Десанка Максимович | |
---|---|
Десанка Максимовић / Desanka Maksimović | |
Народилася | 16 травня 1898 Рабровиця |
Померла | 11 лютого 1993 (94 роки) Белград |
Поховання | :
|
Громадянство | Сербія КСХС СФРЮ |
Національність | сербка |
Діяльність | поезія |
Сфера роботи | літературна діяльністьd, поезія і перекладацтво[d] |
Alma mater | University of Belgrade Faculty of Philosophyd, Valjevo Gymnasiumd і Белградський університет |
Мова творів | сербська |
Роки активності | з 1920 |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв, Словенська академія наук та мистецтв і Спілка письменників Сербіїd |
Нагороди | |
| |
Десанка Максимович у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Де́санка Ма́ксимович (серб. Десанка Максимовић / Desanka Maksimović; *16 травня 1898, Рабровиця — 11 лютого 1993, Белград) — сербська поетка, професор літератури та академік Сербської академії наук та мистецтв.
Біографія ред.
Народилася 16 травня 1898 року в Рабровиці, неподалік Валева. Була першою дитиною в сім'ї Михайла та Драґіни, батько був учителем. Невдовзі сім'я переїхала до Бранковини, де Десанка провела своє дитинство. Навчалася у гімназії міста Валева та Белградському університеті (філософський факультет).
У серпні 1933 вийшла заміж за Сергія Сластикова, втім вони не мали дітей.
Десанка була професором сербської мови з 1923 по 1953 рр. у різних навчальних закладах. Спершу вона вчителювала в обреновацькій гімназії, пізніше — у Третій жіночій гімназії в Белграді. Згодом її перевели до вчительської школи в Дубровнику, де вона провела один рік. Після цього вона працювала у Першій жіночій гімназії в Белграді. Однією з її студенток була Міра Алечкович, яка також стала поеткою, а також близькою подругою Десанки Максимович.
Вона мандрувала Югославією, подружилася з такими поетами як Мілош Црнянський, Іво Андрич, Ґустав Крклес, Ісідора Секулич та Бранко Чопич.
Визнання ред.
17 грудня 1959 року Десанку було обрано асоційованим членом Сербської академії наук та мистецтв, а 16 грудня 1965 — дійсним членом.
Десанка здобула кілька літературних нагород, як-от Премію Вука, Премію Неґоша (1984) та Премію AVNOJ. Їй присвоєно звання почесної громадянки Валева.
1985 року початкову школу в Бранковині, де Десанка почала здобувати освіту і де вчителював її батько, реконструйовано, а згодом надано ім'я письменниці.
Десанці встановили прижиттєвий пам'ятник у Валєві, хоча вона була проти того.
Смерть ред.
Померла 11 лютого 1993 року в Белграді на 95 році життя. Її поховано у Бранковині.
Після смерті письменниці засновано Фундацію Десанки Максимович, яка вручає літературну премію імені письменниці.
Творчість ред.
У своїй поезії торкається тем любові та патріотизму. Одними з найкращих її творів є «Предосећање», «Стрепња», «Пролећна песма», «Опомена», «На бури», «Тражим помиловање», «Покошена ливада» та ін.
Коли Десанка дізналася про розстріл дітей у краґуєвацькій школі, вчинений німецькими солдатами, то написала поему «Крвава Бајка» (Кривава казка), в якій ідеться про насилля з боку німецьких вояків у часи Другої світової війни. Поему вперше опублікувала лише після закінчення війни.
Переклади українською мовою ред.
- Максимович Д. Лірика. / Перекл. з серб.-хорв.; Упоряд., передм. Р. Лубківського; За редакцією Д. Павличка.— К.: Дніпро, 1985.— 237 с. (Перлини світової лірики). [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- «Якщо вірити моїй бабусі» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Цар іграшок» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Таємниця старого гнома» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Світ на дні озера» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Перстень на морскому дні» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Мале Страховисько» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Казка про лебедя» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Ведмежа Жучко у цирку» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
- «Пригода у зоопарку» [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] // Переклад з сербохорватської Людмили Петік.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання ред.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Десанка Максимович |
- І. Розова. Максимович, Десанка // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 95-97
- Максимович Десанка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 30-31.
- Десанка Максимович. «Цар іграшок» [ 28 серпня 2011 у Wayback Machine.]