www.wikidata.uk-ua.nina.az

Папай бог Папа й грец Παπαῐος за Геродотом пращур всіх скіфів скіфський Зевс ім я якого Геродот пов язував з грец πάππα

Папай (бог)

Папа́й (грец. Παπαῐος) — за Геродотом пращур всіх скіфів, скіфський Зевс, ім'я якого Геродот пов'язував з грец. πάππα — укр. батько, чоловік Апі.

Геродот тричі згадує Папая:

  1. як батька Таргітая (IV, 5);
  2. у загальному переліку (IV, 59);
  3. у відповіді Іданфірса/ Ідантура Дарію (IV, 127).

Друга згадка цікава тим, що має прямий аналог у міфології іншого іраномовного народу — осетин. У загальній весільній молитві останніх перелік духів подається за тією ж схемою, що й у Геродота: дух домашнього вогнища (Сафа), дух охоронець громади та родини Тихост/ Тухваст, інші духи, що може вказувати на можливе джерело або Геродота, або його інформатора.

Щодо функцій осетинського Тихоста/ Тухваста головні наступні:

  1. Бог (дух) Грози;
  2. охоронець та захисник громади;
  3. покровитель та захисник родини.

Іншу неймовірну етнографічну пам'ятку осетин (безумовно, саме скіфська ізоглоса) записано В. Міллером:

Наведений В. Міллером опис Тихоста/Тухваста має прямі аналоги у скіфо-сколотській культурі:

  • осет. верхи на олені — скол. відомі прикраси кінської збруї з оленячими сюжетами;
  • осет. батіг, обвішаний бубонцями — скол. ритуальні навершники, обвішані бубонцями.

Ймовірно, що цар-жрець сколотів, з'являючись верхи на таким чином прикрашеному коні, з символом влади у руці, відтворював певний міфологічний сюжет.

Згадані сколотські навершники являють собою стилізоване «світове дерево», стовбур якого зливається з фігурою чоловічого божества; від основи стовбура відходять чотири гілки з фігурками чотириногих тварин. Над головою божества зображено орла — символ Папая; хижі птахи, які сидять на гілках, — його помічники. До дерева на ланцюжках підвішені дзвіночки, круглі підвіски та «півмісяці», що символізують грім та небесні світила. Але саме ці антропоморфні зображення є підставою пов'язувати Папая не скільки з богом неба Зевсом, скільки з Богом Грози на кшталт індійського Індри, та, взагалі, ці навершники структурно повністю відповідають відомим з опису Геродота священним спорудам для Арея, що, в свою чергу, ставить під сумнів наявність двох богів (Папая та Скіфського Арея) замість одного (скіфський Бог Грози), характерного тим більш для народів індо-іранського кола. Ймовірно,

Це не суперечить й відомому опису Аміана Марцеліна вірувань аланів: «У аланів голий меч встромлюють в землю, за варварським звичаєм, та вклоняються йому як Марсу, покровителю країни, якою кочують» (лат. Martem, regionum, quas circumcircant, praesulem...).

Окремої уваги заслуговує думка щодо відповідності Скіфського Арея авестійському Веретрагні. Щодо цієї думки, то актуальним залишається наступне зауваження:

Теонім Тарга Редагувати

На відомому пізньоскіфському св'ятилищі Таркана було знайдено велику кількість графіті з теонімом Тарг(а), що дало підстави для нової етимології імені «культурного героя» сколотів Скіла Таргітая:
грец. Ταργιτάος < скіф. *Targī-tavah- — укр. володіючий міццю (силою) Тарги.

Спеціальні дослідження щодо вжитку слів з основою *tarH- в іранських мовах невідомі.

Цікаві й більш опрацьовані паралелі ми можемо побачити у низці індоєвропейських мов.

1. Анатолійські мови.

Й навіть більше:

2. Давньоіндійська мова.
У Ведах дієслова з коренем *tarh- застосовується переважно у описі перемог Індри, далі Агні тощо.

У Ригведі:

  • (RV 10, 102, 4) «kūṭam sma tṛṃhát abhímātim eti» — достеменно не визначено, як варіант: укр. «Він йшов у наступ, наче трощачий кий»;
  • (RV, 1, 133, 1) «vailasthānám pári tṛḷhāḥ áśeran» — укр. «На місці битви пошматовані полягли»;
  • (RV 6, 16, 48) «tṛḷhā rákṣāṃsi vājínā» — укр. «Розбиті ракшаси героєм»;
  • (RV 7, 104, 4 = AVŚ 8, 4.4) «índrāsomā vartáyatam diváḥ vadhám / sám pṛthivyāḥ agháśaṃsāya tárhaṇam» — укр. «О Індра-Сома, скатіть з неба (та) з землі / зброю [проти] лихомовного, вбиваючи (розплющуючи)».

