pripisuvalosya vikovuvannya pershogo pluga ta rala voni uyavlyalisya pershimi orachami kotri zapryagli v plug veletenskogo zmiya shob stvoriti Zmiyevi vali 21 Div takozh RedaguvatiSvargaPrimitki Redaguvati Svarog Etimologicheskij slovar russkogo yazyka Russisches etymologisches Worterbuch ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova Izd 2 e ster M Progress 1987 T III ros V J Mansikka Religiya shidnih slov yan Mayrhofer M Indogermanische Chronik Sprache 1978 Bd 24 N 2 S 205 Grantovskij E A Raevskij D S Ob iranoyazychnom i indoarijskom naselenii Severnogo Prichernomorya v antichnuyu epohu Etnogenez narodov Balkan i Severnogo Prichernomorya Lingvistika istoriya arheologiya M 1984 Arhivovano 2017 10 12 u Wayback Machine Michal Luczynski Zagolovok ISBN 978 83 60777 83 1 a b v g d Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 159 171 Ivanov V V Toporov V N 1995 Kuznec Slavyanskaya mifologiya Enciklopedicheskij slovar Ellis Lak s 234 Szyjewski Andrzej 2003 Religia Slowian Krakow Wydawn WAM s 106 107 ISBN 83 7318 205 5 OCLC 54865580 Svarog V M Gnatyuk Naris ukrayinskoyi mifologiyi Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 2000 S 58 59 Svarog Arhivovano 30 veresnya 2019 u Wayback Machine Lozko G S Ukrayinske narodoznavstvo Vid 5 te zi zmin ta dopov Ternopil Mandrivec 2011 512 c v sim Svarogu mayemo mi togo starogo golovnogo yedinogo boga tvorchoyi sili ciloyi prirodi sho vistupaye tak virazno she u Prokopiya M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom I Rozdil VI Arhivovano 30 veresnya 2019 u Wayback Machine Lowmianski Henryk 1979 Religia Slowian i jej upadek w VI XII vid 1 wyd Warszawa Panstwowe Wydawn Naukowe s 99 ISBN 83 01 00033 3 OCLC 6147654 Modzelewski Karol Slupecki Leszek Pawel Pieniadz Skrzypczak Aneta 2006 Mitologia Slowian vid Wyd 3 zm rozszerz Warszawa Wydawn Uniwersytetu Warszawskiego s 308 309 ISBN 83 235 0234 X OCLC 212627528 Ilarion Ogiyenko Dohristiyanski viruvannya ukrayinskogo narodu Svarog 95 97 s Kiyiv Oberegi 1992 424 c Vokac Petr 2002 Bohove davnych slovanu vid Vyd 1 Praha ISV s 15 ISBN 80 85866 91 9 OCLC 51037071 Dynda Jiri 2019 Slovanske pohanstvi ve stredovekych ruskych kazanich vid Vydani prvni V Praze s 60 64 ISBN 978 80 88013 87 7 OCLC 1135303636 Svarog www oru org ua Procitovano 8 serpnya 2022 Velesova kniga d 30 s 274 u perekladi G S Lozko Kontinent Prim Vinnicya 2007r ISBN 978 966 516 252 0 Svyatilishe Triglav u Dnipri Polum ya Rodu Ridna Vira u Dnipri ua Procitovano 8 serpnya 2022 Canada Ilarion Metropolitan of the Ukrainian Greek Orthodox Church of Volyn Ukrainian Research Institute of Volin Tovaristvo 1965 Dohristiyanski viruvannya ukrayinskogo narodu istorichno religijna monografiya ukr Nakladom Vidavnichoyi komisiyi pri Tovaristvi Volin s 97 Terleckij Lyubomir 2007 Etnogenez ukrayinskogo narodu ukr PP Intelekt Biznes s 148 ISBN 978 966 96506 4 1 Posilannya RedaguvatiSvarog Svarozhich Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1686 1000 ekz Svarog Arhivovano 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine Ukrayinska religiyeznavcha enciklopediya A Kolodnij ta in Kiyiv Institut filosofiyi NAN Ukrayini 2015 Pashnik S D Rod Svarog Rozhanicya ta yihni diti ridnovirske traktuvannya Arhivovano 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svarog amp oldid 40080089