Ілля (івр. אֱלִיָּהוּ, Елія́гу — «міць Господня»; в ісламі — Ілляс) — біблійний пророк, святий. В Корані згадується як пророк Ілляс.
| Ілля | |
|---|---|
| Народився | 904 до н. е. Tishbe |
| Помер | 850 до н. е. Єрихон, Палестинська держава |
| У лику | святий |
Ілля в Біблії
Ілля народився у м. Фесфії (Тесвії) Галаадській за 900 років до Різдва Христового. Ім'я, яке батьки дали синові (Ілля означає «міць Господня») визначило все його життя. З малих літ він присвятив себе Богові, поселився в пустелі й жив у молитві й суворому пості. О тій порі царем Ізраїлю був Ахав, який закликав людей поклонятися ідолам (Ваалові). Прихильницею ідолопоклонства була й цариця Єзавель. Серед тих ізраїльських сміливців, які виступали проти цього був Ілля. Він ревно молився, закликав людей покаятися і повірити в Єдиного Бога.
Ілля прийшов до Ахава і від імені Божого оголосив йому: «За твоє нечестя в ці роки не буде ні дощу, ні роси, хіба що за моєю молитвою». Так і сталося. Почалася страшна посуха; навіть трава вигоріла, і настав голод. Ілля, з волі Божої, оселився в пустелі біля одного струмка, куди ворони приносили йому хліб і м'ясо, а воду він пив із струмка (1 Цар. 17:3-6).
Коли струмок висох, Бог повелів пророкові йти в язичницьке місто Сарепту Сидонську до однієї бідної вдови і жити в неї. У цієї вдови, яка мешкала зі своїм сином, залишилося лише одна жменька борошна і трохи олії. Прийшовши в Сарепту, Ілля повелів їй спекти для нього корж і обіцяв, що борошно та олія не будуть зменшуватися, доки не дасть Господь дощу на землю. Жінка повірила пророкові Божому і зробила так, як він сказав їй. Борошно та олія у неї не зменшувалися. Невдовзі у цієї вдови син захворів і помер. Пророк Ілля тричі помолився над ним Богу, і хлопчик ожив (1 Цар. 17, 17-2-4).
Жертвоприношення на горі Кармель
Три з половиною роки тривала посуха. Ілля, за велінням Божим, знову прийшов до Ахава і запропонував йому зібрати ізраїльський народ на горі Кармель. Коли Ахав зібрав народ, Ілля сказав: «Досить вам бути в нечесті. Пізнайте істинного Бога. Принесімо жертву: ви — Ваалу, а я — Господу Богу, але вогню не розводитимемо. Хто пошле з неба вогонь на жертву, Той і є істинний Бог». Усі погодилися.
Першими стали приносити жертву жерці Ваалові. Вони приготували жертовник, поклали на нього тельця і цілий день біля нього стрибали і кричали: «Ваале, почуй нас!» Однак відповіді не було. Настав вечір. Тоді Ілля приготував жертовник, викопав навколо нього рів, поклав на жертовник дрова і тельця і повелів поливати жертву водою так, що нею наповнився рів. Потім Ілля звернувся з молитвою до Господа. І вмить зійшов з неба вогонь Господній, і попалив не лише дрова і жертву, але знищив і воду, що наповнювала рів, і камені, з яких було складено жертовник. Увесь народ у страху впав на землю і вигукнув: «Господь є істинний Бог, Господь є істинний Бог!» А Ілля знищив усіх пророків Ваалових (3 Цар. 18:36-40).
Після цього Ілля зійшов на вершину гори і став молитися про дощ. З моря подув вітер, на небі з'явилися великі хмари і пішла злива.
Цариця ж Єзавель, дружина Ахавова, незважаючи на чудеса, переслідувала і далі Іллю за те, що він піддав смерті усіх жерців Ваалових. Ілля сховався в пустелі. Йому здавалося, що він тільки один залишився вірним Богу, і тому його хочуть убити. І він зовсім занепав духом. Але Господь підбадьорив його, явившись йому, коли Ілля ночував у печері гори Хорив.
Голос Божий сказав йому: «Іллє! Вийди і стань на горі перед лицем Господнім».
І ось подув великий, сильний вітер, роздираючи гори і руйнуючи скелі. Але у цьому вітрі не було Господа. Згодом стався землетрус, але й у землетрусі також не було Господа.
Помазання Єлисея
Згодом з'явився вогонь, але й у вогні не було Господа. Після всього повіяв тихесенький, лагідний вітерець (івр. רוח), і там був Господь. Господь утішив Іллю і сказав, що серед ізраїльтян є ще сім тисяч чоловік, які не кланялись ідолам, і що Він висуне з-поміж них пророка Єлисея, якого і повелів помазати.
Явлення Господа показало Іллі, що Господь не лише грізний Суддя, що карає, але й милостивий, добрий Отець. Це явлення також було прообразом пришестя на землю Ісуса Христа, що явився не для того, аби судити і карати, але й щоб милувати і спасти людей.
Ілля, згідно з вказівкою Божою, помазав у пророки Єлисея, який згодом став його учнем. Якось, коли вони йшли разом, Ілля сказав Єлисеєві: «Поки я з тобою, проси в мене, що бажаєш».