У Атхарваведі:

  • (AVŚ 5, 17, 7) tṛhyánte — розбивають;
  • (AVŚ 2, 31, 2) atṛham — розчавив;
  • (AVŚ 11, 5, 7) tatarha — повергнув;
  • (AVŚ 8, 8, 11) tṛṇédv — (най) розплющить;
  • (AVŚ 5, 8, 7) tṛṇáhāṃ — розбили.


Отже, враховуючи згадані індо-європейські мовні паралелі, можна припустити наступне:
скіфо-сколотський Папай був не тільки мифічним пращуром та охоронцем етносу сколотів, а й скіфським Ареєм, Богом Грози на кшталт ведійського Індри, переможцем хтонічного чудовиська й богом перемоги, богом війни, богом воїнів та богом військового furor. Ймовірно мав друге ім'я — Тарга (чи ім'я зі складовою Тарга-).


Дивись також: Етнічний міф • Скіфський Арей та його меч

Етимологія теоніму Редагувати

Наразі найбільш поширена наступна етимологія:

З цього приводу С. Р. Тохтасьєв зауважує: «аналогічні ономастичні утворення в іранській мені не відомі», й зводить до давн. ір. *papa- — тато, батько.


Можливо, для розкриття образу Папая та етимології його імені слід врахувати наступне:

Беручі до уваги наведений уривок та відомий сюжет з «Діянь Нартів» (Смерть Батраза), з теонімом Таргі/Таркі (й відповідно, з безпосередньо Папаєм) гіпотетично можна пов'язати згаданого Геродотом «скіфського Посейдона» — Тагімасада, якому вклонялися (за Геродотом) лише царські скіфи.

