Гіперіон (міфологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гіперіон.

Гіперіо́н (грец. Ὑπερίων) — титан, чоловік Тейї. Ім'я означає «сяючий» або «той, хто ходить зверху».

Гіперіон дав.-гр. Ὑπερίων
Божество в	давньогрецька релігія і давньогрецька міфологія
Батько	Уран
Мати	Гея
Брати/сестри	Рея, Япет, Кронос, Феміда, Тейя, Океан і Тетія
Діти	Геліос, Еос, Селена і Аврора
Медіафайли у Вікісховищі

Титан

Гіперіон був одним із титанів, сином Урана і Геї. Від Тейї мав сина Геліоса та дочок Селену й Еос. Діти Гіперіона загалом називалися гіперіонідами. Титан Гіперіон в основному згадується в переліках разом з іншими титанами і його роль у титаномахії достеменно невідома.

Згідно з евгемеризмом, в образі Гіперіона відбито спогади про царя Гіперіона. Його молодші брати, аби відібрати владу, закололи Гіперіона і втопили його сина Геліоса в річці Ерідан. Після смерті свого батька, царя Урана, брати Атлант і Кронос розділили державу між собою. Оскільки Гіперіон за життя першим відкрив астрономію, вважалося, що він керує рухом небесних світил.

Примітки

1. Любкер Ф. Hyperion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 649–650.
   d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q1459210d:Track:Q45175018
2. Любкер Ф. Rhea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1153–1154.
   d:Track:Q4249594d:Track:Q45259227d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
3. Любкер Ф. Ἥλιος // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 598–599.
   d:Track:Q45275115d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
4. Любкер Ф. Ἠώς // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 473.
   d:Track:Q4249594d:Track:Q45270781d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
5. Любкер Ф. Σελήνη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1223.
   d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q1459210d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q45269580d:Track:Q656

Література

• Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
• Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
• Лосев Α. Φ. Мифология греков и римлян/Сост. А. А. Тахо-Годи; общ. ред. А. А. Тахо-Годи и И. И. Маханькова. — М.: Мысль, 1996.