Підняття на небо
Єлисей відповів: «Дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно». Ілля сказав: «Багато ти просиш, та якщо побачиш, як мене буде забрано від тебе, то отримаєш». Вони пішли далі. Раптом з'явилася вогняна колісниця з вогненними конями, й Ілля понісся у вихорі на небо. Єлисей, бачачи це, вигукнув: «Отче мій, отче мій, колісниця Ізраїля і кіннота його!» (2 Цар. 2:11-12).
Слова пророка Єлисея означали, що святий пророк Ілля своїми молитвами захищав царство Ізраїльське від ворогів краще, ніж усе воїнство ізраїльське — колісниці і кіннота його. В цей час до ніг Єлисея впала милоть, тобто плащ, Іллі. Єлисей підняв його і з ним отримав подвійний дар пророчий. (Див.: 1 Цар. 16-19; 2 Цар. 1-2, 1-15).
Ілля зазнав чимало переслідувань від ідолопоклонників. Іконописці зображають Іллю під час вознесіння — на вогненній колісниці, запряженій четвіркою крилатих коней, що возноситься в небеса.
Під час земного життя Ісуса Христа, пам'ятаючи про чудеса Іллі, юдеї сприймали сина Божого за пророка. А в час Преображення Господнього на горі Фавор Ілля разом з Мойсеєм розмовляли з Господом. В тропарі свята Ілля трактується як «Ангел тілесний, твердиня пророків, другий предтеча Христового пришестя…»
Ілля в Православній духовності
Ілля — істотна фігура в Православній духовності — відтепер багато Церков і дітей одержують його ім'я: «Ілля».
Св. Ілля шанується і є зразком для наслідування:
- його дива, наприклад, бесіда з Богом;
- його аскетизм, тобто, забраний Богом, щоб жити в пустелі, їв тільки їжу, принесену воронами;
- його пророцтво, наприклад, слухаючи Бога пророкував, щоб денонсувати правителів за їх несправедливість, їх невірність, і їх гніт людей;
- його православ'я, наприклад, слідуючи за тим справжнім Богом і опонуючи богослужінню іншим богам;
- його здійснені дива, наприклад, забезпечив їжею під час голоду, воскресив небіжчика;
- його турбота про бідноту, вдів і сиріт;
- його взяв, живим, на небеса Бог у вогненній колісниці;
- його зустріч з Месією в священному Преображенні (Матв. 17:1-8).
День святого пророка Іллі відзначається 2 серпня(20 липня за новоюліанським календарем)
День пророка Іллі
2 серпня — День пророка Іллі. Від цього дня в Україні бувають так звані горобині ночі — нічні грози з блискавками та громом. Коли йде гроза, люди намагаються не підпускати до себе собак і котів, бо в цих тваринах, за народними забобонами, нечиста сила може від Іллі сховатися.
Перед образами під час грози старі люди рекомендують запалити свячену свічку. Вважалося, що це вбереже оселю від грому. А якщо вже блискавка запалить дім, то за старих часів люди навіть не намагалися цю пожежу гасити, оскільки вона начебто самим Богом запалена, а значить, простій людині й годі її загасити.
На день пам'яті цього святого традиційно йде дощ. Він вважається благодатним, і, якщо вмитися ним, то можна зцілитися від хвороб і прокази.
Від цього дня встановлюється помірне тепло, світловий день скорочується, а ніч стає довшою.
Після 2 серпня перестають купатися, бо кажуть «Ілля воду остудив», або «До Іллі мужик купається, а з Іллі — з водою прощається». Однією з причин раптового охолодження води вважалося те, що Ілля їздить на конях по небу, і від швидкого бігу один з коней втрачає підкову, яка падає у воду, і відповідно вода холоднішає.
З'являються перші ознаки наближення осені, а саме — відчутна різниця між температурами ночі і дня. В цей день випікали урочистий хліб із першого врожаю, який розрізали і роздавали строго у порядку від старшого до наймолодшого члена сім'ї.
Пасічники в цей день підчищали вулики, а мисливці робили перший виїзд на вовків. День Іллі — початок полювання, оскільки з цього дня в лісах відкривалися звірині, зокрема, вовчі нори.
Народні прикмети про 2 серпня:
- якщо зранку хмарно, то сівба повинна бути рання і можна чекати доброго врожаю
- якщо хмарно опівдні — середня сівба, а якщо ввечері — сівба пізня і врожай поганий.
- Цілий день сонячно — на недорід.
- До Іллі дощ ходить за і проти вітру — як накаже пророк, а після нього — лише за вітром.
- Минув Ілля — чекай гнилля.
- На Іллю до обіду літо, а після обіду — осінь.
- З Ільїна дня ніч довга, а вода холодна.
- До Іллі мужик купається, а з Іллі з рікою прощається.
- По Іллі і сонце по гіллі.
Див. також
- Ілля в ісламі
- П'ята гора
Примітки
Посилання
- Ілля [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 533-534. — 1000 екз.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ілля (пророк) |
- unn.com.ua Тоня Туманова: Православні відзначють сьогоднні Іллі і більше не купаються у ставках
Джерела
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.