Примітки. Джерела. Посилання Редагувати

  1. укр. Геродот, Мельпомена, 5; грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 5
  2. ↑ укр. Геродот, Мельпомена, 59; грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 59
  3. укр. Геродот, Мельпомена, 127; грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 127
  4. «У весільних молитвах Тихост йде у парі з духом родинного вогнища, завжди слідом за ним, й тільки після звернення до цієї пари йде звернення до інших духів.» (рос.) Ж. Дюмезиль. Скифы и нарты. Наука, 1990.
  5. Загальна молитва: «О Тихост, ми коримось тобі! Розбий, знищ того, хто хоче вдертися до нас силою, порушив наші кордони!» (рос.) Ж. Дюмезиль. Скифы и нарты. Наука, 1990.
  6. ↑ (рос.) Ж. Дюмезиль. Скифы и нарты. Наука, 1990.
  7. людина, що наглядає за святим місцем — дзуаром
  8. (рос.) Миллер В. Ф. Осетинские этюды. Владикавказ. 1992.
  9. (рос.) Топоров В. Н. Мировое дерево. Универсальные знаковые комплексы. Том 1. М.: Рукописные памятники Древней Руси. 2010.
  10. (рос.) Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. Киев, Наукова Думка. 1983.
  11. ↑ (рос.) В. В. Иванов, В. Н. Топоров. Исследования в области славянских древностей. Москва. Наука. 1974.
  12. укр. Геродот, Мельпомена, 62 грец. Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 62
  13. ↑ (рос.) Ж. Дюмезиль. Верховные боги индоевропейцев. М., «Наука», 1986.
  14. (рос.) Аммиан Марцелин. Римская история. СПб., 2000. ХХХІ, 2, 23.(лат.) Ammianus Marcellinus. Res Gestae.
  15. (рос.) А. В. Вертиенко. К персонификации скифского воинского божества. Східний світ. № 3. 2012.
  16. (рос.) Щеглов А. Н. Большой Кастель и святилище II в. до н.э. в урочище Джангуль. Проблемы античной культуры (тез. докл.). Симферополь, 1988.
  17. (рос.) Тохтасьев С. Р. Из ономастики Северного Причерноморья. XXI. TRAKANA. ВДИ № 1. 2013
  18. у Етимологічному словнику іранських дієслів під праіранськими основами *tarH- наведено похідні від інших праіндо-європейських основ. Див.: (англ.) Johnny Cheung. Etymological dictionary of the Iranian verb. Leiden and Boston. Brill, 2007.
  19. (рос.) Т. В. Гамкрелидзе, Вяч. Вс. Иванов. ИНДОЕВРОПЕЙСКАЯ ПРАРОДИНА И РАССЕЛЕНИЕ ИНДОЕВРОПЕЙЦЕВ: ПОЛВЕКА ИССЛЕДОВАНИЙ И ОБСУЖДЕНИЙ. Вопросы языкового родства. — № 9. — М., 2013.
  20. (рос.) С. Л. Николаев, А. Б. Страхов. К названию бога-громовержца в индоевропейских языках. Балто-славянские исследования. 1985. М., 1987.
  21. ↑ (рос.) Е. Р. Крючкова. Древнеиндийские глагольные корни tard-, tarh- и star-. ИЯКФ XIX, 2015.
  22. (рос.) Э. А. Грантовский. Ранняя история иранских племён Передней Азии. М., Восточная литература, 2007.
  23. (рос.) Тохтасьев С. Р. Остракон с поселения ольвийской хоры Козырка XII. Hyperboreus 8/1. 2002.
  24. (рос.) В. Ю. Крюкова. Авестийский термин upāpa- и древнеиранские модели мира. Commentationes Iranicae. Сборник статей к 90-летию Владимира Ароновича Лившица / под ред. С. Р. Тохтасьева и П. Б. Лурье. — СПб. : Нестор-История, 2013.
  25. (рос.) Авеста, Яшт, 14-41
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Papa j grec Papaῐos za Gerodotom prashur vsih skifiv skifskij Zevs im ya yakogo Gerodot pov yazuvav z grec pappa ukr batko cholovik Api Gerodot trichi zgaduye Papaya yak batka Targitaya IV 5 1 u zagalnomu pereliku IV 59 2 u vidpovidi Idanfirsa Idantura Dariyu IV 127 3 Druga zgadka cikava tim sho maye pryamij analog u mifologiyi inshogo iranomovnogo narodu osetin U zagalnij vesilnij molitvi ostannih perelik duhiv podayetsya za tiyeyu zh shemoyu sho j u Gerodota duh domashnogo vognisha Safa duh ohoronec gromadi ta rodini Tihost Tuhvast inshi duhi 4 sho mozhe vkazuvati na mozhlive dzherelo abo Gerodota abo jogo informatora Shodo funkcij osetinskogo Tihosta Tuhvasta golovni nastupni Bog duh Grozi ohoronec ta zahisnik gromadi 5 pokrovitel ta zahisnik rodini 6 Inshu nejmovirnu etnografichnu pam yatku osetin bezumovno same skifska izoglosa zapisano V Millerom Pri pochatku kultu trapilosya nastupne divo obranij jomu dzuarlag 7 bachiv yak Tihost verhi na oleni yihav u napryamku do nogo U pravici vin trimav batoga obvishanogo buboncyami j udari jogo lunali nache gurkit gromu 8 Navedenij V Millerom opis Tihosta Tuhvasta maye pryami analogi u skifo skolotskij kulturi oset verhi na oleni skol vidomi prikrasi kinskoyi zbruyi z olenyachimi syuzhetami oset batig obvishanij buboncyami skol ritualni navershniki obvishani buboncyami Jmovirno sho car zhrec 9 skolotiv z yavlyayuchis verhi na takim chinom prikrashenomu koni z simvolom vladi u ruci vidtvoryuvav pevnij mifologichnij syuzhet Zgadani skolotski navershniki yavlyayut soboyu stilizovane svitove derevo stovbur yakogo zlivayetsya z figuroyu cholovichogo bozhestva vid osnovi stovbura vidhodyat chotiri gilki z figurkami chotirinogih tvarin Nad golovoyu bozhestva zobrazheno orla simvol Papaya hizhi ptahi yaki sidyat na gilkah jogo pomichniki Do dereva na lancyuzhkah pidvisheni dzvinochki krugli pidviski ta pivmisyaci sho simvolizuyut grim ta nebesni svitila 10 Ale same ci antropomorfni zobrazhennya ye pidstavoyu pov yazuvati Papaya ne skilki z bogom neba Zevsom skilki z Bogom Grozi na kshtalt indijskogo Indri 11 ta vzagali ci navershniki strukturno povnistyu vidpovidayut vidomim z opisu Gerodota svyashennim sporudam dlya Areya 12 sho v svoyu chergu stavit pid sumniv nayavnist dvoh bogiv Papaya ta Skifskogo Areya zamist odnogo skifskij Bog Grozi harakternogo tim bilsh dlya narodiv indo iranskogo kola 13 Jmovirno slid dumati sho jdetsya ne pro dekilka personazhiv a pro dekilka ipostasej odniyeyi j tiyeyi zh mifologichnoyi istoti yaka kilkistyu cih ipostasej viznachaye parametri mifologichnoyi modeli svitu yak i svitove derevo pov yazane z cim personazhem 11 Ce ne superechit j vidomomu opisu Amiana Marcelina viruvan alaniv U alaniv golij mech vstromlyuyut v zemlyu za varvarskim zvichayem ta vklonyayutsya jomu yak Marsu pokrovitelyu krayini yakoyu kochuyut lat Martem regionum quas circumcircant praesulem 14 Okremoyi uvagi zaslugovuye dumka shodo vidpovidnosti Skifskogo Areya avestijskomu Veretragni 15 Shodo ciyeyi dumki to aktualnim zalishayetsya nastupne zauvazhennya Drugu funkciyu v yiyi indo iranskij formi bulo poklikano stati odniyeyu z mishenej v yaku z osoblivoyu siloyu cilivsya Zaratushtra vilna geroyichna shalena moral zagoniv molodih voyiniv ne bula morallyu zherciv ta mudreciv Os chomu Indru bulo vignano j vin znajshov pritulok v poganomu tvorinni vse vidbuvayetsya nache teologi reformatori sami nalezhachi do pershoyi funkciyi viznali bilsh nadijnim priyednati vijskovu silu do sferi vlasne religijnoyi verhovnoyi vladi Poruch z Mitroyu zbagachenim vojovnichimi risami z yavlyayetsya pidporyadkovana jomu Sutnist yaku bulo sformovano z odnogo tradicijnogo epiteta Indri boga vbivcya demona Vritri ce Veretragna Yazata peremogi 13 Teonim Targa Redaguvati Na vidomomu piznoskifskomu sv yatilishi Tarkana 16 bulo znajdeno veliku kilkist grafiti z teonimom Targ a sho dalo pidstavi dlya novoyi etimologiyi imeni kulturnogo geroya skolotiv Skila Targitaya grec Targitaos lt skif Targi tavah ukr volodiyuchij miccyu siloyu Targi 17 Specialni doslidzhennya shodo vzhitku sliv z osnovoyu tarH v iranskih movah nevidomi 18 Cikavi j bilsh opracovani paraleli mi mozhemo pobachiti u nizci indoyevropejskih mov 1 Anatolijski movi koli mova jde pro peremogu Boga Grozi nad Drakonom vzhito diyeslovo tarḫ u peremagati vid yakogo mabut utvoreno j same zgadane vishe im ya Boga Grozi v anatolijskih movah 11 Hetskij bog Pirwa Perwa yak j praindoyevropejskij j balto slov yanskij bog z sporidnenim im yam pov yazanij z kinmi yaki vezut jogo kolisnicyu u vidpovidnih mifopoetichnih tekstah Ale v anatolijskih tradiciyah pri zberezhenni starodavnogo imeni boga ta deyakih jogo semantichnih zv yazkiv zi skelyami z kinmi vtrachayetsya jogo pervisna funkciya yak boga grozi U cij funkciyi vzhe v davnoanatolijskomu dialekti chasu staroasirijskih kolonij a zgodom j u hetskih ta v luvijskih tekstah vistupaye slovo yake kolis bulo odnim z epitetiv cogo boga yak Peremozhcya Zberigsya v nomu tilki sufiks sho nagaduye pro davnye im ya boga yak v tipologichno podibnomu d grec Kera yn oi peruni gromovij udar Vidome z staroasirijskih tekstiv davnoanatolijskoe im ya boga Grozi Tarhunu utvoreno vid cogo davnogo epitetu za dopomogoyu sufiksa nu Davnohetske logografichne napisannya d ISKUR u najdavnishomu napisu Aniti IM un ni Bog Gromu sho spivvidnositsya z nebom peredaye cej davnij epitet sho chitavsya yak Tarh unni i vidpovidav luvijskomu Tarhunt anatolijskomu diyeslovu tarh u peremagati ta indo iranskomu tṛ v ant mogutnij peremozhnij 19 J navit bilshe Nezalezhno vid togo chi pov yazana anatolijska osnova tarḫun i sporidneni formi inshih indoyevropejskih mov z diyeslivnim korenem tarḫ u nemaye sumnivu sho anatolijski nazvi boga gromovnika sporidneni kelt taranV Mozhut buti zvedeni do i ye tṛHon grim bog gromoverzhec 20 2 Davnoindijska mova 21 U Vedah diyeslova z korenem tarh zastosovuyetsya perevazhno u opisi peremog Indri dali Agni tosho U Rigvedi RV 10 102 4 kuṭam sma tṛṃhat abhimatim eti dostemenno ne viznacheno yak variant ukr Vin jshov u nastup nache troshachij kij RV 1 133 1 vailasthanam pari tṛḷhaḥ aseran ukr Na misci bitvi poshmatovani polyagli RV 6 16 48 tṛḷha rakṣaṃsi vajina ukr Rozbiti rakshasi geroyem RV 7 104 4 AVS 8 4 4 indrasoma vartayatam divaḥ vadham sam pṛthivyaḥ aghasaṃsaya tarhaṇam ukr O Indra Soma skatit z neba ta z zemli zbroyu proti lihomovnogo vbivayuchi rozplyushuyuchi U Atharvavedi AVS 5 17 7 tṛhyante rozbivayut AVS 2 31 2 atṛham rozchaviv AVS 11 5 7 tatarha povergnuv AVS 8 8 11 tṛṇedv naj rozplyushit AVS 5 8 7 tṛṇahaṃ rozbili na pidstavi rozglyanutih kontekstiv mozhlivo dlya diyeslova tarh u vedijskij movi pripustiti znachennya rujnuvati vbivati daviti 21 Otzhe vrahovuyuchi zgadani indo yevropejski movni paraleli mozhna pripustiti nastupne skifo skolotskij Papaj buv ne tilki mifichnim prashurom ta ohoroncem etnosu skolotiv a j skifskim Areyem Bogom Grozi na kshtalt vedijskogo Indri peremozhcem htonichnogo chudoviska j bogom peremogi bogom vijni bogom voyiniv ta bogom vijskovogo furor Jmovirno mav druge im ya Targa chi im ya zi skladovoyu Targa Divis takozh Etnichnij mif Skifskij Arej ta jogo mech Etimologiya teonimu Redaguvati Narazi najbilsh poshirena nastupna etimologiya grec Papaῐos lt skif lt davn ir ra y ukr steregti ohoronyati 22 Z cogo privodu S R Tohtasyev zauvazhuye analogichni onomastichni utvorennya v iranskij meni ne vidomi j zvodit do davn ir papa tato batko 23 Mozhlivo dlya rozkrittya obrazu Papaya ta etimologiyi jogo imeni slid vrahuvati nastupne Avestijske upapa zastosovano ne lishe do tvarin a j do bozhestvennih sutnostej a takozh do Gandarvi yakogo pov yazano z vodoyu Krim togo sho slovo upapa vistupaye specialnim terminom odnogo razu Yasht 14 41 jogo vzhito yak prikmetnik sho viznachaye vlastivist hmari yakij jmovirno bukvalno mozhna pereklasti yak nadvodna hmara Chotirnadcyatij Yasht prisvyacheno bozhestvu peremogi Veretragni i v sorok pershomu pasazhi blagodatna sila cogo bozhestva porivnyuyetsya z nadvodnoyu hmaroyu sho pokrivaye gori Mozhna pripustiti sho zv yazok slova upapa z nebesnimi vodami ne vipadkovist por Upa Apem na vodi pro tuman Tak upapa ye epitetom zoroastrijskogo bozhestva Apam Napata apam napat nazvanogo upapō yazatō vodne kolo bilya pri vodne bozhestvo Jasht 19 52 Pasazh 19 52 mistit vidgomoni pradavnogo mifu pro Apam Napata de jogo nazvano muzhiv stvorivshij cholovikiv stvorivshij zazvichaj ce epiteti verhovnogo bozhestva zoroastrijskogo panteonu Agura Mazdi J u avestijskomu j u vedichnomu tekstah u Apam Napata podvijna priroda ne lishe vodna U Rigvedi Apam Napat postaye yak samostijne bozhestvo abo sluzhit epitetom Agni i Savitar buduchi sinom vod j odnochasno yihnim zaplidnyuvachem i v toj zhe chas vin zhive v nebesnij obiteli najvishomu misci Tut tobto v vodah narodzhennya cogo konya Apam Napata j na nebi Rigveda II 35 6 24 25 Beruchi do uvagi navedenij urivok ta vidomij syuzhet z Diyan Nartiv Smert Batraza 6 z teonimom Targi Tarki j vidpovidno z bezposeredno Papayem gipotetichno mozhna pov yazati zgadanogo Gerodotom skifskogo Posejdona Tagimasada yakomu vklonyalisya za Gerodotom lishe carski skifi 2 Primitki Dzherela Posilannya Redaguvati ukr Gerodot Melpomena 5 grec Hrodotos Ἁlikarnhsseos Istorihs IV 5 a b ukr Gerodot Melpomena 59 grec Hrodotos Ἁlikarnhsseos Istorihs IV 59 ukr Gerodot Melpomena 127 grec Hrodotos Ἁlikarnhsseos Istorihs IV 127 U vesilnih molitvah Tihost jde u pari z duhom rodinnogo vognisha zavzhdi slidom za nim j tilki pislya zvernennya do ciyeyi pari jde zvernennya do inshih duhiv ros Zh Dyumezil Skify i narty Nauka 1990 Zagalna molitva O Tihost mi korimos tobi Rozbij znish togo hto hoche vdertisya do nas siloyu porushiv nashi kordoni ros Zh Dyumezil Skify i narty Nauka 1990 a b ros Zh Dyumezil Skify i narty Nauka 1990 lyudina sho naglyadaye za svyatim miscem dzuarom ros Miller V F Osetinskie etyudy Vladikavkaz 1992 ros Toporov V N Mirovoe derevo Universalnye znakovye kompleksy Tom 1 M Rukopisnye pamyatniki Drevnej Rusi 2010 ros Bessonova S S Religioznye predstavleniya skifov Kiev Naukova Dumka 1983 a b v ros V V Ivanov V N Toporov Issledovaniya v oblasti slavyanskih drevnostej Moskva Nauka 1974 ukr Gerodot Melpomena 62 grec Hrodotos Ἁlikarnhsseos Istorihs IV 62 a b ros Zh Dyumezil Verhovnye bogi indoevropejcev M Nauka 1986 ros Ammian Marcelin Rimskaya istoriya SPb 2000 HHHI 2 23 lat Ammianus Marcellinus Res Gestae ros A V Vertienko K personifikacii skifskogo voinskogo bozhestva Shidnij svit 3 2012 ros Sheglov A N Bolshoj Kastel i svyatilishe II v do n e v urochishe Dzhangul Problemy antichnoj kultury tez dokl Simferopol 1988 ros Tohtasev S R Iz onomastiki Severnogo Prichernomorya XXI TRAKANA VDI 1 2013 u Etimologichnomu slovniku iranskih diyesliv pid prairanskimi osnovami tarH navedeno pohidni vid inshih praindo yevropejskih osnov Div angl Johnny Cheung Etymological dictionary of the Iranian verb Leiden and Boston Brill 2007 ros T V Gamkrelidze Vyach Vs Ivanov INDOEVROPEJSKAYa PRARODINA I RASSELENIE INDOEVROPEJCEV POLVEKA ISSLEDOVANIJ I OBSUZhDENIJ Voprosy yazykovogo rodstva 9 M 2013 ros S L Nikolaev A B Strahov K nazvaniyu boga gromoverzhca v indoevropejskih yazykah Balto slavyanskie issledovaniya 1985 M 1987 a b ros E R Kryuchkova Drevneindijskie glagolnye korni tard tarh i star IYaKF XIX 2015 ros E A Grantovskij Rannyaya istoriya iranskih plemyon Perednej Azii M Vostochnaya literatura 2007 ros Tohtasev S R Ostrakon s poseleniya olvijskoj hory Kozyrka XII Hyperboreus 8 1 2002 ros V Yu Kryukova Avestijskij termin upapa i drevneiranskie modeli mira Commentationes Iranicae Sbornik statej k 90 letiyu Vladimira Aronovicha Livshica pod red S R Tohtaseva i P B Lure SPb Nestor Istoriya 2013 ros Avesta Yasht 14 41 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Papaj bog amp oldid 38203124